Росіяни зняли фейковий “документальний фільм” про Селидове. У ньому показують місцевих жителів, які розповідають про “злочини” ЗСУ. Українських військових звинувачують у вбивствах мирного населення, при цьому жодних доказів сказаному не надають.

Що не так із російським “фільмом” і яка насправді ситуація була в Селидовому, пише Бахмут IN.UA.

Російські фейки про Селидове

Росіяни випустили “документальний фільм” про Селидове. Його зняли пропагандисти російського видання “новое медиа”. Для зйомок стрічки в Селидове приїхала пропагандистка лара ржондовская. Це блогерка з москви, яка після повномасштабного вторгнення почала працювати на окупованих територіях України. У її доробку не один пропагандистський сюжет, зокрема і з окупованого Маріуполя.

Основою “фільму” про Селидове служать розповіді, нібито, місцевих жителів. Люди звинувачують ЗСУ в різних військових злочинах проти мирного населення, однак жодних доказів сказаному не надають. Самі ж російські “журналісти” теж не перевіряють отриману інформацію. Все “розслідування” будується просто на словах.

Натомість є відомі підтверджені факти про розстріл мирних жителів Селидового російськими військовими. Зокрема, вони вбили двох жінок. А 24 жовтня відкрили вогонь по цивільному авто, де перебували двоє людей. Одну людину було поранено, а допомогу їй надали військові ЗСУ. Підтвердженням цих фактів є знімки з камер.

Також військових ЗСУ звинувачують у тому, що вони силоміць забирали дітей з родин. Ці слова також є фейком. Насправді вилучити дітей без дозволу батьків не має права навіть поліція. Тому з родинами проводять бесіди і вмовляють їх виїхати в більш безпечні міста.

Примітно, що сама пропагандистка лара ржондовская говорить про те, що цей фільм є реакцією росії на оприлюднення Україною інформації про розстріли в Бучі. Цим фільмом пропагандисти намагаються відбилити себе і перенести відповідальність за скоєне в Бучі на Україну.

Що насправді відбувалося в Селидовому

Росіяни зайшли в Селидове всередині жовтня 2024 року. До цього місто регулярно обстрілювалось військами рф. Найбільше постраждали будинки на околицях міста, які росіяни випалювали, думаючи, що там є бійці ЗСУ.

Окупація Селидового пройшла стрімко. Росіяни остаточно захопили місто 30 жовтня 2024 року. На той момент, за офіційними даними, в місті залишилися 461 людина. Попередньо була інформація, що до звідти евакуювали всіх дітей. Однак згодом росіяни почали звітувати про вивезення родин з дітьми. З цього можна зробити висновок, що батьки ховали дітей, а згодом евакуювалися з ними на бік росії.

Попри важку ситуації і наступ росії, в Селидовому до останнього була можлива евакуація в більш безпечні регіони України. Людей евакуювали волонтери. При цьому людям пропонували безоплатне житло. Варіанти для розміщення були у Хмельницькій, Рівненській і Закарпатській областях.

Тепер мешканців Селидового масово вивозять у росію та використовують їх для пропаганди.

Читайте також:

• Дітей з Бахмута і Соледара відправили на російський “православний фестиваль”
• У машинах без вікон та у причепах: росіяни показали, як “евакуюють” людей з Донеччини
• Росіяни атакували цивільний автомобіль у Покровську: є загибла і поранені

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні Костянтинівка регулярно згадується у зведеннях Генерального штабу ЗСУ через постійні штурми противника та обстріли з боку російської армії. Проте до початку повномасштабного вторгнення місто жило звичним мирним життям, розбудовувало інфраструктуру та плекало власну історію.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Якою була Костянтинівка до війни

Мирний та живий — таким було місто Костянтинівка до війни Тоді воно було спокійним східноукраїнським населеним пунктом, де місцеві будували власне життя та жили у своєму темпі.

