Український військовий, Донеччина/ фото з відкритих джерел
На Бахмутському напрямку за минулу добу ЗСУ успішно відбили 5 атак противника в районі Кліщіївки. Тут росіяни намагаються відновити втрачене положення.
Росіяни виходять на штурми втрачених позицій у районі Кліщіївки. Крім того, намагаються відновити втрачене положення в районі Новомихайлівки Донецької області, але без успіху.
Попри численні скупчення окупантів на Бахмутському напрямку, ЗСУ завдали удару по 200 окремій мотострілецькій бригаді 14 армійського корпусу берегових військ північного флоту рф, яка бере участь в бойових діях між Бахмутом та Соледаром.
Відомо про високі бойові втрати особового складу, як санітарні, так і летальні. Зараз у місті Первомайськ Луганської області, в центральній міській лікарні облаштовано військовий шпиталь, де на лікуванні знаходяться понад 200 військовослужбовців російських окупаційних військ, переважно з 200 бригади.
В окупантів розгромленого підрозділу низький рівень морально-психологічного стану та відсутня мотивація воювати далі, вказує Генштаб.
Президент росії владімір путін вперше визнав початок українського контрнаступу 9 червня. Тоді він наголосив на двох ключових і постійних наративах: що українські сили не досягнуть значних успіхів через добре підготовлену російську оборону і що українські війська зазнають великих втрат особового складу і західної військової техніки.
Джерела близькі до Кремля заявили, що нещодавно путін дав завдання міністру оборони шойгу — зупинити ЗСУ до жовтня. Ймовірно, таке рішення прийняли на фоні успіхів ЗСУ на Запоріжжі та Бахмутському напрямку.
Заява інсайдера, може свідчити про те, що російське військове командування, можливо, віддає накази про безперервні контратаки в надії довести український контрнаступ до кульмінації, навіть якщо це буде коштувати великих втрат для російського військового потенціалу.
Це вже не перша подібна операція російських сил, аналітики спостерігали випадки, коли російське МО, побоюючись неминучої втрати прихильності путіна, активізувало свої зусилля з очищення командирів. Наприклад, у лютому 2023 року Міністерство оборони росії розпочало невдалий і дорогий наступ на Вугледар, щоб підірвати внутрішній російський інформаційний ефект від успіхів групи Вагнера в Бахмуті та зберегти прихильність Путіна.
Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».
Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон залишається однією з найзатребуваніших адміністративних послуг. Державна міграційна служба України надала вичерпну інформацію щодо актуальних правил, вартості та процедури отримання цього документа у 2026 році.
Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всі необхідні деталі, щоб процес оформлення пройшов максимально швидко та без ускладнень.
Як оформити закордонний паспорт у 2026 році
Закордонний паспорт оформлюється виключно за бажанням особи. Термін дії документа залежить від віку заявника:
дітям від народження до 16 років паспорт видається строком на 4 роки.
громадянам віком від 16 років документ оформлюється строком на 10 років.
Зазначимо, що законодавство України дозволяє мати одночасно не більше двох діючих паспортів для виїзду за кордон.
Куди звертатися та як проходить процедура
Для оформлення документа громадяни можуть звернутися до кількох установ на вибір:
територіального органу або підрозділу Державної міграційної служби (ДМС);
Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП);
центру обслуговування “Паспортний сервіс” державного підприємства “Документ”.
Особи, які постійно чи тимчасово проживають за кордоном, мають подавати документи до відповідної дипломатичної установи України.
Під час подачі заяви-анкети обов’язковою процедурою є сканування відбитків вказівних пальців рук. Для дітей ця вимога діє з 12-річного віку.
Також заявник має особисто перевірити правильність внесення персональних даних, приділивши особливу увагу транслітерації прізвища та імені, після чого засвідчити ці дані власним підписом. Готовий закордонний паспорт видається лише за умови пред’явлення внутрішнього паспорта громадянина України.
