Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії російської федерації проти України підготувала законопроєкт щодо інвентаризації нерухомості та створення інтерактивної карти доступного житла.

Про це голова ТСК із захисту ВПО, народний депутат України Павло Фролов розповів у інтерв’ю телеканалу Рада.

Інтерактивна мапа доступного житла для ВПО

Павло Фролов зазначив, що новий законопроєкт передбачає аудит та обстеження усіх об’єктів нерухомості, в яких можуть проживати переселенці. 

Нардеп констатував, що держава “дуже мало змогла зробити” для вирішення проблеми житла для переселенців. За його словами, близько 1% ВПО розміщуються у місцях тимчасового проживання, ще близько 1% сімей отримали кошти за програмою єВідновлення. Водночас понад 90% переселенців винаймають житло.

“Є ще декілька програм, фонди тимчасового проживання, проєкт “Прихисток”, але всього це до 5%. Тобто 95% внутрішніх переселенців вимушені десь проживати, винаймати житло. Це дуже дорого, це фактично забирає всі їх можливі доходи. Тому ми приділяємо ключову увагу саме житлу”, — пояснив голова ТСК із захисту ВПО.

Павло Фролов заявив, що спецкомісія обговорить цей законопроєкт з центральними органами виконавчої влади та експертами, аби дуже швидко прийняти його  та запустити обстеження і створити інформаційну базу усіх об’єктів, які можуть бути використані для проживання переселенців.

“Ми бачимо так, що ця база буде з інтерактивною картою. Вона за рахунок інвентаризації, обстеження буде наповнюватись об’єктами з вказівкою: який технічний стан об’єктів, скільки потрібно капіталовкладень на інвестиції, скільки людей можна розмістити в кожному об’єкті.

Тобто для людей буде можливість бачити на карті, де ці об’єкти, який їх стан. Передусім це для того, щоб залучати міжнародників, залучати донорів, для того, щоб реконструювати ці об’єкти і якомога більше людей розселити до того, як вони повернуться вже до звільнених територій або у свої домівки”, — підсумував Павло Фролов.

Читайте також:

• Уряд заборонив виселяти ВПО із житла тимчасового проживання
• Жителі Бахмута зможуть отримати компенсацію від рф без доведення руйнувань
• Компенсації за зруйноване та пошкоджене житло у 2024 році: що потрібно знати
• У Раді хочуть визначити категорії людей, які першими отримають компенсації за знищене житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародний Реєстр збитків продовжує збирати заяви на компенсації від українців. Наразі основну кількість заяв отримують від людей, які через війну перемістилися зі свого місця проживання. Для них передбачені дві категорії, за якими можна подати заяви — переміщення в межах України та переміщення за кордон. Заяви щодо переміщення Україною вже приймаються, а незабаром з’явиться можливість подати заяву щодо переміщення за кордон.

Про це під час спеціального вебінару заявив Ігор Караман — юридичний радник Київського офісу Реєстру збитків для України.

Міжнародний Реєстр збитків: заяви про переміщення

На сьогодні однією з найбільш популярних категорій, за якою подають заяви до міжнародного Реєстру збитків є А1.1 “Вимушене переміщення”. Наразі вже працює механізм подачі заяви щодо вимушеного внутрішнього переміщення, тобто в межах України. Незабаром має розпочатися прийом заяв і щодо переміщення за кордон.

При цьому одна людина може подати одразу дві заяви. Це можливо, якщо вона переміщалась і Україною, і перебувала чи продовжує перебувати за кордоном.

“Особливість заяви категорії А1.1 — це те, що може бути так, що особа перемістилася в межах України, а потім виїхала за кордон. Або ж навпаки, спочатку перемістилася за межі України, а потім повернулась в Україну, і в Україні продовжує перебувати у вимушеному вже внутрішньому переміщенні та не має змоги повернутися до своєї первісної домівки. Це дві різні ситуації, не є взаємовиключними, не є такими, що накладаються одна на одну. Заявник може подати дві різні заяви у двох різних категоріях”, — зазначив Ігор Караман.

Подати заяву до міжнародного Реєстру збитків можна через вебпортал “Дія”. Головним документом при поданні заяви за категорією А1.1 є довідка ВПО.

Детальніше про те, як ВПО подати дані Реєстр збитків за категорією “Вимушене переміщення”, читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Як ВПО стати на квартирний облік у Львові та області: покрокова інструкція та перелік документів
• Житлова допомога для ВПО з ТОТ: як формується черговість виплат компенсації
• Компенсація за майно на ТОТ: що змінилося для ВПО у 2025 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України — це міжнародний орган, який збирає заяви про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих з 24 лютого 2022 року. У ньому передбачена окрема категорія А1 для тих, хто був змушений покинути власні домівки та стати ВПО або біженцем за межами країни.

