Громадська організація “Маріуполь Реборн”, заручившись підтримкою Маріупольської міської ради, підписали Меморандум про співпрацю з Києво-Могилянською академією. Завдяки ньому навчатимуться майбутні спеціалісти з відновлення постраждалих від війни громад

Про це повідомили на сайті ГО “Маріуполь Реборн”.

Відбудова зруйнованих міст Донеччини

Головними напрямками, які будуть розвиватися після підписання документа, стануть аспекти, від яких залежить професіональний розвиток. Йдеться про навчання та участь в заходах для пошуку й розробки інноваційних рішень для відбудови деокупованих або постраждалих від війни регіонів.

За словами Вадима Бойченко, мера Маріуполя, вже зараз створюються всі необідні умови:

У межах проєкту також буде здійснено моніторинг проблемних питань, з якими зіштовхуються громади через виклики війни. Всі учасники спільно сформують пропозиції щодо їх вирішення. Влада Маріуполя обіцяє поділитися власним досвідом розробки Плану відродження для подальшого його використання.

Відновлення зруйнованого Бахмута

Бахмутська міська військова адміністрація вже займається організаційними питаннями майбутньої відбудови міста. Наразі йдуть обговорення з “Метінвестом” плану-концепції відбудови Бахмута на прикладі мікрорайону Ювілейний.

Вже відомо, що роботи будуть проводитися за принципом build back better (відбудувати краще, ніж було). Архітектори будуть впроваджувати наступне:

• мережу сучасної транспортної інфраструктури;
• об’єкти житлового та громадського призначення;
• освітні та культурі заклади;
• місця відпочинку з дитячими та спортивними просторами;
• обов’язкове спорудження укриттів.

Наступним кроком стане публічна презентація розробленого концепту мешканцям громади. Формат, дата та час заходу поки невідомі. Однак, за словами Олександра Марченко, заступника міського голови Бахмута, це все відбудеться навесні, протягом двох наступних місяців.

Читайте також:

• Як зруйнована набережна Бахмутки може стати громадським простором на прикладі Німеччини
• Перейменування вулиць в Бахмуті: що думають ОМС та активісти
• Нові чи новітні замість повалених: якими мають бути пам’ятники сучасним українським героям

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Минулий місяць представники Бахмутської МВА представляли концепцію відбудови району Ювілейний по різних містах України. Бахмутяни мали змогу не тільки побачити візуалізацію, але й запитати те, що їх хвилює, а зараз це — житло.

Редакція дізнавалась у Олександра Марченка, заступника начальника Бахмутської МВА про те, які кроки роблять для того, щоб відновити Бахмут після деокупації та надати бахмутянам житло зараз в евакуації.

Масштаби руйнування Бахмута та пошук донорів

Олександр Марченко наголошує, що наразі територія Бахмутської громади знаходиться частково в окупації, а частково тут тривають бої. А відтак, масштаби руйнування настільки великі, що жоден з міжнародних донорів не візьме такий великий об’єм роботи в цілому, тому відбувається поетапна візуалізація. Відомо, що історичний центр Бахмута планують реконструювати, для цього шукають архітекторів, які зможуть якісно виконати це завдання.

“Наше місто віднесено до історичних міст України, а його центр формує історичний ареал, де знаходиться багато будівель, які мають архітектурну цінність. Їх відбудова буде виключно шляхом реконструкції, і з максимальним збереженням. Остаточну картину стану об’єктів ми зможемо побачити тільки після деокупації. Наразі ми шукаємо будь-яку можливість, щоб залучити ресурс до відбудови громади. Зараз я маю на увазі не кошти, а компанії, які зможуть за це взятися”, — пояснює Марченко.

Та додає, комплексна стратегія відновлення Бахмута будується з окремих блоків, зокрема, з мікрорайонів таких як Ювілейний (на його розробку пішло пів року), а цілісну картинку ми зможемо побачити тоді, коли долучаться компанії, які візьмуться за проєкти. За словами заступника начальника Бахмутської МВА, за таким прикладом створювали стратегію відновлення Маріуполя.

Олександр Марченко також називає кілька великих компаній та донорів, до яких зверталися з цим питання від Бахмутської МВА, але наразі відповіді від них не отримано.

