34-річний військовий Сергій Євтушенко родом з Рівненщини. Раніше чоловік працював будівельником, але з початком повномасштабної війни мобілізувався до лав ЗСУ. Спочатку захищав кордон на межі з Білоруссю, у квітні 2023 року його передислокували на Бахмутський напрямок у склад 3-ОШБР. Сергій підірвався на міні, та як наслідок втратив кінцівку. Протез йому встановили у Львові.
Перше медичне об’єднання Львова розповіло історію захисника
Сергій підірвався на міні у Бахмуті
Сергій Євтушенко родом із села Тинне Рівненської області, чоловіку 34 роки. У мирному житті він працював кухарем, а потім мобілізувався добровільно. Спочатку захищав кордон на межі із Білоруссю. У квітні 2023 року захисник перевівся до 3-ї окремої штурмової бригади, яка воює в одній з найгарячіших точок – в районі Бахмуту. Там 13 червня Сергій і отримав важке поранення.
Ми йшли змінювати хлопців. Побратим, який йшов попереду, підірвався на міні. Я підбіг йому допомагати та не зауважив, що прямо біля нього – ще одна міна. Один неправильний рух і я теж підриваюсь. Пам’ятаю кожну секунду. Чую клацання і вся земля летить догори разом зі мною. Оговтавшись я побачив, що пальців на одній нозі немає. Ось так маленька помилка може дуже дорого коштувати і я прямий приклад цьому.
Сергій Євтушенко // військовий
У Львові військовий прибув із інфекцією ураженої ноги
Сергій вчиться ходити. Фото: Львівське ТМО
Після поранення Сергій наклав собі турнікет та поповз по території, яка була замінована, щоб врятуватися. Військового доправили до лікарні, де хірурги намагалися зберегти бійцеві ногу. Кінцевою точкою у лікуванні став Центр НЕЗЛАМНІ у Львові.
Сюди чоловіка привезли вже з інфекцією стопи та гомілки, довелося ампутувати кінцівку лівої ноги, щоб уникнути подальшої інфекції. Рана військового успішно загоїлася і лише за два місяці після поранення Сергій зміг стати на протез.
Після опанування ходьби на протезі Сергій Євтушенко захисник хоче спершу навідати побратима, з яким тоді разом підірвалися на мінах і який втратив обидві кінцівки. А згодом хоче повернутися у стрій.
Це свята справа. Ми повинні зробити і зробимо те, що наші предки не могли зробити протягом останніх 300 років – вигнати ворогів, щоб вони більше не лізли у наші справи та вибороти незалежність.
Сергій Євтушенко // військовий
Фото: Перше ТМО Львова
Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
Випадкова зустріч у крамниці вживаного одягу змінила життя львів’янки Ольги Євдокимової та сотень дітей, які через війну втратили власні домівки. Опублікований у мережі емоційний допис про хлопчика-переселенця Сашка з Донеччини викликав колосальний відгук у суспільстві, змінивши долі багатьох дітей-ВПО у Львові.
Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Ольгою Євдокимовою, волонтеркою щодо того, як історія допомоги хлопчику ВПО змінила її життя та як допомогла створити ініціативу “Коло добра”.
Від логістики для армії до підтримки цивільних
Ольга Євдокимова здобула журналістську освіту в Рівному, проте тривалий час працювала керівницею у комерційній сфері. З початком повномасштабного вторгнення вона потрапила під скорочення на роботі та одразу долучилася до волонтерської діяльності. Її першим напрямком став пошук, купівля та пригін автомобілів для військових підрозділів із Польщі та Литви. Спільно з благодійними фондами вона також забезпечувала доставку систем супутникового зв’язку Starlink в Україну, а разом зі своєю невеликою аудиторією в соціальній мережі інстаграм зібрала кошти на три FPV-дрони.
Загалом за час діяльності її команда пригнала близько 200 транспортних засобів для українських оборонців. Допомогою внутрішньо переміщеним особам волонтерка раніше не займалася, аж поки не сталася подія, яка повністю змінила вектор її роботи.
Зустріч із Сашком та сила суспільної довіри
Переломний момент відбувся у звичайному львівському магазині секонд-хенду. Ольга стала свідком сцени, де маленький хлопчик благально просив свою бабусю придбати йому вживані ролики. Волонтерку вразило те, що дитина не влаштовувала істерик, а просто щиро сподівалася на покупку, яку жінка не мала фінансової можливості здійснити.
Пост Ольги / скриншот
Сашко із роликами / фото Ольги Євдокимової
Ольга купила ці ролики, познайомилася з родиною і дізналася, що дев’ятирічного хлопчика звати Сашко. Він втратив обох батьків, майже всі його особисті речі залишилися в Донецьку, а наразі він разом із бабусею Галиною мешкає у модульному містечку для переселенців у Львові.
Повернувшись додому, Ольга описала свої емоції в соціальній мережі Threads. Допис не містив закликів про фінансову допомогу, проте за короткий час набрав понад 800 тисяч переглядів. Користувачі масово почали просити волонтерку відкрити благодійний збір для допомоги дитині. Протягом перших 24 годин на банківський рахунок надійшло 613 729 гривень, а загальна сума збору згодом перевищила 900 тисяч гривень. Сама сума виявилася надзвичайно великою для непублічної людини, адже середній донат становив близько 250 гривень від майже трьох тисяч звичайних громадян без залучення великого бізнесу чи великих донорів.
“Всі мої друзі, хто мене знає, вони самі моніторили “банку” і до мене дзвонять: “Оля, вже 100 тисяч”, “Оля, вже 150 тисяч”, дзвонять через 20 хвилин — вже 200 тисяч. Я така: “Ніхто такого не очікував”. Я розумію, тому що в такий важкий час, в який ми живемо, людям треба хороші історії“, — згадує Ольга Євдокимова.
