Людмила Дейкун / фото Донецької обласної прокуратури
За співпрацю з російськими загарбниками суд засудив до 10 років позбавлення волі колишню завідувачку сектором державної реєстрації актів цивільного стану Світлодарської міської ВЦА Людмилу Дейкун.
У травні 2022 року, після захоплення Світлодарська російськими військами, обвинувачена погодилась на співпрацю з окупантами. Жінка добровільно обійняла посаду “виконувача обов’язків управляючого справами адміністрації м. Світлодарська днр”.
На цій посаді вона виконувала усі розпорядження росіян, а саме:
організовувала роботу відділів та їх документальне забезпечення;
здійснювала прийоми громадян, роздаючи їм обіцянки щодо вирішення питань їх так званого “соціального забезпечення” під егідою держави-агресора;
брала участь у патріотичних заходах на підтримку рф, що проводяться окупантами.
За свої дії жінка була заочно засуджена до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на 15 років та конфіскацією майна.
Для жителів Миколаєва доступна нова грошова допомога. Її надаватимуть і місцевим мешканцям, і ВПО, які зареєстровані в місті. Для отримання виплат потрібно мати категорію вразливості.
Про це повідомляє громадська організація “Південь Разом”.
Грошова допомога у Миколаєві: хто може отримати
ГО “Південь Разом” оголосила реєстрацію на індивідуальну грошову допомогу. Це одноразова екстрена допомога для людей з вразливих категорій.
Подати заявку можуть місцеві мешканці Миколаєва та ВПО. Для отримання допомоги вони повинні мати одну з категорій вразливості:
люди з інвалідністю;
люди зі свіжою випискою з лікарні та ті, хто зараз знаходяться на лікуванні або терапії;
самотні люди старші 70 років;
діти-сироти;
люди, які опинились у складних життєвих обставинах.
Подавати заявки можуть ті, хто раніше не отримував грошову допомогу від ГО “Південь Разом”. Форма для реєстрації відкриється сьогодні, 23 квітня, о 17:00 в Telegram-каналі громадської організації. Кількість заяв буде обмежена.
Антрацит, місто де колись видобували вугілля в Луганській області, саме тут народився та ріс Олександр Латьков, військовий 46 бригади. Після окупації Антрациту родина хлопця переїхала в Бахмут. У це місто юнак закохався, любив кожну його вулицю. У 2023 році Олександр пішов на захист рідної Донеччини, отримав поранення, але знову повернувся. 31 березня 2025 року захисник загинув від російського обстрілу. Родина збирає підписи на присвоєння військовому звання Героя України. Підтримати за посиланням.
Історію Олександра розповідає його кохана, Ольга.
Історія кохання, війни і втрати: як бахмутянка зберігає пам’ять
Олександр народився у місті Антрацит, тут й навчався. Дитиною захоплювався футболом, любив музику. У 2014 році Антрацит окупували росіянами. Через кілька років родині вдалося виїхати звідти у Бахмут.
“Він дуже полюбив наше місто. Вони з мамою жили на вулиці Леваневського.
Місто у нас невелике було, дуже затишне і якось йому воно також припало до душі, він закохався у нього”, — пригадує Ольга у розмові.
Пара познайомилась на Хуторку, влітку. Дівчина каже, спершу не вірила, що у наш час бувають такі чоловіки, як Олександр. Пара мріяла збудувати сім’ю.
“Він був дуже світлий, добрий, любив життя, своїх рідних і завжди допомагав людям, ніколи не залишався осторонь. У стосунках був романтичний, ніжний та уважний, дуже мене кохав і я кохала у відповідь”.
У 2023 році Олександр мобілізувався, чоловік проходив навчання у Великій Британії, планував бути снайпером, та вже на місці по поверненню перекваліфікувався на оператора БПЛА. У грудні 2023 року отримав перше поранення поблизу міста Мар’їнка. Машина чоловіка підірвалася на міні, близько 4 місяців він провів на реабілітації в Києві. Після травми військовий відмовився від проходження ВЛК та повернувся, не зміг залишити побратимів. Його переживання та турбота до них завжди були помітні.
“Навіть у відпустці він постійно перевіряв телефон, дивився групи, де писали його хлопці. Я йому завжди казала, хоча б на вечір вимикати звук, але він не міг, турбувався за них. Всі події пропускав через серце”, – каже Ольга.
Після травми Олександр повернувся на фронт. 31 березня 2025 року він загинув біля села Олексіївка Волноваського району. Воїна поховали у Києві, на Берковецькому кладовищі. Родина створила петицію, аби вшанувати пам’ять з проханням надати Олександру звання Героя України. Підписати петицію за посиланням.
Хочеться звернутися до людей, щоб дійсно не забували та шанували. Завдяки цим хлопцям ми продовжуємо жити. Вони там в пеклі знаходяться. Саша мені завжди казав, я буду обережним, я знаю для кого і заради чого мені жити. Він туди пішов заради своїх близьких, заради мами, мене. Він хотів жити у вільній країні
Для жителів Миколаєва доступна нова грошова допомога. Її надаватимуть і місцевим мешканцям, і ВПО, які зареєстровані в місті. Для отримання виплат потрібно мати категорію вразливості. […]
Антрацит, місто де колись видобували вугілля в Луганській області, саме тут народився та ріс Олександр Латьков, військовий 46 бригади. Після окупації Антрациту родина хлопця переїхала […]
Сьогодні, 23 квітня, в Лондоні має відбутись зустріч щодо мирного врегулювання війни в Україні. На ній будуть присутні українська та американська делегації, а також європейські […]
За останню добу окупаційні війська рф просунулися поблизу населених пунктів Ясенове та Суха Балка на Донеччині. Міністерство оборони Росії 22 квітня повідомило про нібито повну […]
У Дніпрі жінки, які самостійно виховують дітей, можуть долучитися до безкоштовної програми, яка включає навчання в автошколі на категорії B та C. Проєкт “Driving Change” […]
