Часів Яр щодня обстрілюють російські окупанти, з міста евакуювалася більша частина жителів. Втім, тут все ще живуть місцеві, волонтери привозять воду та їжу. Зазвичай місто пусте, люди стараються не виходити зайвий раз на вулицю, будівлі й покинуті вулиці заростають травою.

Волонтер Максим Фесенко показав кадри стадіону “Авангард”, на якому колись збиралися жителі міста. Тут відбувалися концерти й тренувалися спортсмени.

Як виглядає стадіон Авангард у Часів Ярі?

Волонтер Максим Фесенко виклав у соцмережі кадри занедбаного війною стадіону “Авангард”. Спортивний майданчик заріс травою, де-не-де тут вибиті вікна та двері.

Місцеві з Часів Яру пишуть, що в закинутих будівлях почали орудувати мародери. Нагадаємо, що ви можете звернутися до місцевого відділку поліції за номером 102 та повідомити про факти злочину, якщо стали його свідком.

Читайте також

• Чи справляється поліція з мародерством у Бахмуті?
• На Донеччині зафіксовано майже дві тисячі кримінальних проваджень за мародерство
• Фейки від росіян: як окупанти виставляють ЗСУ мародерами

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація з евакуацією в Донецькій області знову набирає обертів. Загострення проблем з електропостачанням, перебої з водою та регулярні російські обстріли змушують жителів регіону залишати свої домівки.

Про тенденції виїзду, найгарячіші напрямки та виклики для волонтерів редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Чому посилюється евакуація з міст Донеччини

Основними містами, звідки наразі найчастіше виїжджають люди, залишаються Краматорськ та Слов’янськ. Однією з головних причин посилення евакуації Євген Ткачов називає проблеми з критичною інфраструктурою.

“Особливо підштовхує людей зникнення електрики і великий проміжок, поки її відновлюють. Люди, мабуть, починають розуміти, що будь-якої миті вона зникне зовсім. І тоді для багатьох буде дуже складно проживати в багатоповерхівках. Тому я бачу, що саме ця категорія більше виїжджає“, — пояснює представник “Проліски”.

Проблема електропостачання безпосередньо впливає на наявність води у квартирах. За словами Євгена, тиск часто буває слабким, через що вода не доходить до верхніх поверхів, а в багатьох випадках зникає повністю.

Водночас російські обстріли продовжують залишатися головним фактором небезпеки. Як зазначає представник місії, поняття безпеки на Донеччині зараз просто не існує, адже удари завдаються постійно і по різних населених пунктах.

“Вчора в Олександрівці, через котру проходять всі транзитні шляхи, прямо посеред білого дня десь о 5-й КАБами відпрацювали по центру і по дорозі, по якій йде евакуація. Дрони залітають і в Краматорськ, і в Слов’янськ“, — розповідає представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Жителі міст бачать, як закриваються будівельні магазини, зменшується трафік перевізників та скорочується кількість автівок на вулицях. Як наслідок: “Зранку вже замітно, з кожним тижнем Краматорськ, Слов’янськ пустіше і пустіше”.

Куди переїжджають мешканці області

Не всі жителі Донеччини одразу вирушають до інших областей України. Частина людей намагається знайти прихисток у віддалених селах власного регіону або на межі з сусідніми областями.

“Слов’янськ та Краматорськ пустішають. Навіть люди з цих місць намагаються виїхати в села, котрі подалі, наприклад, навіть в своїх регіонах. Зі Слов’янська там на Билбасівку хочуть приїхати, на Черкаське, на кордоні з Харківською областю, або сюди в Олександрівку“, — зазначає Євген Ткачов.

За його словами, жителі приватного сектору тримаються за власні будинки набагато довше. Наявність врожаю, худоби та власних колодязів дозволяє їм долати труднощі, з якими стикаються мешканці багатоповерхівок, тому евакуація з сіл відбувається значно повільніше.

Як працює евакуація з речами від місії “Проліска”

Гуманітарна місія “Проліска” реалізує проєкт безкоштовної евакуації родин разом із їхнім майном. Для реєстрації необхідно звернутися на номер гарячої лінії 0800 688. Від людей не вимагають жодних документів під час реєстрації, проте просять чітко підготувати відповіді щодо складу сім’ї, адреси та переліку майна.

“Те, що для нас дуже важливо, і це іноді буває складніше всього — тобто перерахувати те майно, яке люди хочуть вивезти. Тому що щось ми веземо, щось ми не веземо, бо різні випадки бувають. Іноді люди хочуть і трішечки свій бізнес перевезти, і будівельні матеріали, або там 20 мішків з вугіллям. Тому просто підготувати відповіді, яке саме майно, тому що в нас різні вантажівки, різні об’єми, різна вантажоспроможність“, — наголошує представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Якщо речей небагато, місія об’єднує вантажі двох або трьох родин. Людей транспортують мікроавтобусами, а їхні речі — вантажівками. Окремим питанням є евакуація тварин. Волонтери готові допомагати, але просять господарів заздалегідь продумати деталі. Маленьких тварин можна перевозити на колінах у мікроавтобусі, а великих — у вантажівках, обов’язково у клітках або спеціальних переносках, враховуючи погодні умови.

