Соледарська міська військова адміністрація отримала клопотання від керівниці громадської організації “Територія жінок Донеччини” Наталії Тищук, щодо присвоєння звання «Почесний громадянин Соледарської міської територіальної громади» (посмертно) двом загиблим військовим.

Соледарська МВА збирає думки громадськості щодо клопотання.

Звання “Почесний громадянин”

Громадська діячка та волонтерка Наталія Тищук від імені керівниці відокремленого підрозділу громадської організації “Всеукраїнська громадська організація “Територія жінок” Територія жінок Донеччини” пропонує надати звання від ГО “Почесний громадянин Соледарської міської територіальної громади” Олександру Меденцеву. Це перший – житель Соледарської міської територіальної громади, який загинув у війні проти росії 25 лютого 2019 року поблизу села Новоолександрівка, Попаснянського району Луганської області.

Також звання почесного громадянина пропонують надати Олександру Мацієвському, який загинув 30 грудня 2022 року поблизу міста Соледар.

Мешканці громади можуть підтримати присвоєння звання “Почесний громадянин Соледарської міської територіальної громади” за посиланням до 13 лютого 2025 року.

Як повідомили в МВА мешканці та мешканки Соледара та МТГ також можуть звернутись до Експертної ради з попереднього розгляду кандидатур на присвоєння звання “Почесний громадянин Соледарської міської територіальної громади”. Контактна особа Тетяна Теплюк за номером +380 (95) 682 2411.

Чи можливо надати звання “Почесного громадянина” загиблим військовим Бахмута

Нагадаємо, що наразі Чинне Положення про присвоєння звання “Почесний громадянин міста Бахмута” датоване 2017 роком, його не переглядали. Це Положення не передбачає надання звання загиблим військовим. Редакція Бахмут IN.UA від імені ГО “Бахмутська фортеця” у квітні та вересні зверталась до міськради зі зверненням переглянути чинне Положення або ж знайти способи іншого вшанування пам’яті загиблих оборонців міста.

На друге звернення, нам повідомили, що на сторінці Бахмутської міської ради у Фейсбуці, “розпочато проєкт «Бахмутська варта пам’яті», який розповідає про бахмутян, які ціною власного життя захищали рідну країну. До Дня захисників і захисниць України, Бахмутський краєзнавчий музей в онлайн-форматі презентував віртуальну Книгу пам’яті загиблих бахмутян –
захисників України”.

Також повідомили, що надають матеріальну допомогу та соціальну для родичів загиблих. Про можливість надати родичам полеглих медалі, чи інші пам’ятні знаки — не повідомили.

Читайте також:

• Без Сергєєва, Чапліна та Чубанова: Бахмут позбувся трьох “почесних громадян”
• “Без Саші важко”: історія захисника Бахмута, який загинув, обороняючи рідну Донеччину
• “Тихий” з Холодного Яру. Розповідаємо про Героя України Михайла Реуцького, який захищав Бахмут

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!