Дія. Підпис — це електронний підпис, який особа можете використовувати для підписання документів онлайн, оформлення послуг у застосунку та на порталі Дія, зокрема він може знадобитися вам й для послуги компенсації чи єОселя. Однак, оформлення Дія. Підпису може стати складністю для людей з різними видами інвалідності, зокрема з вадами зору.
В пресслужбі додатка відповіли користувачам, як незрячій особі можна оформити Дія. Підпис.
Як оформити Дія. Підпис незрячій людині?
Українець звернувся у коментарях за допомогою до розробників Дія. Фото: скріншот
Для того, щоб отримати Дія. Підпис необхідно зробити наступні кроки:
Авторизуйтесь у застосунку Дія.
Перейдіть до Меню — Дія.Підпис.
Натисніть Активувати Дія.Підпис.
Підтвердьте особу через перевірку за фото.
Вигадайте 5-значний код для Дія.Підпису.
Після цього ви можете підписувати документи в Дії та онлайн.
Зверніть увагу, що для оформлення Дія. Підпис вам потрібно мати один із перелічених документів:
ID-картка;
біометричний закордонний паспорт;
закордонний паспорт виданий після 2015 року;
або посвідка на тимчасове чи постійне місце проживання.
Втім на етапі перевірки за допомогою фото можуть виникати складнощі, якщо незряча людина виконує всі дії самостійно, адже потрібно бачити вказані дії на екрані. Користувач Сергій Смірнов, який є ВПО зазначив, що через пункт фотопідтвердження його дружина не змогла отримати Дія. Підпис.
Відповідь Дії. Фото: скріншот
В підтримці Дії відповіли, що цифровий образ обличчя, який генерується створення підпису, порівнюється з фото з ID-картки, біометричного закордонного паспорта, закордонного паспорта 2015 року та посвідки на проживання. Вони мають бути однаковими, щоб людина могла пройти перевірку.
Тому, пропустити цей етап неможливо, важливо, щоб незрячій людині могли допомогти. Під час надання вказівок на екрані телефону — близька людина може перебувати поруч та надавати підказки, які висвітлюватиметься на екрані смартфона під час Дія. Підпису.
Послуга з оформлення Дія. Підпису безоплатна.
Фото: з відкритих джерел
Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
Міжнародний реєстр збитків, створений для фіксації руйнувань і втрат, завданих Україні внаслідок російської агресії, готується до запуску повноцінної роботи. За попередніми планами, компенсаційна комісія, яка розглядатиме подані заяви, має запрацювати у 2027 році, а перші рішення можуть бути ухвалені вже наприкінці того ж року.
Детальніше про це розповіла Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу Президента України під час панелі на Donbas Media Forum, передає кореспондентка редакції Бахмут IN.UA.
Компенсаційна комісія: коли почне працювати
За словами Ірини Мудрої, після ухвалення відповідної конвенції у грудні 2025 року країни-підписанти мають пройти процес ратифікації документа. Очікується, що більшість держав завершить ці процедури протягом 2026 року. Після цього у 2027-му почнеться формування самої Компенсаційної комісії — її складу, управлінської структури та процедур розгляду заяв.
Перші рішення можуть бути ухвалені вже наприкінці 2027 року. Втім, як вказує представниця Офісу президента, це не означає, що одразу розпочнуть видавати виплати, адже компенсаційний фонд ще не сформований. Його створення залежить від політичних рішень країн-партнерів і джерел фінансування, серед яких розглядаються заморожені російські активи та так званий “репараційний кредит”.
“Є дискусія і начебто вимальовується рішення щодо репараційного кредиту. Тобто під заставу цих коштів будуть видані випущені облігації, які забезпечуватимуться державам Європейського Союзу і, можливо, у Великої Сімки. Проте, репараційний кредит — це ще не є те, що ми в фіналі хочемо бачити з конфіскацією російських активів”, — розповіла Ірина Мудра.
Україна наполягає на конфіскації активів агресора як найбільш справедливому механізмі відновлення. Водночас наразі обговорюється можливість зарезервувати частину репараційного кредиту для майбутніх виплат громадянам, які подали заяви до реєстру.
Заяв небагато: українців закликають активніше реєструвати втрати
Попри активну роботу міжнародних і українських структур, наразі до реєстру подано лише близько 60 тисяч заяв — значно менше, ніж очікувані мільйони. Саме низька кількість звернень стала однією з причин, чому реєстр поки що не працює на повну потужність.
Представники влади закликають українців активніше подавати свої заяви. Зробити це можуть усі постраждалі — зокрема, внутрішньо переміщені особи (ВПО), люди, які втратили житло або майно на деокупованих територіях. Подання заяви можливе навіть у тому випадку, якщо особа вже отримала державну компенсацію, адже допомога від України не впливає на право отримати виплату через міжнародний механізм.
