20 лютого 2024 року на сайті ми опублікували новину про багатодітну сім’ю, яка виїхала з Бахмута в рф, а потім розповіла у відеосюжеті російським ЗМІ про нібито викрадення дітей у батьків евакуаційними екіпажами поліції. Після цього ми отримали повідомлення від людей, які знали цю родину з Бахмута. Ми дізналися, що мешканка Ворзеля Світлана Поклад разом з чоловіком на початку 2022 року дали прихисток родині переселенців на Київщині, дбали про них, як про рідних.

Редакція вирішила розписати історію евакуації родини з Бахмута, яка зараз публічно дискредитує спецпідрозділ “Білі Янголи”, який ризикуючи власним життям вивозив з Бахмута та загалом з прифронтових територій дітей з батьками.

Евакуація з Бахмута

Наприкінці грудня 2022 року з Бахмута евакуювали родину з трьома дітьми, рятував малечу екіпаж “Білий Янгол”. У складі родини був 8-річний Гліб, 9-річна Мирослава та 12-річний Данило, ці діти близько 3 місяців жили в підвалі, їхні батьки не хотіли евакуюватися одразу.

Разом з родиною виїхала і їхня собака — домашня улюблениця такса. Додамо, що у грудні 2022 року ситуація в Бахмуті була важка, але люди тут ще залишилися.

Родину з Бахмута евакуювали до Ворзеля, це селище у Бучанській міській громаді Бучанського район Київської області. Ворзель був під окупацією російських військ з 25 лютого 2022 року по 1 квітня 2022 року, рівно 35 днів. У цій громаді разом з дружиною Світланою проживає Ігор Поклад, це відомий український композитор.

Ігор та Світлана знаючи, що таке окупація, вирішили допомогти родині переселенців з Бахмута та запропонували сім’ї прихисток безоплатно, вони розчулилися від історії бахмутян й не гаяли час з допомогою.

Житло у Ворзелі

Пані Світлана написала нашій редакції 20 лютого, коли побачила відео із бахмутянами, яких вона прихистила. Жінка не могла повірити в почуте, ми зв’язалися з героїнею, аби дізнатися деталі цієї ситуації.

Примітка. Родину Поклад вивіз з окупації 11 березня 2022 року волонтер Костянтин Гадаускас, це громадянин Казахстану, який допоміг не одній родині врятуватися.

Світлана Поклад розказує, що про родину з Бахмута вона дізналася випадково, за допомогою передачі телеканалу СТБ “ДНКСвої”. У одному з сюжетів показали Марину Жванію, вчительку, яка хотіла знайти свого учня Данила Дубова. Хлопчик в 2023 році був учнем шостого класу, дитина навчалася у пані Марини онлайн, але поступово зв’язок з ученим почав зникати. Тоді вона й звернулася на телебачення.

Волонтер Костянтин Гадаускас розповів пані Світлані за родину, яка перебувала в Бахмуті, але боялась евакуюватися в нікуди.

“Він приїхав до нас і каже: “Ігор Дмитрович така ситуація, є сім’я, яка не має де жити”. Їм здається запропонували якийсь монастир у якості прихистку, що на західній частині Україну, але вони відмовилися. А в той час у мене дуже хворіла мама, у неї були інсульти (ред. через це жінка була в пансіонаті, тож родина вирішила безоплатно надати вільне житло переселенцям). У нас була вільна квартира. Ми подумали, а чому б і ні? Вже наступного дня Костя поїхав по них. Він купив ковдри, подушки, посуд. Ну все-все необхідне, нове, аби вони починали, як кажуть, нове життя”, — згадує пані Світлана.

Пані Світлана пригадує, що коли родину тільки доставили до нового помешкання, їй намагалися всім допомогати. Дітей героїня описує, як дуже кмітливих, розумних та добрих, навіть попри те, що їм довелося пережити в Бахмуті. Щоб допомогти родині з Бахмута швидше адаптуватися пані Світлана шукала різні підробітки, адже розуміла, що трьох дітей потрібно годувати.

Жінка пригадує, що голова сімейства поремонтував їм піч на знак вдячності, але подружжя заплатило за роботу.

“Ми йому ці 12 чи 13 тисяч гривень заплатили за маленьку пічечку. Це було десь в січні. А потім у мене почала дуже хворіти мама. Вони (ред. бахмутяни) на квартирі прожили до червня 2022 року, але зараз я вже розумію, що вони поступово збиралися. Власне, вони не сказали, що їдуть, а просто зникли разом з ключем від квартири. І ми почали їх розшукувати, бо хвилювалися”, — згадує пані Світлана.

