У Донецькій області фіксують випадки, коли батьки повертають дітей на небезпечні території, звідки їх евакуювали раніше. Повертаючись додому, батьки нерідко переховують дітей від поліції. Подібні випадки фіксували в різних містах Донеччини.

Про це під час брифінгу повідомив голова Донецької ОВА Вадим Філашкін.

Повернення дітей на небезпечні території

У деяких громадах Донецької області оголошена примусова евакуація дітей. Вона діє в населених пунктах, які розташовані поблизу лінії фронту і в яких йдуть бойові дії. Мета цих заходів — убезпечити життя і здоров’я дітей.

Евакуацією дітей разом з їхніми батьками чи законними представниками займаються підрозділи ДСНС і поліції. Вони вивозять родини в більш безпечні населені пункти. Втім, на Донеччині фіксують непоодинокі випадки, коли родини з дітьми повертаються на небезпечні території. Нерідко батьки ще й переховують дітей від поліції.

“Є випадки, коли діти повертаються на лінію фронту. Їх завозять батьки окремими під’їзними шляхами. Місцеві знають усі дороги, а на кожну з них поставити блокпост просто неможливо. Такі випадки фіксувалися в місті Торецьк, місті Часів Яр. У місті Курахове, на жаль, було дві дитини, коли окупант майже захопив місто. Люди не відповідають за свої дії і завозять дітей. На жаль, були й такі випадки, коли дітей ховали в підвальних приміщеннях. Коли приходили представники влади, поліції і підрозділів ДСНС, вони не могли знайти дітей, тому що вони знаходились під замками в підвальних приміщеннях. Що керує цими людьми важко зрозуміти”, — сказав Вадим Філашкін.

Вилучити дітей без дозволу батьків поліція не має права. Тому з родинами проводять бесіди і вмовляють виїхати в більш безпечні міста.

“З кожною дорослою людиною, з кожною літньою людиною ми працюємо окремо. І це дуже важко, дуже складно переконати людей. Наприклад, зараз у місті Костянтинівка знаходиться 4 дитини, ми працюємо з їхніми батьками. Але у відповідь чуємо: “Ні, ми не поїдемо”. З міста Покровськ поки ми вивезли всіх 18 дітей, які перебували там останні кілька місяців, це було дуже складно. Мама говорить: “Так”, дитина говорить: “Так”, а батько говорить: “Ні”. І таких випадків дуже багато”, — каже голова Донецької ОВА.

На жаль, через безвідповідальність батьків на Донеччині вже неодноразово фіксували трагічні випадки. Один з останніх — загибель 14-річного хлопчика в селищі Шевченко Покровського району. Два місяці тому хлопчика разом з його родиною евакуювали за межі Донецької області, але згодом родина повернулася у рідне селище і переховувалась від поліції. 11 грудня дитина загинула внаслідок російського обстрілу.

Донецька область: контакти для евакуації

Звернення про евакуацію з Донецької області приймають на гарячих лініях: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Безплатна евакуація з Покровська та Костянтинівки: як записатися
• Ситуація в Покровську: скільки лишилося жителів і як близько до міста підійшли росіяни
• Росіяни “евакуювали” близько сотні людей з Покровського району: чи є серед них діти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Зв’язок із представниками банку необхідний для оперативного вирішення фінансових питань, уточнення інформації щодо послуг або подачі скарг. Клієнти “Монобанку” мають можливість звернутися до служби підтримки кількома каналами зв’язку.

Детальніше про те, як зв’язатися з оператором “Монобанк” — на Бахмут IN.UA.

Як зв’язатися з оператором “Монобанк”

Найшвидший спосіб зв’язатися з оператором — написати у чат підтримки безпосередньо у застосунку monobank, яка працює цілодобово. Для цього потрібно відкрити додаток, обрати пункт “Ще” та перейти в розділ “Служба підтримки”.

Окрім телефонних дзвінків, користувачі можуть отримати консультацію у текстовому форматі. Для спілкування з консультантом банку працюють наступні платформи:

• Facebook за посиланням;
• Viber за посиланням;
• Telegram за посиланням.

Офіційна комунікація банку з клієнтами теж здійснюється через визначені електронні адреси залежно від теми звернення:

• [email protected] — загальні питання;
• [email protected] — для листів, що не потребують відповіді;
• [email protected] — щодо оскарження транзакцій;
• [email protected] — щодо моніторингу;
• [email protected] — для офіційних відповідей щодо моніторингу, оскаржень і фінмоніторингу;
• [email protected] — щодо оплати кредитів;
• [email protected] — щодо фінмоніторингу;
• [email protected] — щодо SWIFT- і SEPA-переказів;
• [email protected] — щодо преміального обслуговування;
• [email protected] — добровільне врегулювання заборгованості;
• [email protected] — щодо моніторингу еквайрингових операцій;
• [email protected] — щодо зарплатних проєктів;
• [email protected] — щодо обслуговування юросіб і ФОПів;
• [email protected] — щодо врегулювання заборгованості.

Чи можна дзвонити до монобанку

Для отримання консультації також працює телефонна служба підтримки. Залежно від місця перебування клієнта передбачені відповідні номери:

• безкоштовні дзвінки з українських номерів та по території України здійснюються за телефоном 0 800 205 205;
• для осіб, які перебувають за кордоном, працює номер +380 (44) 237 2060.

Чи дзвонить “Монобанк” першим

Як зазначається на офіційному сайті “Монобанку”, представники банку ніколи не телефонують першими. До того ж, як вказує Олег Гороховський, співзасновник проєкту “Монобанк”, наразі найпопулярнішим серед шахраїв способом обману власників карток стали дзвінки з проханням натиснути певні цифри.

