Росіяни зняли “документальний фільм” про нібито злочини ЗСУ у Селидовому: що з ним не так

Валентина Твердохліб 11:28, 5 Лютого 2025
селидове
Місцевий житель Селидового / скриншот

Росіяни зняли фейковий “документальний фільм” про Селидове. У ньому показують місцевих жителів, які розповідають про “злочини” ЗСУ. Українських військових звинувачують у вбивствах мирного населення, при цьому жодних доказів сказаному не надають.

Що не так із російським “фільмом” і яка насправді ситуація була в Селидовому, пише Бахмут IN.UA.

Російські фейки про Селидове

Росіяни випустили “документальний фільм” про Селидове. Його зняли пропагандисти російського видання “новое медиа”. Для зйомок стрічки в Селидове приїхала пропагандистка лара ржондовская. Це блогерка з москви, яка після повномасштабного вторгнення почала працювати на окупованих територіях України. У її доробку не один пропагандистський сюжет, зокрема і з окупованого Маріуполя.

Пропагандистка лара ржондовская біля міської ради Селидового / скриншот

Основою “фільму” про Селидове служать розповіді, нібито, місцевих жителів. Люди звинувачують ЗСУ в різних військових злочинах проти мирного населення, однак жодних доказів сказаному не надають. Самі ж російські “журналісти” теж не перевіряють отриману інформацію. Все “розслідування” будується просто на словах.

Одні з місцевих жительок, на чиїх свідченнях будується “фільм” / скриншот

Натомість є відомі підтверджені факти про розстріл мирних жителів Селидового російськими військовими. Зокрема, вони вбили двох жінок. А 24 жовтня відкрили вогонь по цивільному авто, де перебували двоє людей. Одну людину було поранено, а допомогу їй надали військові ЗСУ. Підтвердженням цих фактів є знімки з камер.

селидове
Військові ЗСУ надають допомогу пораненому / фото Офіс Генерального прокурора

Також військових ЗСУ звинувачують у тому, що вони силоміць забирали дітей з родин. Ці слова також є фейком. Насправді вилучити дітей без дозволу батьків не має права навіть поліція. Тому з родинами проводять бесіди і вмовляють їх виїхати в більш безпечні міста.

Примітно, що сама пропагандистка лара ржондовская говорить про те, що цей фільм є реакцією росії на оприлюднення Україною інформації про розстріли в Бучі. Цим фільмом пропагандисти намагаються відбилити себе і перенести відповідальність за скоєне в Бучі на Україну.

Що насправді відбувалося в Селидовому

Росіяни зайшли в Селидове всередині жовтня 2024 року. До цього місто регулярно обстрілювалось військами рф. Найбільше постраждали будинки на околицях міста, які росіяни випалювали, думаючи, що там є бійці ЗСУ.

Окупація Селидового пройшла стрімко. Росіяни остаточно захопили місто 30 жовтня 2024 року. На той момент, за офіційними даними, в місті залишилися 461 людина. Попередньо була інформація, що до звідти евакуювали всіх дітей. Однак згодом росіяни почали звітувати про вивезення родин з дітьми. З цього можна зробити висновок, що батьки ховали дітей, а згодом евакуювалися з ними на бік росії.

Попри важку ситуації і наступ росії, в Селидовому до останнього була можлива евакуація в більш безпечні регіони України. Людей евакуювали волонтери. При цьому людям пропонували безоплатне житло. Варіанти для розміщення були у Хмельницькій, Рівненській і Закарпатській областях.

Тепер мешканців Селидового масово вивозять у росію та використовують їх для пропаганди.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“145 собак вивезли за один день”: як бахмутський притулок для тварин “Лада” евакуював тварин під обстрілами

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 15:40, 28 Листопада 2025
Граф та Ліза / ілюстрація Бахмут IN.UA

Бахмут. 24 лютого 2022 року. П’ята ранку. Місто ще спить, коли тишу розрізають тривожні новини. За мить життя перевернеться й більше ніколи не стане таким як раніше. Війна настає зненацька. Так було й цього разу. Поки люди в місті метушаться запасаючи продукти, воду, знімаючи готівку, кілька жінок мають інші турботи — вони шукають запаси їжі та ліків для притулку.