Анна Мезенцева (так представилась бахмутянка) відписала пані Світлані у месенджері, жінка повідомила, що вона нібито поїхала до рідні в Чернівецьку область, але пообіцяла повернутися.

Вже зараз героїня розповідає нам, що коли зайшла у свою квартиру, де жила Анна з дітьми та чоловіком, то побачила, що все перекинуто догори ногами, а в холодильнику було зіпсоване м’ясо. Світлана Поклад припускає, що родина мала куратора з росії, який вочевидь й наказав похапцем тікати.

Світлана Поклад згадує, що діти в подружжя були дуже добрі, завзяті, хотіли займатися музикою, чоловік героїні давав їм інструменти та перевіряв музикальний слух.

“Данька старший. Він перший одразу попросився до нас, у волонтерський рух, ми допомагали людям виїжджати з окупації й займалися гуманітарними вантажами. Даня допомагав нам в усьому, золоте дитя”, — пригадує пані Світлана.

Пані Світлана вперше побачила пропагандистський сюжет за участі Мезенцевої кілька днів тому, вона не могла повірити в побачене та почуте. Особливо жінку зачепили слова Анни про те, що начебто волонтер Костянтин Гадаускас хотів “здати дітей на органи”. Зазначимо, що росіяни часто намагаються демонізувати українців, спрямовують цілі дезінформаційні кампанії, щоб виправдити російське вторгнення.

“Мені дуже прикро, що вони так з ним (ред. з волонтером Костянтином Гадаускою) обійшлися. Ми відмили квартиру і все. Але більше я нікого пускати не хочу”, — каже Світлана.

У коментарі співрозмовниця згадує, що мати дітей була дуже мовчазною, немов боялася сказати щось, що може видати її справжні наміри. Ця історія для пані Світлани дуже болюча, вона додає, що далеко не кожній родині ВПО так допомагають, як допомагали цій сім’ї: регулярно їм привозили необхідні речі, дбали за комфорт та розважали дітей. Втім ці особи просто скористалися добротою, вважає жінка. Світлана Поклад живе у Ворзелі, тут досі прилітають російські ракети.

Тим часом пропагандисти заявляють, що бахмутяни нібито жили в постійному страху за своїх дітей, побоюючись, що їх можуть забрати.

“Молода сім’я знайшла спосіб заробити необхідну суму грошей в Україні та одразу ж покинула країну. Дивом їм вдалося потрапити до росії через Європу та дістатися до сочі, де живуть їхні батьки. Тепер для занепокоєння та побоювань немає причин”, — такими словами завершують фейковий відеосюжет російські ЗМІ.

Зараз родина Анни Мезенцевої перебуває в сочі, як стверджують російські пропагандисти. Пані Світлана наостанок додає, що бачила коментарі, які виправдовують поведінку переселенців, аргументуючи це тим, що людям могли погрожувати зброєю. Ми не маємо фактів, які би пояснювали поведінку цієї родини, їх заяви.

Чоловік в кадрі пояснює, що “Білі Янголи” займалися евакуацією дітей, оскільки в Україні був прийнятий закон — це факт, але подружжя при цьому називають евакуацію дітей “викраденням”. Дії волонтера, який надавав всю допомогу, вони кваліфікують за якимось своїм уявленням. Очевидно, що ці люди, перебуваючи в Україні, знаходились під впливом російської пропаганди і продовжують бути інструментом в її руках.

Примітка. Редакція наголошує, що такі історії за участі переселенців є поодинокими випадками та не мають наміру складати погане враження про ВПО, адже більшість українців, які втратили дім потребують особливої підтримки та турботи. Ми також наголошуємо, що діти не можуть нести відповідальність за вчинки своїх батьків, тож будь-який негативний підтекст у їх сторону є неприпустимий.

Читайте також:

• “Ми дуже вдячні росії”: з’явилося нове відео евакуйованих із Бахмута цивільних
• Зрадники з Бахмута: на що чекали “ждуни” в місті та про що розповідають

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Французька гуманітарна організація ACTED розпочала новий етап виплат грошової допомоги для внутрішньо переміщених осіб та інших громадян України, які постраждали від бойових дій. Програма наразі охоплює мешканців п’яти областей.

Про це повідомили представники організації.

