Останніми місяцями популярною є тема “забороняти Telegram чи не треба”. У рамках роз’яснювального проєкту “Бахмут IN.UA” розкаже про основні “за” та “проти” заборони найпопулярнішого месенджера, та чи має він альтернативи.

Telegram — найпопулярніша соцмережа в Україні

Станом на 2024 рік “Телеграм” тримає першість за популярністю серед всіх соціальних мереж. Багатоплатформовий месенджер використовують для особистого спілкування, а також для читання новин. Це демонструють результати дослідження медіаспоживання українців за 2024 рік від USAID/Internews. 

Ті, хто вимушено покинув свої домівки, читають у Telegram новини про регіони, з яких їм довелося виїхати через війну росії проти України. Ті, хто переїхав за кордон, читають у TG українські новини. Жителі ТОТ слідкують за українським інформаційним полем також завдяки цьому месенджеру. Численні сторінки українських посадовців різних рівнів, чати ОСББ, канали із мемами й милими котами та сотні й сотні гігабайтів іншого контенту — все це є у “Телеграмі”. Все це, а також швидкість та зручність самого сервісу, робить його популярним серед користувачів.

Але не все так добре, як хотілося б.

Регулювання або заборона роботи Telegram — навіщо?

Дискусії про заборону або регулювання діяльності Telegram виникають через кілька факторів, які турбують уряди різних країн і громадськість:

• анонімність і конфіденційність: Telegram вважається месенджером із високим рівнем конфіденційності та шифрування. Це називають проблемою для урядів, оскільки месенджер дозволяє терористам, злочинцям та іншим зловмисникам використовувати його для координації своїх дій без ризику бути відслідкованими;
• незаконний контент: Telegram часто використовується для поширення незаконного контенту, такого як пропаганда екстремістів, торгівля наркотиками, дитяча порнографія та інші заборонені матеріали;
• забезпечення національної безпеки: деякі уряди вважають, що заборона або жорстке регулювання Telegram є необхідними для захисту національної безпеки, оскільки неконтрольований обіг інформації через цей месенджер може використовуватися для дестабілізації внутрішньої ситуації, розповсюдження дезінформації тощо.

Telegram — співпраця з рф

Історія взаємовідносин месенджера Telegram з російськими спецслужбами, якщо коротко, наступна: у 2018 році роскомнадзор заблокував роботу месенджера на території рф, оскільки адміністрація TG нібито не погодилася надавати спецслужбовцям особисту інформацію користувачів. У 2020 той самий роскомнадзор розблокував роботу платформи та завів там офіційну сторінку. Урядовий орган аргументував розблокування тим, що месенджер готовий “сприяти боротьбі з тероризмом”. Однак конкретних деталей щодо нових умов співпраці з російськими спецслужбами не було оприлюднено.

У березні 2024 року депутат держдуми рф артем мєтєлєв заявив, що Telegram “співпрацює із російськими силовиками”:

“Telegram сотрудничает с российскими правоохранительными органами и ведёт себя в рамках законодательства”, — сказав мєтєлєв, уточнюючи, що адміністрація месенджера та павло дуров швидко реагують на події та блокують заборонений контент. У цьому ж коментарі депутат держдуми рф “перевів стрілки” на інший месенджер: “Ну, не в Telegram терористи б вербували, вербували б вони в WhatsApp або десь ще”.

Російський “Телеграм”-канал “можем обьясніть” 30 вересня 2024 року повідомив, що влада російської федерації у 2025 році виділить 49 млрд рублів на спонсорування Z-каналу у Telegram під назвою Readovka. Раніше адміністратор цього каналу розповідав, що не має ніякого фінансування ззовні, і тим паче від кремля. А російське так зване опозиційне ЗМІ “мєдуза” розповідало як російська машина пропаганди використовує “Телеграм”-канали, у тому ж числі — “Рідовку”.