Вартість закордонного паспорта та терміни виготовлення у 2026 році
Ціноутворення залежить від терміновості виготовлення документа. Наведені нижче суми адміністративного збору актуальні лише для оформлення в підрозділах міграційної служби на території України (у консульствах за кордоном сплачується консульський збір).
Оформлення до 20 робочих днів:
загальна вартість: 1147 гривень.
вартість адміністративної послуги: 352 гривні.
вартість бланка: 795 гривень.
Термінове оформлення до 7 робочих днів:
загальна вартість: 1787 гривень.
вартість адміністративної послуги: 992 гривні.
вартість бланка: 795 гривень.
Також є можливість екстренного оформлення документа до 3 робочих днів, яке надається лише у визначених законодавством випадках (термінове лікування, супровід тяжкохворого, смерть родича за кордоном). Загальна вартість такої послуги становить 1787 гривень.
Зазначимо, що існує окремий термін до 10 робочих днів для випадків виїзду на постійне проживання за кордон дитини, яку усиновили іноземці.
Хто має право подавати заяву
Особи, які досягли 14-річного віку, подають заяву виключно особисто.
За дітей віком до 14 років документи подає один із батьків, усиновлювачів, опікунів чи інших законних представників. При цьому згода іншого з батьків не потрібна.
Повний перелік необхідних документів
Для стандартного оформлення подається:
заява-анкета (формується та роздруковується працівником установи);
паспорт громадянина України (для осіб від 14 років);
свідоцтво про народження (для дітей). Якщо хоча б один із батьків був іноземцем на момент народження дитини, потрібна довідка про реєстрацію громадянином України;
квитанція про сплату збору або документ про звільнення від оплати.
Для дітей віком до 12 років або осіб, які не можуть пересуватися через розлад здоров’я та потребують термінового лікування, дозволяється подати одну фотокартку 10х15 см для сканування відцифрованого зображення обличчя без особистої присутності.
У разі втрати або викрадення паспорта додатково подаються:
заява про оформлення нового паспорта у зв’язку з втратою/викраденням;
витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (якщо документ викрали на території України).
Для процедури обміну додатково подаються:
старий закордонний паспорт, що підлягає обміну;
документи, що підтверджують підстави для обміну;
заява про повернення старого паспорта після його анулювання (необхідна, якщо в ньому залишилися діючі візи або він є підставою для дозволу на проживання за кордоном). Бажано мати при собі всі раніше видані закордонні паспорти.
Для дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування (до 16 років), додатково вимагається:
документ, що посвідчує повноваження директора дитячого закладу;
договір про влаштування до прийомної сім’ї чи дитячого будинку сімейного типу;
рішення суду або органів опіки;
договір про патронат.
Усі документи, видані компетентними органами іноземних держав, повинні мати нотаріально засвідчений переклад на українську мову. Оригінали документів (крім квитанцій та старих паспортів для обміну) повертаються власнику одразу після оформлення заяви.
Правила транслітерації
Ім’я та прізвище заявника вносяться латинськими літерами згідно з офіційною Таблицею транслітерації українського алфавіту. Проте, якщо особа має документи з іншим написанням (раніше видані паспорти, свідоцтва про народження, зміну імені, свідоцтва про шлюб, або іноземні паспорти дитини/чоловіка/дружини), вона може подати письмову заяву з проханням зберегти попередню транслітерацію. До заяви обов’язково додається документ-підтвердження.
Підстави для відмови в оформленні
ДМС або дипломатична установа можуть офіційно відмовити у видачі паспорта, якщо:
особа не є громадянином України;
за паспортом для дитини до 16 років звернулася особа, яка не має документально підтверджених повноважень законного представника;
заявник вже має два діючі закордонні паспорти;
надано неповний пакет документів чи інформації;
дані з державних відомчих систем та реєстрів не підтверджують інформацію, яку надав заявник.
Рішення про відмову завжди оформлюється письмово із чітким зазначенням підстав і доводиться до відома заявника у встановлені законодавством строки.
