Сьогодні на позачерговому засіданні Парламент проголосував за законопроєкт 12414, який фактично ліквідовує незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). За законопроєкт проголосувало 263 депутати. Зокрема, й нардепи з Донеччини. Законопроєкт викликав обурення у громадськості через те, що Банкова намагається повернути контроль над САП через генпрокурора. Саме це раніше блокувало розслідування щодо топпосадовців. Крім того, підписання 12414 фактично руйнує ключову вимогу ЄС щодо незалежності антикорупційних органів — це була одна з умов надання Україні статусу кандидата.

У матеріалі Бахмут IN.UA пояснюємо, все що відомо про законопроєкт наразі та його наслідки.

Законопроєкт 12414: хід голосування

За законопроєкт № 12414 нардепи проголосували 22 липня. Внесли його в порядок денний вранці.

“Тільки що Слуга внесла у порядок денний сьогодні законопроєкт 12414 про по факту ліквідацію НАБУ та САП. Голосувати хочуть максимально швидко”, — написав нардеп Ярослав Железняк о 11:13.

НАБУ повідомило, що в останній момент в законопроєкт внесли правки, що фактично знищують незалежність САП та підпорядковують діяльність НАБУ і САП Генеральному прокурору. У Бюро закликали нардепів утриматися від голосування.

“Фактично у разі ухвалення цього законопроєкту Керівник САП стає номінальною фігурою, а НАБУ втрачає незалежність і перетворюється на підрозділ Генпрокуратури. Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року разом із міжнародними партнерами, буде зруйнована”, — написали в НАБУ.

Ярослав Железняк повідомив, що поставив на голосування пропозицію вилучити з порядку денного законопроєкт 12414 через грубе порушення регламенту. Але пропозицію підтримали лише 53 нардепи.

Після цього запустили процедуру відсторонення Головуючого з ведення засідання через порушення регламенту, але її теж не підтримали. Голова ВР Руслан Стефанчук не поставив цю пропозицію на голосування.

Перед голосуванням за сам законопроєкт нардепи голосували за підтвердження 11 поправок до нього, усі поправки успішно пройшли голосування. Процес можна побачити на відео нижче:

О 13:36 Ярослав Железняк повідомив, що Парламент проголосував в цілому за законопроєкт 12414 і по факту ліквідував всю незалежність НАБУ та САП.

“Ми блокували трибуну. За цей зашквар не голосували. Але мені дуже гидко та соромно за людей в залі, які з народних депутатів за 6-ть років скотилися до цього…”, — написав нардеп Ярослав Железняк.

Наразі офіційно законопроєкт вже підписаний спікером та переданий на підпис президенту, Володимиру Зеленському:

Як повідомляє Ярослав Железняк, за інформацією його джерел президент вже підписав прийнятий сьогодні законопроєкт №12414 про ліквідацію НАБУ та САП. Станом на 18:27 картка законопроєкту все ще на підписанні.

Зазначимо, що за інформацією Суспільного, 5 народних депутатів, обраних на мажоритарних округах Донеччини та Луганщини, підтримали законопроєкт №12414. Водночас жоден з 12 парламентарів від цих областей не висловився проти документа.

Проголосували “за”:

• Валерій Гнатенко — депутат обраний від забороненої у 2022 році партії ОПЗЖ по 49 виборчому округу (Дружківка, Костянтинівка та населені пункти колишніх Костянтинівського та Покровського районів);
• Олександр Ковальов — депутат обраний по 51 виборчому округу (частина Горлівки та частина Бахмутського району, які окуповані);
• Олексій Кузнєцов — депутат обраний від політичної партії “Слуга народу” по 106 виборчому округу (Сіверськодонецьк, окупована з 2014 року Кадіївка та частина Попаснянського району);
• Олександр Сухов — депутат обраний по 107 виборчому округу (Лисичанськ, частина Попаснянського району та частина окупованої з 2014 року Кадіївки та Первомайська) від забороненої нині політичної партії “Наш край”;
• Сергій Вельможний — депутат обраний від забороненої нині політичної партії “Наш край” по 112 виборчому округу (Рубіжне та частина Попаснянського району).

