У Донецькій області фіксують випадки, коли батьки повертають дітей на небезпечні території, звідки їх евакуювали раніше. Повертаючись додому, батьки нерідко переховують дітей від поліції. Подібні випадки фіксували в різних містах Донеччини.

Про це під час брифінгу повідомив голова Донецької ОВА Вадим Філашкін.

Повернення дітей на небезпечні території

У деяких громадах Донецької області оголошена примусова евакуація дітей. Вона діє в населених пунктах, які розташовані поблизу лінії фронту і в яких йдуть бойові дії. Мета цих заходів — убезпечити життя і здоров’я дітей.

Евакуацією дітей разом з їхніми батьками чи законними представниками займаються підрозділи ДСНС і поліції. Вони вивозять родини в більш безпечні населені пункти. Втім, на Донеччині фіксують непоодинокі випадки, коли родини з дітьми повертаються на небезпечні території. Нерідко батьки ще й переховують дітей від поліції.

“Є випадки, коли діти повертаються на лінію фронту. Їх завозять батьки окремими під’їзними шляхами. Місцеві знають усі дороги, а на кожну з них поставити блокпост просто неможливо. Такі випадки фіксувалися в місті Торецьк, місті Часів Яр. У місті Курахове, на жаль, було дві дитини, коли окупант майже захопив місто. Люди не відповідають за свої дії і завозять дітей. На жаль, були й такі випадки, коли дітей ховали в підвальних приміщеннях. Коли приходили представники влади, поліції і підрозділів ДСНС, вони не могли знайти дітей, тому що вони знаходились під замками в підвальних приміщеннях. Що керує цими людьми важко зрозуміти”, — сказав Вадим Філашкін.

Вилучити дітей без дозволу батьків поліція не має права. Тому з родинами проводять бесіди і вмовляють виїхати в більш безпечні міста.

“З кожною дорослою людиною, з кожною літньою людиною ми працюємо окремо. І це дуже важко, дуже складно переконати людей. Наприклад, зараз у місті Костянтинівка знаходиться 4 дитини, ми працюємо з їхніми батьками. Але у відповідь чуємо: “Ні, ми не поїдемо”. З міста Покровськ поки ми вивезли всіх 18 дітей, які перебували там останні кілька місяців, це було дуже складно. Мама говорить: “Так”, дитина говорить: “Так”, а батько говорить: “Ні”. І таких випадків дуже багато”, — каже голова Донецької ОВА.

На жаль, через безвідповідальність батьків на Донеччині вже неодноразово фіксували трагічні випадки. Один з останніх — загибель 14-річного хлопчика в селищі Шевченко Покровського району. Два місяці тому хлопчика разом з його родиною евакуювали за межі Донецької області, але згодом родина повернулася у рідне селище і переховувалась від поліції. 11 грудня дитина загинула внаслідок російського обстрілу.

Донецька область: контакти для евакуації

Звернення про евакуацію з Донецької області приймають на гарячих лініях: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Безплатна евакуація з Покровська та Костянтинівки: як записатися
• Ситуація в Покровську: скільки лишилося жителів і як близько до міста підійшли росіяни
• Росіяни “евакуювали” близько сотні людей з Покровського району: чи є серед них діти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дмитро Балховітін, фотограф з Донецька, опублікував архівні фото Бахмута до повномасштабної війни. Як виглядало місто до руйнувань — дивіться у матеріалі.

Як виглядав Бахмут до війни

На знімках фотограф показав мирний весняний Бахмут у 2021 році — спокійні вулиці, житлові будинки, міську інфраструктуру та повсякденне життя мешканців. На знімках — місто без слідів руйнувань, із працюючими закладами, транспортом і людьми, які живуть звичним життям.

До теми:

Бахмут до війни: добірка архівних фотографій пам’ятних місць міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українцям потрібно обов’язково мати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), щоб оформити закордонний паспорт. Відповідні зміни ухвалив Уряд наприкінці 2025 року. Вони стосуються більшості громадян.

Як отримати закордонний паспорт у 2026 році, розповідає Бахмут IN.UA.

Зміни щодо оформлення закордонного паспорта у 2026 році

В Україні змінили правила оформлення паспорта для виїзду за кордон. Згідно з постановою Кабінету міністрів від 24 грудня 2025 року №1709, під час подання заяви-анкети тепер обов’язково потрібно вказувати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), відомий як ідентифікаційний код.

Нововведення поширюється на майже всіх громадян, однак передбачені винятки. Без РНОКПП оформити закордонний паспорт можуть:

• новонароджені діти;
• особи, які офіційно відмовилися від отримання ідентифікаційного коду з релігійних причин і повідомили про це податкові органи.

Уряд пояснює зміни необхідністю синхронізації державних реєстрів. Йдеться про обмін даними між Міністерством закордонних справ, Єдиним державним демографічним реєстром і “Дією”. Без ідентифікаційного коду така взаємодія неможлива, а отже оформлення паспорта не може бути завершене.

Як отримати закордонний паспорт у 2026 році

Державна міграційна служба України роз’яснює, що паспорт для виїзду за кордон оформлюється дітям до 16 років строком на 4 роки, громадянам старше 16 років — на 10 років.

Щоб оформити закордонний паспорт необхідно:

• звернутися до територіального органу/підрозділу ДМС України або ЦНАПу (у разі проживання за кордоном — до відповідної дипломатичної установи);
• подати заяву і необхідні документи;
• пройти сканування відбитків пальців рук (проводиться з 12 років);
• перевірити правильність внесення персональних даних про себе до заяви-анкети та засвідчити їх підписом;
• отримати паспорт у визначений строк в органі, де подавали заяву-анкету.

Читайте також:

• 3 000 грн для дітей ВПО: що змінилось і хто досі не отримає гроші
• Відпочинок у Кракові для дітей ВПО та військових: як зареєструватися
• Чому “Дія” не бачить зруйноване житло: проблема з документами до 2013 року і як її вирішити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!