Від початку повномасштабного вторгнення російські окупанти вивезли з українських музеїв понад 480 тисяч творів мистецтва. Також загарбники пошкодили або зруйнували щонайменше 38 музеїв в Україні, де зберігалося майже 1,5 мільйона експонатів.
Про це повідомляє The Economist, посилаючись на дані Міністерства культури та інформаційної політики.
РФ нищить культурну спадщину України
Британське видання зазначає, що визначити вартість вкрадених робіт майже неможливо, оскільки лише частина з них була застрахована. У квітні минулого року в ООН підрахували, що повномасштабна війна завдала шкоди культурній спадщині України на суму 2,6 мільярдів доларів США. Наразі ця цифра є застарілою.
Як розповіла співробітниця Херсонського обласного краєзнавчого музею Ольга Гончарова, російські чиновники за сприяння місцевих співробітників і тодішнього директора викрали з музею понад 28 тисяч артефактів. Окупанти завантажили їх у вантажівки та переправили до анексованого Криму. Серед украденого були:
стародавні монети;
грецькі скульптури;
скіфські прикраси; дорогоцінна бухарська шабля;
жорсткі диски з каталогом музею.
У статті The Economist зазначається, що наразі відстежити долю викрадених експонатів складно, оскільки більшість музеїв (особливо регіональних) покладались на паперові каталоги, які застаріли або були неповними.
Водночас Україна працює над поверненням своїх артефактів. Так, прокуратура Києва перевіряє російських чиновників та українців, причетних до розкрадання. Директорка Департаменту культурної спадщини Мінкульту Мар’яна Томин працює над новим законом про реституцію (поновлення порушених майнових прав) та переглядом застарілого закону про захист культурної спадщини.
До слова, в листопаді 2023 року україні вдалося повернути з Нідерландів викрадене “скіфське золото”. Росія вимагала повернути артефакти кримським музеям, які надали їх у тимчасове користування музею Алларда Пірсона в Амстердамі ще в 2014 році. Однак Верховний суд Нідерландів у 2021 році постановив, що предмети належать Україні.
16 травня Україна святкує День вишиванки. Його щороку проводять в третій четвер травня. Цю традицію започаткувала студентка ще у 2006 році. З початком повномасштабного вторгнення вишиванка набула особливого значення для українців. Напередодні свята розповідаємо, які вишиті сорочки були притаманні Донеччині, зокрема й Бахмуту.
Засновниця творчої майстерні “Оберіг” та членкиня Національної спілки народних майстринь України Світлана Кравченко поділилася із редакцією Бахмут IN.UA особливостями традиційного строю Донеччини.
Вишиванки Донеччини
Чимало бахмутян пам’ятають, як в Бахмуті працювала творча майстерня “Оберіг”. Цей культурний осередок зберігав унікальні стародавні народні костюми українців, зокрема й старовинні вишиванки. Редакції дізнавалася у пані Світлани Кравченко про особливість народного строю напередодні свята.
Назва День вишиванки трохи некоректна, ми українці завжди вважали своїм одягом ключовим — вишиту сорочку. Назва вишиванка для мене особисто трохи знецінює цінність вишитої сорочки. Вишита сорочка для українців — то код нації, але яка розшифровка його? Це перш за все шлях боротьби за людську гідність,
Світлана Кравченко // членкиня Національної спілки народних майстринь
Вона пояснює, що роками українців гнобили росіяни, вони намагалися знищити культурну ідентичність нашого народу: людям забороняли говорити українською мовою та носити вишитий одяг. Світлана Кравченко наголошує, що вишитий одяг був мовчазним протестом українців.
У дисидентські роки, коли були широко розповсюджені політичні ув’язнення й радянська влада теж принижувала й знищувала гідність людини, гідність українців. Тоді жінки в концтаборах виборювали голодуваннями право носити не номер, а вишитий комірець й відчувати себе приналежними до великої української нації,
Світлана Кравченко // членкиня Національної спілки народних майстринь
Членкиня Національної спілки народних майстринь України додає, що вишита сорочка у 2014 році стала своєрідним паролем в Бахмуті, адже цей стрій допомагав ідентифікувати людину, її приналежність.
