При діяльності ФОП можуть виникати ситуації, коли за будь-яких обставин діяльність не приносить дохід. Проте, це не звільняє підприємця чи підприємицю від обов’язку подавати декларацію про доходи.

Детальніше про те, як саме подавати декларацію ФОП, якщо немає доходу, дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA.

Декларація для ФОП без доходу 2025

Наразі в Україні всі фізичні особи-підприємці (ФОП) зобовʼязані подавати декларації в строки, передбачені чинним законодавством України.

Норма стосується й тих, хто не має доходів, що підлягають декларуванню. В такому разі потрібно подавати нульові звіти за звітний період, на основі яких може бути проведена податкова перевірка. Якщо вона виявить неподання або несвоєчасне подання податкової декларації, то ФОП можуть притягнути до відповідальності у вигляді штрафних санкцій.

Які податки сплачує ФОП, якщо не було доходу за звітний період

ФОП, який має нульовий дохід, не звільняється від сплати деяких податків у 2025 році, зокрема, єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Відповідно до частини 12 статті 9 закону №2464 “Про збір та облік ЄСВ”, цей податок потрібно сплатити незалежно від фінансового стану платника та розміру отриманих доходів. В цьому законі також зазначається, що сплата ЄСВ для ФОП є має найбільший пріоритет, якщо порівнювати з іншими фінансовими обов’язками. Виключення — це зарплата працівникам.

Наразі мінімальна сума ЄСВ у 2025 році складатиме 1 760 гривень на місяць, тобто 22% від 8 000 — мінімальної заробітної плати.

Також у 2025 році тимчасово підвищується максимальна база для нарахування ЄСВ, а саме з 15 мінімальних заробітних плат (120 000 гривень) до 20 мінімальних заробітних плат (160 000 гривень). Це означає, що зараз максимальний страховий внесок — 35 200 гривень, або 22% від 160 000.

Читайте також:

• Естонська рада анонсувала нову реєстрацію на грошову допомогу: коли відкриється
• Що зміниться для ФОПів у 2025 році: детальний гід
• 9% із зарплати: що відомо про нову пенсійну реформу в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

НМТ і ЗНО — це стандартизовані іспити, які мають пройти учні для вступу до закладів вищої освіти на території України. Вони мають на меті оцінити знання учнів і забезпечити справедливий вступ до вишів. Утім, існують деякі відмінності.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, які існують основні відмінності між НМТ і ЗНО.

НМТ і ЗНО: в чому різниця

НМТ і ЗНО — це схожі поняття, які виконують одну й ту ж функцію в українській освітній системі, а саме фінальне оцінювання знань учнів шкіл для подальшого забезпечення справедливого вступу до закладів вищої освіти (ЗВО).

Для того, щоб виявити різницю, потрібно розібрати самі поняття та характерні їх характерні риси.

Що таке ЗНО

Зовнішнє незалежне оцінювання або ЗНО — це спеціальний іспит, який проводиться для оцінки знань випускників шкіл з різних предметів. Він є обов’язковою частиною вступу до вищих навчальних закладів України. Фінальні результати відіграють ключову роль у конкурсі на вступ до вишів.

Оцінювання здійснюється за шкалою від 100 до 200 балів, де кожен предмет оцінюється окремо. Такий формат дає можливість більш точно визначити рівень знань з кожного предмету.

Ця традиційна форма оцінювання знань проводиться з трьох обов’язкових дисциплін та однією на вибір. У 2021 році — останньому році проведення ЗНО — були наступні дисципліни:

• українська мова та література; математика;
• історія України або іноземна мова (на вибір).
• четверта — на вибір, залежно від спеціальності в університеті.

Кожен іспит тривав приблизно 2–3 години.

Що таке НМТ

Національний мультипредметний тест (НМТ) — це фінальний іспит для школярів, який проводиться за спрощеною системою. Формат був впроваджений у 2022 році, як наслідок початку війни в Україні. Його головна мета — це забезпечення безпеки школярів та зменшення часу проведення іспитів.

НМТ проводиться в рамках одного комплексного іспиту, який триває декілька годин на комп’ютері. Він об’єднує тестування з усіх обов’язкових предметів, на кожен з яких виділяють по годині

У 2022 абітурієнти складали 3 предмети — українську, математику та історію України. У 2023 — українську, математику та третій предмет на вибір. А у 2024 — українську, математику, історію України та четвертий предмет на вибір.

