20 лютого 2024 року на сайті ми опублікували новину про багатодітну сім’ю, яка виїхала з Бахмута в рф, а потім розповіла у відеосюжеті російським ЗМІ про нібито викрадення дітей у батьків евакуаційними екіпажами поліції. Після цього ми отримали повідомлення від людей, які знали цю родину з Бахмута. Ми дізналися, що мешканка Ворзеля Світлана Поклад разом з чоловіком на початку 2022 року дали прихисток родині переселенців на Київщині, дбали про них, як про рідних.

Редакція вирішила розписати історію евакуації родини з Бахмута, яка зараз публічно дискредитує спецпідрозділ “Білі Янголи”, який ризикуючи власним життям вивозив з Бахмута та загалом з прифронтових територій дітей з батьками.

Евакуація з Бахмута

Наприкінці грудня 2022 року з Бахмута евакуювали родину з трьома дітьми, рятував малечу екіпаж “Білий Янгол”. У складі родини був 8-річний Гліб, 9-річна Мирослава та 12-річний Данило, ці діти близько 3 місяців жили в підвалі, їхні батьки не хотіли евакуюватися одразу.

Разом з родиною виїхала і їхня собака — домашня улюблениця такса. Додамо, що у грудні 2022 року ситуація в Бахмуті була важка, але люди тут ще залишилися.

Родину з Бахмута евакуювали до Ворзеля, це селище у Бучанській міській громаді Бучанського район Київської області. Ворзель був під окупацією російських військ з 25 лютого 2022 року по 1 квітня 2022 року, рівно 35 днів. У цій громаді разом з дружиною Світланою проживає Ігор Поклад, це відомий український композитор.

Ігор та Світлана знаючи, що таке окупація, вирішили допомогти родині переселенців з Бахмута та запропонували сім’ї прихисток безоплатно, вони розчулилися від історії бахмутян й не гаяли час з допомогою.

Житло у Ворзелі

Пані Світлана написала нашій редакції 20 лютого, коли побачила відео із бахмутянами, яких вона прихистила. Жінка не могла повірити в почуте, ми зв’язалися з героїнею, аби дізнатися деталі цієї ситуації.

Примітка. Родину Поклад вивіз з окупації 11 березня 2022 року волонтер Костянтин Гадаускас, це громадянин Казахстану, який допоміг не одній родині врятуватися.

Світлана Поклад розказує, що про родину з Бахмута вона дізналася випадково, за допомогою передачі телеканалу СТБ “ДНКСвої”. У одному з сюжетів показали Марину Жванію, вчительку, яка хотіла знайти свого учня Данила Дубова. Хлопчик в 2023 році був учнем шостого класу, дитина навчалася у пані Марини онлайн, але поступово зв’язок з ученим почав зникати. Тоді вона й звернулася на телебачення.

Волонтер Костянтин Гадаускас розповів пані Світлані за родину, яка перебувала в Бахмуті, але боялась евакуюватися в нікуди.

“Він приїхав до нас і каже: “Ігор Дмитрович така ситуація, є сім’я, яка не має де жити”. Їм здається запропонували якийсь монастир у якості прихистку, що на західній частині Україну, але вони відмовилися. А в той час у мене дуже хворіла мама, у неї були інсульти (ред. через це жінка була в пансіонаті, тож родина вирішила безоплатно надати вільне житло переселенцям). У нас була вільна квартира. Ми подумали, а чому б і ні? Вже наступного дня Костя поїхав по них. Він купив ковдри, подушки, посуд. Ну все-все необхідне, нове, аби вони починали, як кажуть, нове життя”, — згадує пані Світлана.

Пані Світлана пригадує, що коли родину тільки доставили до нового помешкання, їй намагалися всім допомогати. Дітей героїня описує, як дуже кмітливих, розумних та добрих, навіть попри те, що їм довелося пережити в Бахмуті. Щоб допомогти родині з Бахмута швидше адаптуватися пані Світлана шукала різні підробітки, адже розуміла, що трьох дітей потрібно годувати.

Жінка пригадує, що голова сімейства поремонтував їм піч на знак вдячності, але подружжя заплатило за роботу.

“Ми йому ці 12 чи 13 тисяч гривень заплатили за маленьку пічечку. Це було десь в січні. А потім у мене почала дуже хворіти мама. Вони (ред. бахмутяни) на квартирі прожили до червня 2022 року, але зараз я вже розумію, що вони поступово збиралися. Власне, вони не сказали, що їдуть, а просто зникли разом з ключем від квартири. І ми почали їх розшукувати, бо хвилювалися”, — згадує пані Світлана.

