У Чернівцях відбулась Всеукраїнська учнівська олімпіада з географії. Участь у ній взяли збірні команди з найкращих учнів кожної з областей. У складі об’єднаної команди з Донеччини був і школяр з Бахмута — восьмикласник школи №10 Пилип Ємельянов.

Про підготовку і участь в олімпіаді редакції Бахмут IN.UA розповів Пилип Ємельянов та його наставниця — вчителька географії Світлана Романюк.

Підготовка до олімпіади

Пилип Ємельянов навчається у 8 класі Бахмутської ЗОШ №10. Навчання проходить онлайн, але це не заважає школяру мати гарні результати з різних дисциплін. Наразі хлопець плідно займається географією. Це він робить і в позаурочний час.

“Ми дуже довго готувалися з моєю наставницею: 2-3 рази на тиждень у нас були заняття і додатково я ще самотужки вивчав матеріал у свій вільний час. Це було складно, зважаючи на те, що навчання проходить онлайн, і контакт зі вчителем у мене був лише телефоном чи відеоконференції. Плюс потрібно було навчатися за шкільною програмою, бо уроки ніхто не відміняв. Взагалі географія дуже цікава наука для мене, адже вона поєднує і математику, і теоретичні знання, і практику”, — розповідає Пилип Ємельянов.

Вчителька хлопця пояснює, що аби брати участь Пилип мав мати певні важелі. Зокрема, перемогти на обласному етапі олімпіади, якому передували шкільний і місцевий рівні.

“Пилип дуже розумний хлопчина, він зміг буквально прорватися до Всеукраїнського рівня. Наприклад, під час місцевої олімпіади він посів друге місце, але зібрав достатню кількість балів, щоб його робота була направлена до розгляду членами комісії обласного етапу. Попри те, що він був на другому місці, його запросили на обласну олімпіаду, де він показав непоганий результат. Він був на третьому місці, хоча 84,5 бали, які він отримав — це дуже високий показник. Після цього його запросили до збірної Донецької області. Він відвідував тренувальні збори, які проводилися вчителями Донецької області, а потім поїхав до Чернівців”, — розповідає наставниця учня.

Вчителька розповідає, що сам Пилип був мотивований участю у змаганнях, тому ініціативу з підготовки брав у свої руки. Також юнака дуже підтримували батьки.

“У більшості — це його особистий самостійний вклад у свої досягнення. Ми з ним займались у форматах консультацій по відеозв’язку: опрацьовували різні завдання, я давала йому певні матеріали. Але я вважаю, що гарні результати Пилипа — це його велика заслуга. І велика подяка батькам, що вони дають своїй дитині шанс заявити про себе”, — розповідає Світлана Романюк.

Учень з Бахмута на Всеукраїнській олімпіаді з географії

Всеукраїнська олімпіада з географії тривала в Чернівцях з 31 березня до 4 квітня. У складі збірної Донеччини були четверо найкращих учнів області. Пилип Ємельянов каже, що цей етап виявився для нього складним, але він отримав гарний досвід.

“На мою думку, олімпіада була дуже складною. Особисто для таких учнів, як я, які третій рік навчаються онлайн через війну. Мені було незвично перебувати у шкільному середовищі, у класах. Навіть трішки нахлинули спогади про те, як я колись сидів у своєму рідному класі в Бахмуті. Але я швидко опанував ці емоції. Деякі завдання були особливо складними. Наприклад, нам давали 10 мінералів і потрібно було сказати, що це за мінерал і для чого він використовується”, — розповів школяр.

Пилип Ємельянов не посів призового місця, але отримав сертифікат для отримання академічного гранту на навчання. Після цього здобутку хлопець почав розмірковувати щодо подальшого вступу.

“До цього моменту я не сильно замислювався над тим, куди я буду вступати після закінчення школи. Але коли мені видали грант, то я задумався щодо того, щоб зробити акцент на тому, що в мене виходить найкраще — це географія. Можливо після закінчення школи я піду навчатися за спеціальностями, які дотичні до географії”, — розповів Пилип Ємельянов.

