“Ще не вмерла України і Слава, і Воля”: що відомо про державний славень

Микола Ситник 14:05, 10 Березня 2024
Рука на серці
Рука на серці / ілюстративне фото, покращене ШІ

Сьогодні, 10 березня, відзначають День Державного гімну України. Поряд із прапором і гербом Державний гімн або славень — один із головних державних символів. Державним гімном України стала пісня “Ще не вмерла України і слава, і воля” на слова Павла Чубинського та музику Михайла Вербицького.

Державний архів Донецької області розповідає історію створення композиції. Редакція Бахмут IN.UA зібрала цікаві факти про Державний гімн України.

“Ще не вмерла Україна”: історія створення

Історія створення Гімну почалась восени 1862 року в Києві. Тоді на одній з вечірок у етнографа, фольклориста та поета Павла Чубинського сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню. В її приспіві були слова “срце бије и крв лије за своју слободу” (або “срб се бије и крв лије за своју слободу…”). 23-річному Павлу Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом відлучився в іншу кімнату, щоб через пів години вийти звідти з готовим текстом відомої сьогодні пісні “Ще не вмерла Україна”.

Павло Чубинський
Автор гімну “Ще не вмерла Україна” Павло Чубинський / фото Wikipedia

Вірш “Ще не вмерла Україна” став швидко поширюватись серед українофільських гуртків. За це шеф жандармів князь Долгоруков “за шкідливий вплив на розум простолюду” наказав вислати Павла Чубинського на проживання в Архангельську губернію.

У львівському журналі “Мета” в номері 4 за 1863 рік відбулась перша публікація тексту вірша. Твір отримав велике поширення в західних регіонах України. Під враженням вірша Павла Чубинського греко-католицький священик отець Михайло (на прізвище Вербицький), який був відомим композитор свого часу, написав музику до нього.

Цього дня 1865 року в польському місті Перемишль вперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна”, як заключний концертний номер перших у Галичині світських “вечорниць в пам’ять Тараса Шевченка”.

У кельнському відділенні “Грамофону” в жовтні 1910 року його вперше записали на платівку. У червні 1917 року відбулось затвердження офіційного перекладу гімну України на англійську мову.

Державний Гімн УНР та ЗУНР: заборона радянською владою

Під час Української революції 1917-1921 років “Ще не вмерла Україна” став одним із державних гімнів УНР та ЗУНР. А під час урочистого проголошення Акту Злуки 22 січня 1919 року “Ще не вмерла Україна” Павла Чубинського наряду з “Вічним революціонером” Івана Франка лунав у виконанні хору Стеценка. У 1939 році “Ще не вмерла Україна”  був затверджений гімном Карпатської України.

Проголошення Акта Злуки
Проголошення Акта Злуки українських земель на Софійській площі в Києві / фото Український інститут національної пам’яті

Примітка. Акт Злуки — урочисте оголошення 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві універсалу про об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки у соборну Україну.

З радянською окупацією пісню замінили на “Живи, Україно, прекрасна і сильна”, в якій жодного слова про українську незалежність, лише про вітчизну єдиних народів-братів, возз’єднання, партію та леніна.

Увесь радянський період пісня була під забороною і тільки 24 вересня 1989 року гімн “Ще не вмерла Україна” прозвучав публічно на головній сцені фестивалю “Червона Рута” у виконанні Василя Жданкіна. В процесі виконання до нього долучились Віктор Морозов та Едуард Драч.

Проголошення Акта Злуки
Проголошення Акта Злуки 22 січня 1919 / фото з відкритих джерел

Офіційне затвердження Гімну

15 січня 1992 року музичну редакцію Мирослава Скорика та Євгена Станковича (для хору та фортепіано) державного гімну затвердила Верховна Рада України, що знайшло своє відображення у Конституції України.

За пропозицією президента Леоніда Кучми у 2003 році змінили звучання першої строфи гімну. Важливо, що в законодавстві Державний Гімн отримав редакцію “Ще не вмерла України…” — замість занепадницького, як вважається, варіанту “не вмерла Україна”. А вже 6 березня 2003 року Верховна Рада ухвалила Закон України “Про Державний Гімн України”. Закон затверджує національний гімн “Ще не вмерла України” на слова Павла Чубинського й музику Михайла Вербицького Державним Гімном.

