Що таке здорове харчування та як позбутися шкідливих звичок, що заважають схуднути?

Семаковська Тетяна 11:07, 16 Жовтня 2020

изображение viber 2020 10 12 16 07 15 90e7bЗмінити свій раціон з понеділка, відмовитися від некорисних продуктів  або почати більше пити води – скільки разів ми подумки ухвалюємо такі рішення напередодні, більшість починає це рішення виконувати, але меншість закріплює корисну звичку. Чому так відбувається, та які звички здорового харчування варто практикувати кожного дня – читайте в матеріалі.

Тарілка здорового харчування

За даними ВООЗ, здоров’я людини на 70% залежить від того, що вона їсть. Науково доведено, що нераціональне харчування суттєво впливає на тривалість життя людини та призводить до виникнення та розвитку неінфекційних захворювань: серцево-судинних, онкологічних, діабету, порушення обміну речовин. Як повідомляє МОЗ, проблема неправильного харчування – це головний виклик для системи охорони здоров’я в Україні. Саме діабет, рак, серцево-судинні захворювання, хронічні хвороби органів дихання зумовлюють понад 2/3 загальної захворюваності та близько 86% смертей українських громадян. Тож, якщо людина почне контролювати, що вона кладе у свою тарілку, автоматично візьме контроль над своїм здоров’ям.

Ще в 2017 році МОЗ разом із Центром громадського здоров’я та експертами-дієтологами презентували національні рекомендації зі здорового харчування та визначили найважливіші групи продуктів, які повинні входити до щоденного раціону людини.

В якості моделі здорового харчування визначили – Тарілку здорового харчування. Основою цієї тарілки є рослинні продукті – ¾ та тваринні продукти складають ¼. Більше  рекомендацій можна подивитися на ресурсі, що створений МОЗ Проздорове.

На відео ми зібрали для вас короткі поради  здорового харчування.

Шкідливість дрібного харчування і що таке інсулінорезистентність?

Про те, які корисні звички треба виховати в собі на шляху до здорового харчування, ми говоримо з тренеркою з фітнесу Тетяною Ходаковською. Вона не лише займається фізичною активністю, але вивчає дієтологію. Щоб поглибити свої знання і передати іншим, Тетяна пройшла курси з дієтології, проводить марафони здорового харчування, де допомагає учасникам отримати і закріпити корисні звички.

олена 5013e

Учасниця марафону здорового харчування «Стрункість у голові» Олена Рітсо каже, що намагається вести здоровий спосіб життя і харчуватися правильно, не їсти смаженого та жирного.

«Солодке і борошняне дуже люблю і можу цілий день жувати, так як лікарі рекомендують дробове харчування. А навесні я потрапила в лікарню в неврологію з серйозним захворюванням. При цьому захворюванні головне  – це рух, правильне харчування. А в мене маленька дитина – потрібно бути здоровою. Ось тепер сповнена рішучості змінювати звички. По-перше, хочу відмовитися від солодкого і зменшити кількість простих вуглеводів. По-друге, не їсти перед телевізором та менше перекушувати», – зізнається Олена.

изображение viber 2020 10 16 11 30 06 06fa9

Тетяна Ходаковська пояснює, що основна причина, чому не виходить скинути вагу – це інсулінорезистентність. Часті прийоми їжі, а також вживання багатої кількості цукровмісних продуктів і простих вуглеводів викликає високий рівень цукру в крові.

Коли піднімається цукор у крові, виділяється інсулін, який розподіляє глюкозу по організму, балансує його. Чим швидше переносяться у кров вуглеводи, тим більше стрибок інсулін: 1) на поточні потреби, 2) запас вуглеводів у вигляді глікогену в печінку і м’язи, 3) інше в жир. Якщо цукор різко піднявся, організм виробляє велику кількість інсуліну, і рівень цукру різко падає, з’являється головний біль, втома, відчуття голоду. Якщо інсулін перебуває в досить високому рівні тривалий час, то це веде до діабету і збільшення ваги.

Незалежно скільки ви з’їли, хоч відкусили шматочок яблука, викидається у кров інсулін, і час його розпаду, тобто коли він повернеться в базовий рівень – 40 хвилин. Глюкоза від шматочка яблука розійдеться по крові за 10-20 хвилин, а решта 30-20 хвилин інсулін буде продовжувати гуляти по крові, знижуючи цукор. До мозку надходить сигнал, цукор падає, треба щось робити. У цей час ви не можете зосередитися на роботі, вам хочеться ще щось з’їсти. Тому, якщо ми кожні 30-40минут жуємо, інсулін високий і не встигає опускатися до базового рівня.

