34-річний військовий Сергій Євтушенко родом з Рівненщини. Раніше чоловік працював будівельником, але з початком повномасштабної війни мобілізувався до лав ЗСУ. Спочатку захищав кордон на межі з Білоруссю, у квітні 2023 року його передислокували на Бахмутський напрямок у склад 3-ОШБР. Сергій підірвався на міні, та як наслідок втратив кінцівку. Протез йому встановили у Львові.
Перше медичне об’єднання Львова розповіло історію захисника
Сергій підірвався на міні у Бахмуті
Сергій Євтушенко родом із села Тинне Рівненської області, чоловіку 34 роки. У мирному житті він працював кухарем, а потім мобілізувався добровільно. Спочатку захищав кордон на межі із Білоруссю. У квітні 2023 року захисник перевівся до 3-ї окремої штурмової бригади, яка воює в одній з найгарячіших точок – в районі Бахмуту. Там 13 червня Сергій і отримав важке поранення.
Ми йшли змінювати хлопців. Побратим, який йшов попереду, підірвався на міні. Я підбіг йому допомагати та не зауважив, що прямо біля нього – ще одна міна. Один неправильний рух і я теж підриваюсь. Пам’ятаю кожну секунду. Чую клацання і вся земля летить догори разом зі мною. Оговтавшись я побачив, що пальців на одній нозі немає. Ось так маленька помилка може дуже дорого коштувати і я прямий приклад цьому.
Сергій Євтушенко // військовий
У Львові військовий прибув із інфекцією ураженої ноги
Сергій вчиться ходити. Фото: Львівське ТМО
Після поранення Сергій наклав собі турнікет та поповз по території, яка була замінована, щоб врятуватися. Військового доправили до лікарні, де хірурги намагалися зберегти бійцеві ногу. Кінцевою точкою у лікуванні став Центр НЕЗЛАМНІ у Львові.
Сюди чоловіка привезли вже з інфекцією стопи та гомілки, довелося ампутувати кінцівку лівої ноги, щоб уникнути подальшої інфекції. Рана військового успішно загоїлася і лише за два місяці після поранення Сергій зміг стати на протез.
Після опанування ходьби на протезі Сергій Євтушенко захисник хоче спершу навідати побратима, з яким тоді разом підірвалися на мінах і який втратив обидві кінцівки. А згодом хоче повернутися у стрій.
Це свята справа. Ми повинні зробити і зробимо те, що наші предки не могли зробити протягом останніх 300 років – вигнати ворогів, щоб вони більше не лізли у наші справи та вибороти незалежність.
Сергій Євтушенко // військовий
Фото: Перше ТМО Львова
Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
Світлана Харіна — переселенка з Бахмута. Після початку війни жінка разом з родиною евакуювались на Київщину. Тут пані Світлана влаштувалась на державну службу, де пропрацювала понад два роки. А нещодавно жінка опанувала нове для себе хобі — створення анімованих відео за допомоги штучного інтелекту. Свої роботи вона присвячує двом містам — Часів Яру, де народилась і виросла, та Бахмуту, де створила сім’ю.
Про свої спогади з Бахмута та роботу зі штучним інтелектом Світлана Харіна розповіла редакції Бахмут IN.UA.
Про життя в Бахмуті до війни та евакуація
Світлана Харіна родом з Часів Яру. У своєму рідному місті вона жила до 2015 року, а потім переїхала в Бахмут. Рішення про переїзд вона ухвалила разом зі своїм коханим, який згодом став її чоловіком. Пара символічно уклала шлюб на День міста.
“До Бахмута я переїхала, тому що чоловік у мене там з’явився. Він працював на Укрзалізниці, а Часів Яр теж входив до їхнього ланцюжка обслуговування. Познайомились випадково, а потім виявилось, що ми маємо дуже багато спільних знайомих. У 2015 році я переїхала до Бахмута, там ми і зіграли весілля. Одружилися ми у 2015 році на День міста Артемівська. Тоді якраз деякий час не було великих святкувань і церемоній саме для молодят, а ми якось так потрапили, що для нас це все відновили. Для молодят тоді була урочиста подія”, — згадує Світлана Харіна.
