Український військовий, який отримав важке поранення під Бахмутом, створює відеоролик про свій шлях та бої за місто. Віталій Верес хотів використати в кліпі композицію гурту “Антитіла” “Фортеця Бахмут”. У відеозверненні ветеран повідомив, що співзасновник колективу Сергій Вусик заборонив це робити.

Відео Віталій Верес оприлюднив на своїй сторінці в Instagram.

Що сталося?

За словами захисника Бахмута, відповідь представника гурту на прохання використати трек шокувала його.

Друзі, хочу поділитися з вами ситуацією, яка мене дуже-дуже вразила. Ми надихнулися створити відео про найголовнішу битву мого життя — битву під Бахмутом. Про те, як я отримав поранення і про мою подальшу історію та шлях. В пошуках музики ми зупинилися на композиції гурту “Антитіла” “Фортеця Бахмут”, яка, на мій особистий погляд, ідеально підходила під цю історію. Написавши Сергію Вусику, співзасновнику гурту антитіла, про дозвіл використати цей трек в нашому відео, я отримав шокуючу відповідь, — розповів військовий Віталій Верес, який втратив зір під Бахмутом.

Хочу звернутися до гурту “Антитіла”: чи справді є сенс вашій пісні? І чи ви справді підтримуєте військових, чи це лише пусті балачки?

Віталій Верес // учасник боїв за Бахмут

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Vitalii Veres (@vitalii_veres_)

Реакція на відеозвернення

Через кілька годин після публікації Сергій Вусик публічно вибачився за свою поведінку та різку відмову на офіційній сторінці гурту “Антитіла”в Instagram. Водночас він підкреслив, що композиція “Фортеця Бахмут” викладена у вільний доступ для використання без будь-яких заборон.

Декілька годин як несеться відео переписки, у якій я позавчора різко відмовив військовому у додаванні його музичного відео на сторінку Антитіл. Військовий, який виклав відео не відповідає на повідомлення і дзвінки. Тому комунікую публічно. Я визнаю, що був неправий. Я жодним чином не хотів образити чи принизити військового. Так, я не розібрався і не заглибився в те, з ким розмовляю і в силу важких графіків і навали в коментарях під відео чи в особистих повідомленнях, купи ботів, та інших різних особистостей… відповів доволі різко.

При цьому, з першого дня публікації, пісня “Фортеця Бахмут” була викладена у вільний доступ для використання без будь-яких заборон. Що легко перевірити. І що саме і здивувало мене в повідомленні Віталія, який хотів щоб його відмітили. Але я не розібрався. Я вибачаюсь за свою реакцію. Військового, який ще й отримав поранення на війні, я б не міг би і подумати ображати умисно. Бо сам є співавтором пісні, що написана з власного пережитого на війні, на якій я був з першого дня добровольцем, поруч з такими самими військовими, втрачаючи друзів.

Ми підтримуємо поранених військових по всьому світу, та й взяли під опіку дітей загиблих наших побратимів. Антитіла завжди мали принципову громадянську позицію, і з 2014 року були поруч зі збройними силами як волонтери і як військові з 24 лютого 2022 року, — розповів у відеозверненні Сергій Вусик.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Антитіла / Antytila (@antytila_official)

Читайте також:

• У Криму затримали жінку, яка опублікувала кліп “Фортеця-Бахмут”
• Тарас Тополя звернувся до бахмутян: ексклюзивне відео
• У Києві “Янголів Азову” попросили сховатись, бо молодих бізнесменів “злякала військова форма”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна очікує обмін військовополоненими з росією вже найближчими днями. За попередніми планами, він може відбутися на Великдень — 12 квітня.

Про це повідомляє homadske.

Що відомо про можливий обмін полоненими на Великдень

Наступний обмін військовополоненими між Україною та росією можуть провести на Великдень, 12 квітня. Українська сторона заявляє про готовність до процесу та очікує завершення домовленостей. Про це повідомив керівник Офісу президента Кирило Буданов під час заходу до четвертої річниці Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

“Я дуже сподіваюся, що на Великдень ми всі побачимо великий обмін, а ми зробимо для цього все, що потрібно“, — зазначив він.

Інформацію про підготовку обміну також підтвердила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук. За її словами, обмін можуть провести “з дня на день”, адже переговорні команди вже погодили основні параметри, і наразі залишилися технічні деталі.

