У пропагандистському Телеграм-каналі цього тижня значно побільшало відео “звільнених” бахмутян, яких вивезли на окуповану територію. Більшість з них на камеру розповідає, як вони хотіли в росію, у знищенні Бахмута звинувачують українські сили оборони, жаліються, що військові ЗСУ розуміли, що вони залишаються під обстрілами, оскільки чекають в Бахмуті влади окупантів.

Редакція «Бахмут IN.UA» проаналізувала, які саме тези поширюють так звані біженці з Бахмута.

Теза 1 — ЗСУ забирали дітей

Жінка, яку як запевняють пропагандисти евакуювали з Бахмута. Фото: скріншот з відео

На одному із пропагандистських роликів жінка, яку як запевняють пропагандисти евакуювали з Бахмута розповідає, що в батьків з Бахмута примусово забирали дітей. Цю тезу про викрадання дітей почали розганяти в росії приблизно після набуття чинності механізму примусової евакуації дітей із зони бойових дій. Такий механізм в Україні справді працює, але евакуюють неповнолітніх виключно у супроводі дорослих, або в окремих випадках, коли батьки дитини дають згоду на евакуацію без них — дитину відвозять на безпечну територію у супроводі правоохоронних органів.

Жінка також додає, що її запевняли, немов вона залишиться без батьківських прав, якщо не евакуюються з дитиною. Проте згідно до Постанови №209  від 7 березня 2023 року відповідальність за відмову від евакуації дитини передбачена статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 166 Кримінального кодексу України. Санкції статей яких не передбачають позбавлення батьківських прав.

«Кожна ситуація індивідуальна. Є родичі, які можуть оформити опікунство на дитину, в такому випадку її евакуюють до рідних. Якщо родичів немає, то вже соціальна служба дитину буде поміщати в Центр Реабілітації. Можливо й опікун виїде після цього. Це все вирішується в залежності від конкретної ситуації. Якщо є батьки, то ми не забираємо дитину, тільки з батьками», — розповідають  у пресслужбі поліції Донеччини.

Тобто фактично жінка на пропагандистському відео розказала, що оскільки батьки наражають дітей на небезпеку, втручається держава (військові). Адже кількість загиблих або травмованих дітей внаслідок російської агресії постійно зростає.

«Обов’язок держави – оберігати життя і здоров’я дитини. Прийняте сьогодні рішення має спонукати батьків більш зважено підходити до питання евакуації їхніх дітей. Якщо дорослі не спроможні подбати про безпеку дитини, то це має зробити держава», – зазначила віцепрем’єр-міністрка Ірина Верещук коментуючи прийняття КМУ рішення щодо примусової евакуації.

Теза 2 — люди другого сорту

Олександр — теж біженець з Бахмута. Фото: скріншот з відео

Прізвище Олександра не називають, він говорить про те, що він не хотів жити «на Україні», бо не хотів бути «людиною другого сорту». 

«Что значит на территорию Украины? Я просто не хотел жить в Украине. С таким отношением к русскому населению. Лично я говорю за себя. Я этого не хочу, я не гражданин второго сорта. Я построил здесь дом, вырастил детей, а теперь чувствую себя неполноценным человеком…», — каже Олександр, відповідаючи на питання пропагандиста про те, чому він не евакуювався раніше.

Цього разу ми зустрілися з одним із найпопулярніших і найдавніших наративів російської пропаганди, ними апелював російський президент володимир путін у своїх промовах ще в 2014 році.

Теза 3 — ЗСУ не давали евакуюватися й розстрілювали мирне населення

Три жінки з Бахмута на території підконтрольній рф. Фото: скріншот з відео

Три жінки, які були вивезені з Бахмута до росії розповідають, що ЗСУ не дозволяли евакуюватися з міста. Водночас, одна з цих осіб додає — евакуація проводилась, й охочих виїхати до України й справді вивозили, а примусово людей не забирали. ЗСУ закрили можливість евакуації, каже бахмутянка. Зауважимо, що дата зйомки пропагандистського відео невідома. 

Бахмутянка Поліна Бокова у відео пояснює, як росія ігнорує всі міжнародні договори та права людини 

Також біженки говорять про розстріл мирного населення в Бахмуті, апелюючи до того, що вони не могли самостійно вийти, бо їх б «розстріляли ЗСУ». Зазначимо, що евакуація з Бахмута проводилася навіть на початку травня 2023 року, а саме 16 травня, Бахмутська міська рада повідомляла, що з міста вдалося вивезти цивільних людей, в тому числі неповнолітню особу. 

Тобто, за бажанням, навіть в таких умовах евакуація продовжується, сприяють цьому військові ЗСУ та спецпідрозділ поліції «Білі Янголи». Тож, жінки могли евакуюватися, попросити допомоги у волонтерів, поліції чи ЗСУ, втім вони кажуть, що не хотіли їхати на Україну та «жити з нацистами».

Біженка Тетяна з Бахмута. Фото: скріншот з відео

Тетяна, теж евакуювалася до підконтрольної росії території, каже що в Бахмуті в її підвал ЗСУ закидали гранати. Жінка на відео помітно нервує, труситься, й дивиться по сторонам, немов очікуючи схвалення того, хто сидить по той бік камери. 