Telegram заблокував бот ГУР

А тепер слідкуйте за руками: наприкінці березня 2024 року до павла дурова (засновник платформи родом з росії) звернувся прессекретар кремля дмитро пєсков із закликом звертати більше уваги на використання платформи для діяльності терористів. Через місяць, 24 квітня, павло дуров попередив, що блокуватиме “облікові записи та ботів, які збирають координати для цільових ударів або публікують особисту інформацію із закликами до насильства”. 

І вже 28 квітня 2024 року Telegram заблокував низку українських офіційних ботів. Головне управління розвідки України повідомило, що адміністрація TG заблокувала “Головний бот розвідки”. Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов у зв’язку із цим заявив:

“Треба подякувати Telegram, за те, що той почав більш виразно офіційно визначати свою позицію стосовно геноцидної війни росіян проти українців не на нашу користь. Думаю, що це спонукатиме українців до активнішого реагування на загрози національній інформаційній безпеці”.

Блокування діяло менше ніж добу, і вже на ранок 29 квітня бот від ГУР знову запрацював.

Telegram — захищеність даних

Існують різні чутки та припущення, що Telegram почав надавати деяку інформацію російським спецслужбам або принаймні став менш активним у протидії їх вимогам. Однак павло дуров продовжує стверджувати, що месенджер підтримує високий рівень конфіденційності та не передає особисту інформацію урядам.

Український журналіст, програміст та кіберблогер Назар Токар заявив, що інформація про нібито захищеність особистих даних у TG не відповідає дійсності. Так, завдяки тому, що Telegram відкрив код для додатків, вдалося перевірити, як захищені повідомлення: 

“Дійсно, інформація від вашого телефону до сервера Telegram передається у зашифрованому вигляді. Але на сервері вона зберігається у незашифрованому вигляді, а якщо вона і шифрується, то існують ключі, з якими можна читати ваше листування. Відповідно, Telegram не є безпечним, бо він не забезпечує шифрування від кінцевого до кінцевого користувача”, – наголосив Токар. 

Окрім того, є інформація про те, що принаймні один з серверів Telegram розташований у росії — у санкт-петербурзі, каже Токар.

Сам же додаток на телефоні просить доступ до всього: це і геолокація, і контакт, і файли, і фото та відео, можливість робити скриншоти та мати доступ до буфера обміну. Якщо ви будете копіювати туди якийсь пароль чи секретну адресу, Telegram зможе мати доступ до цього.

Чи заблокують Telegram в Україні​​?

Одна зі складнощів цієї дії — Telegram знаходиться поза українською юрисдикцією. У теорії, в Україні можуть використати деякі проміжні механізми: якщо, наприклад, збереться сильна доказова база. У такому випадку можна буде звертатися до платіжних систем з вимогою блокувати фінансові транзакції до Telegram. 

Окрім цього, платформа позиціює себе як месенджер, але де-факто канали у Telegram ведуть діяльність нарівні з медіа: мають підписників (читачів), регулярно повідомляють їм інформацію та впливають на суспільну думку. Проте змусити їх дотримуватися Закону “Про медіа” нарівні з традиційними виданнями чи телеканалами – неможливо. 

У вересні 2024 року Національний координаційний центр кібербезпеки прийняв рішення обмежити використання Telegram в органах державної влади, військових формуваннях, на об’єктах критичної інфраструктури. Рішення було ухвалено через те, що месенджер становить потенційну небезпеку, заявив директор Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко:

“Ніколи щодо Telegram не можна було дати гарантій, де зберігається інформація після вашого листування, навіть якщо ви стерли листування з іншою особою. Частина серверів телеграма досі знаходиться на території росії, частина серверів попередньо знаходиться в Дубаї. Відповідно, чи контролюють ці сервери, чи мають до них доступ російські спецслужби, чи ні – невідомо”, — сказав Коваленко.

Загроза національній безпеці

Саме тому було запроваджено заборону пересилати в Telegram службові документи та комунікувати в цьому месенджері про службові справи. Вже від 2022 року військові припинили використовувати Telegram, перейшовши переважно на Signal та WhatsApp.

