Український військовий, який отримав важке поранення під Бахмутом, створює відеоролик про свій шлях та бої за місто. Віталій Верес хотів використати в кліпі композицію гурту “Антитіла” “Фортеця Бахмут”. У відеозверненні ветеран повідомив, що співзасновник колективу Сергій Вусик заборонив це робити.

Відео Віталій Верес оприлюднив на своїй сторінці в Instagram.

Що сталося?

За словами захисника Бахмута, відповідь представника гурту на прохання використати трек шокувала його.

Друзі, хочу поділитися з вами ситуацією, яка мене дуже-дуже вразила. Ми надихнулися створити відео про найголовнішу битву мого життя — битву під Бахмутом. Про те, як я отримав поранення і про мою подальшу історію та шлях. В пошуках музики ми зупинилися на композиції гурту “Антитіла” “Фортеця Бахмут”, яка, на мій особистий погляд, ідеально підходила під цю історію. Написавши Сергію Вусику, співзасновнику гурту антитіла, про дозвіл використати цей трек в нашому відео, я отримав шокуючу відповідь, — розповів військовий Віталій Верес, який втратив зір під Бахмутом.

Хочу звернутися до гурту “Антитіла”: чи справді є сенс вашій пісні? І чи ви справді підтримуєте військових, чи це лише пусті балачки?

Віталій Верес // учасник боїв за Бахмут

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Vitalii Veres (@vitalii_veres_)

Реакція на відеозвернення

Через кілька годин після публікації Сергій Вусик публічно вибачився за свою поведінку та різку відмову на офіційній сторінці гурту “Антитіла”в Instagram. Водночас він підкреслив, що композиція “Фортеця Бахмут” викладена у вільний доступ для використання без будь-яких заборон.

Декілька годин як несеться відео переписки, у якій я позавчора різко відмовив військовому у додаванні його музичного відео на сторінку Антитіл. Військовий, який виклав відео не відповідає на повідомлення і дзвінки. Тому комунікую публічно. Я визнаю, що був неправий. Я жодним чином не хотів образити чи принизити військового. Так, я не розібрався і не заглибився в те, з ким розмовляю і в силу важких графіків і навали в коментарях під відео чи в особистих повідомленнях, купи ботів, та інших різних особистостей… відповів доволі різко.

При цьому, з першого дня публікації, пісня “Фортеця Бахмут” була викладена у вільний доступ для використання без будь-яких заборон. Що легко перевірити. І що саме і здивувало мене в повідомленні Віталія, який хотів щоб його відмітили. Але я не розібрався. Я вибачаюсь за свою реакцію. Військового, який ще й отримав поранення на війні, я б не міг би і подумати ображати умисно. Бо сам є співавтором пісні, що написана з власного пережитого на війні, на якій я був з першого дня добровольцем, поруч з такими самими військовими, втрачаючи друзів.

Ми підтримуємо поранених військових по всьому світу, та й взяли під опіку дітей загиблих наших побратимів. Антитіла завжди мали принципову громадянську позицію, і з 2014 року були поруч зі збройними силами як волонтери і як військові з 24 лютого 2022 року, — розповів у відеозверненні Сергій Вусик.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Антитіла / Antytila (@antytila_official)

Читайте також:

• У Криму затримали жінку, яка опублікувала кліп “Фортеця-Бахмут”
• Тарас Тополя звернувся до бахмутян: ексклюзивне відео
• У Києві “Янголів Азову” попросили сховатись, бо молодих бізнесменів “злякала військова форма”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!