Російська пропаганда активно використовує міф про те, що ЗСУ шкодять цивільному населенню, роблять з нього живий щит, тощо. Втім, нагадаємо, що саме ЗСУ обороняють місто від окупантів-росіян, й допомагають цивільним евакуюватися. Люди, які відмовляють виїхати в безпечне місце самі наражають себе на небезпеку, оскільки в місті ведуться активні бойові дії. 

Влада Бахмута від початку закликала цивільних евакуюватися, однак люди свідомо відмовлялися це робити й тепер стають обєктами для російської пропаганди й дискредитують ЗСУ.

Теза 4 — ЗСУ — агресори, а вагнерівці  — асвабадителі 

Біженки з Бахмута дякують вагнерівцям. Фото: скріншот з відео

«Нам все равно, зэки или не зэки. Нас освободили», — каже жінка на відео, а інша дякує вагнерівцям за звільнення та допомогу.

Пропагандистські ЗМІ також намагаються довести за допомогою цих інтерв’ю, що саме українська армія знищила Бахмут. Доказами на цих відео називають, те, що в Часів Ярі стояли танки і били по місту, те, що руських ще не було в місті, а обстріли вже були. 

Читайте також: Зрадники з Бахмута: на що чекали «ждуни» в місті та про що розповідають?

Російська пропаганда, прихильна до пригожина, подає образ вагнерівців, як своєрідних «рятівників, інтелектуалів та музикантів». Втім, самі російські опозиціонери знімали документальні фільми, у яких найманці ПВК зізналися у вбивстві дітей та жінок в Бахмуті й Соледарі. 

«Мы шли и убивали всех. Были женщины, мужчины, деды, пенсионеры, пенсионерки и дети… Ты понимаешь, что на этих руках сейчас… Она кричит, она маленький ребенок, понимаешь? Ей 5, 6 там лет. А я выстрелил, ты понимаешь, контрольный. Я никого не должен был выпустить, никого», — розповідає Азамат Улдаров, найманець ПВК пригожина про зачистку Соледару.

На відео бахмутянка розповідає про евакуацію з Бахмута, їй допомогли виїхати до України

Фото: «Бахмут IN.UA» 

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Міжнародна організація World Vision за фінансової підтримки уряду США запускає нову хвилю підтримки для населення, яке постраждало від наслідків війни. Вона орієнтована на жителів Миколаєва. Отримати допомогу можуть і ВПО, які проживають та зареєстровані як ВПО у Миколаєві.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала всі деталі щодо умов участі, критеріїв відбору та переліку необхідних документів для успішної реєстрації.

Грошова допомога в Миколаєві

Загальна сума допомоги складає 10 800 гривень на одного члена родини. Виплати здійснюватимуться траншами: по 3 600 гривень на особу щомісяця протягом трьох місяців.

Подати заявку можуть лише ті родини, які відповідають суворим правилам щодо попередньої допомоги. Ви не зможете отримати кошти, якщо:

• протягом останніх 3 місяців вже отримували грошову допомогу від будь-яких міжнародних організацій чи безпосередньо від World Vision;
• протягом 2023–2025 років отримували виплати за цим же проєктом від партнерських організацій: молодіжного руху “Будь вільний”, фонду “Руки милості”, ГО “Відповідальні громадяни” або “Угорської екуменічної служби допомоги” (НІА).

Критерії вразливості: хто має пріоритет

Відповідність лише одному з критеріїв не гарантує отримання коштів. Рішення ухвалюється на основі комплексної оцінки потреб. Домогосподарства відбиратимуть за такими категоріями (для кожної потрібне документальне підтвердження):

• доходом менше 6 318 гривень на одну особу на місяць (соціальна допомога та пільги не враховуються); довідка ОК-5 або довідка ОК-7 (за наявності) для кожного члена родини старше 17 років, сформовані не пізніше 14 днів до дати реєстрації;
• домогосподарства з 3 і більше дітьми (до 18 років на момент реєстрації домогосподарства) або дітьми до 2 років: свідоцтво про народження дитини або довідка із пологового будинку (у разі відсутності свідоцтва про народження);
• домогосподарства з ВПО: довідка ВПО;
• домогосподарства, очолювані одним із батьків, включаючи домогосподарства, очолювані батьками-одинаками; свідоцтво про смерть матері/батька; свідоцтво або рішення суду про розірвання шлюбу; документи, що підтверджують опікунство (рішення суду про встановлення одноосібної опіки, рішення суду про позбавлення батьківських прав, рішення органу опіки та піклування щодо встановлення статусу «батька-вихователя», або «матері-виховательки» для дитячого будинку сімейного типу тощо);
• домогосподарства з вагітними жінками: довідка про вагітність, видана акушером-гінекологом у медичному закладі;
• домогосподарства з членами з інвалідністю І або ІІ групи або з дитиною із інвалідністю: посвідчення пенсіонера (по інвалідності), довідка експертної комісії про присвоєння групи інвалідності або посвідчення дитини із інвалідністю до 18 років;
• домогосподарства з членами, які мають серйозні проблеми зі здоров’ям: довідка про хворобу, видана медичним закладом;
• домогосподарства, члени яких були поранені або загинули внаслідок обстрілів: медична карта або свідоцтво про смерть;
• домогосподарства, житло яких було зруйновано або пошкоджено внаслідок конфлікту: довідка із зазначенням стану будівель, незалежно від того, чи вони повністю зруйновані, чи частково зруйновані;
• домогосподарства, які проживають у будинку/квартирі приймаючої сім’ї, орендованому будинку/квартирі, притулку: витяг з реєстру територіальної громади, договір оренди житла, довідка у довільній формі з притулку про те, що там проживає домогосподарство;
• домогосподарства яке складається з осіб похилого віку (60+), в тому числі одиноких осіб похилого віку: паспорт громадянина України або інший документ, який підтверджує місце проживання та довідка про присвоєння індивідуального податкового номера.

