Сьогодні, 26 грудня, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний прокоментував законопроєкт, який передбачає мобілізацію до 500 тисяч українців. Цю цифру військове командування України сформувало на увесь 2024 рік.

Про це Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний розповів у етері телеканалу “Ми — Україна”.

Мобілізація 500 тисяч українців

Валерій Залужний підкреслив, що військове командування не робило “жодного запиту на якісь цифри”, оскільки Генеральний штаб позбавлений функції законодавчої ініціативи.

За його словами, цифру в 400-500 тисяч мобілізованих військове командування сформувало на весь наступний рік.

“Вона (ред. цифра мобілізованих) враховує покриття поточного некомплекту, який виник, формування нових військових частин, а також прогнозування наших втрат, які можемо ми понести протягом року. Озвучувати цю цифру і яка цифра стосується іншого розділу показників, я не можу, тому що це є військовою таємницею.

Збройним силам і мені особисто головне, щоб люди прийшли до війська і могли виконувати поставлені завдання. Те, хто яку буде мати відстрочку чи не матиме, кого будуть призивати — на сьогодні, я вважаю, що це не моя компетенція. Для цього є центральний орган виконавчої влади, який може це визначити. Мені потрібні люди, мені потрібні боєприпаси, мені потрібна зброя для того, щоб продовжувати ведення бойових дій”, — наголосив Головком.

Проєкт закону про мобілізацію

Голова фракції “Слуга Народу” у Верховній Раді України Давид Арахамія повідомив, що сьогодні уряд мав би внести законопроєкт щодо мобілізації, над яким він працює на прохання військових. За його словами, відсутність цього законопроєкту породжує невизначеність і велику кількість фейків про блокпости, про Дію тощо.

“Алгоритм роботи не змінився. Військове командування внесло запит на мобілізацію 500 тисяч військових. Уряд розробляє правила. Президент чітко наголосив, що вимагає комплексного підходу до проходження служби у Збройних силах. Просто набрати нових людей і не вирішити проблеми тих, хто служить зараз, — не вихід. Парламент очікує готовий документ, який можна буде обговорювати на Комітеті. Військові потребують вирішення своїх проблем. Суспільство хоче почути відповіді на усі чутливі питання”, — написав у Telegram-каналі Давид Арахамія.

Нагадаємо, 25 грудня Кабмін вніс новий законопроєкт №10378 до парламенту, який має удосконалити процес мобілізації в Україні, військовий облік та проходження військової служби. Документ пропонує змінити призовний вік з 27 до 25 років, а також запровадити суворі обмеження, для тих осіб, які є військовозобов’язаними, але не з’являються до військових частин.

Читайте також:

• Загинув помічник Залужного: деталі
• “Неповнолітніх на Донбаський фронт”: пропагандисти маніпулюють на темі мобілізації в Україні
• Діпфейк Залужного закликав зробити військовий переворот

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд схвалив нову Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2030 року. Головна мета документа полягає у створені комплексної системи підтримки ВПО на всіх етапах: від виїзду з небезпечних територій до повної адаптації на новому місці або ж безпечного повернення додому.

Детальніше про її основні положення Стратегії підтримки ВПО до 2030 року — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Стратегія держполітики для ВПО до 2030 року

Уряд схвалив першу Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2030 року.

Стратегія щодо ВПО розподілена на 4 стратегічні цілі, а саме:

• забезпечення цілісної та скоординованої системи державної політики щодо внутрішнього переміщення;
• координована евакуація населення та виїзд з тимчасово окупованих територій з урахуванням потреб людей;
• сприяння адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб у приймаючі громади через посилення самостійності, підтримку громад і адресну підтримку;
• створення умов для добровільного, безпечного та стійкого повернення внутрішньо переміщених осіб та їх реінтеграції у тісному зв’язку з відновленням територій.

Зазначимо, раніше в Україні діяли лише фрагментарі елементи вирішення конкретних проблем ВПО, тоді як комплексної політики щодо переселенців не було.

1 стратегічна ціль політики для ВПО

Держава відмовляється від тимчасових і фрагментованих рішень на користь комплексної системи супроводу людини на всіх етапах переміщення.

Замість розрізнених інструментів допомоги впроваджується концепція “Шляху внутрішньо переміщеної особи“, яка передбачає створення окремої цифрової платформи підтримки для обміну даними між різними державними реєстрами. Вона дозволить державі бачити реальні потреби людей ще на ранніх етапах, приймати управлінські рішення на основі об’єктивних показників та уникати неефективного використання ресурсів.

Нова стратегія передбачає також наступні зміни:

• спільну координацію дій усіх рівнів влади та міжнародних організацій через єдину платформу;
• оновлення законодавства для усунення юридичних суперечностей та прогалин;
• запуск електронної системи для швидкого обміну даними між соціальними службами;
• розробку місцевих програм допомоги виключно на основі реальних цифр та оцінки потреб;
• системний збір скарг і пропозицій від людей для швидкого коригування державних послуг;
• обов’язкове залучення профільних рад та самих переселенців до ухвалення рішень.

2 стратегічна ціль політики для ВПО

Стратегія перебачає також зміну підходу до евакуації, перетворюючи її на чіткий процес. Відтепер подальший маршрут та місце проживання людини визначатимуть індивідуально після комплексної оцінки її базових потреб у спеціальних транзитних центрах. Усі дані фіксуватимуть у єдиній електронній системі соціальної сфери, що дозволить рівномірно розподілити навантаження між приймаючими громадами.

