Українські домогосподарства, що постраждали через російську агресію, можуть отримати екстрену грошову грантову підтримку. Йдеться про 36 тисяч гривень, які можна використати, аби створити джерела доходу для родини чи розвинути вже наявні.
Допомогу надає Естонська рада у справах біженців наразі розпочала реалізацію.
Грант для підприємців
Отримати кошти можуть домогосподарств у Черкаській, Полтавській та Кіровоградській областях. Відомо, що організація надасть гранти у розмірі до 36 000 гривень для понад 400 домогосподарств. Ці гроші можна використати задля створення нових або подальшого розвитку вже наявних джерел доходів.
Екстрена грошова допомога надається для таких видів господарської діяльності:
надання послуг: пошив або ремонт одягу, ремесла, будівництво або ремонт, побутові послуги, послуги краси тощо;
виробництво харчової продукції: випічка, виготовлення напівфабрикатів, хлібу, тортів тощо;
городництво: вирощування овочів та фруктів в теплицях та на городі тощо;
тваринництво: виробництво яєць або будь-яких видів м’яса;
виробництво молочної продукції;
городництво: вирощування овочів та фруктів в теплицях та на городі тощо;
бджолярство: розведення та отримання продуктів бджолярства.
Гроші можна витратити на придбання комбінацій товарів та послуг, які допоможуть збільшити виробництво продуктів або отримання прибутку.
Зверніть увагу, що заявки, які пропонують тільки покращені умови здійснення господарської діяльності або що вимагають тільки покриття витрат на навчання, не будуть розглядати.
Як взяти участь у програмі?
Заповніть заявку за посиланням. Протягом 203 тижнів фахівці розглянуть ваш запит. Якщо ухвалять позитивне рішення, то грошова допомога буде нарахована на зазначений вами банківський рахунок. Також з переможцями гранти підпишуть письмовий договір.
Музей “Територія Терору” / фото “Територія Терору”
Сьогодні, 18 листопада, о 16:00 у музеї “Територія Терору”, який розташований у місті Львові, відбудеться відкриття нової виставки “Бахмут. 9 кроків пам’яті”. Експозиція присвячена історії єврейської громади Бахмута, трагедії Голокосту та важливості збереження історичної пам’яті.
Проєкт створила мисткиня та дослідниця історії українського сходу Наталя Михальченко. Поштовхом до роботи стало знайомство з родинним архівом харківського професора Лазара Глускіна та розповідями його нащадків. Окрім приватних колекцій, в основу виставки лягли матеріали Бахмутського краєзнавчого музею та Меморіального комплексу “Яд Вашем”.
Як зазначають організатори, через репресії, міграції, війни та системні замовчування чимало історій тривалий час залишалися незафіксованими або були втрачені, тому сьогодні приватні архіви набувають особливого значення.
Експозиція об’єднує дев’ять витинанок рейзеле, інформаційні постери та цифровий архів. Число дев’ять обране невипадково: у єврейській культурі та містиці воно є символічним і пов’язане водночас із жалобою та пам’яттю, а також зі світлом і надією.
Де та коли відбудеться відкриття
Як повідомили нам у коментарі організатори, відкриття виставки “Бахмут. 9 кроків пам’яті” відбудеться сьогодні, 18 листопада, о 16:00 у приміщенні музею “Територія Терору” за адресою: просп. В’ячеслава Чорновола, 45Г.
Експозиція триватиме до 30 листопада з можливістю продовження. У день відкриття вхід для всіх відвідувачів безкоштовний. В інші дні вартість повного квитка становитиме 100 гривень, а для ветеранів, учасників АТО та членів сімей загиблих військових діятиме пільгова ціна — 50 гривень (пів ціни).
Хресна хода біля зруйнованих святинь / фото росджерела
Російські пропагандисти презентували в Донецьку фільм “Тут звучить молитва”. У цій стрічці росіяни маніпулюють темою православної віри. Фільм розповідає про окуповані святині на території Донеччини, а відповідальність за їх руйнування покладають на Україну. Росіян же зображають в образах рятівників, які відновлюють руйнування.
Що насправді криється за заявами рф, розповідає Бахмут IN.UA.
У Донецьку презентували фільм про захоплені церкви
У Донецьку презентували фільм “Тут звучить молитва”, знятий пропагандистами “РИА новости”. Стрічку позиціонують, як документальне кіно, втім назвати його таким не можна. Весь фільм базується лише на основі розповідей священників і прихожан, які підтримують дії рф. Незалежних доказів сказаному в фільмі немає.