У вересні 2024 року начальник Головного управління розвідки (ГУР) Кирило Буданов назвав месенджер “загрозою національної безпеки”: 

“Да, я ніколи цього не боявся сказати. Telegram — це реально, в нашому розумінні, загроза національній безпеці. Я це кажу абсолютно прямо, і ми це навіть документально робили”, — сказав Буданов, відповідаючи на запитання, чи вважає Telegram шкідливим.

Він додав, що не виступає за те, “щоб просто взяти та закрити” цей месенджер в Україні:

“Це, до речі, досить важко зробити, але можливо. Я виступаю за те, що давайте, як-то кажуть, “офізичимо” всі ці телеграм-канали. Ну, от якщо ти хочеш, як то кажуть, віщати якісь новини, будь ласка, зареєструйтеся, щоб всі розуміли, що цей канал зареєстрований за Івановим Іваном Івановичем, громадянином російської федерації, який проживає в місті Москва. Чи за громадянином України. І тоді є відповідальність особиста у людини за те, що вона там розміщає”, — пояснив Буданов.

Telegram — аналоги

На відміну від Telegram, месенджери WhatsApp, Signal і навіть Viber використовують шифрування, при якому ключі зберігаються безпосередньо на пристроях користувачів, що підвищує безпеку даних. Signal, до того ж, працює на відкритому протоколі, що робить його одним із найбільш захищених месенджерів. Тому для конфіденційного спілкування краще надавати перевагу саме Signal або WhatsApp. Використання Viber не є бажаним через те, що серед його засновників є росіяни.

Signal підтримує наскрізне шифрування для всіх чатів, на відміну від Telegram, де така функція доступна тільки для приватних чатів. Це означає, що доступ до повідомлень мають виключно учасники розмови — навіть команда Signal чи мобільні оператори не можуть отримати ці дані.

Крім цього, варто пам’ятати про такі перевірені часом платформи, як Messenger від Facebook, WhatsApp і Gmail.

Читайте також:

• Боти на роботі. Як фейкові акаунти у соцмережах підіграють росії
• Ми всі із цим стикалися. Що таке “астротурфінг”
• Що таке медіаграмотність та як стати медіаграмотною людиною?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пропагандисти поширюють інформацію, що американське мілітарне  медіа Army Times нібито хвалить Україну за те, що вона, мовляв, стала постачальником органів та біоресурсів. За їхніми твердженнями, якість українських біологічних матеріалів начебто вища, ніж з Афганістану та Іраку.

Однак, це фейк. Army Times не публікувало жодного матеріалу із такою заявою.

Army Times: фейк від рф

Army Times — це американське онлайн-видання, що висвітлює актуальні новини та важливі питання для військової спільноти країни. Видання охоплює теми фінансів, медичної допомоги, діяльності гвардії та резерву, освіти та інші сфери. ArmyTimes також публікує ексклюзивні відеоматеріали та фотографії, а його соціальні мережі обслуговують військовослужбовців, їхні родини та ветеранів.

Уперше фейк опублікували 21 жовтня Telegram-каналом «запрещённая украина». Наратив нібито авторства Army Times м поширюють виключно прокремлівські Telegram-канали та акаунти у соцмережах Х (ред. — колишній Twitter). На офіційному сайті медіа, сторінці у X, Facebook не публікували такого відео. Як й інших матеріалів, щоб містив текст з сюжету.

Всі дописи до 21 жовтня, у яких згадувалось слово “органи” (англ. organs) жодним чином не стосувались України. А за ключовим словом “Ukraine” існують статті переважно про військову допомогу Америки, заяви Пентагону щодо України та інші теми, що пов’язані з війною. Жодної згадки на тему трансплантації та пересадки органів в контексті України не було.

Скриншот з операційної палати, що міститься у дописі пропагандистів, взято із відеосюжету телеканалу 2+2 про рекордну кількість трансплантацій за ніч українськими хірургами — шість пересадок органів. За інформацією у відео, оперували майже одночасно в чотирьох клініках Запоріжжя та Києва. Серед них уперше в столичній лікарні “Феофанія”. Там пацієнтові пересадили печінку. А в столичному Інституті серця 52-річному чоловікові одночасно пересадили два органи: серце і нирку. У відеосюжеті немає жодного слова про постачання біологічних матеріалів українців до США.