Донеччина дуже цікава територія, де народна українська культура ввібрала в себе всі зразки, всіх регіонів, які тільки можливо. Донеччина сформувалася як територія найпізніше, в порівнянні з іншими регіонами України. Сюди люди їхали з різних причин; когось виселяли примусово, хтось біг сюди від голоду чи за роботою…Коли люди переміщаються з місця на місця вони везуть з собою культуру. Тому на Донеччині народна культура дуже різноманітна, вона увібрала в себе зразки різних зрілих культур, в тому числі й народної культури,
Світлана Кравченко // членкиня Національної спілки народних майстринь
Цінність вишитої сорочки за останні роки змінилася
Волонтерка Оксана Муравлева вже не перший рік займається вишиванками, разом з іншими жінками вона шиє розпашонки для немовлят. Їх потім відправляють у пологові будинки навіть за кордон. Акція “Народжені у вишиванках” зародилась у Донецькій області ще у 2017 році з ініціативи Лесі Воронюк, голови громадської організації “Всесвітній День вишиванки”. Це волонтерська робота, яка спрямована на відтворення українських традицій, розвиток світогляду та патріотичне виховання.
За словами Оксани Муравленко, Донеччина в минулому часто використовувала квіткові мотиви — це троянда. Також існує стародавній Донецький візерунок, який віднайшла Людмила Огнєва. Він називається козачка.
Майстриня додає, що зараз кожна людина обирає собі вишиванку до смаку. Однак, каже пані Оксана, набагато краще саме вишиванка ручної роботи, адже машинний візерунок зроблений без душі.
Додамо, що на Донеччині майстрині вишивали різними техніками, був мікс різних культурних особливостей. Однак, нашому регіону була притаманна тепла колірна гамма, зокрема це традиційно червоний, чорний та білий кольори. Здебільшого майстрині візерунками прикрашали руками або коміри.
Фото вишитого строю
У 2020 році майстерня “Оберіг” вирішила створили унікальний каталог, де зібрали образи притаманні нашому регіону. Почали з відтворення строїв, які носили на Донеччині в стародавні часи. Для цього використовували світлини музеїв Донеччини та сімейних архівів.
Фотосесія у народному строю. Фото: Іван Сидоров, розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: Іван Сидоров, розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”
Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”
Вишита сорочка. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”
ЮНІСЕФ — це дитячий фонд ООН із захисту прав та інтересів дітей, хоча грошова допомога не доступна наразі, ви можете отримати гуманітарну допомогу або психологічну.
Контакти ЮНІСЕФ
Офіс Дитячого фонду ООН в Україні фізично розташований у Києві, за адресою вулиця Грушевського 9Б. Ви можете зателефонувати за номером +380 (44) 339 9375 або ж написати на електронну скриньку [email protected].
Гуманітарна допомога від ЮНІСЕФ, її також можна оскаржити, якщо ви не задоволені виданим чи маєте уточнення, для цього дзвоніть за номером: 0 800 600 017, телефонувати можна з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 20:00, а у суботу з 9:00 до 18:00.
Грошова допомога від ЮНІСЕФ наразі припинена, втім якщо у вас залишилися питання, то можна звертатися на гарячу лінію 0 800 600 017, працює щодня з 8:00 до 18:00.
Якщо у вас є пропозиції або скарги, які не стосуються грошової допомоги “Спільно”, залишайте їх у формі зворотнього звязку.
Кому допомагає ЮНІСЕФ?
Фонд допомагає дітям і сім’ям, які постраждали через війну в Україні, тобто особа не повинна бути ВПО, аби отримати допомогу від фонду. Пріоритет надають вразливим категоріям, це:
родини, які живуть на лінії фронту;
самотні матері з дітьми;
малозабезечені родини тощо.
Зверніть увагу, що грошова допомога не надається особам та членам їх сімей, якщо вони отримують кошти від інших міжнародних організацій.
16 травня Україна святкує День вишиванки. Його щороку проводять в третій четвер травня. Цю традицію започаткувала студентка ще у 2006 році. З початком повномасштабного вторгнення […]
ЮНІСЕФ — це дитячий фонд ООН із захисту прав та інтересів дітей, хоча грошова допомога не доступна наразі, ви можете отримати гуманітарну допомогу або психологічну. […]
В Україні розширили перелік громад, де громадяни можуть купувати нове житло за житлові сертифікати єВідновлення. Тепер це можна зробити в громадах, які входять до категорії […]
Мешканці Торецької громади Бахмутського району мають змогу безплатно евакуюватися до Волинської області. Найближчий евакуаційний автобус відправиться у суботу, 18 травня. Про це повідомляє Торецька міська […]
Бахмутяни, які тимчасово проживають у місті Вінниця можуть записатися до сімейної лікарки Вікторії Іванько. Раніше медикиня працювала в амбулаторії номер 5, у селі Опитне, Бахмутського […]