У 2023 році, за словами віцепрем’єр-міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук в Україні налічували 4,9 мільйона ВПО. Ці люди вимушено стали на облік після вторгнення росії з 2014 року. За два роки повномасштабної війни Уряд виплачував переселенцям допомогу на проживання у розмірі 2-х та 3-х тисяч гривень, ця сума з серпня 2023 року залежала від усталених критеріїв. Проте нещодавно виплати скасували для більшості ВПО, отримувати їх зможуть лише новоприбулі переселенці, які стали на облік нещодавно. Які можливості та права є у нової хвилі переселенців, та з якими проблемами вони стикаються?
Редакція поговорила з Тетяною Дурнєвою, головою Правління ГО “Громадський холдинг “Група Впливу”, Наталею Кертичак, тренеркою і координаторкою проєктів фонду “Освіта для демократії”, а також командою Дніпровського офісу БФ “Право на захист”.
Примітка. Матеріал було оновлено 7 червня 2024 року, редакція актуалізувала інформацію у звязку з останніями подіями. Йдеться про ухвалення у першому читанні законопроєкту під номером 11161. Редакція оновлює матеріал та додає примітку “Оновлено” згідно з Редакційною Політикою.
Українці за кордоном
Наталя Кертичак — тренерка і координаторка проєктів фонду “Освіта для демократії”, який дислокується у Варшаві. Впродовж багатьох років фонд багато уваги приділяв польсько-українській співпраці. До війни, це була підтримка розвитку місцевих громад і сприяння реформі децентралізації. Після початку повномасштабного вторгнення фонд зосередив увагу на підтримку українців, які опинилися в Польщі внаслідок війни.
Якщо зараз говорити про акценти, то в межах нашої грантової програми в Польщі багато уваги приділяється питанням доступу до освіти для українців. Натомість в Україні ми спільно з партнерами запланували проєкт, який допоміг українським організаціям трохи віднайтися в цій новій реальності, ми допомагали їм придумати свою Стратегію, можливо, змінити пріоритети діяльності, або допрацювати формати роботи відповідно до цього нового контексту та нових викликів. Але, крім того, ми також давали гранти для організацій на рівні невеликих громад, наприклад, тих, які приймали багато ВПО,
Наталя Кертичак // тренерка і координаторка проєктів фонду “Освіта для демократії”
Вона додає, що також викликом для біженців у Польщі стає мовний бар’єр, особливо важко він дається українським дітям, які навчаються у польських школах. Це заважає їм інтегруватися у нове середовище та безпосередньо у навчальний процес. Аби розв’язати цю проблему задіяли міжкультурних асистентів, але цього недостатньо.
Не в кожній школі є людина, яка може так допомогти. І не завжди в Польщі ми маємо достатньо велику кількість вчителів, які мають досвід навчання польської, як іноземної мови. Тобто, одна справа викладати польську в польській школі, а зовсім інша – це викладати польську як іноземну мову,
Наталя Кертичак // тренерка і координаторка проєктів фонду “Освіта для демократії”
Крім того, у дітей, які щойно залишили свої домівки та стали вимушеними переселенцями значно вищий стан стресу через зміну середовища, і навантаження. Однак діти українців в Польщі стикаються й з іншими проблемами, перебуваючи за кордоном, бо частина учнів взагалі не продовжувала навчання ні онлайн в українських школах, ні офлайн у польських.
Ізольованість — це теж одна з проблем мовного бар’єра. Діти несвідомо створюють об’єднання, й вчителі не мають уявлення, про що спілкуються школярі.
На думку пані Наталі, новими викликами для переселенців 2024 року, які евакуюються до Польщі, можуть стати зменшення допомоги та вимога швидкої інтеграції у нове середовище.
А от з позитивних результатів — це те, що попри зменшення гуманітарної допомоги вона стала більш організована й спрямована на тих, хто потребує її найбільше, зауважує Наталя Кертичак.
