Літня пора несе не лише радість теплих днів, але й ризики для здоров’я шкіри. Експерти радять, як захиститися від негативного впливу сонячних променів та що робити у випадку отримання сонячних опіків.

Про це повідомляє Центр первинної медичної допомоги м. Бахмута.

Небезпека літнього сонця

Літо – пік активності сонця, що несе потенційні ризики для здоров’я шкіри навіть у міських умовах. Надмірний вплив сонячних променів може призвести до серйозних наслідків.

Ключові ризики:

• передчасне старіння шкіри;
• підвищений ризик раку шкіри;
• можливість опіків на різних частинах тіла, включаючи мочки вух, губи та шкіру голови.

Перша допомога при сонячних опіках

Якщо ви все ж отримали сонячний опік, важливо діяти швидко та правильно:

• сховайтеся від сонця: негайно перейдіть у тінь або приміщення;
• охолодіть шкіру: прийміть прохолодний душ або ванну, не використовуйте мило, щоб не пересушувати шкіру та прикладайте прохолодні вологі рушники на 10-15 хвилин кілька разів на день;
• правильно доглядайте за ураженою шкірою: уникайте жирних кремів, лосьйонів та засобів на основі спирту, використовуйте зволожуючі креми з алое та при болю прийміть ібупрофен або парацетамол;
• не здирайте пухирі: дайте їм загоїтися природним шляхом. Якщо пухир лопнув, обробіть антисептиком і накладіть стерильну пов’язку;
• носіть вільний одяг: він не повинен торкатися ураженої шкіри.

Коли звертатися до лікаря

Негайно зверніться за медичною допомогою, якщо:

• з’явилися пухирі на обличчі, руках чи статевих органах;
• місце опіку сильно набрякло;
• ви відчуваєте головний біль, нудоту, запаморочення;
• є ознаки інфекції (гній, сильний біль, почервоніння навколо пухирів).

Найкращий спосіб боротьби з сонячними опіками – це їх профілактика. Не забувайте про захист шкіри навіть у місті, використовуйте сонцезахисні засоби та обмежуйте перебування на прямому сонці в пікові години.

Читайте також:

• Що треба знати перед покупкою сонцезахисту: розповідає косметологиня з Бахмута
• Особливості догляду за шкірою влітку: поради косметологині
• “Пора худнути”: як суспільство засуджує жінок через вагу та чому цей тренд підтримують самі жінки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія активізувала наступ на Лиманському напрямку. Днями ворогу вдалось просочитися в селище Ямпіль. Зараз окупанти намагаються там закріпитися, маскуючись під цивільних та ховаючись у хатах.

Про це повідомляють аналітики DeepState.

Росіяни зайшли в Ямпіль на Донеччині

У селищі Ямпіль Лиманської громади тривають активні бойові дії. Російським окупантам вдалось зайти в селище, але бійці ЗСУ одразу почали знищувати ворога.

Щоб накопичитись і закріпитись у селищі, росіяни ховаються в хатах, підвалах і погребах. Також вони маскуються під місцевих жителів, переодягаючись у цивільний одяг.

Аналітики припускають, що активність окупантів у районі Ямполя буде зростати, оскільки це стратегічно важливий населений пункт.

“Фіксація противника, зокрема, в районі Ямполя була неодноразовою, вони знайшли місце, щоб пробиратися до селища, тож варто очікувати збільшення активності в напрямку населеного пункту, який вони націлені захопити, знаючи його важливість і критичність для всіх позицій, які знаходяться східніше від нього. Наразі в селищі тривають активні бойові дії”, — кажуть у DeepState.

ЗСУ продовжують знищення окупантів у Ямполі. Селище контролюють українські дрони, які оперативно виявляють ворога.

Читайте також:

• Бійці НГУ з бригади “Рубіж” знищили російських штурмовиків на мотоциклах
• ЗСУ вдарили по російських командних пунктах у Донецьку — підтвердження Генштабу
• Росіяни просунулись у Сіверській громаді: в DeepState підтвердили окупацію Григорівки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет міністрів ухвалив проєкт Державного бюджету на 2026 рік і передає його на розгляд Верховної Ради. Головний акцент документа — фінансування сектору безпеки й оборони, а також підтримка соціальної стійкості країни в умовах війни.

Детальніше про те, чого чекати від проєкту державного бюджету України на 2026 рік — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Державний бюджет 2026 року: що відомо

Загальні видатки бюджету становитимуть 4,8 трильйона гривень, що на 415 мільярдів більше, ніж у 2025 році. Доходи прогнозуються на рівні 2,83 трильйона гривень (+18,8% порівняно з 2025 роком), а дефіцит знизиться до 18,4% ВВП. Для його покриття потреба у зовнішньому фінансуванні оцінюється у понад 2 трильйонів гривень.

Найбільша частка видатків в новому бюджеті буде спрямована на оборону. На потреби Сил оборони у 2026 році спрямують 2,8 трильйона гривень (27,2% ВВП), що на 168,6 мільярда гривень більше, ніж у попередньому році. Ці кошти підуть на грошове забезпечення військових, підтримку їхніх родин, посилення ППО, а також розробку та виробництво українського озброєння, включно з дронами. Окремо передбачено щонайменше 44,3 мільярда гривень на виробництво боєприпасів, ракет, авіаційної та бронетехніки.

