“Ще не вмерла України і Слава, і Воля”: що відомо про державний славень

Микола Ситник 14:05, 10 Березня 2024
Рука на серці
Рука на серці / ілюстративне фото, покращене ШІ

Сьогодні, 10 березня, відзначають День Державного гімну України. Поряд із прапором і гербом Державний гімн або славень — один із головних державних символів. Державним гімном України стала пісня “Ще не вмерла України і слава, і воля” на слова Павла Чубинського та музику Михайла Вербицького.

Державний архів Донецької області розповідає історію створення композиції. Редакція Бахмут IN.UA зібрала цікаві факти про Державний гімн України.

“Ще не вмерла Україна”: історія створення

Історія створення Гімну почалась восени 1862 року в Києві. Тоді на одній з вечірок у етнографа, фольклориста та поета Павла Чубинського сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню. В її приспіві були слова “срце бије и крв лије за своју слободу” (або “срб се бије и крв лије за своју слободу…”). 23-річному Павлу Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом відлучився в іншу кімнату, щоб через пів години вийти звідти з готовим текстом відомої сьогодні пісні “Ще не вмерла Україна”.

Павло Чубинський
Автор гімну “Ще не вмерла Україна” Павло Чубинський / фото Wikipedia

Вірш “Ще не вмерла Україна” став швидко поширюватись серед українофільських гуртків. За це шеф жандармів князь Долгоруков “за шкідливий вплив на розум простолюду” наказав вислати Павла Чубинського на проживання в Архангельську губернію.

У львівському журналі “Мета” в номері 4 за 1863 рік відбулась перша публікація тексту вірша. Твір отримав велике поширення в західних регіонах України. Під враженням вірша Павла Чубинського греко-католицький священик отець Михайло (на прізвище Вербицький), який був відомим композитор свого часу, написав музику до нього.

Цього дня 1865 року в польському місті Перемишль вперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна”, як заключний концертний номер перших у Галичині світських “вечорниць в пам’ять Тараса Шевченка”.

У кельнському відділенні “Грамофону” в жовтні 1910 року його вперше записали на платівку. У червні 1917 року відбулось затвердження офіційного перекладу гімну України на англійську мову.

Державний Гімн УНР та ЗУНР: заборона радянською владою

Під час Української революції 1917-1921 років “Ще не вмерла Україна” став одним із державних гімнів УНР та ЗУНР. А під час урочистого проголошення Акту Злуки 22 січня 1919 року “Ще не вмерла Україна” Павла Чубинського наряду з “Вічним революціонером” Івана Франка лунав у виконанні хору Стеценка. У 1939 році “Ще не вмерла Україна”  був затверджений гімном Карпатської України.

Проголошення Акта Злуки
Проголошення Акта Злуки українських земель на Софійській площі в Києві / фото Український інститут національної пам’яті

Примітка. Акт Злуки — урочисте оголошення 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві універсалу про об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки у соборну Україну.

З радянською окупацією пісню замінили на “Живи, Україно, прекрасна і сильна”, в якій жодного слова про українську незалежність, лише про вітчизну єдиних народів-братів, возз’єднання, партію та леніна.

Увесь радянський період пісня була під забороною і тільки 24 вересня 1989 року гімн “Ще не вмерла Україна” прозвучав публічно на головній сцені фестивалю “Червона Рута” у виконанні Василя Жданкіна. В процесі виконання до нього долучились Віктор Морозов та Едуард Драч.

Проголошення Акта Злуки
Проголошення Акта Злуки 22 січня 1919 / фото з відкритих джерел

Офіційне затвердження Гімну

15 січня 1992 року музичну редакцію Мирослава Скорика та Євгена Станковича (для хору та фортепіано) державного гімну затвердила Верховна Рада України, що знайшло своє відображення у Конституції України.

За пропозицією президента Леоніда Кучми у 2003 році змінили звучання першої строфи гімну. Важливо, що в законодавстві Державний Гімн отримав редакцію “Ще не вмерла України…” — замість занепадницького, як вважається, варіанту “не вмерла Україна”. А вже 6 березня 2003 року Верховна Рада ухвалила Закон України “Про Державний Гімн України”. Закон затверджує національний гімн “Ще не вмерла України” на слова Павла Чубинського й музику Михайла Вербицького Державним Гімном.

Текст Національного Гімну України  

 Слова: Павло Чубинський, музика: Михайло Вербицький.

Ще не вмерли України, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:
Душу, тіло ми положим за нашу свободу.
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кровавий від Сяну до Дону
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Приспів:
Душу, тіло ми положим за нашу свободу.
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб’ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.

Приспів:
Душу, тіло ми положим за нашу свободу.
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Михайло Вербицький
Автор музики державного гімну України Михайло Вербицький / фото сайт УГКЦ

Значення гімну для України

Гімн України набув піку своєї популярності під час Помаранчевої революції 2004 року, та особливо Революції Гідності 2013-2014 років. Славень “Ще не вмерла…” співали на Майдані щогодини. Мільйони протестувальників відчували духовну силу, впевненість у тому, що треба стояти, аби зберегти незалежність України та вибороти право на життя в європейській країні. Національний Гімн об’єднував протестувальників у хвилини найжорстокіших протистоянь.

І тепер, протягом 10 років російсько-української війни та 2 років повномасштабного вторгнення росії, наш славетний гімн надихає захисників України на боротьбу з агресором. Нехай він і далі об’єднує всіх нас у досягненні нашої спільної мети — Перемоги над підступним ворогом та відновленні нашої квітучої України.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Святкова атмосфера в Бахмуті: як проходив фестиваль “Різдвяні піснеспіви” у 2018 році

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 25 Грудня 2024
Фестиваль “Різдвяні піснеспіви” у 2018 році / скриншот

У 2018 році у Бахмуті відбувся п’ятий фестиваль різдвяних коляд, який отримав назву “Різдвяні піснеспіви”. Він подарував мешканцям міста можливість почути живі виступи місцевих колективів з піснями, присвячених Різдву.

