Сьогодні день тиші, передвиборча агітація заборонена законом. Але під час кампанії її було чимало. Журналісти громадського медіапорталу проаналізували інформаційне поле Бахмута на предмет розміщення політичної реклами та поспілкувались з редакторами кожного ЗМІ, щоб дізнатись їх думку про особливості цієї виборчої кампанії. Ми помітили, що майже всі ЗМІ окрім «Сайту 06274» інформацію про кандидатів позначають за законом. 

 «Якщо ЗМІ дотрималися всіх процедур формування та оприлюднення розцінок на рекламу, уклали договори з партіями чи кандидатами, а кошти отримані за рекламу перераховані з виборчих фондів, рекламу позначають фразою «Політична реклама», то вони вважаються такими, що діяли законно. Але навіть при порушенні норм закону, органи, які здійснюють контрольні функції над ЗМІ фактично не мають реальних важелів впливу на порушників», – каже аналітик Андрій Грудкін.

Під час парламентської кампанії 2019, найбільший рівень джинси зафіксували на Тернопільщині — 13% від загальної кількості матеріалів. Донецька область на четвертому місці з показником 6%. Повідомляє пише «Слово і Діло» з посиланням на ГО «Інститут масової інформації».

Головними замовниками політичної джинси виявилися місцеві кандидати мажоритарники, які замовили 48% від загальної кількості джинси. Серед партій перше місце по кількості джинси в регіональних онлайн-медіа посіла «Опозиційна платформа – За життя» (10% від загальної кількості матеріалів з ознаками замовності в інтернет-ЗМІ). Друге і третє місце посіли, відповідно, партії «Слуга народу» Володимира Зеленського (7,5% від загальної кількості матеріалів з ознаками замовності в інтернет-ЗМІ) та «Європейська солідарність» Петра Порошенка (6%).

Щоб дослідити наявність політичної джинси в Бахмуті, ми декілька тижнів слідкували як інформацію про кандидатів подають «Сайт 06274», «Вечерний Бахмут», газети «Вперед», «События», Ютуб канали телебачення «ТРК «Бахмут» та «Заказ».

Переглянути програми місцевого телебачення нам не вдалося, ми моніторили тільки канали на Ютубі, на них політичної реклами немає.

Директор комунального телебачення ТРК «Бахмут» Світлана Шиманська розказала, що політичну рекламу під час ефіру відбивають заставкою на початку і в кінці трансляції блоку політичної реклами. На Ютуб каналі політичну рекламу не публікують, бо, по-перше, це не зареєстрований офіційно канал, по-друге, не було такого наміру і вони заздалегідь не опублікували розцінки.

Довідка: Телерадіоорганізації усіх форм власності зобов’язані не пізніш як за дев’яносто днів до дня голосування опублікувати в друкованих засобах масової інформації розцінки вартості однієї хвилини (секунди) ефірного часу.

«На Президентських виборах активність кандидатів була набагато нижче. Зараз в нас є три кандидати, що уклали договори. За активністю їх можна розподілити наступним чином – Хрістенко, Рева, Матейченко. Вони дають свої ролики та звернення. В порівнянні з центральними каналами інших жанрів подачі інформації – дебатів, інтерв’ю в нас немає. Такі програми треба робити в прямому ефірі, щоб не було ніякої цензури і тиску під час монтажу, а в нас поки немає для цього технічної можливості. В своїй рекламі кандидати говорять тільки те, що їм вигідно, і люди не можуть розкрити їх як політиків та особистостей. Я ще не бачила такої кампанії, коли глядачі майже не бачать кандидатів, за них у більшості агітують їх прихильники. Фактично кампанії складаються з реклами та концертів, я не чую, щоб хтось з кандидатів говорив про законодавчі ініціативи, як він буде працювати в рамках нової об’єднаної громади. Думаю, кандидати і не погодяться на студійний формат. Наприклад, коли наших кандидатів по мажоритарному округу запрошували на програму колеги з «Донбас UA», на ефір приїхав тільки Матейченко. Це було безкоштовно для них, але вони не поїхали».

На телебаченні «Заказ» повідомили, що маркують матеріали відповідно до закону, а особливих змін саме в цій кампанії не помітили.

