Захиснику, який втратив кінцівку на Бахмутському напрямку встановили протез

Семаковська Тетяна 13:10, 5 Вересня 2023

34-річний військовий Сергій Євтушенко родом з Рівненщини. Раніше чоловік працював будівельником, але з початком повномасштабної війни мобілізувався до лав ЗСУ. Спочатку захищав кордон на межі з Білоруссю, у квітні 2023 року його передислокували на Бахмутський напрямок у склад 3-ОШБР. Сергій підірвався на міні, та як наслідок втратив кінцівку. Протез йому встановили у Львові.

Перше медичне об’єднання Львова розповіло історію захисника

Сергій підірвався на міні у Бахмуті

Сергій Євтушенко родом із села Тинне Рівненської області, чоловіку 34 роки. У мирному житті він працював кухарем, а потім мобілізувався добровільно. Спочатку захищав кордон на межі із Білоруссю. У квітні 2023 року захисник перевівся до 3-ї окремої штурмової бригади, яка воює в одній з найгарячіших точок – в районі Бахмуту. Там 13 червня Сергій і отримав важке поранення.  

Ми йшли змінювати хлопців. Побратим, який йшов попереду, підірвався на міні. Я підбіг йому допомагати та не зауважив, що прямо біля нього – ще одна міна. Один неправильний рух і я теж підриваюсь. Пам’ятаю кожну секунду. Чую клацання і вся земля летить догори разом зі мною. Оговтавшись я побачив, що пальців на одній нозі немає. Ось так маленька помилка може дуже дорого коштувати і я прямий приклад цьому.

Сергій Євтушенко // військовий

У Львові військовий прибув із інфекцією ураженої ноги

Сергій вчиться ходити. Фото: Львівське ТМО

Після поранення Сергій наклав собі турнікет та поповз по території, яка була замінована, щоб врятуватися. Військового доправили до лікарні, де хірурги намагалися зберегти бійцеві ногу. Кінцевою точкою у лікуванні став Центр НЕЗЛАМНІ у Львові. 

Сюди чоловіка привезли вже з інфекцією стопи та гомілки, довелося ампутувати кінцівку лівої ноги, щоб уникнути подальшої інфекції. Рана військового успішно загоїлася і лише за два місяці після поранення Сергій зміг стати на протез. 

Після опанування ходьби на протезі Сергій Євтушенко захисник хоче спершу навідати побратима, з яким тоді разом підірвалися на мінах і який втратив обидві кінцівки. А згодом хоче повернутися у стрій.

Це свята справа. Ми повинні зробити і зробимо те, що наші предки не могли зробити протягом останніх 300 років – вигнати ворогів, щоб вони більше не лізли у наші справи та вибороти незалежність.

Сергій Євтушенко // військовий

Фото: Перше ТМО Львова

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Чому евакуація з Донеччини стає складнішою: у “Пролісці” назвали дві причини

Семаковська Тетяна 19:00, 18 Червня 2026
Евакуація на Донеччині / фото гуманітарної місії “Проліска”

Процес вивезення людей з небезпечних районів Донецької області ускладнюється логістичними проблемами та безпековими загрозами. Головною перешкодою, окрім розширення радіуса дії безпілотників, стала плутанина з адресами та відсутність базових номерних знаків на будинках.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині: проблематика вивезення

За словами представника “Проліски”, радіус дії дронів постійно збільшується, що становить пряму загрозу для евакуаційних бригад. Волонтери місії щодня фіксують знищені автомобілі на значній відстані від лінії зіткнення.

Дрони літають все далі. Кожного дня, коли їдемо на евакуацію, ми бачимо нові вражені дронами автівки навіть на відстані 40 кілометрів від умовної лінії фронту. Навіть у Краматорську в деяких районах завантажуємо речі, а поруч стоять спалені машини“, — констатує Євген Ткачов.

Окрім безпекових ризиків, бригади стикаються з організаційними перешкодами, які суттєво уповільнюють евакуацію. За словами представника “Проліски”, волонтери втрачають час через такі фактори:

  • неготовність місцевих жителів до виїзду на момент прибуття вантажівки;
  • відсутність табличок із назвами вулиць;
  • відсутність номерів на будинках та дверях квартир;
  • плутанина з адресами через перейменування вулиць у небезпечних районах.

