Важливо

Елітна нерухомість, бізнес-імперія та мільйонні доходи: що показують декларації мера Бахмута Олексія Реви

Лященко Марія 19:30, 18 Вересня 2025

Олексій Рева вже понад 30 років незмінний мер міста. Він прийшов до влади в 1991 році й досі очолює її, тепер у якості начальника міської військової адміністрації.  Упродовж цих десятиліть, навколо мера Бахмута ймовірно могла сформуватися мережа впливу, в якій певну роль відігравали як члени його родини, так і особи з близького оточення. Наш матеріал звертає увагу на те, що, ймовірно, існують зв’язки між родинними та бізнес-структурами, однак сама ступінь їхньої взаємодії та впливу залишається предметом дискусій.

Родина Реви як і він сам — живуть дуже приватно. Від початку повномасштабного вторгнення  присутність мера у публічному просторі також зменшилась. За три роки не було жодної пресконференції, хоча ще під час перебування в Бахмуті до окупації з’являлись відео, де він коментував стан справ в місті. Де перебуває адміністрація та голова фізично також не комунікують. 

Як все починалося?

Олексій Рева у 1990 році вперше був обраний міським головою Бахмута, з того часу він ним був незмінно. Родина Реви у Бахмуті жила вкрай приватно, більшість місцевих навіть ніколи не бачили його дружину, Олену Реву, яка, судячи з колишніх декларацій, є основна годувальниця родини.

Діти мера не ведуть ні соцмережі, ні активну публічну діяльність, хоча Дмитро був народним обранцем від Партії Регіонів. Ми проаналізували декларації самого Олексія Реви, його перша електронна декларація у НАЗК є від 2015 року, й за нею можна побачити, як росли доходи й самого Реви і його дружини.

Тут варто додати, що ще до приходу до влади Рева вже мав статки. Свій перший мільйон, як він сам стверджував у інтерв’ю медіа 06274, він заробив на саджанцях у 80 роках, разом з сином та дружиною. До влади прийшов у 1991 році.

Скриншот з інтерв’ю медіа 06274

Динаміка доходів: від скромних зарплат до мільйонних надходжень дружини

Як змінювалася зарплата Олексія Реви з роками / ілюстрація Бахмут IN.UA на основі декларацій Олексія Реви від 2015 до 2024 року

Перша декларація Олексія Реви у НАЗК з’явилася у 2016 році, подавав він її за 2015 рік. Вона найцікавіша, бо з кожним роком майна у самого Реви за декларацією меншатиме, а от у його дружини ростиме, як майно, так й доходи. Варто додати, що більшість нерухомого майна одразу було у власності дружини Реви (це вказано у декларації за 2015 рік).

Зарплата Олексія Реви як міського голови та керівника МВА зростала від 154 тис. грн у 2015 році до 1,45 млн грн у 2024 році. Він також отримував пенсію (до 204 тис. грн на рік) і проценти від банківських рахунків (цю інформацію можна знайти у декларації за 2024 рік). Проте “годувальником” родини судячи з декларацій був не Рева, а його дружина. Саме на Олену Реву була оформлено більшу частку нерухомого майна та авто та саме вона була вказана у першій декларації як особа, що володіла корпоративними правами на такі бізнеси як:

  • ТОВ ВКП “Деми” (її частка 100%); кінцевим бенефіціаром на 2015 рік був Олексій Рева.
  • ТОВ “Донбасхліб” (її частка 71%);
  • ПП “ТПК”  (її частка 100%);
  • ТОВ “Фармед” (її частка 35%) кінцевим бенефіціаром на 2015 рік був Олексій Рева.

Для контексту, у Бахмуті проживало до вторгнення близько 70 тисяч людей, місто невелике, але люди не знають як виглядала “перша леді” Бахмута. Олена Рева не є публічною особою. У мережі немає навіть її фото. Діти Реви – Алевтина та Дмитро, теж у тіні. 

Дружина мера, Олена Рева, від початку офіційно заробляла значно більше — її річний дохід у піковий 2016 рік перевищив 7 мільйонів гривень. Основним джерелом цього доходу виступало ТОВ ВКП “Деми”, компанія, яка займається торгівлею паливом та орендою транспорту.