«До нас приходять не самі кандидати, а їх піарники приносять готові ролики, що виготовляються мабуть в студіях у Києві. На каналі представлені практично всі мажоритарники, вони дають рекламу приблизно в однаковій кількості. З досвіду минулих років, коли ми пропонували кандидатам брати участь в політичних батлах, можу сказати, що вони бояться приходити на прямі ефіри. Прямий ефір в студії передбачає гострі питання, які для них можуть бути вкрай не зручні, тому кандидати уникають таких зустрічей. В цьому році ми навіть не пропонували такий формат. Політичну рекламу маркуємо за законом на українській мові, відбиваємо блок заставкою “Передвіборна агітація” на початку і в кінці», – каже редактор інформаційної служби телебачення «Заказ» Сергій Шльома.

В газеті «События» ми помітили, що деякі аркуші маркують «Политбомонд», хоча публікують політичну рекламу. На питання до головного редактора газети «События»  Вадіма Мардіяна про те, чи не вводить таке формулювання в оману читача, він відповів:

«В розділі «Политбомонд» друкується політична реклама, яка офіційно оплачується через виборчі фонди. Ми не маємо обов’язково писати «Політична реклама», достатньо поставити букву «R» і це буде вважатись рекламним матеріалом. Партії та кандидати присилають матеріали один проти одного. Але джинсу ми не публікуємо».

Видання Детектор.Медіа визначає такі різновиди політичної джинси:

а) статті чи сюжети, які насправді пишуть прес-служби політичних партій чи окремих політиків. Як правило їх підписують псевдонімом.

В інших випадках за публікацією стоїть справжній журналіст, який – на виконання завдання свого керівника (чи з власної ініціативи – за грошову чи іншу винагороду) готує матеріал на задану тему із потрібними замовнику – політичній силі – акцентами. В такому випадку перед публікацією чи виходом в ефір підготовлений матеріал перевіряється замовником.

в) оприлюднення соціологічних досліджень сумнівних фірм, які, як правило, серйозно відрізняються від інших соцопитувань на користь якоїсь політичної сили. Йдеться про свідоме завищення чи занижування рейтингів певної партії чи політика, або фальсифіковані дані про підтримку чи навпаки несприйняття суспільством тих чи інших ініціатив.

с) на шпальтах газет часто з’являється псевдоаналітика маловідомих авторів, що підписуються «політологами», які надають начебто експертну оцінку тої чи іншої події під кутом, вигідним для однієї з політичних сил.

1. d) публікація різноманітних «листів від… « (робітників, шахтарів, працівників медичної галузі). В таких листах, написаних штабним PR-райтером якоїсь партії, начебто від імені громади висловлюється протест, обурення, підтримка. Цей різновид джинси походить ще з радянських часів.
2. e) боти-коментатори (від web bot, www robot – англ. – автоматична програма для скачування файлів чи розсилання спаму). Це навпаки один з найновіших винаходів доби Інтернету. Назва боти має іронічний підтекст – насправді  ідеться про людей. Це наймані працівники або активісти політичних штабів, які за гроші залишають коментарі (пости, коменти)на сторінках інтернет-видань з метою дискредитації тої чи іншої статті, її автора, висловлених ідей чи викладених фактів. Зазначимо, що сфальшовані інтернет-коментарі не можна вважати джинсою у вузькому сенсі цього слова, адже самі видання від діяльності ботів не мають жодного зиску. Проте знати про цей різновид проплачених публікацій варто. Адже попереджений – значить озброєний!

Мардіян також поділився своїми спостереженнями активності суб’єктів політичного процесу на парламентських виборах:

«Активність партій та кандидатів дуже висока, такої кількості реклами в нас давно не було. Ми збільшили газету на вісім шпальт без підвищення вартості, аби мати змогу друкувати інформаційні матеріали журналістів, щоб політична реклама нам не заважала інформувати населення про події в місті».

