Росіяни зняли фейковий “документальний фільм” про Селидове. У ньому показують місцевих жителів, які розповідають про “злочини” ЗСУ. Українських військових звинувачують у вбивствах мирного населення, при цьому жодних доказів сказаному не надають.

Що не так із російським “фільмом” і яка насправді ситуація була в Селидовому, пише Бахмут IN.UA.

Російські фейки про Селидове

Росіяни випустили “документальний фільм” про Селидове. Його зняли пропагандисти російського видання “новое медиа”. Для зйомок стрічки в Селидове приїхала пропагандистка лара ржондовская. Це блогерка з москви, яка після повномасштабного вторгнення почала працювати на окупованих територіях України. У її доробку не один пропагандистський сюжет, зокрема і з окупованого Маріуполя.

Основою “фільму” про Селидове служать розповіді, нібито, місцевих жителів. Люди звинувачують ЗСУ в різних військових злочинах проти мирного населення, однак жодних доказів сказаному не надають. Самі ж російські “журналісти” теж не перевіряють отриману інформацію. Все “розслідування” будується просто на словах.

Натомість є відомі підтверджені факти про розстріл мирних жителів Селидового російськими військовими. Зокрема, вони вбили двох жінок. А 24 жовтня відкрили вогонь по цивільному авто, де перебували двоє людей. Одну людину було поранено, а допомогу їй надали військові ЗСУ. Підтвердженням цих фактів є знімки з камер.

Також військових ЗСУ звинувачують у тому, що вони силоміць забирали дітей з родин. Ці слова також є фейком. Насправді вилучити дітей без дозволу батьків не має права навіть поліція. Тому з родинами проводять бесіди і вмовляють їх виїхати в більш безпечні міста.

Примітно, що сама пропагандистка лара ржондовская говорить про те, що цей фільм є реакцією росії на оприлюднення Україною інформації про розстріли в Бучі. Цим фільмом пропагандисти намагаються відбилити себе і перенести відповідальність за скоєне в Бучі на Україну.

Що насправді відбувалося в Селидовому

Росіяни зайшли в Селидове всередині жовтня 2024 року. До цього місто регулярно обстрілювалось військами рф. Найбільше постраждали будинки на околицях міста, які росіяни випалювали, думаючи, що там є бійці ЗСУ.

Окупація Селидового пройшла стрімко. Росіяни остаточно захопили місто 30 жовтня 2024 року. На той момент, за офіційними даними, в місті залишилися 461 людина. Попередньо була інформація, що до звідти евакуювали всіх дітей. Однак згодом росіяни почали звітувати про вивезення родин з дітьми. З цього можна зробити висновок, що батьки ховали дітей, а згодом евакуювалися з ними на бік росії.

Попри важку ситуації і наступ росії, в Селидовому до останнього була можлива евакуація в більш безпечні регіони України. Людей евакуювали волонтери. При цьому людям пропонували безоплатне житло. Варіанти для розміщення були у Хмельницькій, Рівненській і Закарпатській областях.

Тепер мешканців Селидового масово вивозять у росію та використовують їх для пропаганди.

Читайте також:

• Дітей з Бахмута і Соледара відправили на російський “православний фестиваль”
• У машинах без вікон та у причепах: росіяни показали, як “евакуюють” людей з Донеччини
• Росіяни атакували цивільний автомобіль у Покровську: є загибла і поранені

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Бахмутській громаді доступні різні види матеріальної допомоги. Грошову підтримку можуть отримати військові і цивільні мешканці громади. Рішення про надання матеріальної допомоги ухвалює комісія, склад якої затверджує Бахмутська МВА. У серпні 2026 року склад комісії змінили, до неї входять дев’ятеро людей.

Хто увійшов до оновленого складу комісії, йдеться у розпорядженні начальника Бахмутської МВА № 231рр.

Матеріальна допомога бахмутянам, склад комісії

Бахмутська міська військова адміністрація оновила склад комісії комісії по розгляду звернень окремих категорій громадян Бахмутської громади з питання надання матеріальної допомоги. Ця комісія комісія ухвалює рішення про надання допомоги та організовує їх виконання.

Головою комісії призначено Сергія Родіна — заступника міського голови Бахмута. Заступницею голови комісії є начальник начальниця Управління соціального захисту Інна Сподіна, а секретаркою — Оксана Гвоздецька, головна спеціалістка відділу реалізації програм соціальної підтримки населення Управління соцзахисту.