Трансплантація органів та російська пропаганда

Пропагандисти вже неодноразово звинувачують Україну у нібито продажі органів. Раніше ми вже спростовували подібний фейк про трансплантацію біологічних матеріалів українських військових за кордон. Фейк про «чорних трансплантологів» набув значного поширення в Україні саме в той період, коли проводили реформу системи трансплантації. Цей фейк був частиною ширшої кампанії, спрямованої на дискредитацію змін у сфері охорони здоров’я. Російська пропаганда активно підтримувала та розкручувала такі наративи, оскільки медичні реформи порушували інтереси проросійських сил, пов’язаних із корупційними схемами у медичному секторі. Вигідно було створити атмосферу недовіри та страху, підсилюючи стереотипи й маніпулюючи суспільною думкою. Окрім цього, пропаганда намагалася посіяти недовіру до української системи охорони здоров’я загалом, зображаючи її як «розсадник» для чорного ринку органів. Це типова маніпуляція, яка намагається зіграти на емоціях та посіяти страх. 

Щоб не потрапити в пастку таких фейків, важливо не тільки перевіряти джерела інформації, а й розвивати критичне мислення, адже пропаганда розраховує на те, що люди повірять без роздумів. Ставити питання і розбиратися в темі глибше — це найкращий спосіб захиститися від брехні та маніпуляцій.

Читайте також:

• Мобільні крематорії для спалення тіл, бізнес органів та “справжні” власники території України: комбо-фейк від пропагандистів
• МАНІПУЛЯЦІЯ: “Щоб не розвинулась залежність”: Міністерка соцполітики про виплати українцям
• Фейк: в українській лікарні розмістили банер із закликом до наркозалежних та людей з інвалідністю вступати до ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до такого явища як клікбейт. Що це таке, навіщо він використовується та чим шкодить — читайте в матеріалі “Бахмут IN.UA”.

Клікбейт — це…

Клікбейтні заголовки побудовані на психологічних прийомах: використання емоційних тригерів, цікавість, страх пропустити щось важливе та бути не в курсі. Його головне завдання — привернути увагу та змусити людей клікнути на покликання. І так — ця тактика працює. Настільки працює, що один з прикладів старезного клікбейту вже став мемом, розповсюдженим у російськомовному сегменті Інтернету: “щоб вилікувати цю хворобу, достатньо взяти звичайний радянський…”

Клікбейт у ЗМІ

Попри те, що Кодекс етики українського журналіста стверджує: “редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст”, не всі засоби масової інформації дотримуються цього.

Яскрава клікбейтна обкладинка та гучна назва відео, частіше за все, ведуть до звичайних новинних сюжетів, які не містять у собі сенсаційної інформації. Таких прикладів у YouTube щоденно публікується сотнями, і всі вони скроєні за єдиним шаблоном.

Візьмемо до прикладу сюжет “24 каналу” від 26 жовтня 2024 року із кричущою назвою “😱СКАНДАЛ в ООН. Кислиця поставив Гутерреша НА МІСЦЕ! Жорстко РОЗНІС генсека цією ЗАЯВОЮ”. Які очікування можуть виникнути у потенційного глядача цього ролику? Як мінімум, відеодоказ того, що постпред України при ООН Сергій Кислиця кричить на генерального секретаря організації Гутерреша, і між ними дійсно виникає скандал. Що отримав глядач? Ведучу, що 10 хвилин у доволі монотонній манері пояснює як Сергій Кислиця у соцмережі Х (колишній Twitter) відреагував на візит Гутерреша до росії у рамках БРІКС. Тим часом відео отримало майже 300 тисяч переглядів.

Чим шкодить такий підхід медіа до висвітлення інформації? По-перше, він зменшує довіру до засобів масової інформації. Людина, не отримавши того, що її зачепило, розчаровується, запам’ятовує саму ідею того, що її “намахали” ЗМІ (не завжди запам’ятавши саме назву медіа) і втрачає довіру.

