Сьогодні, 26 грудня, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний прокоментував законопроєкт, який передбачає мобілізацію до 500 тисяч українців. Цю цифру військове командування України сформувало на увесь 2024 рік.

Про це Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний розповів у етері телеканалу “Ми — Україна”.

Мобілізація 500 тисяч українців

Валерій Залужний підкреслив, що військове командування не робило “жодного запиту на якісь цифри”, оскільки Генеральний штаб позбавлений функції законодавчої ініціативи.

За його словами, цифру в 400-500 тисяч мобілізованих військове командування сформувало на весь наступний рік.

“Вона (ред. цифра мобілізованих) враховує покриття поточного некомплекту, який виник, формування нових військових частин, а також прогнозування наших втрат, які можемо ми понести протягом року. Озвучувати цю цифру і яка цифра стосується іншого розділу показників, я не можу, тому що це є військовою таємницею.

Збройним силам і мені особисто головне, щоб люди прийшли до війська і могли виконувати поставлені завдання. Те, хто яку буде мати відстрочку чи не матиме, кого будуть призивати — на сьогодні, я вважаю, що це не моя компетенція. Для цього є центральний орган виконавчої влади, який може це визначити. Мені потрібні люди, мені потрібні боєприпаси, мені потрібна зброя для того, щоб продовжувати ведення бойових дій”, — наголосив Головком.

Проєкт закону про мобілізацію

Голова фракції “Слуга Народу” у Верховній Раді України Давид Арахамія повідомив, що сьогодні уряд мав би внести законопроєкт щодо мобілізації, над яким він працює на прохання військових. За його словами, відсутність цього законопроєкту породжує невизначеність і велику кількість фейків про блокпости, про Дію тощо.

“Алгоритм роботи не змінився. Військове командування внесло запит на мобілізацію 500 тисяч військових. Уряд розробляє правила. Президент чітко наголосив, що вимагає комплексного підходу до проходження служби у Збройних силах. Просто набрати нових людей і не вирішити проблеми тих, хто служить зараз, — не вихід. Парламент очікує готовий документ, який можна буде обговорювати на Комітеті. Військові потребують вирішення своїх проблем. Суспільство хоче почути відповіді на усі чутливі питання”, — написав у Telegram-каналі Давид Арахамія.

Нагадаємо, 25 грудня Кабмін вніс новий законопроєкт №10378 до парламенту, який має удосконалити процес мобілізації в Україні, військовий облік та проходження військової служби. Документ пропонує змінити призовний вік з 27 до 25 років, а також запровадити суворі обмеження, для тих осіб, які є військовозобов’язаними, але не з’являються до військових частин.

Читайте також:

• Загинув помічник Залужного: деталі
• “Неповнолітніх на Донбаський фронт”: пропагандисти маніпулюють на темі мобілізації в Україні
• Діпфейк Залужного закликав зробити військовий переворот

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Заявники, які подають документи на державну компенсацію за знищене або пошкоджене житло, дедалі можуть отримати повідомлення про зупинення розгляду заяви. Втім, зупинення — це не відмова. У більшості випадків це тимчасова пауза, після якої розгляд можна поновити.

Як саме це працює, пояснюють у Юридичному пораднику для ВПО.

Чому комісія може зупинити розгляд заяви на компенсацію

Закон передбачає право комісій тимчасово призупиняти розгляд заяв як щодо пошкодженого, так і щодо знищеного майна. Основна причина, це неможливість рухатися далі без усунення юридичних або технічних перешкод.

Основні причини зупинення:

• Подано не всі документи, передбачені законом;
• підтверджені дані про вручення підозри заявнику або спадкоємцю за злочини проти основ національної безпеки України;
• неможливо провести обстеження об’єкта з міркувань безпеки, зокрема через: замінування території, активні бойові дії, заборону доступу з боку військових адміністрацій.

Без обстеження комісія не може підтвердити факт знищення житла.

Як повідомляють про зупинення розгляду

Комісія зобов’язана не пізніше наступного робочого дня після ухвалення рішення повідомити заявника або через застосунок “Дія” (зокрема пуш-сповіщенням), або паперовим листом, якщо обрано цей спосіб зв’язку.