Інсулінорезистентність – це коли клітини втрачають чутливість до інсуліну, бо його занадто багато і він часто викидається в кров. Закрита від інсуліну клітина перестає бачити не тільки глюкозу, але й амінокислоти, вітаміни і мінерали, які циркулюють по крові. І клітина починає голодувати. А інсулін в надлишку запускає запальні процеси і запасає жир. У результаті тіло товстішає, відчуваючи сильний голод.

изображение viber 2020 10 15 09 56 37 197d0

Ганна вже втретє бере участь у марафоні здорового харчування. Каже, що цього разу хоче закріпити звичку їсти тільки в основні прийоми їжі і відмовитися саме від перекусів:

«З кожним марафоном намагаюся здобути та впровадити хоча б одну корисну звичку! Щодо звичок, які практикую давно, то це сон 7-8 годин, 1-2 склянки води зранку та легка вечеря, хоча не завжди. Давно відмовилася від соняшникового масла, смаженого та газованих солодких напоїв. Переглянула свій сніданок, якщо раніше це були каші, то тепер це білок та корисні жири! Нещодавно стала практикувати три прийоми їжі та догляд за тілом!» – розказує Ганна Шкурат.

Тетяна Ходаковська каже, що інсулінорезистентністі можна позбутися, головне мати рішучість і слідувати правилам:

«Усі процеси зворотні і за допомогою харчування можна підтримувати нормальний рівень цукру та позбутися Інсулінорезистентністі. Перше, що необхідно зробити, це максимально скоротити вживання цукру і простих вуглеводів. Друге, це дотримуватися проміжок між прийомами їжі, як мінімум 4-6 годин. Практикуйте голод та інтервальне голодування 8/16 (8 годин їмо, 16 годин це зі сном не їмо). Не обов’язково відразу переходити на такий режим. Поступово, коли переможете голод. А голод легко перемогти, коли харчуєтеся корисними жирами, непісним білком і клітковиною у вигляді овочів і зелені».

Як працює петля звички?

Для того, щоб вибудувати сприятливу систему для змін, важливо зрозуміти, як влаштована петля звички. Усі звички формуються і працюють за одною простою схемою: Тригер/Сигнал-Дія-Винагорода.

Тригер – це річ, яка нагадує задоволення, яке підштовхує до нього і запускає виділення гормону дофаміну. Дофамін як мотиватор, він привертає до дії і закріплює нашу поведінку.

«Ви побачили мотиваційне фото в соцмережах (тригер), дофамін піднімається і спонукає зробити (дія) – знайти своє класне фото і теж викласти в соцмережах. Ми отримуємо нагороду – нас лайкають і дія закріплюється. Петля полягає в тому, що цей цикл не може бути завершений, тому що в соцмережах ви знаходите купу класних фото. Петлі створюються штучно, змушуючи порівнювати себе з іншими і заслуговувати любов і визнання.

З їжею також, ми йдемо засмучені з роботи повз булочної, почули ароматний запах випічки, зростання дофаміну спонукає нас купити, при поїданні солодкого і жирного нервова система заспокоюється, ми отримуємо нагороду у вигляді полегшення, дія закріпилася. Наступний раз, відчуваючи розчарування, нам буде хотітися з’їсти пиріжок. Залежність формується тоді, коли ви побачили соковитий пиріжок і вам захотілося його з’їсти, навіть якщо ви не голодні. Тут ми не відчуваємо фізіологічного насичення і петля закручується», – пояснює тренерка.

изображение viber 2020 10 14 08 38 12 9fda2

Більше тридцяти років досліджує здорове харчування Ірина Францкевич. Дуже багато випробувала на собі. Була і сироїдкою, і веганкою, і вегетаріанкою, голодувала. Каже, що за час експериментів дійшла таких висновків:

«По-перше, треба дослухатися до свого організму, а для цього треба вчитися слухати своє тіло, свій організм. Тут дуже допомагають різні практики. Мені особисто допомагає цигун і медитація. По-друге, усі продукти можуть бути як ліками, так і ядом. Головне – помірність та свідоме ставлення до харчування. І знову-таки вміння слухати своє тіло.  Що я практикую: п’ю багато води, вживаю мало солодощів, чай і каву п’ю без цукру дуже давно. Останні декілька років мені практично не хочеться чаю. Каву вживаю приблизно раз на тиждень. Моє третє правило – намагаюся дотримуватися інтервалів між прийманням їжі як мінімум чотири години. Четверте – мінімізую вживання молочних продуктів. П’яте – практикую фізичну активність протягом дня».

