У Чернівцях відбулась Всеукраїнська учнівська олімпіада з географії. Участь у ній взяли збірні команди з найкращих учнів кожної з областей. У складі об’єднаної команди з Донеччини був і школяр з Бахмута — восьмикласник школи №10 Пилип Ємельянов.

Про підготовку і участь в олімпіаді редакції Бахмут IN.UA розповів Пилип Ємельянов та його наставниця — вчителька географії Світлана Романюк.

Підготовка до олімпіади

Пилип Ємельянов навчається у 8 класі Бахмутської ЗОШ №10. Навчання проходить онлайн, але це не заважає школяру мати гарні результати з різних дисциплін. Наразі хлопець плідно займається географією. Це він робить і в позаурочний час.

“Ми дуже довго готувалися з моєю наставницею: 2-3 рази на тиждень у нас були заняття і додатково я ще самотужки вивчав матеріал у свій вільний час. Це було складно, зважаючи на те, що навчання проходить онлайн, і контакт зі вчителем у мене був лише телефоном чи відеоконференції. Плюс потрібно було навчатися за шкільною програмою, бо уроки ніхто не відміняв. Взагалі географія дуже цікава наука для мене, адже вона поєднує і математику, і теоретичні знання, і практику”, — розповідає Пилип Ємельянов.

Вчителька хлопця пояснює, що аби брати участь Пилип мав мати певні важелі. Зокрема, перемогти на обласному етапі олімпіади, якому передували шкільний і місцевий рівні.

“Пилип дуже розумний хлопчина, він зміг буквально прорватися до Всеукраїнського рівня. Наприклад, під час місцевої олімпіади він посів друге місце, але зібрав достатню кількість балів, щоб його робота була направлена до розгляду членами комісії обласного етапу. Попри те, що він був на другому місці, його запросили на обласну олімпіаду, де він показав непоганий результат. Він був на третьому місці, хоча 84,5 бали, які він отримав — це дуже високий показник. Після цього його запросили до збірної Донецької області. Він відвідував тренувальні збори, які проводилися вчителями Донецької області, а потім поїхав до Чернівців”, — розповідає наставниця учня.

Вчителька розповідає, що сам Пилип був мотивований участю у змаганнях, тому ініціативу з підготовки брав у свої руки. Також юнака дуже підтримували батьки.

“У більшості — це його особистий самостійний вклад у свої досягнення. Ми з ним займались у форматах консультацій по відеозв’язку: опрацьовували різні завдання, я давала йому певні матеріали. Але я вважаю, що гарні результати Пилипа — це його велика заслуга. І велика подяка батькам, що вони дають своїй дитині шанс заявити про себе”, — розповідає Світлана Романюк.

Учень з Бахмута на Всеукраїнській олімпіаді з географії

Всеукраїнська олімпіада з географії тривала в Чернівцях з 31 березня до 4 квітня. У складі збірної Донеччини були четверо найкращих учнів області. Пилип Ємельянов каже, що цей етап виявився для нього складним, але він отримав гарний досвід.

“На мою думку, олімпіада була дуже складною. Особисто для таких учнів, як я, які третій рік навчаються онлайн через війну. Мені було незвично перебувати у шкільному середовищі, у класах. Навіть трішки нахлинули спогади про те, як я колись сидів у своєму рідному класі в Бахмуті. Але я швидко опанував ці емоції. Деякі завдання були особливо складними. Наприклад, нам давали 10 мінералів і потрібно було сказати, що це за мінерал і для чого він використовується”, — розповів школяр.

Пилип Ємельянов не посів призового місця, але отримав сертифікат для отримання академічного гранту на навчання. Після цього здобутку хлопець почав розмірковувати щодо подальшого вступу.

“До цього моменту я не сильно замислювався над тим, куди я буду вступати після закінчення школи. Але коли мені видали грант, то я задумався щодо того, щоб зробити акцент на тому, що в мене виходить найкраще — це географія. Можливо після закінчення школи я піду навчатися за спеціальностями, які дотичні до географії”, — розповів Пилип Ємельянов.

Своїм одноліткам Пилип радить не боятися проявляти себе у подібних шкільних змаганнях.

“Наступного навчального року я планую брати участь в олімпіадах, які мені пропонуватимуть. А своїм одноліткам я можу порадити не боятися, а сприймати такі заходи просто як звичайний тест. Там нічого важкого немає, це просто перевірка твоїх знань. І навіть якщо ти не маєш якихось великих результатів і перемог, то нічого страшного. Головне — ти там побував і показав себе. Я вважаю, що олімпіади — це дуже класний шанс вдосконалити самого себе”, — зауважив Пилип Ємельянов.

