Сили Оборони продовжили штурм росіян під Бахмутом 1 жовтня і досягли підтвердженого просування вперед. Геолокаційні дані, опубліковані 30 вересня, вказують на те, що ЗСУ пішли вперед на схід від Андріївки – це 10 км на південний захід від Бахмута.
Додаткові геолокаційні дані, опубліковані 1 жовтня, вказують на те, що українські сили незначно просунулися на північний схід від Андріївки. Міністерство оборони росії заявило, що підрозділи Південного угруповання російських військ відбили українські атаки поблизу Кліщіївки, Андріївки та Курдюмівки. Російські джерела стверджували 30 вересня та 1 жовтня, що українські війська продовжували безуспішні спроби прорватися до залізничної колії поблизу Кліщіївки та Андріївки.
Російські війська продовжили наступальні операції під Бахмутом 1 жовтня, але не здобули жодних підтверджених успіхів. Вони намагалися прорватися в районі Кліщіївки та Андріївки. Речник української Східної групи військ Ілля Євлаш заявив 1 жовтня, що російські війська зосередили в самому Бахмуті, там налічують понад 10 000 військовослужбовців.
Бахмут може повторити сценарій ЗСУ в Ізюмі
Бої на Бахмутському напрямку/ з відкритих джерел
Російські блогери повідомили 30 вересня та 1 жовтня, що нібито їхні війська контратакують та утримують оборонні позиції вздовж залізниці біля Кліщіївки та Андріївки.
Пов’язаний з Кремлем блогер стверджував 1 жовтня, що російські війська також провели невдалі атаки на північний схід від Кліщіївки. Інше джерело рф запевняло, що окупанти повністю контролюють Курдюмівку.
Тим часом деякі оглядачі в рф заявили, що бої на південь від Бахмута нагадують ситуацію в Ізюмі восени 2022 року. Натякаючи на контрнаступ ЗСУ в Харківській області, оскільки ситуація є дуже поганою для обох сторін і “пов’язана з серйозними ризиками”. Російські джерела стверджують, що їхні війська зайняли позиції в східній частині Оріхово-Василівки станом на 30 вересня. Аналітики не підтверджують цього.
Читайте також: Російське Міноборони готується до того, що ЗСУ звільнять Бахмут: що відомо
Ситуація з евакуацією в Донецькій області знову набирає обертів. Загострення проблем з електропостачанням, перебої з водою та регулярні російські обстріли змушують жителів регіону залишати свої домівки.
Про тенденції виїзду, найгарячіші напрямки та виклики для волонтерів редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.
Чому посилюється евакуація з міст Донеччини
Основними містами, звідки наразі найчастіше виїжджають люди, залишаються Краматорськ та Слов’янськ. Однією з головних причин посилення евакуації Євген Ткачов називає проблеми з критичною інфраструктурою.
“Особливо підштовхує людей зникнення електрики і великий проміжок, поки її відновлюють. Люди, мабуть, починають розуміти, що будь-якої миті вона зникне зовсім. І тоді для багатьох буде дуже складно проживати в багатоповерхівках. Тому я бачу, що саме ця категорія більше виїжджає“, — пояснює представник “Проліски”.
Проблема електропостачання безпосередньо впливає на наявність води у квартирах. За словами Євгена, тиск часто буває слабким, через що вода не доходить до верхніх поверхів, а в багатьох випадках зникає повністю.
Водночас російські обстріли продовжують залишатися головним фактором небезпеки. Як зазначає представник місії, поняття безпеки на Донеччині зараз просто не існує, адже удари завдаються постійно і по різних населених пунктах.
“Вчора в Олександрівці, через котру проходять всі транзитні шляхи, прямо посеред білого дня десь о 5-й КАБами відпрацювали по центру і по дорозі, по якій йде евакуація. Дрони залітають і в Краматорськ, і в Слов’янськ“, — розповідає представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.
Жителі міст бачать, як закриваються будівельні магазини, зменшується трафік перевізників та скорочується кількість автівок на вулицях. Як наслідок: “Зранку вже замітно, з кожним тижнем Краматорськ, Слов’янськ пустіше і пустіше”.
Куди переїжджають мешканці області
Не всі жителі Донеччини одразу вирушають до інших областей України. Частина людей намагається знайти прихисток у віддалених селах власного регіону або на межі з сусідніми областями.
