У Чернівцях відбулась Всеукраїнська учнівська олімпіада з географії. Участь у ній взяли збірні команди з найкращих учнів кожної з областей. У складі об’єднаної команди з Донеччини був і школяр з Бахмута — восьмикласник школи №10 Пилип Ємельянов.

Про підготовку і участь в олімпіаді редакції Бахмут IN.UA розповів Пилип Ємельянов та його наставниця — вчителька географії Світлана Романюк.

Підготовка до олімпіади

Пилип Ємельянов навчається у 8 класі Бахмутської ЗОШ №10. Навчання проходить онлайн, але це не заважає школяру мати гарні результати з різних дисциплін. Наразі хлопець плідно займається географією. Це він робить і в позаурочний час.

“Ми дуже довго готувалися з моєю наставницею: 2-3 рази на тиждень у нас були заняття і додатково я ще самотужки вивчав матеріал у свій вільний час. Це було складно, зважаючи на те, що навчання проходить онлайн, і контакт зі вчителем у мене був лише телефоном чи відеоконференції. Плюс потрібно було навчатися за шкільною програмою, бо уроки ніхто не відміняв. Взагалі географія дуже цікава наука для мене, адже вона поєднує і математику, і теоретичні знання, і практику”, — розповідає Пилип Ємельянов.

Вчителька хлопця пояснює, що аби брати участь Пилип мав мати певні важелі. Зокрема, перемогти на обласному етапі олімпіади, якому передували шкільний і місцевий рівні.

“Пилип дуже розумний хлопчина, він зміг буквально прорватися до Всеукраїнського рівня. Наприклад, під час місцевої олімпіади він посів друге місце, але зібрав достатню кількість балів, щоб його робота була направлена до розгляду членами комісії обласного етапу. Попри те, що він був на другому місці, його запросили на обласну олімпіаду, де він показав непоганий результат. Він був на третьому місці, хоча 84,5 бали, які він отримав — це дуже високий показник. Після цього його запросили до збірної Донецької області. Він відвідував тренувальні збори, які проводилися вчителями Донецької області, а потім поїхав до Чернівців”, — розповідає наставниця учня.

Вчителька розповідає, що сам Пилип був мотивований участю у змаганнях, тому ініціативу з підготовки брав у свої руки. Також юнака дуже підтримували батьки.

“У більшості — це його особистий самостійний вклад у свої досягнення. Ми з ним займались у форматах консультацій по відеозв’язку: опрацьовували різні завдання, я давала йому певні матеріали. Але я вважаю, що гарні результати Пилипа — це його велика заслуга. І велика подяка батькам, що вони дають своїй дитині шанс заявити про себе”, — розповідає Світлана Романюк.

Учень з Бахмута на Всеукраїнській олімпіаді з географії

Всеукраїнська олімпіада з географії тривала в Чернівцях з 31 березня до 4 квітня. У складі збірної Донеччини були четверо найкращих учнів області. Пилип Ємельянов каже, що цей етап виявився для нього складним, але він отримав гарний досвід.

“На мою думку, олімпіада була дуже складною. Особисто для таких учнів, як я, які третій рік навчаються онлайн через війну. Мені було незвично перебувати у шкільному середовищі, у класах. Навіть трішки нахлинули спогади про те, як я колись сидів у своєму рідному класі в Бахмуті. Але я швидко опанував ці емоції. Деякі завдання були особливо складними. Наприклад, нам давали 10 мінералів і потрібно було сказати, що це за мінерал і для чого він використовується”, — розповів школяр.

Пилип Ємельянов не посів призового місця, але отримав сертифікат для отримання академічного гранту на навчання. Після цього здобутку хлопець почав розмірковувати щодо подальшого вступу.

“До цього моменту я не сильно замислювався над тим, куди я буду вступати після закінчення школи. Але коли мені видали грант, то я задумався щодо того, щоб зробити акцент на тому, що в мене виходить найкраще — це географія. Можливо після закінчення школи я піду навчатися за спеціальностями, які дотичні до географії”, — розповів Пилип Ємельянов.

