Мешканці шести областей України можуть отримати грошову допомогу від Естонської рада у справах біженців. Людям видадуть 17 500 грн на опалення, за отримані кошти можна буде придбати брикети, дрова чи тверде паливо.
Про це повідомляють у мережах організації ERC Ukraine.
Гроші на тепло
Протягом зимового сезону благодійна організація надає фінансову підтримку на опалення (придбання твердого палива: вугілля, дрова, брикети, палети або для оплати газового опалення) домогосподарствам, які знаходяться у сільській та селищній місцевості та яким потрібно допомога з покриттям своїх потреб в опаленні цієї зими.
Отримати гроші можуть жителі таких областей:
Херсонська
Запорізька
Миколаївська
Харківська
Донецька
Луганська
Загальний розмір фінансової допомоги складає 17 500 грн на домогосподарство за весь опалювальний сезон.
Як отримати допомогу?
Реєстрація звернень відбувається за номером телефону з понеділка по середу з 9.00 до 12.00. Номер телефону: +38 (067) 105 28 03.
Зверніть увагу, що можуть виникнути труднощі з тим, щоб додзвонитися. Телефонні лінії перевантажені.
Під час телефонного дзвінка Вам необхідно натиснути кнопку відповідно до області, в якій ви проживаєте на момент звернення:
Номер 1 – Запорізька, Херсонська;
Номер 2 – Харківська, Донецька;
Номер 3 – Миколаївська, Луганська.
Під час дзвінка фахівець зробить оцінку вразливості, і якщо ваше звернення буде попередньо схвалено, ваш мобільний телефон внесуть у базу даних. Тільки після підтвердження від фахівця людина може перейти до заповнення заяви – https://register.pagulasabi.ee/uk/register.
Вашу заявку переглянуть, й за потреби надішлють на електронну пошту додаткові питання. Після фінального підтвердження платіж буде здійснено на ваш банківський рахунок. Перевірити статус заявки можна буде на сторінці ввівши ваш номер телефону.
Читайте також
Ціна за тепло: скільки коштують дрова в Донецькій області
Вулиця Чайковського до російського вторгнення / фото з відкритих джерел
За ініціативи Управління культури міської ради, Бахмутський краєзнавчий музей розпочинає збір розповідей жителів з усіх населених пунктів громади про події 2022–2023 років, процес евакуації та досвід вимушеного переселення.
Бахмутський музей збирає спогади жителів про евакуацію
Організатори ініціативи зазначають, що не обов’язково писати великі тексти чи добирати особливі слова. Цінною є розповідь про один день, конкретну зустріч або коротка історія однієї врятованої речі. Основні теми, якими пропонують поділитися:
життя під обстрілами — як минали дні у рідному місті чи селі, як люди облаштовували побут у надзвичайних умовах, підтримували рідних і допомагали сусідам.
процес евакуації — як приймалося рішення про виїзд, якою була дорога, хто надавав допомогу та що саме вдалося взяти із собою на згадку про дім.
життя після переїзду — як родина адаптувалася та облаштовувалася на новому місці, що допомагає триматися зараз та як зберігається зв’язок із Бахмутською громадою.
Як передати матеріали до музею
Поділитися власною історією можна у будь-якому зручному форматі. Фахівці приймають:
текстові файли, електронні листи або якісні фотографії (скан-копії) рукописних розповідей;
фотографії, зроблені в той період;
аудіо- та відеозаписи.
Якщо людині зручніше розповісти свою історію усно, формат запису розмови можна попередньо узгодити по телефону.
Надіслати матеріали можна на електронну пошту: [email protected]. Контактний телефон для довідок та узгодження деталей: +380 (66) 076 9287.
Умови збереження та приватність
Передаючи спогади чи світлини, авторів просять за можливості вказувати своє ім’я та прізвище, приблизні дати й місце описаних подій, а також залишати контакти для зворотного зв’язку. До фотографій бажано додавати короткий підпис: хто або що на них зображено, де й коли зроблено знімок.
Усі зібрані свідчення стануть частиною музейного зібрання для збереження пам’яті про громаду. Організатори гарантують повну конфіденційність: жодні спогади, фотографії чи аудіозаписи не будуть оприлюднені в публічному просторі без попередньої явної згоди їхніх авторів.