“За останні кілька місяців найпопулярніший серед офісників спосіб обману власників карток – це дзвінок робота (IVR) з повідомленням: “У ваш застосунок виконано вхід з невідомого пристрою. Якщо це були не ви – натисніть “1””, – йдеться в його повідомленні.

Гороховський додає, що далі починається розмова безпосередньо з шахраєм. Він пропонує перевести гроші на “резервний рахунок”, подати заявку на кредит і “врятувати” свої кошти.

Читайте також:

Як зв’язатися з оператором ПриватБанк: усі способи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Неврахований стаж — одна з найпоширеніших причин заниженої пенсії або повної відмови у її призначенні. Громадяни можуть мати десятки років роботи за спиною, проте Пенсійний фонд не зараховує окремі періоди через помилки в трудовій книжці, відсутність архівної довідки, ліквідацію підприємства чи банальні розбіжності в персональних даних.

Детальніше про те, що робити в такому випадку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Пенсійний фонд не врахував стаж: що робити

Проблеми часто виникають через документи, які оформлювалися багато років тому. У трудових книжках можуть зустрічатися виправлення, нечіткі печатки, скорочені назви підприємств, різні варіанти написання прізвища або ж відсутність запису про переведення. Для людини це виглядає як формальність, але для Пенсійного фонду подібна неточність може стати законною підставою не врахувати період роботи.

Найчастіше стаж не зараховують через такі причини:

• наявність виправлень або нечітких записів у трудовій книжці;
• невідповідність назви підприємства архівним даним;
• ліквідація підприємства без передачі документів до архіву;
• розбіжності в написанні прізвища, імені або по батькові;
• відсутність довідки про пільговий або спеціальний стаж;
• відсутність періоду роботи в персоніфікованому обліку;
• ігнорування Пенсійним фондом довідки про заробітну плату.

У кожній конкретній ситуації потрібно встановити, який саме документ викликав сумнів. Без цього складно зрозуміти, що саме необхідно виправляти: трудову книжку, архівну довідку, дані персоніфікованого обліку або ж сам розрахунок пенсії.

Перевірка документів

Перший крок — отримання від Пенсійного фонду письмового пояснення. У ньому обов’язково зазначається, які періоди не зараховані і з якої причини. Якщо людина бачить лише підсумковий розмір пенсії, але не має розрахунку, потрібно витребувати документи з пенсійної справи.

Для перевірки стажу зазвичай необхідні

• трудова книжка;
• довідки з архіву;
• довідки про заробітну плату;
• накази про прийняття, переведення або звільнення;
• виписки з особових рахунків;
• документи про навчання, військову службу або догляд, якщо ці періоди мають значення;
• письмова відмова або лист Пенсійного фонду.

Якщо в документах наявні розбіжності, їх треба пояснювати письмово. Наприклад, якщо прізвище змінювалося після укладення шлюбу, потрібно додати відповідне свідоцтво. Якщо підприємство змінило назву, варто знайти архівний документ або довідку правонаступника.

Дії у разі ліквідації підприємства

Ліквідація підприємства не означає, що стаж неможливо підтвердити. Часто документи передають до архіву, правонаступника або місцевої установи, яка зберігає кадрові матеріали. Проблема полягає в тому, що людина не завжди знає, куди саме їй звертатися.

У такій ситуації потрібно шукати не одну довідку, а весь можливий ланцюг доказів. Це можуть бути архівні записи, накази, особові рахунки, розрахункові відомості, профспілкові документи або інші матеріали, які підтверджують факт роботи в конкретний період.

Якщо ж документи не збереглися, юрист оцінює можливість підтвердження стажу іншим способом. У частині спорів допомагає судове встановлення факту роботи або належності документа людині, якщо проблема виникла через помилки в написанні даних.

Підстави для перерахунку пенсії

Перерахунок потрібен не лише тоді, коли Пенсійний фонд прямо відмовив. Іноді пенсію призначили, але розмір виявився нижчим, бо частину стажу або заробітку не врахували. У такій ситуації людина може роками отримувати менше грошей, ніж мала б за законом.

Перерахунок варто ініціювати, якщо:

• після призначення пенсії знайшлися додаткові документи про стаж;
• Пенсійний фонд не врахував пільговий стаж;
• у розрахунку відсутні окремі періоди роботи;
• не врахована довідка про заробітну плату;
• пенсія призначена без урахування уточнених даних;
• є підозри щодо неправильного застосування коефіцієнтів.

Перед поданням заяви про перерахунок необхідно зробити власний аналіз документів. Якщо подати заяву без відповідних доказів, Пенсійний фонд може знову відмовити або надати формальну відповідь.

Звернення до суду

Звернення до Пенсійного фонду має бути конкретним. Загальна фраза “прошу перерахувати пенсію” не спрацює. Необхідно зазначити, які саме періоди потрібно зарахувати, які документи це підтверджують і чому попередній розрахунок є неповним. У заяві також вказується рішення або розрахунок, які потрібно переглянути, та дія, яку має виконати фонд. До заяви обов’язково додаються копії документів, тоді як оригінали краще залишати у себе. Також важливо мати доказ подання заяви: відмітку про прийняття, поштову квитанцію або електронне підтвердження.

Звернення до суду є доцільним, якщо Пенсійний фонд відмовив у зарахуванні стажу, не врахував документи або не дав належної відповіді. У судовому порядку можна вимагати визнати відмову протиправною, зобов’язати повторно розглянути заяву, зарахувати стаж або провести перерахунок.

Читайте також:

Приватна пенсія в Україні: як оформити та які ризики мають недержавні фонди

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!