Алергічні реакції спричиняють багато дискомфорту в нашому житті. Помилково вважати, що алергії проявляються тільки навесні, коли все розцвітає. Залежно від початку цвітіння деяких росли, це може супроводжувати людину і влітку, і восени. Алергії можуть викликати свербіж шкіри, нежить, набряки та багато інших симптомів. З рештою, вони дуже впливають на якість життя людини. У цій статті наша редакція зібрала коментарі лікарки-алерголога щодо того, чому виникає алергія, що таке алергологічні проби, як їх робити та як відбувається процес лікування. 

У великій мірі вплив алергічних реакцій на людину залежить від типу і важкості алергії, а також від того, як швидко та ефективно пацієнт отримує лікування та поради від лікаря-алерголога. Це підкреслює важливість правильної діагностики й керування алергіями для полегшення стану пацієнта і покращення його якості життя. Валентина Зведенюк, лікарка-алерголог, розповіла нашій редакції про те, як проходить діагностика, які тести на виявлення алергенів призначають лікарі та як відбувається лікування алергій. 

Як розпізнати алергію

Валентина Зведенюк, лікарка-алерголог

Джерело: надане героїнею

Валентина пояснює, що алергія на цвітіння або поліноз виникає внаслідок того, що імунна система починає виділяти захисні антитіла проти білків, які містяться у пилку рослин. Наша імунна система починає їх сприймати як ворожими й тому провокує алергічну відповідь. Основною причиною літньо-осіннього полінозу є пилкування бур’янів, а саме полину та амброзії.

Лікарка наголошує, що пацієнти, які мають симптоми, що турбують їх десь із липня по вересень-жовтень, мають обов’язково звернутися до лікаря-алерголога, аби виконати ряд обстежень.

Діагностика та види алергій

Якщо людина відчуває симптоми, які схожі за своїми проявами на симптоми алергії, то першочерговим рішенням має бути планування візиту до лікаря. Вже спеціаліст проводить обстеження на алергію та призначає, за потреби, тест на алергопроби. Тільки після цього, залежно від того чи позитивні результати аналізів, чи негативний, лікар планує подальші дії пацієнта та мапу лікування. 

Валентина розповідає, що для виконання обстежень пацієнт може звернутися в будь-який час: як в період розпалу симптомів, так і в період, коли він відчуває себе абсолютно здоровим. Лікар може запропонувати два методи обстеження.

• Нашкірна проба на алергени, яка полягає в «розкопуванні» потенційних алергенів. При цьому лікар крапає на попередньо пошкоджену шкіру потенційними алергенами та оцінює реакцію організму людини на них. Результати шкірної діагностичної проби можна визначати через 15 хвилин.
• Лікар може запропонувати виконати аналіз по крові, який полягає у визначенні специфічних імуноглобулінів і до конкретних алергенів.

Лікарка також застерігає, що методи обстеження алергії мають свої покази та протипокази. 

Шкірна алергічна проба є одним зі швидких способів визначити, на що людина має алергію

Джерело: відкриті джерела

Залежно від стану пацієнта та вираженості симптомів, а також від історії хвороби та історії приймання ліків, методи діагностики алергенів можуть відрізнятися. 

Лікування алергії

Валентина пояснює, що говорячи про симптоми пилкової алергії, ми повинні пам’ятати про такий синдром, який має назву “пилок-їжа” або “пилок-плоди”.

Цей синдром може проявлятися через наступні симптоми:

• свербіж в роті; 
• пощипування губ; 
• печіння язика; 
• кашель;
• утруднене дихання; 
• закладеність носа. 

Але ці симптоми, як правило, виникають не у всіх пацієнтів. Але обов’язково треба пам’ятати про цей синдром та уточнювати у лікаря, яких продуктів краще уникати.

Після здачі аналізів на алергени, аналізу подразників та визначення конкретної проблеми, починається етап лікування.

Інший варіант лікування або метод — це АСІТ терапія або алергенспецифічна імунотерапія. Метод, який передбачає введення алергену в організм у вигляді ін’єкції або завдяки прийому таблеток, драже, спрею, під язик препарату на основі або з компонентами алергену, до якого чутливий пацієнт, розповідає Валентина.

Від алергій не застраховані ні дорослі, ні діти, тому важливо вчасно звертатися до лікарів та отримувати лікування

Джерело: відкриті джерела

Таке лікування займає від 2 до 5 років, але лікарка каже, що цей метод лікування дозволяє вилікувати алергію. Тобто, імунна система починає стимулювати утворенням блокуючих антитіл і, в процесі або в період контакту з алергеном, симптоми алергії пацієнта вже не турбують. Це є єдиним методом лікування алергії, він є доказовим та високоефективним.