Урочиста церемонія для молодят, влаштована до Дня міста / фото надане героїнею
З тих пір подружжя жило в Бахмуті, у них народилися двоє дітей.
У 2022 році, коли почалось повномасштабне вторгнення, родина ухвалила рішення про переїзд. Це сталося після обстрілу району, в якому вони мешкали.
“Було потрапляння у військову частину і сильний вибух, а ми якраз поряд жили. Там чотири дев’ятиповерхівки, де магазин “Тіп-Топ”, недалеко від залізничного вокзалу. І після цього обстрілу я з дітками поїхала в Часів Яр. Ми десь тиждень там пожили, зрозуміли, що нічого хорошого далі не буде, і переїхали в Київську область. Це був кінець березня 2022 року. Ми родиною виїхали, батьків чоловіка і мою маму теж забрали. Зараз живемо всі недалеко один від одного”, — розповіла жінка.
Пошкоджений будинок у Бахмуті, де мешкала родина / фото надане героїнею
Про творчість зі штучним інтелектом
Переїхавши на нове місце, Світлана Харіна влаштувалась на роботу в Пенсійний фонд Донецької області. На державній службі вона працювала понад 2 роки, але через сімейні обставини звільнилась, зараз доглядає за дітьми. Залишившись без роботи, жінка знайшла для себе нове хобі — опанувала роботу зі штучним інтелектом та створює трендові відео.
У новому для себе творчому напрямку Світлана Харіна працює трохи більше місяця. Свої роботи вона присвячує двом містам — Часів Яру, де народилась і виросла, та Бахмуту, де створила сім’ю. Поштовхом до створення цих відео стало спілкування в одній зі спільнот бахмутян.
“Зараз я тимчасово не працюю, і, чесно кажучи, я вже не витримую читати ці всі страшні новини. Тому я вирішила відволіктися творчістю. Поштовхом до створення цих відео стало спілкування в одній з бахмутських груп. І на тому тижні Інна, адміністраторка цієї групи, розповіла, що вона теж почала захоплюватися штучним інтелектом, і показала свої згенеровані картинки. Це були новорічні кульки у вигляді знакових місць і символів, зокрема наша бахмутська сіль, шампанське. У коментарях я показала і свої роботи — бахмутські локації в скляних кулях-фігурках. Там були набережна, палац культури Мартинова, площа біля міськради. Так ми почали переписуватись у коментарях і я побачила, що людям це подобається. Тому вирішила викласти це і до себе в Instagram”, — розповіла Світлана Харіна.
Фонтан на центральній площі Бахмута / фото згенероване героїнею
Своє перше анімоване відео жінка присвятила локації з Літаком. Його вона виконала у вигляді в’язаного тренду, який зараз набирає популярності в мережі. Відео набрало тисячі переглядів і сотні лайків, тому Світлана вирішила продовжувати творити в цьому напрямку. Каже, що спочатку ці роботи були як власне бачення міста, а зараз вона має на меті повернути бахмутян у теплі спогади.
“У лютому буде вже 4 роки, як почалася війна, як люди покинули свої домівки. Але я помічаю і в собі, і у спілкуванні з іншими, що людям хочеться вірити в те, що буде все добре. Ми так само сумуємо за своїм рідним містом, це частина нас, яка нікуди не дінеться. Наприклад, у мене з Бахмутом пов’язані майже 10 років життя, це приємна пам’ять. І хочеться, щоб вона такою і залишалася, а не фокусуватися на руїні, в яку перетворили місто. Тому мої відео — це можливість зберігати теплі для всіх нас спогади про рідне місто”, — каже жінка.