Текст Національного Гімну України  

 Слова: Павло Чубинський, музика: Михайло Вербицький.

Ще не вмерли України, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:
Душу, тіло ми положим за нашу свободу.
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кровавий від Сяну до Дону
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Приспів:
Душу, тіло ми положим за нашу свободу.
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб’ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.

Приспів:
Душу, тіло ми положим за нашу свободу.
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Михайло Вербицький
Автор музики державного гімну України Михайло Вербицький / фото сайт УГКЦ

Значення гімну для України

Гімн України набув піку своєї популярності під час Помаранчевої революції 2004 року, та особливо Революції Гідності 2013-2014 років. Славень “Ще не вмерла…” співали на Майдані щогодини. Мільйони протестувальників відчували духовну силу, впевненість у тому, що треба стояти, аби зберегти незалежність України та вибороти право на життя в європейській країні. Національний Гімн об’єднував протестувальників у хвилини найжорстокіших протистоянь.

І тепер, протягом 10 років російсько-української війни та 2 років повномасштабного вторгнення росії, наш славетний гімн надихає захисників України на боротьбу з агресором. Нехай він і далі об’єднує всіх нас у досягненні нашої спільної мети — Перемоги над підступним ворогом та відновленні нашої квітучої України.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історичні перемоги: як українці зустрічали монголів на річці Калка

Семаковська Тетяна 11:00, 27 Квітня 2025
Битва на річці Калка / фото Бахмут IN.UA

Битва на річці Калка, що відбулася 31 травня 1223 року, стала однією з найвідоміших сторінок української історії доби Київської Русі. Об’єднані сили руських князів і половців намагалися зупинити просування монгольських військ, однак зазнали нищівної поразки. Ця битва продемонструвала небезпеку роздробленості серед руських земель і стала передвісником майбутнього монгольського вторгнення на українські терени.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, як саме відбувалась битва на річці Калка.

Битва на річці Калка

У ХІІІ столітті Київська Русь переживала період феодальної роздробленості. Колишні удільні князівства фактично перетворилися на самоврядні держави. Втративши роль політичного осереддя країни, Київ залишався тільки релігійним осередком Руських земель.

У той самий час у Східній Азії набирала сили нова держава — Монгольська імперія, створена Чингісханом. Монгольська орда швидко докотилася до кордонів Київської Русі, де жили половці. На той момент половці вже були слабкі аж настільки, що звернулися до своїх ж ворогів –  русичів, й просили допомоги.

Літописець так описує цю подію: “Якщо ви не поможете нам,— то ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете“. Скликали раду всіх князів у городі Києві, і нарадились вони так: “Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй”. Після княжої наради у Києві, галицький князь і зять половецького хана Котяна Мстислав Мстиславич, прозваний за свої подвиги Удатним, переконав правителів Київської та Чернігівської землі виступити разом проти монголів.

31 травня 1223 року русько-половецька армія вийшла на річку Калку. Там їх зустріла монгольська орда. Тогочасних даних про втрати обох сторін у битві на Калці немає. Руські літописці подають лише кількість загиблих князів і воїнів київських дружин, з якої можна уявити величину поразки руського війська.

Києвичі отримали тактичну поразку від монголів, але зрозуміли їх тактику ведення бою. Битву програти, не значить – програти війну.

Автор тексту історик, краєзнавець Микита Безмен.

Авторка ілюстрації художниця Маша Вишедська.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Медовий, Яблучний та Горіховий: коли в Україні святкуватимуть Спас

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 26 Квітня 2025
Яблука — це один із символів Спасу / фото ілюстративне, iStock

Спас — це традиційне християнське свято, яке обожнюють українці. Усі три варіації свята, як і інші церковні, змінили дати проведення, адже в Україні відбувся перехід на новий календар.

Детальніше про самі Спаси та нові дати їхнього проведення — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Коли святкувати Спас у 2025 році

Серпневі Спаси — це три важливі християнські свята, які щороку відзначають у серпні. Це Медовий, Яблучний та Горіховий. Вони поєднують у собі глибокі духовні традиції, народні обряди та символіку врожаю. У ці дні віряни йдуть до храмів, щоб освятити дари природи, подякувати за зібране та попросити здоров’я для рідних. Цикл Спасів недаремно називають особливим періодом — адже кожен із них має свою унікальну історію та значення.

