Російські окупанти займаються мародерством на тимчасово окупованих територіях. Вони обкрадають частково вцілілі квартири місцевих мешканців, підприємства, адмінбудівлі тощо. Крадені речі з Бахмута можна знайти на російських маркетплейсах.

Редакція публікує вибрані оголошення про продаж речей з Бахмута.

Крадені речі з Бахмута, продаж

На російському сайті, де проводяться аукціони, є оголошення про продаж вуличного дороговказа. Його зняли з будинку по вулиці Бахмутська, 8 і привезли до росії бійці чвк “вагнер”.

Стартова ціна краденого дороговказа з Бахмута складає 100 тисяч рублів.

Також серед дійсних аукціонів є продаж пляшки шампанського Artwinery без етикетки. В описі оголошення вказано, що його взяли зі сховищ. Наразі окупанти використовують ці сховища у воєнних цілях та облаштували там військовий шпиталь.

Стартова ціна вкраденої пляшки шампанського складає 30 тисяч рублів.

Речі присвячені Бахмуту, продаж у росії

Окремо є й оголошення про продаж російських товарів, присвячених захопленню Бахмута. Зокрема, на одному з відомих російських маркетплейсів можна придбати нагороду “за участь в сво”. Медаль чвк “вагнер” за участь в операції “бахмутська м’ясорубка” продається всього за 580 рублів.

Примітно, що Бахмут згадують і у вигаданих речах. Зокрема, росіяни створили “пам’ятну монету” 10 доларів Князівства Силенд, яке є вигаданою країною. В росії виробили і продають такі монети, їх присвятили захопленню Бахмута.

Також росіяни пишуть книги про бойові дії в Бахмуті. Однак, документалістикою чи історичною літературою ці книги назвати не можна. Наприклад, у книзі “сашка вагнер” розповідається про військового, який сидів за ґратами за злочин, який “не є злодіянням”. Після початку так званої “сво” він пішов воювати в Бахмут, щоб “звільнити його від неонацистів”.

Ще одна книга під назвою “Бахмут” розповідає про вагнерівця, який воював у Сирії, Африці та в Україні. Магічним чином він разом з “бойовими товаришами” потрапляє в російську імперію, щоб “повернути розвиток росії у краще русло”.

Раніше “Бахмут IN.UA” розповідав про випадки мародерства в окупованій Авдіївці. Детальніше про ці випадки дізнавайтеся в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Росія хоче продати викрадену з України картину за 40 мільйонів гривень
• Окупанти викрали з українських музеїв майже 500 тисяч творів мистецтва
• Росіяни вкрали дизайн “Артемсолі” для створення “Пітерського” пива

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

13 січня Верховна Рада України ухвалила закон “Про основні засади житлової політики”. Він скасував радянський Житловий кодекс 1983 року та передбачає перехід до європейської моделі доступу до житла через оренду й соціальні програми.

Які зміни в межах нового закону чекатимуть ВПО, редакції Бахмут IN.UA пояснили провідні юристи з питань адвокації благодійного фонду “Право на захист” — Анастасія Бурау та Юрій Дьякон.

Що передбачає нова модель соціального житла

13 січня 2026 року було ухвалено Закон України “Про основні засади житлової політики”. Наразі він очікує на підпис президента. Загалом закон визначає засади державного управління, регулювання та нагляду (контролю) у сфері житлових відносин, містить низку норм щодо соціального житла. Очікується, що їх надалі конкретизують іншими нормативно-правовими актами. 

Відповідно до закону, соціальне житло — це житло, надане людям:

• які потребують соціального захисту;
• які були змушені залишити своє місце проживання з підстав, що загрожують їхньому життю чи здоров’ю або стану житла;
• іншим категоріям осіб, визначеним законом, на підставі договору оренди соціального житла за доступну орендну плату залежно від рівня доходу особи (сім’ї), домогосподарства та з урахуванням пільг, гарантій і субсидій, на які вони мають право відповідно до закону. 

Отримати соціальне житло можна з державного житлового фонду, житлового фонду громади або приватного житлового фонду. Житло з державного або житлового фонду громади надають на підставі рішення органів державної влади або місцевого самоврядування. 

Надання соціального житла в оренду та управління ним будуть здійснювати оператори соціального житла. Згідно з законом, оператор соціального житла – це юридична особа: 

• установчі документи якої визначають набуття соціального житла на праві власності або іншій правовій підставі, управління соціальним житлом, а також надання такого житла в оренду як основну мету її діяльності;
• яка має статус неприбуткової організації (установи);
• інформація про яку внесена до Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи. 

Закон також передбачає створення Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи. Вона забезпечуватиме збирання, накопичення, захист, облік, відображення, обробку та надання відомостей про житловий фонд України, а також про людей, які можуть скористатися державною підтримкою для реалізації права на житло.

Як надаватимуть соціальне житло в оренду

Соціальне житло надаватимуть за договором оренди. Плата за нього включатиме саме оплату за оренду та житлово-комунальні послуги. Розмір орендної плати залежатиме від рівня доходу та майна людини або сім’ї. Також передбачається, що для оплати оренди соціального житла може надаватися субсидія.