“Мабуть, через те, що територія знаходиться у фазі активних бойових дій, партнери неохоче йдуть на виконання таких важких проєктів по відбудові нашої громади”, — говорить співрозмовник.

Раніше міська влада вже повідомляла про першочерговий план дій після деокупації, він містить:

• розмінювання;
• ліквідацію наслідків;
• розчистку територій;
• відновлення.

Паралельно працюють над тим, аби візуалізувати повний план відновлення Бахмута.

“Зараз вже понад 700 бахмутян взяли участь у презентації. Ми запрошуємо долучатися до обговорення, до пропозицій, які тривають. Багато читаємо в інтернеті, що зараз не на часі витрачати кошти якісь на створення планів. Але ось це і є стратегія відбудови. Отак по шматочку, по мікрорайону. Складаємо все до купи та створюємо стратегію”, — каже Олександр Марченко.

Розмінування Бахмута

Як повідомили у коментарі редакції, Бахмутська МВА має домовленість з організацією, яка займається розмінуванням в країнах Африки, ці землі також постраждали від війн.

“Зараз ми знаходимося на стадії підписання Меморандуму. Я думаю, ми влітку закінчимо роботу підготовчу і почнемо робочою групою працювати над наступним проєктом”, — каже Марченко.

Відомо, що йдеться про реконструкцію району “Цветмет”.

Житло для бахмутян

Одне з нагальних питань для бахмутян, це — житло, люди зіштовхнулися з високими цінами на оренду, а компенсація для мешканців окупованих територій лише в планах. Олександр Марченко каже, що такі питання мають вирішуватися на рівні законодавства.

“Це на рівень міської ради, міської військової адміністрації. Ми чекаємо, коли закінчать експеримент з Мелітополем (ред. виплати компенсацій стане можливою завдяки супутниковим знімкам), а потім буде Бахмут, маємо такі попередні домовленості”, — говорить Олександр Марченко.

Також додає, що оскільки в Бахмуті немає свого народного депутата у Верховній Раді, тому інтереси мешканців у ВР не настільки представлені. Додамо, що нардепом від Бахмутської громади, зокрема був скандальний депутат Федір Христенко.

“Він з самого початку не займався і ніяк не представляв інтереси бахмутян в мирний час. І його роботи, яку він повинен виконувати, її зовсім немає. Тобто, представляти інтереси цього округу, який знаходиться в окупації, на жаль, зараз нікому. Ми звертаємось до Кабміну, постійно листуємося, написали 4 листи щодо перегляду коефіцієнта 0,5 для Донеччини”, — пояснює співрозмовник.

Примітка. Регіональний коефіцієнт буде визначити суму компенсації для людей, які втратили житло. Найнижчий показник — це 0,5, наразі встановлений одразу для п’яти областей України, серед яких Донецька та Луганська.

За словами Марченка, Бахмутська влада пропонувала змінити цей коефіцієнт, нещодавно вони отримали відповідь, де було вказано про збільшення саме оціночної вартості квадратного метра, вона збільшилась +- на 500 гривень. Втім, це не той результат, на який очікували, кажуть у міськраді. Марченко додає, що ОМС продовжують лобіювати питання компенсацій та перегляду коефіцієнта для Бахмута.

Житло в евакуації

Ми також запитали Олександра Марченка, чи має Бахмутська МВА можливість забезпечити бахмутян житлом в евакуації або збудувати його. За його словами, ведуться перемовини з представниками обласних міських органів влади, у тих містах, де є бахмутяни. Остання така зустріч була у Вінниці, тож вже є попередня домовленість про організацію місць для тимчасового проживання бахмутян, а також про соціальне житло, де люди можуть перебувати більш тривалий період:

“Домовленість є, зустрічі проводимо, але донори, які є на території України, для реалізації таких проєктів потребують вже готовий проєкт, будівництво або реконструкцію існуючого гуртожитку. Чекаємо, як ми можемо подолати цей рубіж, або взяти за приклад вже готові проєкти, коштують вони немалих грошей”.

Щодо ремонту Бахмутською владою вже наявних будівель, як от гуртожитків, які можуть слугувати житлом для бахмутян, то цей досвід теж вивчають на прикладі інших міст.