По-друге, подібні заголовки та обкладинки до відео — це дезінформація, і такий спосіб просування відеороликів заборонений Google. Глядачі не дивляться кожне відео з власних рекомендацій YouTube, але, гортаючи сторінку, візуально запам’ятовують інформацію. Думаємо, що кожна людина мала діалог на кшталт:

— Я бачив інформацію, що у росії скоро закінчаться гроші на війну?

— Ого, а кинь мені посилання.

— Ой, я не пам’ятаю де це бачив, десь писали.

Саме клікбейтні заголовки можуть бути причиною такого діалогу, а подібні дії деяких ЗМІ знижують рівень медіаграмотності населення.

Чому клікбейт — проблема

Якщо підсумувати, зловживання клікбейтними заголовками у довгостроковій перспективі може стати проблемою. Наведемо кілька причин, чому:

• розчарування і втрата часу. Люди нажимають на клікбейт, очікуючи отримати цікаву або важливу інформацію, але часто зміст не відповідає заголовку або є поверхневим. Це розчаровує і створює відчуття марно витраченого часу;
• поширення дезінформації. Деякі клікбейт заголовки перебільшують або навіть спотворюють факти, щоб привернути увагу. Це може вводити людей в оману, створювати неправильне враження про події або підкріплювати міфи й стереотипи;
• маніпуляція емоціями. Клікбейт активно експлуатує наші емоції, такі як страх щось пропустити, тривогу чи здивування. Це може викликати стрес або тривогу, особливо коли мова йде про теми, пов’язані з важливими темами (наприклад, війною, здоров’ям чи безпекою).
• зниження якості контенту. Коли сайти більше орієнтуються на кількість кліків, а не на якість інформації, страждає сам контент. Це призводить до того, що журналісти і автори надають перевагу поверхневим або сенсаційним матеріалам замість глибоких і добре досліджених статей;
• втрата довіри до медіа. Постійні клікбейти знижують довіру до сайтів і медіа, які їх використовують. Коли люди часто бачать клікбейт, вони починають сумніватися в об’єктивності та надійності таких ресурсів.

Через це клікбейт не просто дратує, але й негативно впливає на інформаційне середовище, ускладнюючи пошук правдивої та корисної інформації.

Як відрізнити клікбейт від корисного контенту

• занадто емоційний заголовок. Клікбейт часто використовує емоційно забарвлені слова, такі як “шокуюче”, “ви не повірите”, “сенсація” тощо. Якщо заголовок обіцяє щось неймовірне або намагається вас здивувати, це вже сигнал бути обережним;
• невизначеність і інтрига. Клікбейт заголовки часто навмисно розмиті або нечіткі. Наприклад, “Цей простий трюк змінить ваше життя!” або “Ось що сталося далі…”. Якщо немає конкретики, то це — типова ознака клікбейту;
• обіцянка “секретної інформації”. Якщо заголовок обіцяє “секретні факти” або “приховану правду”, це також майже на 100% “байт” на перегляди;
• розбіжність заголовка і змісту. Тут все наче просто: сама інформація не відповідає заголовку? Ви попалися на “замануху”.

Українська медійна громадська організація Інститут масової інформації у вересні 2024 року провела аналіз професійних стандартів онлайн-медіа. В моніторинговий період клікбейту було менше у ЗМІ, які аналізували представники ІМІ. Спеціалісти зазначили, що видання “Суспільне” “ефективно уникає клікбейту та емоційно забарвлених заголовків, демонструючи фокус на достовірності та відповідальності”.

Критичне мислення та обережність допоможуть вам уникати клікбейту та вибирати дійсно цінний контент. Окрім цього, радимо вам “білий” список медіа від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Журналісти цих майданчиків не роблять новини із гучними заголовками, які не відповідають дійсності. Тому радимо вам читати перевірені новини на сторінках цих ресурсів, які мають всі зручні способи комунікації з аудиторією.

Читайте також:

• Що не так із Telegram та чи має він альтернативи
• Цифрові медіаманіпуляції. Як обманюють за допомогою штучного інтелекту
• Ми всі із цим стикалися. Що таке “астротурфінг”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!