З 1 вересня 2025 року діти-ВПО мають ходити у школи за місцем проживання. Дистанційно відвідувати колишні школи можна буде лише в особливих випадках.

Як до цього готуються школи Донеччини, на брифінгу розповіла директорка Департаменту освіти і науки Донецької ОВА Тетяна Сідашева.

Школи Донеччини: як організують дистанційне навчання

З 1 вересня 2025 року діти-ВПО будуть навчатися очно у школах за місцем свого фактичного перебування. Це має забезпечити дітям якісну освіту та інтеграцію в нову громаду.  

Якщо місць у школах за місцем проживання немає, то дитина може продовжити дистанційне навчання у своїй колишній школі. Однак, дистанційні класи працюватимуть лише за наявності певної кількості дітей.

“Дистанційні класи, дистанційна школа буде працювати, якщо у класі буде більше 20 осіб. Питання про роботу шкіл буде обговорюватися з кожною громадою і кожною школою окремо”, — повідомляє Тетяна Сідашева.

Наразі в Донецькій області тільки розпочали опрацьовувати питання дистанційної роботи шкіл з 1 вересня 2025 року. Поки що сказати точно, яка школа продовжить роботу, а яка призупинить, неможливо.

“Зараз ми разом з громадами опрацьовуємо ці питання. І я думаю, що вже у другій половині цього навчального року, ми будемо мати більш-менш зрозумілу картину: які школи залишаються на дистанційному форматі, а які призупинять свою роботу. Це ми все будемо опрацьовувати і з територіальними громадами, і з колективами шкіл, щоб зрозуміти, яка в нас буде освітня мережа на 1 вересня 2025 року”, — каже очільниця Департаменту освіти і науки.

Разом із цим Тетяна Сідашева наголосила, що школи, в яких не набереться необхідна кількість учнів, не закриватимуться назавжди. Вони призупинять роботу на невизначений час.

Читайте також:

• Нова шкільна програма “Захист України”: чи працює вона в бахмутських школах
• Чи повинні батьки школярів здавати кошти на школу: відповідь Омбудсмена
• В Україні реформують старшу школу: що зміниться для дітей

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

16 липня в різних містах України відбулися мітинги проти відставки Михайла Федорова з посади очільника Міністерства оборони України. Люди збиралися в Києві, Дніпрі, Львові, Житомирі, Івано-Франківську. Однією з тих, хто підтримав мирний протест у Дніпрі, була волонтерка з Бахмута Жанна, яка довгий час допомагає українському війську.

Як пройшов мітинг у Дніпрі, розповідає Бахмут IN.UA.

Мітинг проти відставки Федорова у Дніпрі

16 липня у Дніпрі відбувся мітинг проти відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони України. Десятки людей зібралися під будівлею Дніпропетровської ОДА.

Мітингарі вийшли з картонками, на яких нанесли написи в підтримку Федорова, та скандували гасла проти відставки міністра. Серед мітингарів була бахмутська волонтерка Жанна, яка понад три роки активно волонтерить і закриває збори для потреб бійців на фронті.

“Я вирішила вийти, бо мене не влаштовує відсутність комунікації по відверто дивним рішенням від влади. Відставка неприйнятна, бо Михайло Федоров — ефективний міністр, який дуже вплинув на українське військо за той невеликий період часу, що був на посаді. Я вважаю, що надалі він міг би принести Україні ще більше успіхів на фронті”, — зазначила Жанна.

Що відомо про відставку Михайла Федорова

15 липня стало відомо, що Михайло Федоров залишив посаду міністра оборони. Джерела видання “Українська Правда” повідомили, що рішення про усунення Федорова ухвалили через те, що Зеленський більше не міг миритися з постійним конфліктом між Федоровим і Сирським. Ймовірним кандидатом на посаду міністра оборони є Ігор Клименко, очільник МВС.

Після відставки Федоров опублікував перелік із 22 досягнень, які, за його словами, вдалося реалізувати команді Міністерства оборони. Серед головних результатів він виділив розвиток безпілотних технологій та реформування системи оборонних закупівель. Окремим напрямом стала підтримка українського оборонно-промислового комплексу та масштабування виробництва сучасного озброєння.

