Деякі кандидатури ОВК виключила жеребкуванням, тобто не на кожній комісії кандидати мають людей на дільниці. Про те, як кандидати та партії набирали людей до комісій, як працює ОВК, скільки можна заробити на виборах читайте і дивіться в матеріалі.

Склад ОВК та формування ДВК

Організацією виборів на окрузі займається окружна виборча комісія (ОВК). По одній кандидатурі до складу ОВК на позачергових парламентських виборах могли подати політичні партії, які мають депутатські фракції у Верховній Раді поточного скликання, а також політичні партії що брали участь в парламентських виборах в 2014 році. Кандидатури від партій, які мають фракції в парламенті, включали до складу окружкомів автоматично, кандидатури від інших суб’єктів включалися до ОВК із застосування механізму жеребкування.

Всі шість парламентських партій, які мають фракції в парламенті, скористалися своїм правом подати кандидатури до складу ОВК. 25 з 29 партій, які приймали участь у позачергових виборах  26 жовтня 2014 року також направили списки своїх представників до ОВК. В результаті на 2403 вакантних місць у виборчих комісіях претендувало 4577 осіб. 

Парламентські партії (фракції) могли бути представлені двома особами у складі окремих ОВК, а партії, які вперше балотуються на виборах і кандидати в одномандатних округах своїх членів у складі ОВК не мають. Активіст Адрій Тимчак бачить в цьому можливість для маніпуляцій:

«Фальсифікація відбувається за рахунок технічних кандидатів і підбором на місцях членів комісій місцевою владою. Ми це побачили в першому турі на Президентських виборах. Хоча кандидатів була велика кількість, щоб забезпечити підтримку діючого Президента, місцева влада від цих кандидатів ставила своїх людей, для того, щоб створити свою більшість в комісіях й приймати потрібні їм рішення! Гарним прикладом може бути випадок, коли з одної дільниці члени комісії привезли до ОВК начебто 600 бюлетенів за Порошенко. А в середньому на окрузі з дільниці було приблизно 150 голосів. Коли частина членів ОВК вимагала перерахувати голоси на цій дільниці, більшість членів ОВК проголосували проти. Таких фальсифікацій на другому турі було мало, тому що було тільки два претенденти, члени комісій були 50 на 50. У мене є надія на те, що опоненти провладного кандидата, будуть до кінця відстоювати свої права і в такому разі звернуться до суду».

Довідка: Як пояснив аналітик Андрій Грудкін, Центральна виборча комісія одночасно з формуванням складу ОВК призначає голову, заступника голови, секретаря такої виборчої комісії. Кожний суб’єкт подання кандидатур до складу ОВК має право на пропорційну частку кожної категорії керівних посад. Частка керівних посад для кожного суб’єкта в межах загальнодержавного округу визначається відповідно до кількості кандидатур, включених від цього суб’єкта до складу ОВК, у відношенні до загальної кількості осіб, включених до складу ОВК. При цьому повинна бути дотримана приблизна рівномірність територіального розподілу посад.

Місце голови окружної виборчої комісії на нашому окрузі отримала партія «5.10». На посаді голови вже змінили четверту людину. Останній призначений – Андрій Бондаренко розказав, що має досвід роботи в комісії, але вперше працює головою і вперше представляє партію «5.10». На питання чому за такий короткій термін змінилось декілька голів комісії, Бондаренко відповів:

«Були такі люди, що просто не приходили на засідання. Більше подробиць я не знаю».

Склад ОВК на окрузі №46 на парламентських виборах.

Склад ОВК на окрузі №46 на другому турі виборів Президента України.

Сім з 18 членів комісії діючої комісії брали участь у другому турі виборів Президента. З них троє були подані від кандидата Володимира Зеленського, четверо від Петра Порошенко, один з них Григорій Золотарьов перший звільнений голова ОВК.

Наслідком того, що в окружкомі не було постійно діючого голови стало те, що договори на придбання матеріалів та необхідних послуг були підготовлені, але оплати не здійснювались. Наздоганяти процес почали на цьому тижні.

Одною з головних функцій ОВК було сформувати дільничні комісії до 5 липня. Це було зроблено. За поданням партій та кандидатів мажоритарників створили комісії у складі, визначеному в законі: малі – 14 осіб, середні – 16 осіб, великі – 18 осіб.