Читайте також:

• Як позбутися шкідливих звичок, що заважають схуднути
• Експерт розповів, як захистити домашніх тварин від кліщів
• Сезонні захворювання: бахмутський лікар Сергій Старусєв розповів, як вберегтися від застуд

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До того ж , втрата власного дому, вимушений переїзд та процес адаптації у новій громаді супроводжуються складними психологічними станами, і стан “жити потім” все більше стає звичним. Проте, а чи правильне це рішення?

Практична психологиня Юлія Сирота, яка сама має досвід вимушеного переселення з міста Родинське на Донеччині, розповідає про головні проблеми внутрішньо переміщених осіб. Фахівчиня пояснює механізми адаптації, методи боротьби з тривогою та правила вибудовування особистих кордонів у нових громадах.

Втрата дому

Психологиня Юлія Сирота, яка регулярно працює з переселенцями, поділилася власним узагальнюючим досвідом у Threads, написавши, що ВПО іноді сумують не тільки за домом, аі за своєю версією, котра залишилася в минулому. Редакція Бахмут IN.UA побачила цей допис та зв’язалася з фахівчинею. Вона розповідає, що передумовою для створення допису у платформі Threads став тренінг по визначеній та невизначеній втраті:

“Як психологиня, яка працює з ВПО, скажу: іноді люди сумують не тільки за містом чи квартирою. А за версією себе, яка залишилася в минулому житті”, — написала експертка.

“На тренінгу я зустрілася з жінками зі свого рідного міста. Всі ці почуття втрати спільноти та дому я вирішила вкласти в один допис. Найбільше запам’ятовувалися ті коментарі, де люди писали, що вони досі зберігають ключі від дому в сумочці або в кишенці. І також ті, де люди шкодували, що не забрали фотографії“, — зізнається Юлія Сирота.

Загалом, фахівчиня каже, що психологічні потреби ВПО постійно змінювалися. У перший рік повномасштабної війни запити переселенців до психологів рідко стосувалися безпосередньо втрати житла.

“На початку війни було багато завмирання і витіснених почуттів. Основна мета — вижити, адаптуватися. Більшість запитів були пов’язані з чимось особистим: робота, особисте життя, дружні стосунки”, — зазначає експертка.

Усвідомлення втрати почало приходити пізніше, коли війна продовжувалася, люди були змушені покинути власні домівки та почасти адаптуватися новому місці.

“Тема дому настільки болюча, що вона навіть не одразу виринає. Коли я розпитую, звідки ви, коли виїхали, зазвичай чую відповіді: “Я виїхала, але все добре”. Проте це не те “добре” в нашому розумінні. Людина просто намагається з цим впоратися і витісняє почуття”, — додає Юлія.

Окремо експертка виділила людей, які втрачають дім вдруге (починаючи з 2014 року), стикаються зі специфічними психологічними реакціями.

“З того, що я бачила, це здебільшого тотальне виснаження. Людина повністю намагається від цього відійти, переїхати якомога далі, відрізати болючі зв’язки, бо не має можливості з цим впоратися“, — коментує Юлія.

Проте є й інший досвід. За словами психологині, у соціальних мережах ділилися більш позитивним контекстом: коли ВПО відпускали думку про повернення додому, то починали жити. 

Адаптація та пошук внутрішньої опори

Процес звикання до нового міста вимагає часу та поваги до власного стану.

“Найперше — це не вимагати від себе швидкої адаптації, бо це неможливо. Якщо людина довго живе під обстрілами, в небезпеці, основна задача — вижити, і немає місця почуттям. На новому безпечному місці ми трішечки розморожуємося. Стан може нахлинути ікс-два“, — пояснює психологиня.

Важливою частиною адаптації є робота з різними емоціями, зокрема зі злістю.

“Не всі люди відчувають тільки сум. Там може бути багато злості. Такі техніки, як медитації, можуть не допомагати. Треба вивільняти цю злість — це може бути бокс або інші фізичні навантаження. Не стримувати її в собі, бо вона має поганий вплив на стан“, — акцентує експертка.

Спілкування з людьми, які мають схожий досвід, теж є дієвим інструментом для соціалізації та пошуку внутрішньої гармонії.

“Коли ми проживаємо щось складне, то це краще проживати поруч з людьми. Це можливість бути серед своїх. Ця спільнота не буде знецінюючою, бо є розуміння, як це — залишати власний дім. У таких спільнотах є шанс побути і погурювати погорювати“, — зазначає Юлія.

Найголовнішою проблемою в контексті адаптації, з якою особисто працює Юлія Сирота — це те, що багато переселенців живуть у стані “життя на потім”, очікуючи на повернення, що гальмує процес адаптації.