Не голосували за законопроєкт

• Муса Магомедов — депутат обраний від “Опозиційного блоку” по 45 виборчому округу (Авдіївка та окуповані з 2014 року Ясинувата та частина Донецька); блоку”
• Євген Яковенко — депутат обраний від ВО “Батьківщина” по 52 виборчому округу (Торецьк та частини окупованих Горлівки та Дебальцевого);
• Сергій Магера — депутат обраний від “Опозиційного блоку” по 58 виборчому округу (Приморський та Центральний райони Маріуполя);
• Вікторія Гриб — депутатка, яка була обрана від “Опозиційного блоку” по 105 виборчому округу (Щастя Луганської області).

Що передбачає 12414?

Цей законопроєкт передбачає такі нововведення:

• Генеральний прокурор отримує доступ до всіх справ НАБУ або може надати такий доступ будь-якому іншому прокурору;
• має право давати обов’язкові письмові вказівки детективам НАБУ і, в разі їх невиконання, змінювати підслідність, передаючи справу іншим органам;
• може закрити розслідування на вимогу сторони захисту;
• сам вирішує спори про підслідність;
• самостійно підписує підозри топпосадовцям;
• керівник САП втрачає право входити до групи прокурорів — це вирішує тільки Генпрокурор.

У русі “ЧЕСНО” зазначають, що нардеп від “Слуги народу” Максим Бужанський вніс низку правок, які не мають жодного стосунку до теми закону та були подані з порушенням Регламенту Верховної Ради — після завершення офіційного строку, встановленого статтею 116.

На думку, аналітиків, йдеться про спробу повернути контроль Банкової над САП через ручного Генпрокурора. Саме цей механізм блокував ефективні розслідування щодо топпосадовців.

“Ці правки фактично підпорядковують діяльність незалежних антикорупційних органів — САП та НАБУ — Генеральному прокурору….Крім того, ці правки фактично руйнують одну з ключових вимог ЄС щодо гарантій інституційної незалежності антикорупційних органів — вимогу, що була однією з умов надання Україні статусу кандидата на членство”, — пише ЧЕСНО.

Міжнародна реакція

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос написала, що вона “серйозно стурбована” результатом голосування Верховної Ради за законопроєкт 12414.

“Серйозне занепокоєння викликає сьогоднішнє голосування у Раді. Демонтаж ключових гарантій незалежності НАБУ — це серйозний крок назад. Незалежні органи, такі як НАБУ та САП, є необхідними для європейського шляху України. Верховенство права залишається в центрі переговорів щодо вступу до ЄС”, — пише Марта Кос.

Реакція суспільства

У мережі ширяться повідомлення про мирну акцію у Києві 22 липня, де закликають українців виступити проти підписання законопроєкту №12414. Ветеран Дмитро Козятинський кличе на акцію на площі біля театру Франка в Києві.

Активістка Олеся Михайленко у соцмережі X повідомила, що подала електронну петицію із закликом до Зеленського ветувати цей закон. Протягом 2 днів петиція має з’явитися на сайті.

Читайте також:

• Де мій депутат: редакція дослідила, де зараз бахмутські обранці й хто не склав мандат
• Бахмутський депутат намагався незаконно перетнути кордон: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Федір Христенко — чинний народний депутат України від Бахмутського округу. СБУ та Офіс Генерального прокурора України викрили його у роботі на рф. Нардеп відповідав за посилення російського впливу на Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). На сьогодні місцезнаходження Федора Христенко невідоме.

Про це повідомили в СБУ.