Редакторка газети «Вперед» Світлана Овчаренко, що маркують політичну рекламу виключно фразою «Політична реклама». Редакторка також повідомила, про бажання кандидатів на цих виборах активно себе рекламувати, головною особливістю цих виборів вона вважає намагання кандидатів будувати кампанію на дискредитації опонентів:

«Я б відзначила ухил на чорний піар і критику опонентів. Більше пишуть не про те, що зроблять самі кандидати, а про те, які погані їх опоненти. Але ми не маємо право їх не друкувати, бо працюємо в рамках договору. Підставою відмовити є рішення суду, в якому визначено, що людина не винна в тому, в чому її звинувачують опоненти. А якщо немає такого рішення суду, можна апріорі писати що завгодно, при цьому відповідальність за зміст несе рекламодавець. У разі, якщо кандидат захоче спростувати цю інформацію, ми повинні йому надати такий же обсяг площі. Редакція надає тільки рекламну площу і не має право відмовляти в розміщенні, якщо в матеріалах не закликають до відкритої агресії, до війни, розпалювання міжетнічної та релігійної ненависті».

Довідка: ЗМІ у своїх матеріалах і передачах, не обумовлених угодами за рахунок виборчого фонду кандидатів та партій, забороняється агітувати голосувати за або не голосувати за партії, кандидатів у депутати чи поширювати інформацію, яка має ознаки політичної реклами, безоплатно або яка оплачена з джерел, не передбачених законом, а так само поширювати будь-яку інформацію з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного суб’єкта виборчого процесу.

Оглядаючи інформаційне поле в Бахмуті ми відзначили, що «Сайт 06274» у більшості матеріалів не дотримується вимог маркування політичної реклами. На сайті у форматі статей розміщується інформація тільки про одного кандидата в народні депутати Дмитра Реву, а політичні банери розміщені і від Костянтина Матейченка, і від Олега Недави, і від політичної партії “Європейська солідарність”. Агітаційні матеріали про його діяльність в якості засновника Благодійного фонду «ДАР» виходять в розділі «Общество» без поміток «Політична реклама».

У відео матеріалі та в тексті представлена реклама кандидата в народні депутати Дмитра Реви в якості голови БФ “ДАР”, але ні ролик ні матеріал не маркуються як політична реклама.

Редакторка «Сайт 06274» Ксеній Бусінкова на наше звернення відповіла наступне:

«Ганно, це редакційна політика нашого сайту, тому ми не прийматимемо участі у вашому опитуванні. Такі новини у нас виходять з маркуванням, як політичні новини, новини суспільства, чи політична реклама. Усіх кандидатів, які звернулися до нас з метою висвітлення їх діяльності під час виборчої кампанії, ви можете бачити на нашому сайті».

Довідка: Умови розміщення політичної реклами визначає Закон України “Про вибори народних депутатів України”. Але він регламентує порядок розміщення політичної реклами лише в ЗМІ, тобто в друкованих засобах масової інформації та телерадіокомпаніях, які мають відповідні дозвільні документи: 

• свідоцтво про державну реєстрацію для газет;
• ліцензію Національної раду України з питань телебачення і радіомовлення для телеканалів.

«Зазвичай, регіональні новинні сайти за юридичним статусом не є ЗМІ, тому використання обмежень щодо публікації політичної реклами є їх доброю волею та не несе ніяких юридичних наслідків. Тобто за такі порушення он-лайн ЗМІ не можуть бути покарані», – пояснює аналітик Андрій Грудкін. 

Редактор інтернет-сайту «Бахмут Вечерний» Дмитро Любимов, каже, що всю рекламу розміщує на вимогу закону, і навіть вимушений був відмовити більшості рекламодавців, бо на момент їх звернення не мав офіційного рахунку в банку. В підсумку, після оформлення рахунку кандидати уклали договори і більше не звертались. Захотів розміщати рекламу один кандидат Олександр Шинкаренко. 

«Я розумію, що розміщення політичної реклами буде перевірятись під мікроскопом. Моє прізвище є на сайті «Миротворець» і тому важко було знайти банк, який відкрив мені рахунок. Рекламні матеріали маркую, як це вимагає закон фразою «Політична реклама». З приводу особливостей цих виборів, окрім збільшення ваги соцмереж інших особливостей не бачу. На політичній сцені міста і округу давно не змінюються головні дійові особи. І кандидати слабо змінюються і їх команди, і виборці. Більше половини населення – пенсіонери. Мало молоді і мало агітації, яка розрахована на молодіжну аудиторію. За віковою категорією виборців структура електоральних вподобань теж не змінна: люди пенсійного віку – електорат «Опоблоку», “Опозиційної платформи”, молодь – електорат Зеленського, серед людей середнього віку – є коливання. Знаючи кількість виборців за віковою належністю, можна підрахувати підтримку кандидатів та партій», – каже редактор сайту «Бахмут Вечерний».