Про це йдеться на офіційному сайті реєстру.

Міжнародний реєстр збитків: що таке категорія А1

А1 — це одна з найбільш популярних категорій, за якими подаються дані до Міжнародного реєстру збитків. Вона поділена на дві підкатегорії:

• А1.1 “Вимушене внутрішнє переміщення”;
• А1.2 “Вимушене переміщення за межі України”.

Наразі подати заявки можна лише за першою підкатегорією. Проте, як вказали представники Київського офісу Реєстру збитків для України на спеціальному вебінарі 23 грудня 2025 року, можливість подання заяв для біженців, які наразі перебувають за межами України, буде відкрита найближчим часом.

Вказані категорії дозволять у майбутньому отримати грошове “відшкодування душевного болю і страждань” з майбутніх репарацій. При цьому не потрібно додатково надавати власну або експертну оцінку психологічного стану.

За яких обставин переміщення вважається вимушеним

Переміщення вважається вимушеним, якщо:

• пошкоджене чи знищене житло;
• населений пункт знаходиться (знаходився) на території активних бойових дій або території можливих бойових дій;
• населений пункт знаходиться (знаходився) на тимчасово окупованих територіях;
• існує загроза настання активних бойових дій на території населеного пункту;
• існує загроза окупації населеного пункту;
• переміщення спричинене руйнуванням Каховської ГЕС;
• відсутність належних умов для проживання, про які необхідно вказати додатково.

Як подати заяву та які документи потрібні

Подати заяву до Міжнародного реєстру збитків можна лише одним способом — через вебпортал “Дія”. Далі потрібно буде заповнити певні поля з особистою інформацією та додати документи, деякі з яких можуть підтягнутися з Єдиної інформаційної бази про внутрішньо переміщених осіб в Україні.

Як зазначають представники Київського офісу Реєстру збитків для України, головним документом при поданні даних за категорією А1.1 є довідка ВПО.

Важливо, подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків можна стільки разів, скільки існує категорій, до яких належить громадянин. Вони не виключають одна одну. Тому, наприклад, заяви, пов’язані з матеріальними наслідками вимушеного внутрішнього переміщення, такими як втрата оплачуваної роботи, втрата житла або місця проживання чи інші економічні втрати, котрі належать до інших категорій, можна подавати одночасно із заявою по А1.1.

Які дані потрібно зазначити в заяві

У заяві необхідно обов’язково зазначити такі дані:

1. Ідентифікація заявника

• повне ім’я;
• стать;
• дата народження;
• громадянство;
• документ, що посвідчує особу (серія та номер паспорта);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків України;
• унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі України;
• зареєстроване місце проживання заявника;
• поточна адреса фактичного проживання;
• контактний номер або номери телефону;
• адреса електронної пошти;
• підгрупа заявника (наприклад: військовослужбовець, член добровольчих формувань територіальних громад, працівник правоохоронних органів, працівник аварійно-рятувальних служб, комунальних служб, об’єктів критичної інфраструктури, медичний працівник);
• інформація про наявність або відсутність судимості за злочини, пов’язані з російською агресією проти України;
• інформація про застосування до заявника санкцій чи інших еквівалентних обмежувальних заходів, запроваджених урядом або міжнародними організаціями;
• у разі подання заяви через представника — еквівалентна інформація, що ідентифікує такого представника;
• у разі подання заяви через Центр надання адміністративних послуг в Україні — інформація, передбачена статтею 7 Правил залучення представників.

2. Подія або події, пов’язані з вимушеною втечею чи від’їздом

• дата або дати переміщення;
• адреса реєстрації на момент переміщення;
• адреса або адреси після переміщення (якщо вони відрізняються від поточної адреси заявника);
• інформація про обставини, що спричинили вимушену втечу або від’їзд;
• інформація про інших членів сім’ї, які були переміщені разом із заявником (заяви на таких осіб подаються окремо);
• дата завершення вимушеного внутрішнього переміщення (за наявності).

3. Реєстрація як внутрішньо переміщеної особи

• інформація про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи в Єдиній інформаційній базі даних про ВПО в Україні;
• дата видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
• реєстраційний номер або номери.

4. Додаткові докази

• додаткові докази щодо особи заявника;
• додаткові докази щодо обставин, які спричинили вимушену втечу або від’їзд;
• додаткові докази щодо інших аспектів заяви;
• додаткові коментарі заявника.

5. Перевірка та подання заяви

• перевірка та підтвердження внесених даних;
• перевірка особи перед поданням заяви;
• згода на передачу персональних даних;
• подання заяви.

Читайте також:

У Реєстрі збитків з’явилася нова категорія для тих, хто втратив майно на ТОТ: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!