Щодо дітей, то нерідко їм важко продовжити навчання в школі, в тому сенсі, чи дитина віднайде себе в школі, яка там буде (ред. друзі, соціальне оточення тощо). Тобто це такі спільні моменти,
Наталя Кертичак // тренерка і координаторка проєктів фонду “Освіта для демократії”
Можливості та права переселенців в Україні
Наймасштабніша хвиля внутрішньо переміщених осіб була на початку 2022 року. Аби допомогти переселенцям в Україні запровадили низку нововведень на державному рівні, зокрема, грошову допомогу на проживання та компенсацію комунальних послуг власникам житла, які прихистили ВПО.
У березні 2024 року більша частина “старих” ВПО припинили отримувати виплати.
Це нормально, в перші пів року людина отримує більше допомоги, це перші місяці після переміщення. Власне, допомога не може тривати безкінечно,
Тетяна Дурнєва // голова правління ГО “Громадський холдинг “Група Впливу”
Щодо інших форматів підтримки для “нових” переселенців, то це вирішується на рівні або громад: це можуть бути локальні програми для нових осіб або міжнародні організації, які зараз також підтримують переселенців з дітьми, старшого віку, з інвалідністю тощо.
Попри те, саме виплати ВПО залишаються пріоритетною проблемою, зауважує Тетяна Дурнєва, голова Правління ГО “Громадський холдинг “Група Впливу”.
Якщо аналізувати дзвінки на “гарячі лінії”, то люди дуже часто звертаються щодо допомоги на проживання. Це те, з чим стикаються, бо допомога була продовжена для деяких категорій, і в березні велика частина людей її не отримала. Для деяких людей допомогу мали продовжити автоматично, але частина так і не отримала свої виплати. Таким людям потрібно знову звернутися із заявою до Управління соцзахисту. Ще частина переселенців просто втратила право на допомогу на проживання,
Тетяна Дурнєва // голова правління ГО “Громадський холдинг “Група Впливу”
Житло на ТОТ
Бахмут, Соледар, Авдіївка, Маріуполь ці та інші міста перебувають під окупацією російської армії. Росіяни почали поступово відчужувати тут майно українців, особливо це помітно в Маріуполі, де окупанти почали заселятися у так зване безгосподарче житло. Це квартири та приватні будинки українців, яких росіяни або вбили, або їм вдалося виїхати з Маріуполя.
Ризик відбирання майна, яке знаходиться в окупації теж турбує ВПО, бо окупаційна влада вирішила, що якщо майно безхазяйне, тобто воно не використовується, не вноситься плата за комунальні послуги, то воно буде привласнене так званими муніципальними органами окупаційної влади,
Тетяна Дурнєва // голова правління ГО “Громадський холдинг “Група Впливу”
Забезпечення житлом ВПО
Житло – базова потреба переселенців, яку наразі повноцінно забезпечити не можуть. Тетяна Дурнєва каже, що уряд розробляє Стратегію з питань забезпечення ВПО житлом (ред. зокрема цим займається Тимчасова комісія з питань захисту прав ВПО, йдеться про соціальне житло також). Якщо порівнювати питання ВПО у 2014 та 2022 році, то тут різниця буде помітна, навіть те, як ставиться до проблеми держава.
Дійсно, є різниця в ставленні держави до ВПО. Наприклад, пенсіонери, які стали ВПО до повномасштабного вторгнення, повинні отримувати пенсію тільки в Ощадбанку. Зараз люди стикнулися з тим, що їм не виплатили пенсію, оскільки вони не пройшли ідентифікацію вчасно. Є таке обмеження, що якщо старі ВПО скасують свою довідку, що насправді дуже легко зробити через Дію, то вони позбавляються своїх пенсій. І це просто критично, неправильно, тому що пенсія не повинна бути прив’язана до довідки ВПО взагалі,
Тетяна Дурнєва // голова правління ГО “Громадський холдинг “Група Впливу”
Якщо переселенці “першої хвилі”, коли починалася війна у 2014 році, були здебільшого поза увагою держави, то станом на сьогодні ми не помічаємо відкритих дискримінаційних практик.