Анна Мезенцева (так представилась бахмутянка) відписала пані Світлані у месенджері, жінка повідомила, що вона нібито поїхала до рідні в Чернівецьку область, але пообіцяла повернутися.

Вже зараз героїня розповідає нам, що коли зайшла у свою квартиру, де жила Анна з дітьми та чоловіком, то побачила, що все перекинуто догори ногами, а в холодильнику було зіпсоване м’ясо. Світлана Поклад припускає, що родина мала куратора з росії, який вочевидь й наказав похапцем тікати.

Світлана Поклад згадує, що діти в подружжя були дуже добрі, завзяті, хотіли займатися музикою, чоловік героїні давав їм інструменти та перевіряв музикальний слух.

“Данька старший. Він перший одразу попросився до нас, у волонтерський рух, ми допомагали людям виїжджати з окупації й займалися гуманітарними вантажами. Даня допомагав нам в усьому, золоте дитя”, — пригадує пані Світлана.

Пані Світлана вперше побачила пропагандистський сюжет за участі Мезенцевої кілька днів тому, вона не могла повірити в побачене та почуте. Особливо жінку зачепили слова Анни про те, що начебто волонтер Костянтин Гадаускас хотів “здати дітей на органи”. Зазначимо, що росіяни часто намагаються демонізувати українців, спрямовують цілі дезінформаційні кампанії, щоб виправдити російське вторгнення.

“Мені дуже прикро, що вони так з ним (ред. з волонтером Костянтином Гадаускою) обійшлися. Ми відмили квартиру і все. Але більше я нікого пускати не хочу”, — каже Світлана.

У коментарі співрозмовниця згадує, що мати дітей була дуже мовчазною, немов боялася сказати щось, що може видати її справжні наміри. Ця історія для пані Світлани дуже болюча, вона додає, що далеко не кожній родині ВПО так допомагають, як допомагали цій сім’ї: регулярно їм привозили необхідні речі, дбали за комфорт та розважали дітей. Втім ці особи просто скористалися добротою, вважає жінка. Світлана Поклад живе у Ворзелі, тут досі прилітають російські ракети.

Тим часом пропагандисти заявляють, що бахмутяни нібито жили в постійному страху за своїх дітей, побоюючись, що їх можуть забрати.

“Молода сім’я знайшла спосіб заробити необхідну суму грошей в Україні та одразу ж покинула країну. Дивом їм вдалося потрапити до росії через Європу та дістатися до сочі, де живуть їхні батьки. Тепер для занепокоєння та побоювань немає причин”, — такими словами завершують фейковий відеосюжет російські ЗМІ.

Зараз родина Анни Мезенцевої перебуває в сочі, як стверджують російські пропагандисти. Пані Світлана наостанок додає, що бачила коментарі, які виправдовують поведінку переселенців, аргументуючи це тим, що людям могли погрожувати зброєю. Ми не маємо фактів, які би пояснювали поведінку цієї родини, їх заяви.

Чоловік в кадрі пояснює, що “Білі Янголи” займалися евакуацією дітей, оскільки в Україні був прийнятий закон — це факт, але подружжя при цьому називають евакуацію дітей “викраденням”. Дії волонтера, який надавав всю допомогу, вони кваліфікують за якимось своїм уявленням. Очевидно, що ці люди, перебуваючи в Україні, знаходились під впливом російської пропаганди і продовжують бути інструментом в її руках.

Примітка. Редакція наголошує, що такі історії за участі переселенців є поодинокими випадками та не мають наміру складати погане враження про ВПО, адже більшість українців, які втратили дім потребують особливої підтримки та турботи. Ми також наголошуємо, що діти не можуть нести відповідальність за вчинки своїх батьків, тож будь-який негативний підтекст у їх сторону є неприпустимий.

Читайте також:

• “Ми дуже вдячні росії”: з’явилося нове відео евакуйованих із Бахмута цивільних
• Зрадники з Бахмута: на що чекали “ждуни” в місті та про що розповідають

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Бахмутському центрі професійно-технічної освіти, який у 2023 році релокувався в селище Гоща на Рівненщині, стартувала вступна кампанія. Загалом до навчального закладу планують набрати понад 320 студентів. Вступити на навчання можуть діти з різних куточків України, навчання проходить у змішаній формі. Також цьогоріч передбачений набір студентів з особливими освітніми потребами.

Про вступну кампанію редакції Бахмут IN.UA розповіла Людмила Калініченко — директорка Бахмутського ЦПТО.

Бахмутський ЦПТО: на які професії можна вступити у 2026 році

У Бахмутському центрі професійно-технічної освіти стартувала вступна кампанія. Загалом у новому навчальному році планують набрати 324 студентів. 304 дітей можуть вступити на спеціальності за регіональним замовленням, і 20 — на спеціальність “Слюсар-ремонтник” за державним замовленням.