Хто може отримати допомогу від ACTED

Фінансова підтримка призначена для громадян із найбільш вразливих категорій, зокрема:

• домогосподарства з одинокими батьками;
• сім’ї, очолювані одним із членів родини;
• літні люди, у тому числі ті, хто проживає самотньо;
• багатодітні сім’ї з трьома й більше дітьми, а також із новонародженими віком до 2 років;
• вагітні жінки та матері, що годують грудьми;
• люди з інвалідністю І та ІІ групи;
• сім’ї, які мають членів із тяжкими захворюваннями або потребою в дорогому лікуванні;
• домогосподарства, у складі яких є маломобільні громадяни, що потребують постійного догляду.

Де діє програма

За даними ACTED, наразі грошова допомога буде доступна у таких громадах.

Сумська область

Сумський район, Миколаївська селищна громада (Миколаївка, Веселе , Гостинне, Слобожанське, Калинівка, Жолобок, Сушилине, Самара , Тімірязівка, Пащенкове, Зоряне, Бутовщина, Улянівка, Луциківка, Бобринець, Товста, Аркавське, Марківка, Тучне, Павленкове)

Чернігівська область

Чернігівський район, Городнянська громада, вся громада, окрім місто Городня.

Миколаївська область

Миколаївський район, Шевченківська громада:

• Любомирівський старостинський округ (Любомирівка, Тернові Поди, Мирне);
• Миколаївський старостинський округ (Миколаївка).

Херсонська область

Бериславський район, Великоолександрівська громада:

• Новокалузький-Новопавлівський старостинський округ (Новопавлівка, Буцівське, Михайлів (Нова калуга), Михайлів 2, Червона Людмилівка);
• Новодмитрівсько-Старосілький старостинський округ (Новодмитрівка, Старосілля, Шостакове, Довгове, Кам’яне).

Крім того, отримати допомогу можуть жителі міста Берислав, селища Шляхове та ще 8 сіл:

• Вільне;
• Зміївка;
• Новоберислав;
• Новосілка;
• Раківка;
• Тараса Шевченка;
• Томарине;
• Урожайне.

Херсонський район, Білозерська громада:

• Томинобалківський старостинський округ (Томина Балка, Новодмитрівка);
• Надеждівський старостинський округ (Надеждівка, Зорівка, Знам’янка);
• Кізомисівський старостинський округ (Кізомис, Гончарне, Берегове, Велентенське).
• Білозерка;
• Дніпровське;
• Мирне;
• Миролюбівка;
• Молодецьке;
• Незламне;
• Розлив;
• Ромашкове;
• Черешеньки;
• Янтарне;
• Дослідне;
• Грозове;
• Знам’янка;
• Зорівка;
• Надіївка;
• Паришеве.

Запорізька область

Запорізький район, Михайло-Лукашівська громада:

• Михайло-Лукашівський старостат (Михайло-Лукашеве, Миролюбівка, Нововасилівське, Новомихайлівське);
• Антонівський старостат (Антонівка, Колос, Володимирівка, Зелений Гай, Новомиргородка, Червонокозацьке);
• Адріанівський старостат (Адріанівка, Веселівське, Благовіщенське, Микільське, Райське, Укромне).

Як подати заявку

Щоб отримати допомогу, необхідно звернутися до місцевих органів влади у своїй громаді або зателефонувати до кол-центру ACTED:

• +380 (67) 131 1002
• +380 (63) 453 5710
• +380 (95) 285 2984

Кол-центр працює з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 16:00.

Деталі програми можна знайти на офіційних ресурсах ACTED, зокрема на їхньому комунікаційному порталі.

Читайте також:

• ВПО із прифронтових територій і зон бойових дій можуть отримати 10 800 гривень
• Норвезька рада у справах біженців анонсувала реєстрацію на нову грошову допомогу
• Mercy Corps оголосила нову програму підтримки переселенців та бізнесу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Наталя Босак — переселенка з Донеччини, яка на початку повномасштабного вторгнення евакуювалася в Німеччину. В цій країні Європейського Союзу розпочалося нове життя — від навчання німецької для роботи провізором до регулярної допомоги ЗСУ. І важливою частиною цього темпу став біг.

Про свої спогади про Бахмут, благодійні забіги та допомогу армії Наталя Босак розповіла редакції Бахмут IN.UA.

Про життя в Бахмуті та евакуацію

Наталя Босак — переселенка, яка народилася в Сіверську. Це місто вона пам’ятає, як маленьку та затишну локацію на Донеччині, де “всі один одного знають і допомагають”. Спочатку вона закінчила медичне училище й працювала в місцевій лікарні, а згодом вступила до Національного фармацевтичного університету в Харкові.