Громадська організація «Інтерньюз-Україна» та аналітична компанія Singularex оприлюднила результати дослідження «Cоцмережі про #вибори: за що голосують фейсбук, інстаграм та вконтакте». Подивитись дослідження можна за посиланням.

Єдине ЗМІ в Бахмуті, яке в цій кампанії запропонувало кандидатам формат зустрічей у студії було «Вільне Радіо». Редакторка «Вільного радіо» Ганна Сердюк розказала нам, як кандидати відреагували на їх звернення.

«Ми вирішили робити дебати, тому що в нас не вистачало інформації про кандидатів. Переговори були досить тривалими. Від початку погодилась половина кандидатів – Бугайов, Матейченко, Вощанов і Рева. Але коли, прийшла дата дебатів виявилось, що в них є якісь інші плани і таким чином все на тому закінчилось. Прийшов на дебати і відкриту розмову повноцінну зі мною Костянтин Матейченко, його ефір в нас скоро буде опублікований окремо, як дебати. І доведеться ще окремо робити передачу про всіх кандидатів, у нас є інтерв’ю з Вощановим, не вдалося зовсім поспілкуватись з Христенко, він уникає зв’язку. Коли в нього була зустріч тут на концерті, я намагалась записати коментар, поки він ішов до машини, на що почула, що провокую його питанням, який він законопроект хоче запропонувати чи в який комітет хоче піти. Він заявив, що ми не пропонували йому дебати, хоча в штабі нам відповіли, що їм не цікавий формат радіодебатів», – каже Сердюк.

На сайті «Вільного радіо» ми не побачили політичної реклами і не почули її в радіоефірі.

«Прайсу на розміщення статей в нас немає, єдине, що ми пропонували кандидатам – це маркована політична реклама на радіо в блоці політичної реклами. Про неї питали представники трьох кандидатів – Христенко, Вощанов, Матейченко. Після того, як ми надали цінову пропозицію більше до нас не звертались», – повідомила редакторка.

Що стосується Громадського медіапорталу «Бахмут IN.UA», до редакції звернулись штаби двох кандидатів по мажоритарному округу – Федіра Христенко та Костянтина Матейченко. Від першого кандидата присилають інформаційні матеріали від другого замовили банерну рекламу. Всі інформаційні матеріали ми позначаємо фразою «Політична реклама». Наша редакція, як і наші колеги не обирали з якими кандидатами працювати, а з якими не варто. Оскільки, передвиборна агітація з використанням ЗМІ усіх форм власності проводиться з дотриманням принципу рівних умов та в порядку, передбаченому Законом.

Ми вже зазначали, що існуючий закон розповсюджується тільки на телебачення і радіомовлення. Онлайн-ресурси, у тому числі регіональні, не можуть бути покарані. Таким чином питання “джинси”, як і дотримання журналістських стандартів залишається в площині професійної журналістської етики.

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Наші журналісти та оператори зробили анімаційний ролік, де пояснюється, як відрізняти політичну джинсу від політичної реклами.

 

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Через два дні нам знов доведеться обирати – 21 липня позачергові вибори народних депутатів до Парламенту. Найменше, що може зробити виборець для виваженого вибору – це вивчити програми кандидатів. На 46-му окрузі (Бахмутський та Лиманський райони) балотуються сім кандидатів, один з них у бюлетені буде мати відмітку “вибув”. Редакція медіа-порталу “Бахмут IN.UA” проаналізувала передвиборні програми шости діючих кандидатів та за допомогою політичного експерта кваліфікувала деякі найпоширеніші пункти програм кандидатів.

Сергій Бугайов, самовисуванець, робітник ПрАТ “Укразалізниця”, політичного досвіду немає.

