Довідка внутрішньо переміщеної особи дає рад переваг, проте людина може самостійно знятися з обліку ВПО. Для цього потрібно написати заяву із вказанням відповідних підстав.

Як зробити це самостійно, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як знятися з обліку ВПО

Якщо ви ухвалили рішення знятися з обліку ВПО ви повинні повідомити про це місцевий ЦНАП або орган соціального захисту. Зверніть увагу, що знятися з обліку ВПО в Дії наразі неможливо.

У ЦНАП вам потрібно принести з собою паспорт або інший документ, який підтверджує ваш статус. Повідомте працівників, яку послугу ви хочете отримати та напишіть заяву. У заяві потрібно вказати:

• ПІБ;
• дату народження;
• у разі наявності Реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• номер довідки ВПО;
• підставу для скасування — наприклад, повернення до попереднього місця проживання.

Протягом трьох днів рішення про скасування довідки ухвалює керівник/ця відповідної установи і вносить цю інформацію до Єдиної інформаційної бази даних про ВПО.

Коли ВПО знімається з обліку?

Водночас довідку ВПО можуть анулювати, якщо ви поїхали й не повідомили про зміну місця проживання. Інформацію про тривалу відсутність особи (понад 60 днів), відповідні органи отримують з реєстрів.

Читайте також:

• Офіційний договір оренди: які умови субсидії на оренду житла для ВПО
• Компенсації, виплати та житло: на що можуть розраховувати ВПО в 2025

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2023 році редакція Бахмут IN.UA вже спілкувалася з пані Валерією — тоді вона жила в евакуації на Житомирщині й продовжувала писати вірші попри війну. За цей час минуло майже два роки, і життя бахмутянки знову кардинально змінилося. Сьогодні Валерія разом із родиною мешкає в Німеччині. Ми знову зателефонували, щоб дізнатися, що принесла їй еміграція, і як змінилася творчість.

За словами Валерії, шлях за кордон був не спонтанним, але й не бажаним. Після евакуації з Бахмута родина певний час жила у Бердичеві, згодом — у Дніпрі. Остаточне рішення виїхати з України було пов’язане одразу з кількома чинниками: відсутністю житла, постійними обстрілами та тяжкою хворобою свекрухи. Валерія зізнається: країну обирали з огляду на медицину та підтримку для українців, а також тому, що багато знайомих бахмутян уже перебували саме в Німеччині.

“Ми виїхали в квітні 22-го року і думали, що це на місяць-два, взяли тільки змінний одяг. А вийшло так, що втратили все — житло, роботу, фотографії, усе життя. В один момент уся родина залишилася без нічого”, — говорить Валерія.

У Німеччині родина живе вже півтора року, наразі — у соціальному житлі. Переїзд до Німеччини не став легким початком нового життя. Родина, яка в Бахмуті жила окремо й самостійно, була змушена знову об’єднатися під одним дахом у соціальному житлі. Спільне проживання кількох поколінь принесло не лише підтримку, а й побутову напругу — адже люди, звиклі до незалежності, опинилися в нових, обмежених умовах. Водночас саме тут з’явилося відчуття фізичної безпеки.

“Якби у нас було житло хоча б у Дніпрі, ми б ніколи не поїхали за кордон. Я була ініціаторкою виїзду, але ні чоловік, ні мама не хотіли. Ми не планували еміграцію — ми просто шукали, де вижити”, — зізнається поетеса.

Попри відносну стабільність, Валерія не відчуває впевненості в майбутньому. Війна, за її словами, позбавила можливості щось планувати — навіть на кілька місяців уперед. 

“Ми вже четвертий рік не відчуваємо себе впевнено. Я не знаю, де ми будемо жити через рік, чи залишимось тут. Наші плани були в Бахмуті — квартира, сім’я, життя. Зараз цього просто немає”, — каже вона.

У Бахмуті родина мала власну квартиру — придбали її в 2018 році. Механізму компенсації для переселенців з тимчасово окупованих територій, коли Валерія виїздила, взагалі не було. Зараз ситуація дещо краща, адже постанова 1161 дозволяє отримати житловий ваучер до 2 млн гривень двом категоріям ВПО з ТОТ.

Творчість, яка колись допомагала проживати стрес, нині відійшла на другий план. Валерія зізнається, що вже близько пів року не пише віршів — не через брак натхнення, а через постійне навчання й внутрішню втому.

