З 1 вересня 2025 року діти-ВПО мають ходити у школи за місцем проживання. Дистанційно відвідувати колишні школи можна буде лише в особливих випадках.

Як до цього готуються школи Донеччини, на брифінгу розповіла директорка Департаменту освіти і науки Донецької ОВА Тетяна Сідашева.

Школи Донеччини: як організують дистанційне навчання

З 1 вересня 2025 року діти-ВПО будуть навчатися очно у школах за місцем свого фактичного перебування. Це має забезпечити дітям якісну освіту та інтеграцію в нову громаду.  

Якщо місць у школах за місцем проживання немає, то дитина може продовжити дистанційне навчання у своїй колишній школі. Однак, дистанційні класи працюватимуть лише за наявності певної кількості дітей.

“Дистанційні класи, дистанційна школа буде працювати, якщо у класі буде більше 20 осіб. Питання про роботу шкіл буде обговорюватися з кожною громадою і кожною школою окремо”, — повідомляє Тетяна Сідашева.

Наразі в Донецькій області тільки розпочали опрацьовувати питання дистанційної роботи шкіл з 1 вересня 2025 року. Поки що сказати точно, яка школа продовжить роботу, а яка призупинить, неможливо.

“Зараз ми разом з громадами опрацьовуємо ці питання. І я думаю, що вже у другій половині цього навчального року, ми будемо мати більш-менш зрозумілу картину: які школи залишаються на дистанційному форматі, а які призупинять свою роботу. Це ми все будемо опрацьовувати і з територіальними громадами, і з колективами шкіл, щоб зрозуміти, яка в нас буде освітня мережа на 1 вересня 2025 року”, — каже очільниця Департаменту освіти і науки.

Разом із цим Тетяна Сідашева наголосила, що школи, в яких не набереться необхідна кількість учнів, не закриватимуться назавжди. Вони призупинять роботу на невизначений час.

Читайте також:

• Нова шкільна програма “Захист України”: чи працює вона в бахмутських школах
• Чи повинні батьки школярів здавати кошти на школу: відповідь Омбудсмена
• В Україні реформують старшу школу: що зміниться для дітей

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія має нові просування на Донеччині. За даними аналітиків DeepState, їм вдалося просунутися вперед поблизу Іллінівки у бік Костянтинівки, намагаючись взяти місто у напівкільце. Водночас саме Покровський напрямок зберігає лідерство за кількістю боєзіткнень.

Детальніше про ситуацію на ключових ділянках фронту читайте у матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

На Покровському напрямку зберігається найвища інтенсивність боїв. Українські військові зупинили 40 штурмових дій російської армії біля Родинського, Василівки, Новоолександрівки, Гришиного, Удачного та у бік Степів, Іванівки, Сергіївки, Шевченка й Дорожнього. Порівняно з попередньою добою активність наступальних дій дещо знизилася — напередодні тут фіксували 56 штурмів.

На Костянтинівському напрямку російські військові здійснили 12 атак. Боєзіткнення відбувалися поблизу Костянтинівки, Іванопілля, Плещіївки, Степанівки та у бік Новопавлівки. Інтенсивність боїв на цій ділянці зросла порівняно з минулою добою, коли було зафіксовано 10 наступальних спроб. Водночас аналітики DeepState в останньому оновленні мапи зазначили, що противнику вдалося просунутися поблизу Іллінівки, що на південних околицях Костянтинівки.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 14 разів намагалася вклинитися в українську оборону. Бої точилися у бік Дробишевого, Діброви, Лимана та неподалік Зарічного і Ямполя. Кількість атак на цьому напрямку зросла порівняно з минулою добою, коли фіксувалося 10 спроб штурму.

На Слов’янському напрямку українські захисники зупинили 20 наступальних дій російських військових. Спроби просунутися фіксували поблизу Закітного, Різниківки та у бік Рай-Олександрівки й Кривої Луки. Це вдвічі більше порівняно з показниками попередньої доби, під час якої відбулося 10 атак.

На Краматорському напрямку російська армія наступальних дій не проводила. Минулої доби на цій ділянці фіксували дві спроби витіснити українських військових із позицій.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

• особового складу — 1 130 осіб; . танків — 5 одиниць;
• бойових броньованих машин — 7 одиниць;
• артилерійських систем — 60 одиниць;
• РСЗВ — 5 одиниць;
• засобів ППО — 3 одиниці;
• наземних робототехнічних комплексів — 6 одиниць;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 853 одиниці;
• крилатих ракет — 40 одиниць;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 437 одиниць;
• спеціальної техніки — 4 одиниці.

Читайте також:

Яким був травень на фронті: окупанти наростили штурми, але без суттєвих успіхів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

2 червня 2026 року Сили Безпілотних систем вдарили по місцю дислокації російських військових біля Маріуполя, у селищі Широкине. Внаслідок атаки вдалося ліквідувати близько 11 осіб.

Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді.

Атака українських безпілотників

За інформацією командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта Бровді, українські оператори завдали прицільного удару по позиціях російської армії. Попередньо відомо про ліквідацію 11 осіб, проте наразі триває дорозвідка для встановлення точних результатів атаки.

Окрім ураження живої сили, під час нічної операції українським дронам вдалося знищити військову техніку:

• командно-штабні машини та вантажівки 5-го окремого батальйону управління 3-го армійського корпусу РФ;
• берегові радіолокаційні станції “Нева-Б” та “Нева-Б2М”.

Читайте також:

Росіяни просунулися поблизу Покровська — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!