Його програма рясніє гучними тезами: “виконую доручення”, “вирішу ваші проблеми”. Кандидат запевнює, що зможе відновити мир, не допустить скорочення робочих місць, закриття шкіл та садочків, зростання тарифів, зниження пенсійного віку залізничникам та шахтарям і водночас обіцяє підвищення пенсій. 

Але в програмі немає пояснень, яким саме чином кандидат буде це виконувати, також відсутнє будь-яке економічне обґрунтування стосовно підвищення пенсій. 

“До того ж, якщо говорити про забезпечення миру, то це не входить до компетенції народного депутата. Зовнішня політика є сферою повноважень виключно Президента України”, – так коментує Андрій Грудкін, політичний експерт. 

 

Родіон Вощанов, балотується від партії “Слуга народу”, політичного досвіду немає.

Кандидат в народні депутати кваліфікує себе порядною та чесною людиною, запевнює, що змінить стару систему влади.  

Відразу треба відмітити, що частина програми просто переписана з програми партії: недоторканність нардепів, імпічмент президента, конфіскація майна корупціонерів, перезавантаження прокуратури, СБУ. А пункт програми про 5%-не “економічне чистилище” для бізнесу, то й зовсім з програми Зеленського.

Витримка з програми партії “Слуга народу”

Для регіону Родіон Вощанов обіцяє зробити безперебійне водопостачання, інвестиції для створення робочих місць для молоді, контроль за роботою комунальних служб. 

Андрій Грудкін коментує заяви кандидата таким чином:

“Контроль за роботою комунальних служб цілком можливий і це в повноваженнях нардепа. Він може це робити маючи такі права за Законом: безперешкодного доступу на всі підприємства, невідкладного прийому керівниками та посадовими особами розташованих на території України органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, через депутатські запити та звернення”.

А ось, що стосується забезпечення безперебійного водопостачання, додає політолог, то це можна забезпечити, якщо мова йдеться про будівництво нового водогону обласного значення, а налагодити існуюче водопостачання не в силах нардепа.

Костянтин Матейченко, самовисуванець, чинний депутат ВР.

Нардеп запевняє, що вміє залучати державні субвенції для розвитку краю.

На державному рівні кандидат планує лобіювати та підтримувати законопроекти, які стосується введення обгрунтованих тарифів на комунальні послуги, стимулювання молодих лікарів безкоштовним житлом, підвищення заробітних плат працівникам бюджетних організацій, підтримку багатодітних сімей, податкові канікули для бізнесу, що працює в зоні військових дій, відкритий ринок землі.

На регіональному рівні Матейченко обіцяє підтримувати працівників регіонального підприємства ПрАТ “Укрзалізниця” та ДП “Артемсіль”, пріорітетним напрямком визначає охорону навколишнього середовища та пам’яток архітектури.

Програма кандидата не містить економічного обґрунтування, але треба відмітити, що кандидат не вводить в оману виборців обіцянками, а лише каже, що буде лобіювати та створювати законопроекти, які поліпшують життя українців.

Дмитро Рева, балотується від партії “Опозиційний блок”, був народним депутатом VI скликання.

На державному рівні кандидат обіцяє: виховувати патріотизм у суспільстві, підтримувати ОТГ для підвищення їх фінансової спроможності, що виведе «із тіні» зарплати, приймати закони які відродять села, ініціювати законопроекти щодо підтримки вітчизняного товаровиробника, створення умов розвитку малого і середнього бізнесу. 

В регіоні хоче створити робочі місця, підтримувати обдаровану молодь,. Рева планує оснащувати медичні заклади та школи обладнанням, обіцяє відремонтувати дороги у сільській місцевості., ці функції до речі відносяться до місцевих рад, це не пряма діяльність народного депутата. це ж робота місцевого самоврядування.

