У Донецькій області фіксують випадки, коли батьки повертають дітей на небезпечні території, звідки їх евакуювали раніше. Повертаючись додому, батьки нерідко переховують дітей від поліції. Подібні випадки фіксували в різних містах Донеччини.

Про це під час брифінгу повідомив голова Донецької ОВА Вадим Філашкін.

Повернення дітей на небезпечні території

У деяких громадах Донецької області оголошена примусова евакуація дітей. Вона діє в населених пунктах, які розташовані поблизу лінії фронту і в яких йдуть бойові дії. Мета цих заходів — убезпечити життя і здоров’я дітей.

Евакуацією дітей разом з їхніми батьками чи законними представниками займаються підрозділи ДСНС і поліції. Вони вивозять родини в більш безпечні населені пункти. Втім, на Донеччині фіксують непоодинокі випадки, коли родини з дітьми повертаються на небезпечні території. Нерідко батьки ще й переховують дітей від поліції.

“Є випадки, коли діти повертаються на лінію фронту. Їх завозять батьки окремими під’їзними шляхами. Місцеві знають усі дороги, а на кожну з них поставити блокпост просто неможливо. Такі випадки фіксувалися в місті Торецьк, місті Часів Яр. У місті Курахове, на жаль, було дві дитини, коли окупант майже захопив місто. Люди не відповідають за свої дії і завозять дітей. На жаль, були й такі випадки, коли дітей ховали в підвальних приміщеннях. Коли приходили представники влади, поліції і підрозділів ДСНС, вони не могли знайти дітей, тому що вони знаходились під замками в підвальних приміщеннях. Що керує цими людьми важко зрозуміти”, — сказав Вадим Філашкін.

Вилучити дітей без дозволу батьків поліція не має права. Тому з родинами проводять бесіди і вмовляють виїхати в більш безпечні міста.

“З кожною дорослою людиною, з кожною літньою людиною ми працюємо окремо. І це дуже важко, дуже складно переконати людей. Наприклад, зараз у місті Костянтинівка знаходиться 4 дитини, ми працюємо з їхніми батьками. Але у відповідь чуємо: “Ні, ми не поїдемо”. З міста Покровськ поки ми вивезли всіх 18 дітей, які перебували там останні кілька місяців, це було дуже складно. Мама говорить: “Так”, дитина говорить: “Так”, а батько говорить: “Ні”. І таких випадків дуже багато”, — каже голова Донецької ОВА.

На жаль, через безвідповідальність батьків на Донеччині вже неодноразово фіксували трагічні випадки. Один з останніх — загибель 14-річного хлопчика в селищі Шевченко Покровського району. Два місяці тому хлопчика разом з його родиною евакуювали за межі Донецької області, але згодом родина повернулася у рідне селище і переховувалась від поліції. 11 грудня дитина загинула внаслідок російського обстрілу.

Донецька область: контакти для евакуації

Звернення про евакуацію з Донецької області приймають на гарячих лініях: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Безплатна евакуація з Покровська та Костянтинівки: як записатися
• Ситуація в Покровську: скільки лишилося жителів і як близько до міста підійшли росіяни
• Росіяни “евакуювали” близько сотні людей з Покровського району: чи є серед них діти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Законодавство України передбачає декілька механізмів тимчасового звільнення громадян від призову на військову службу під час дії воєнного стану. До основних інструментів належать відстрочка та бронювання. Попри однаковий результат у вигляді тимчасового звільнення від служби, ці поняття мають суттєві відмінності у юридичній природі, порядку оформлення та тривалості дії.

Про це повідомили в Міноборони.

Відстрочка

Відстрочка є законним правом військовозобов’язаного на тимчасове звільнення від мобілізації. Цей механізм базується виключно на індивідуальних життєвих обставинах та статусі громадянина.

Перелік підстав визначає стаття 23 Закону №3543-XII. До них належать:

• сімейні обставини, зокрема утримання трьох і більше дітей;
• стан здоров’я;
• здобуття освіти за денною формою;
• інші соціальні фактори.

Ініціювати процес оформлення має сам громадянин. Отримати статус можна онлайн через застосунок “Резерв+” для доступних категорій або шляхом звернення до будь-якого Центру надання адміністративних послуг. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки більше не приймають відповідні заяви від громадян.

