Мешканці шести областей України можуть отримати грошову допомогу від Естонської рада у справах біженців. Людям видадуть 17 500 грн на опалення, за отримані кошти можна буде придбати брикети, дрова чи тверде паливо.
Про це повідомляють у мережах організації ERC Ukraine.
Гроші на тепло
Протягом зимового сезону благодійна організація надає фінансову підтримку на опалення (придбання твердого палива: вугілля, дрова, брикети, палети або для оплати газового опалення) домогосподарствам, які знаходяться у сільській та селищній місцевості та яким потрібно допомога з покриттям своїх потреб в опаленні цієї зими.
Отримати гроші можуть жителі таких областей:
Херсонська
Запорізька
Миколаївська
Харківська
Донецька
Луганська
Загальний розмір фінансової допомоги складає 17 500 грн на домогосподарство за весь опалювальний сезон.
Як отримати допомогу?
Реєстрація звернень відбувається за номером телефону з понеділка по середу з 9.00 до 12.00. Номер телефону: +38 (067) 105 28 03.
Зверніть увагу, що можуть виникнути труднощі з тим, щоб додзвонитися. Телефонні лінії перевантажені.
Під час телефонного дзвінка Вам необхідно натиснути кнопку відповідно до області, в якій ви проживаєте на момент звернення:
Номер 1 – Запорізька, Херсонська;
Номер 2 – Харківська, Донецька;
Номер 3 – Миколаївська, Луганська.
Під час дзвінка фахівець зробить оцінку вразливості, і якщо ваше звернення буде попередньо схвалено, ваш мобільний телефон внесуть у базу даних. Тільки після підтвердження від фахівця людина може перейти до заповнення заяви – https://register.pagulasabi.ee/uk/register.
Вашу заявку переглянуть, й за потреби надішлють на електронну пошту додаткові питання. Після фінального підтвердження платіж буде здійснено на ваш банківський рахунок. Перевірити статус заявки можна буде на сторінці ввівши ваш номер телефону.
Читайте також
Ціна за тепло: скільки коштують дрова в Донецькій області
ВПО в Україні у 2026 році мають змогу оформити допомоги на проживання одразу декількома способами, один з яких — за вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду Україниб. Для подачі заяви необхідний лише доступ до інтернету та наявність кваліфікованого електронного підпису.
Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Оформлення допомоги на проживання для ВПО онлайн
Під час подачі заяви система дозволяє завантажити відскановані копії документів. Файли мають відповідати чітким технічним параметрам:
виготовлені у кольоровому форматі виключно з оригіналів;
містять чітке зображення всіх сторінок, тексту та реквізитів, зокрема назви, серії, номера, дати видачі, печатки, підпису та повного імені власника;
збережені у форматах JPG або PDF;
розмір кожного окремого файлу становить не більше 1 мегабайта;
рекомендована якість сканування дорівнює 300 dpi для забезпечення високої деталізації.
Покроковий алгоритм оформлення
Процес подачі заяви відбувається безпосередньо в особистому кабінеті користувача та складається з кількох послідовних кроків:
авторизація на порталі Пенсійного фонду за допомогою кваліфікованого електронного підпису;
перехід до панелі ліворуч у розділ “Комунікації з ПФУ” та вибір опції “Заява про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам”;
заповнення онлайн-форми із зазначенням управління Пенсійного фонду, даних заявника та обставин переміщення;
встановлення спеціальних позначок у разі належності до певних категорій, наприклад, наявність тяжких захворювань або участь членів сім’ї у заходах безпеки та оборони;
внесення інформації про документ, що посвідчує особу, адреси до та після переміщення, а також банківських реквізитів для виплати;
додавання інформації про всіх членів сім’ї через кнопку “Додати” у полі “Учасники звернення”;
завантаження необхідних документів та надання згоди на обробку персональних даних;
перевірка сформованої заяви та її відправлення до Пенсійного фонду через кнопку “Підписати та відправити в ПФУ”.
Зазначається, що в онлайн-формі поля, які позначені зірочкою, є обов’язковими для заповнення. Всі переселенці-користувачі вебпорталу ПФУ мають можливість зберегти документ як чернетку для подальшої роботи з ним, натиснувши кнопку “Зберегти чернетку”, або одразу обрати “Сформувати заяву”.
Статус та результат розгляду відправленої заяви щодо призначення виплати відображається в особистому кабінеті у розділі “Мої звернення”.
Евакуація родин з речами з Краматорська / фото гуманітарна місія “Проліска”
Ситуація з евакуацією в Донецькій області зазнала певних змін протягом останнього тижня. Збільшення кількості заявок на виїзд становить до 5–30 відсотків порівняно з попереднім періодом. Водночас російська армія змінила тактику обстрілів прифронтових міст, що значно підвищує рівень небезпеки для цивільного населення та евакуаційних бригад.
Про це розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.
Евакуація на Донеччині
Протягом останнього тижня спостерігається певне зростання попиту на евакуацію. Як зазначає Євген Ткачов, йдеться про збільшення на 5-30% від тої кількості заявок, що була минулого тижня.
Щодо географії виїздів, маршрути залишаються переважно незмінними.