Становлення проєкту “Коло добра”
Модульне містечко у Львові / фото Ольги Євдокимової
Великі фінансові можливості дозволили волонтерці вийти за межі первинного задуму. Збір став рушійною силою для допомоги всьому модульному містечку. Наразі Ольга вже придбала для Сашка велосипед, організувала його відпочинок у двох таборах та планує зробити щось масштабне для сім’ї Сашка вже найближчим часом.
Паралельно Ольга почала закривати потреби інших дітей-переселенців, які просили про велосипеди, ролики та трюкові самокати. Так народився проєкт “Коло добра”. Завдяки небайдужим громадянам з України та з-за кордону вдалося зібрати велику кількість спортивного інвентарю та одягу, перетворивши територію модульного містечка на активний майданчик для розваг.
Допомога в межах “Кола добра” / фото Ольги Євдокимової
Проєкт також допомагає підліткам та іншим переселенцям, які опинилися в скруті. Організаторка розповідає про історію дівчинки Каміли з Донеччини, яку цькували у школі через одяг та старий велосипед. Про цю ситуацію Ользі повідомила сусідка дитини, після чого волонтери оперативно закрили потребу в речах. Також допомогу отримав випускник Саша, якому за кілька годин зібрали кошти на якісний сучасний одяг та взуття для випускного.
Головним принципом роботи “Кола добра” є абсолютна прозорість: волонтерка ніколи не перераховує живі гроші на особисті картки заявників, а самостійно оплачує конкретні товари, квитки чи медичні послуги, що повністю виключає ризик нецільового використання бюджету.
Логістичні виклики та внутрішня трансформація
Масштабування ініціативи виявило серйозні логістичні перешкоди. Ольга отримала понад 200 посилок з речами для переселенців. Найбільшою проблемою виявилася неможливість отримати знижку чи безкоштовну доставку від транспортної компанії “Нова Пошта”, через що велика частина зібраних коштів пішла на оплату логістики. Деякі громадяни не змогли надіслати габаритні велосипеди, оскільки їхнє транспортування у дерев’яних боксах коштувало понад тисячу гривень. Попри це, волонтерка з розумінням ставиться до позиції компанії, зважаючи на постійне руйнування їхніх терміналів внаслідок бойових дій з боку противника.
Особисте життя Ольги також зазнало значних змін. Перші тижні роботи вимагали цілодобового перебування в телефоні для комунікації з сотнями людей, через що вона тимчасово втратила фізичний та емоційний ресурс на особисті справи чи спорт. Проте волонтерство допомогло їй подолати постійну тривожність від читання новин.
“Коли сталася оця історія, я повністю абстрагувалася і просто подумала, що якщо я не можу там змінити щось, наприклад, у державі, то я можу допомогти певним людям змінити щось в їхньому житті. І це дуже класне відчуття. Кожні там 5, 10, 100 гривень — то дуже велика в кінцевому результаті сума виходить. І якщо кожна людина буде думати, що від неї нічого не залежить, то від неї нічого залежати не буде“, — наголошує Ольга.
Як правильно допомагати ВПО
На думку Ольги Євдокимової, головною проблемою сучасних благодійних платформ та офіційних каналів є суха та нецікава подача інформації, яка відштовхує потенційних донаторів. Люди не хочуть читати звіти про проведення чергових офіційних сесій, натомість вони прагнуть бачити реальні людські долі та щирі емоції. Волонтерка закликає говорити про проблеми переселенців через їхні особисті історії, демонструючи практичні результати допомоги.
Для тих, хто вважає свої зусилля мізерними, існує проста модель співучасті. Необов’язково бути одноосібним організатором великого фонду. Громадяни можуть створювати дружні банки, розділяючи один великий збір на кілька людей, або просто поширювати інформаційні матеріали та відеоролики у своїх соціальних мережах. Поширення контенту запускає ланцюгову реакцію, яка залучає нових учасників і дозволяє ефективно закривати базові та психологічні потреби людей, які втратили свій дім.
Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.
Росіяни створюють реєстр нерухомості на окупованих територіях України. Його формування обіцяють завершити у 2026 році. Фактично цей реєстр узаконить в рф відбирання покинутої нерухомості українців. Офіційно покинутими оселями на ТОТ розпоряджатимуться окупаційні адміністрації.
Про це пише Бахмут IN.UA.
Росіяни створюють реєстр нерухомості на ТОТ
Представники російської влади планують створити офіційний реєстр нерухомості на окупованих територіях України. Його формування обіцяють завершити до кінця року. Про це повідомляє пропагандистське агентсво ТАСС з посиланням на керівника росреєстру Олена Скуфінського.
За словами Скуфінського, це єдиний реєстр на всі окуповані території України. Для його формування проводять інвентаризацію майна та верифікацію даних.
Формування реєстру окупанти розпочали з 2022 року. Станом на початок 2023 року в ньому було близько 300 тисяч об’єктів, переважно в Донецькій та Луганській областях. А вже на 1 січня 2025 року в ньому, нібито, було 2,4 мільйонів об’єктів.
Таким чином окупанти хочуть узаконити відбирання покинутої нерухомості українців. Потрапляючи в російський реєстр ним офіційно розпоряджатиметь окупаційна адміністрація. Майно зможуть продавати, видавати у користування тощо. Проводити угоди зможуть і в електронному режимі.
Бойовий медик з Бахмутського ТРО на позивний “Зубна фея” раніше працював стоматологом у Часів Ярі, мав приватний кабінет. Крім того, чоловік був чинним депутатом міськради, […]
Українські військові вже більше року захищають Бахмут від російських окупантів. Одним з захисників є боєць із позивним Рогозь. Він заступник командира 1-го штурмового бату. Про […]