Знаючи схему петлі звичок, ми можемо вибудувати нові корисні звички

Що може бути тригером, що запускає нову звичку?

– Час є найпоширенішим способом запускання звички. Ранкове пробудження запускає лавину звичок: сходити в туалет, душ, випити води, одягнутися … Коли ви розумієте причину, через яку небажані звички з’являються в один і той же час кожен день, то вам простіше знайти нову звичку, щоб замінити порожнечу. Погані звички замінюються, а не знищуються. Наприклад, пізно ввечері перед сном, я не сиджу в соцмережах, а вимикаю всі гаджети і 20 хвилин прогулююся у дворі на свіжому повітрі.

Місцезнаходження. Ми часто, заходячи на кухню, побачивши на тарілці печиво, автоматично беремо та їмо просто тому, що воно там лежить. Розкладіть в легкодоступних місцях корисну їжу (фрукти, горішки).

Інші люди. Якщо ваші співробітниці кожну годину на роботі п’ють чай з печивом, швидше за все, ви теж так робите. Ми середньоарифметичне тих людей, з якими проводимо більшу частину часу. Оточіть себе такими людьми, у присутності яких буде недоречно обговорювати рецепти пиріжків і серіали.

Емоційний стан. Люди кажуть, коли я приходжу з роботи засмучена або засмучений, то з’їдаю солодощі / випиваю келих вина і розслабляюся. Чому б наступного разу, коли вас засмучують на роботі не піти у фітнес зал або на пробіжку.

Тренуйте усвідомленість

 

Проблема в тому, що наш розум прагне все зробити автоматизмом. Іноді це корисна навичка, наприклад, їздити на автомобілі. Але часто, ми спочатку автоматично з’їли, а потім усвідомили, що з’їли щось шкідливе, відчуваємо провину і перестаємо довіряти собі. Нам важливо тренувати протилежну здатність розуму – це усвідомленість. Тетяна каже, що тренувати усвідомленість можна як 20-30 хвилиною щоденною медитацією, так і під час повсякденних справ.

«П’єте вранці чай, зробіть перші 2-3 ковтки уважно. З’їжте першу ложку ретельно пережовуючи, спостерігаючи за температурою, текстурою і смаком їжі. Виходячи на вулицю, зробіть перші 10 кроків усвідомлено. Завдяки свідомості у нас збільшується зазор між стимулом і реакцією, і ми можемо вибрати дію, спираючись не на миттєве задоволення, а на довгострокові цілі й цінності. Саме в цьому і полягає свобода волі. Саме тоді і починає змінюватися наше життя на краще», – підсумовує тренерка Тетяна Ходаковська.

дисклаймер 04640

Проект “Висвітлення медичної реформи у Бахмуті, Краматорську та Костянтинівці» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації, є виключно поглядами ГО «Бахмутська Фортеця» і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.

“Вся країна — це потенційний волонтер”: як бахмутські волонтери наближають перемогу

Семаковська Тетяна 15:00, 27 Лютого 2024
Українські волонтери / фото Бахмут Український

Волонтерство — це спосіб мислення, який не дозволяє залишатися осторонь до чужої біди. Зараз їх роль в України важко переоцінити, адже вони стоять за спинами військових та допомагають простим українцям, часто ризикуючи при цьому життями. Саме завдяки таким людям Україна стає на крок ближчою до перемоги, до світлого майбутнього.

Редакція Бахмут IN UA звернулася до бахмутських громадських діячів Інни Гайдай, Віктора Зіпіра та Марини Шажко та ділиться їх думками стосовно волонтерства.

Волонтерство в Україні

Сьогодні волонтери — найпотужніша частина громадянського суспільства України, від роботи якої залежить багато аспектів держави. Наприклад, частина усього забезпечення військових на фронті надходить від небайдужих громадян. Це все частина їх боротьби за свободу рідної землі За словами Віктора Зіпіра, голови громадської організації “Бахмут Український”, до боротьби залучена не тільки вся Україна, але й волонтери США, Чехії, Польщі та інших країн. Вони допомагають грошима й речами, не рідко закупають й спорядження для військових на фронті.