Своїм одноліткам Пилип радить не боятися проявляти себе у подібних шкільних змаганнях.

“Наступного навчального року я планую брати участь в олімпіадах, які мені пропонуватимуть. А своїм одноліткам я можу порадити не боятися, а сприймати такі заходи просто як звичайний тест. Там нічого важкого немає, це просто перевірка твоїх знань. І навіть якщо ти не маєш якихось великих результатів і перемог, то нічого страшного. Головне — ти там побував і показав себе. Я вважаю, що олімпіади — це дуже класний шанс вдосконалити самого себе”, — зауважив Пилип Ємельянов.

Читайте також:

• Андріївські вечорниці та спільні тренування: історія вчительки з Донеччини, яка мотивує учнів
• Для учнів НМТ легше, ніж ЗНО: бахмутська вчителька математики про навчання онлайн та репетиторство
• Маки на маршруті: як студенти Бахмутського ЦПТО змінили зупинку в Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство економіки України розробляє механізм створення спеціального страхового фонду для підприємств, які зазнали руйнувань внаслідок російських атак. Для фінансування ініціативи розглядається підвищення податку на додану вартість з 20% до 21%.

Про це повідомив Олександр Кравченко, міністр економіки та довкілля України.

Фінансування страхового фонду

Загальний капітал ініціативи має становити 2-3 мільярди доларів. Через відсутність вільних коштів у державному бюджеті додатковий відсоток від ПДВ направлятимуть безпосередньо у фонд. Це рішення дозволяє швидко зібрати мінімально необхідні гроші для підтримки економіки в умовах інтенсивних обстрілів.

Щонайменше половину коштів розраховують залучити від міжнародних партнерів. Готовність держави співфінансувати проєкт демонструє серйозність намірів та збільшує шанси на отримання зовнішньої допомоги. Згодом до процесу зможуть долучитися приватні компанії, що допоможе знизити загальну вартість страхування для підприємців.

Умови компенсації для підприємців

Цьогорічні збитки українських компаній оцінюються у 10 мільярдів доларів. Держава не зможе повністю компенсувати втрати кожному підприємству, проте система дасть гарантований стартовий капітал для швидкого відновлення критичного обладнання, збереження працівників та контрактів:

Вартість страховки для підприємців складатиме 2% від суми покриття в межах встановленого ліміту. Цей механізм має забезпечити бізнес гарантованим стартовим капіталом для швидкого відновлення критичного обладнання, збереження працівників та чинних контрактів. Планується, що механізм виплат запрацює з 1 січня 2027 року за умови знаходження повного фінансування.

Джерела фінансування та залучення партнерів

Підвищення ПДВ розглядається як найбільш реалістичне рішення для швидкого збору грошей, оскільки вільних коштів у державному бюджеті немає. Водночас Україна не зможе наповнити фонд виключно власними силами. Щонайменше половину необхідної суми уряд розраховує залучити від міжнародних партнерів. Готовність держави співфінансувати проєкт є ключовим аргументом для отримання серйозної зовнішньої допомоги. Взяття державою на себе частини ризиків також дозволить у майбутньому залучити до процесу відбудови приватні компанії, що допоможе знизити загальну вартість страхування для підприємців.

Читайте також:

Пільги для дітей та студентів ВПО у 2026 році: яку допомогу можна отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовий Руслан Петренко із Часів Яру має великий досвід служби. У 2014-2016 році воював у зоні АТО, а з 2022 року боронив рідний край у складі Бахмутської ТрО. Зараз продовжує військову службу на Полтавщині. Руслан Петренко звернувся до редакції Бахмут IN.UA з проханням допомогти у зборі на підтримку бійців. Загалом планується зібрати 15 тисяч гривень на придбання набоїв для боротьби з FPV-дронами.

Про це пише Бахмут IN.UA.

Військовий з Часів Яру збирає гроші для побратимів

Руслан Петренко — військовий з Часів Яру. У 2014 році, коли почалася війна на сході України, він почав допомагати війську — був одним із перших волонтерів громадської організації “Бахмут Український”. Через деякий час сам долучився до захисту країни, воював у зоні АТО протягом 2014-2016 років.