У декларації за 2016 рік Олексій Рева не вказав фінансові зобов’язання дружини Олени Реви, йшлося про 63 мільйони гривень, повідомляв НАЗК. Тоді дружина мера внесла до статутного фонду фірми “Деми”, яка їй належить 61 мільйон гривень, а також 2 мільйони до фірми “Торгово-промисловий комплекс”.

*Нижче наводимо інформацію на основі відео. На останню були зареєстровані два основні ринки Бахмута — Центральний та Ювілейний. За даними розслідувачів “Громадський патруль Донеччини”, у 2018 році фірма стала власністю Володимира Іванкова, якого на Донеччині знають, як “Вова ушастий”. Колишній депутат Бахмутської міськради та одіозний власник “Бахмут-агро”, що налічувало понад 2 тисячі земельних ділянок у Бахмуті та районі. Фірма перемагала ледь не на всіх державних тендерах зокрема через підставні фірми-сателіти, що були єдиними конкурентами на торгах. Також Іванков відомий як власник більшості аптек, ювелірних крамниць, грального бізнесу та ломбардів у Бахмуті до повномасштабного вторгнення. 

У 2023 році Володимиру Іванкову оголосили підозру у державній зраді. З 2015 року Іванков перебував у базі “Миротворець” Ще тоді центр “Миротворець” пропонував правоохоронним органам розглянути публікацію на сайті, як “заяву про вчинення цим громадянином свідомих дій проти національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також інших правопорушень.

Що ж до справи про декларування недостовірної інформації Олексієм Ревою у 2016 році. У 2017 році НАЗК направило до суду два протоколи про адміністративні правопорушення, адже Рева “порушив вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів”, йшлося у повідомленні НАЗК. Зрештою, суд визнав, що Олексій Рева порушив закон, але з огляду на те, що це рішення не мало негативних наслідків, а міський голова має позитивні характеристики та державні нагороди, відповідальності за недостовірне декларування Рева не отримав, йому винесли усне зауваження.

Таблиця 1. Динаміка доходів Олексія та Олени Реви (2015–2024 рр.) за деклараціями

РікДохід (зарплата за основним місцем) Олексія Реви (грн)Дохід Олени Реви (зарплата за основним місцем) (грн)
2015152 3125 635 000
2016186 3387 295 090
2017282 9493 660 000
2018437 0643 441 765
2019547 8673 356 477
2020671 6313 355 911
2021675 1203 374 437
2022974 762 (з МВА)2 513 604
20231 352 0991 062 061
20241 454 615180 000

Як бачимо, дружина мера отримувала в рази більше, ніж він сам, прийманні до 2022 року. У 2023 та 24 роках зарплата Реви перевищила дохід, який раніше отримувала його дружина.

Нерухомість: від Богданівки до Києва

ЖК Renaissance Residence у Києві, тут придбала квартиру ТОВ “Демі Збут”, кінцевим бенефіціаром якої є Дмитро Рева, у 2016 році / скриншот

У першій е-декларації (2015 рік) Олексій Рева вказав 15 об’єктів нерухомості, включно з житловими будинками, дачами, гаражами й земельними ділянками. Більшість об’єктів у Бахмуті були оформлені на його дружину.

Але у наступні роки кількість об’єктів у власності Реви ще зменшилася — частину активів передано дружині. У деклараціях за 2017–2019 роки деяке майно просто перестає фігурувати в деклараціях.

Зокрема: зникли з декларацій згадки про годинник Hublot; мисливська зброя (залишилося 2); автомобіль Land Rover, оформлений на дружину, відсутній у декларації із 2019 року. У 2022 році, після повномасштабного вторгнення Рева, почав користуватися будинком у Костянтинівці (342 м²), а його дружина квартирою в Києві (147 м²) на правах безоплатного користування. Це трикімнатна квартира в столиці належить ТОВ “Демі Збут”, кінцевим бенефеціаром якої є Дмитро Рева, син подружжя.

Інформація про кінцевого бенефеціара / скриншот

Важливо. Юридично родина нічого не порушила, бо квартиру у декларації вказали. Цю оселю ТОВ купила ще у 2016 році, вартувала вона близько 2 мільйонів гривень, про це стало відомо з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Квартира розташована у житловому комплексі “Renaissance Residence”.