Федір Христенко, підозра у державній зраді

Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора викрили чинного народного депутата від Бахмутського округу Федора Христенка у державній зраді. Він був членом нині забороненої політичної партії “ОПЗЖ”.

Згідно з матеріалами справи, парламентар був топовим агентом фсб рф. Він відповідав за посилення російського впливу на НАБУ.

Після початку повномасштабного вторгнення Федір Христенко втік з України. Його місцезнаходження наразі невідоме.

Нардепу заочно повідомили підозру за двома статтями:

• державна зрада, вчинена за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану;
• зловживання впливом.

Федір Христенко, що про нього відомо

Як встановило розслідування, Федір Христенко був завербований фсб рф ще за часів президентства Віктора Януковича. Наразі він перебуває у тісному зв’язку з Юрієм Іванющенком, відомим як Юра Єнакієвський — резидентом фсб та “смотрящим” за “днр”. Крім того, нардеп був зв’язковим колаборанта Армена Саркісяна, який загинув від вибуху в одному з елітних московських ЖК на початку 2025 року.

Федір Христенко активно виконував завдання російської спецслужби під час Революції Гідності. Зокрема, він використовував підконтрольних собі приватних перевізників для транспортування “тітушок” на мітинги Антимайдану.

За даними слідства, зараз Федір Христенко перебуває у тісних стосунках із частиною керівників НАБУ. Серед них — один із начальників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ Руслан Магамедрасулов, якого СБУ затримала за підозрою у веденні бізнесу з рф та контактах з росіянами.

Ще один із зв’язків нардепа — керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Скомаров, який брав участь у конкурсі на очільника Бюро економічної безпеки (БЕБ). Український олігарх Ігор Коломойський сподівався, що Скомаров, як новий керівник БЕБ, сприятиме закриттю кримінального провадження щодо нього. Відповідна інформація підтверджена доказами переписки Коломойського з одним зі своїх підлеглих.

Втім, Ігор Коломойський не єдиний олігарх, якому намагався допомогти агент фсб Федір Христенко. Задокументовано, що детективи НАБУ допомогли у втечі ще одному українському бізнесмену — Геннадію Боголюбову. Зокрема, двоє підлеглих Олександра Скомарова супроводжували олігарха-втікача під час перетину ним державного кордону України. Вони знаходились у сусідньому купе поїзда для підстраховки. Цю операцію, за даними слідства, також організував Христенко.

Під час обшуків у контактів Федора Христенка знайшли матеріали кримінальних справ НАБУ, зокрема документи негласного слідкування за фігурантами, а також анкети кандидатів у детективи Бюро. Це свідчить про російський вплив та системні витоки інформації з антикорупційного відомства.

Читайте також:

• Зрадники, волонтери та священники: до якої групи можна віднести нардепа від Бахмутського округу Федора Христенко
• За які законопроєкти голосував народний депутат Федір Христенко на першому засіданні нового парламенту?
• Маргіналізм та бажання влади: що відомо про зрадника ОПЗЖ Трифонова

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З дванадцяти нардепів, які представляли у Верховній Раді інтереси мешканців Донеччини, троє покинули країну та розірвали зв’язки з минулим напередодні повномасштабного вторгнення. Семеро стали активніше брати участь в організації побуту українців. Зокрема, допомагати продуктами. Один з представників Верховної Ради від Донеччини приховує своє місце перебування, а ще один не знаходився на підконтрольній Україні території й до російського вторгнення. Дослідження почали з Федора Христенко, який пройшов у раду за підтримки мешканців Бахмута, Бахмутського району і Лиману.

На парламентських виборах у 2019 році від Донецької області у Раду пройшло 12 депутатів. Третина з них – від «ОПЗЖ». У квітні цього року Рада нацбезпеки та оборони України заборонила діяльність фракції, після чого нардепи від «ОПЗЖ» розбіглись по іншим політичним об’єднанням.