“Слов’янськ та Краматорськ пустішають. Навіть люди з цих місць намагаються виїхати в села, котрі подалі, наприклад, навіть в своїх регіонах. Зі Слов’янська там на Билбасівку хочуть приїхати, на Черкаське, на кордоні з Харківською областю, або сюди в Олександрівку“, — зазначає Євген Ткачов.
За його словами, жителі приватного сектору тримаються за власні будинки набагато довше. Наявність врожаю, худоби та власних колодязів дозволяє їм долати труднощі, з якими стикаються мешканці багатоповерхівок, тому евакуація з сіл відбувається значно повільніше.
Як працює евакуація з речами від місії “Проліска”
Гуманітарна місія “Проліска” реалізує проєкт безкоштовної евакуації родин разом із їхнім майном. Для реєстрації необхідно звернутися на номер гарячої лінії 0800 688. Від людей не вимагають жодних документів під час реєстрації, проте просять чітко підготувати відповіді щодо складу сім’ї, адреси та переліку майна.
“Те, що для нас дуже важливо, і це іноді буває складніше всього — тобто перерахувати те майно, яке люди хочуть вивезти. Тому що щось ми веземо, щось ми не веземо, бо різні випадки бувають. Іноді люди хочуть і трішечки свій бізнес перевезти, і будівельні матеріали, або там 20 мішків з вугіллям. Тому просто підготувати відповіді, яке саме майно, тому що в нас різні вантажівки, різні об’єми, різна вантажоспроможність“, — наголошує представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.
Якщо речей небагато, місія об’єднує вантажі двох або трьох родин. Людей транспортують мікроавтобусами, а їхні речі — вантажівками. Окремим питанням є евакуація тварин. Волонтери готові допомагати, але просять господарів заздалегідь продумати деталі. Маленьких тварин можна перевозити на колінах у мікроавтобусі, а великих — у вантажівках, обов’язково у клітках або спеціальних переносках, враховуючи погодні умови.
Небезпеки та виклики для евакуаційних бригад
Робота евакуаційних бригад супроводжується постійними небезпеками та технічними труднощами. Ворожі обстріли відбуваються протягом усього світлового дня, тому пристосуватися до безпечного часу виїзду неможливо. Російська армія часто завдає ударів по інфраструктурних об’єктах, зокрема по автозаправних станціях.
“В дорозі бачимо автозаправочні станції згорівші. Тому зараз наші водії отримали інструкцію, що на автозаправочних станціях ніяких хот-догів, ніякої кави. Швиденько заправились і швиденько тікати. Це навіть не тільки прифронтова територія, а й в Харківській, і в Донецькій областях“, — розповідає Євген Ткачов.
Крім обстрілів, волонтери стикаються з логістичними труднощами. Робота засобів радіоелектронної боротьби глушить навігатори, а відсутність табличок із назвами перейменованих вулиць та номерами будинків суттєво ускладнює роботу фахівців під час пошуку адрес.
У червні 2026 року Сіверська міськрада провела п’ять державних закупівель. Загалом у червні для потреб Сіверської громади придбали товарів та послуг на суму понад 727 тисяч гривень. Що саме купували за ці гроші?
Редакція вивчала на сайті Прозорро.
Сіверська міськрада: витрати у червні 2026 року
Протягом червня 2026 року Сіверська міськрада провела три закупівлі на 697 503,88 гривень.
За 524 880 гривень придбали талони на паливо. В цю суму входять 5 000 літрів дизельного палива (Євро 5) і 2 000 літрів бензину А-95 (Євро 5).
Українські війська за минулий тиждень звільнили 3 кв. км біля Бахмута, ЗСУ продовжують просуватися вперед, маємо успіхи у напрямках Кліщіївки та Андрівки. Територія поблизу Бахмута […]
17 вересня 2023 року Сили оборони України деокупували село Кліщіївку. Населений пункт, як і сусідня Андріївка, були важливими елементами оборонного рубежу росіян, який простягнувся від […]
Після звільнення Андріївки і Кліщіївки на півдні Бахмута для ЗСУ відкрилися можливості для деокупації міста-фортеці. Війська рф ще намагатимуться відновити втрачені позиції. Найближчими тижнями окупантам […]
На південь від Бахмута Сили оборони України вже зайняли всі ключові позиції, які необхідні для звільнення міста-фортеці. Тепер треба дочекатися, коли аналогічні дії відбудуться на північному […]