Інші видатки в новому бюджеті

Як вказують представники Міністерства фінансів України, разом з обороною бюджет передбачає підтримку й інших ключових сфер:

На соціальний захист передбачено 467,1 мільярда гривень (+45 мільярда у порівнянні з 2025 роком). З цієї суми:

• 251,3 мільярда гривень спрямують до Пенсійного фонду для виплат пенсій 10,3 млн пенсіонерів та індексації з 1 березня 2026 року;
• 133 мільярди гривень підуть на допомогу вразливим категоріям населення;
• 24,5 мільярда гривень — на нові заходи підтримки сімей (збільшення виплати при народженні дитини до 50 тис. грн, підвищення допомоги з догляду за дитиною до 1 року до 7 тисяч гривень, запуск програми “єЯсла” для дітей 1–3 років, виплата “Пакунок школяра” у розмірі 5 тис. грн для першокласників);
• 42,3 мільярда гривень — на пільги та субсидії для 2,7 мільйона  домогосподарств;
• 9,9 мільярда гривень — на соцпотреби людей з інвалідністю.

У сфері освіти заплановано 265,4 мільярда гривень (+66,5 мільярда). Основні напрями:

• 183,9 мільярда гривень на оплату праці вчителів із підвищенням зарплат на 50% у два етапи (30% з січня та ще 20% з вересня 2026 року);
• 14,4 мільярда гривень на безплатне харчування для 4,4 мільйона школярів (з 2026 року — поетапне розширення на всі класи);
• 6,6 мільярда гривень на підвищення стипендій удвічі для 163,8 тисячі студентів;
• 2,1 мільярда гривень на закупівлю 14,1 млн підручників;
• 15 мільярда гривень на інвестиційні проєкти — від укриттів і шкільних автобусів до модернізації харчоблоків.

На науку виділять 19,9 мільярда гривень (+5,4 мільярда), зокрема на підтримку молодих вчених, створення оборонних дослідницьких центрів та партнерські розробки з бізнесом.

Видатки на охорону здоров’я становитимуть 258 мільярда гривень (+38,2 мільярда). Серед них:

• 191,6 мільярда гривень на програму медичних гарантій, включно з підвищенням зарплат лікарів первинної та екстреної допомоги до 35 тисяч гривень, лікуванням військових та фінансуванням реабілітаційних програм;
• 15,1 мільярда гривень на централізовані закупівлі ліків (онко, орфанні, серцево-судинні препарати, ендопротези);
• 10 мільярда гривень на програму скринінгів “Чекап 40+” — адресні виплати громадянам віком від 40 років для комплексного обстеження здоров’я, зокрема перевірки на серцево-судинні захворювання, діабет і ментальні розлади;
• 18,6 мільярда гривень на інфраструктурні медичні проєкти — від перинатальних центрів до закладів психіатричної допомоги.

Ветеранська політика отримає 17,9 мільярда гривень (+6,1 мільярда), серед яких 5,7 мільярда гривень — на житло для ветеранів з інвалідністю, 4 мільярди гривень — на психологічну допомогу, адаптацію та розвиток спорту, 8,2 мільярда гривень — на реабілітаційні й соціальні програми.

Для підтримки економіки та бізнесу закладено 41,5 мільярда гривень. З них:

• 18 мільярда гривень — на програму “Доступні кредити 5-7-9%” та нові фінансові інструменти;
• 15,8 мільярда гривень — на “єОселю”;
• 4,8 мільярда гривень — на гранти для бізнесу, індустріальні парки та інвестпроєкти;
• 1,9 мільярда гривень — на Фонд декарбонізації;
• 0,6 мільярда гривень — на Фонд енергоефективності.

На підтримку агросектору виділять 13,1 мільярда гривень (+3,5 мільярди), зокрема на дотації, страхування врожаю та розмінування сільгоспземель.

Загальний ресурс регіонів становитиме 871,9 мільярда гривень (+162,3 мільярда у порівнянні з 2025 роком), у тому числі 289,3 мільярда гривень міжбюджетних трансфертів. Пріоритет — підтримка прифронтових територій та фінансова стійкість місцевого самоврядування.

Потреба у зовнішньому фінансуванні у 2026 році сягне 2,079 трильйонів гривень. Загальний обсяг державних запозичень складе 2,544 трильйона гривень (419,6 мільярда гривень — внутрішні, 2,124 трильйона гривень — зовнішні). Дефіцит бюджету прогнозують на рівні до 18,4% ВВП — на 3,9 відсоткового пункта менше, ніж у 2025 році.

Розмір зарплат та соціальних виплат у 2026 році

У 2026 році незначно збільшаться соціальні стандарти після року перерви (у 2025 році їх не переглядали):

• мінімальна зарплата — з 8 000 гривень до 8 647 гривень (зростання на 8%);
• загальний прожитковий мінімум – з 2 920 гривень до 3 209 гривень (+9,9%);
• прожитковий мінімум для працездатних осіб – з 3 028 гривень до 3 328 гривень (+9,9%);
• прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність — з 2 361 гривень до 2 595 гривень (+9,9%).

Читайте також:

• “Понад половину вступників — це бахмутяни”: як пройшла вступна кампанія-2025 у Бахмутському педколеджі
• 3 тис. доларів на власну справу: Fight For Right оголосила грантовий конкурс для ветеранок
• Медсестринський догляд і притулки для маломобільних: Уряд анонсував нові проєкти підтримки ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!