«Суб’єкти подання надали списки людей, яких вони хочуть включити до комісій їх було 12-ть. Враховуючи те, що партії з парламенту мали 100% квоту на зарахування до списків, ми мали виключити декількох кандидатів. Наприклад, якщо на дільниці 16 людей, то нам треба було двох людей виключити. За результатами жеребкування в кожному списку ми виключили кандидатури за номером «3» та «10».

Хто з кандидатів і в якій кількості представлений в дільничних комісіях?

Загалом ОВК створило на окрузі 151 дільничну комісію, де будуть працювати 2383 особи. Якщо взяти мажоритарників, то після жеребкування вони представлені такою кількістю осіб на дільницях:

1. Бугайов Сергій Вікторович – не подавав кандидатів
2. Вощанов Родіон Ігорович – 128
3. Матейченко Костянтин Володимирович – не подавав кандидатів
4. Рева Дмитро Олексійович – 136
5. Христенко Федір Володимирович – 130
6. Шинкаренко Олександр Григорович – 140

Як кандидати в народні депутати підбирали кандидатури до дільничних комісій?

Ми звернулись до штабів та кандидатів що балотуються по одномандатному округу, попросили прокоментувати, як вони обирали членів ДВК та ОВК: які були критерії вибору, чи важливо було щоб люди поділяли політичні погляди кандидатів, чи буде штаб, якось дякувати їм за роботу, чи організоване навчання.

Наталя Дроздова, довірена особа кандидата Дмитра Реви:

«До нас звертались люди, які поділяють наші погляди і пропонували свою допомогу, таких людей було багато. Ми набрали кандидатів на всі дільниці. Це досвідчені люди навчання ми не плануємо. З приводу оплати я нічого не можу сказати про цих людей, я працюю безоплатно».

Кандидат в народні депутати Олександр Шинкаренко:

«Це був двосторонній процес: хтось сам виявив бажання, до когось ми зверталися з пропозицією. Всі ці люди наші прихильники. Дві третини вже були в процесі, інших будемо вчити. На сьогодні ці люди волонтери. Як за законом належить так і відправимо на кожну ділянку один спостерігач і член комісії. Можливо будемо вступати в коаліції з іншими кандидатами чи партіями, коли будуть відомі спостерігачі, будемо думати про взаємодію».

Кандидат в народні депутати Родіон Вощанов:

«Спершу зазначу, що ми не маємо жодного члена ОВК. Щодо членів ДВК – всі подані нами кандидати – виключно наші прихильники. Ми маємо велику базу волонтерів, яка формувалась починаючи з першого туру президентських виборів. Саме на цих людей ми й спирались при формуванні подання на членів ДВК. Насправді, це дуже крута річ, коли розумієш, що люди вмотивовані бажанням докладати зусилля для проведення чесних виборів. Я гадаю, що партійне подання формувалось по такому ж принципу. Проте, знову ж таки, наскільки мені відомо, цим формуванням займалась безпосередньо партія. Щодо навчання – ми маємо рекордно-коротку по часу кампанію. Тому говорити про комплексне навчання дуже важко. Звійсно, всім, хто не має досвіду роботи в комісіях, ми надамо усі необхідні матеріали для навчання».

Довідка: До складу окружної чи дільничної виборчої комісії не можуть входити кандидати у депутати, представники партій у Центральній виборчій комісії, уповноважені особи партій, довірені особи кандидатів у депутати в одномандатному окрузі, офіційні спостерігачі, посадові та службові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, працівники судів та правоохоронних органів, а також громадяни, які утримуються в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах або мають судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину чи злочину проти виборчих прав громадян, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.

В штабі кандидата в народні депутати Федіра Христенко нам пояснили:

«Члени ДВК і ОВК відбиралися серед бажаючих волонтерів, які готові сприяти чесному веденню виборного процесу, шляхом обдзвону і співбесід серед політично активних громадян, які мають досвід участі в роботі комісій. Для нас не важливо, які політичні налаштування мають наші волонтери, головне, щоб люди відстоювали демократичні принципи чесних виборів. Ніяких додаткових винагород з боку штабу не передбачено. Ми обирали кандидатів і для партії. Навчання проходить відповідно до графіка і з нормами ЦВК.

