У Чернівцях відбулась Всеукраїнська учнівська олімпіада з географії. Участь у ній взяли збірні команди з найкращих учнів кожної з областей. У складі об’єднаної команди з Донеччини був і школяр з Бахмута — восьмикласник школи №10 Пилип Ємельянов.

Про підготовку і участь в олімпіаді редакції Бахмут IN.UA розповів Пилип Ємельянов та його наставниця — вчителька географії Світлана Романюк.

Підготовка до олімпіади

Пилип Ємельянов навчається у 8 класі Бахмутської ЗОШ №10. Навчання проходить онлайн, але це не заважає школяру мати гарні результати з різних дисциплін. Наразі хлопець плідно займається географією. Це він робить і в позаурочний час.

“Ми дуже довго готувалися з моєю наставницею: 2-3 рази на тиждень у нас були заняття і додатково я ще самотужки вивчав матеріал у свій вільний час. Це було складно, зважаючи на те, що навчання проходить онлайн, і контакт зі вчителем у мене був лише телефоном чи відеоконференції. Плюс потрібно було навчатися за шкільною програмою, бо уроки ніхто не відміняв. Взагалі географія дуже цікава наука для мене, адже вона поєднує і математику, і теоретичні знання, і практику”, — розповідає Пилип Ємельянов.

Вчителька хлопця пояснює, що аби брати участь Пилип мав мати певні важелі. Зокрема, перемогти на обласному етапі олімпіади, якому передували шкільний і місцевий рівні.

“Пилип дуже розумний хлопчина, він зміг буквально прорватися до Всеукраїнського рівня. Наприклад, під час місцевої олімпіади він посів друге місце, але зібрав достатню кількість балів, щоб його робота була направлена до розгляду членами комісії обласного етапу. Попри те, що він був на другому місці, його запросили на обласну олімпіаду, де він показав непоганий результат. Він був на третьому місці, хоча 84,5 бали, які він отримав — це дуже високий показник. Після цього його запросили до збірної Донецької області. Він відвідував тренувальні збори, які проводилися вчителями Донецької області, а потім поїхав до Чернівців”, — розповідає наставниця учня.

Вчителька розповідає, що сам Пилип був мотивований участю у змаганнях, тому ініціативу з підготовки брав у свої руки. Також юнака дуже підтримували батьки.

“У більшості — це його особистий самостійний вклад у свої досягнення. Ми з ним займались у форматах консультацій по відеозв’язку: опрацьовували різні завдання, я давала йому певні матеріали. Але я вважаю, що гарні результати Пилипа — це його велика заслуга. І велика подяка батькам, що вони дають своїй дитині шанс заявити про себе”, — розповідає Світлана Романюк.

Учень з Бахмута на Всеукраїнській олімпіаді з географії

Всеукраїнська олімпіада з географії тривала в Чернівцях з 31 березня до 4 квітня. У складі збірної Донеччини були четверо найкращих учнів області. Пилип Ємельянов каже, що цей етап виявився для нього складним, але він отримав гарний досвід.

“На мою думку, олімпіада була дуже складною. Особисто для таких учнів, як я, які третій рік навчаються онлайн через війну. Мені було незвично перебувати у шкільному середовищі, у класах. Навіть трішки нахлинули спогади про те, як я колись сидів у своєму рідному класі в Бахмуті. Але я швидко опанував ці емоції. Деякі завдання були особливо складними. Наприклад, нам давали 10 мінералів і потрібно було сказати, що це за мінерал і для чого він використовується”, — розповів школяр.

Пилип Ємельянов не посів призового місця, але отримав сертифікат для отримання академічного гранту на навчання. Після цього здобутку хлопець почав розмірковувати щодо подальшого вступу.

“До цього моменту я не сильно замислювався над тим, куди я буду вступати після закінчення школи. Але коли мені видали грант, то я задумався щодо того, щоб зробити акцент на тому, що в мене виходить найкраще — це географія. Можливо після закінчення школи я піду навчатися за спеціальностями, які дотичні до географії”, — розповів Пилип Ємельянов.

Своїм одноліткам Пилип радить не боятися проявляти себе у подібних шкільних змаганнях.

“Наступного навчального року я планую брати участь в олімпіадах, які мені пропонуватимуть. А своїм одноліткам я можу порадити не боятися, а сприймати такі заходи просто як звичайний тест. Там нічого важкого немає, це просто перевірка твоїх знань. І навіть якщо ти не маєш якихось великих результатів і перемог, то нічого страшного. Головне — ти там побував і показав себе. Я вважаю, що олімпіади — це дуже класний шанс вдосконалити самого себе”, — зауважив Пилип Ємельянов.

Читайте також:

• Андріївські вечорниці та спільні тренування: історія вчительки з Донеччини, яка мотивує учнів
• Для учнів НМТ легше, ніж ЗНО: бахмутська вчителька математики про навчання онлайн та репетиторство
• Маки на маршруті: як студенти Бахмутського ЦПТО змінили зупинку в Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Представники окупаційної влади зробили заяву про можливість дистанційного обстеження майна на окупованій Донеччині. Ця процедура, нібито, запрацює у зруйнованих містах неподалік лінії фронту.