“Це велика психічна травма. Мені досі сниться Бахмут — зруйнований, палаючий. Я прокидаюся у сльозах. Можливо, моя психіка ще не готова пропускати це через себе і знову переживати”, — пояснює поетеса.

Водночас, творчість не зникла з її життя повністю. Уже перебуваючи в Німеччині, Валерія двічі виступала зі своїми віршами. Перший раз — на благодійному заході в Нюрнберзі, організованому українцями для збору донатів на підтримку України. Для неї це стало несподіваним поверненням до сцени, з якою вона, здавалося, попрощалася після евакуації.

“Коли я їхала в Німеччину, я попрощалася зі своєю творчістю. Думала, що більше не виступатиму. Але коли вийшла на сцену і читала українські вірші — я згадала Бахмут. Ті вечори, ті люди. Це було дуже важливо для мене”, — ділиться Валерія.

Другий виступ був камернішим — власний поетичний вечір у колі близьких і знайомих. Хоч він і не зрівнявся за атмосферою з творчими вечорами в Бахмуті, але став важливим особистим кроком. Саме тоді Валерія усвідомила: навіть у вимушеній еміграції її поезія залишається частиною неї та способом зберігати зв’язок із домом.

Окремо вона говорить про українську спільноту за кордоном — неоднорідну, інколи болісну, але надзвичайно цінну там, де вона справжня.

“Коли приходиш на концерти, як-от “Океан Ельзи”, або на українські творчі події — душа відпочиває. Бо ми всі любимо свою країну. Ніхто з нас не хотів їхати”, — каже поетеса.

У фіналі розмови Валерія знову повертається до думки про дім — не як про місце, а як про майбутнє, у яке хочеться вірити.

“Я мрію, щоб війна закінчилась, і ми змогли повернутися. Привезти в Україну щось добре, що побачили тут. І зробити нашу країну кращою. Я дуже хочу в це вірити”.

Читайте також:

• Гостомельська громада очима бахмутян: які переваги тут бачать переселенці
• “Поезія про тих, хто тримав Бахмут”: поетеса Олена Голубцова створила збірку з історіями війни
• Фармацевтична компанія з Бахмута відновила роботу у новому місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В окупованій Авдіївці окупанти звели адміністративну будівлю. У ній працюють органи окупаційної влади, соціальні служби, МФЦ (ред. багатофункціональний центр, аналог українського ЦНАПу) і РАЦС. Будівлю збудували у зруйнованому кварталі. Навпроти адміністрації розташовані знищені багатоквартирні будинки, але їхнім відновленням окупанти не займаються.

Про це йдеться в росджерелах.

Окупанти відкрили РАЦС у зруйнованій Авдіївці

У тимчасово окупованій Авдіївці росіяни збудували нову адміністративну будівлю. За словами ватажка “днр” дениса пушиліна, її збудували з нуля за підтримки Ямало-Ненецького автономного округу рф. Робота в цій будівлі розпочалась наприкінці жовтня 2025 року. Тут працюють органи окупаційної влади, соціальні служби, МФЦ і РАЦС.

Новину про відкриття будівлі широко висвітлювали російські пропагандисти, зокрема наголошували про важливість відкриття РАЦСУ. Парою, яка бажала першою узаконити стосунки, були місцева мешканка Світлана і чоловік Андрій. Їхні стосунки, нібито, зародились під час боїв за місто. Ким є сам Андрій у сюжеті не кажуть.

Днями відео біля адмінбудівлі зняв російський блогер андрій папірус, який раніше брав участь у війні в Україні на боці рф. На відео видно, що адміністративна будівля розміщена у зруйнованому кварталі. Навпроти неї стоять руїни багатоповерхових будинків, чиїм відновленням окупанти не займаються.

Зазначимо, що в Авдіївці складна ситуація з відновленням житла. Окупанти заявляють про точкові ремонти будинків, які незначно постраждали під час бойових дій. Однак навіть після ремонтів люди не можуть заселитися у квартири, бо окупаційна влада місяцями не приймає їх в експлуатацію.

Читайте також:

• Росіяни показали пункт тимчасового розміщення людей у прифронтовому Селидовому: що відомо
• Ватажок “днр” пушилін відвідав окуповані населені пункти Покровського району: фото
• Росіяни викрали з Бахмута близько 70 ікон, що вціліли після обстрілів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!