Розлучення та виховання дітей — життєві обставини, які не зникають, коли один із батьків стає на захист країни. У зв’язку з цим у родинах військовослужбовців часто виникають запитання щодо механізму утримання аліментів, зокрема з бойових винагород чи виплат за поранення.
Міністерство оборони України надало детальне роз’яснення щодо того, які саме складові грошового забезпечення військових формують аліментну базу.
З яких виплат військових утримуються аліменти
Базові правила утримання аліментів для військовослужбовців ЗСУ та цивільних громадян однакові. Вони регулюються Сімейним кодексом, законом “Про виконавче провадження” та відповідною постановою Кабміну.
Аліменти утримуються із загального грошового забезпечення військового, до якого обов’язково входять:
посадовий оклад та оклад за військовим званням;
щомісячна надбавка за вислугу років;
постійні щомісячні надбавки, доплати, премії та підвищення окладу;
додаткові винагороди, що мають систематичний характер.
Якщо суд присудив сплату аліментів як частку від доходу, відсоткова ставка розраховується від фінальної суми забезпечення вже після відрахування всіх обов’язкових податків і зборів.
Чи стягуються аліменти з бойових виплат?
Згідно з чинними нормами, аліменти підлягають утриманню з додаткової винагороди, яку військовослужбовці отримують під час дії воєнного стану. До цієї категорії належать бойові виплати у розмірі 30 000, 50 000 та 100 000 гривень, а також виплати інструкторам (від 15 до 30 тисяч гривень) та 10 000 гривень за фактичне виконання обов’язків. Оскільки ці нарахування здійснюються щомісяця, вони класифікуються як постійні види доходу.
З яких виплат аліменти не вираховуються
До аліментної бази не включаються виплати, що мають разовий, цільовий або компенсаційний характер. Зокрема, утримання не здійснюється з:
грошової допомоги на оздоровлення;
одноразових винагород у розмірі 70 000 та 170 000 гривень;
матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
одноразової грошової допомоги при звільненні або за укладення першого контракту;
одноразової грошової допомоги у разі поранення, контузії або встановлення інвалідності.
У Міноборони звертають увагу на важливий нюанс щодо “виплат за поранення”. Грошове забезпечення, яке військовий щомісяця отримує в період лікування, враховується до аліментної бази. Натомість цільова одноразова допомога за поранення не підлягає стягненню.
Розмір аліментів: гарантований мінімум та максимуми
Мінімальний гарантований розмір аліментів становить не менше 50% від актуального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Наразі це:
для дитини віком до 6 років — 1 408,50 гривень;
для дитини від 6 до 18 років — 1 756 гривень.
Мінімальний рекомендований розмір (який суд може призначити за наявності достатнього заробітку платника) становить 100% прожиткового мінімуму: 2 817 гривень для дітей до 6 років і 3 512 гривень для дітей до 18 років.
Якщо виплати призначаються у вигляді частки від загального доходу, вони становлять:
на одну дитину — 1/4 від заробітку;
на двох дітей — 1/3 від заробітку;
на трьох і більше дітей — 1/2 від заробітку.
У наказному провадженні встановлено й верхню межу: розмір аліментів не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів. Тобто максимум 28 170 гривень (до 6 років) та 35 120 гривень (від 6 до 18 років). Право на підтримку мають і діти від 18 до 23 років за умови, що вони продовжують навчання.
Як відбувається процес стягнення
У разі примусового стягнення виконавець надсилає до військової частини постанову про звернення стягнення на доходи військовослужбовця. Фінансовий підрозділ частини розраховує та утримує визначену суму з виплат платника, перераховуючи її на рахунок виконавчої служби або приватного виконавця, після чого кошти надходять стягувачу. Якщо адреса військової частини невідома, документи можуть бути направлені до Міністерства оборони України для подальшої передачі в бухгалтерію відповідного підрозділу.
Змінити розмір виплат можна або через суд у разі зміни матеріального стану, або уклавши нотаріально посвідчений договір між батьками. Такий договір має силу виконавчого документа.
Діти, які через війну отримали поранення або інше ушкодження здоров’я в Україні та перебувають на території України або за її межами, можуть отримати фінансову допомогу […]
За даними Мінекономіки, від початку війни з України виїхало 6,2 млн українців, які наразі перебувають за кордоном. Українські біженці живуть у Європі, США, Азії. За […]
Для підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з Донецької області в 17 регіонах та 27 містах України діють 73 гуманітарні штаби, центри або хаби. У цих […]