В штабі кандидата Костянтина Матейченко повідомили, що вони не встигли набрати відповідну кількість людей, але до ДВК зайдуть люди від партії «Народний Фронт», від якої Матейченко був обраний до Ради, вони і будуть слідкувати за роботою дільничних комісій.

Скільки платять членам ОВК і ДВК? 

Виконання повноважень члена дільничної комісії оплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку і проведення виборів депутатів. Вона складає близько 400 гривень. Громадські спостерігачі гроші за роботу на дільницях від держави не отримують.

Оплата праці члена виборчої комісії, звільненого від виконання виробничих або службових обов’язків за основним місцем роботи, не може бути нижчою від його середньої заробітної плати за основним місцем роботи. Оплата праці члена виборчої комісії, який є пенсіонером або особою, яка тимчасово не працює, не може бути нижчою від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на момент її нарахування. Якщо на ОВК за рахунок економії фонду залишаються гроші може бути нарахована і виплачена одноразова грошова винагорода. Порядок оплати праці членів окружних та дільничних виборчих комісій визначений цією постановою.

Всі опитані нами кандидати та штаби повідомили, що їх люди в комісіях не будуть отримувати від них оплату і діють виключно на волонтерських засадах. Від людей, які будуть брати участь у роботі комісій, нам стало відомо, що членам комісій та громадським спостерігачам обіцяють платити від 1000 до 2000 гривень за роботу в день виборів. Всі ці кошти можна провести офіційно через виборчий фонд і договори ЦПХ, але партії та кандидати проводять ці платежі через так звану «чорну касу».

Читайте також: Звідки політичні партії беруть гроші і скільки може коштувати виборча кампанія в Бахмуті? (Відео)

За роботою дільниць в день виборів слідкують журналісти та громадські спостерігачі

Громадські спостерігачі – це члени виборчого процесу, які можуть не тільки перебувати на дільниці, робити фото- і відеозйомку але й на відміну від журналістів:

– бути присутніми під час проведення голосування виборців за місцем перебування,

– підписувати акти і протоколи виборчої комісії,

– звертатися із заявою чи скаргою до відповідної виборчої комісії, інших державних органів чи до суду щодо усунення порушень Закону в разі їх виявлення,

– складати акт про виявлення порушення Закону, що підписується ним та не менш як двома виборцями, які засвідчують факт цього порушення, із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання та адреси житла, та подавати його до відповідної виборчої комісії чи до суду

– отримувати копії протоколів про передачу виборчих бюлетенів, про підрахунок голосів і встановлення підсумків голосування та інших документів.

Навчання громадських спостерігачів для забезпечення прозорості виборчого процесу в Бахмуті на парламентських виборах організувала ГО «Бахмутська Фортеця».

Головна функція спостерігача фіксувати правопорушення і додержуватись вимог закону, але як показала практика на виборах Президента, люди, що зголосились стати спостерігачами часто не знають закону і ворожо ставляться до колег, які намагаються використати свої права і вказати комісії на правопорушення.

Про те з якими викликами прийшлося зіштовхнутись на першому турі виборів Президента України нам розказала юрист Оксана Болотюк, яка була спостерігачем від ГО «Сильні громади»:

«На кожній дільниці, ми бачили приблизно по вісім спостерігачів. Ніяких розпізнавальних знаків, беджів, по яких би можна було зрозуміти, що це спостерігач, вони не мали. Дуже принципово, що вони спостерігали сидячи. Коли ми заходили на ДВК, підходили до членів комісій, дивились наскільки вірно заповнюються відомості, починали ставити питання до членів комісій чи вказувати на порушення, то громадські спостерігачі висловлювали своє незадоволення. Хтось відкрито сварився, казав, що ми не маємо права. Я пояснювала свої дії на засадах закону. Наприклад, громадські спостерігачі мають право ознайомитись зі списками. Людина, яка не знаходилась в Бахмуті в день виборів, поросила перевірити, щоб її бюлетень нікому не видали. Ми підійшли до голови і попросили ознайомитись зі списками, вона нам не дозволила, потім ми оскаржили її рішення. Вийшло так, що функція спостерігачів була не слідкувати за законністю процесу, а не дати людям, які знають свої права, ними скористатись. Я побачила, що вони не обізнані не знають своїх прав. Рівень підготовки на знання законодавства був дуже низький».

