34-річний військовий Сергій Євтушенко родом з Рівненщини. Раніше чоловік працював будівельником, але з початком повномасштабної війни мобілізувався до лав ЗСУ. Спочатку захищав кордон на межі з Білоруссю, у квітні 2023 року його передислокували на Бахмутський напрямок у склад 3-ОШБР. Сергій підірвався на міні, та як наслідок втратив кінцівку. Протез йому встановили у Львові.
Перше медичне об’єднання Львова розповіло історію захисника
Сергій підірвався на міні у Бахмуті
Сергій Євтушенко родом із села Тинне Рівненської області, чоловіку 34 роки. У мирному житті він працював кухарем, а потім мобілізувався добровільно. Спочатку захищав кордон на межі із Білоруссю. У квітні 2023 року захисник перевівся до 3-ї окремої штурмової бригади, яка воює в одній з найгарячіших точок – в районі Бахмуту. Там 13 червня Сергій і отримав важке поранення.
Ми йшли змінювати хлопців. Побратим, який йшов попереду, підірвався на міні. Я підбіг йому допомагати та не зауважив, що прямо біля нього – ще одна міна. Один неправильний рух і я теж підриваюсь. Пам’ятаю кожну секунду. Чую клацання і вся земля летить догори разом зі мною. Оговтавшись я побачив, що пальців на одній нозі немає. Ось так маленька помилка може дуже дорого коштувати і я прямий приклад цьому.
Сергій Євтушенко // військовий
У Львові військовий прибув із інфекцією ураженої ноги
Сергій вчиться ходити. Фото: Львівське ТМО
Після поранення Сергій наклав собі турнікет та поповз по території, яка була замінована, щоб врятуватися. Військового доправили до лікарні, де хірурги намагалися зберегти бійцеві ногу. Кінцевою точкою у лікуванні став Центр НЕЗЛАМНІ у Львові.
Сюди чоловіка привезли вже з інфекцією стопи та гомілки, довелося ампутувати кінцівку лівої ноги, щоб уникнути подальшої інфекції. Рана військового успішно загоїлася і лише за два місяці після поранення Сергій зміг стати на протез.
Після опанування ходьби на протезі Сергій Євтушенко захисник хоче спершу навідати побратима, з яким тоді разом підірвалися на мінах і який втратив обидві кінцівки. А згодом хоче повернутися у стрій.
Це свята справа. Ми повинні зробити і зробимо те, що наші предки не могли зробити протягом останніх 300 років – вигнати ворогів, щоб вони більше не лізли у наші справи та вибороти незалежність.
Сергій Євтушенко // військовий
Фото: Перше ТМО Львова
Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
Ситуація на Донеччині продовжує стрімко загострюватися. Якщо раніше лінією фронту вважалися виключно передові населені пункти, то сьогодні небезпека дісталася й до міст, які ще нещодавно здавалися відносно тилом. Волонтери фіксують нові тенденції: знесилені люди масово пішки виходять з Костянтинівки, а над Краматорськом та Слов’янськом цивільні автівки почали атакувати російські безпілотники.
Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим про те, хто зараз евакуюється найчастіше та чому розвіявся міф про безпечний Краматорськ й Слов’янськ.
Костянтинівка: люди йдуть пішки
Останніми тижнями волонтери спостерігають різке збільшення кількості охочих виїхати з Костянтинівки. Місто перебуває під постійним вогнем, туди вкрай важко і небезпечно заїжджати евакуаційному транспорту. Місцеві мешканці змушені рятуватися самостійно або за допомогою військових.
“З Костянтинівки почали виходити люди частіше, ніж це було раніше. Зараз більше евакуйованих звідти, ніж це було навіть два тижні тому. Вони виходять самостійно, або військові допомагають супроводити їх. Вони виходять, і вже на Олексієво-Дружківці ми їх забираємо“, — розповідає Богдан Зуяков.
Евакуація відбувається “напливами”: в один день може не бути нікого, а наступного — одразу десять людей. Головна причина такого відчаю — критичні гуманітарні умови. За словами волонтера,, люди відверто зізнаються, що “всі грані можливого і неможливого пересиділи”. У місті відсутня вода, катастрофічно бракує їжі, і продовжувати там існувати стає фізично неможливо.
Чому виїжджають зі Слов’янська та Краматорська
Ще донедавна Краматорськ та Слов’янськ вважалися відносно спокійними містами, куди переселялися люди з більш гарячих точок. Проте зараз ситуація кардинально змінилася. На вулицях з’явилася нова смертельна загроза — російські FPV-дрони, які цілеспрямовано полюють на транспорт.
