Росіяни зняли фейковий “документальний фільм” про Селидове. У ньому показують місцевих жителів, які розповідають про “злочини” ЗСУ. Українських військових звинувачують у вбивствах мирного населення, при цьому жодних доказів сказаному не надають.

Що не так із російським “фільмом” і яка насправді ситуація була в Селидовому, пише Бахмут IN.UA.

Російські фейки про Селидове

Росіяни випустили “документальний фільм” про Селидове. Його зняли пропагандисти російського видання “новое медиа”. Для зйомок стрічки в Селидове приїхала пропагандистка лара ржондовская. Це блогерка з москви, яка після повномасштабного вторгнення почала працювати на окупованих територіях України. У її доробку не один пропагандистський сюжет, зокрема і з окупованого Маріуполя.

Основою “фільму” про Селидове служать розповіді, нібито, місцевих жителів. Люди звинувачують ЗСУ в різних військових злочинах проти мирного населення, однак жодних доказів сказаному не надають. Самі ж російські “журналісти” теж не перевіряють отриману інформацію. Все “розслідування” будується просто на словах.

Натомість є відомі підтверджені факти про розстріл мирних жителів Селидового російськими військовими. Зокрема, вони вбили двох жінок. А 24 жовтня відкрили вогонь по цивільному авто, де перебували двоє людей. Одну людину було поранено, а допомогу їй надали військові ЗСУ. Підтвердженням цих фактів є знімки з камер.

Також військових ЗСУ звинувачують у тому, що вони силоміць забирали дітей з родин. Ці слова також є фейком. Насправді вилучити дітей без дозволу батьків не має права навіть поліція. Тому з родинами проводять бесіди і вмовляють їх виїхати в більш безпечні міста.

Примітно, що сама пропагандистка лара ржондовская говорить про те, що цей фільм є реакцією росії на оприлюднення Україною інформації про розстріли в Бучі. Цим фільмом пропагандисти намагаються відбилити себе і перенести відповідальність за скоєне в Бучі на Україну.

Що насправді відбувалося в Селидовому

Росіяни зайшли в Селидове всередині жовтня 2024 року. До цього місто регулярно обстрілювалось військами рф. Найбільше постраждали будинки на околицях міста, які росіяни випалювали, думаючи, що там є бійці ЗСУ.

Окупація Селидового пройшла стрімко. Росіяни остаточно захопили місто 30 жовтня 2024 року. На той момент, за офіційними даними, в місті залишилися 461 людина. Попередньо була інформація, що до звідти евакуювали всіх дітей. Однак згодом росіяни почали звітувати про вивезення родин з дітьми. З цього можна зробити висновок, що батьки ховали дітей, а згодом евакуювалися з ними на бік росії.

Попри важку ситуації і наступ росії, в Селидовому до останнього була можлива евакуація в більш безпечні регіони України. Людей евакуювали волонтери. При цьому людям пропонували безоплатне житло. Варіанти для розміщення були у Хмельницькій, Рівненській і Закарпатській областях.

Тепер мешканців Селидового масово вивозять у росію та використовують їх для пропаганди.

Читайте також:

• Дітей з Бахмута і Соледара відправили на російський “православний фестиваль”
• У машинах без вікон та у причепах: росіяни показали, як “евакуюють” людей з Донеччини
• Росіяни атакували цивільний автомобіль у Покровську: є загибла і поранені

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Місто Ірпінь у Київській області має інфраструктуру для різних видів дозвілля. На території населеного пункту функціонують природні зони, музеї, мистецькі та спортивні заклади. На основі зібраної інформації сформовано перелік із 7 локацій міста для відвідування.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Центральний парк імені Володимира Правика

Центральний парк імені Володимира Правика розташований на вулиці Соборній, 183. Територія відкрита цілодобово, вхід безкоштовний. У парку прокладені алеї з деревами, встановлені ігрові майданчики для дітей, а також вуличні тренажери та зони для занять спортом. На цій локації періодично організовують різноманітні події.

Набережна річки Ірпінь

Локація розташована вздовж русла річки Ірпінь, доступна цілодобово та безкоштовно. Уздовж води прокладена спеціальна велосипедна доріжка. Територія пристосована для піших прогулянок та їзди на велосипедах, які можна принести із собою або взяти в оренду на місці.

Будинок-музей Михайла Коцюбинського

Музей розташований на вулиці Михайла Коцюбинського, 4. Заклад працює з вівторка по неділю з 10:00 до 17:00. Вартість вхідного квитка становить 30 гривень для дорослих та 15 гривень для дітей. У приміщенні розміщені рукописи, перші видання творів, фотографії та особисті речі письменника. В окремій кімнаті відтворено робочий кабінет автора з його письмовим столом.