Навчання за всіма спеціальностями безоплатне.

“Ми набираємо студентів з різних напрямків. Це електротехнічний, будівельний, зварювальне виробництво, швейна промисловість, харчові технології, слюсарі контрольно вимірюваних приладів, ремонт автомобілів”, — зазначає Людмила Калініченко.

На вибір доступні спеціальності для випускників 9 і 11 класів.

• оператор з обробки інформаційного та програмного забезпечення;
• швачка;
• слюсар з ремонту колісних транспортних засобів / електрогазозварник;
• електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування / електрозварник ручного зварювання;
• електрогазозварник / електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах;
• слюсар-ремонтник / електрозварник ручного зварювання;
• кухар-кондитер;
• маляр-штукатур;
• електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування;
• електрозварник ручного зварювання;
• муляр.

Також ЦПТО набирає групу студентів з особливими освітніми потребами. Вони можуть отримати професію маляра.

“Це буде спеціальна група, в якій може навчатися до 12 осіб. Ми давно маємо ліцензію на навчання студентів з особливими освітніми потребами. В нас є і кадровий склад, який вже довго працює з такими дітьми”, — зауважила директорка навчального закладу.

Які умови навчання пропонує Бахмутський ЦПТО

На сьогодні заклад працює в змішаному форматі, щоб дати можливість отримати освіту студентам із різних регіонів України. Теоретичну частину студенти можуть вивчати дистанційно. Всі кабінети обладнані сучасною технікою, яка дає можливість бути просутніми на заняттях в онлайн-форматі. Практичну частину відпрацьовують безпосередньо в закладі.

Для студентів-ВПО пропонують гуртожиток.

“Ми цього року набираємо дітей з числа сиріт та позбавлених батьківського піклування. Гуртожиток на 150 місць, повністю обладнаний кухнею, санітарно-гігієнічними кімнатами, створена зона дозвілля. Маємо гарну локацію, біля неї розташований парк, спортивна зона”, — каже Людмила Калініченко.

Дізнатися детальніше про умови вступу та подати документи на зарахування можна на офіційному сайті Бахмутського ЦПТО.

Читайте також:

• Коледж імені Сергія Бубки розпочинає набір студентів: які умови та скільки місць доступно
• Як бахмутянам поєднати навчання за кордоном з українською освітою: досвід бахмутських шкіл
• Україна визнаватиме навчання, здобуте в окупації на ТОТ: як працюватиме процедура

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Костянтинівка — один з найважчих відтинків фронту на Донеччині у 2026 році. Протягом перших шести місяців року російські війська послідовно змінювали тактику: від пошуку слабких місць в обороні до повної інфільтрації околиць.

У цьому матеріалі ми зібрали хронологію подій навколо Костянтинівки з січня по червень 2026 року на основі зведень аналітичного проєкту DeepState.

Чому Костянтинівка є стратегічно важливим містом для росіян

Костянтинівка — це “ворота” до Слов’янсько-Краматорської агломерації. Захоплення міста відкриває росіянам шлях на Дружківку, а далі, на Краматорськ, який є одним з ключових логістичних і адміністративних центрів Сил оборони на Донеччині. Відтак з початку 2026 року бойові дії навколо Костянтинівки продовжувалися безперервно — то затихаючи, то посилюючись новими хвилями піхотних штурмів.

Лінія фронту біля Костянтинівки: як змінювалася ситуація по місяцях

Січень 2026

На початку січня DeepState зафіксував перше у 2026 році просування противника поблизу Костянтинівки — поряд зі Степовою Новоселівкою, Грабовським та Високим. Уже в середині місяця ситуацію навколо міста аналітики називали такою, що погіршується, поряд із Покровськом і Мирноградом. До кінця січня противник продовжував тиснути на Сіверськ і прощупував позиції біля Покровська, а Костянтинівський відтинок потрапив до переліку проблемних ділянок фронту поряд із Добропільським напрямком.

Лютий 2026: пошук слабких місць і перший удар по логістиці

У лютому росіяни почали системно шукати шлях для інфільтрації в місто. Бійці 157 окремої механізованої бригади фіксували спроби росіян проникнути через позиції Сил оборони в районі Іллінівки, DeepState прямо вказував, що росіяни “все більше і більше активізовується” на Костянтинівському напрямку. У середині лютого головною ціллю росіян стало село Бересток і сусідня Іллінівка: їх захоплення дало б змогу накопичувати піхоту для подальшого просочування у щільну забудову Костянтинівки, де виявляти і знищувати армію рф значно складніше. Згодом росіяни знищили один з мостів на північно-західних околицях Костянтинівки. Сили Оборони вже шукали інші шляхи логістики.