Держава хоче, щоб евакуація людей із небезпечних територій відбувалася не хаотично, а за зрозумілими правилами та з урахуванням потреб кожної людини. Тобто має бути чітко визначено:

• хто і коли ухвалює рішення про евакуацію;
• хто відповідає за вивезення людей;
• як мешканців повідомлятимуть про необхідність виїзду;
• який транспорт надаватимуть, зокрема для літніх людей, людей з інвалідністю та лежачих хворих;
• де люди зможуть зупинитися одразу після виїзду;
• яку медичну, соціальну чи психологічну допомогу вони отримають.

3 стратегічна ціль політики для ВПО

Окремий блок стратегії присвячений адаптації ВПО в безпечних регіонах України. Замість тимчасових виплат держава в ухваленому документі робить акцент на повній інтеграції переселенців та їхній фінансовій самостійності через працевлаштування. Крім того згадується, що приймаючі громади отримуватимуть додаткові кошти з бюджету, щоб забезпечити людей соціальним житлом, робочими місцями та розвивати місцеву інфраструктуру.

Також для кожної людини формуватимуть індивідуальний план підтримки на основі її реальних потреб, включаючи медичні послуги, психологічну допомогу чи влаштування дітей у садочки. Водночас найбільш вразливі категорії переселенців, які не можуть забезпечити себе самостійно, продовжать отримувати стабільну адресну допомогу.

Для забезпечення довгострокової інтеграції в межах стратегії щодо ВПО передбачені такі кроки:

• системне врахування інтересів переміщених осіб у стратегічному та бюджетному плануванні місцевої влади;
• перехід від місць тимчасового проживання до сталих житлових рішень, зокрема через впровадження соціальної оренди та програм доступного кредитування;
• забезпечення доступу до місцевих ринків праці, професійного навчання та підтвердження кваліфікацій для подолання економічної залежності;
• надання якісної психосоціальної підтримки на рівні громад;
• забезпечення всебічного розвитку дітей та молоді у приймаючих громадах.

4 стратегічна ціль політики для ВПО

В документі також передбачаються пункти щодо повернення до покинутого місця проживання, як одного із можливих сценаріїв для переселенців. За положеннями стратегії, повернення переселенців до покинутого місця проживання залишається виключно добровільним вибором, який держава стимулюватиме лише за наявності безпеки, відбудованого житла та робочих місць.

Щоб люди могли ухвалювати зважені рішення, для них працюватимуть єдині канали інформування про реальний стан інфраструктури. Крім того, програми підтримки тих, хто вирішив повернутися, тісно пов’яжуть із загальними планами відбудови територій та розмінуванням.

Для забезпечення положень цілі розробляються наступні механізми:

• пошук та ухвалення критеріїв визначення населеного пункту як безпечного для повернення;
• надання достовірної інформації про стан безпеки, відновлення інфраструктури, доступність житла та медичних послуг через єдині державні канали;
• регулярне інформування про ризики повернення на території ведення активних бойових дій або тимчасово непідконтрольні території;
• створення програм сприяння реінтеграції, які безпосередньо пов’язані із загальними планами відновлення територій.

Результати, моніторинг та джерела фінансування

Головним результатом Стратегії є створення умов для своєчасної евакуації, забезпечення першочергових потреб, повноцінної адаптації в нових громадах та надання можливості безпечно повернутися додому.

Відповідальним за формування, координацію політики та моніторинг виконання Стратегії визначено Міністерство соціальної політики України. Для узгодження дій при міністерстві функціонуватиме спільна координуюча платформа із залученням інших відомств, місцевого самоврядування та міжнародних організацій.

Заходи з реалізації розраховані на період до 2030 року. Фінансування програми здійснюватиметься за рахунок кількох джерел:

• кошти державного бюджету України;
• фінансування з місцевих бюджетів;
• фінансова та технічна допомога від міжнародних організацій та іноземних партнерів;
• інші джерела, які не заборонені законодавством.

Розподіл фінансових ресурсів базуватиметься на принципі збалансованості, забезпечуючи рівномірне покриття як нагальних гуманітарних потреб, так і довгострокових завдань із відновлення.

Читайте також:

Радам ВПО розширили повноваження: громадські організації застерігають від ризиків цього рішення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці 41-го полку безпілотних систем Pilum 1-го корпусу НГУ “Азов” атакують логістику російських військ на тимчасово окупованих територіях. Під вогневим контролем українських захисників перебувають дороги в Донецьку та його околицях, якими окупанти перекидають техніку та живу силу.

Про це повідомляють бійці полку Pilum.

Ураження росіян у Донецьку

Оператори 41-го полку безпілотних систем Pilum 1-го корпусу НГУ “Азов” завдають ударів по логістиці російських окупаційних військ на дорогах Донецька та його околиць. Оператори дронів контролюють ділянки доріг між тимчасово окупованими Донецьком, Горлівкою, Зугресом, Старобешевим, Докучаєвськом і Кураховим. Саме цим маршрутом росіяни перекидають живу силу і боєприпаси для забезпечення своїх підрозділів на лінії зіткнення.

На оприлюдненому відео зафіксовано ураження російської техніки в тилу окупантів. Дрони вдарили по вантажівках, тралах та автоцистернах. Кількість ураженої техніки не уточнюється.

Читайте також:

• Під Сіверськом ліквідували “героя росії”, який доповідав про взяття міста путіну
• ЗСУ вдарили по складу росіян на Донеччині: у Генштабі підтвердили
• Третій армійський корпус показав, як виглядає Донбас Арена у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!