За фахом провізор, вона працювала в аптеках Сіверська, а з 2012 року — в Бахмуті. До повномасштабної війни протягом п’яти років була завідувачкою аптеки “Арніка” біля поліклініки.

Бахмут для жінки став домом та частиною особистої історії: перші побачення в кінотеатрі “Побєда”, прогулянки парком, зустрічі з друзями під час новорічних свят.

Війну героїня зустріла в Бахмуті.

“На початку повномасштабної війни я була вдома, працювала. Чоловік з перших днів долучився до війська, пішов воювати, пішов добровольцем. Я продовжувала працювати“, — пригадує Наталя Босак.

Через війну жінка почала відчувати сильний страх за родину. Його пік, за словами жінки, припав на кінець березня. Саме тоді вона у компанії доньки, мами та тітки виїхали за кордон.

Зараз вони проживають у Німеччині. Героїня каже, що німці дуже допомагають, однак адаптація була складною через мову, менталітет і відсутність знайомого оточення. Вона навчається на спеціалізованому курсі німецької мови для провізорів (рівень С1). Попри нове життя за кордоном, жінка мріє повернутися в Україну:

“Це наша земля, це наше повітря, це наша атмосфера. Навіть під звуки вибухів у Лук’янівці в Києві я спала краще, ніж у Німеччині. Бо це — мій дім“, — резюмує співрозмовниця.

Перші благодійні забіги — спосіб бути ближчою до ЗСУ

Наталя Босак зізнається, що шукала спосіб підтримати чоловіка та українське військо. Саме тоді вона побачила оголошення від організації “Гуркіт”, котра збирала гроші для 109 бригади ЗСУ, в якій воював чоловік героїні.

“Це був першій мій забіг на 5 кілометрів. Дуже важко, коли ти не можеш вплинути ситуацію та змінити якісь події, які відбуваються навколо. Проте, забіги — це моє “я можу“, — додає біженка з Бахмута в Німеччині.

З того часу Наталя Босак активно долучається до благодійних забігів, намагаючись підтримати українських захисників та захисниць.

Найважчим забігом, за словами героїні, став той, який пройшов наприкінці серпня на День пам’яті загиблих військових. Тоді учасники мали роздруковані імена загиблих, про яких вони хотіли нагадати світові.

“Я бігла з ім’ям чоловіка моєї найкращої подруги на ім’я Андрій Лаврушко, який загинув під час виконання бойових дій. Залишилося двоє маленьких діток, п’ять рочків, хлопчик і дівчинка. Вони також сумують за татом. Це такий був дуже важливий для мене забіг і водночас дуже важкий. Я перші, мабуть, 15 хвилин просто плакала, тому що дуже важко було стримати емоції. Усі кроки давалися дуже важко, особливо із розумінням того, що ти був на похоронах та кожен день підтримуєш подругу“, — пригадує жінка.

Загалом Наталя Босак активно долучається до діяльності різних гуманітарних та благодійних організацій. Лише за останній час вона брала участь в:

• бігозбір “Спека-2025”, де партнери автоматично донатять за кожен подоланий кілометр;
• забіг “Чисте небо” на підтримку 1020-го зенітно-ракетного полку, де служить її чоловік;
• відкриття зборів на авто та спорядження для його підрозділу;
• участь у заходах української організації Viche в Берліні — маршах, протестах, акціях до 24 лютого та Дня Незалежності.

Тренування та фізична підготовка

Жінка бігає ще зі школи, нині — майже щодня. Каже, що для участі у благодійних забігах не потрібно бути професійним спортсменом, адже організатори продумують одразу декілька маршрутів: від 400 метрів та до 10 кілометрів.

Наталя Босак рекомендує базові речі — підтримувати власне тіло в тонусі:

“Саме елементарне – зарядка, маленькі пробіжки та обов’язково ставити собі такі цілі одразу на 5-10 кілометрів достатньо і кілометр пробігти. Головне — це відчути себе залученим. З таких маленьких справ і буде наша Україна“, — додає співрозмовниця.

Читайте також:

• Теплі спогади про дім: історія переселенки Світлани Харіної, яка оживляє локації Бахмута через ШІ
• “Моя мотивація — в можливості представляти Бахмут”: історія школярки Анни Павленко, яка очолила раду лідерів учнівського самоврядування Донеччини
• Як бахмутянка Анна Голубцова допомагає жінкам ветеранів через вокалотерапію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!