“Якщо не відгоювати відгорюватис  певні моменти, то вони не запускають нормального життя. Невизначена втрата сповільнює процес адаптації. Треба вводити рутину, помічати маленькі радощі. Це може бути смачний обід, дитина знайшла нового друга. Якщо ми кожного дня намагаємося помічати  щось хороше, то це формує нові нейронні зв’язки.Це формує нові нейронні зв’язки. Важливо нормально їсти, нормально спати, мати фізичну активність“, — розповідає фахівчиня.

“Червоні прапорці” для звернення до спеціаліста

Юлія Сирота радить ВПО звертатися до психолога, особливо, якщо люди починають бачити в собі чи в близьких конкретні сигнали у поведінці, які свідчать про необхідність фахової допомоги:

“Найперше — подивитися, як виглядає власна квартира. Якщо житло захаращене, а прибирання не в топі, і це нетипова поведінка. Якщо людина відчуває фонову тривогу: вибухів немає, ніч тиха, але вона не може заснути. Плутає звуки сильного вітру зі звуками снаряду. Це сигнал про те, що краще звернутися за допомогою“, — пояснює Юлія.

Серед інших ознак експертка виділяє розлади харчової поведінки (переїдання або повна відмова від їжі), безсоння, коли людина перестає з усіма спілкуватися або якщо вона просто нічого не відчуває — ані радості, ані суму, ані страху.

Взаємодія з місцевими мешканцями та владою

Комунікація між ВПО та жителями приймаючих громад часто може супроводжуватися напругою через брак ресурсу на співчуття. Юлія Сирота каже, що часто в таких випадках у людей, які стали переселенцями, немає контакту з місцевими жителями, через що останні не можуть зрозуміти почуттів перших.

“Ми мало говоримо про почуття людей, які вимушені покинути власний дім. В умовах війни це досить складно, бо кожен з нас виснажений по-своєму. Треба прямо казати, коли неприємно, або що ви не хочете про це розмовляти. Питання інших людей можуть ретравматизувати та нашкодити“, — радить психологиня.

Щодо дій влади, експертка зазначає, що місцевій владі варто формувати групи підтримки і для тих людей, до яких переселяються, щоб у них був ресурс на підтримку, і для ВПО. 

Перший крок для самопідтримки вже сьогодні

Для тих, хто прямо зараз відчуває втому та тугу в орендованій квартирі, психологиня дає таку пораду:

“Я би рекомендувала зробити те, що ви давно відкладали. Це може бути нова рослинка, або купівля покривала на ліжко. Зробити щось комфортне, щось приємне для свого життя тут і зараз. Піти на прогулянку і відкрити нове місце. І також легалізувати той факт, що ви не обирали того, що трапилося. Визнавати це і  приймати прийняти, щоб рухатися далі“, — каже експертка.

Читайте також:

“Усі пішли вперед, а ти залишився десь там”: правда про повернення ветеранів у цивільне життя

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переселенці в Україні мають можливість дистанційно подавати заяви, оновлювати власні дані та контролювати процес нарахування фінансової допомоги. Головним інструментом для цього є вебпортал Пенсійного фонду України.

Детальніше про те, як самостійно перевірити статус нарахування державної допомоги ВПО — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як перевірити статус виплат ВПО онлайн

Для дистанційної перевірки інформації на порталі Пенсійного фонду заявнику знадобиться доступ до інтернету та наявність кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Процес контролю відбувається у двох розділах особистого кабінету:

• у розділі “Мої звернення” після подання заяви відображається статус обробки документів та фінальне рішення щодо призначення фінансової допомоги;
• у розділі “Мої виплати” міститься інформація про фактичне нарахування коштів. Там вказано, чи активна допомога наразі, за який саме період нарахували гроші та чи існують підстави для подальшого продовження виплат.

Додатково статус внутрішньо переміщеної особи та окремі соціальні дані відображаються у державному застосунку “Дія”.

Як дізнатися про нарахування без електронного підпису

Для громадян, які не користуються кваліфікованим електронним підписом та не мають реєстрації на сайті Пенсійного фонду, передбачені альтернативні варіанти перевірки.

Отримати консультацію щодо призначення, продовження або припинення соціальних виплат можна через гарячу лінію Пенсійного фонду за номерами:

• 0 800 400 870;
• 0 800 406 360.

Також ВПО можуть особисто звернутися до територіальних органів Пенсійного фонду за місцем фактичного перебування. Під час візиту фахівці установи надають інформацію щодо:

• чинності статусу ВПО;
• факту призначення або продовження фінансових виплат;
• причин відсутності грошових нарахувань або їх повного припинення.

Читайте також:

Житлові ваучери для ВПО: як самостійно перевірити місце у черзі на фінансування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!