Головнокомандувач Збройних сил України генерал Валерій Залужний зазначає, що ситуація на фронті зайшла у глухий кут. На його думку, жодна зі сторін не може просуватися, а на глибокий та красивий прорив українських військ, не варто сподіватися. Зараз війна росії проти України схожа на події Першої світової війни.

Про це Валерій Залужний розказав в інтерв’ю журналу “The Economist”. Редакція вибрала головні тези розмови.

Повільний контрнаступ

Валерій Залужний вважає, що теперішній стан війни складний й більше нагадує події Першої світової війни. За близько 5 місяців контрнаступу ЗСУ вдалося просунутися на 17 кілометрів. Не кращі результати має російська армія. Вона 10 місяців окуповувала Бахмут.

На думку Залужного, Україні для виходу з глухого кута потрібен потужний технологічний стрибок. Мова йде про сучасну зброю. Раніше Головнокомандувач вважав, що українські війська зможуть зупинити росію, знекровивши її війська. Однак, як виявилося, катастрофічні втрати живої сили у російській армії не вважають такими.

Українська армія мала дійти до Криму за 4 місяці

Дружнє нагадування, шо війна не виглядає як відео в Тік-ток.

Воїн з Бахмутського напрямку спить на позиціях після бойової роботи💔🥺

📸: libkos pic.twitter.com/hsKlKVboXt

— Бахмут IN.UA (@Bakhmut_inua) October 31, 2023

Залужний розповів, що якщо орієнтуватися на підручники НАТО українській армії мало б бути достатньо лише 4 місяці, щоб дійти до Криму.

Втім, реальність була іншою. Українські війська і техніка застрягали на мінних полях на підступах до Бахмута на сході. Схожа ситуація була на півдні країни, велику роль у цьому процесі відіграла низька підготовка новостворених бригад.

Головнокомандувач додає, що основною проблемою стало те, що росія воює так, як у Першій світовій війні. Залужний переконався у правильності своїх суджень, коли він побував на лінії фронту в Авдіївці, де росія нещодавно просунулася на кілька сотень метрів за кілька тижнів, перекинувши туди дві свої армії.

Схожа ситуація відбувається також тоді, коли українські війська намагаються просунутися вперед.

Який вихід

❗️ Битва за Авдіївку стала найдорожчою та найкривавішою для путіна у повномасштабній війні, — The New York Times

ЗСУ знищували колони бронетехніки та піхоту росії у дуже великих масштабах. За майже три тижні окупанти не спромоглися швидко прорвати українську оборону. pic.twitter.com/MdbviOEpZz

— Бахмут IN.UA (@Bakhmut_inua) November 1, 2023

На думку Головнокомандувача, аби прорватися вперед Україні потрібно вийти з цього глухого кута, отримавши щось нове, “на кшталт пороху, який винайшли китайці і яким ми досі вбиваємо один одного”.

Також, щоб переломити лінію оборони Україні потрібна авіація, яка дасть перевагу в повітрі, вдосконалені засоби радіоелектронної боротьби, сучасні технології для розмінування, а також нарощення резервів. Мова йде про здатність мобілізувати та навчати більшу кількість людей.

Залужний наголошує, що Україна не має іншого виходу, окрім як зберегти ініціативу, продовжуючи наступ, навіть якщо він просувається лише на кілька метрів на день.

Мобілізація

Валерій Залужний прокоментував також мобілізацію в Україні. За його словами, у нас є прогалини, які дозволяють громадянам ухилятися від своїх обов’язків. Над ними вже працюють, зокрема, запроваджують єдиний реєстр призовників. Крім того, незабаром будуть розширені категорії громадян, які можуть бути призвані на навчання або мобілізацію.

На додаток, в Україні планують запровадити “бойове стажування”, яке передбачає розміщення мобілізованих і навчених кадрів у досвідчених стройових частинах для їхньої підготовки.

Найбільший ризик для України

Росіян намагатиметься якомога довше затягнути війну, перетворивши її в окопну. Саме у цьому полягає найбільший ризик для України. Таким чином війна може затягнутися на роки та вимотати українську державу.