Як подати заявку

Для того, щоб подати заявку на отримання грошової допомоги, потрібно заповнити спеціальну форму за посиланням. Якщо анкета пройде попередній відбір, спеціалісти фонду зателефонують протягом 10 робочих днів і запросять на очну реєстрацію, куди треба принести оригінали всіх підтверджувальних документів.

Читайте також:

Родини ВПО на Дніпропетровщині можуть отримати пташники і теплиці: як податися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Війна залишає глибокий слід на долях найменших українців. Щоб захистити їхні права та надати необхідну підтримку, держава передбачила спеціальний статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. У 2026 році процедура його отримання зазнала суттєвих змін, ставши більш доступною та адаптованою до сучасних реалій.

Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всю актуальну інформацію про те, хто має право на цей статус, куди звертатися та які документи знадобляться для оформлення.

Статус дитини війни: як отримати

Процедура надання статусу “дитини війни” регулюється урядовою постановою №268. Восени минулого року, а саме 1 вересня 2025 року, Кабінет міністрів ухвалив низку важливих змін, які розширили перелік підстав для його отримання.

У 2026 році статус може отримати неповнолітня особа, яка зазнала:

• поранення, контузії або каліцтва;
• фізичного, сексуального чи психологічного насильства;
• викрадення, незаконного утримання або перебування в полоні;
• депортації чи примусового переміщення;
• залучення до військових формувань;
• загибелі або зникнення безвісти одного чи обох батьків;
• позбавлення батьківського піклування безпосередньо через воєнні дії чи збройні конфлікти.

Часто трапляється так, що дитина зазнала одразу кількох травматичних подій із цього переліку. У такому разі під час подання заяви необхідно визначити ту обставину, яка мала найбільший негативний вплив на її здоров’я та подальший розвиток.

Хто і де може оформити документи

Раніше процедура була суворо прив’язана до місця реєстрації: рішення ухвалювали виключно органи опіки за місцем проживання дитини. Тепер система стала гнучкішою. Оформити статус можна за місцем фактичного звернення чи виявлення дитини, звернувшись до місцевих органів влади та самоврядування.

Подати заяву до служби у справах дітей мають право:

• законний представник (батьки, усиновлювачі);
• сама дитина, якщо їй вже виповнилося 14 років;
• родичі: бабуся, дідусь, прабабуся, прадід, тітка, дядько, повнолітні брати чи сестри, а також вітчим або мачуха;
• представник органу опіки та піклування (це стосується випадків, коли дитина переміщується без супроводу батьків чи законних представників).

Пакет документів: що потрібно зібрати

Базовий пакет включає заяву про надання статусу та згоду на обробку персональних даних. До них додаються копії наступних документів:

• свідоцтво про народження або інший документ, що посвідчує особу дитини;
• документ, що посвідчує особу заявника;
• підтвердження повноважень законного представника або родинних стосунків;
• довідка ВПО дитини (якщо така є);
• паспорт громадянина України (книжечка, ID-картка або е-паспорт у додатку);
• витяг з реєстру територіальної громади.

Якщо дитина постійно перебуває в інтернаті, лікарні чи іншому закладі, необхідний документ, що підтверджує цей факт.

Важливе нововведення 2026 року: перелік підтверджувальних документів значно розширено. Залежно від підстави, тепер можна (і потрібно) додавати медичні довідки, висновки експертиз, витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), судові рішення, свідоцтва про смерть чи зникнення батьків, довідки від соціальних служб.

Терміни розгляду та цифровізація

На розгляд заяви та ухвалення рішення (про надання статусу або відмову) закон виділяє 30 календарних днів. Якщо ви отримали негативну відповідь, але не згодні з нею, рішення завжди можна оскаржити в судовому порядку.

Значно спрощує процес впровадження системи “Діти”. Завдяки їй подати заяву стало легше, а органи опіки тепер можуть автоматично отримувати необхідні відомості з інших державних реєстрів, що позбавляє заявників потреби збирати зайві паперові довідки.

Читайте також:

Перший паспорт у 14 років: як оформити ID-картку та які документи потрібні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!