“Для того, щоб ми спонукали наших розпочати перемовини про створення компенсаційного фонду і його наповнення, нам потрібно показати, що в реєстрі є достатньо велика кількість заяв“, — зазначає заступниця керівника Офісу Президента.
Офіс у Києві
Міжнародний реєстр збитків уже відкрив офіс у Києві. Його співробітники співпрацюють із органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, безоплатної правової допомоги та з правоохоронними органами, які фіксують воєнні злочини.
22 вересня на сайті Кабміну опублікували Постанову № 1176, яка затверджує Порядок надання допомоги для вирішення житлового питання окремим категоріям ВПО, що проживали на ТОТ та чиє майно було зруйновано. Ця Постанова визначає, хто має право на виплату та в які терміни.
Детальніше про Постанову, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.
Як ВПО з ТОТ можуть отримати допомогу на житло — порядок від Кабміну
Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 1176, яка визначає порядок надання допомоги окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб, що проживали на тимчасово окупованих територіях.
Документ також передбачає зміни до порядку ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій.
Заяви на отримання допомоги можна буде подати через портал та застосунок “Дія”. Для цього Міністерство розвитку громад та територій та Міністерство цифрової трансформації мають забезпечити технічну взаємодію між “Дією” і держреєстрами, зокрема для перевірки статусу ВПО, відсутності у власності іншого житла та належності до визначених категорій отримувачів.
Постанова набирає чинності через два місяці з дня її опублікування. Тобто вона набуде чинності 22 листопада 2025 року.
Компенсація за житло на ТОТ: хто має право, яка сума і скільки діятиме
Право на компенсації матимуть наразі дві категорії:
▪️учасники бойових дій визначені пунктами 19—25 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; ▪️особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені пунктами 11—16 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Розмір компенсації становитиме 2 мільйони гривень на одну людину або родину у вигляді ваучера, ці гроші можна буде витратити на придбання нового житла, як перший внесок або для погашення іпотеки. Ваучер діє 5 років і не може бути переданий іншим особам.
Головною умова отримання ваучера для людини буде:
відсутність житла на підконтрольній Україні території;
передача державі права на вимоги до рф по відшкодуванню збитків у зв’язку з внутрішнім переміщенням у розмірі отриманої допомоги.
Важливі умови
Житло не можна купувати у близьких родичів;
На куплене житло накладається заборона відчуження на 5 років;
Якщо ваучера не вистачає, різницю платить отримувач;
Якщо виявлять нецільове використання — допомогу потрібно повернути.
Хто не може отримати
Особи під санкціями;
Засуджені за злочини проти нацбезпеки та миру;
Якщо у заявника чи членів сім’ї є житло (крім іпотечного, ще не погашеного);
Якщо вже отримали іншу грошову компенсацію на житло;
Якщо держава вже надала житло для постійного проживання;
Якщо подано заяву на компенсацію за зруйноване житло.
Хто вирішуватиме, чи надавати допомогу?
Розглядати питання і надавати допомогу переселенцям (адміністративну послугу) мають саме місцеві органи влади.
Зокрема:
сільські, селищні, міські ради;
районні у містах ради (якщо вони є);
військові адміністрації населених пунктів.
Тобто ці органи виступають як уповноважений орган, який створює комісію, приймає документи, ухвалює рішення і загалом відповідає за процедуру.
До складу таких комісій входитимуть як представники органів влади, так і громадськості — щонайменше третина. Кандидатури можуть подавати громадські та міжнародні організації, а в селах і селищах — навіть окремі мешканці.
Якщо заяв буде більше, ніж потрібно, перевагу матимуть люди з досвідом у сфері антикорупції та моніторингу закупівель. У разі нестачі кандидатів додаткових представників призначатиме сам орган влади.
Функції нових комісій можуть також виконувати вже чинні комісії з компенсації за зруйноване житло чи ліквідації наслідків агресії РФ, якщо їх склад і робота відповідатимуть вимогам порядку.
Нагадаємо, що на території Бахмутського району раніше вже створили дві комісії: Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (Комісія № 1). Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (Комісія № 2).
Скільки грошей виділили на компенсацію у 2026 році?
У проєкті бюджету-2026, як пише Павло Фролов, голова ТСК з питань захисту прав ВПО, на компенсації за цією програмою передбачено 14 мільярдів гривень, тож 7 тисяч родин ВПО зможуть придбати власні оселі.
Через повномасштабне російське вторгнення і цивільні й військові громадяни України, на жаль, отримують поранення. Деякі з них закінчуються ампутацією кінцівок, внаслідок чого людина набуває статусу […]
12 жовтня на базі Краматорського АКМЦ відбувся онлайн відеоміст Львів-Краматорськ: «Адміністративна реформа в Україні та аналіз досвіду діяльності новостворених об’єднаних територіальних громад Львівщини та Донеччини», […]
Нещодавно Кабмін затвердив новий порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Такі зміни передбачають більш суворий контроль за взяттям на облік, зокрема, планується цифровізація […]