Небезпеки та виклики для евакуаційних бригад

Робота евакуаційних бригад супроводжується постійними небезпеками та технічними труднощами. Ворожі обстріли відбуваються протягом усього світлового дня, тому пристосуватися до безпечного часу виїзду неможливо. Російська армія часто завдає ударів по інфраструктурних об’єктах, зокрема по автозаправних станціях.

“В дорозі бачимо автозаправочні станції згорівші. Тому зараз наші водії отримали інструкцію, що на автозаправочних станціях ніяких хот-догів, ніякої кави. Швиденько заправились і швиденько тікати. Це навіть не тільки прифронтова територія, а й в Харківській, і в Донецькій областях“, — розповідає Євген Ткачов.

Крім обстрілів, волонтери стикаються з логістичними труднощами. Робота засобів радіоелектронної боротьби глушить навігатори, а відсутність табличок із назвами перейменованих вулиць та номерами будинків суттєво ускладнює роботу фахівців під час пошуку адрес.

Читайте також:

“Ми взяли з собою по одній дорожній сумці, сіли в машини, і поїхали”: історія бахмутянки Аліни Дорохової

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Інтенсивне використання безпілотних літальних апаратів, цифрових засобів зв’язку та супутникової навігації суттєво підвищило вимоги до захисту військових підрозділів і критичної інфраструктури. У таких умовах важливу роль відіграють комплекси радіоелектронної боротьби (РЕБ), які забезпечують виявлення, аналіз і протидію радіоелектронним загрозам. Вони дають змогу знижувати ефективність каналів зв’язку, навігації та передачі даних противника без прямого вогневого впливу, підвищуючи стійкість особового складу, техніки та об’єктів інфраструктури. 

Що таке комплекси РЕБ

Комплекси РЕБ – це спеціалізовані апаратно-програмні системи для контролю електромагнітного середовища та впливу на радіотехнічні засоби в певних частотних діапазонах.

До їх складу можуть входити:

• приймальні модулі радіомоніторингу;
• антенно-фідерні пристрої;
• блоки цифрової обробки сигналів;
• передавальні модулі створення перешкод;
• системи керування та аналізу спектра.

Принцип роботи базується на виявленні джерел випромінювання, визначенні параметрів сигналу та формуванні контрольованого радіоелектронного впливу. Під час проєктування враховуються вимоги електромагнітної сумісності, енергоефективності та стійкості до зовнішніх факторів відповідно до стандартів IEC 61000.

Основні види комплексів РЕБ

Мобільні комплекси

Монтуються на транспортних платформах і забезпечують швидке переміщення між позиціями. Відзначаються автономним живленням, оперативним розгортанням та інтеграцією із засобами зв’язку.

Стаціонарні системи

Призначені для тривалого захисту важливих об’єктів. Оснащуються потужними антенними комплексами та засобами моніторингу спектру.

Автомобільні рішення

Поєднують мобільність із підвищеними енергетичними можливостями та можуть інтегруватися в систему управління підрозділом.

Портативні комплекси

Використовуються мобільними групами та підрозділами охорони. Компактність і автономність дають змогу застосовувати їх у складних умовах.

Де застосовуються комплекси РЕБ

Сфера використання систем радіоелектронної боротьби постійно розширюється через зростання кількості засобів, що працюють у радіочастотному спектрі.

Основні напрями застосування:

• захист стаціонарних позицій;
• прикриття військової техніки;
• охорона командних пунктів;
• безпека логістичних маршрутів;
• супровід мобільних груп;
• захист промислових і критично важливих об’єктів.

У сучасних умовах комплекси РЕБ дедалі частіше інтегруються з системами радіотехнічної розвідки, засобами ситуаційної обізнаності та автоматизованими контурами управління.

Критерії вибору системи РЕБ

Ефективність системи залежить не тільки від потужності. Важливими є й інші характеристики:

• надійність компонентів;
• стабільна робота в різних погодних умовах;
• електромагнітна сумісність;
• можливість оновлення програмного забезпечення;
• гнучкість і можливість масштабування;
• професійна технічна підтримка.

Особлива увага приділяється середньому напрацюванню на відмову (MTBF), стійкості до вібраційних навантажень та відповідності вимогам експлуатації у польових умовах. 

Чому варто обирати перевірені рішення

Досвід показує, що надійність системи визначається не лише технічними характеристиками, а й якістю її реалізації. Перевірені комплекси створюються на базі промислових компонентів, проходять тестування та демонструють стабільну роботу в реальних умовах.

Не менш важливими є можливість модернізації та якісний сервісний супровід. Це допомагає підтримувати ефективність обладнання протягом тривалого часу та зменшує ризик непередбачених відмов.

Комплекси РЕБ сьогодні є важливою складовою сучасних систем безпеки. Вони допомагають контролювати електромагнітне середовище, підвищують стійкість до радіотехнічних загроз і доповнюють інші засоби захисту.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!