Таблиця 2. Основні об’єкти нерухомості родини Реви (дані з декларацій)

Об’єктПлоща (м²)Рік набуттяВласник
Будинок, Богданівка138,81994Олексій Рева
Будинок, Бахмут353,32007Олена Рева
Дача, Бахмут71,62007Олена Рева
Гараж, Бахмут52,91993Олена Рева
Земельні ділянки~3 5002003–2013Олена Рева
Будинок, Костянтинівка342,72022Ігор Доренський
Квартира, Київ1472022ТОВ “Деми-Збут”

Структура власності ймовірно свідчить про те, що родина Реви розділює активи між членами родини та юридичними особами.

Бізнес-імперія або група родини Реви

На Youcontrol компанії пов’язані з прізвищем Реви навіть отримали свою назву Корпоративна група “Група родини Рева”.

Компанії групи родини Реви / скриншот Youcontrol

Компанії групи родини Реви працюють в різних сферах: 

  • фінанси (АТ “ЗНВКІФ Віндхем”);
  • виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів (ТОВ “Білоцерківські будматеріали”);
  • надання в оренду вантажних автомобілів (ТОВ “ВПК “Деми”);
  • харчова промисловість (ТОВ “Салтівський хлібзавод”) та інші.

Одним із центральних активів родини є ТОВ ВКП “Деми”, всі ці роки саме ця ТОВ у деклараціях була вказана, як основне джерело доходу Олени Реви, та кінцевим бенефіціаром ТОВ ВКП “Деми” знову ж таки є син Реви. 

Рева Дмитро вказаний як кінцевий бенефіціар ТОВ ВКП “Деми” / скриншот

Але не меншу частку впливу має Салтівський Хлібозавод у Харкові, кінцевим бенефіціаром якого є Марина Рева, це дружина Дмитра. У 2023 році цей завод фігурував у судовому реєстрі.

Ліквідатор іншого підприємства — ПАТ “Каравай” — подав на них до суду. Виявилось, що на території заводу є великий комплекс будівель (це понад 10 тисяч квадратів) і купа обладнання — печі, виробничі лінії, компресори й таке інше.

Ліквідатор стверджував, що цей комплекс намагалися швидко продати та ще й різко знизили ціну. Власники і ті, хто тримає завод в іпотеці, пов’язані між собою — завод, як заявляв ліквідатор, фактично контролює Дмитро Рева, а частина юросіб оформлена на його дружину Марину.

Суд вирішив підстрахуватися: наклав арешт на всі будівлі й заборонив щось із ними робити — продавати, дарувати чи переоформлювати. Навіть нотаріусам і держреєстраторам заборонили змінювати щось у документах.

Але от обладнання арештовувати не стали — мовляв, доказів, що його теж збираються “приховати” чи продати, не вистачає. Зараз у “Салтівського хлібозаводу” кінцевий бенецефіар все ще Марина Рева, але от засновником юрособи вказаний ТОВ “ДИНЕОН ПЛАСТІК ТУРІЗМ САНАЙІ ВЕ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ”. За довгою назвою все одно ховається родина групи Реви. Цю ТОВ зареєстрували у квітні 2025 року, керівником вказаний Руслан Пархоменко. Пархоменко був помічником Дмитра Рева на громадських засадах у період скликання з 2007 до 2012 року.

Скриншот з Youcontrol

Країна реєстрації цієї ТОВ – Туреччина, за збігом обставин саме у Туреччині у декларації НАЗК за 2019 рік була зареєстрована квартира, якою як вказано, могли користуватися й дружина, й дочка й сам Дмитро Рева.