Ірпінський історико-краєзнавчий музей

Краєзнавчий музей знаходиться на вулиці Шевченка, 4. Графік роботи: з вівторка по суботу, 10:00–17:00. Вхід для дорослих коштує 25 гривень, для дітей — 15 гривень. Простір поділений на тематичні зали. У залі археології виставлені кам’яні знаряддя праці та прикраси трипільської культури. Зал природи містить зразки місцевої флори та фауни. Для відвідувачів передбачені інтерактивні активності: примірка історичних костюмів та імітація археологічних розкопок.

Ірпінська дитяча школа мистецтв

Заклад розташований на вулиці Шевченка, 4а. Графік роботи та вартість входу залежать від розкладу конкретних заходів. У школі проходять тематичні виставки робіт учнів та викладачів у напрямах живопису, скульптури та фотографії. Також організовуються майстер-класи з різних видів мистецтва для дітей та дорослих.

Ірпінський міський парк “Перемога”

Парк знаходиться на вулиці Соборній. Вхід на територію безкоштовний, локація відкрита цілодобово. Для дітей облаштовані ігрові майданчики з безпечним покриттям. Спортивна інфраструктура включає зони з вуличними тренажерами, а також майданчики для гри у футбол, баскетбол і волейбол. У парку проводять концерти та дитячі заходи.

Спортивний комплекс “Ірпінь”

Комплекс розташований на вулиці Соборній, 183. Працює щодня з 8:00 до 22:00. Вартість відвідування залежить від обраних послуг. У будівлі функціонує басейн, де проходять уроки плавання. Також доступний тренажерний зал із силовим та кардіообладнанням. Відвідувачі можуть долучитися до групових фітнес-занять, серед яких доступні йога, пілатес та кардіотренування.

Читайте також:

Туристичні Бровари: ТОП цікавих локацій, які варто відвідати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Законодавство України передбачає декілька механізмів тимчасового звільнення громадян від призову на військову службу під час дії воєнного стану. До основних інструментів належать відстрочка та бронювання. Попри однаковий результат у вигляді тимчасового звільнення від служби, ці поняття мають суттєві відмінності у юридичній природі, порядку оформлення та тривалості дії.

Про це повідомили в Міноборони.

Відстрочка

Відстрочка є законним правом військовозобов’язаного на тимчасове звільнення від мобілізації. Цей механізм базується виключно на індивідуальних життєвих обставинах та статусі громадянина.

Перелік підстав визначає стаття 23 Закону №3543-XII. До них належать:

• сімейні обставини, зокрема утримання трьох і більше дітей;
• стан здоров’я;
• здобуття освіти за денною формою;
• інші соціальні фактори.

Ініціювати процес оформлення має сам громадянин. Отримати статус можна онлайн через застосунок “Резерв+” для доступних категорій або шляхом звернення до будь-якого Центру надання адміністративних послуг. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки більше не приймають відповідні заяви від громадян.

Термін дії відстрочки залежить від періоду існування обставини, яка стала підставою для її надання. Понад 90 відсотків відстрочок продовжуються автоматично за допомогою державних реєстрів без подання додаткових заяв чи довідок. Автоматичне підтвердження діє для 22 категорій і поширюється на заявки, оформлені як через “Резерв+”, так і через Центри надання адміністративних послуг. У випадку, коли дані потребують особистого оновлення, заяву на продовження подають у Центрі надання адміністративних послуг.

Бронювання

Бронювання виступає специфічним підвидом відстрочки та інструментом державного управління. Його надають через професійну значущість людини для функціонування держави, а не через її особисті обставини. Умови визначають стаття 25 Закону №3543-XII та Постанова Кабінету Міністрів України №76.

Бронюванню підлягають працівники підприємств, установ чи організацій, які визнані критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки.

Ініціатором процесу є виключно роботодавець. Громадянин не має права самостійно подавати запит на власне бронювання. Процедуру оформлюють керівники або уповноважені особи критично важливих підприємств через портал “Дія”. Термін дії бронювання становить до 12 місяців, після чого процедуру необхідно проходити повторно.

Ключові відмінності між механізмами

Основна різниця між процесами полягає у підставах для отримання, ініціаторі оформлення та термінах дії.

• відстрочка є індивідуальним правом, реалізація якого повністю залежить від дій громадянина;
• бронювання ініціюється роботодавцем, прив’язане до конкретної посади та використовується державою для збереження кадрового потенціалу стратегічних галузей.

Обидва механізми працюють паралельно для збереження балансу між комплектуванням Сил оборони та підтримкою економічної стабільності тилу.

Читайте також:

Підйомна допомога при переїзді: як військовослужбовцям отримати виплати на новому місці служби

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!