
У Парижі розгорівся скандал навколо виставки російської художниці Олександри Овчиннікової “Пуд солі”, в анонсі якої використали зображення упаковки української “Артемсолі”. Після обурення українців організатори видалили афішу та оприлюднили офіційне вибачення.
Детальніше про інцидент — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.
Виставка “Пуд солі” у Парижі з “Артемсіллю”
Користувачка соцмережі Threads, яка родом із Бахмута, поширила допис, у якому повідомила про виставку російської художниці Олександри Овчиннової “Пуд солі” (“Le Sel de la Vie”), що проходила в Парижі з 24 лютого по 3 березня. У своєму зверненні вона назвала подію провокацією та наголосила, що їй боляче бачити використання українських символів представниками держави-агресора.

На оприлюдненому зображенні афіші була використана упаковка солі “Артемсіль” — підприємства з Донеччини, виробничі потужності якого розташовувалися в Соледарі. Місто було знищене внаслідок бойових дій під час повномасштабного вторгнення росіян.
Виставку ініціювала російська художниця Олександра Овчиннікова, родом із Санкт-Петербурга.


Захід планували провести в Centre culturel Alexandre Soljenitsyne — культурному центрі імені російського письменника Олександра Солженіцина в Парижі. Анонс опублікувало видавництво YMCA-Press у своєму Instagram-акаунті ymcapress.
Примітка. YMCA-Press — паризьке видавництво, засноване у 1925 році, пов’язане з міжнародною організацією YMCA. З 1960-х років його штаб-квартира розташована за адресою 11 rue de la Montagne Sainte-Geneviève у Парижі. У 2016 році разом із вдовою письменника було засновано культурний центр імені Солженіцина, який організовує виставки та конференції, присвячені російській літературі. Centre culturel Alexandre Soljenitsyne названий на честь Олександра Солженіцина, російського письменника, та лауреата Нобелівської премії з літератури 1970 року. Світову відомість він здобув завдяки творам про радянські репресії, зокрема книзі “Архіпелаг ГУЛАГ”. У 1974 році його позбавили громадянства СРСР і вислали з країни, після чого він жив у Швейцарії та США, а в 1994 році повернувся до Росії. У 1990–2000-х роках Солженіцин підтримував контакт із російською владою, зустрічався з Володимиром Путіним, отримав державну премію РФ (2007) та раніше — державну дачу за розпорядженням Бориса Єльцина. Водночас він критикував частину реформ пострадянського періоду але виступав із позиціями, зокрема щодо ролі НАТО, які перегукувалися з риторикою російської влади про “загрозу оточення”.
Після скарг українських користувачів афішу виставки було видалено із соціальних мереж. Водночас за пошуковими запитами її анонс ще певний час відображався в Google. Це видно нижче на зображенні.

Згодом центр опублікував офіційну заяву англійською мовою. Зокрема, написали, що художниця нібито не знала про походження упаковки солі. У заяві зазначено:
“Від імені Культурного центру імені Олександра Солженіцина ми щиро шкодуємо, що постер виставки міг зачепити почуття членів української громади. Художниця не знала про походження зображеної упаковки солі. Вона глибоко шкодує, що її задум — чітко переданий у її поемі — міг бути неправильно зрозумілий. Постер було видалено з наших соціальних мереж, а картину знято з експозиції”.
Зазначимо, що це не вперше, коли росіяни використовують українські символи чи зображення. У грудні 2025 року росіяни скопіювали фірмовий стиль “Артемсолі” для продажу своїх алкогольних напоїв.
Редакція також звернулася за коментарем щодо виставки до посольства України у Французькій Республіці. Ми додамо відповідь у матеріал після отримання.
До теми:
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!






