Сьогодні, 26 грудня, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний прокоментував законопроєкт, який передбачає мобілізацію до 500 тисяч українців. Цю цифру військове командування України сформувало на увесь 2024 рік.

Про це Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний розповів у етері телеканалу “Ми — Україна”.

Мобілізація 500 тисяч українців

Валерій Залужний підкреслив, що військове командування не робило “жодного запиту на якісь цифри”, оскільки Генеральний штаб позбавлений функції законодавчої ініціативи.

За його словами, цифру в 400-500 тисяч мобілізованих військове командування сформувало на весь наступний рік.

“Вона (ред. цифра мобілізованих) враховує покриття поточного некомплекту, який виник, формування нових військових частин, а також прогнозування наших втрат, які можемо ми понести протягом року. Озвучувати цю цифру і яка цифра стосується іншого розділу показників, я не можу, тому що це є військовою таємницею.

Збройним силам і мені особисто головне, щоб люди прийшли до війська і могли виконувати поставлені завдання. Те, хто яку буде мати відстрочку чи не матиме, кого будуть призивати — на сьогодні, я вважаю, що це не моя компетенція. Для цього є центральний орган виконавчої влади, який може це визначити. Мені потрібні люди, мені потрібні боєприпаси, мені потрібна зброя для того, щоб продовжувати ведення бойових дій”, — наголосив Головком.

Проєкт закону про мобілізацію

Голова фракції “Слуга Народу” у Верховній Раді України Давид Арахамія повідомив, що сьогодні уряд мав би внести законопроєкт щодо мобілізації, над яким він працює на прохання військових. За його словами, відсутність цього законопроєкту породжує невизначеність і велику кількість фейків про блокпости, про Дію тощо.

“Алгоритм роботи не змінився. Військове командування внесло запит на мобілізацію 500 тисяч військових. Уряд розробляє правила. Президент чітко наголосив, що вимагає комплексного підходу до проходження служби у Збройних силах. Просто набрати нових людей і не вирішити проблеми тих, хто служить зараз, — не вихід. Парламент очікує готовий документ, який можна буде обговорювати на Комітеті. Військові потребують вирішення своїх проблем. Суспільство хоче почути відповіді на усі чутливі питання”, — написав у Telegram-каналі Давид Арахамія.

Нагадаємо, 25 грудня Кабмін вніс новий законопроєкт №10378 до парламенту, який має удосконалити процес мобілізації в Україні, військовий облік та проходження військової служби. Документ пропонує змінити призовний вік з 27 до 25 років, а також запровадити суворі обмеження, для тих осіб, які є військовозобов’язаними, але не з’являються до військових частин.

Читайте також:

• Загинув помічник Залужного: деталі
• “Неповнолітніх на Донбаський фронт”: пропагандисти маніпулюють на темі мобілізації в Україні
• Діпфейк Залужного закликав зробити військовий переворот

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни продовжують вести лобові штурми села Гришине, використовуючи рельєф місцевості. Попри це, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі та блокують просування противника.

Про це повідомили представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ.

Бої за Гришине: що відбувається в селі

За даними бійців 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ, російські сили не змогли обійти позиції в селі Гришине, що біля Покровська, а тому перейшли на прямі лобові штурми.

“Атаки тривають щодня із застосуванням піхотних груп та періодичним використанням легкої техніки — квадроциклів, мотоциклів“, — йдеться в повідомленні.

Попри високу активність ворога, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі. Крім того, їм вдалося відбити кілька позицій у населеному пункті.

Власну інформацію представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ доповнили відео, яке демонструє удари по позиціям противника.

Читайте також:

Росія вербує бійців в Африці: іноземні найманці вже перебувають на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Станом на березень 2026 року в Україні під економічними та юридичними обмеженнями Ради національної безпеки і оборони (РНБО) перебувають 12 474 фізичні особи, які є громадянами 77 країн світу. Аналітики YouControl провели дослідження Державного реєстру санкцій та з’ясували, що Донецька область посідає одне з перших місць за кількістю підсанкційних фізичних осіб-підприємців (ФОП), поступаючись лише Криму.

Редакція Бахмут IN.U зібрала ключові факти з аналітичного звіту.

Донеччина у лідерах за кількістю підсанкційних ФОП

Донецька область посідає друге місце в Україні за цим показником — тут зареєстровано 54 підсанкційні підприємці. Регіон поступається лише тимчасово окупованому Криму, де налічується 94 такі ФОПи. Загалом топ-5 виглядає наступним чином:

• Крим — 94 особи;
• Донецька область — 54
• Луганська область — 21;
• Київ — 20;
• Одеська область — 7.

Щодо сфер діяльності, то 30% таких підприємців (65 осіб) працюють у сфері торгівлі. Ще 31 ФОП залучений до професійної, наукової та технічної діяльності, а 24 підприємці займаються операціями з нерухомістю. Відомо, що у 2025 році до списку потрапили 25 діючих ФОПів, серед яких фігуранти “Міндічгейту” Тімур Міндіч та Олександр Цукерман, а також екснардеп Костянтин Жеваго.

Громадянство: російські паспорти та подвійне підданство

Серед понад 12 тисяч фігурантів списку РНБО абсолютну більшість становлять громадяни російської федерації — 9 242 особи. На другому місці йдуть громадяни України — їх у списку 1 191. Також значну частину складають представники Грузії (282), Ірану (272) та Білорусі (186).

Окрему увагу аналітики звертають на осіб із множинним громадянством:

• 576 людей мають подвійне громадянство. Найпоширеніша комбінація — паспорти рф та України (501 випадок). За даними YouControl, переважно це жителі тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської областей та Криму;
• 9 осіб мають потрійне громадянство. Серед них — Лада Фірташ, дружина підсанкційного бізнесмена Дмитра Фірташа;
• у 179 осіб дані про громадянство відсутні. До цієї категорії належать колишні народні депутати Віктор Медведчук та Тарас Козак, які були позбавлені українського громадянства.

Терміни дії санкцій

Держава застосовує вісім різних часових проміжків для обмеження діяльності фігурантів реєстру. Статистика строків виглядає так:

• 10 років — найпопулярніший термін, який застосовано до 7 659 осіб;
• 5 років — встановлено для 2 257 осіб;
• безстрокові обмеження — діють для 1 914 осіб;
• 50 років — отримали 585 осіб;
• 30 років — запроваджено проти 7 осіб (шестеро з них є служителями російської православної церкви);
• 3 роки — отримали 30 осіб.

Крім того, для 8 осіб діють точні терміни до 31 травня 2026 року (через ситуацію в Республіці Південний Судан), а ще 14 перебуватимуть під санкціями до відповідного рішення Ради Безпеки ООН.

Віковий зріз: від 19-річних до довгожителів

Середній вік фізичної особи під санкціями РНБО в Україні становить 54 роки (дані про дату народження відсутні лише у 411 фігурантів).

Найстаршою у списку є 95-річна Любов Рєпа, яка свого часу працювала у виборчій комісії в окупованій Керчі. Наймолодшим фігурантам — Артему Саратовцеву та Владиславу Ніколаєву — виповнилося по 19 років (обмеження проти них ввели у 2023 та 2025 роках відповідно).

Читайте також:

В окупованому Донецьку скаржаться на ціни за оренду: вартість квартир сягає понад 80 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!