Салтівський хлібозавод, перелік учасників та інформація про кінцевого бенефеціара / скриншот

У різний час Олена Рева також частково володіла або була бенефіціаром:

  • ТОВ “Донбасхліб”. У 2025 році “Донбасхліб” мав кінцевого бенефеціара у вигляді доньки Реви, Алевтини.
  • ПП “ТПК”. У 2018 році дружину Реви, як кінцевого бенефеціара видалили, а керівником став Аванесов Михайло Михайлович, ексдиректор бахмутського ринку;
  • ТОВ “Фармед”. Компанія перебувала у власності Олени Реви, Петрови Вікторії Олександрівни та Макогон Олександра Володимировича. Кінцевим бенефеціаром станом на 2015 рік була вказана Олена Рева.
  • “Селидівський хлібокомбінат Плюс”, офіційно статус юридичної особи цієї ТОВ вже припинено;
  • “Полтавахліб-3”, зараз на сторінці компанії в YouControl є повідомлення про те, що проти ТОВ відкрита справа про банкрутство та/або щодо процедури санації до відкриття провадження у справі про банкрутство
  • Артпромсоюз”, наразі про неї невідомо нічого;
  • Корпорація “Донартінвест”, як й про попередню компанію даних немає.

Зникнення активів із декларацій Реви та його дружини (2016–2022)

Рік деклараціїЩо зникло з декларацій порівняно з попередньоюКоментар
2017• Годинник HUBLOTБільшість зброї (залишилось 4 одиниці) • ТОВ “Фармед”ТОВ “Селидівський хлібокомбінат Плюс”ТОВ “Полтавахліб-3”Корпорація “Донартінвест”Частка ПП “ТПК” (залишилось 48%)Зменшився % корпоративних прав та цінностей
2018Ще частина зброї (залишилось 2 одиниці) • Більшість корпоративних прав (залишились: ТОВ “Деми”, ТОВ “Донбасхліб”, ТОВ “Артпромсоюз”)
2021Уся нерухомість у Богданівці: житловий будинок, баня, туалет, сарайСкорочення кількості нерухомості до 7 об’єктів
2022Land Rover Range Rover (2010)Усі корпоративні права (компанії не вказано) • Квартира в Києві (147 м²) (залишилася лише як безоплатне користування на 2022)Власної нерухості немає, крім в окупованому Бахмуті

Ключові зміни:

  • Зброя: з 11 одиниць (2015) залишилось 2 (2018 → далі без змін).
  • Цінності: зник з декларації єдиний люксовий годинник HUBLOT (2017).
  • Транспорт: після 2022 року залишився лише Mercedes-Benz S500.
  • Бізнес: після 2018 корпоративні права у деклараціях скорочуються.

Аналіз декларацій Олексія Реви за останнє десятиліття демонструє не лише стабільний рівень добробуту родини, а і ймовірну схему розподілу активів між членами сім’ї та афілійованими компаніями. Попри порівняно помірну офіційну зарплату самого мера, основні прибутки родини генерувалися через бізнес його дружини Олени Реви, яка в окремі роки декларувала мільйонні доходи. Центральною ланкою в цій системі залишаються підприємства, кінцевими бенефіціарами яких є син Дмитро Рева та його дружина.

Із року в рік у деклараціях фіксується тенденція до зменшення майна у власності Олексія Реви: зникають корпоративні права, люксові речі, нерухомість. Частина майна залишається у власності родичів або передається у користування. Це ускладнює простеження фактичного володіння активами та унеможливлює повноцінну оцінку реального майнового стану родини.

Наявність багаторівневої бізнес-структури, елітної нерухомості, а також зв’язків (як-от компанія з Туреччини, що володіє харківським хлібозаводом ТОВ “ДИНЕОН ПЛАСТІК ТУРІЗМ САНАЙІ ВЕ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ”) вказує на ймовірну продуману схему, покликану зберегти вплив і капітали родини Реви.

Встановити, коли саме родина Реви сформувала свої статки, наразі неможливо: на момент запровадження електронного декларування вони вже володіли активами. Тому питання про ресурси для придбання хлібозаводів, автозаправок і об’єктів елітної нерухомості залишається відкритим.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як колишня посадовиця Макіївської міськради насаджує російську пропаганду в школах окупованої Донеччини: досьє на Ларису Толстикіну

Семаковська Тетяна 17:00, 22 Травня 2026
Лариса Толстикіна / фото з Миротворця

Лариса Толстикіна — колишня українська посадовиця, яка у 2014 році перейшла на бік окупантів та обійняла високі посади в окупаційних адміністраціях Донеччини. Наразі вона відповідає за координацію діяльності у сферах соціального захисту, охорони здоров’я та освіти на тимчасово окупованих територіях, активно насаджуючи російську пропаганду.