Нагадуємо, що позачергові вибори до Верховної ради відбудуться 21 липня, за цей період комісіям доведеться щільно попрацювати. До 16 липня триває термін подання змін у списки, тож треба встигнути перевірити себе у списках, використати можливість по зміні місця голосування, якщо це потрібно. ОВК мають 18-19 липня передати бюлетені на ДВК. 19 липня (до 20.00) останній день подання виборцем до дільничної комісії поштою або через інших осіб власноручно написаної заяви з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування разом з довідкою медичної установи про стан здоров’я виборця. В суботу, 19 липня з 00.00 має припинитись будь-яка агітація, а в неділю, членів комісій і виборців очікує відповідальний день виборів.

Обирайте виважено!

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Наші журналісти та оператори зробили анімаційний ролік, де пояснюється, як відрізняти політичну джинсу від політичної реклами.

 

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Сьогодні день тиші, передвиборча агітація заборонена законом. Але під час кампанії її було чимало. Журналісти громадського медіапорталу проаналізували інформаційне поле Бахмута на предмет розміщення політичної реклами та поспілкувались з редакторами кожного ЗМІ, щоб дізнатись їх думку про особливості цієї виборчої кампанії. Ми помітили, що майже всі ЗМІ окрім «Сайту 06274» інформацію про кандидатів позначають за законом. 

 «Якщо ЗМІ дотрималися всіх процедур формування та оприлюднення розцінок на рекламу, уклали договори з партіями чи кандидатами, а кошти отримані за рекламу перераховані з виборчих фондів, рекламу позначають фразою «Політична реклама», то вони вважаються такими, що діяли законно. Але навіть при порушенні норм закону, органи, які здійснюють контрольні функції над ЗМІ фактично не мають реальних важелів впливу на порушників», – каже аналітик Андрій Грудкін.

Під час парламентської кампанії 2019, найбільший рівень джинси зафіксували на Тернопільщині — 13% від загальної кількості матеріалів. Донецька область на четвертому місці з показником 6%. Повідомляє пише «Слово і Діло» з посиланням на ГО «Інститут масової інформації».

Головними замовниками політичної джинси виявилися місцеві кандидати мажоритарники, які замовили 48% від загальної кількості джинси. Серед партій перше місце по кількості джинси в регіональних онлайн-медіа посіла «Опозиційна платформа – За життя» (10% від загальної кількості матеріалів з ознаками замовності в інтернет-ЗМІ). Друге і третє місце посіли, відповідно, партії «Слуга народу» Володимира Зеленського (7,5% від загальної кількості матеріалів з ознаками замовності в інтернет-ЗМІ) та «Європейська солідарність» Петра Порошенка (6%).

Щоб дослідити наявність політичної джинси в Бахмуті, ми декілька тижнів слідкували як інформацію про кандидатів подають «Сайт 06274», «Вечерний Бахмут», газети «Вперед», «События», Ютуб канали телебачення «ТРК «Бахмут» та «Заказ».

Переглянути програми місцевого телебачення нам не вдалося, ми моніторили тільки канали на Ютубі, на них політичної реклами немає.

Директор комунального телебачення ТРК «Бахмут» Світлана Шиманська розказала, що політичну рекламу під час ефіру відбивають заставкою на початку і в кінці трансляції блоку політичної реклами. На Ютуб каналі політичну рекламу не публікують, бо, по-перше, це не зареєстрований офіційно канал, по-друге, не було такого наміру і вони заздалегідь не опублікували розцінки.

Довідка: Телерадіоорганізації усіх форм власності зобов’язані не пізніш як за дев’яносто днів до дня голосування опублікувати в друкованих засобах масової інформації розцінки вартості однієї хвилини (секунди) ефірного часу.