“Ми в тому році знаходили гуртожитки, які можливо взяти під реконструкцію, але потрібен проєкт. Домовленості були такі, що ми беремо об’єкт і поки працюємо над ним, ми повинні сплачувати оренду за приміщення, і оренду за земельну ділянку. Тобто це затрати там майже рік будуть йти, щоб просто отримати цей об’єкт, аби він був у нашому розпорядженні. Поки що ми таких коштів не маємо, щоб можна було дати тільки на оренду і нічого там не робити”, — каже Олександр Марченко.

Додамо, що влада планує презентувати концепцію відбудови ще в кількох містах, це Одеса, Львів, ймовірно Харків, якщо будуть дозволяти безпекові умови, Полтава та Кам’янець-Подільськ.

Заступник начальника Бахмутської МВА, закликає бахмутян приходити, ставити питання, які цікавлять, й не тільки щодо відбудови, але й про компенсації, медицину, допомогу тощо.

Читайте також:

• Мрія чи близька реальність: експерт розказав про економічне відродження Бахмута
• Бахмутська міськрада анонсувала першочерговий план відновлення міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Коли ми говоримо за деокупацію міст та сіл, то повинні думати й про те, як працювати з людьми, які тривалий час жили на територіях, що були непідконтрольні Україні, й не тільки за дорослих, але й за дітей. Ми вирішили дослідити актуальне питання для Донеччини та дізнатися, хто буде працювати з дітьми, які пережили травматичні події? Як організовуватимуть освітній процес? Та чи будуть готові українські вчителі та вчителі з Бахмута до цього?

Редакція поспілкувалася з громадською організацією “ЗНОвУ”, яка готує дітей на ТОТ до вступу в українські виші, а ще паралельно займається з молодшими школярами. Також ми поговорили з вчителькою Бахмута, яка вже мала досвід роботи з дітками, які потрапили в окупацію та виїхали з неї. Про особливості процесу такого навчання — читайте у матеріалі.

Навчання дітей на ТОТ або чому не треба давати справжні дані під час уроків

Щоб розуміти, як вже навчаються діти, з населених пунктів окупованих росіянами, ми звернулися до команди вчителів “ЗНОвУ”. Ольга Коваль, одна зі співзасновниць громадської організації “ЗНОвУ” — це спільнота вчителів, які допомагали готуватися до ЗНО дітям з 2020 року. Зараз педагоги допомагають з підготовкою до НМТ (національного мультипредметного тесту). Вже понад 4 роки вони готують дітей.

Зареєструватися на навчання можна за посиланням: https://forms.gle/bPjninhUp9zd5eLF7. Діти можуть доєднатися у будь-який час до 20 червня.

Але крім підготовки до іспитів тут беруть на навчання й діток, це можуть бути учні від 1 до 11 класу. В межах цього проєкту діти можуть відвідувати цікаві заняття з української мови, математики та історії, отримувати професійну психологічну підтримку, розвивати навички критичного мислення та творчість.

“Спершу фокусом нашої уваги були саме діти з тимчасово окупованих територій, це Донеччина та Луганщина. Після повномасштабного вторгнення ми розширили спектр, бо в Україні не залишилося дітей, які б не постраждали від війни, і ми вирішили допомагати вже всім. Як ми шукаємо дітей на ТОТ, які хочуть навчатися в українських педагогів? Ця складна, і з міркувань безпеки ми надаємо перевагу непублічним способам поширення інформації та ретельно відбираємо учасників.”, — каже Ольга Коваль.

Вона додає, що ГО співпрацює з департаментами освіти, які продовжують контактувати з дітьми, які перебувають на ТОТ. Пріоритетом у навчання таких дітей — насамперед є безпека. 

“Наші заняття проходять дистанційно, коли діти спілкуються з викладачами в онлайн-форматі. Важливо, щоб інформація була максимально зашифрована. Тобто на заняттях діти не можуть бути підписані своїм справжнім ім’ям і прізвищем. Підписуються або лише ім’ям, або ж придумують собі нікнейм. Це важливо для того, щоб навіть учасники зустрічі не мали багато особистої інформації одне про одного. І тим паче якщо стороння людина під час заняття дитини зайде в кімнаті, то не побачить ніякої особистої інформації інших учасників”, — пояснює співзасновниця ГО.