Чоловік розповідає, що зараз волонтери намагаються допомогти всім цивільним і військовим. Про основні задачі, які зараз постають перед волонтерами відповідає наступне:

Є такі потреби, які зараз стосуються військових — це мороз. Забезпечуємо теплими речами, термобілизною, кариматами й обладнання прицільне, тепловізійне. Це те, що вирішує на полі бою ситуацію… Якщо ми говоримо про цивільних — це теж теплі речі, буржуйки для тих, хто залишився в тих містах, де волонтери намагаються якось відправити генератори, бензин, паливо, буржуйки, щоб люди пристосувалися до нового сезону. На перспективу ми маємо готуватися налагоджувати життя людей, які залишилися без своїх домівок, які виїхали, які ще перебувають в інших містах, більш безпечних. Волонтери мають в цьому об’єднатися і робити все необхідне, щоб зробити умови для людей, які були вимушені переїхати,

Віктор Зіпір // голова громадської організації “Бахмут Український”

На питання, чому без волонтерів не було б Перемоги, Віктор Зіпір заявив, що все було б по-іншому, це була б інша Україна:

У нас вся країна — це потенційний волонтер. Коли в країні біда — народ звісно чекає від держави певних дій, але він починає діяти й сам,

Віктор Зіпір // голова громадської організації “Бахмут Український”

Марина Шажко, керівниця Бахмутського товариства захисту тварин “Лада”

Screenshot 179 ec565
Марина Шажко разом з волонтерками Бахмутського товариства захисту тварин / фото з особистого архіву героїні

Часто буває так, що допомога під час війни потрібна не людям, а тваринам. В авангарді цього аспекту в Бахмутській громаді стоїть Бахмутське товариство захисту тварин “Лада” та його керівниця Марина Шажко

За словами жінки, її організація з трьох волонтерів опікується притулком, який евакуювали із Бахмута. До нього постійно надходять нові тварини, яких рятують з-під обстрілів на найгарячіших ділянках фронту.

Наразі волонтери притулку займаються реабілітацією тварин, а також передають їжу для хвостиків, які все ще залишаються в місті. Ми запитали пані Марину, про будні волонтерів у притулку, на що отримали наступну відповідь:

Зараз в нас 163 тваринки з різними життєвими історіями… Також ми хвилюємося про долю безхатніх тваринок, які залишилися в місті, тому при першій можливості передаємо туди корма з перевізником. Роздачею корму займається чоловік, який завжди допомагав нам з притулком,

Марина Шажко // керівниця Бахмутського товариства захисту тварин “Лада”

На думку жінки, її головне для її ініціативи та волонтерства в цілому — бажання допомагати, отримувати новий досвід та змінювати себе та суспільство на краще. Зараз кожен волонтер також наближає Перемогу

Інна Гайдай, бахмутська волонтерка

297988696 5370648099684914 7370130798731349370 n 9e2d5
Інна Гайдай / Фото: Фейсбук

Інна наголошує, що не вважає себе волонтеркою. На її думку, вона не робить нічого такого, щоб не міг зробити будь-хто інший. На питання про те, скільки зараз є волонтерів під її кураторством, бахмутянка відповідає наступне:

Я більше телефоністка ніж волонтерка. На жаль я не зможу розрахувати скільки у нас є людей, бо у команді волонтерів, які нам допомагають дуже багато людей й вони то поповнюються, то змінюються. У нас є наш волонтер Андрій, в якого в команді є Клавдія, Наталя… У нас також дуже багато помічників по Україні. Сказати якусь кількість точну я не можу, я вважаю, що зараз волонтери — це всі люди, які щось роблять для когось…,

Інна Гайдай // бахмутська волонтерка

На думку жінки, ЗСУ й волонтери, це дві складові, які ведуть нас до Перемоги, й одне без іншого не може бути, якась лінія відірветься й все рухне. Це все одне ціле, головна особливість якого — єдність.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Наодинці в новому місті: як знайти друзів та однодумців після евакуації?