Відмінності між НМТ і ЗНО

Тож, стандартизовані іспити для українських школярів мають декілька відмінних рис, які спираються на той факт, що НМТ — це спрощений варіант ЗНО.

Національний мультипредметний тест, на відміну від Зовнішнього незалежного оцінювання, проходить в один день і триває декілька годин. Крім того, він передбачає компʼютерний формат та не має завдань з відкритою формою відповіді.

Читайте також:

• НМТ 2025: де закордоном можна скласти іспит
• В Україні розпочалася реєстрація на НМТ 2025: що потрібно знати
• НМТ у 2025 році: коли варто розпочинати підготовку до екзаменів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З початком повномасштабної війни в Україні питання продажу алкогольних напоїв військовослужбовцям стало одним із тих, що викликає суперечки та неоднозначні тлумачення. Наприклад, на території Донецької області діє повна заборона на продаж напоїв з алкоголем у складі.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, чому військовим не продають алкоголь та яка відповідальність передбачена за продаж алкоголю військовим.

Чому військовим не продають алкоголь

Продаж алкоголю військовим обмежується через кілька ключових причин:

• підтримання дисципліни;
• запобігання нещасним випадкам і бойовим втратам;
• збереження бойової готовності підрозділів.

Вживання спиртного може також вплинути на ухвалення рішень, координацію дій і безпеку військового під час виконання бойових завдань.

Утім, сьогодні в Україні немає єдиного нормативного акта, який би прямо забороняв продаж алкогольних напоїв окремим категоріям громадян, зокрема, військовослужбовцям. В країні діє постанова Кабміну №1457 від 29 грудня 2021 року, котра передбачає можливість введення тимчасової заборони на торгівлю алкогольними напоями в умовах воєнного стану. Така форма регулювання може відбуватися на основі наказів військового командування разом із військовою адміністрацією і стосується вона всіх громадян на певній території.

У деяких регіонах заборону на продаж алкоголю військовим було запроваджено рішеннями місцевих органів влади, таких як міські, селищні чи сільські ради. Вони спираються на Закон України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового”, який надає їм право обмежувати продаж алкоголю в певний час доби.

“Сухий” закон на Донеччині

На сьогодні в Донецькій області діє заборона на продаж алкогольних напоїв, яку ввели у 2022 році. Ці обмеження спираються на бажанні убезпечити місцеве населення і військових від злочинів, котрі можуть бути вчиненими під впливом алкоголю.

“Зараз у нас в області залишаються 300 тисяч людей. 2 460 людей — це люди, які підлягають призову до Збройних сил України. Всі решта — це жінки, люди похилого віку, діти. Але при цьому величезна кількість захисників стоять на захисті нашої області. На сьогодні найбільша кількість військових знаходяться саме в нашій. Люди, які знаходяться на передовій, йдуть на відпочинок у більш-менш тилові міста регіону. Це люди з “розгойданою” нервовою системою. Якщо людина буде пити… Скільки таких випадків було — випили по 100 грамів люди зі зброєю і ми потім маємо те, що маємо…”, — розповів Вадим Філашкін.

Самі обмеження на продаж у Донецькій області діятиме до кінця воєнного стану.

“Поки не завершиться військовий стан, поки не буде нашої перемоги, алкоголю в області не буде. І я розумію, що є деякі підприємці, яким це не подобається”, — зазначив голова Донецької ОВА.

Штрафи за продаж алкоголю

В Україні передбачена можливість введення штрафів за продаж алкоголю. Цей момент передбачений Законом України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”.

Порушення встановлених норм передбачає відповідальність за статтею 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Штрафна санкція передбачає накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або від 6 800 до 13 600 гривень.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 156 (КУпАП), аналогічні штрафні санкції також можуть накладатися й на працівника, який порушив встановлену заборону на продаж алкогольних напоїв.

Варто зазначити, що штраф може збільшитися до 17 000 або 34 000 гривень, якщо в порушника немає відкритого ФОП та відповідних Класифікацій видів економічної діяльності (КВЕДів). Штраф передбачається статтею 164 КУпАП.

Читайте також:

• Скільки має отримувати військовий, який проходить службу в тилу
• Де отримати безплатну юридичну допомогу військовим у 2025: актуальний список організацій
• Як військовослужбовцю поїхати у відпустку за кордон

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!