27-річний бахмутянин Євген зараз боронить Запорізький напрямок. Для того, щоб робити це ефективніше, військовому та його побратимам потрібна машина. Євген закликає небайдужих долучитися до збору на автівку.

Редакція поговорила з Євгеном та дізналася, для чого потрібна автівка, а також, як захисники святкували Різдво.

Автівка для ЗСУ

Євген (прізвище з міркувань безпеки не вказуємо) все життя прожив у Бахмуті. Тут хлопець навчався та знайшов улюблену роботу. Коли прийшла повномасштабна війна, Євген не став чекати мобілізації, хлопець сам записався до війська.

Його направили на Запорізький напрямок, тож вже понад рік бахмутянин разом з побратимами тримає тут оборону. Ситуація важка, втім військовий не втрачає оптимізму. Нещодавно захисники навіть відсвяткували Різдво, але замість пампухів та куті, у них була мівіна й ковбаса.

Щоб допомогти хлопцям виконувати завдання, Євген оголосив збір на автівку. Потрібно 200 тисяч гривень.

Вантажівка, якою пересуваються військові, не мобільна. Нею важче маневрувати, а, отже, більше шансів потрапити під російський обстріл.

Убезпечити захисників можна, задонативши на банку — https://send.monobank.ua/jar/3rK6FV1sxt. Навіть найменша сума буде цінною. Зараз військові назбирали вже 23 762 з необхідних 200 тисяч гривень.

Номер картки: 5375 4112 1052 1857

Читайте також:

• Різдво на передовій: захисник показав, як вшановує традиції
• Чому інформація про 108 загиблих військовослужбовців під Авдіївкою є фейком
• “Мій робочий інструмент — міномет 120”: артилеристка розповіла про свою роботу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 2 березня 2026 року в Україні остаточно вилучаються з готівкового обігу паперові банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років. Відтепер вони повністю замінюються на відповідні металеві монети.

Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всі деталі про те, чому Національний банк України ухвалив таке рішення, та де громадяни можуть безплатно обміняти старі гроші.

В Україні вилучають з обігу банкноти 1, 2, 5 та 10 гривень

З 2 березня паперові купюри дрібних номіналів перестають бути дійсним засобом платежу. Ці банкноти перестануть бути засобами платежу та будуть вилучені з готівкового обігу, через що їх не можна буде використовувати при розрахунках. Замість них в обороті будуть металеві монети відповідних номіналів.

Де та в які терміни можна обміняти старі купюри

Громадяни мають достатньо часу для комфортного обміну застарілих банкнот на монети чи купюри інших номіналів. Сама процедура є абсолютно безоплатною, на неї не встановлено жодних комісій, а сума обміну не обмежується.

Терміни та місця обміну розподілені наступним чином:

• в усіх відділеннях банків України — впродовж одного року з дати вилучення, до 26 лютого 2027 року включно;
• в уповноважених банках (до цього переліку належать АТ “Ощадбанк”, АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Райффайзен Банк” та АТ “ПУМБ”) — упродовж трьох років, до 28 лютого 2029 року включно;
• у Національному банку України — обмін здійснюється безстроково.

Чому Нацбанк відмовляється від дрібних банкнот

Рішення НБУ має як економічне, так і практичне обґрунтування. По-перше, дрібні паперові гроші майже не використовуються населенням у роздрібній торгівлі. По-друге, їхній фізичний стан переважно є критично зношеним. Середній термін придатності таких банкнот становить лише близько 2,5 років. Для порівняння, металеві монети здатні перебувати в обігу 20–25 років.

Процес виведення цих банкнот розпочався не сьогодні, він триває вже майже шість років: з 1 жовтня 2020 року банки почали поступово вилучати номінали 1 та 2 гривні, а з 1 січня 2023 року — 5 та 10 гривень.

Повний перехід на розрахунки монетами принесе значну користь економіці. Це суттєво зменшить витрати держави та учасників ринку на оброблення, транспортування і зберігання готівки. Крім того, це підвищить загальну якість грошей в обігу, адже старі купюри використовувалися понад два десятиліття.

Читайте також:

Індексація пенсій з 1 березня 2026 року: кому та на скільки підвищать виплати в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Громадський діяч Павло Островський розповів про процес офіційного перейменування районів у Донецьку, Луганську, Макіївці та Горлівці та про його символічне значення. За його словами, зміни відбувалися у відкритому режимі за участю громадськості та місцевих краєзнавців і не потребували додаткового фінансування з бюджету.

