Сьогодні, 26 грудня, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний прокоментував законопроєкт, який передбачає мобілізацію до 500 тисяч українців. Цю цифру військове командування України сформувало на увесь 2024 рік.

Про це Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний розповів у етері телеканалу “Ми — Україна”.

Мобілізація 500 тисяч українців

Валерій Залужний підкреслив, що військове командування не робило “жодного запиту на якісь цифри”, оскільки Генеральний штаб позбавлений функції законодавчої ініціативи.

За його словами, цифру в 400-500 тисяч мобілізованих військове командування сформувало на весь наступний рік.

“Вона (ред. цифра мобілізованих) враховує покриття поточного некомплекту, який виник, формування нових військових частин, а також прогнозування наших втрат, які можемо ми понести протягом року. Озвучувати цю цифру і яка цифра стосується іншого розділу показників, я не можу, тому що це є військовою таємницею.

Збройним силам і мені особисто головне, щоб люди прийшли до війська і могли виконувати поставлені завдання. Те, хто яку буде мати відстрочку чи не матиме, кого будуть призивати — на сьогодні, я вважаю, що це не моя компетенція. Для цього є центральний орган виконавчої влади, який може це визначити. Мені потрібні люди, мені потрібні боєприпаси, мені потрібна зброя для того, щоб продовжувати ведення бойових дій”, — наголосив Головком.

Проєкт закону про мобілізацію

Голова фракції “Слуга Народу” у Верховній Раді України Давид Арахамія повідомив, що сьогодні уряд мав би внести законопроєкт щодо мобілізації, над яким він працює на прохання військових. За його словами, відсутність цього законопроєкту породжує невизначеність і велику кількість фейків про блокпости, про Дію тощо.

“Алгоритм роботи не змінився. Військове командування внесло запит на мобілізацію 500 тисяч військових. Уряд розробляє правила. Президент чітко наголосив, що вимагає комплексного підходу до проходження служби у Збройних силах. Просто набрати нових людей і не вирішити проблеми тих, хто служить зараз, — не вихід. Парламент очікує готовий документ, який можна буде обговорювати на Комітеті. Військові потребують вирішення своїх проблем. Суспільство хоче почути відповіді на усі чутливі питання”, — написав у Telegram-каналі Давид Арахамія.

Нагадаємо, 25 грудня Кабмін вніс новий законопроєкт №10378 до парламенту, який має удосконалити процес мобілізації в Україні, військовий облік та проходження військової служби. Документ пропонує змінити призовний вік з 27 до 25 років, а також запровадити суворі обмеження, для тих осіб, які є військовозобов’язаними, але не з’являються до військових частин.

Читайте також:

• Загинув помічник Залужного: деталі
• “Неповнолітніх на Донбаський фронт”: пропагандисти маніпулюють на темі мобілізації в Україні
• Діпфейк Залужного закликав зробити військовий переворот

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У серпні 2017 року в Бахмуті на Донеччині відбулася масштабна патріотична акція до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України. Містяни спільними зусиллями розфарбували понад 400 метрів паркану навколо стадіону “Авангард”, перетворивши його на символічну вишиванку у кольорах національного прапора. Це стало найдовшою вишиванкою, створеною на Донеччині просто неба.

Редакція Бахмут IN.UA публікує архівні кадри міста. Шукайте себе та знайомих на фото.

Бахмут та найдовша вишиванка на Донеччині

До теми:

• Бахмут у вересні 2022 року: 20 кадрів. Публікуємо архівний фоторепортаж
• Як виглядав Бахмут до війни:фотопідбірка
• Осінній Бахмут. Фото з довоєнного міста
• Як виглядав Часів Яр до війни: підбірка з 12 фотографій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вулиця Кооперативна — одна з найстаріших у Бахмуті, яка зберегла сліди кількох історичних епох міста. Її виникнення пов’язане з розвитком торгівлі та кооперативного руху, що активно розвивався в другій половині XIX — на початку XX століття.

Детальніше про походження цієї вулиці розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Як з’явилася вулиця Кооперативна

Кооперативна вулиця по праву вважається однією з найдавніших у місті. Частину цієї вулиці деякий час також називали “Підвальною”. Але походження назви, не від слова “підвал”, а від розташування “під валом”, тобто під земляним укріпленням Бахмутської фортеці. Згодом ця назва вийшла з ужитку, і вся вулиця стала називатися Кооперативною.

Згідно з місцевою легендою, на початку цієї вулиці у першій половині XVIII століття розташовувався один із бастіонів Бахмутської фортеці. Місцеві мешканці навіть планували встановити на цьому місці пам’ятний знак з нагоди ювілею міста, але далі розмов справа не просунулась. Історики припускають, що легенда має підґрунтя: частина вулиці дійсно проходить уздовж колишнього східного валу фортеці.

Вулиця у XX столітті

На початку XX століття на тодішній Нижній Миколаївській мешкало понад 70 родин, здебільшого селянських. У період Нової економічної політики (НЕП), у 1920-х роках, вулиця отримала нову назву — Кооперативна. Це було пов’язано зі створенням у місті першого земельного кооперативу, який володів 60 сотками землі, мав необхідний сільськогосподарський інвентар і два великі цегляні будинки: №71 і №73. Ці будинки раніше належали місцевому багатію Лещенку, але їх примусово відчужили.

Поряд, на розі з вулицею Ростовською, Федір Чертков відкрив невелике приватне ковбасне виробництво. Також на вулиці працювала хлібопекарня, а біля колишнього цегельного заводу Мінаєва ще й паровий млин. У будинку №32 розміщувався Комнезам (комітет незаможних селян), який займався розподілом та реалізацією сільськогосподарської продукції.

Завдяки цим підприємствам вулиця в ті часи вирізнялася доволі жвавим рухом, особливо влітку. Тут можна було побачити перші колісні трактори, які справляли неабияке враження на місцевих. Проте найчастішим транспортом залишалися одно- або двокінні підводи. У дощову погоду або в міжсезоння дорога перетворювалася на суцільне багно, і колісний рух тимчасово припинявся.

З початком сталінської політики колективізації всі приватні ініціативи були згорнуті. На базі земельного кооперативу створили колгосп імені сталіна. Відтак Кооперативна втратила статус промислово-економічного осередку й перетворилася на звичайну міську вулицю.

Попри всі історичні трансформації, назва “Кооперативна” збереглася й до сьогодні — як частина багатошарової історії старого Бахмута.

Читайте також:

• Бахмут у День міста: згадуємо архівні кадри з 2016 року
• Бахмут архівний: як у 2016 році місто відзначало День вишиванки
• Зі скромної філії у потужний навчальний заклад: як з’явилася Бахмутська автошкола

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!