“Це те саме, але не їздимо на евакуацію в Миколаївку і Дружківку, поки ремонтується наш броньований автомобіль. Тому вже забираємо людей, котрі вивозять інші в Краматорськ-Слов’янськ. Ну і також заявки, які люди дають самостійно і приходять на точки евакуації в Слов’янську і Краматорську“, — пояснює представник місії.
Серед тих, хто потребує допомоги гуманітарної місії “Проліска”, виділяють кілька основних категорій:
люди похилого віку, які становлять близько 90 відсотків від загальної кількості під час евакуації спеціальним медичним транспортом;
сім’ї, які виїжджають з великою кількістю речей;
різні групи населення, які користуються звичайними автобусними рейсами з мінімальним багажем.
Життя під обстрілами: ситуація у прифронтових містах
Попри постійну загрозу, життя у Краматорську та Слов’янську триває, хоча зміни стають дедалі помітнішими.
“В Краматорську все йде, як завжди. Звісно, видно, що більше стало порожнього житла, збільшилась кількість автівок дешевих, бо люди пересідають або на дешеві автомобілі, більш дорогі виганяють в тил, або просто люди виїжджають. Закриваються магазинчики, це видно, різні сервіси, послуги, менше вибір, менше автівок на дорогах спостерігаємо“, — описує ситуацію Євген Ткачов.
Найбільш небезпечними зонами у Краматорську та Слов’янську є ті, що розташовані найближче до лінії фронту. У Слов’янську це райони, які виходять у бік Лимана, Сіверська та Часового Яру. У Краматорську найбільш ризикованими є частини міста в напрямку Часового Яру та Дружківки. Окрему небезпеку становить селище Малотаранівка, яке розташоване близько до Дружківки і де вже оголошено евакуацію.
Що змушує людей виїжджати
За словами Євгена Ткачова, існує кілька ключових факторів, які стають вирішальними для мешканців прифронтових міст при ухваленні рішення про евакуацію.
“Людей спонукає до виїзду, коли зруйноване житло або дуже сильно пошкоджено. Наступним кроком спонукання буде те, що ті райони, де зникнуть комунальні послуги, газ, електрика, або будуть обмежені. Це буде спонуканням. А так, поки ще одне спонукання для евакуації, це об’явлення деяких районів вулиць в евакуації дітей в примусовий спосіб. Це також людей підганяє“, — констатує представник “Проліски”.
Зміна тактики обстрілів та небезпека для евакуаційних бригад
Близько місяця тому російські війська змінили тактику обстрілів Краматорська та Слов’янська. Тепер бомбардування авіабомбами та застосування реактивних систем залпового вогню відбувається не лише вночі, а й серед білого дня, зокрема о 10:00, 11:00 чи 14:00 годині.
“Тобто коли місто повно людей і кудись прилітають КАБи або активна артилерія“, — підкреслює Ткачов.
Якщо раніше обстріли відбувалися переважно вночі, то зараз вони можуть статися будь-коли. Це змушує людей жити без жодних правил безпеки, оскільки установи, магазини та банки продовжують працювати без обмежень.
Для евакуаційних бригад головним викликом наразі є дронова небезпека. Дорожня інфраструктура стає дедалі небезпечнішою, тому маршрути доводиться постійно змінювати.
“Під час евакуації треба постійно дивитися на небо, користуватися цими чуйками, антидроновими детекторами“, — розповідає представник “Проліски”.
Бригади “Проліски” щодня співпрацюють з військовою адміністрацією та поліцією для прокладання безпечніших шляхів, намагаючись планувати заїзд однією дорогою, а виїзд — іншою. Також виникають ситуації, коли родичі подають заявку на евакуацію, а літні люди, до яких приїжджає бригада, категорично відмовляються виїжджати. Додатковий дискомфорт створюють перебої з роботою навігаторів під час повітряних тривог, проте волонтери використовують офлайн-мапи для орієнтування.
Також евакуаційники стикаються з відмовами на місцях:
“Коли люди надають начебто, бо частіше рідня надає заявки на евакуацію, а самі старенькі, вони евакуйовуватись не хочуть“, — ділиться Ткачов.
Вплив погодних умов на процес евакуації
Попри прогнози синоптиків щодо сильної спеки, поточні погодні умови на Донеччині не створюють додаткових проблем для евакуації. За словами Євгена Ткачова, головну роль відіграє наявність базових умов для життя. Якщо є електрика для роботи холодильників, вода в кранах та доступ до аптек для купівлі необхідних ліків, то сама по собі спека не є критичним фактором для виїзду. Крім того, всі евакуаційні автомобілі та автобуси гуманітарної місії “Проліска” забезпечені запасами питної води для пасажирів. У транзитних центрах також є необхідні запаси води та прохолодні підвальні або напівпідвальні приміщення, де люди можуть сховатися від спеки.
Діти, які через війну отримали поранення або інше ушкодження здоров’я в Україні та перебувають на території України або за її межами, можуть отримати фінансову допомогу […]
За даними Мінекономіки, від початку війни з України виїхало 6,2 млн українців, які наразі перебувають за кордоном. Українські біженці живуть у Європі, США, Азії. За […]
Для підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з Донецької області в 17 регіонах та 27 містах України діють 73 гуманітарні штаби, центри або хаби. У цих […]