Семаковська Тетяна 17:55, 13 Січня 2023

cute ga0cddffb7 1920 a7677Через війну, яку розпочала росія чимало українців були змушені покинути свої домівки, а часто саме дім ми асоціюємо з відчуттям безпеки та захищеності, недаремно в народі є прислів’я: “Мій дім — моя фортеця”. Коли ми втрачаємо дім, в певному значенні, втрачаємо відчуття безпеки. Сьогодні ми розповімо, як віднайти друзів у новому місті, матеріал буде корисний для наших бахмутян, які вимушено отримали статус ВПО.

Волонтерство

Спільна проблема згуртовує людей, тож інколи щоб знайти нових друзів варто пошукати волонтерські ініціативи в своєму місті. Це може бути плетіння сіток, виготовлення окопних свічок чи сортування гумдопомоги. Сьогодні зайві руки не завадять волонтерським штабам, натомість Ви можете швидше адаптуватися до нового міста, відчути себе потрібним та важливим. 

Нове хобі

Для переселенців у багатьох містах України та навіть за кордоном зараз проводять безплатні заняття: це може бути фітнес, як це робить українка Наталія в Франції, або заняття для діток та дорослих у Центрі “Мальва” в Бухаресті. Після евакуації в безпечне місце Ви можете дізнатися у громади чи є якісь заняття для ВПО у місті. Якщо такої можливості не передбачено, не забувайте про звичні справи: прогулянки в парку, участь в батьківських зборах, толоки. Ці заняття не вимагають у Вас коштів, однак принесуть корисні знайомства. Сама так можна познайомитися з новими людьми та заручитися необхідною підтримкою.

Участь у житті громади 

Переїхавши на нове місце важливо знайти свій щабель у соціальній драбині. Пригадайте, чим Ви займалися у своєму місті і спробуйте знайти схожу діяльність — участь в організаційних заходах, церковний хор, спортивні змагання, озеленення в місті, шиття. Не бійтесь питати сусідів про місцеві дійства, цікавтесь життям громади. Вкрай важливо знайти для себе місце в новому життєвому устрої, тому не соромтеся пробувати щось нове для себе та просити про допомогу. Вам радо підуть на зустріч, важливо також поважити один одного. 

Вікові рамки та соціальний статус

Нерідко ми намагаємося знайти собі друзів чи товаришів у тій віковій категорії, у якій знаходимося ми самі. Однак, не слід відкидати людину, якщо вона молодша чи старша за Вас, адже у кожного з нас різний соціальний досвід, який може бути корисний один для одного. Також не забувайте, що будучи неупередженим, можна зустріти більше цікавих людей. Не поділяйте всіх на умовні категорії: багаті та бідні, престижні професії та не престижні і не ставте собі рамки з ким можна дружити, а з ким ні.

Головне фото: Pixabay

Примітка: авторська колонка нашої випускової редакторки – психологині, журналістки Семаковської Тетяни

Читайте також: «Заклик до евакуації»: історія волонтерки з Костянтинівки, яка допомагає Бахмуту

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

317860860 526823459355910 214461758514573183 n f9009

“Вся країна — це потенційний волонтер”: як бахмутські волонтери наближають перемогу

Волонтерство — це спосіб мислення, який не дозволяє залишатися осторонь до чужої біди. Зараз їх роль в України важко переоцінити, адже вони стоять за спинами […]

cute ga0cddffb7 1920 a7677

Наодинці в новому місті: як знайти друзів та однодумців після евакуації?

Через війну, яку розпочала росія чимало українців були змушені покинути свої домівки, а часто саме дім ми асоціюємо з відчуттям безпеки та захищеності, недаремно в […]

Screenshot 265 90244

Бюджет Бахмута: скільки коштів міська рада вклала в оборону і життя міста?

2022 рік був важким для Бахмута, попри це міській раді вдалося виділити кошти, які були спрямовані на потреби військових. Відтак, на територіальну оборону було виділено […]

rehabilitation ge41868820 1920 61295

Новий законопроєкт для осіб з інвалідністю: які переваги та недоліки

Через повномасштабне російське вторгнення і цивільні й військові громадяни України, на жаль, отримують поранення. Деякі з них закінчуються ампутацією кінцівок, внаслідок чого людина набуває статусу […]

eggs g80a8a026c 1920 ae9b5

Продукти та ліки: де придбати у Бахмуті?

Наразі, майже 90% мешканців Бахмутської громади, а це понад 70 тисяч осіб, вже переїхали до більш безпечних регіонів або тимчасово покинули територію України. Однак, в […]