Термін дії відстрочки залежить від періоду існування обставини, яка стала підставою для її надання. Понад 90 відсотків відстрочок продовжуються автоматично за допомогою державних реєстрів без подання додаткових заяв чи довідок. Автоматичне підтвердження діє для 22 категорій і поширюється на заявки, оформлені як через “Резерв+”, так і через Центри надання адміністративних послуг. У випадку, коли дані потребують особистого оновлення, заяву на продовження подають у Центрі надання адміністративних послуг.

Бронювання

Бронювання виступає специфічним підвидом відстрочки та інструментом державного управління. Його надають через професійну значущість людини для функціонування держави, а не через її особисті обставини. Умови визначають стаття 25 Закону №3543-XII та Постанова Кабінету Міністрів України №76.

Бронюванню підлягають працівники підприємств, установ чи організацій, які визнані критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки.

Ініціатором процесу є виключно роботодавець. Громадянин не має права самостійно подавати запит на власне бронювання. Процедуру оформлюють керівники або уповноважені особи критично важливих підприємств через портал “Дія”. Термін дії бронювання становить до 12 місяців, після чого процедуру необхідно проходити повторно.

Ключові відмінності між механізмами

Основна різниця між процесами полягає у підставах для отримання, ініціаторі оформлення та термінах дії.

• відстрочка є індивідуальним правом, реалізація якого повністю залежить від дій громадянина;
• бронювання ініціюється роботодавцем, прив’язане до конкретної посади та використовується державою для збереження кадрового потенціалу стратегічних галузей.

Обидва механізми працюють паралельно для збереження балансу між комплектуванням Сил оборони та підтримкою економічної стабільності тилу.

Читайте також:

Підйомна допомога при переїзді: як військовослужбовцям отримати виплати на новому місці служби

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Авдіївка розташована за 13 кілометрів від Донецька. До початку повномасштабного вторгнення російської армії населення міста становило майже 30 тисяч осіб. Однією з найвідоміших рекреаційних зон цього населеного пункту був Авдіївський кар’єр, який місцеві жителі називали “Донецькими Мальдівами”. Нині через активні бойові дії колишнє місце відпочинку зруйноване, а сама територія стала небезпечною для перебування.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, як в Авдіївці з’явилися пляжі на кар’єрах та в чому їх особливість.

Авдіївські кар’єри: історія створення

У минулому територія кар’єру функціонувала як промислова зона, де здійснювався видобуток кварцевого піску. Після завершення промислових робіт відпрацьований об’єкт перетворився на місце масового відпочинку.

Ландшафт локації складався з м’якого білого піску, природних кіс та острівців. Вода у кар’єрі мала смарагдовий або ультрамариновий відтінок і залишалася прохолодною навіть під час високих температур повітря. Офіційно купання у водоймі було заборонено, для чого на узбережжі встановили відповідні попереджувальні таблички. Попри це, локація стабільно приваблювала велику кількість відпочивальників.

У мирний час кар’єр був місцем відпочинку для жителів Авдіївки, найближчих міст та сусіднього Донецька. У ранкові години на пляжі було малолюдно. Значне збільшення кількості людей фіксувалося після прибуття електрички сполученням Чаплине — Покровськ — Авдіївка.

Інфраструктура та цінова політика

Територія Авдіївського кар’єру мала облаштовану інфраструктуру. Її прибирання здійснювалося на постійній основі. Для відпочивальників функціонували:

• грибки-навіси з кріслами;
• роздягальні, туалети та урни;
• футбольне поле та волейбольний майданчик;
• танцпол;
• автомобільна стоянка;
• платні альтанки-павільйони з гойдалками, столиками та мангалами.

У 2021 році вартість входу на пляж становила 10 гривень. Для дітей віком до 14 років та пенсіонерів прохід був безкоштовним. Користування автостоянкою також коштувало 10 гривень.

Сучасний стан кар’єру та міста

Авдіївка вперше опинилася під контролем противника у квітні 2014 року, проте в липні того ж року українська армія повернула населений пункт. На початку повномасштабного вторгнення російська армія не змогла прорвати оборону міста. Ситуація змінилася з жовтня 2023 року, коли противник розпочав масштабні атаки. Тоді Авдіївка стала однією з найгарячіших ділянок фронту.

Наразі в місті залишається окупованим та зруйнованим. Водночас у ньому залишається понад тисячу жителів. Територія Авдіївського кар’єру повністю спорожніла. На місці пляжної зони та у воді залишається велика кількість вирв, мін та уламків від снарядів.

Читайте також:

Історія круглої “сталінки” у Бахмуті: від Будинку спеціалістів до руйнувань війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!