«На Президентських виборах активність кандидатів була набагато нижче. Зараз в нас є три кандидати, що уклали договори. За активністю їх можна розподілити наступним чином – Хрістенко, Рева, Матейченко. Вони дають свої ролики та звернення. В порівнянні з центральними каналами інших жанрів подачі інформації – дебатів, інтерв’ю в нас немає. Такі програми треба робити в прямому ефірі, щоб не було ніякої цензури і тиску під час монтажу, а в нас поки немає для цього технічної можливості. В своїй рекламі кандидати говорять тільки те, що їм вигідно, і люди не можуть розкрити їх як політиків та особистостей. Я ще не бачила такої кампанії, коли глядачі майже не бачать кандидатів, за них у більшості агітують їх прихильники. Фактично кампанії складаються з реклами та концертів, я не чую, щоб хтось з кандидатів говорив про законодавчі ініціативи, як він буде працювати в рамках нової об’єднаної громади. Думаю, кандидати і не погодяться на студійний формат. Наприклад, коли наших кандидатів по мажоритарному округу запрошували на програму колеги з «Донбас UA», на ефір приїхав тільки Матейченко. Це було безкоштовно для них, але вони не поїхали».

На телебаченні «Заказ» повідомили, що маркують матеріали відповідно до закону, а особливих змін саме в цій кампанії не помітили.

«До нас приходять не самі кандидати, а їх піарники приносять готові ролики, що виготовляються мабуть в студіях у Києві. На каналі представлені практично всі мажоритарники, вони дають рекламу приблизно в однаковій кількості. З досвіду минулих років, коли ми пропонували кандидатам брати участь в політичних батлах, можу сказати, що вони бояться приходити на прямі ефіри. Прямий ефір в студії передбачає гострі питання, які для них можуть бути вкрай не зручні, тому кандидати уникають таких зустрічей. В цьому році ми навіть не пропонували такий формат. Політичну рекламу маркуємо за законом на українській мові, відбиваємо блок заставкою “Передвіборна агітація” на початку і в кінці», – каже редактор інформаційної служби телебачення «Заказ» Сергій Шльома.

В газеті «События» ми помітили, що деякі аркуші маркують «Политбомонд», хоча публікують політичну рекламу. На питання до головного редактора газети «События»  Вадіма Мардіяна про те, чи не вводить таке формулювання в оману читача, він відповів:

«В розділі «Политбомонд» друкується політична реклама, яка офіційно оплачується через виборчі фонди. Ми не маємо обов’язково писати «Політична реклама», достатньо поставити букву «R» і це буде вважатись рекламним матеріалом. Партії та кандидати присилають матеріали один проти одного. Але джинсу ми не публікуємо».

Видання Детектор.Медіа визначає такі різновиди політичної джинси:

а) статті чи сюжети, які насправді пишуть прес-служби політичних партій чи окремих політиків. Як правило їх підписують псевдонімом.

В інших випадках за публікацією стоїть справжній журналіст, який – на виконання завдання свого керівника (чи з власної ініціативи – за грошову чи іншу винагороду) готує матеріал на задану тему із потрібними замовнику – політичній силі – акцентами. В такому випадку перед публікацією чи виходом в ефір підготовлений матеріал перевіряється замовником.

в) оприлюднення соціологічних досліджень сумнівних фірм, які, як правило, серйозно відрізняються від інших соцопитувань на користь якоїсь політичної сили. Йдеться про свідоме завищення чи занижування рейтингів певної партії чи політика, або фальсифіковані дані про підтримку чи навпаки несприйняття суспільством тих чи інших ініціатив.

с) на шпальтах газет часто з’являється псевдоаналітика маловідомих авторів, що підписуються «політологами», які надають начебто експертну оцінку тої чи іншої події під кутом, вигідним для однієї з політичних сил.

1. d) публікація різноманітних «листів від… « (робітників, шахтарів, працівників медичної галузі). В таких листах, написаних штабним PR-райтером якоїсь партії, начебто від імені громади висловлюється протест, обурення, підтримка. Цей різновид джинси походить ще з радянських часів.
2. e) боти-коментатори (від web bot, www robot – англ. – автоматична програма для скачування файлів чи розсилання спаму). Це навпаки один з найновіших винаходів доби Інтернету. Назва боти має іронічний підтекст – насправді  ідеться про людей. Це наймані працівники або активісти політичних штабів, які за гроші залишають коментарі (пости, коменти)на сторінках інтернет-видань з метою дискредитації тої чи іншої статті, її автора, висловлених ідей чи викладених фактів. Зазначимо, що сфальшовані інтернет-коментарі не можна вважати джинсою у вузькому сенсі цього слова, адже самі видання від діяльності ботів не мають жодного зиску. Проте знати про цей різновид проплачених публікацій варто. Адже попереджений – значить озброєний!