До слова, у більшості деокупованих селах чи містах навчання проходить дистанційно, особливо це стосується тих місць, які близько біля лінії фронту. Дистанційне навчання — важливий безпековий фактор, який має бути врахований після деокупації.

Які сервіси не можна використовувати на ТОТ

Анастасія Бєляєва також стояла на чолі організації “ЗНОвУ”, коли її засновували. Дівчина додає, що якщо ви живете з дитиною на окупованих територіях, але хочете продовжувати навчатися за українською програмою, то не можна використовувати для навчання такі сервіси як:

• Яндекс браузер; 
• Telegram;
• пошту Mail.ru.

А от VPN варто вмикати щоразу, це не викличе підозр, каже Анастасія, тому що більшість мешканців окупованих територій його використовують. 

Як проходять уроки для дітей з ТОТ

Ми вже зазначали за безпеку під час уроків, але також вчителі звертають увагу на психо-емоційний стан дитини. Вся команда ГО “ЗНОвУ” є освітянською, тому стежать аби дитина була в стані навчатися та сприймати нову інформацію. Ще один важливий аспект, аби потрапити на уроки від “ЗНОвУ” батьки дитини, яка хоче навчатися, мають дати на це дозвіл. На жаль, ті діти, які мають опікунів чи батьків з проросійськими поглядами — не можуть бути учасниками програми.

“Річ у тому, що неповнолітні діти не можуть нести повної відповідальності за свою безпеку, не можуть повною мірою оцінювати ситуацію на тій території, на якій перебувають.Ми розуміємо, що це відсіює частину наших учасників, але в цьому питанні все одно безпека стоїть вище за все інше”, — кажуть наші співрозмовниці.

Повернення дітей з ТОТ до української системи освіти

Ми запитали Ольгу та Анастасію, як на їхню думку варто повертати до навчання українських дітей після деокупації територій. Обоє вважають, що хорошим варіантом будуть змішані групи у класах. Тобто, коли одна частина дітей, ті, хто не були під окупацією, а інша — навпаки. 

“Загалом, можу сказати, що діти налаштовані, як би, один до одного, і ми як, педагоги робимо акцент на тому, що нас об’єднує. Також, ті, хто хочуть навчатися з нами вже апріорі мають проукраїнську позицію, бо інакше — вони би до нас не дійшли. До нас вже приходять діти, які попри те, що їм доводиться відвідувати російську школу, хочуть пов’язати своє майбутнє з Україною, вони ідентифікують себе, як українці, які просто опинилися в таких обставинах, бо ніхто не обирав бути в окупації”, — говорять педагоги.

Чи впливає російська пропаганда на дітей, які живуть в окупації?

І Ольга й Анастасія кажуть, що для дітей, які живуть або в окупації, або вже у деокупованих містах чи селах — освіта в українських школах стає мостом для возз’єднання. Навіть, російська пропаганда, яка намагається відвернути українських дітей — у більшості безсила. Але важливо, щоб вчителі розуміли, що поки дитина була на територіях, які не підконтрольні Україні — відбулися значні освітні втрати. Тобто, школяр/школярка можуть не знати частину матеріалу чи мати прогалини.

“Насправді дуже важливим є розуміння цієї ситуації, лояльне ставлення. Наші викладачі бачать і розуміють, що їм складніше наздогнати ці втрати..Ми працюємо більше за адаптованими програмами, які не обов’язково повністю відповідатимуть дітям такого самого віку, які навчаються в Україні”, — пояснює Ольга Коваль.

Вона додає, що це й варто врахувати під час складання навчальних програм для дітей з деокупованих територій, відтак всі навчальні матеріали потрібно буде адаптовувати.

Освітній скринінг

Ольга Коваль ділиться, що перед початком навчання вони з дітьми проводять освітній скринінг. Фактично — це тестування, яке дає можливість побачити, які освітні втрати є у дитини. Таку перевірку вони розробили разом з іншими педагогами для дітей з усіх класів.

Після скринінгу навчальна програма будується під потреби дітей. 