Водночас вона наголосила, що фінальне рішення залежить від російської сторони.

“Усе залежить від російської сторони. Українська сторона все відпрацювала, все, що було від нас залежне, — ми все зробили. Чекаємо, поки російська сторона виконає свою частину зобов’язань”, — сказала вона.

Посадовиця також висловила сподівання, що майбутній обмін продемонструє принципову позицію України: до списків включають навіть тих полонених, чиє перебування не підтверджене Міжнародним комітетом Червоного Хреста.

До теми:

Україна повернула 300 військових з полону: деталі обміну 6 березня

Ситуація на Донеччині продовжує стрімко загострюватися. Якщо раніше лінією фронту вважалися виключно передові населені пункти, то сьогодні небезпека дісталася й до міст, які ще нещодавно здавалися відносно тилом. Волонтери фіксують нові тенденції: знесилені люди масово пішки виходять з Костянтинівки, а над Краматорськом та Слов’янськом цивільні автівки почали атакувати російські безпілотники.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим про те, хто зараз евакуюється найчастіше та чому розвіявся міф про безпечний Краматорськ й Слов’янськ.

Костянтинівка: люди йдуть пішки

Останніми тижнями волонтери спостерігають різке збільшення кількості охочих виїхати з Костянтинівки. Місто перебуває під постійним вогнем, туди вкрай важко і небезпечно заїжджати евакуаційному транспорту. Місцеві мешканці змушені рятуватися самостійно або за допомогою військових.

“З Костянтинівки почали виходити люди частіше, ніж це було раніше. Зараз більше евакуйованих звідти, ніж це було навіть два тижні тому. Вони виходять самостійно, або військові допомагають супроводити їх. Вони виходять, і вже на Олексієво-Дружківці ми їх забираємо“, — розповідає Богдан Зуяков.

Евакуація відбувається “напливами”: в один день може не бути нікого, а наступного — одразу десять людей. Головна причина такого відчаю — критичні гуманітарні умови. За словами волонтера,, люди відверто зізнаються, що “всі грані можливого і неможливого пересиділи”. У місті відсутня вода, катастрофічно бракує їжі, і продовжувати там існувати стає фізично неможливо.

Чому виїжджають зі Слов’янська та Краматорська

Ще донедавна Краматорськ та Слов’янськ вважалися відносно спокійними містами, куди переселялися люди з більш гарячих точок. Проте зараз ситуація кардинально змінилася. На вулицях з’явилася нова смертельна загроза — російські FPV-дрони, які цілеспрямовано полюють на транспорт.

“Я вважаю, що в Краматорську і Слов’янську вже не так, як було два місяці тому. Ми бачимо, що кожен день FPV літають по місту і нищать машини. Поки це пікапи або позашляховики, але потім кожна машина, яка потрапить під приціл дрону, буде нищитись“, — наголошує співрозмовник.

Саме цей фактор став вирішальним для багатьох родин з дітьми. Розуміючи, що безпеки більше немає, люди збирають речі. Наразі з цих міст активно виїжджають ті, хто має власні автомобілі, заощадження або можливість працювати дистанційно.

Схожа непередбачувана ситуація спостерігається і в Миколаївці. Місто знаходиться ближче до лінії фронту, ніж Дружківка, проте інколи там здається спокійніше. Волонтери попереджають, що це оманливе відчуття: дрони ворога постійно кружляють у небі, вишукуючи нові цілі.

Примусова евакуація дітей

Нещодавно Слов’янська міська військова адміністрація ухвалила рішення про евакуацію неповнолітніх з найбільш небезпечних районів міста.

Зараз цей процес відбувається у форматі “м’якого” примусу. Влада та волонтери дають батькам шанс свідомо та спокійно зібрати речі і виїхати у безпечні регіони, де для них вже підготовлені гідні умови.

“Зараз волонтери максимально віддають перевагу родинам з дітьми, щоб розмістити їх в класні умови. Є відгуки від родин, які змогли виїхати — їм дали нормальний будинок, вони добре живуть, діти можуть ходити в школу і садок. Всі готові протягнути руку допомоги“, — зазначає Богдан Зуяков.

Евакуаційні екіпажі продовжують працювати щодня. Лише за останні тижні одній команді вдалося вивезти десятки людей: від родин з немовлятами до 90-річних пенсіонерів. Проте залишатися на Донеччині з кожним днем стає небезпечніше, пояснює волонтер.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!