Редакція зібрала детальне досьє на діяльність Лариси Толстикіної.

Лариса Толстикіна: біографія та освіта

Лариса Толстикіна народилася 3 жовтня 1967 року в місті Макіївка Донецької області.

Після закінчення школи вступила до Донецького політехнічного інституту, де здобула диплом за спеціальністю “Електропостачання промислових підприємств і міст”. Пізніше отримала другу вищу освіту в Макіївському економіко-гуманітарному інституті за спеціальністю “Правознавство”, ставши дипломованою юристкою.

Лариса Толстикіна перебуває у шлюбі. Її чоловік Юрій є членом правління міської організації “Союзу ветеранів Афганістану днр”. Подружжя має сина.

Кар’єра

Трудову діяльність Лариса Толстикіна розпочала економісткою планово-економічного відділу дослідного заводу “Граніт”. За чотири роки вона перейшла до Макіївського ПТУ, де працювала майстром виробничого навчання. Згодом протягом двох років обіймала посади економіста та спеціаліста 1 категорії у Червоногвардійському районному центрі зайнятості міста Макіївки.

З 2001 року Лариса Толстикіна перейшла на роботу до органів місцевого самоврядування Макіївки. Спочатку працювала у відділі з питань внутрішньої політики та взаємодії з громадсько-політичними організаціями, а пізніше очолила новостворений інформаційно-аналітичний відділ.

У 2006 році була обрана на посаду секретаря Макіївської міської ради, а на виборах 2010 року її переобрали на цей самий пост.

Діяльність під час окупації 2014-2018 років

Навесні 2014 року, обіймаючи посаду секретаря Макіївської міської ради, Лариса Толстикіна відкрито підтримала створення так званої “ДНР” та стала однією з організаторок незаконного референдуму 11 травня 2014 року.

Після захоплення частини Донеччини вона обійняла посаду першого заступника голови окупаційної адміністрації Макіївки, а пізніше виконувала обов’язки “голови адміністрації”. На незаконних виборах 2015 року її обрали секретарем Макіївського міського відділення сепаратистського руху “Донецька Республіка”. За свою діяльність на користь окупантів Толстикіна отримала низку нагород від ватажків так званої “днр”, серед яких медаль “Рік Республіці” та “Почесна грамота”.

Керівні посади в уряді “днр” та міжнародні санкції

Після псевдовиборів 2018 року Ларису Толстикіну призначили “міністеркою праці та соціальної політики” в окупаційному уряді. Згодом її кар’єра пішла вгору, вона обіймала такі посади:

  • з 8 червня до 7 листопада 2022 року — виконувачка обов’язків міністерки праці та соціальної політики “днр”;
  • з 7 листопада до 11 грудня 2022 року — виконувачка обов’язків заступниці голови уряду “днр”;
  • з 11 грудня 2022 року до 29 квітня 2023 року — заступниця голови уряду “днр”;
  • з 30 квітня 2023 року і дотепер — виконувачка обов’язків заступниці голови уряду днр.

Впровадження російської пропаганди на ТОТ

На своїй посаді Лариса Толстикіна активно координує процеси інтеграції окупованих територій до системи російської федерації та просуває кремлівські наративи, особливо у сфері освіти.

У річницю визнання росією так званих “лднр” Толстикіна публічно підтримала дії володимира путіна, заявивши: “Рішення Президента стало визначальним для подальшого життя Донбасу і для кожного з нас… ми цей день будемо пам’ятати завжди, як доленосний для всієї нашої великої Батьківщини“.

Вона активно опікується пропагандистськими заходами в освітніх закладах окупованої Донеччини. За її звітами, протягом 2025 року у школах “днр” провели понад п’ять тисяч так званих “уроків мужності” та близько трьох тисяч інших пропагандистських акцій: “Вікна Перемоги”, “Свічка Пам’яті” та “Безсмертний полк”. Толстикіна виступає за залучення російських військових до навчального процесу та агітує дітей вступати до мілітаризованих “патріотичних таборів”.