Платежі за оренду соціального житла вноситимуть оператору соціального житла.

“Порядок надання соціального житла, порядок розрахунку плати за соціальне житло і типовий договір оренди соціального житла мають бути затверджені Кабінетом Міністрів України. Тож, наразі, поки закон ще не набрав чинності та відповідні порядки не були затверджені Урядом, ми бачимо лише загальну правову рамку нової системи надання соціального житла, без детальних процедур, вимог та умов, які будуть визначені згодом”, — зазначають юристи.

Чи достатньо обґрунтована заборона приватизації соціального житла?

Таку заборону можна вважати обґрунтованою, оскільки вона дозволить зберегти соціальне житло з державного житлового фонду у власності держави і надавати його в оренду тим, хто дійсно цього потребує. Більше того, положення Закону передбачають, що платежі за оренду соціального житла, які вносяться оператору соціального житла, використовуються ним для досягнення основної мети діяльності — набуття, розпоряджання та управління соціальним житлом, а також надання такого житла в оренду.

Тому допоки житло залишається в державній власності і надається в оренду, воно приноситиме кошти на управління ним, набуття нового соціального житла і, відтак, забезпечення соціальним житлом ще більшої кількості людей, які цього потребують.  

Натомість для набуття житла у власність чи його будівництва можуть бути доступні інші механізми.

Наприклад, відповідно до закону, особи, які можуть скористатися державною підтримкою для реалізації права на житло, інформація про яких внесена до Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи, можуть побудувати житло, придбати його у власність або набути в користування за підтримки держави або органу місцевого самоврядування шляхом використання фінансово-кредитних механізмів підтримки будівництва, придбання та оренди житла. До таких механізмів належать: 

• надання пільгового довгострокового кредиту на нове будівництво, реконструкцію або придбання житла у власність з державною підтримкою; 
• сплата частини вартості житла, виплату компенсації за належне для отримання житлового приміщення;
• сплата частини пайового внеску члена житлово-будівельного (житлового) кооперативу, надання пільгового довгострокового кредиту або виплату компенсації частини відсотків за кредитом на сплату такого внеску. 

Крім цього, законодавством можуть встановлюватися інші механізми підтримки будівництва, придбання та оренди житла. 

Які механізми контролю запобігатимуть зловживанням при розподілі соцжитла

Цій меті слугуватиме цифровізація та автоматизація процесів завдяки запровадженню Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи. 

Також запобіганню зловживань мають слугувати контроль за цільовим використанням державного/територіального житлового фонду, його утриманням, експлуатацією та ремонтом з боку уповноважених органів державної влади, місцевого самоврядування або уповноважених ними органів. 

Закон передбачає: 

• контроль за дотриманням вимог житлового законодавства з боку уповноважених центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування;
• громадський контроль за дотриманням вимог житлового законодавства, що здійснюється громадськими об’єднаннями, фізичними та юридичними особами шляхом проведення громадських слухань, обговорень та участі в них, участі у роботі консультативно-дорадчих органів, утворених при органах державної влади та місцевого самоврядування, надання доступу до публічної інформації, подання індивідуальних чи колективних звернень громадян, подання позовів до суду та в інший спосіб, визначений законодавством.

“Якими ж будуть запобіжники на кожному з етапів роботи з соціальним житлом (придбання соціального житла, управління соціальним житлом, надання такого житла в оренду та користування отриманим в оренду житлом щодо), ми очікуємо побачити в інших нормативно-правових актах, які будуть прийматися в межах абсолютно нової правової рамки, створеної законом”, — підсумовують юристи.

Читайте також:

• Дім для ВПО: у Київській області шукають велику родину для заселення в межах проєкту “Хата Поруч”
• Як ВПО на Житомирщині можуть отримати допомогу на ремонт житла: умови
• У Києві діє місце тимчасової підтримки для людей у кризових життєвих обставинах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Морози загострили критичну ситуацію з водопостачанням на тимчасово окупованих територіях Донеччини. Багато міст залишилися без води, а аварійні відключення електрики та проблеми з опаленням посилили кризу.

Про це повідомили у Центрі протидії дезінформації.

Причини водної кризи на окупованих територіях Донеччини

На тимчасово окупованих територіях Донеччини морози різко погіршили ситуацію з водопостачанням. У багатьох населених пунктах вода повністю відсутня, а бочки для підвозу замерзли або стоять порожніми. Цілі квартали великих міст залишилися без доступу до питної води.

Через сильне похолодання до водної кризи додалися масштабні аварійні відключення електроенергії та проблеми з опаленням. Міська інфраструктура, яка роками працювала “на аваріях”, у зимових умовах просто перестала функціонувати.

Причина таких проблем системна: за роки російської окупації жодної повноцінної модернізації водогонів чи інших комунальних систем не проводилося. Мережі латали точково, без інвестицій і стратегічних рішень.

До теми:

Водна криза в окупованому Донецьку: хто винен і чому її не вирішують

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!