Редакція Бахмут IN.UA згадує, як проходив п’ятий фестиваль “Різдвяні піснеспіви” в Бахмуті у 2018 році.

Різдвяні піснеспіви у 2018: як проходив фестиваль

П’ятий міський фестиваль православного хорового мистецтва “Різдвяні піснеспіви” відбувся 16 січня 2018 року в стінах Центра культури та відпочинку. В ньому брали участь  вокально-хорові колективи освітніх закладів та храмів міст Бахмут, Часів Яр, Костянтинівка, а також селищ Опитне та Новолуганське.

Виступ колективу з Бахмута / скриншот
Янгольский хоровий спів / скриншот
Вертепний виступ дітей з Бахмута / скриншот
Під час фестивалю були не тільки хорові виступи / скриншот

Вокальні виступи дорослих та малих колективів Бахмутської громади, присвячених Різдву, супроводжувалися невеличкими вставками з тематичними віршами й колядками. Дехто навіть отримував невеличкі солодкі подарунки.

Окрім виступів, в Центрі культури та відпочинку Бахмута відбулася тематична виставка картин, присвячених народженню Ісуса Христа та Різдву. Їх створили учні ШЕВ Бахмутського методичного об’єднання та переможці міського фестивалю “Бахмутський Благовіст”. Для гостей, які переглядали картини, грав камерний скрипковий колектив.

Виступ скрипкового колективу / скриншот
Різдв’яні роботи учнів Бахмутської громади / скриншот

З обраною добіркою ностальгічних виступів можна ознайомитися у відеоматеріалі Бахмут IN.UA.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щедрик, щедрик, щедрівочка: як з’явилася одна з найвідоміших різдвяних пісень у світі

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 11:00, 25 Грудня 2024
“Щедрик” / фото ілюстративне, Pexels

“Щедрик” — це українська народна пісня, музику до якої написав композитор Микола Леонтович на початку XX століття. Наразі вона вважається однією з найпопулярніших різдвяних пісень, яку переклали на багато мов та використовують у всьому світі.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, як взагалі з’явилася ця пісня та які події привели її до всесвітнього визнання.

“Щедрик”: історія створення

Українська народна пісня “Щедрик” має дуже давню історію. Наразі важко сказати, коли саме з’явилася ця пісня. Наприклад, відомо, що її мотив був створений ще в дохристиянський період.

Нову хвилю популярності “Щедрик” отримав на початку XX століття, коли талановитий український композитор Микола Леонтович створив хоровий шедевр на основі простої одноголосої мелодії з ефектом повторюваності основної мелодії.

Над своєю композицією працював роками, збираючи інформацію майже по всій країні та проводячи на місцях фольклорні експедиції. Така наполегливість дозволила 29 грудня 1916 року виконати “Щедрик” під час різдвяного концерту в залі Купецького зібрання (нині — Національна філармонія України). Тоді пісня викликала справжній фурор. Трохи згодом, у 1919 році вийшла фінальна варіація твору, яку ми знаємо сьогодні.

Як “Щедрик” потрапив на кордон

Українська пісня “Щедрик” досить отримала досить швидке розповсюдження. Наприклад, у 1919 році вона вперше прозвучала у Празі, а в 1921 — в Нью-Йорку. Проте, найбільшу популярність у світі вона отримала у 1936 році, коли американець українського походження Петро Вільговський, який працював на радіо NBC, створив англійську версію слів для композиції. Пізніше пісня закріпилася в музичній культурі західних країн під назвою “Carol of the Bells”.

В цій варіації пісня почала розповсюджуватися світом, зокрема, культурою. Її активно використовували та використовують в фільмах, які отримали культовий статус. Наприклад, мова йде про “Сам удома” чи “Міцний горішок 2”. Вона також стала частиною багатьох реклам.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Святкова атмосфера в Бахмуті: як проходив фестиваль “Різдвяні піснеспіви” у 2018 році

У 2018 році у Бахмуті відбувся п’ятий фестиваль різдвяних коляд, який отримав назву “Різдвяні піснеспіви”. Він подарував мешканцям міста можливість почути живі виступи місцевих колективів […]

12:00, 25.12.2024 Скопіч Дмитро

Щедрик, щедрик, щедрівочка: як з’явилася одна з найвідоміших різдвяних пісень у світі

“Щедрик” — це українська народна пісня, музику до якої написав композитор Микола Леонтович на початку XX століття. Наразі вона вважається однією з найпопулярніших різдвяних пісень, […]

11:00, 25.12.2024 Скопіч Дмитро

Різдво 2024: історія свята та сімейні традиції в Україні

Різдво Христове — одне з найсвітліших свят року, яке в Україні відзначатимуть 25 грудня за новим церковним календарем. В це свято заведено збиратися біля стола […]

10:00, 25.12.2024 Скопіч Дмитро

День святого Миколая: коли відзначимо за новим стилем

День святого Миколая — особливе свято, коли заведено вшановувати пам’ять Миколая Мирлікійського (Чудотворця) — християнського святого, який за життя прославився щедрістю і добрими справами. В […]

18:00, 25.11.2024 Скопіч Дмитро

“Чорні дошки” та золото в обмін на хліб: як Донеччина переживала Голодомор

Голодомор забрав життя багатьох невинних людей в різні часи існування СРСР. Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових […]

13:15, 15.11.2024 Безмен Микита