Митрополит Донецький і Маріупольський Владімір на презентації фільму / фото росджерела
Насправді фільм “Тут звучить молитва” є черговим інструментом російської пропаганди. Автори фільму намагаються покласти на Україну провину за руйнування храмів, замовчуючи, що саме росія принесла війну та масштабні руйнування на Донеччину. Крім того, у стрічці намагаються сформувати позитивний образ окупантів і військових священників, які благословляють росіян на війну.
При цьому росіяни активно поширюють тези про нібито гоніння священників в Україні через перехід церков до Православної церкви України.
Свято-Успенський Миколо-Василівський монастир
Однією зі святинь, яку пропагандисти використали для пропаганди є Свято-Успенський Миколо-Василівський монастир, що в селі Микільське поблизу Вугледара. Його історія розпочалася в 1998 році. Тоді в селі Микільське побудували два монастирі: чоловічий і жіночий, які разом утворили монастирський комплекс. На території святині були розташовані чотири церкви.
З 2022 року монастир потерпав від обстрілів російських загарбників. Війська рф перетворили храмові споруди на руїни. Церкви і споруди на території монастиря були під обстрілами з літа 2022 року, про що свідчать кадри Донецької ОДА.
У фільмі “Тут звучить молитва” пропагандисти розповідають, що до окупації в монастирі, нібито, базувалася українська армія. Коли до села підійшли окупанти, біля святині розгорнулися бої. Цю інформацію подають самі пропагандисти за кадром, не наводячи жодних доказів перебування українських військових у монастирі.
Після відступу українська армія, нібито, почала обстрілювати святиню. Служниці, які фігурують у стрічці, кажуть, що там перебували тільки цивільні. Російська армія, нібито, просилася до церков, але їх не пустили, і окупанти спокійно це сприйняли.
Монахині розповідають і деталі обстрілів. Кажуть, що монастир обстрілювали ЗСУ ракетами Himars, 120-ми мінами і запалювальними снарядами. Звідки цивільні жінки мають інформацію про тип озброєння і кому воно належало — не повідомляється. Тому сприймати ці слова за доведений факт не можна.
Служителі на території монастиря / фото росджерела
Також одна з жінок розповіла, що при відході з монастиря українські військові погрожували цивільним розправою. Та цих слів вона особисто не чула, їх їй передали прихожани. Тому розцінювати це як факт також не можна.
При цьому одна з монахинь відкрито виправдовує дії рф та звинувачує Україну у війні.
“Завдяки тому, що це почалося, люди піднялися, ми все таки маємо можливість бути вільними. Вірити, як ми хочемо, відзначати ті свята, які для нас святі, говорити тією мовою, яка для нас священна, проводити службу на церковнослов’янській мові, а не на українській. Україна просто не залишила нам шансу. Це недопустимо, ми погодитися на це не можемо. Тільки через це на нас почали сипатися залізні снаряди і нас почали вбивати”, — каже монахиня Варвара.
Монахиня Варвара / скриншот
При цьому росіян зображають в образі рятівників. Служниці кажуть, що храмові споруди почали відновлювати завдяки митрополиту Владіміру, якого у 2024 році назначили керівником окупованої Донецької єпархії РПЦ. До кар’єри на окупованих територіях він був відомим російським священнослужителем і очолював різні єпархії на далекому сході росії. Серед відновлень, про які кажуть монахині — це ремонт покрівель і заміна вікон. Про капітальний ремонт не йдеться.
Таким чином, фільм “Тут звучить молитва” є не стільки розповіддю про долю православних святинь Донеччини, скільки спробою росії нав’язати власну версію подій на окупованих територіях.
Переселенці, які проживають у Полтаві та мають потребу у медичному огляді, можуть отримати ваучер на 1000 гривень. Він покриє витрати в медичних центрах «Мій лікар». […]
Внутрішньо переміщені особи, які не мають коштів на ліки можуть розраховувати на фінансову підтримку благодійного фонду “Ліки для України”. Організація надає допомогу українцям, яким не […]
Бахмутянка Аліна Бідова з 12 років почала займатися бальною хореографією. Дівчина зауважує, що цей вік вважають вже пізнім для танців, але героїні вдалося домогтися гарних […]