Редакція зібрала 10 архівних світлин, які нагадують про довоєнний вигляд населеного пункту на Донеччині. На цих знімках зафіксовані знайомі кожному місцевому мешканцю вулиці, архітектурні пам’ятки та спокійна атмосфера міста до того, як сюди прийшли росіяни.

Читайте також:

Як змінилася вступна кампанія у 2026 році: основні нововведення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Процедура вступу до школи у 2026 році передбачає подачу заяв як в онлайн, так і в офлайн форматах. Батьки можуть скористатися цифровими сервісами для реєстрації дітей, а для внутрішньо переміщених осіб діють спрощені умови подачі документів.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Зарахування до 1 класу у 2026 році: які документи потрібні

Згідно з оновленими правилами, процес подачі документів у 2026 році є гнучким. Батьки мають змогу подати паперові копії особисто у закладі освіти або заповнити електронну заяву дистанційно через систему АІКОМ, портал school.isuo.org чи застосунок “Дія”. Для зарахування до 1 класу необхідно підготувати:

• заяву про зарахування, яку подає один з батьків або законний представник;
• свідоцтво про народження дитини;
• медичну довідку № 086-1/о, яка вимагається виключно у випадку вибору очної або змішаної форми навчання;
• документ для підтвердження місця проживання, якщо родина претендує на першочергове зарахування за територією обслуговування навчального закладу.

При поданні електронної заяви через портал “Дія” або систему онлайн-реєстрації достатньо вказати реквізити свідоцтва про народження дитини, такі як серію, номер та дату видачі. Після цього система автоматично верифікує документ через державні реєстри. Присутність дитини під час подачі документів не є умовою для її зарахування до закладу освіти. Відповідальний працівник закладу перевіряє внесені відомості у системі АІКОМ, а при поданні заяви особисто або поштою — самостійно вносить реквізити документів до системи для перевірки.

Документальне підтвердження місця проживання

Для отримання права на першочергове зарахування до школи за територією обслуговування батькам необхідно надати документ, що підтверджує місце проживання дитини або одного з законних представників. До цього переліку належать:

• паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина, посвідка на постійне чи тимчасове проживання, посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового чи тимчасового захисту, а також довідка про звернення за захистом в Україні;
• довідка про реєстрацію місця проживання;
• довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
• документ, що засвідчує право власності на відповідне житло, зокрема свідоцтво про право власності, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або договір купівлі-продажу;
• рішення суду про надання права на вселення до житлового приміщення, визнання права користування або права власності, яке набрало законної сили;
• документ, що засвідчує право користування житлом, наприклад, договір найму чи оренди;
• довідка про проходження служби у військовій частині;
• акт обстеження умов проживання;
• інший офіційний документ із інформацією про місце проживання.

Особливості подачі документів для дітей-переселенців

Для внутрішньо переміщених осіб діє спрощена процедура зарахування. Наявність довідки про взяття на облік як ВПО надає дитині право на першочергове зарахування до школи за місцем фактичного перебування. Реквізити довідки вносяться до системи АІКОМ, яка здійснює автоматичну перевірку документа через Єдину інформаційну базу даних про ВПО. Додаткові паперові підтвердження від батьків не вимагаються.

Діти зі статусом ВПО або особи, які мають посвідчення біженця, зараховуються до навчального закладу навіть за відсутності свідоцтва про народження чи медичної довідки № 086-1/о. У разі відсутності свідоцтва про народження керівництво школи зобов’язане прийняти дитину та невідкладно поінформувати орган опіки і піклування за місцезнаходженням навчального закладу для допомоги в оформленні відповідного документа. У випадку відсутності паперового табеля чи виписки оцінок школа має право встановити рівень знань дитини самостійно або визнати результати на основі довідки з тимчасового закладу освіти. Письмова згода батьків на обробку персональних даних для системи АІКОМ не потрібна.

Читайте також:

Як змінилася вступна кампанія у 2026 році: основні нововведення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!