Мардіян також поділився своїми спостереженнями активності суб’єктів політичного процесу на парламентських виборах:

«Активність партій та кандидатів дуже висока, такої кількості реклами в нас давно не було. Ми збільшили газету на вісім шпальт без підвищення вартості, аби мати змогу друкувати інформаційні матеріали журналістів, щоб політична реклама нам не заважала інформувати населення про події в місті».

Редакторка газети «Вперед» Світлана Овчаренко, що маркують політичну рекламу виключно фразою «Політична реклама». Редакторка також повідомила, про бажання кандидатів на цих виборах активно себе рекламувати, головною особливістю цих виборів вона вважає намагання кандидатів будувати кампанію на дискредитації опонентів:

«Я б відзначила ухил на чорний піар і критику опонентів. Більше пишуть не про те, що зроблять самі кандидати, а про те, які погані їх опоненти. Але ми не маємо право їх не друкувати, бо працюємо в рамках договору. Підставою відмовити є рішення суду, в якому визначено, що людина не винна в тому, в чому її звинувачують опоненти. А якщо немає такого рішення суду, можна апріорі писати що завгодно, при цьому відповідальність за зміст несе рекламодавець. У разі, якщо кандидат захоче спростувати цю інформацію, ми повинні йому надати такий же обсяг площі. Редакція надає тільки рекламну площу і не має право відмовляти в розміщенні, якщо в матеріалах не закликають до відкритої агресії, до війни, розпалювання міжетнічної та релігійної ненависті».

Довідка: ЗМІ у своїх матеріалах і передачах, не обумовлених угодами за рахунок виборчого фонду кандидатів та партій, забороняється агітувати голосувати за або не голосувати за партії, кандидатів у депутати чи поширювати інформацію, яка має ознаки політичної реклами, безоплатно або яка оплачена з джерел, не передбачених законом, а так само поширювати будь-яку інформацію з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного суб’єкта виборчого процесу.

Оглядаючи інформаційне поле в Бахмуті ми відзначили, що «Сайт 06274» у більшості матеріалів не дотримується вимог маркування політичної реклами. На сайті у форматі статей розміщується інформація тільки про одного кандидата в народні депутати Дмитра Реву, а політичні банери розміщені і від Костянтина Матейченка, і від Олега Недави, і від політичної партії “Європейська солідарність”. Агітаційні матеріали про його діяльність в якості засновника Благодійного фонду «ДАР» виходять в розділі «Общество» без поміток «Політична реклама».

У відео матеріалі та в тексті представлена реклама кандидата в народні депутати Дмитра Реви в якості голови БФ “ДАР”, але ні ролик ні матеріал не маркуються як політична реклама.

Редакторка «Сайт 06274» Ксеній Бусінкова на наше звернення відповіла наступне:

«Ганно, це редакційна політика нашого сайту, тому ми не прийматимемо участі у вашому опитуванні. Такі новини у нас виходять з маркуванням, як політичні новини, новини суспільства, чи політична реклама. Усіх кандидатів, які звернулися до нас з метою висвітлення їх діяльності під час виборчої кампанії, ви можете бачити на нашому сайті».

Довідка: Умови розміщення політичної реклами визначає Закон України “Про вибори народних депутатів України”. Але він регламентує порядок розміщення політичної реклами лише в ЗМІ, тобто в друкованих засобах масової інформації та телерадіокомпаніях, які мають відповідні дозвільні документи: 

• свідоцтво про державну реєстрацію для газет;
• ліцензію Національної раду України з питань телебачення і радіомовлення для телеканалів.

«Зазвичай, регіональні новинні сайти за юридичним статусом не є ЗМІ, тому використання обмежень щодо публікації політичної реклами є їх доброю волею та не несе ніяких юридичних наслідків. Тобто за такі порушення он-лайн ЗМІ не можуть бути покарані», – пояснює аналітик Андрій Грудкін. 