Читайте також:

• Готується наступ: росіяни стягують нові резерви до Бахмута
• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Міністерством оборони законопроєкт про внесення змін до Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Документ визначає особливості застосування антикорупційних обмежень та встановлює алгоритм дій для врегулювання конфлікту інтересів під час проходження військової служби.

Про це повідомили в Міноборони.

Дії у разі конфлікту інтересів під час виконання наказу

Законопроєкт регламентує права та обов’язки військовослужбовців у ситуаціях, коли виконання отриманого наказу спричиняє конфлікт інтересів. Згідно з новими нормами, військовослужбовець зобов’язаний доповісти своєму безпосередньому командиру про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня з моменту виявлення цього факту.

Після отримання повідомлення командир, який віддав наказ, зобов’язаний вжити заходів для врегулювання ситуації. У випадку, коли підлеглий доповідає про конфлікт через наказ вищого керівництва, його безпосередній командир передає інформацію старшому командиру для подальшого вирішення.

Якщо посада військовослужбовця не передбачає наявності безпосереднього керівника, він має доповісти Національному агентству з питань запобігання корупції або іншому визначеному законом органу. За умови виникнення конфлікту інтересів під час роботи в колегіальному органі, повідомлення направляється безпосередньо цьому органу або НАЗК.

Антикорупційні обмеження та контроль

Документ закріплює обов’язок командирів контролювати дотримання підлеглими правил запобігання та врегулювання конфліктів інтересів. Усі військовослужбовці зобов’язані не вчиняти корупційних правопорушень та діяти згідно із Законом “Про запобігання корупції”.

Законопроєкт також фіксує перелік посадових осіб, які підпадають під антикорупційні обмеження. Вони стосуються таких аспектів:

• використання службового становища;
• одержання подарунків;
• сумісництва;
• спільної роботи близьких осіб.

Аналогічні антикорупційні обмеження встановлюються для голів та членів військово-лікарських комісій і медико-соціальних експертних комісій.

Читайте також:

Психологічна допомога ветеранам в Україні: де отримати безоплатну підтримку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2027 році фізичні особи-підприємці зіткнуться зі зростанням окремих податкових платежів та підвищенням лімітів доходу. Зміни зумовлені закладеними у проєкті державного бюджету (законопроєкт №16000) новими показниками мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Базові показники для розрахунку

З 1 січня 2027 року для розрахунку податкового навантаження та річних лімітів використовуватимуться нові суми:

• мінімальна заробітна плата — 9 546 гривень (замість 8 647 гривень у 2026 році);
• прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3 691 гривня (замість 3 328 гривень).

Обов’язкові платежі для 1 та 2 груп

Для підприємців першої групи щомісячні податкові зобов’язання становитимуть:

• єдиний податок — 369,1 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні (або 6 300,36 гривні у разі поквартальної сплати).

Для другої групи передбачені наступні щомісячні суми:

• єдиний податок — 1 909,2 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні.

Умови для підприємців 3 групи

Ставки для ФОП третьої групи у проєкті бюджету залишаються без змін. Загальне податкове навантаження складатиме 6% від доходу. Цей платіж розподіляється на дві складові: 5% становить єдиний податок, а 1% — військовий збір.

Нові граничні обсяги доходів

Зростання рівня мінімальної зарплати автоматично підвищує дозволені річні ліміти доходу для спрощеної системи оподаткування. У 2027 році вони становитимуть:

• 1 група (167 мінімальних зарплат) — 1 594 182 гривні;
• 2 група (834 мінімальні зарплати) — 7 961 364 гривні;
• 3 група (1 167 мінімальних зарплат) — 11 140 182 гривні.

Перспективи реформування та впровадження ПДВ

До завершення воєнного стану масштабні зміни базових умов роботи чи підвищення ставок єдиного податку не плануються. Реформування податкової системи для приватних підприємців розглядається на повоєнний період. Головною метою майбутніх змін є унеможливлення використання спрощеної системи великим бізнесом для штучного дроблення та оптимізації податків.

Водночас запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для підприємців перенесли. Згідно з оновленим меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом, ця норма має запрацювати із січня 2028 року, а не з 2027 року, як планувалося раніше.

Читайте також:

Підйомна допомога військовослужбовцям: умови, розміри та порядок виплат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!