Росіяни зняли фейковий “документальний фільм” про Селидове. У ньому показують місцевих жителів, які розповідають про “злочини” ЗСУ. Українських військових звинувачують у вбивствах мирного населення, при цьому жодних доказів сказаному не надають.

Що не так із російським “фільмом” і яка насправді ситуація була в Селидовому, пише Бахмут IN.UA.

Російські фейки про Селидове

Росіяни випустили “документальний фільм” про Селидове. Його зняли пропагандисти російського видання “новое медиа”. Для зйомок стрічки в Селидове приїхала пропагандистка лара ржондовская. Це блогерка з москви, яка після повномасштабного вторгнення почала працювати на окупованих територіях України. У її доробку не один пропагандистський сюжет, зокрема і з окупованого Маріуполя.

Основою “фільму” про Селидове служать розповіді, нібито, місцевих жителів. Люди звинувачують ЗСУ в різних військових злочинах проти мирного населення, однак жодних доказів сказаному не надають. Самі ж російські “журналісти” теж не перевіряють отриману інформацію. Все “розслідування” будується просто на словах.

Натомість є відомі підтверджені факти про розстріл мирних жителів Селидового російськими військовими. Зокрема, вони вбили двох жінок. А 24 жовтня відкрили вогонь по цивільному авто, де перебували двоє людей. Одну людину було поранено, а допомогу їй надали військові ЗСУ. Підтвердженням цих фактів є знімки з камер.

Також військових ЗСУ звинувачують у тому, що вони силоміць забирали дітей з родин. Ці слова також є фейком. Насправді вилучити дітей без дозволу батьків не має права навіть поліція. Тому з родинами проводять бесіди і вмовляють їх виїхати в більш безпечні міста.

Примітно, що сама пропагандистка лара ржондовская говорить про те, що цей фільм є реакцією росії на оприлюднення Україною інформації про розстріли в Бучі. Цим фільмом пропагандисти намагаються відбилити себе і перенести відповідальність за скоєне в Бучі на Україну.

Що насправді відбувалося в Селидовому

Росіяни зайшли в Селидове всередині жовтня 2024 року. До цього місто регулярно обстрілювалось військами рф. Найбільше постраждали будинки на околицях міста, які росіяни випалювали, думаючи, що там є бійці ЗСУ.

Окупація Селидового пройшла стрімко. Росіяни остаточно захопили місто 30 жовтня 2024 року. На той момент, за офіційними даними, в місті залишилися 461 людина. Попередньо була інформація, що до звідти евакуювали всіх дітей. Однак згодом росіяни почали звітувати про вивезення родин з дітьми. З цього можна зробити висновок, що батьки ховали дітей, а згодом евакуювалися з ними на бік росії.

Попри важку ситуації і наступ росії, в Селидовому до останнього була можлива евакуація в більш безпечні регіони України. Людей евакуювали волонтери. При цьому людям пропонували безоплатне житло. Варіанти для розміщення були у Хмельницькій, Рівненській і Закарпатській областях.

Тепер мешканців Селидового масово вивозять у росію та використовують їх для пропаганди.

Читайте також:

• Дітей з Бахмута і Соледара відправили на російський “православний фестиваль”
• У машинах без вікон та у причепах: росіяни показали, як “евакуюють” людей з Донеччини
• Росіяни атакували цивільний автомобіль у Покровську: є загибла і поранені

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Словʼянської громади. Сьогодні, 11 вересня, російські авіабомби вдарили по Словʼянську. Влучання зафіксували у сквері.

Про це повідомив голова Словʼянської МВА Вадим Лях.

Удар по Словʼянську 11 вересня

Сьогодні, 11 вересня, близько 11:00 війська рф атакували Словʼянськ. Дві авіабомби “ФАБ-250” вдарили по скверу “Лісний”.

Внаслідок обстрілу загинув 74-річний чоловік. Також є постраждала жінка, її вік не повідомляється. Вона госпіталізована, стан важкий.

Пошкоджень зазнали щонайменше пʼять багатоповерхових будинків.

Читайте також:

• Удар по Краматорську авіабомбами “ФАБ-250”: постраждали 19 цивільних
• На Донеччині українські захисники врятували чоловіка, який два дні провів під обстрілами в посадці
• “Кількість заявок сягає десяти і більше”: на Донеччині зросли темпи евакуації з Краматорська і Слов’янська

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Людина, яка має право на пільгу, може оформити її не лише за зареєстрованим місцем проживання. Пільги, зокрема на оплату житлово-комунальних послуг, можуть надаватися за фактичним місцем проживання, якщо воно належним чином підтверджене. Для внутрішньо переміщених осіб підтвердженням фактичного місця проживання може бути довідка про взяття на облік ВПО.

Як це зробити, пояснюють у Пенсійному фонді України.

Які документи підтверджують фактичне проживання

Пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються людям, інформація про яких внесена до Реєстру осіб, які мають право на пільги. Якщо людина проживає не за місцем реєстрації, для оформлення пільги вона може підтвердити фактичне місце проживання відповідними документами.

Для ВПО таким підтвердженням є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Також фактичне проживання можна підтвердити іншим документом. Наприклад, це може бути договір оренди житла. Таким чином, відсутність реєстрації за адресою, де людина фактично живе, сама по собі не означає, що вона не може оформити пільгу.

Що робити, якщо немає документів на житло

Не всі люди можуть мати договір оренди або інший документ, який підтверджує проживання за конкретною адресою. У такому випадку фактичне місце проживання можна підтвердити актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Такий акт може скласти посадова особа виконавчого органу сільської, селищної або міської ради відповідної територіальної громади. Це може бути актуально для людей, які після евакуації проживають в іншій громаді та не мають можливості зареєструвати місце проживання за фактичною адресою.

Куди звертатися за пільгою

Для отримання пільги інформація про людину має бути внесена до Реєстру осіб, які мають право на пільги. Якщо пільговик фактично проживає за іншою адресою, йому необхідно мати документ, який підтверджує це місце проживання.

Для ВПО таким документом є довідка про взяття на облік ВПО. В інших випадках можна використовувати, зокрема, договір оренди або акт обстеження матеріально-побутових умов. Отже, пільговик не обов’язково має проживати за адресою своєї реєстрації, щоб отримувати пільгу на оплату житлово-комунальних послуг. Головне, це підтвердити фактичне місце проживання та мати право на відповідну пільгу.

До теми:

Як перевести пенсію за новим місцем проживання: покрокова інструкція для пенсіонерів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!