Детальніше про це, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

Перейменування районів Донеччини та Луганщини

Днями у Донецьку, Луганську, Макіївці та Горлівці райони отримали історично та географічно обґрунтовані назви, запропоновані краєзнавцями Донеччини та Луганщини та підтримані під час громадських обговорень.

За словами Островського, ідея перейменування районів Донеччини та Луганщини має значно глибші корені: у 1991 році вже проводився локальний референдум у Донецьку щодо перейменування Ворошиловського району на Юзівський. Тоді переміг варіант “Центральний район”, але реалізувати ініціативу не вдалося через відсутність політичної волі.

За словами Островського, громадська організація “Сильні громади”, яку він представляє, підтримувала деколонізацію з 2015 року і надавала експертну допомогу в організації процесу. Він зазначив, що комунікації з обласними адміністраціями, Інститутом національної пам’яті та місцевими краєзнавцями забезпечили відкритий процес, що враховував інтереси громадськості. Також активіст підкреслив, що законодавство дозволяло проводити такі зміни навіть на окупованих територіях, а після прийняття закону 4579 усе відбулося у визначені терміни.

На питання, чому це важливо саме зараз активіст каже:

“Ця територія була, є і залишається українською. Щоб не розповідали російські пропагандисти, можна власні інші виробки. Це банально питання гігієни. І це треба давно позбавитися всього цього советського сміття і відправити його нарешті на смітник історії”.

Початок процесу в сучасному контексті

На сучасному етапі процес розпочався у грудні 2024 року з реєстрації законопроєкту про перейменування судів із комуністичними російськими назвами, що стало формальним стартом деколонізації районів. Верховна Рада ухвалила закон, який передбачав врахування місцевого контексту окупованих міст, таких як Донецьк, Луганськ, Макіївка та Горлівка.

Островський зазначив, що початкові пропозиції, зокрема щодо Юзівського району, обговорювалися з краєзнавцями та істориками, і після консультацій були внесені зміни до назв районів. Він пояснив, що орієнтиром для назв стали ті ж пропозиції, що були затверджені для районних судів, з можливістю уточнення через громадські обговорення

Громадське обговорення та роль краєзнавців

Процес перейменування тривав у два етапи. На першому етапі громадяни могли подавати свої пропозиції, на другому — визначати остаточні варіанти назв районів. Комісії з де-русифікації складалися з істориків та краєзнавців Донеччини та Луганщини

Островський уточнив, що у Луганську та Донецьку громадські обговорення дозволили скоригувати деякі назви: Ленінський район у Луганську став Шевченківським, а Смолянинівський район у Донецьку — Смолянським, оскільки такі назви були більш зрозумілі місцевим мешканця

“Нові назви відображають історичний та локальний контекст територій”, — пояснює активіст.

На цьому етапі зміни відбуваються в реєстрі, і це не потребує додаткового фінансування. «Після перейменування немає необхідності змінювати документи».

Політичне значення

За словами Павла Островського, перейменування районів Донеччини та Луганщини має не лише юридичне, а й стратегічне значення. Воно демонструє незмінну позицію України щодо окупованих територій і підкреслює, що Донеччина та Луганщина залишаються частиною України.

Активіст зазначив, що такі рішення є сигналом для мешканців тимчасово окупованих територій: держава не відмовляється від регіонів і продовжує працювати над відновленням історичної справедливості. Після відновлення української влади у Донецьку та Луганську рішення будуть повністю імплементовані на практиці.

Важливо, що перейменування районів не потребує додаткового фінансування, оскільки зміни відбуваються лише в реєстрах, які ведуть державні підприємства. Активіст пояснив, що обласна державна адміністрація надсилає відповідні повідомлення, а документи громадян залишаються чинними і не потребують оновлення. Витрати адміністрації на цей процес обмежуються поточною діяльністю працівників, додаткових коштів виділяти не потрібно.

Островський зазначив, що інформація про нові назви районів доводиться до міських рад та державних підприємств, які ведуть реєстри, і ці дані передаються також картографічним сервісам, зокрема Google Maps. За його словами, після оновлення реєстрів інформація про офіційні назви районів відображатиметься на картах, і користувачі зможуть бачити актуальні дані вже найближчим часом.

До теми:

Перейменування районів Донецька і Луганська: затверджено нові українські назви

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!