“Я вважаю, що в Краматорську і Слов’янську вже не так, як було два місяці тому. Ми бачимо, що кожен день FPV літають по місту і нищать машини. Поки це пікапи або позашляховики, але потім кожна машина, яка потрапить під приціл дрону, буде нищитись“, — наголошує співрозмовник.
Саме цей фактор став вирішальним для багатьох родин з дітьми. Розуміючи, що безпеки більше немає, люди збирають речі. Наразі з цих міст активно виїжджають ті, хто має власні автомобілі, заощадження або можливість працювати дистанційно.
Схожа непередбачувана ситуація спостерігається і в Миколаївці. Місто знаходиться ближче до лінії фронту, ніж Дружківка, проте інколи там здається спокійніше. Волонтери попереджають, що це оманливе відчуття: дрони ворога постійно кружляють у небі, вишукуючи нові цілі.
Примусова евакуація дітей
Нещодавно Слов’янська міська військова адміністрація ухвалила рішення про евакуацію неповнолітніх з найбільш небезпечних районів міста.
Зараз цей процес відбувається у форматі “м’якого” примусу. Влада та волонтери дають батькам шанс свідомо та спокійно зібрати речі і виїхати у безпечні регіони, де для них вже підготовлені гідні умови.
“Зараз волонтери максимально віддають перевагу родинам з дітьми, щоб розмістити їх в класні умови. Є відгуки від родин, які змогли виїхати — їм дали нормальний будинок, вони добре живуть, діти можуть ходити в школу і садок. Всі готові протягнути руку допомоги“, — зазначає Богдан Зуяков.
Евакуаційні екіпажі продовжують працювати щодня. Лише за останні тижні одній команді вдалося вивезти десятки людей: від родин з немовлятами до 90-річних пенсіонерів. Проте залишатися на Донеччині з кожним днем стає небезпечніше, пояснює волонтер.
Жителі Кіровоградської області, які опинилися у критичних життєвих обставинах та потребують термінового лікування, зможуть отримати фінансову підтримку. Швейцарська організація “HUMAN FRONT AID”, що спеціалізується на прямій фінансовій допомозі у складних ситуаціях, відкриває реєстрацію на нову програму виплат.
Програма орієнтована виключно на найуразливіші категорії населення, для яких отримання коштів є життєво необхідним для підтримки здоров’я або забезпечення догляду.
Подати заявку мають право особи, які підпадають під такі критерії:
онкохворі пацієнти, які саме зараз потребують фінансової допомоги для боротьби з хворобою;
особи, яким необхідне термінове медикаментозне лікування або оперативне втручання, а також ті, хто нещодавно переніс операцію і проходить реабілітацію;
люди з тяжкими хронічними захворюваннями, життєдіяльність яких залежить від постійного лікування;
особи з інвалідністю І та ІІ груп, які мають гостру потребу у допомозі;
родини, які виховують дітей з інвалідністю;
лежачі хворі (для цієї категорії обов’язковою умовою є надання фотографії для підтвердження стану);
люди віком від 70 років, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно забезпечити свої базові потреби.
Як та коли подати заявку на виплати
Процес прийому звернень відбуватиметься в електронному форматі. Реєстрація стартує 26 березня о 19:00 в спеціальній формі, котра буде опублікована в регіональній групі ГО “ВПО-України” за покликанням.
Для участі в програмі кандидатам необхідно буде заповнити спеціальну онлайн-анкету за наданим організаторами посиланням. У формі потрібно вказати достовірні дані про свій стан та життєві обставини, щоб комісія змогла об’єктивно оцінити рівень потреби.
Зазначається, що, якщо бенеціфіар вже отримувавдопомогу від “HUMAN FRONT AID” раніше (через гуманітарний хаб “Єднання”, у місцевих громадах області або за сприяння громадської організації “ВПО Україна”), повторно подавати заявку не потрібно. Такі анкети розглядатися не будуть.
Бойовий медик з Бахмутського ТРО на позивний “Зубна фея” раніше працював стоматологом у Часів Ярі, мав приватний кабінет. Крім того, чоловік був чинним депутатом міськради, […]
Українські військові вже більше року захищають Бахмут від російських окупантів. Одним з захисників є боєць із позивним Рогозь. Він заступник командира 1-го штурмового бату. Про […]