Єдине, що держава не завжди може своєчасно відреагувати й адекватно допомогти — але це вже про спроможності держави, а не про ставлення, бо останнє насправді покращилось,
Тетяна Дурнєва // голова правління ГО “Громадський холдинг “Група Впливу”
Пані Тетяна погоджується, що з актуалізацією проблем переселенців допомагає Рада ВПО, бо це найкраща практика, коли люди щодо яких приймаються рішення, є залучені до цього процесу.
Це дуже хороший інструмент, я б його винесла, напевно, в такі кращі практики залучення ВПО до процесів прийняття рішення. Такий інструмент працює, я дуже рада, що він у нас є. Знову ж таки, в кожній громаді він може працювати по-різному, бо це залежить і від самих людей, які входять в раду, і від керівників громад, і від досвіду, який є у людей, але цей інструмент від цього не стає гіршим,
Тетяна Дурнєва // голова правління ГО “Громадський холдинг “Група Впливу”
Як працює Рада ВПО та які можливості дає
Ми звернулися до моніторингової команди Дніпровського офісу БФ “Право на захист”, які з 2020 року активно консультують своїх відвідувачів щодо створення Рад ВПО та активної участі ВПО в житті своїх громад.
У коментарі нам пояснили, що оскільки Рада ВПО є дорадчим органом при міському голові, то рішення Рад ВПО носять виключно рекомендаційний характер, водночас саме Ради ВПО мають можливість привернути увагу ОМС (ред. органів місцевого самоврядування) до проблем/потреб ВПО даної громади.
Основною формою роботи Ради ВПО є засідання, які скликаються Головою Ради ВПО, а у разі його відсутності – заступником Голови Ради ВПО. Секретар ради інформує ОМС та членів Ради ВПО про дату, час та місце проведення не пізніше, ніж за 5 календарних днів до засідання Ради.
Позачергові засідання також Ради можуть скликатися за ініціативою голови ради або однієї третини її членів, які не є представниками ОМС. Засідання ради проводяться відкрито. До слова, на запрошення голови Ради у засіданнях можуть брати участь інші особи, які не є членами ради.
Сам склад Рад ВПО регламентується Постановою КМУ №812 від 04.08.2023, згідно з яким склад Ради утворюється у кількості не більше 30 осіб, а чисельність представників органу, при якому утворено Раду, становить не більше однієї третини осіб. Тоді, як число ВПО має становити не менше ніж 50 % кількісного складу.
Дуже важливо, щоб Ради з питань внутрішньо переміщених осіб стали дієвою інституцією позитивних змін в громадах, а не множили кількість формальних органів,
представник // БФ “Право на Захист”
Бахмутянка та членкиня ГО “Бахмутська Фортеця” Альона Щекодіна зараз проживає у Вільногірську, вона стала учасницею ради ВПО. У громаді довго формували саму раду, збирали її членів та представників органів місцевого самоврядування, тож формально вона почала працювати нещодавно. Переселенці можуть звертатися з будь-якими питаннями щодо захисту їхніх прав та інтересів, пояснює Альона Щекодіна та додає, що у групі кожен учасник відповідає за окреме спрямування, це можуть бути юридичні, соціальні питання й тощо.
У БФ “Право на Захист” пояснюють, що рада ВПО може міняти склад членів, наприклад, якщо ті не відвідують засідання та не включаються в роботу, то можна порушити питання про доцільність їхнього перебування в Раді ВПО.
Альна Щекодіна пояснює, що рада допомагає переселенцям та приймаючій громаді комунікувати про свої актуальні запити та впроваджує принцип “нічого для нас без нас”.
До слова, аби ефективно комунікувати з громадою можна залучити фасилітаторів, які забезпечують успішну комунікацію двох сторін та допоможуть уникнути гострих конфліктів під час озвучування та власне розв’язання самих проблем. Простою мовою фасилітатор, це посередник між двома сторонами, який не займає одну позицію, а допомагає двом сторонам почути одне одного. Послуги фасилітатора можуть надавати Громадські організації, чи навіть органи місцевого самоврядування.
Що у результаті?
