У Донецькій області фіксують випадки, коли батьки повертають дітей на небезпечні території, звідки їх евакуювали раніше. Повертаючись додому, батьки нерідко переховують дітей від поліції. Подібні випадки фіксували в різних містах Донеччини.

Про це під час брифінгу повідомив голова Донецької ОВА Вадим Філашкін.

Повернення дітей на небезпечні території

У деяких громадах Донецької області оголошена примусова евакуація дітей. Вона діє в населених пунктах, які розташовані поблизу лінії фронту і в яких йдуть бойові дії. Мета цих заходів — убезпечити життя і здоров’я дітей.

Евакуацією дітей разом з їхніми батьками чи законними представниками займаються підрозділи ДСНС і поліції. Вони вивозять родини в більш безпечні населені пункти. Втім, на Донеччині фіксують непоодинокі випадки, коли родини з дітьми повертаються на небезпечні території. Нерідко батьки ще й переховують дітей від поліції.

“Є випадки, коли діти повертаються на лінію фронту. Їх завозять батьки окремими під’їзними шляхами. Місцеві знають усі дороги, а на кожну з них поставити блокпост просто неможливо. Такі випадки фіксувалися в місті Торецьк, місті Часів Яр. У місті Курахове, на жаль, було дві дитини, коли окупант майже захопив місто. Люди не відповідають за свої дії і завозять дітей. На жаль, були й такі випадки, коли дітей ховали в підвальних приміщеннях. Коли приходили представники влади, поліції і підрозділів ДСНС, вони не могли знайти дітей, тому що вони знаходились під замками в підвальних приміщеннях. Що керує цими людьми важко зрозуміти”, — сказав Вадим Філашкін.

Вилучити дітей без дозволу батьків поліція не має права. Тому з родинами проводять бесіди і вмовляють виїхати в більш безпечні міста.

“З кожною дорослою людиною, з кожною літньою людиною ми працюємо окремо. І це дуже важко, дуже складно переконати людей. Наприклад, зараз у місті Костянтинівка знаходиться 4 дитини, ми працюємо з їхніми батьками. Але у відповідь чуємо: “Ні, ми не поїдемо”. З міста Покровськ поки ми вивезли всіх 18 дітей, які перебували там останні кілька місяців, це було дуже складно. Мама говорить: “Так”, дитина говорить: “Так”, а батько говорить: “Ні”. І таких випадків дуже багато”, — каже голова Донецької ОВА.

На жаль, через безвідповідальність батьків на Донеччині вже неодноразово фіксували трагічні випадки. Один з останніх — загибель 14-річного хлопчика в селищі Шевченко Покровського району. Два місяці тому хлопчика разом з його родиною евакуювали за межі Донецької області, але згодом родина повернулася у рідне селище і переховувалась від поліції. 11 грудня дитина загинула внаслідок російського обстрілу.

Донецька область: контакти для евакуації

Звернення про евакуацію з Донецької області приймають на гарячих лініях: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Безплатна евакуація з Покровська та Костянтинівки: як записатися
• Ситуація в Покровську: скільки лишилося жителів і як близько до міста підійшли росіяни
• Росіяни “евакуювали” близько сотні людей з Покровського району: чи є серед них діти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни продовжують штурми вздовж лінії фронту, зокрема на Донеччині. Відтак, за даними аналітиків DeepState за 29 січня, ворогу вдалося просунутися поблизу Дронівки та Пазено. Водночас в Генштабі зафіксували понад 80 штурмів на Покровському напрямку.

Більше про актуальну ситуацію на фронті, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Фронт на Донбасі: ситуація на 30 січня

За даними аналітиків DeepState, ворогу вдалося просунутися поблизу селищ Дронівка, що поблизу міста Сіверськ, та Пазено, що відноситься до Соледарської міської громади.