“У нас немає одної універсальної програми, бо її неможливо створити. Вона відрізняється від року до року, від групи до групи”, — каже Анастасія Бєляєва.

Ольга Коваль каже, що у їхній практиці були діти, які готувалися на окупованих територіях до іспитів, а потім виїхали звідти та вступили в українські ВНЗ,  а також є ті, хто досі перебувають на ТОТ, але навчаться в українських вишах дистанційно.

“Одна наша випускниця з тимчасово окупованої території зараз навчається в Харківській академії. Тобто це також можливо”, — пояснюють вчительки.

Які труднощі можуть виникати під час навчання дітей з ТОТ

Досвід окупації безперечно буде мати вплив на дитину, тому важливо аби викладач або модератор освітнього процесу був обізнаним і підготовлений до того, що можуть виникати конфліктні ситуації, пояснюють у ГО. Фахівчині додають, що викладачу буде корисно зустрічатися з психологом, аби знати як працювати з учнями, які пережили травматичні події.

“З боку держави важливо підходити комплексно і цілісно до цієї проблеми. Ми спілкувалися багато з викладачами, які працюють в державних освітніх закладах на деокупованих територіях, вони не мають чітких безпекових інструкцій щодо того, які платформи можна використовувати, а які не варто, якими браузерами не можна користуватись і так далі. Водночас зараз є дуже багато класних українських матеріалів, за якими діти можуть займатися онлайн. Наприклад, якщо ми візьмемо ту ж Всеукраїнську школу онлайн, там з кожного класу, з кожної теми є розроблені відеозаняття тощо. Але дітям бракує живого спілкування”, — пояснює Ольга.

Через це діти, які змушені навчатися онлайн часто відчувають самотність, тому вчителю треба вміти побудувати відчуття спільноти, приналежності дитини до чогось.

Що кажуть бахмутські вчителі?

Бахмутська вчителька Ольга Петрівна вже мала досвід роботи з дітьми, які перебували в окупації. Педагогиня наголошує, що насамперед необхідно робити пріоритет у навчанні на збереженні й поширенні саме української культурної спадщини, популяризації мови. Також вона погоджується з твердження колег з ГО “ЗНОвУ” щодо оцінки освітніх втрат, які понесли діти на ТОТ чи деокупованих територіях. 

“У моїй практиці були діти, які перебували на ТОТ. Це траплялося тому, що як кажуть, батьки вчасно не зреагували, не дали дозволу на вивезення, тому їх вивезли на ту сторону у Шахтарськ (ред. на території підконтрольні рф). Але потім батьки ухвалили правильне рішення, вони там побули деякий час, акліматизувалися, а далі через якісь канали виїхали”, — пояснює педагогиня.

Освітянка розказує, що впливу російської пропаганди, у дітей, які пережили окупацію, не помітила, через те, що ці вони перебували там не настільки довго.

“Ми готові навчати дітей з деокупованих територій, у нас з 2014 року були такі дітки у класах. Вони проходили за індивідуальною формою навчання, йдеться про екстернат, це були школярі з Горлівки, Донецьку та інших міст, які росіяни окупували з 2014 року”, — каже вчителька.

А потім додає, що фактично — екстернат наразі єдиний спосіб, який дає можливість дітям офіційно навчатися в наших школах. Бахмутська вчителька розмірковує, що чинні освітні програми будуть потребувати перегляду та внесення змін відповідно до тих освітніх втрат, які отримали діти на ТОТ.

Психологічна підготовка до навчання

Щоб ефективно працювати з дітьми, які пережили травмуючі події бахмутські педагоги постійно підвищують свою кваліфікацію, зокрема проходять психологічні тренінги, курси, отримують навички з медіаграмотності у межах проєкту “Інформедійна грамотність”. Наразі туди залучені вчителі історії та української мови, пояснює педагогиня.

“Ми вивчаємо як розрізняти фейки, все це у межах класних уроків, діти у формі гри можуть навчатися розпізнавати інформацію, тобто, це все працює вже”, — резюмує Ольга Петрівна.

Навчання на ТОТ з перших вуст

Джерело редакції на ТОТ розповіло нам про те, як йому вдалося отримати українську освіту перебуваючи в окупації. З міркувань безпеки ми не розкриваємо особисті дані особи.  