Про це повідомив олексій муратов — керівник партії “единая россия” в “днр”.

Дистанційне обстеження від рф на ТОТ

Минулого тижня представники окупантів на Донеччині заявили про оновлення порядку оформлення компенсацій. Рішення про виплати, нібито, зможуть ухвалювати дистанційно, без виїзду спеціалістів на місце.

Перелік населених пунктів, де має запрацювати дистанційне обстеження, мав погодити російський штаб оборони. Його, нібито, вже затвердили і олексій муратов озвучив деякі населені пункти. За його словами, дистанційне обстеження запрацює в Бахмуті, Соледарі, Торецьку і Покровську. Також у переліку, нібито, є ще “десятки невеликих населених пунктів”, назв яких він не озвучує. Раніше окупанти заявляли про те, що дистанційне обстеження також можуть запустити в Часів Ярі і Сіверську, але цих міст муратов не називає.

Для подачі заяви на компенсації люди мають звертатися у відділення соцзахисту. Серед умов отримання компенсації — наявність паспорта громадянина росії, документів на майно та банківських реквізитів.

Ті, хто не має документів на житло, мають їх відновити, але сама процедура відновлення складна. Для того, щоб відновити документи на житло, підтвердити трудовий стаж чи вступити у спадщину, мешканці ТОТ мають проходити складні бюрократичні процеси або ж звертатися в місцеві суди. Зокрема, відновити втрачені документи на житло можна тільки через суд. Окупанти вимагають судового встановлення фактів втрати документів та права власності із залученням свідків.

“Можна буде прийти самим або відправити представника за довіреністю. Така можливість теж є. Співробітники Мінсоцу самі направлять усі запити до потрібних інстанцій, а комісія складе акт обстеження. Далі справу передадуть на виплату та гроші вже надійдуть вам на рахунок”, — пояснює муратов.

Подати заяви на компенсації зараз можуть лише ті, хто мешкають на окупованій Донеччині. Для тих, хто виїхав до рф або за кордон, нібито, з’явиться можливість подавати заяви дистанційно. Така функція, за словами муратова, має запрацювати з 1 липня.

Зазначимо, що це не перша заява окупантів про створення механізму компенсаційних виплат. Зокрема, у грудні 2025 року вони анонсували створення комісій для огляду зруйнованого житла в Бахмуті, Селидовому та Покровську. Однак цей механізм на практиці не запрацював і компенсацій люди не отримали. Жителі ТОТ зазначали, що обстеження майна не проводили, а доступ до Бахмута був закритий для цивільних комісій.

Поки заяви окупантів щодо компенсацій залишаються тільки обіцянками. Реальних прикладів отримання коштів за зруйноване майно серед мешканців ТОТ немає. Раніше окупанти звітували про виплату компенсацій 388 мешканцям Бахмута, але ці заяви виявились фейком. Їх спростували самі мешканці окупованої Донеччини.

Читайте також:

• “Немає житла, обіцяних пільг і необхідних ліків”: бахмутянка розповіла про складнощі життя в росії
• Пушилін звинуватив ЗСУ в тому, що окупанти не можуть відбудувати Бахмут
• Росіяни планують запустити морські круїзи між окупованими містами Азовського узбережжя

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Збройні сили України продовжують стримувати просування російських військових у Донецькій області. Згідно зі зведенням Генерального штабу ЗСУ, найбільша інтенсивність боєзіткнень наразі фіксується на Покровському відтинку фронту, де кількість штурмів перевищила пів сотні.

Детальніше про ситуацію на лінії зіткнення — у матеріалі.

Загострення на Покровському та Костянтинівському напрямках

Найбільша кількість штурмових дій зафіксована на Покровському напрямку. Українські захисники зупинили 52 атаки російських військових у бік Затишок, Никанорівка, Родинське, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Кам’янка, Сергіївка, Удачне, Молодецьке, Новопавлівка, Новопідгороднє, Білицьке, Шевченко та Мирне. Зазначимо, що в останні дні кількість атак коливалася від 35 і до 43.

На Костянтинівському напрямку російська армія здійснила 25 атак. Наступальні дії фіксували у районах Іванопілля, Іллінівка, Плещіївка, Вільне, Торецьке, Русин Яр, Степанівка, а також у бік Костянтинівки та Золотого Колодязя.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російські військові сім разів намагалися вклинитися в українську оборону. Атаки фіксували у районах Зарічне, Середнє, а також у бік Лиману та Шийківки.

На Слов’янському напрямку російська армія штурмувала позиції українських захисників чотири рази. Боєзіткнення відбулися у бік Рай-Олександрівки, Піскунівки та в районі Різниківкb.

На Краматорському напрямку інтенсивність боїв була найнижчою. Росіяни здійснили наступальну дію в районі Міньківкb.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

• особового складу — 880 осіб;
• танків — 1 одиниця;
• бойових броньованих машин — 3 одиниці;
• артилерійських систем — 57 одиниць;
• РСЗВ — 1 одиниця;
• засобів ППО — 1 одиниця;
• наземних робототехнічних комплексів — 4 одиниці;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 872 одиниці;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 135 одиниць.

Читайте також:

Вдвічі більше атак: російська армія посилила тиск на Костянтинівському напрямку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!