На сьогодні Світлана Харіна створила відео, на яких зображені Літак, палац культури Мартинова, алея троянд, Нижній парк. Зараз вона збирає побажання бахмутян щодо інших бажаних локацій та планує створювати інші ролики.
“Я хочу зафіксувати основні локації, що запам’яталися мабуть усім людям. Той же Літак, центр, набережна, може ще й зелені фігурки, які в місті були. Хочу зробити серію коротких відео на 6-10 секунд, як приємну пам’ять про місто”, — ділиться планами Світлана Харіна.
Чи важко опанувати штучний інтелект?
За словами пані Світлани, працювати зі штучним інтелектом деколи складно, але це захопливий процес.
“Я з цим розбираюся сама, пробую щось, експерементую. Якщо сказати, що це дуже складно, то ні. Просто цьому потрібно щодня приділяти час. Але це мені дуже подобається. Скажу чесно, за останній час, це, напевно, те, що викликає у мене великий захват, у мене очі горять, коли виходить щось гарно зробити. Звісно інколи важко, але я люблю вчитися новому. Якщо щодня цим займатися, приділяючи трохи часу, то можна очікувати гарні результати”, — розповідає жінка.
Єдиним викликом у роботі зі штучним інтелектом зараз є відключення світла, адже багато процесів потрібно робити саме за комп’ютером.
“Технічно зараз все залежить від світла, бо на телефоні не завжди можна відео згенерувати. Також є ще й грошове питання. Якщо, припустимо, фотографії можна ще якось безоплатно згенерувати, то генерація відео — для того, щоб отримати більш-менш якісний ролик тривалістю в понад 10 секунд, то за це треба платити”, — каже Світлана Харіна.
Зараз Світлана збирає побажання людей щодо нових анімацій. Написати коментар ви можете на сторінці ШІ-кріейторки в Instagram.
Виплати для переселенців / фото з відкритих джерел
У Криворізькій міській територіальній громаді продовжується виплата матеріальної допомоги дітям, які постраждали внаслідок воєнних дій. Отримати 5 тисяч гривень можуть також діти з числа внутрішньо переміщених осіб з аналогічним статусом. Прийом заяв триває до 1 грудня.
Про це повідомили у центрі підтримки бахмутян у Кривому Розі з покликанням на Департамент соціальної політики виконкому Криворізької міської ради.
Допомога дітям ВПО у Кривому Розі
У Криворізькій міській територіальній громаді діти зі статусом “Дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів” можуть отримати щорічну матеріальну допомогу в розмірі 5 тисяч гривень з місцевого бюджету. Матеріальну допомогу можуть отримати не лише діти, зареєстровані у громаді, а й діти з-поміж ВПО, якщо вони мають відповідний статус і перебувають на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення.
Протягом поточного року таку підтримку вже надали 440 дітям із числа внутрішньо переміщених осіб. Загальна сума виплат становить
Допомога надається один раз на рік за умов, що дитина:
має статус “Дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів” станом на 1 січня поточного року;
разом із заявником безперервно протягом трьох років перебуває на обліку в управлінні соціального захисту;
має вік до 18 років, або навчається за денною формою в закладі освіти Криворізької громади — у такому разі виплата надається до 23-річного віку.
У Департаменті соціальної політики нагадують, що заяви та документи приймаються лише до 1 грудня поточного року. Звертатися потрібно до управлінь праці та соціального захисту населення за місцем перебування на обліку. Контакти управління можна знайти за покликанням.
Бойовий медик з Бахмутського ТРО на позивний “Зубна фея” раніше працював стоматологом у Часів Ярі, мав приватний кабінет. Крім того, чоловік був чинним депутатом міськради, […]
Українські військові вже більше року захищають Бахмут від російських окупантів. Одним з захисників є боєць із позивним Рогозь. Він заступник командира 1-го штурмового бату. Про […]