Треба зазначити, що програма кандидата говорить про його намір працювати в різних сферах для розвитку регіону та поліпшення життя громадян. Тобто, відвертий популізм відсутній. Але: 

“Створення робочих місць передбачає відкриття підприємств державної та приватної форми власності, або створення органами виконавчої влади. За природним принципом суб’єкт господарювання (з робочими місцями), виникає на тій території, де це вважає за потрібне власник бізнесу. Нардеп не має до цього ніякого стосунку. Інший варіант – це утворення суб’єктів господарювання в результаті реалізації своїх повноважень Урядом, міністерствами, обласними радами та державними адміністраціями, місцевими радами Народний депутат все ж може досить опосередковано сприяти створенню робочих місць за певних умов і навіть у конкретному регіоні. Наприклад, 

• бути членом комітету з питань промислової політики та підприємництва та впливати на законодавчу базу щодо створення умов для бізнесу (наприклад дерегуляція);
• стати міністром економіки, або іншим профільним міністром (наприклад енергетики, сільського господарства);
• реалізувати право законодавчої ініціативи, або голосувати за закони щодо поліпшення інвестиційного клімату, розвитку промисловості. 

Тобто, депутат не може обіцяти створення робочих місць, не пояснюючи яким чином він це планує робити”, – пояснює Андрій Грудкін.

“Щодо виховання патріотизму: це компетенція уряду, який може реалізовувати відповідні стратегії патріотичного виховання. Профільні органи:  Міністерство молоді та спорту, Міністерство освіти, Міністерство культури, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування. 

Хоча кандидат балотується від “Опозиційного блоку”, який пропонує Україні позаблоковий статус і виступає проти вступу до Євросоюзу, Рева висловлює в програмі протилежні наміри:

“Підтримка структурних реформ в економічному секторі і у галузі державного управління на шляху набуття Україною членства в Європейському Союзі”.

Федір Христенко, балотується від партії Опозиційна платформа “За життя”, політичного досвіду немає. 

Декларує, що його програма є чесним суспільним договором між кандидатом та виборцями. Суспільний договір – базується на засадах партнерства, при яких суспільство делегує владу на гарантування громадянам однакових можливостей при розподілі ресурсів та забезпеченні прав та свобод. Головним принципом усіх реформ має бути задоволення потреб людей, а не уряду.

Чи дійсно кандидат зможе забезпечити виконання такого договору? Адже його пункти виглядають такими, що відразу повинні покращити життя всіх українців. АЛЕ: 

Витримка з програми кандидата в народні депутати Ф.Христенко

“Такі питання, як списання заборгованості не має регулювати держава, тим більше парламент. Це питання лежить в площині відносин постачальника послуг житлово-комунальних послуг та абонента. Але теоретично уряд, зокрема Мінрегіон, може ініціювати подібні речі і за рахунок перерозподілу видатків держбюджету відшкодувати комунальним підприємствам заборгованість. Питання розміру субсидій, підвищення розміру мінімальної зарплати та пенсії, виплати на дітей розглядає Мінсоцполітики, а Кабмін своїми постановами встановлює розмір. Кандидату, щоб реалізувати такі програмні обіцянки необхідно:

• після обрання до Ради стати головою уряду
• мати лояльного міністра соцполітики та міністра регіонального розвитку, державного будівництва та ЖКГ
• мати просту більшість в парламенті – 226 голосів
• мати узгоджену позицію з комітетами з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення та Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, з питань  тощо”.

Так кваліфікує програму кандидата політичний експерт  Андрій Грудкін.

Олександр Шинкаренко, діючий депутат Бахмутської міської ради, самовисуванець.

Головна мета кандидата – припинення бойових дій на Донбасі. Але ми вже пояснювали, що такі завдання – це прерогатива Президента.

Також, кандидат обіцяє підвищити зайнятість населення, створення нових робочих місць та скорочення відтоку населення  за кордон, боротися з корупцією на всіх рівнях, підтримкау малозабезпечених верств населення, надання всебічної допомоги у вирішенні проблем населених пунктів, допомогау громадським організаціям ветеранів, інвалідів, залучення інвестицій для модернізації промислового виробництва, аграрних підприємств, створення умов для відновлення тваринництва та переробки сільгосппродукції.

Деякі пункти програми цього кандидата дуже схожі з тезами програм його опонентів. Тому кваліфікувати ті чи інші пункти стосовно популізму, обіцянок, не підкріплених економічним обгрунтуванням, можна на прикладі вищеперелічених.

Більш детальніше ознайомитись з усіма програмами кандидатів можна тут.

Обирайте виважено!

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.