Головнокомандувач Збройних сил України генерал Валерій Залужний зазначає, що ситуація на фронті зайшла у глухий кут. На його думку, жодна зі сторін не може просуватися, а на глибокий та красивий прорив українських військ, не варто сподіватися. Зараз війна росії проти України схожа на події Першої світової війни.

Про це Валерій Залужний розказав в інтерв’ю журналу “The Economist”. Редакція вибрала головні тези розмови.

Повільний контрнаступ

Валерій Залужний вважає, що теперішній стан війни складний й більше нагадує події Першої світової війни. За близько 5 місяців контрнаступу ЗСУ вдалося просунутися на 17 кілометрів. Не кращі результати має російська армія. Вона 10 місяців окуповувала Бахмут.

На думку Залужного, Україні для виходу з глухого кута потрібен потужний технологічний стрибок. Мова йде про сучасну зброю. Раніше Головнокомандувач вважав, що українські війська зможуть зупинити росію, знекровивши її війська. Однак, як виявилося, катастрофічні втрати живої сили у російській армії не вважають такими.

Українська армія мала дійти до Криму за 4 місяці

Дружнє нагадування, шо війна не виглядає як відео в Тік-ток.

Воїн з Бахмутського напрямку спить на позиціях після бойової роботи💔🥺

📸: libkos pic.twitter.com/hsKlKVboXt

— Бахмут IN.UA (@Bakhmut_inua) October 31, 2023

Залужний розповів, що якщо орієнтуватися на підручники НАТО українській армії мало б бути достатньо лише 4 місяці, щоб дійти до Криму.

Втім, реальність була іншою. Українські війська і техніка застрягали на мінних полях на підступах до Бахмута на сході. Схожа ситуація була на півдні країни, велику роль у цьому процесі відіграла низька підготовка новостворених бригад.

Головнокомандувач додає, що основною проблемою стало те, що росія воює так, як у Першій світовій війні. Залужний переконався у правильності своїх суджень, коли він побував на лінії фронту в Авдіївці, де росія нещодавно просунулася на кілька сотень метрів за кілька тижнів, перекинувши туди дві свої армії.

Схожа ситуація відбувається також тоді, коли українські війська намагаються просунутися вперед.

Який вихід

❗️ Битва за Авдіївку стала найдорожчою та найкривавішою для путіна у повномасштабній війні, — The New York Times

ЗСУ знищували колони бронетехніки та піхоту росії у дуже великих масштабах. За майже три тижні окупанти не спромоглися швидко прорвати українську оборону. pic.twitter.com/MdbviOEpZz

— Бахмут IN.UA (@Bakhmut_inua) November 1, 2023

На думку Головнокомандувача, аби прорватися вперед Україні потрібно вийти з цього глухого кута, отримавши щось нове, “на кшталт пороху, який винайшли китайці і яким ми досі вбиваємо один одного”.

Також, щоб переломити лінію оборони Україні потрібна авіація, яка дасть перевагу в повітрі, вдосконалені засоби радіоелектронної боротьби, сучасні технології для розмінування, а також нарощення резервів. Мова йде про здатність мобілізувати та навчати більшу кількість людей.

Залужний наголошує, що Україна не має іншого виходу, окрім як зберегти ініціативу, продовжуючи наступ, навіть якщо він просувається лише на кілька метрів на день.

Мобілізація

Валерій Залужний прокоментував також мобілізацію в Україні. За його словами, у нас є прогалини, які дозволяють громадянам ухилятися від своїх обов’язків. Над ними вже працюють, зокрема, запроваджують єдиний реєстр призовників. Крім того, незабаром будуть розширені категорії громадян, які можуть бути призвані на навчання або мобілізацію.

На додаток, в Україні планують запровадити “бойове стажування”, яке передбачає розміщення мобілізованих і навчених кадрів у досвідчених стройових частинах для їхньої підготовки.

Найбільший ризик для України

Росіян намагатиметься якомога довше затягнути війну, перетворивши її в окопну. Саме у цьому полягає найбільший ризик для України. Таким чином війна може затягнутися на роки та вимотати українську державу.

Читайте також:

• Готується наступ: росіяни стягують нові резерви до Бахмута
• Інтелектуальна війна: як в Україні планують розвивати оборонний комплекс

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Плануючи поїздку за межі України, громадяни часто стикаються з питанням щодо необхідності оформлення страхового поліса.

Редакція видання Бахмут IN.UA”пояснює, у яких випадках медичний поліс та “Зелена картка” є обов’язковими, що вони покривають та як швидко оформити необхідні документи у 2026 році.

Кому потрібна туристична страховка, а кому — ні

Чи обов’язково купувати страховий поліс, напряму залежить від мети вашої поїздки. Українці, які виїжджають за кордон для отримання тимчасового захисту, звільняються від цієї вимоги. Наприклад, у Польщі статус PESEL автоматично надає біженцям доступ до безкоштовної медицини.

Натомість для туристів та людей, які їдуть у приватних справах, медичне страхування та захист від нещасних випадків є обов’язковими за законом. Якщо ви купуєте готовий тур, про документи дбає туроператор. Якщо подорожуєте самостійно — це повністю ваша відповідальність.

Прикордонники залишають за собою право перевірити наявність поліса, і його відсутність може стати реальною причиною для відмови у в’їзді. До того ж лікування за кордоном коштує надзвичайно дорого. Страховка — це гарантія того, що звичайна травма чи раптова хвороба не обернуться для вас колосальними боргами.

“Зелена картка”: обов’язковий документ для водіїв

Якщо ви вирушаєте за кордон на власному автомобілі, без “Зеленої картки” не обійтися. Це міжнародний аналог української “автоцивілки”, який діє на території країн-учасниць системи.

Без цього сертифіката митники просто не пропустять авто через кордон. Головне завдання “Зеленої картки” — гарантувати відшкодування збитків (пошкодженого майна або шкоди здоров’ю та життю), завданих третім особам, якщо ви станете винуватцем ДТП.

Варто пам’ятати, що наявність і дійсність страховки може перевірити й місцева поліція вже всередині іншої країни. За їзду без документа водію загрожують величезні штрафи та навіть заборона на подальший в’їзд.

Як оформити поліс та від чого залежить його ціна

У 2026 році процес отримання страховки максимально автоматизований. Самостійні мандрівники можуть легко купити електронний поліс онлайн на сайті обраної компанії. Такий цифровий документ має однакову юридичну силу з паперовим оригіналом. Для оформлення знадобляться лише дані чинного закордонного паспорта та деталі поїздки (країна, мета, точні дати).

Базовий страховий пакет можна розширити під власні потреби. Він може включати не лише медицину, а й компенсацію за втрачений багаж, відновлення документів чи оплату послуг юриста.

Вартість страхування формується індивідуально та залежить від низки факторів:

• вік мандрівника (стандартні тарифи розраховані на людей працездатного віку, тоді як поліси для дітей та літніх людей коштують дорожче);
• наявність франшизи (договір без франшизи завжди обійдеться дорожче);
• обсяг послуг (що ширше покриття передбачає контракт, то вищою є його ціна);
• країна призначення (подорожі до екзотичних країн вимагають специфічного і дорожчого покриття ризиків);
• термін дії (вартість зростає пропорційно до кількості днів перебування за кордоном).

Читайте також:

Вступ до магістратури та аспірантури 2026: календар іспитів та структура тестів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!