Водночас, наприкінці лютого росіяни керованою авіабомбою знищили дамбу біля Осикового, що спричинило підтоплення дороги Дружківка–Костянтинівка. DeepState прямо назвав це підготовкою до більш концентрованих наступальних дій на місто.

Березень 2026: бої на околицях

Березень приніс різке зростання активності. Бійці 5 окремої штурмової бригади фіксували знищення груп противника на східних і південно-східних околицях Костянтинівки — росіяни шукали слабке місце в обороні по всьому периметру міста, від південного сходу до південного заходу. У середині березня Костянтинівка поряд з Покровськом і Гуляйполем увійшла до переліку найгарячіших напрямків фронту.

До кінця березня DeepState зафіксував, що Костянтинівський відтинок став другим за кількістю штурмових дій росіян після Покровського — вони активно прощупували оборону, а Іллінівка з Бересткам залишалися ключовими цілями для затягування піхоти в місто. Аналітики прямо пов’язували це пожвавлення з покращенням погодних умов навесні.

Квітень 2026: масова інфільтрація приватного сектору

У квітні бойові дії посилилися. DeepState повідомляв про активну інфільтрацію росіян у приватний сектор на південно-східних околицях Костянтинівки: щільна забудова дозволяла противнику ховатися в руїнах і будинках, ускладнюючи роботу українських дронарів. Паралельно фіксувалося просочування на сході, в районі Новодмитрівки, та на південному заході — біля Берестка й Іллінівки, причому аналітики навіть зазначали невизначеність щодо того, чи контролюють Сили оборони Бересток повністю.

За підсумками березня Костянтинівський відтинок забрав 20% усіх штурмових дій ворога на фронті — другий показник після Покровська. Наприкінці квітня DeepState знову фіксував просування ворога безпосередньо біля міста.

Травень 2026: руйнування міста

На початку травня аналітики оцінили площу Костянтинівки в 66 квадратних кілометрів і вказали, що при тогочасних темпах росіянам знадобиться щонайменше пів місяця інтенсивних штурмів, аби просунутися лише на один квадратний кілометр, це підкреслювало складність прямого штурму великого міста.

Однак уже на початку травня бійці поділилися кадрами зруйнованої Костянтинівки, DeepState констатував, що “від населеного пункту не залишилося живого місця” через постійні удари дронами та КАБами. Противник на той момент затягувався переважно в південну частину міста, пробував підходи зі сходу, а поодинокі групи фіксувалися вже ближче до центру.

Наприкінці травня, після повної окупації Покровська і Мирнограда, DeepState відзначив, що ситуація в Костянтинівці погіршується за тим самим сценарієм “просочування”: армія рф нарощує контроль території навколо міста, закріплюється в навколишніх селах і намагається проникати в саме місто в різних точках, продовжуючи одночасно руйнувати забудову вщент.

Червень 2026: бої практично на околицях міста

На початку червня DeepState фіксував збільшення зони контролю росіян одразу з кількох напрямків: на південь від Іллінівки, в районі Ступочок і Предтечного зі сходу, та спроби зайняти Новодмитрівку, це загрожувало відрізати північну частину Костянтинівки від решти міста. Аналітики прямо попереджали, що збільшення зони просочування росіян “може стати наслідком невідворотного поглинання населеного пункту ворогом”. Бійці на цій ділянці повідомляли про критичну нестачу особового складу для стримування тиску.

До середини червня ситуація розгорталася наступним сценарієм: противник вийшов на околиці міста практично з усіх напрямків одночасно — фіксувалася піхота зі сходу через Новодмитрівку, з південного заходу через Бересток та Іллінівку. DeepState прямо порівняв ситуацію зі сценарієм Покровська, коли росіяни намагалися вийти на перешийок у північній частині міста, щоб відрізати центральну і південну частини від постачання, одночасно продовжуючи рівняти забудову із землею. Аналітики констатували, якщо Костянтинівка впаде, наступною ціллю стане Дружківка, а за нею — Краматорськ.

За шість місяців 2026 року росіяни напівоточили Костянтинівку, послідовно блокували логістику, нарощували контроль навколишніх сіл — Берестка, Іллінівки, Новодмитрівки — і одночасно знищували саму забудову міста авіаударами, повторюючи тактику, застосовану раніше в Покровську. Станом на кінець червня бої за місто тривають.

До теми:

Українські дрони знищують логістику окупантів на трасі “Донецьк — Покровськ”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!