Читайте також:

• Андріївські вечорниці та спільні тренування: історія вчительки з Донеччини, яка мотивує учнів
• Для учнів НМТ легше, ніж ЗНО: бахмутська вчителька математики про навчання онлайн та репетиторство
• Маки на маршруті: як студенти Бахмутського ЦПТО змінили зупинку в Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Перед зимовим періодом кількість заявок на евакуацію майже подвоюється, а сам процес відбувається в умовах постійної небезпеки через загрозу ударних дронів. Водночас на Донеччині з’явилася тенденція на вивезення тіл загиблих.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA повідомив Богдан Зуяков, волонтер, котрий займається вивезенням цивільного населення з Донецької області.

Евакуація з Донеччини

За словами Богдана Зуякова, евакуація з Донеччини продовжується стабільними темпами. Найбільше людей зараз евакуюють із Костянтинівки.

“Зараз це Костянтинівка. 90% евакуації — Костянтинівка“, — каже волонтер.

Він додав, що інколи евакуації здійснюють із Лиманської громади, зокрема Лимана чи Святогірська.

Зазвичай, до волонтерів за допомогою з евакуацією звертаються люди старшого віку. Проте, як вказує Богдан Зуяков, останні два тижні збільшилась кількість заявок на вивезення трупів та поранених.

Зростання кількості евакуацій перед зимою та небезпека

За словами волонтера, зима стабільно створювала умови, коли кількість заявок щодо евакуації суттєво збільшується. Цього року їх кількість зросла майже у два рази.

“Кожен рік ми бачимо, що на зиму люди виїжджають через те, що топити буде неможливо…“, — зазначає волонтер.

Богдан Зуяков також розповів про виклики й проблеми, які стають перешкодою. За його словами, найбільшою проблемою на маршрутах евакуації стали саме російські дрони.

“Ми виключно з дронами боремось. Найважчі — це дрони… Не було б дронів — все було б набагато легше“, — каже волонтер.

Він також додав, що рівень небезпеки залежить від напрямку та активності бойових дій.

“У Костянтинівці, наприклад, вже з Олексієво-Дружківки небезпечно, адже там постійно літають дрони. Якщо ми кажемо про якийсь Святогірськ, то там ще більш-менш проїхати можна“, — зазначає волонтер.

Куди розміщують евакуйованих

Щодо областей, куди найчастіше розселяють людей, він зазначив, що інформації про конкретні регіони не має, але повідомив, що вони знаходять прихисток по всім регіонам України.

Богдан Зуяков додав, що місць загалом вистачає на всіх.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення щодо евакуації приймаються за телефонами гарячих ліній Донецької області:

• +380 (98) 890 3318;
• +380 (66) 285 6290;
• 0 800 408 911;

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери:

• +380 (99) 710 4872;
• +380 (99) 311 5314;
• +380 (96) 108 6048;
• 0 800 332 614.

Евакуація на Донеччині є повністю безкоштовною.

Читайте також:

“У Дружківку заїжджаємо, але щодня уражені нові автівки”: як відбувається евакуація на Донеччині. Розповідає волонтер Євген Ткачов

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська Госдума ухвалила у другому і третьому читаннях законопроєкт про передачу в державну власність покинутих осель на окупованих частинах Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Таке житло будуть визнавати власністю російських регіонів та в подальшому можуть передавати громадянам рф.

Про це повідомляє пропагандистське агентство ТАСС.

Що передбачає російський закон про привласнення покинутого житла на ТОТ

Російські депутати ухвалили у другому та третьому читаннях законопроєкт “Про право публічної власності на житлові безхазяйні приміщення на території днр, лнр, Херсонської та Запорізької областей”. Він передбачає механізм, за яким покинуте житло забиратимуть у власність рф. У подальшому будинки та квартири зможуть передавати у володіння громадянам рф.

Згідно з новим законом, покинуті житлові будинки, квартири та кімнати визнаватись власністю регіонів або їх муніципалітетів. Згодом їх, нібито, планують передавати:

• у власність місцевим жителям, які втратили житло або чиє житло є непридатним для проживання внаслідок бойових дій;
• у володіння чи користування за договором найму громадянам рф;
• представникам російських органів влади, органів місцевого самоврядування, працівникам підвідомчих установ, включно з працівниками освітніх та медичних організацій (їм житло надаватимуть до 1 січня 2028 року);
• у володіння та користування за договором соціального найму місцевим жителям, які перебувають на обліку як такі, що потребують житлових приміщень.

Також цей закон передбачає привласнення росією критично важливих об’єктів інфраструктури, майнових комплексів промислових та інших підприємств у Луганській, Донецькій, Херсонській та Запорізькій областях.

Читайте також:

• Пушилін повторює наративи: заявив, що ЗСУ “гальмують” відбудову Бахмута і Соледара
• Біженців з курська привезли до Маріуполя. Їх селять у квартири маріупольців
• Пушилін опублікував звернення до населення, але запити бахмутян проігнорував

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!