Своїм одноліткам Пилип радить не боятися проявляти себе у подібних шкільних змаганнях.

“Наступного навчального року я планую брати участь в олімпіадах, які мені пропонуватимуть. А своїм одноліткам я можу порадити не боятися, а сприймати такі заходи просто як звичайний тест. Там нічого важкого немає, це просто перевірка твоїх знань. І навіть якщо ти не маєш якихось великих результатів і перемог, то нічого страшного. Головне — ти там побував і показав себе. Я вважаю, що олімпіади — це дуже класний шанс вдосконалити самого себе”, — зауважив Пилип Ємельянов.

Читайте також:

• Андріївські вечорниці та спільні тренування: історія вчительки з Донеччини, яка мотивує учнів
• Для учнів НМТ легше, ніж ЗНО: бахмутська вчителька математики про навчання онлайн та репетиторство
• Маки на маршруті: як студенти Бахмутського ЦПТО змінили зупинку в Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські військові завдали ударів по ключових логістичних центрах російської армії на окупованій території Донецької області. Частина ударів припала на територію Донбасу, яка перебуває під контролем російських сил ще з 2014 року.

Про це повідомили в 413-й полк Сил безпілотних систем “Рейд”.

Удари ЗСУ по окупованій Донеччині

31 травня 413-й полк Сил безпілотних систем “Рейд” провів комплексне ураження об’єктів в оперативному тилу російських військ. Атаковані локації розташовані на перетині важливих залізничних та автомобільних шляхів. Саме на цих логістичних пунктах російська армія накопичувала ресурси та живу силу для підготовки до подальших наступальних дій.

Як зазначають військові, частина ударів припала на територію Донбасу, яка перебуває під контролем російських сил ще з 2014 року.

Під удар українських безпілотників потрапили такі військові цілі:

• склад матеріально-технічного забезпечення 36-ї мотострілецької бригади та інших підрозділів 29-ї армії рф поблизу Бугаса та Новоселівки;
• склад матеріально-технічного забезпечення 51-ї армії (колишній “1-й армійський корпус” у Донецьку) неподалік Докучаєвська;
• склади матеріально-технічного забезпечення та пункт тимчасової дислокації другого батальйону 155-ї бригади 55-ї дивізії морської піхоти Тихоокеанського флоту рф біля Сигнального.

Читайте також:

Росіяни провели майже півсотні атак біля Покровська — зведення Генштабу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

В Україні планують на постійній основі запровадити базову соціальну допомогу, яка об’єднає декілька видів державних виплат в один інструмент. Відповідний законопроєкт №15094 Верховна Рада ухвалила за основу 28 травня. Новий формат фінансової підтримки розрахований на сім’ї з низькими доходами.

Про це повідомив Павло Фролов, народного депутата та голови Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Базова соціальна допомога в 2026: нові зміни

За повідомленням Павла Фролова, наразі в країні діє дворічний експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Після ухвалення зазначеного законопроєкту в цілому нову модель планують встановити на постійній основі з 1 січня 2027 року.

Новий інструмент підтримки об’єднує декілька соціальних виплат. Скористатися ним зможуть отримувачі:

• державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям;
• допомоги на дітей одиноким матерям;
• допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;
• тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів або не мають можливості утримувати дитину;
• державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.

Розмір нової виплати визначатиметься індивідуально як різниця між базовою величиною та середньомісячним доходом сім’ї. Базова величина на кожного члена родини складатиме суму, не нижчу за прожитковий мінімум для працездатних осіб, який зараз становить 3 328 гривень.

Перехід на нову модель соціальної допомоги здійснюватиметься добровільно та виключно за заявою отримувача. Водночас базову допомогу не призначатимуть, якщо її розрахований розмір виявиться меншим за ту підтримку, яку сім’я отримувала на день звернення.

Читайте також:

Базова соціальна допомога: хто може отримати та кому відмовлять у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!