“Напружує те, що немає назв вулиць, номерів будинків чи квартир на дверях. Люди ставлять дорогі броньовані двері, але шкодують грошей купити номер квартири. Також у небезпечних районах заважає перейменування вулиць. Навігатори показують одне, карти інше, люди називають по-третє, і це викликає затримки та складнощі. По кожній заявці втрачається до 5 зайвих хвилин, а за день це виливається в годину втраченого часу“, — підсумовує Євген Ткачов.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На підтримку бахмутян додатково виділили 216 мільйонів гривень: що відомо

Валентина Твердохліб 18:00, 18 Червня 2026
фінансування

Бахмутська МВА ухвалила зміни до Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської громади на 2026 рік. Зміни полягають у видатках на реалізацію програми, їх збільшили майже вдвічі. Згідно з новою редакцією, на програму заклали 406,6 мільйонів гривень.

Про це йдеться в розпорядженні № 174рр.

Збільшення фінансування Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської громади на 2026 рік

17 червня Бахмутська МВА ухвалила розпорядження “Про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади на 2026 рік”. Воно передбачає зміни у фінансуванні Програми.

У новій редакції вказано, що загальний обсяг фінансування тепер становить 406,6 мільйонів гривень. Це на майже 200 мільйонів більше початкової суми, яку заклали на програму. Спочатку були передбачені 206,7 мільйонів гривень.

Загальний обсяг фінансових ресурсів для реалізації Програми тепер складає 406 668 600 гривень. Із них:

  • 25 000 тисяч гривень державного бюджету (замість 935 тисяч гривень);
  • 1,8 мільйонів гривень обласного бюджету (замість 511,3 тисяч гривень);
  • 403,5 мільйонів гривень бюджету Бахмутської громади (замість 204 мільйонів гривень);
  • 0 гривень коштів підприємств (замість 449,5 тисяч гривень);
  • 1,2 мільйона гривень інших джерел (замість 786 тисяч гривень).

На які потреби збільшили фінансування

Згідно з новим переліком заходів програми, найбільше коштів передбачили на заходи, пов’язані з наслідками російської агресії та підтримкою мешканців громади, які перебувають у безпечніших регіонах України, — 216,1 мільйонів гривень. Раніше на цей пункт витрат було закладено 76,6 мільйонів гривень.

Більше коштів заклали і на соціальний захист населення — 148,5 мільйонів гривень замість 106,5 мільйонів.

Збільшились видатки також на такі потреби:

  • підтримка сім’ї, дітей та молоді, в тому числі захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування — 6,8 мільйонів гривень замість 5,3 мільйонів;
  • інформаційна політика, цифровізація, електронне урядування та кіберзахист — 2,6 мільйонів гривень замість 2,5 мільйонів;
  • фізичне виховання і спорт — 1,3 мільйона гривень замість 1,1 мільйона;
  • культура та збереження ідентичності — 1 мільйон гривень замість 870,7 тисяч;
  • освіта — 1 мільйон гривень замість 563,8 тисяч;
  • розвиток земельних відносин — 13 тисяч замість 3 тисяч.

Також з’явилися нові статті розходів. На захист населення і територій від надзвичайних ситуацій спрямують 1 мільйон гривень, а на захист прав і свобод громадян — 15 мільйонів гривень.

Решта запланованих заходів залишилась без змін.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Володимир Єлець

Води не було, вологу витягували із стовбурів соняшника: як утримували Бахмут розповів військовий Володимир Єлець

Бахмут — місто, за яке ведуться бої вже понад 9 місяців. Від колишнього життя тут нічого не залишилося. В Бахмуті тривали і тривають одні з […]

Часів Яр

Депутат з Часів Яру розповів про роботу бойовим медиком в Бахмутській ТРО

Бойовий медик з Бахмутського ТРО на позивний “Зубна фея” раніше працював стоматологом у Часів Ярі, мав приватний кабінет. Крім того, чоловік був чинним депутатом міськради, […]

«Після перемоги згадаю всіх тих, кого втратили на цьому шляху», — захисник з Бахмутського напрямку

Українські військові вже більше року захищають Бахмут від російських окупантів. Одним з захисників є боєць із позивним Рогозь. Він заступник командира 1-го штурмового бату. Про […]

17:20, 27.08.2023 Ганна Бокова