Редактор інтернет-сайту «Бахмут Вечерний» Дмитро Любимов, каже, що всю рекламу розміщує на вимогу закону, і навіть вимушений був відмовити більшості рекламодавців, бо на момент їх звернення не мав офіційного рахунку в банку. В підсумку, після оформлення рахунку кандидати уклали договори і більше не звертались. Захотів розміщати рекламу один кандидат Олександр Шинкаренко. 

«Я розумію, що розміщення політичної реклами буде перевірятись під мікроскопом. Моє прізвище є на сайті «Миротворець» і тому важко було знайти банк, який відкрив мені рахунок. Рекламні матеріали маркую, як це вимагає закон фразою «Політична реклама». З приводу особливостей цих виборів, окрім збільшення ваги соцмереж інших особливостей не бачу. На політичній сцені міста і округу давно не змінюються головні дійові особи. І кандидати слабо змінюються і їх команди, і виборці. Більше половини населення – пенсіонери. Мало молоді і мало агітації, яка розрахована на молодіжну аудиторію. За віковою категорією виборців структура електоральних вподобань теж не змінна: люди пенсійного віку – електорат «Опоблоку», “Опозиційної платформи”, молодь – електорат Зеленського, серед людей середнього віку – є коливання. Знаючи кількість виборців за віковою належністю, можна підрахувати підтримку кандидатів та партій», – каже редактор сайту «Бахмут Вечерний».

Громадська організація «Інтерньюз-Україна» та аналітична компанія Singularex оприлюднила результати дослідження «Cоцмережі про #вибори: за що голосують фейсбук, інстаграм та вконтакте». Подивитись дослідження можна за посиланням.

Єдине ЗМІ в Бахмуті, яке в цій кампанії запропонувало кандидатам формат зустрічей у студії було «Вільне Радіо». Редакторка «Вільного радіо» Ганна Сердюк розказала нам, як кандидати відреагували на їх звернення.

«Ми вирішили робити дебати, тому що в нас не вистачало інформації про кандидатів. Переговори були досить тривалими. Від початку погодилась половина кандидатів – Бугайов, Матейченко, Вощанов і Рева. Але коли, прийшла дата дебатів виявилось, що в них є якісь інші плани і таким чином все на тому закінчилось. Прийшов на дебати і відкриту розмову повноцінну зі мною Костянтин Матейченко, його ефір в нас скоро буде опублікований окремо, як дебати. І доведеться ще окремо робити передачу про всіх кандидатів, у нас є інтерв’ю з Вощановим, не вдалося зовсім поспілкуватись з Христенко, він уникає зв’язку. Коли в нього була зустріч тут на концерті, я намагалась записати коментар, поки він ішов до машини, на що почула, що провокую його питанням, який він законопроект хоче запропонувати чи в який комітет хоче піти. Він заявив, що ми не пропонували йому дебати, хоча в штабі нам відповіли, що їм не цікавий формат радіодебатів», – каже Сердюк.

На сайті «Вільного радіо» ми не побачили політичної реклами і не почули її в радіоефірі.

«Прайсу на розміщення статей в нас немає, єдине, що ми пропонували кандидатам – це маркована політична реклама на радіо в блоці політичної реклами. Про неї питали представники трьох кандидатів – Христенко, Вощанов, Матейченко. Після того, як ми надали цінову пропозицію більше до нас не звертались», – повідомила редакторка.

Що стосується Громадського медіапорталу «Бахмут IN.UA», до редакції звернулись штаби двох кандидатів по мажоритарному округу – Федіра Христенко та Костянтина Матейченко. Від першого кандидата присилають інформаційні матеріали від другого замовили банерну рекламу. Всі інформаційні матеріали ми позначаємо фразою «Політична реклама». Наша редакція, як і наші колеги не обирали з якими кандидатами працювати, а з якими не варто. Оскільки, передвиборна агітація з використанням ЗМІ усіх форм власності проводиться з дотриманням принципу рівних умов та в порядку, передбаченому Законом.

Ми вже зазначали, що існуючий закон розповсюджується тільки на телебачення і радіомовлення. Онлайн-ресурси, у тому числі регіональні, не можуть бути покарані. Таким чином питання “джинси”, як і дотримання журналістських стандартів залишається в площині професійної журналістської етики.

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.