У 2022 році Руслан Петренко вступив до лав Бахмутської ТрО попри те, що був обмежено придатним до служби. Чоловік добровільно став на захист Батьківщини. У грудні 2022 року ми публікували велике інтерв’ю з військовим, в якому він розповідав про зворотну сторону армії та труднощі, з якими стикаються військові.

У 2023 році Руслан Петренко звільнився зі служби. Через бойові дії та окупацію був змушений переїхати на Полтавщину. Тут чоловік вирішив продовжити службу.

Сьогодні Руслан Петренко служить в інженерному полку на посаді для бійців з обмеженою придатністю. Основний час служби проходить у Полтавській області, але є виїзди в зону бойових дій.

Зараз військовий і його побратими мають потребу в набоях до мисливської зброї. Її використовують для боротьби з FPV-дронами.

“В умовах сучасної війни ми застосовуємо мисливську зброю для боротьби з FPV-дронами. Є підрозділи, які виконують свої задання на 2-3 лінії, і в їхньому використанні бажано, щоб була мисливська зброя, карабіни і тому подібне”, — розповідає Руслан Петренко.

Набої для зброї не так легко знайти, оскільки заводи, які раніше їх виготовляли не працюють.

“Зброя у нас є, але немає набоїв. Набої спеціфічні, тому що заводи, де їх виготовляли, були в Херсонській і Луганській областях. У цьому і проблема, їх дуже важко знайти. Нам допомагає громадська організація мого побратима, з яким ми знайомі ще з часів АТО. Тому ми б хотіли організувати невеличкий збір у районі 15 тисяч. Бо ми самі, окрім цих потреб, маємо витрати на автомобілі, ремонти і так далі”, — зауважив військовий.

Хто допомагає військовим з набоями

Із забезпеченням набоїв для мисливської зброї, якою збивають ворожі FPV-дрони, військовим допомагає ГО “Спортивний стрілецький клуб “4.5.0”. Її заснував у Тернополі офіцер і ветеран російсько-української війни Валерій Репіленко. Разом з Русланом Петренком вони познайомилися ще з часів АТО. Колись пан Руслан допомагав підрозділу Валерія Репіленка, а тепер тернопільський ветеран допомагає йому.

“Руслана Петренка я знаю особисто з 2014 року, коли ми стояли з 24-ю бригадою в селищі Кримське. Я був командиром мінометної батареї, а він, як волонтер з Бахмута, допомагав нашому підрозділу. Таким чином ми з Русланом здружилися і ця наша дружба тягнеться по нинішній день”, — розповів Валерій Репіленко.

Громадська організація Валерія Репіленка активно допомагає військовим, які несуть службу в кіл-зоні. Основна мета — це захист бійців від FPV-дронів.

“Наша громадська організація постійно займається допомогою Збройним силам України. Особливо в забезпеченні мисливською зброєю для збиття дронів. Ми вже закупили та офіційно передали у військо більше 70 одиниць зброї та десятки тисяч набоїв до мисливської зброї в 12-му калібрі”, — каже Валерій Репіленко.

Допомогу переважно надають штурмовим підрозділам, які виконують бойові завдання на лінії зіткнення. Оскільки в умовах навали дронів штурмовики вимушені діставатися до бойових позицій пішки. Щоб дістатися неушкодженим, бійцям необхідні помпова рушниця і набої до неї, які зараз є найдієвішим захистом від ворожих дронів.

Як допомогти військовим

Редакція Бахмут IN.UA відкрила банку для допомоги військовим. Мета збору — 15 тисяч гривень. Зібрані кошти планують витратити на набої до мисливської зброї.

Долучитися до збору можете і ви. Донати приймаються на банку за посиланням.

Читайте також:

• “Поки не поверну свій Сіверськ, війська не покину”: історія військової Лілії Ярошевської
• “На першому чергуванні боялася, що впаду від вигляду крові”: історія нашої журналістки, яка стала інструкторкою з тактичної медицини
• “Допомагаю війську, бо без нього не буде нічого”: історія волонтерки Жанни з Бахмута, яка закриває збори для ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!