У Чернівцях відбулась Всеукраїнська учнівська олімпіада з географії. Участь у ній взяли збірні команди з найкращих учнів кожної з областей. У складі об’єднаної команди з Донеччини був і школяр з Бахмута — восьмикласник школи №10 Пилип Ємельянов.

Про підготовку і участь в олімпіаді редакції Бахмут IN.UA розповів Пилип Ємельянов та його наставниця — вчителька географії Світлана Романюк.

Підготовка до олімпіади

Пилип Ємельянов навчається у 8 класі Бахмутської ЗОШ №10. Навчання проходить онлайн, але це не заважає школяру мати гарні результати з різних дисциплін. Наразі хлопець плідно займається географією. Це він робить і в позаурочний час.

“Ми дуже довго готувалися з моєю наставницею: 2-3 рази на тиждень у нас були заняття і додатково я ще самотужки вивчав матеріал у свій вільний час. Це було складно, зважаючи на те, що навчання проходить онлайн, і контакт зі вчителем у мене був лише телефоном чи відеоконференції. Плюс потрібно було навчатися за шкільною програмою, бо уроки ніхто не відміняв. Взагалі географія дуже цікава наука для мене, адже вона поєднує і математику, і теоретичні знання, і практику”, — розповідає Пилип Ємельянов.

Вчителька хлопця пояснює, що аби брати участь Пилип мав мати певні важелі. Зокрема, перемогти на обласному етапі олімпіади, якому передували шкільний і місцевий рівні.

“Пилип дуже розумний хлопчина, він зміг буквально прорватися до Всеукраїнського рівня. Наприклад, під час місцевої олімпіади він посів друге місце, але зібрав достатню кількість балів, щоб його робота була направлена до розгляду членами комісії обласного етапу. Попри те, що він був на другому місці, його запросили на обласну олімпіаду, де він показав непоганий результат. Він був на третьому місці, хоча 84,5 бали, які він отримав — це дуже високий показник. Після цього його запросили до збірної Донецької області. Він відвідував тренувальні збори, які проводилися вчителями Донецької області, а потім поїхав до Чернівців”, — розповідає наставниця учня.

Вчителька розповідає, що сам Пилип був мотивований участю у змаганнях, тому ініціативу з підготовки брав у свої руки. Також юнака дуже підтримували батьки.

“У більшості — це його особистий самостійний вклад у свої досягнення. Ми з ним займались у форматах консультацій по відеозв’язку: опрацьовували різні завдання, я давала йому певні матеріали. Але я вважаю, що гарні результати Пилипа — це його велика заслуга. І велика подяка батькам, що вони дають своїй дитині шанс заявити про себе”, — розповідає Світлана Романюк.

Учень з Бахмута на Всеукраїнській олімпіаді з географії

Всеукраїнська олімпіада з географії тривала в Чернівцях з 31 березня до 4 квітня. У складі збірної Донеччини були четверо найкращих учнів області. Пилип Ємельянов каже, що цей етап виявився для нього складним, але він отримав гарний досвід.

“На мою думку, олімпіада була дуже складною. Особисто для таких учнів, як я, які третій рік навчаються онлайн через війну. Мені було незвично перебувати у шкільному середовищі, у класах. Навіть трішки нахлинули спогади про те, як я колись сидів у своєму рідному класі в Бахмуті. Але я швидко опанував ці емоції. Деякі завдання були особливо складними. Наприклад, нам давали 10 мінералів і потрібно було сказати, що це за мінерал і для чого він використовується”, — розповів школяр.

Пилип Ємельянов не посів призового місця, але отримав сертифікат для отримання академічного гранту на навчання. Після цього здобутку хлопець почав розмірковувати щодо подальшого вступу.

“До цього моменту я не сильно замислювався над тим, куди я буду вступати після закінчення школи. Але коли мені видали грант, то я задумався щодо того, щоб зробити акцент на тому, що в мене виходить найкраще — це географія. Можливо після закінчення школи я піду навчатися за спеціальностями, які дотичні до географії”, — розповів Пилип Ємельянов.

Своїм одноліткам Пилип радить не боятися проявляти себе у подібних шкільних змаганнях.

“Наступного навчального року я планую брати участь в олімпіадах, які мені пропонуватимуть. А своїм одноліткам я можу порадити не боятися, а сприймати такі заходи просто як звичайний тест. Там нічого важкого немає, це просто перевірка твоїх знань. І навіть якщо ти не маєш якихось великих результатів і перемог, то нічого страшного. Головне — ти там побував і показав себе. Я вважаю, що олімпіади — це дуже класний шанс вдосконалити самого себе”, — зауважив Пилип Ємельянов.