У повідомленні обов’язково має бути зазначена конкретна причина зупинення.

Як поновити розгляд заяви

Щоб відновити розгляд, заявнику потрібно усунути підстави зупинення. Комісія не має права вимагати документи, які не стосуються причин зупинення.

Що може зробити заявник:

• надати відсутні документи або їх копії;
• подати письмові пояснення, якщо документ неможливо отримати з об’єктивних причин;
• письмово повідомити комісію про усунення підстав зупинення.

Після цього комісія має протягом 5 робочих днів ухвалити рішення про поновлення розгляду. Далі заява розглядається з того етапу, на якому процес було зупинено.

До теми:

Реєстр збитків прийматиме заяви від українців, які виїхали за кордон через війну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава продовжує реалізацію програм підтримки ВПО, передбачивши 72,6 мільярда гривень на цей напрямок. Кошти будуть спрямовані на грошові виплати переселенцям, програми компенсацій за зруйноване житло та низку нових ініціатив.

Про це повідомила редакція Бахмут IN.UA.

Державний бюджет 2026 року: скільки виділять на ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2026 році передбачено 72,6 мільярда гривень (на 16,5 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році), зокрема:

• 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
• 14 мільярдів гривень — житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій (нова програма);
• 4,4 мільярда гривень — програма “єОселя” (покриття першого внеску та відсотків за перший рік);
• 4 мільярди гривень — програма “єВідновлення” (компенсація за пошкоджене та знищене житло);
• 2,5 мільярда гривень — програма “HOME” (компенсація за знищене житло зі спеціального фонду України);
• 2,4 мільярда гривень — соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб (“гроші ходять за людиною”, притулок, адаптація, стаціонарний догляд);
• 1,8 мільярда гривень — компенсація за енергоносії (електроенергія, тверде паливо);
• 1,5 мільярда гривень — ремонтно-будівельні роботи фондів житла тимчасового проживання (субвенція);
• 1,1 мільярда гривень — програма “Прихисток” (компенсація комунальних витрат власникам житла);
• 0,5 мільярда гривень — субсидія на оренду (часткова оплата оренди та податкові пільги орендодавцям);
• 0,4 мільярда гривень — програма зайнятості (оплата суспільно корисних робіт для внутрішньо переміщених осіб, збільшення терміну компенсації роботодавцю витрат на зарплату за працевлаштування ВПО; кошти Фонду безробіття);
• 0,4 мільярда гривень — програма “Номе” (ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей; кошти зі спеціального фонду).

Соціальні видатки

ВПО, як і решта українців, також можуть долучатися до різних програм соціального захисту населення. На цей напрямок в державному бюджеті виділили 468,5 мільярдів гривень, що на 47,6 мільярда більше, ніж у 2025 році. Зокрема, вказані кошти підуть на:

• 251,3 мільярда гривень — трансфер Пенсійному фонду (з першого березня здійснюватиметься щорічна індексація пенсій);
• 133,5 мільярди гривень — соціальні виплати вразливим категоріям, у тому числі:
  • 9,2 мільярда гривень — базова допомога;
  • 48,4 мільярда гривень — підтримка внутрішньо переміщених осіб;
  • 42,3 мільярда гривень — пільги та субсидії;
  • 24, 5 мільярди гривень — підтримка сімей із дітьми. Сюди входять суттєві підвищення та нові програми:
    • одноразова виплата при народженні — 50 тисяч гривень (було 10 тисяч гривень),
    • щомісячна допомога до одного року — 7 тисяч гривень (було 860 гривень),
    • нова програма “єЯсла” — 7 тисяч гривень щомісяця від року до трьох років,
    • “Пакунок школяра” — 5 тисяч гривень для першокласників.
• 9,9 мільярда гривень — підтримка осіб з інвалідністю;
• 2,4 мільярда гривень — національні соціальні послуги.

Читайте також:

На що витрачав бюджетні кошти Часів Яр: детальний огляд закупівель за листопад

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!