Росіяни зняли фейковий “документальний фільм” про Селидове. У ньому показують місцевих жителів, які розповідають про “злочини” ЗСУ. Українських військових звинувачують у вбивствах мирного населення, при цьому жодних доказів сказаному не надають.

Що не так із російським “фільмом” і яка насправді ситуація була в Селидовому, пише Бахмут IN.UA.

Російські фейки про Селидове

Росіяни випустили “документальний фільм” про Селидове. Його зняли пропагандисти російського видання “новое медиа”. Для зйомок стрічки в Селидове приїхала пропагандистка лара ржондовская. Це блогерка з москви, яка після повномасштабного вторгнення почала працювати на окупованих територіях України. У її доробку не один пропагандистський сюжет, зокрема і з окупованого Маріуполя.

Основою “фільму” про Селидове служать розповіді, нібито, місцевих жителів. Люди звинувачують ЗСУ в різних військових злочинах проти мирного населення, однак жодних доказів сказаному не надають. Самі ж російські “журналісти” теж не перевіряють отриману інформацію. Все “розслідування” будується просто на словах.

Натомість є відомі підтверджені факти про розстріл мирних жителів Селидового російськими військовими. Зокрема, вони вбили двох жінок. А 24 жовтня відкрили вогонь по цивільному авто, де перебували двоє людей. Одну людину було поранено, а допомогу їй надали військові ЗСУ. Підтвердженням цих фактів є знімки з камер.

Також військових ЗСУ звинувачують у тому, що вони силоміць забирали дітей з родин. Ці слова також є фейком. Насправді вилучити дітей без дозволу батьків не має права навіть поліція. Тому з родинами проводять бесіди і вмовляють їх виїхати в більш безпечні міста.

Примітно, що сама пропагандистка лара ржондовская говорить про те, що цей фільм є реакцією росії на оприлюднення Україною інформації про розстріли в Бучі. Цим фільмом пропагандисти намагаються відбилити себе і перенести відповідальність за скоєне в Бучі на Україну.

Що насправді відбувалося в Селидовому

Росіяни зайшли в Селидове всередині жовтня 2024 року. До цього місто регулярно обстрілювалось військами рф. Найбільше постраждали будинки на околицях міста, які росіяни випалювали, думаючи, що там є бійці ЗСУ.

Окупація Селидового пройшла стрімко. Росіяни остаточно захопили місто 30 жовтня 2024 року. На той момент, за офіційними даними, в місті залишилися 461 людина. Попередньо була інформація, що до звідти евакуювали всіх дітей. Однак згодом росіяни почали звітувати про вивезення родин з дітьми. З цього можна зробити висновок, що батьки ховали дітей, а згодом евакуювалися з ними на бік росії.

Попри важку ситуації і наступ росії, в Селидовому до останнього була можлива евакуація в більш безпечні регіони України. Людей евакуювали волонтери. При цьому людям пропонували безоплатне житло. Варіанти для розміщення були у Хмельницькій, Рівненській і Закарпатській областях.

Тепер мешканців Селидового масово вивозять у росію та використовують їх для пропаганди.

Читайте також:

• Дітей з Бахмута і Соледара відправили на російський “православний фестиваль”
• У машинах без вікон та у причепах: росіяни показали, як “евакуюють” людей з Донеччини
• Росіяни атакували цивільний автомобіль у Покровську: є загибла і поранені

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Укрзалізниця” повідомила про запуск додаткового поїзда №284/283 за маршрутом “Ужгород — Київ — Ужгород”. Його призначили спеціально на пікові дати червня, щоб забезпечити зручне пересування пасажирів в умовах підвищеного попиту.

Про це повідомили представники компанії.

Поїзд “Ужгород — Київ”: додаткові дати

Згідно з повідомленням компанії у Facebook, у додаткові дні протягом червня курсуватимуть додаткові потяги між Києвом та Ужгородом. Відомо, що поїзд вирушатиме в такі дати:

• з Ужгорода: 11, 13, 15, 19, 21, 25 червня (о 23:14), прибуття до Києва — о 13:12 наступного дня;
• з Києва: 12, 14, 16, 20, 22, 26 червня (о 15:12), прибуття до Ужгорода — о 5:20 наступного дня.

Зазначається, що на цьому напрямку також курсує додатковий поїзд №213/214.

Квитки вже доступні для придбання в офіційному застосунку “Укрзалізниці”, на сайті компанії та в залізничних касах. Вартість квитків становить:

• від 390 гривень за місце у плацкарті;
• від 671 гривень за місце у купе;
• від 1 603 гривень за місце в люксовому купе.

Читайте також:

• “Укрзалізниця” запустила сервіс замовлення квитків для військових
• “Укрзалізниця” запускає новий щоденний рейс із Києва в Будапешт: ціни (Оновлено)
• «Укрзалізниця» створила перший у світі автономний поїзд-кухню: де він курсуватиме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Роздолівка — невелике село на Донеччині, яке має особливу історію. Саме тут до війни мешкали нащадки переселенців, які раніше проживали на заході України, та були вимушено переміщені на Донеччину у післявоєнні роки. Вони зберігали традиції, попри десятиліття радянської політики асиміляції.

Детальніше про те, як виглядало селище Роздолівка до війни — в матеріалі редакції Бахмут IN.UA. Це наш архівний фоторепортаж, у Роздолівку ми їздили в 2016 році.

Роздолівка: як виглядало село до війни

Роздолівка — село в Донецькій області, яке, на перший погляд, мало чим відрізнялося від інших населених пунктів Бахмутського району. Проте воно унікальне, адже саме тут проживали нащадки переселенців із західної частини України, які оселилися під Соледаром після Другої світової війни. Вони привезли з собою майже всі традиції — мову, віру, звичаї.

Дістатися до села можна було лише електричкою або власним транспортом. При в’їзді до Роздолівки гостей зустрічали три водонапірні башти, дві з яких уже впали від старості — метал не витримав навантаження. Далі розташовувалися типові сільські будинки, дитячий майданчик, а також дитячий садок зі школою, розрахованою на чотири класи.

Головною визначною пам’яткою села була греко-католицька церква візантійського обряду. Будівлю зводили за спогадами переселенців про рідну святиню, яка стояла в їхніх краях до переселення на Донеччину.

Читайте також:

• День Прапора в Бахмуті: як це було у 2016 році
• Історія вулиці Кооперативної в Бахмуті: як вона з’явилася та чому має таку назву
• Паркан-вишиванка у Бахмуті: як містяни розмалювали 400 метрів до свята Незалежності

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!