Читайте також:

• Андріївські вечорниці та спільні тренування: історія вчительки з Донеччини, яка мотивує учнів
• Для учнів НМТ легше, ніж ЗНО: бахмутська вчителька математики про навчання онлайн та репетиторство
• Маки на маршруті: як студенти Бахмутського ЦПТО змінили зупинку в Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вербна неділя у 2026 році в Україні припадає на 29 березня 2026 року. Це християнське свято, яке відзначають за тиждень до Великодня. Воно символізує вхід Ісуса Христа до Єрусалима, коли люди вітали Його пальмовими гілками. Оскільки в Україні пальми не ростуть, їх замінили на вербу — одну з перших рослин, що оживає навесні.

Про те, коли Вербна неділя в Україні, які традиції є на це свято, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

Що означає Вербна неділя

Вербна неділя — це одне з дванадцяти найбільших церковних свят. У народі її також називають Шуткова неділя або Квітна неділя. Свято символізує перемогу життя над смертю, пробудження природи та духовне очищення перед Великоднем. Цей день відкриває Страсний тиждень — найважливіший період перед Пасхою.

Основним символом свята є саме верба, але також люди можуть приносити до храму на освячення:

• весняні гілочки;
• квіти;
• зелень.

Освячені гілки вважаються захисними та мають особливу духовну силу. Їх не викидають, а збирають вдома, потім заведено спалити гілочки.

Традиції Вербної неділі в Україні

Вербна неділя в Україні має багато давніх традицій, які передаються з покоління в покоління.

Освячення верби

Головна традиція — це похід до церкви для освячення гілок верби. Люди приносять невеликі букетики, які потім зберігають вдома як оберіг.

Легке “биття” вербою

Після освячення існує жартівливий обряд — легенько бити один одного гілочками верби зі словами:

“Не я б’ю — верба б’є, за тиждень Великдень”.

Вважається, що це приносить здоров’я та силу.

Як зберігати посвячену вербу?

Освячену вербу:

• ставлять біля ікон;
• зберігають цілий рік;
• використовують як оберіг від негоди та хвороб.

Історія свята Вербної неділі

Історія Вербної неділі походить із біблійних подій. Згідно з Євангелієм, Ісус Христос урочисто в’їхав до Єрусалима, а люди зустрічали Його пальмовими гілками, вигукуючи “Осанна!”.

У країнах, де немає пальм, зокрема в Україні, символом свята стала верба. Вона уособлює життя, оновлення та Божу благодать. Свято почали широко відзначати ще в перші століття християнства, і з того часу воно стало невід’ємною частиною церковного календаря.

Як святкують Вербну (Пальмову) неділю в інших країнах

У багатьох країнах світу це свято відоме як Пальмова неділя, і традиції там відрізняються, але зберігають спільний зміст — вшанування входу Ісуса до Єрусалима.

Іспанія

В Іспанії Пальмова неділя відкриває масштабні святкування Страсного тижня ( її називають Semana Santa). Тут проходять урочисті процесії: люди несуть пальмові гілки, діти тримають красиво прикрашені пальми, а вулиці наповнюються релігійною музикою та ходами.

Італія

В Італії віряни приносять до церкви пальмові та оливкові гілки. Основні традиції, це освячення гілок, сімейні обіди після служби та символи миру (особливо оливкова гілка).

Фінляндія

У Фінляндія це свято має унікальний народний колорит. Тут діти переодягаються в “великодніх відьом” і ходять по домівках, вони дарують прикрашені гілочки, бажають здоров’я та отримують солодощі. Це поєднання християнських і давніх язичницьких традицій.

Філіппіни

У Філіппінах Пальмова неділя — дуже важлива подія. Традиції включають:

• масові богослужіння;
• освячення сплетених пальмових листків (palaspas);
• великі вуличні процесії.

Це одне з найбільш відвідуваних релігійних свят у країні.

До теми:

Майже 2 000 гривень: у скільки обійдеться великодній кошик українцям в 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Завтра, 2 квітня 2026 року, відбудеться “Пряма лінія” із заступником начальника Бахмутської МВА Олександром Марченком. Усі охочі зможуть поставити нагальні питання.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Пряма лінія

2 квітня з 12:00 до 13:00 бахмутяни зможуть зателефонувати до Олександра Марченка, заступника міського голови. Мешканці Бахмутської міської територіальної громади, зателефонувавши за номером +380 (95) 024 5075, можуть отримати відповіді на питання, які їх турбують.

Зазначимо, що Пряму лінію організовують для бахмутян періодично з різними представниками ОМС. Зверніть увагу, що телефонна лінія у зазначені години може бути перенавантажена.

Читайте також:

• 10,5 мільйонів та зарплата у 120 тисяч: що задекларував начальник Бахмутської МВА Олексій Рева у 2024 році
• “Чорні трансплантологи” в Бахмуті? Російська пропаганда запустила новий фейк
• Виплати від ООН у Києві: куди звертатися, щоб отримати гроші

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!