Росіяни зняли фейковий “документальний фільм” про Селидове. У ньому показують місцевих жителів, які розповідають про “злочини” ЗСУ. Українських військових звинувачують у вбивствах мирного населення, при цьому жодних доказів сказаному не надають.

Що не так із російським “фільмом” і яка насправді ситуація була в Селидовому, пише Бахмут IN.UA.

Російські фейки про Селидове

Росіяни випустили “документальний фільм” про Селидове. Його зняли пропагандисти російського видання “новое медиа”. Для зйомок стрічки в Селидове приїхала пропагандистка лара ржондовская. Це блогерка з москви, яка після повномасштабного вторгнення почала працювати на окупованих територіях України. У її доробку не один пропагандистський сюжет, зокрема і з окупованого Маріуполя.

Основою “фільму” про Селидове служать розповіді, нібито, місцевих жителів. Люди звинувачують ЗСУ в різних військових злочинах проти мирного населення, однак жодних доказів сказаному не надають. Самі ж російські “журналісти” теж не перевіряють отриману інформацію. Все “розслідування” будується просто на словах.

Натомість є відомі підтверджені факти про розстріл мирних жителів Селидового російськими військовими. Зокрема, вони вбили двох жінок. А 24 жовтня відкрили вогонь по цивільному авто, де перебували двоє людей. Одну людину було поранено, а допомогу їй надали військові ЗСУ. Підтвердженням цих фактів є знімки з камер.

Також військових ЗСУ звинувачують у тому, що вони силоміць забирали дітей з родин. Ці слова також є фейком. Насправді вилучити дітей без дозволу батьків не має права навіть поліція. Тому з родинами проводять бесіди і вмовляють їх виїхати в більш безпечні міста.

Примітно, що сама пропагандистка лара ржондовская говорить про те, що цей фільм є реакцією росії на оприлюднення Україною інформації про розстріли в Бучі. Цим фільмом пропагандисти намагаються відбилити себе і перенести відповідальність за скоєне в Бучі на Україну.

Що насправді відбувалося в Селидовому

Росіяни зайшли в Селидове всередині жовтня 2024 року. До цього місто регулярно обстрілювалось військами рф. Найбільше постраждали будинки на околицях міста, які росіяни випалювали, думаючи, що там є бійці ЗСУ.

Окупація Селидового пройшла стрімко. Росіяни остаточно захопили місто 30 жовтня 2024 року. На той момент, за офіційними даними, в місті залишилися 461 людина. Попередньо була інформація, що до звідти евакуювали всіх дітей. Однак згодом росіяни почали звітувати про вивезення родин з дітьми. З цього можна зробити висновок, що батьки ховали дітей, а згодом евакуювалися з ними на бік росії.

Попри важку ситуації і наступ росії, в Селидовому до останнього була можлива евакуація в більш безпечні регіони України. Людей евакуювали волонтери. При цьому людям пропонували безоплатне житло. Варіанти для розміщення були у Хмельницькій, Рівненській і Закарпатській областях.

Тепер мешканців Селидового масово вивозять у росію та використовують їх для пропаганди.

Читайте також:

• Дітей з Бахмута і Соледара відправили на російський “православний фестиваль”
• У машинах без вікон та у причепах: росіяни показали, як “евакуюють” людей з Донеччини
• Росіяни атакували цивільний автомобіль у Покровську: є загибла і поранені

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Третій армійський корпус атакував логістику рф на ТОТ. Під час операції з ураження армійських маршрутів на Донеччині та Луганщині українські безпілотники залетіли безпосередньо у Донецьк, де вони зафіксували панораму міста та стадіон “Донбас Арена”

Про це розповіли в Третьому армійському корпусі.

Українські дрони в Донецьку

У середу, 3 червня, пресслужба Третього армійського корпусу оприлюднила відеоматеріали роботи безпілотників. На кадрах зафіксовано удари по логістичних маршрутах російської армії у двох регіонах. Крім цього, дрони зняли панораму непідконтрольного Донецька та стадіон “Донбас Арена”. На стінах спортивної споруди досі залишаються зображення гравців футбольного клубу “Шахтар”.

Зазначимо, що стадіон відкрили у 2009 році, він вважався одним із найсучасніших у Європі. До 2014 року споруда була домашньою ареною для тренувань та виступів футболістів “Шахтаря”. Також стадіон приймав матчі чемпіонату Європи 2012 року. Після 2014 року та втрати контролю над містом проведення матчів на арені припинилося. Відтоді футбольний клуб “Шахтар” змушений проводити домашні ігри в інших українських населених пунктах, зокрема у Києві та Львові.

Удари по тилових маршрутах рф на ТОТ

У відео, яке опублікували військові, також можна побачити те, як проходить ураження тилових логістичних маршрутів російських військових. На кадрах видно знищення окремих вантажівок з військовою символікою російської армії.

Останнім часом українські оператори дронів наростили кількість атак по глибокому тилу російських військових на тимчасово непідконтрольних територіях. Зокрема, нещодавно пілоти 1-го корпусу Національної гвардії України “Азов” здійснили ураження на наступних ділянках:

• автошляху Маріуполь-Таганрог;
• автошляху Маріуполь-Волноваха.

Окрім цього, 30 травня 2026 року українські військові опублікували нові відеоматеріали, які демонструють актуальний стан тимчасово непідконтрольного Бахмута. Це перше за кілька місяців відео з міста, яке вдалося зафіксувати за допомогою оптоволокнового дрона “Пташка”.

Читайте також:

Росіяни просунулися біля Привілля у бік Краматорська — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українська стрибунка у висоту Юлія Левченко стала переможницею”золотого” етапу Континентального туру в фінському місті Турку. Бахмутянка виграла змагання з результатом 1,97 метра.

Детальніше про результат спортсменки в матеріалі Бахмут IN.UA

Результати змагань у Турку

Українка гарантувала собі золоту нагороду, подолавши планку на висоті 1,97 метра. Після цього вона виконала спроби на 2,00 та 2,03 метра, які виявилися невдалими. Цей результат став другим найкращим показником легкоатлетки у поточному році, оскільки раніше вона двічі стрибала на 1,99 метра.

Друге місце на турнірі посіла Ламара Дістін, яка підкорила висоту 1,94 метра. Третю сходинку розділили шведка Луїза Екман та фінка Елла Міккола, які показали однаковий результат — 1,91 метра.

Зазначимо, що це друга золота нагорода Юлії Левченко з Бахмута в літньому сезоні поточного року. Попередню перемогу вона здобула на етапі Діамантової ліги у китайському місті Сямень. Тоді легкоатлетка виграла змагання з результатом 1,99 метра, а срібну медаль турніру виборола ще одна українська спортсменка Ірина Геращенко.

Хто така Юлія Левченко

Юлія Левченко — це відома українська легкоатлетка, яка спеціалізується на стрибках у висоту, срібна призерка чемпіонату світу, чемпіонка юнацьких Олімпійських ігор та багаторазова чемпіонка України. Вона народилася 28 листопада 1997 року в Бахмуті.

Читайте також:

Топ-5 детективних серіалів 2026 року з напруженим сюжетом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!