Російські війська все частіше завдають ударів по відносно тилових містах Донеччини просто посеред дня. Під прицілом КАБів опиняються Краматорськ, Слов’янськ та Дружківка. На тлі загострення ситуації місцеві жителі починають виїжджати, проте дехто продовжує чіплятися за свій дім, використовуючи наближення Великодня як привід відкласти евакуацію.
Про те, хто зараз виїжджає найактивніше, куди прямують переселенці та з якими загрозами стикаються рятувальні екіпажі, редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.
Евакуація на Донеччині
Найбільша активність щодо евакуації наразі спостерігається у Краматорську та Слов’янську. За словами Євгена Ткачова, з цих міст виїжджають усі верстви населення. Водночас “Проліска”, яка має спеціалізований медичний транспорт, також фіксує збільшення заявок на евакуацію маломобільних пацієнтів безпосередньо з лікарень цих міст.
Основна причина виїзду — руйнування інфраструктури. Коли поруч прилітають бомби і люди залишаються без вікон та дверей, приходить усвідомлення, що комунікації можуть зникнути будь-якої миті. При цьому представник “Проліска” називає нинішню хвилю “усвідомленим виїздом”.
“Люди мають здебільшого кінцевий шлях. Або їхні знайомі перед ними евакуйовувалися, пристроїлися і рекомендують пансіонати чи місця тимчасового перебування. Також збільшилася кількість людей працездатних, котрі переселяються вслід за релокованими підприємствами. Це стосується Краматорська та Слов’янська“, — пояснює представник “Проліска”.
Попри те, що абсолютна кількість врятованих збільшилася через масштабність Краматорської агломерації, у відсотковому співвідношенні до загальної кількості населення тенденції залишаються такими ж, як раніше у Покровську чи Костянтинівці.
Великдень як психологічне виправдання
Наближення великодніх свят традиційно впливає на настрої в прифронтових зонах. Хоча безпосередньо екіпажі “Проліски” не фіксували масових відмов, Євген Ткачов, посилаючись на інформацію від колег-волонтерів, зазначає, що багато людей дійсно намагаються відтягнути час виїзду.
Він переконаний, що свята — це лише зручна причина для тих, хто психологічно не готовий прощатися з домом.
“Для них це є один спосіб пояснити собі і рідні, чому вони не виїжджають зараз. Тобто, якби сьогодні Трамп сказав, що через тиждень будуть важливі перемовини, вони б теж перестали виїжджати і використовували це як виправдання. Люди до останнього хочуть триматись своїх домівок, а Великдень… це для них просто підґрунтя для того, щоб залишитись надовго“, — наголошує представник “Проліска”.
Денні бомбардування та забезпечення екіпажів
Головним викликом для евакуаційних команд на сьогодні стала зміна тактики російських обстрілів. Якщо раніше удари наносилися переважно вночі, то зараз окупанти активно скидають авіабомби та використовують дрони у світлу пору доби.
“Бомбардування йдуть серед білого дня. Тобто, будь-який евакуаційний екіпаж і в умовно безпечному Краматорську чи Слов’янську разом з людьми теж може стати жертвою обстрілу. Оцей ризик зараз підвищений, і це негативна тенденція“, — констатує Євген Ткачов.
Попри всі небезпеки та здорожчання пального, місія “Проліска” продовжує працювати безперебійно. За словами представника організації, наразі немає жодного дефіциту чи режиму жорсткої економії. Команди виїжджають на всі виклики у штатному режимі і нікому не відмовляють у порятунку.
Аналітики Інституту вивчення війни щодня стежать за ситуацію на різних напрямках фронту в Україні. Особлива увага прикута до дій українських та російських військ в Бахмуті, […]
ЗСУ продовжили наступ в районі Бахмута, речник Східного угруповання українських військ капітан Ілля Євлаш заявив, що українські війська звільнили ще 2 км території на Бахмутському […]
Сили оборони під час міських боїв у Бахмуті та на його околицях вдавалися до маневрів, які дозволяли утримати місто та зберегти особовий склад. Саме простий […]