Більш того, Христенко був довіреною особою Петра Порошенка в Донецькій області. Наразі відомо, що депутат вилетів з дружиною Мариною у Дубай ще 15 лютого. Соцмережі політика та його благовірної не оновлюються. Це може бути пов’язане зі скандалом у 2018 році. Тоді Марина Христенко відсвяткувала свій день народження у москві на суму близько мільйона доларів. На святі побували найвідоміші представники російської естради, як-то Басков та Кіркоров. Саме з Instagram Марини журналісти тоді й взяли необхідні матеріали для підтвердження своїх здогадок про те, що організатор вакханалії – Христенко. 

Скріншот відео з Instagram

Варто зазначити, що відкритих даних про приймальню Христенко знайти не вдалося. За даними журналістів, кандидат проводив свої зустрічі з виборцями Бахмута у закритому режимі. У відкритому форматі були лише концерти українських знаменитостей. Їх провели за тиждень перед виборами. Тоді Нестор Шуфрич, Юрій Бойко та Христенко зверталися до електорату, називали городян «артемівцями», а саме місто Артемівськом, а також неодноразово наголошували на дружбі з росією.

Крім того, Христенко скаржився, що міськрада заважає йому агітувати та прибирає агітаційні матеріали з вулиць. Загалом нардеп пов’язаний з величезною кількістю корупційних схем, а найбільші питання викликають статки, котрі з’явились на рахунку його дружини після 2018 року. Але зараз це не має великого значення, тому що Христенко не з’являвся в Україні більш ніж пів року, і навряд планує повертатись додому. 

Не можна не згадати і Євгена Яковенко, котрий висувався від сусіднього Торецька. У 2019 році він подався у ВР від партії «Батьківщина», обігнавши свого опонента Олега Погодіна від «ОПЗЖ» менш ніж на тисячу голосів. За цим послідувало звинувачення у фальсифікації виборів та підкупі виборців.

Про діяльність Яковенка у Раді мало що можна сказати. Пропустивши майже половину голосувань, він не залишив по собі вагомий слід. Однак Україну покинув напередодні від’їзду Христенко – 12 лютого. Нардеп з родиною вилетів у Стамбул, але незабаром його затримали прикордонники Молдови. Цікаво, що ініціатором оголошення Яковенко у міжнародний розшук за хабарництво стала не Україна, а Білорусь. 

Фото: Євген Яковенко у Facebook 

На відміну від своїх земляків, Максим Єфімов з Краматорська не намагався покинути Україну до початку вторгнення, та й опісля нікуди не спішив. Ще у лютому він почав активно допомагати з постачанням гуманітарної допомоги у рідне місто, ініціював евакуацію місцевих тощо. 

Більш того: у кінці травня Єфімов створив нову депутатську групу «Відновлення України». Цікаво, що в об’єднання увійшли також колишні члени «ОПЗЖ»: Валерій Гнатенко, Володимир Мороз та Олександр Ковальов.

Максим Єфімов (праворуч). Фото: Facebook 

«Вдячний своїм колегам із групи «Довіра» за співпрацю, але вважаю, що можу бути більш ефективним для громадян України у складі нової парламентської групи «Відновлення України», – наголосив він тоді. 

Його колега по депутатській групі «Довіра» Олександр Ковальов – вихідець з Зайцевого. Чим він займається з початку вторгнення, невідомо. Нардеп навіть не натякав на те, чи знаходиться він в Україні, але явні проросійські погляди не декларує. 

Дуже швидко свою позицію змінив і Валерій Гнатенко з Дружківки. З 2006 по 2015 політик тричі обіймав пост мера міста, а у 2014 співпрацював з ворогом, коли Дружківка була окупована – він не полишав посаду мера ні на день. Після деокупації журналістам стало відомо, що політик допомагав у організації «референдуму». Але сам Гнатенко відмовився підтверджувати задокументовані події. 