Крім того, посадовиця особисто бере участь у культурно-пропагандистських заходах. Наприклад, вона підтримувала проведення фестивалю “RT.Док: Час наших героїв” у Донецьку, де демонстрували відверто антиукраїнські документальні фільми, які прославляли росію та дискредитували Україну і країни Заходу.

Відповідальність за діяльність на ТОТ

Через активну участь у встановленні окупаційного режиму та порушення територіальної цілісності України щодо Лариси Толстикіної запроваджені персональні санкції з боку низки країн, зокрема:

  • Канади (з 15 березня 2019);
  • Швейцарії (з 20 грудня 2023);
  • Великої Британії (з 27 травня 2022);
  • Австралії (з 4 травня 2022);
  • Нової Зеландії (з 23 серпня 2022);
  • Японії (з 3 березня 2022);
  • країн Європейського Союзу (з 13 березня 2023).

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Від артиста до міністра і депутата “днр”: що відомо про Олександра Парецького з Донецької філармонії, який перейшов на бік рф

Валентина Твердохліб 13:45, 20 Травня 2026
філармонії
Олександр Парецький / фото росджерела

У 2014 році російські бойовики захопили Донецьк та оголосили його “столицею” так званої “днр”. Одним із тих, хто підтримав окупаційну владу, був Олександр Парецький — тодішній артист Донецької філармонії. Після приходу окупантів він почав політичну кар’єру — одразу ж став міністром культури самопроголошеної республіки, а згодом депутатом “народної ради днр”.

Що відомо про біографію Олександра Парецького, його роботу в “днр” і підозру в колабораційній діяльності? Редакція зібрала детальне досьє.

Олександр Парецький, походження, освіта, робота до 2014 року

Олександр Парецький народився 2 червня 1985 року в Макіївці. У 2006 році з відзнакою закінчив відділення сольного співу Донецького музичного училища. У 2011 році закінчив навчання у Донецькій державній музичній академії імені Сергія Прокоф’єва.

З 2008 року виступав як артист Донецької філармонії.

Олександр Парецький на сцені Донецької філармонії / фото Facebook

Як Олександр Парецький перейшов на бік рф

До 2014 року Олександр Парецький був відомий як артист філармонії. На своїх сторінках у соцмережах він публікував лише фото і відео з виступів. Навесні 2014 року Парецький став робити публікації з політичним контекстом. Він відкрито виступав за створення “днр” і висвітлював події з незаконного референдуму 11 травня 2014 року.

Допис Олександра Парецького на підтримку “днр” / скриншот
Парецький висвітлював події з референдуму 11 травня 2014 року / скриншот

Також він хизувався фотографіями на фоні прапора “днр”.

Олександр Парецький у захопленому Донецькому аеропорту / скриншот

Підтримавши окупантів, Олександр Парецький отримав посаду в “уряді днр”. 8 грудня 2014 року його призначили виконувачем обов’язків міністра культури, а 27 червня 2015 року — повноправним міністром. На цій посаді він відзначився просуванням антиукраїнських поглядів.

Олександр Парецький на посаді міністра / фото Facebook

Зокрема, у грудні 2014 року він скаржився пропагандистам, що українська влада не виплачує зарплати працівникам культури в Донецьку, через що люди опинилися у скрутному становищі. Чому ж людям не виплачували зарплати влада так званої “днр”, яку вони підтримали, окупаційний посадовець не говорив. Лише зазначав, що працівники культури отримали матеріальну допомогу від “днр” один раз за чотири місяці.

Уривок з інтерв’ю Парецького / скриншот

У 2015 році Парецький заявив про готовність культурної співпраці “днр” з Україною. Умовою для цього він висував визнання самопроголошеної республіки. Також посадовець висловлював невдоволення, що українські посадовці і ЗМІ пишуть назву “днр” у лапках.

“Ми для них терористи, хоча наше відомство веде виключно творчу діяльність. Мінкульт “днр” готовий відновити культурний діалог із Києвом, але це буде можливо лише після покращення політичної ситуації. Доки у Києві братимуть у лапки назву “донецька народна республіка”, про налагодження зв’язків говорити не можна”,заявляв Парецький у квітні 2015 року.