Як бачимо, глобальною проблемою для переселенців залишається житло, наразі отримати компенсацію люди, чиє житло на ТОТ, не можуть, адже не можливо обстежити його. Комісія, яка повинна це робити, має фізично прибути на місце руйнування, а у випадку з повністю зруйнованими та окупованими містами/селами, про це не йдеться мова. Наразі до вирішення питання долучилась активна громадськість, інтереси Бахмута та вимушених переселенців лобіює активіст Аркадій Петросян, йому належить розробка законопроєкту під номером 11161.
Відтак, узгоджено, що якщо нерухомість розташована на територіях ведення активних бойових дій або тимчасово окупованих, то власник такого майна може подати заяву про надання компенсації за процедурою та переліком документів згідно з наявною процедурою у Законі, окрім вимоги надати документи (у тому числі матеріали фото- і відеофіксації) майна до/після знищення/пошкодження.
Важливо, що фізичний огляд об’єктів нерухомого майна не проводиться. Для отримання компенсації за таке майно його власник має відмовитися від цієї нерухомості на користь держави. До слова, це одна з протиріч законопроєкту, вважає бахмутський активіст. Активні переселенці також намагаються підтримувати контакт з творцями першого законопроєкту під номером 7198.
На рівні держави також реалізують пілотний проєкт у Мелітоплі для відпрацювання процесу компенсації жителям окупованих територій за допомогою фіксації руйнувань знімками із супутника.
6 лютого 2024 року бахмутянка Вікторія Скоромець, голова громадської організації в ГО “Рада керівників ОСББ” зустрілася з Оленою Шуляк, головою Комітету з питань організації державної влади. Пані Вікторія передала лист-звернення від бахмутської громади з проханням посприяти наданню компенсацій людям. Бахмутяни активно намагаються достукатися до Кабміну, аби інтереси переселенців, чиє житло на ТОТ, лобіювали у раді, і як бачимо за останніми змінами, результати є. Проте говорити про 100% отримання компенсацій ще рано.
Ми також зверталися до ОМС Бахмута з питань житла для ВПО, адже чимало бахмутян цікавилися, чи може міськрада надати їм житло в евакуації. На жаль, це неможливо зробити через брак коштів у бюджеті Бахмутської громади. Тут важливо додати, що ОМС не можуть відповідати за такі рішення, які мають ухвалюватися на загальнонаціональному рівні, але вони можуть їх підтримувати.
Ми поспілкувалися з екпертками не тільки з України, але й за кордоном для того, щоб показати становище ВПО поза її межами. Відтак, через загострення бойових дій (ситуація на Донеччині та Харківщині) чимало українців задумуються над евакуацією за кордон, здебільшого, це жінки з дітьми.
Якщо для дітей в Україні викликом стає дистанційне навчання, бо втримувати мотивацію школярів стає важче, то для дітей за кордоном є інша проблема. Це інтеграція у нове середовище, де мовний бар’єр заважає дитині не тільки вчитися, але й спілкуватися з однолітками. Відтак, діти нерідко можуть відчувати себе ізольованими. Й про цю сторону батькам дитини потрібно знати заздалегідь. Вимушена евакуація за кордон змушує багатьох українських дітей переживати вищий рівень стресу, бо вона втрачає звичне середовище, друзів, школу, тож дитину слід готувати до такого рішення заздалегідь.
Як бачимо, переселенці в Україні та наші біженці за кордоном боряться за базові потреби, такі як освіта для дитини, житло та соціальна допомога. Виклики для ВПО у 2024 році дещо змінилися, бо скорочення соцдопомоги, виплат ВПО та гуманітарної підтримки поставило тисячі українців перед фактом.
На місцевому рівні були утворені Ради ВПО, які хоча і є дорадчими органами, через них вимушені перселенці можуть озвучити свої проблеми і болі щодо проживання в громаді та шукати варіанти рішень.
Примітка. Матеріал створено за підтримки Вінницького прес-клубу.
Читайте також:
- Як підтримувати рідних, які залишаються на прифронтових територіях: пояснення психологів
- Уряд розширив програму єВідновлення: де тепер можна купити нове житло
- Бахмут стане другим в черзі на експериментальний проєкт з компенсації
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!