Коли святкувати Медовий Спас 2025

Медовий Спас / фото ілюстративне, iStock

Маковій, або Медовий Спас, — одне з найбільших церковних свят в Україні, яке цьогоріч відзначатимуть по-новому. Раніше перший зі Спасів святкували 14 серпня, але через перехід на новоюліанський календар відбулося зміщення майже всіх свят. Відтак у 2025 році Медовий Спас відзначатимуть 1 серпня.

Свято отримало свою назву не випадково. У давнину в цей день починали збирати мак і мед. У християнській традиції назва пов’язана також із сімома мучениками Макавеями, їхньою матір’ю Соломонією та вчителем Єлеазаром, які прийняли смерть за свою віру.

Нерідко перший зі Спасів називають Спасом на воді або Мокрим Спасом. Це пов’язано з легендою: під час страшної епідемії жителі Константинополя винесли з храму Святої Софії частинку хреста, на якому був розіп’ятий Ісус Христос. Вони освятили водойми та колодязі, після чого сталося диво — хвороба відступила.

Коли святкувати Яблучний Спас 2025

Яблучний Спас / фото ілюстративне, iStock

Дата проведення Яблучного Спасу також змінилася. Якщо раніше його святкували 19 серпня, то у 2025 році він відбудеться 6 серпня.

Інша назва свята — Преображення Господнє. Згідно з Євангелієм, воно сталося перед голгофськими стражданнями Ісуса Христа. За 40 днів до розп’яття Христос піднявся на гору разом із трьома своїми учнями — Петром, Іоаном та Яковом. Там він почав молитися, а втомлені учні заснули. Прокинувшись, вони побачили, що Ісус преобразився: його лице сяяло неземним світлом, а одяг став сніжно-білим. Поруч з’явилися пророки Мойсей та Ілля, які розмовляли з ним, а потім їх накрила велика біла хмара. Звідти пролунав голос Бога: «Це Син Мій улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся».

Спустившись із гори, Христос звелів своїм супутникам збирати яблука, щоб його Батько міг їх освятити. Саме з цим пов’язане вшанування яблук у день другого Спасу.

Коли святкувати Горіховий Спас 2025

Горіховий Спас / фото ілюстративне, iStock

Завершує цикл свят Горіховий Спас. Він присвячений перенесенню Нерукотворного образу Господнього до Константинополя. Раніше його відзначали 29 серпня, але у 2025 році свято припадає на 16 серпня.

Горіховий Спас знаменує завершення аграрного циклу, зокрема збору врожаю. Це свято має як релігійне, так і народне коріння, що відображає тісний зв’язок між природою та духовною стороною людського буття.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

310060023 505091208292644 1997211377949616883 n 4efcc

Історичні перемоги: як українці зустрічали монголів на річці Калка

Битва на річці Калка, що відбулася 31 травня 1223 року, стала однією з найвідоміших сторінок української історії доби Київської Русі. Об’єднані сили руських князів і […]

Медовий, Яблучний та Горіховий: коли в Україні святкуватимуть Спас

Спас — це традиційне християнське свято, яке обожнюють українці. Усі три варіації свята, як і інші церковні, змінили дати проведення, адже в Україні відбувся перехід […]

12:00, 26.04.2025 Скопіч Дмитро

Палац Культури у Часів Ярі: якою була історична споруда

23 липня 2023 року, окупаційні російські війська знищили Палац Культури у Часів Ярі. Останнім часом ця будівля використовувалася як міський гуманітарний штаб та місце надання […]

291631635 441596051145066 4521838647393733269 n 96506

Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому

Історія Бахмутського краю в роки революції 1917-1921 років має чимало забутих і замовчуваних сторінок. У радянські часи все розмаїття політичного життя в регіоні після повалення […]

Часів Яр у 15 фото: як містяни відпочивали біля кар’єрів

Часів Яр — місто з багатою промисловою історією, яке розташоване на Донеччині. Поруч із його виробництвами розташовувалися мальовничі кар’єри, які стали улюбленим місцем відпочинку для […]

11:00, 13.04.2025 Скопіч Дмитро