На посаді міністра Олександр Парецький перебував до листопада 2015 року. Про складання повноважень він заявив на своїй сторінці в Facebook. Що стало причиною звільнення, не повідомив.

Олександр Парецький як директор філармонії

Після звільнення з посади міністра культури Олександр Парецький очолив Донецьку філармонію. Він працює на посаді генерального директора закладу й дотепер.

За ініцативи Парецького у 2023 році філармонія заснувала проєкт “Оркестр нескорених”. Він передбачає гастролі артистів містами росії. Це були перші гастролі колективу філармої за 10 років окупації. Окрім росії, артисти з Донецька в інші країни не їздили.

Гастролі донецьких артистів мають пропагандистське забарвлення. Концерти “Оркестру нескорених” у 2023 році були присвячені першій річниці незаконного приєднання окупованої Донеччини до складу рф, а у 2025 році — дню перемоги.

Учасники оркестру / фото росджерела

Окрім цього, у 2025 році за підтримки російського президентського фонду культурних ініціатив Донецька філармонія реалізувала гастрольний тур “Ми з Донбасу”. Знову артисти філармонії поїхали з концертами в рф, але тут обмежились одним регіоном — десятьма містами Калінінградської області. У центрі програми також були пропагандистські тези про роль Донбасу в історії росії.

Гастролі філармонії / фото росджерела
Опис програми / скриншот

Олександр Парецький як депутат “днр”

У 2023 році Олександр Парецький знову пішов у політику. У вересні його обрали депутатом “народної ради днр” від партії “единая россия”. Сьогодні Парецький є секретарем комітету з інформаційної політики та інформаційних технологій “народної ради”.

Опис діяльності Парецького в “народній раді днр” / скриншот

Також у 2023 році Олександр Парецький брав участь у конкурсі управлінців “Лідери росії” на платформі “росія — країна можливостей”, яку курує володимир путін. Він ділився своїм досвідом управління філармонією. На цьому конкурсі Парецький дійшов до фіналу.

У своїх соцмережах Олександр Парецький пропагандує залучення людей до путінської політичної партії “единая россия”.

Заклик вступати в “единую россию” / скриншот

Підозра у колабораційній діяльності

У 2024 році Олександр Парецький заочно отримав підозру в колабораційній діяльності. За даними Донецької обласної прокуратури, Парецький, як депутат “днр” спирається на федеральне законодавство держави-агресора та підписує документи. Також він активно взаємодіє з пропагандистськими медіа, наголошуючи на нормалізації життя в окупованій Донеччині.

На сьогодні Олександр Парецький перебуває у розшуку. Йому загрожує 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

Як колишня посадовиця Макіївської міськради насаджує російську пропаганду в школах окупованої Донеччини: досьє на Ларису Толстикіну

Лариса Толстикіна — колишня українська посадовиця, яка у 2014 році перейшла на бік окупантів та обійняла високі посади в окупаційних адміністраціях Донеччини. Наразі вона відповідає […]

олександр парецький

Від артиста до міністра і депутата “днр”: що відомо про Олександра Парецького з Донецької філармонії, який перейшов на бік рф

У 2014 році російські бойовики захопили Донецьк та оголосили його “столицею” так званої “днр”. Одним із тих, хто підтримав окупаційну владу, був Олександр Парецький — […]

Важливо

Чим має займатися МВА без території: що думають бахмутяни про владу в екзилі, і що каже закон?

23 квітня редакція Бахмут IN.UA запустила опитування серед мешканців Бахмутської громади, щоб зрозуміти, як бахмутяни оцінюють роботу місцевої влади в евакуації та чи розуміють, які […]

олег трофимов
Важливо

Хто очолює освіту на окупованій Донеччині: досьє на посадовця з Тюмені Олега Трофимова

У 2022 році в так званому “міністерстві освіти і науки днр” з’явився новий посадовець. Заступником міністра призначили росіянина Олега Трофимова. Він родом з Тюмені і […]

закупівлі
Важливо

На що Званівка витратила 320 тисяч гривень у квітні

У квітні 2026 року Званівська сільрада та її структурні підрозділи провели п’ять державних закупівель. Загалом у квітні для потреб Званівської громади придбали товарів та послуг […]