Серед членів комісії:

• Олександр Бабенко — голова ГО “Ми з Україною”; 
• Алла Губа — головна спеціалістка Управління охорони здоров’я;
• Лариса Кончакова — начальниця відділу з організації надання інформаційно-консультативної підтримки, гуманітарної та соціальної допомоги Управління соціального захисту населення;
• Наталя Овсяникова — заступниця начальника відділу реалізації програм соціальної підтримки населення Управління соціального захисту населення;
• Костянтин Семиряд — головний спеціаліст відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Бахмутської міськради;
• Юлія Стрижченко — начальниця відділу обліку та звітності Фінансового управління.

Минулий склад комісії працював з січня 2026 року. У теперішньому складі змінили двох людей.

Так, з комісії виключили Тетяну Львову, керівницю ГО “Агенція розвитку Бахмутської громади” та Тетяну Соловйову, заступницю начальника – начальницю бюджетного відділу Фінансового управління. На їхні місця призначили Олександра Бабенка та Юлію Стрижченко.

Всю інформацію про діючі програми матеріальної підтримки бахмутян станом на 2026 рік можна знайти в нашому матеріалі.

Читайте також:

• До 500 тисяч гривень на будинок у селі: Авдіївська МВА реалізує проєкт для ВПО
• Субсидія на неопалювальний сезон 2026: хто має подати нову заяву
• ВПО у Львові можуть зареєструватися на отримання грошової допомоги від УВКБ ООН

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні, 13 серпня, Сергію Садчикову, бахмутському художнику, виповнюється 76 років. Митець працює в жанрі ретроспективного міського пейзажу та використовує різні живописні манери, а його роботи зберігаються у фондах українських музеїв.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Сергій Садчиков святкує 76-річчя

Історією митця поділився Бахмутський краєзнавчий музей. Сергій Садчиков народився в Бахмуті 1950 році. Першим учителем майбутнього митця став професійний живописець Олександр Стукалов, який у той час проживав в Артемівську. Починаючи з 1992 року, художник бере участь у республіканських та обласних виставках.

У 2000 році Сергій Садчиков став членом Національної спілки художників України. Того ж року за створення графічного циклу “Старий Бахмут” йому присвоїли звання “Людина року” в місті. У мистецтві Донеччини цей цикл зафіксований як унікальне явище.

У живописі автор створює пейзажі, натюрморти, жанрові сцени, портрети, а також великоформатні історичні полотна. Обсяг наявних робіт дозволяє йому в будь-який момент організувати персональну виставку, повністю сформовану з нових картин. Громадянська позиція митця зафіксована у графічних аркушах, які присвячені звільненню міста від окупаційних військ “днр”, та у портретах військовослужбовців ЗСУ.

Із початком російсько-української війни художник розпочав фіксувати події за допомогою мистецтва. Він створював замальовки мітингів “руської весни”, проукраїнських акцій та поранених бійців у госпіталях. Після початку повномасштабного вторгнення Сергій Садчиков евакуювався до Німеччини. Там він проживає зараз, викладає дітям, продовжує виставкову діяльність, пише портрети і міські пейзажі.

У 2023 році митець розпочав роботу над серією портретів захисників Бахмута з метою збереження пам’яті про військових для майбутніх поколінь. Особисту колекцію картин художника вдалося врятувати та вивезти під час евакуації.

Добірка картин Сергія Садчикова

Напередодні повномасштабного російського вторгнення художник вів активну роботу. Протягом 2020 та 2021 років у Бахмутському музеї відбулися дві персональні виставки Сергія Георгійовича. Нижче представлена добірка світлин із полотнами майстра, які експонувалися під час цих заходів та демонструють різні грані його живописної техніки.

Одна з найвідоміших картин художника це “Підняття українського прапора в Бахмуті”. Оригінал картини був втрачений під час повномасштабної війни. Полотно залишилось у краєзнавчому музеї, його подальша доля невідома. За припущеннями, картину було знищено. Але минулого року, у День прапора України, 23 серпня, у дніпропетровському Музеї сучасної російсько-української війни відбулась глядачам представили авторську копію картини бахмутського художника Сергія Садчикова.

Читайте також:

Картина про підняття українського прапора в Бахмуті: редакція дізналась історію її відновлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!