Михайло Федоров очолив Міністерство оборони з 14 січня 2026 року. До цього він відповідав за цифрову трансформацію України, розвиток застосунку “Дія” та цифровізацію державних сервісів.

Читайте також:

Кадрові зміни в Уряді: хто залишив свої посади

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Евакуація цивільного населення з населених пунктів Донецької області триває в умовах постійних обстрілів та активності безпілотників, які застосовує російська армія. Основний потік заявок на виїзд наразі фіксується з Краматорська, Слов’янська та найближчих сіл.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим та розповідає про поточний стан інфраструктури, безпеку маршрутів і складнощі з розміщенням людей.

Евакуація з Донеччини: ситуація у Краматорську та Слов’янську

За словами волонтера, у Краматорську та Слов’янську продовжується евакуація, яка постійно стає активнішою. Процес евакуації ускладнюється постійними обстрілами, однак волонтери продовжують роботу.

Водночас Богдан Зуяков зазначає, що в містах працюють комунальні служби, транспорт, магазини та лікарні в обмеженому режимі. Електропостачання працює з перебоями, іноді виникають проблеми зі зв’язком через відключення світла, але ремонтні бригади намагаються швидко усувати пошкодження. Місцеві жителі щодня чують звуки дронів та розриви керованих авіабомб.

Найбільш небезпечними для проживання є околиці міст, спрямовані в бік фронту.

“Наприклад, якщо Краматорська, то Василівка, Семенівка, Василівська Пустош, Біленьке. Загалом найчастіше евакуюються з Краматорська та Слов’янська та з цих сел“, — зазначає Богдан Зуяков.

Водночас волонтер додає, що активність населення в аспекті евакуації з Дружківки знизилась. Значна частина населення вже залишила місто, а кількість заявок зменшилася, хоча вони надходять щодня. Наразі там відсутні базові комунікації. Люди живуть без газу, води та електроенергії, що стає головним фактором для прийняття рішення про виїзд.

Вплив безпілотників на логістику

Безпекова складова залишається головним викликом для евакуаційних бригад. Лінія фронту фізично може не рухатися швидко, але дрони, які використовує противник, здатні долітати глибоко в тил. Російські військові контролюють під’їзні шляхи, роблячи маршрути небезпечними.

“Навіть просто до Краматорська доїхати — це начебто, умовно, ще безпечна здача, але все одно ти не знаєш, в який момент можеш наткнутися на дрон“, — описує ситуацію волонтер.

Для мінімізації ризиків евакуаційні екіпажі детально вивчають рух транспорту та намагаються уникати засідок на дорогах.

Дефіцит житла для переселенців

Як вказує волонтер, сам алгоритм вивезення людей з волонтерської точки зору не зазнав суттєвих змін, проте виникли серйозні труднощі для тих, хто виїжджає. Знайти доступну нерухомість за прийнятною ціною стає дедалі важче.

Головні складнощі з розміщенням:

• відсутність фізичних вільних місць у найближчих тилових містах, таких як Лозова чи Барвінкове;
• неможливість орендувати будинок або квартиру.

Волонтери готуються до можливого збільшення кількості заявок з Краматорська та акумулюють ресурси для масового вивезення людей у бік Лозової у разі погіршення ситуації.

Мотивація до виїзду та сезонний фактор

Найчастіше зараз евакуюються пенсіонери. Головна мотивація — повністю зруйноване майно та відсутність умов для існування після місяців життя без комунікацій. Водночас літня спека не стимулює додаткову хвилю евакуації.

Процес оформлення заявки вимагає чіткого підтвердження від людини, яка виїжджає. Запит передають як самі мешканці напряму, так і їхні родичі. Умови для виїзду екіпажу:

• наявність точного підтвердження від особи, яку планують вивозити;
• добровільне бажання евакуюватися;
• відмова у виїзді, якщо родичі намагаються прийняти рішення замість людини без її фактичної згоди.

Читайте також:

Політику щодо питань ВПО можуть об’єднати з ветеранською: у чому ризики

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!