Водночас за даними Генштабу ЗСУ, ситуація наступна:

• на Лиманському напрямку ворог атакував 13 разів, намагаючись просунутися вперед у районах населених пунктів Дробишеве, Степи, Греківка, Зарічне та у бік Дружелюбівки, Ставків;
• на Слов’янському напрямку було відбито 7 спроб окупантів просунутися вперед, у районі Ямполя та у бік Рай-Олександрівки, Закітного;
• на Краматорському напрямку росіяни не проводили наступальних дій;
• на Костянтинівському напрямку ворог здійснив 19 атак у районах населених пунктів Плещіївка, Щербинівка, Русин Яр та у бік Новопавлівки, Костянтинівки, Іллінівки, Берестка, Степанівки, Софіївки;
• на Покровському напрямку українські військові відбили 87 штурмів у районах населених пунктів Торецьке, Никанорівка, Родинське, Мирноград, Рівне, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка та у бік населених пунктів Червоний Лиман, Кучерів Яр, Вільне, Білицьке, Новий Донбас, Гришине, Новопідгородне, Муравка, Іванівка, Філія.

Втрати рф

За даними Генштабу ЗСУ, за минулу добу росіяни втратили:

• 1 310 військових;
• 1 танк;
• 4 бойових броньованих машин;
• 15 артилерійських систем;
• 2 РСЗВ;
• 1 засіб ППО;
• 555 БПЛА оперативно-тактичного рівня;
• 129 автомобілів та автоцистерн;
• 1 одиницю спеціальної техніки.

Читайте також:

Росіяни просунулися біля Костянтинівки — Deep State

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 2025 року система медико-соціальної експертизи в Україні зазнала фундаментальних змін. Замість звичних МСЕК запроваджено оцінювання повсякденного функціонування особи, яке здійснюють команди лікарів-практиків на базі багатопрофільних лікарень.

Редакція Бахмут IN.UA роз’яснює, куди звертатися, у які терміни та як правильно оформити скаргу у 2026 році.

Куди звертатися для оскарження рішення

За даними МОЗ, якщо пацієнт вважає висновок експертної команди необґрунтованим, він має право на апеляцію. Оскарження здійснюється через спеціалізовану установу — Центр оцінювання функціонального стану особи.

Законодавство передбачає два способи подання скарги, що робить процедуру доступною для різних категорій громадян:

• електронна форма — для цього необхідно звернутися до свого лікуючого лікаря, який спочатку направляв вас на оцінювання. Лікар зобов’язаний оформити електронну скаргу та надіслати її до Центру оцінювання через профільну електронну систему;
• паперова форма — пацієнт або його офіційний представник можуть надіслати скаргу звичайним поштовим відправленням безпосередньо на адресу Центру оцінювання.

Розгляд таких звернень здійснюють експертні команди Центру протягом терміну, що не перевищує 30 календарних днів із моменту отримання документів.

Що обов’язково має містити скарга

Щоб звернення було прийняте до розгляду, воно повинно відповідати встановленим вимогам. У тексті скарги необхідно чітко зазначити наступні дані:

• повне прізвище, ім’я та по батькові (ПІБ) скаржника;
• актуальну адресу проживання або фактичного перебування;
• контактні дані для зв’язку (номер телефону та адреса електронної пошти);
• чіткі вимоги та їхнє детальне обґрунтування (чому ви вважаєте рішення експертної команди невірним);
• дату складання документа.

Терміни подання та можливість поновлення строків

Стандартний термін для подання скарги становить 40 календарних днів із моменту оголошення рішення експертної команди.

Якщо цей строк було пропущено, пацієнт має право подати клопотання про його поновлення. Це можливо лише за наявності поважних причин, підтверджених документально, а саме:

• перебування у відрядженні;
• період тимчасової непрацездатності (хвороба);
• проходження військової служби.

Центр оцінювання розглядає клопотання про поновлення строку протягом п’яти робочих днів. Про рішення заявника повідомляють поштою або через електронну кабінет. У разі позитивного рішення, пацієнт має 10 робочих днів, щоб офіційно подати скаргу.

Читайте також:

Лікарка з Бахмута розповіла про грип і ГРВІ у 2026 році: які типові симптоми та небезпечні ускладнення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!