Сили Оборони продовжили штурм росіян під Бахмутом 1 жовтня і досягли підтвердженого просування вперед. Геолокаційні дані, опубліковані 30 вересня, вказують на те, що ЗСУ пішли вперед на схід від Андріївки – це 10 км на південний захід від Бахмута.

Про це повідомляє Інститут вивчення війни

Росіян скидають в Бахмут

Додаткові геолокаційні дані, опубліковані 1 жовтня, вказують на те, що українські сили незначно просунулися на північний схід від Андріївки. Міністерство оборони росії заявило, що підрозділи Південного угруповання російських військ відбили українські атаки поблизу Кліщіївки, Андріївки та Курдюмівки. Російські джерела стверджували 30 вересня та 1 жовтня, що українські війська продовжували безуспішні спроби прорватися до залізничної колії поблизу Кліщіївки та Андріївки.

Російські війська продовжили наступальні операції під Бахмутом 1 жовтня, але не здобули жодних підтверджених успіхів. Вони намагалися прорватися в районі Кліщіївки та Андріївки. Речник української Східної групи військ Ілля Євлаш заявив 1 жовтня, що російські війська зосередили в самому Бахмуті, там налічують понад 10 000 військовослужбовців.

Бахмут може повторити сценарій ЗСУ в Ізюмі

Російські блогери повідомили 30 вересня та 1 жовтня, що нібито їхні війська контратакують та утримують оборонні позиції вздовж залізниці біля Кліщіївки та Андріївки. 

Пов’язаний з Кремлем блогер стверджував 1 жовтня, що російські війська також провели невдалі атаки на північний схід від Кліщіївки. Інше джерело рф запевняло, що окупанти повністю контролюють Курдюмівку.

Тим часом деякі оглядачі в рф заявили, що бої на південь від Бахмута нагадують ситуацію в Ізюмі восени 2022 року. Натякаючи на контрнаступ ЗСУ в Харківській області, оскільки ситуація є дуже поганою для обох сторін і “пов’язана з серйозними ризиками”. Російські джерела стверджують, що їхні війська зайняли позиції в східній частині Оріхово-Василівки  станом на 30 вересня. Аналітики не підтверджують цього.

Читайте також: Російське Міноборони готується до того, що ЗСУ звільнять Бахмут: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!