Після анексії частини територій у 2014 році, окупанти з нового навчального року вже впроваджували російські освітні стандарти у школах та університетах, каже співрозмовник.

“З 2014 року відбулося повне виключення з основної програми української мови та літератури, історії України. Натомість в збільшених обсягах додавались російська мова та література, історія росії…Додавались такі дисципліни, як суспільствознавство вже за російськими стандартами та основи безпеки життєдіяльності. І ряд інших дисциплін, таких як громадянська оборона, тобто — це як частина мілітаризації освіти та провадження та просування військової справи”, — говорить джерело редакції про освітні зміни з 2014 року на ТОТ.

Дітям, які хотіли вивчати українську мову та літературу, доводилось шукати приватні заклади або самостійно вчитися через відкриті джерела, пояснює джерело. Співрозмовник додає, що він навчався екстерном. До українського ВНЗ вступив у 2021 році, у цьому допомогли програми складені спеціально для випускників ТОТ. Наш герой самостійно вступив на бюджет.

Він розповідає, що до повномасштабного вторгнення чимало дітей з ТОТ мали змогу навчатися в українських школах, це стосується тих територій, які були окуповані частково — Донеччина та Луганщина. Звідси школярі мали змогу виїхати на підконтрольну Україні територію та отримати документи про освіту. Після початку Великої війни — ця ситуація кардинально змінилася, бо виїхати з ТОТ складно.

“Документи про закінчення ВНЗ чи школи в українських навчальних закладах визнаються в Україні та закордоном, а от документи про освіту в російських школах на ТОТ — не будуть мати сили, та будуть ігноруватися у цивілізованому світі”, — розповідає джерело.

Вже навчаючись в українському університеті, наш співрозмовник пригадує, що швидко інтегрувався, та має поради, як допомогти дітям з ДОТ адаптуватися до навчання:

• зробити так, щоб діти з ТОТ відчували себе громадянами України, враховуючи факт примусової окупації та насадження російської пропаганди;
• зробити доступ до вивчення української мови;
• зробити освітній скринінг української мови, аби забезпечити дитині доступну програму навчання;
• зробити українську освіту більш привабливою — пояснювати дітям, що саме з українськими дипломами, а не російськими, діти можуть навчатися закордоном, ставити хорошим спеціалістом тощо;
• працювати з фактором внутрішніх конфліктів, які можуть виникати між дітьми, які не були в окупації та тими, які там опинилися.

Зелена книга й Біла книга: сценарії рішень для навчання дітей, які пережили окупацію

Нещодавно благодійний фонд “Солом’янські котики”за підтримки USAID дослідили, як повертати освітній процес на деокуповані території. У результаті дослідження представили у двох інтепретація, це Біла книга та Зелена книга.

Біла книга — це ґрунтовні сценарії рішень у процесі деокупації у сфері освіти та можливі наслідки кожного з них. 

Зелена книга — це узагальнення аналітичних матеріалів та розробка рекомендацій для відновлення освіти після деокупації територій

У Білій книзі є вказані фактори, які впливатимуть на відновлення освітнього процесу на деокупованих територіях, які потрібно буде враховувати освітянам, це:

• тривалість окупації;
• доступ до освіти в умовах тимчасової окупації;
• обсяг освітньої мережі;
• контингент учасників освітнього процесу;
• доступні освітні ресурси;
• безпекова ситуація.

Зважаючи на той факт, що чимало міст та сіл Донеччини були окуповані ще з 2014 року — саме тривалість окупації визначено першим фактором для побудови нового освітнього процесу, коли ці території будуть деокуповані, або ж коли дитина з таких територій потрапляє на підконтрольні Україні землі. Як зазначила у розмові педагогиня з Бахмута, діти, які короткий час перебували під окупацією — мають меншу травмованість. Натомість, особлива увага має бути до дітей, які були змушені жити в окупації роками й потребують підтримки та розуміння з боку соціуму.

Примітка. Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Читайте також:

• Інклюзивне місто або як зробити Бахмут доступним для всіх після відбудови
• Як росіяни зомбують дітей на ТОТ та популяризують війну серед молоді
• “Український гітлерюґенд”: чому підготовка підлітків на фронт є фейком роспропаганди

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!