Валерій Гнатенко (ліворуч) 

Наразі депутат займається волонтерською діяльністю, з 24 лютого часто навідує рідне місто, а у травні приєднався до «Відновлення України». 

Ще один цікавий персонаж – Юрій Солод від «ОПЗЖ». У 2019 він висувався від Слов’янська, але зовсім не контактував з населенням міста, особливо після російського вторгнення. Солод виїхав з України ще 9 лютого разом з дружиною Наталією Королевською. Востаннє його бачили у латвійській столиці, а 21 лютого нардеп заявив, що його приймальня у Слов’янську працює. Після цього солод публікував лише привітання з релігійними та іншими святами, наче й не знав про події в Україні. 

Від Вугледара, Новогродівки й Селидового в Раду висунувся Володимир Мороз – фракція «ОПЗЖ». Він не тільки залишився в Україні, а й допомагає місцевому населенню з гуманітарною допомогою. Іноді політик особисто навідує міста, що знаходяться близько до активних бойових дій, та закликає евакуюватись. Мороз став одним з нардепів, що увійшли до «Відновлення України». 

Фото: Володимир Мороз у Facebook

Досить незвично на фоні всіх інших виглядає Вадим Новинський, котрий напередодні вирішив відмовитись від мирського та присвятити своє життя допомозі людям й церкві. Принаймні, саме так він заявив 6 липня. 

Варто зазначити, що до 2012 року у Новинського не було навіть українського громадянства – його надав Віктор Янукович за «визначні заслуги». Через зв’язки депутата з РПЦ, його завжди вважали проросійським. До вторгнення рф він входив до сотні найбагатших людей України, але голова НАЗК Олександр Новіков стверджує, що ніяких доказів протиправної діяльності Новинського немає.

Фото: Вадим Новинський

Андрій Аксьонов (не плутати з Сергієм Аксьоновим) – громадянин держави-окупанта та активний організатор «референдуму ДНР», якимось чином пройшов до ВР на довиборах у березні 2021 року. Біографія цього діяча навряд чи дозволить йому коли-небудь повернутись до України, а детальніше з його діяльністю можна ознайомитись на сайті «Миротворець». Після 24 лютого політик записував відеозвернення до жителів Донеччини, закликаючи їх не евакуюватись та не панікувати. 

Самі ж виборці у Добропіллі вже почали шукати Аксьонова. Місцевих не влаштовує, що колишній мер міста не тільки не допомагає гуманітарно, але й навіть не виходить на зв’язок. 

Фото: Пресслужба МВС

Один з двох позафракційних депутатів у Верховній Раді від Донеччини – Сергій Магера. Судячи з останніх публікацій, він знаходиться в Україні, зосередився на організації гуманітарних конвоїв та предметної допомоги військовим на фронті, у тому числі із залученням Метінвесту. 

Тим часом представник Авдіївки Муса Магомедов, котрий раніше керував місцевих коксохімічним заводом, активно закликає жителів міста евакуюватись. Крім того, він постійно публікує кадри за надання гуманітарної допомоги, як цивільним, так і військовим. 

Напевно найбільших досягнень на поприщі війни з усіх названих політиків досяг Дмитро Лубінець. Уродженець нині окупованої Волновахи ще до початку повномасштабного вторгнення закликав розірвати дипломатичні зв’язки з державою-окупантом. 

Фото: Дмитро Лубінець

Скориставшись інформаційним вакуумом щодо перебігу війни у перші дня вторгнення Лубінець зміг заявити про себе, публікуючи ексклюзивні відео бойових дій, після чого подбав про фінансування фонду «Я – Волноваха». Політик брав участь у створення «зелених коридорів» для евакуації та надання гуманітарної допомоги. 

Зрештою, 21 червня спікер ВР Руслан Стефанчук вирішив висунути Лубінця у якості кандидата на посаду Уповноваженого Ради з прав людини. У липні політик заступив до виконання обов’язків. 

Головне фото: rada.gov.ua