Місцевий притулок “Лада” був не просто місцем для тварин — це був острів турботи посеред непростого життя. Тут рятували покалічені долі, лікували страх, вірили, що кожен пес заслуговує на дім. Але війна прийшла без дозволу, і змусила зробити вибір, якого не мало б бути: рятувати життя, тікаючи.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Мариною Шажко, керівницею притулку “Лада”. Говорили про перші години війни, рішення про евакуацію після обстрілів, неймовірний порятунок 145 собак за один день і про те, як “Лада” живе сьогодні.

Примітка. Бахмутське товариству захисту тварин “Лада” — це громадська організація, яка утворилася у 2011 році в Бахмуті. Тут допомагали на волонтерських засадах безхатнім тваринам у власному реабілітаційному притулку, котрі постраждали  від жорстокого поводження власників чи бойових дій. 

Перший день війни: паніка й порожні полиці

Війна завжди розпочинається зненацька. За словами Марини Шашко, вона застала притулок та його команду близько п’ятої ранку.

Перша думка — що робити? Не було часу на розгубленість. Ми одразу вирішили робити запаси їжі та ліків“, — згадує керівниця притулку.

Жінка пригадує, що в перші дні не було думок про евакуацію, головне було забезпечити тварин мінімальним запасом для їх виживання. Волонтерка почала розповсюджувати пости з проханням допомоги у соціальних мережах, а люди відгукувалися: хтось фінансово, а хтось продуктами чи навіть інформацією.

Магазини тоді були порожні, усе змітали. Але знайомі телефонували, коли щось з’являлося на складах, щоб ми встигли викупити“, — каже Марина Шажко.

Життя в такому темпі продовжувалося до серпня, коли в притулок вперше прилетів артилерійський снаряд. Тоді трьом волонтеркам — Марині Шажко, Ользі Литовченко та Людмилі Булавченко — стало очевидно, що лишатися небезпечно. Але роздавати тварин по різних містах не хотіли, для команди було принциповим вивезти всіх разом. 

Волонтерка Ольга, яка перебралася із сім’єю до села Вільне Дніпропетровської області, звернулася до місцевої влади. Там запропонували територію, але оренда вартувала 15 тисяч гривень на місяць — занадто багато на той момент. Шукали інші варіанти.

Ми зверталися до різних фондів і організацій, але всі варіанти мали свої “але”: без світла, без води, без приміщень або занадто далеко“, — каже керівниця “Лади”.

Лада — собака, названа на честь товариства / фото Бахмутське товариство “Лада”

Тим часом по притулку прилетіло вдруге. Наприкінці серпня російська артилерія вбила собаку Ладу, названу на честь притулку, жінки зрозуміли, чекати більше не можна.

Ми сприйняли це як знак, що чекати більше не можна. І погодилися на ті 15 тисяч. Жодна сума не більша за ціну їхніх життів“, — додає пані Марина.

Евакуація за один день: 145 собак під загрозою нових обстрілів

Повноцінна евакуація відбулася 28 вересня 2022 року — після довгої підготовки. До неї долучилися представники “Порятунок тварин Харків”, англійської організації Breaking The Chains, а також подружжя Зоя Шкурко й Дмитро Підтуркін із Києва.

Це було 28 вересня. Фронт наближався, попередні дні були дуже гучні, а того дня — тиша. Ніби вищі сили допомагали нам“, — каже волонтерка Марина Шажко.

Вивозили у три черги — з 7:00 до 15:00. За один день вдалося перевезти всіх 145 собак. Евакуація була важкою, але дозволила зберегти життя усім собакам з притулку “Лада”.

Після кожного приїзду транспорту з’являлися дрони, а за ними — прильоти. Ми розуміли, що часу на поступовість немає“, — згадує керівниця притулку.

Як тварини переживали поїздку

Готувати тварин до самої евакуації почали за три місяці, коли волонтерки почали давати всім підопічним заспокійливі препарати, щоб зменшити тривожність. У сам день виїзду більшість поводилися неспокійно: скавчали, дряпали бокси, тремтіли. Але під час завантаження деякі ніби розуміли, що відбувається.

Вони мовчки сідали у клітки, ніби довіряючи нам“, — пригадує керівниця притулку.

Волонтерка зізнається, що це переїзд став одним із найважчих періодів у їхньому житті.

Постійна напруга, страх за кожного хвостика, відповідальність за рішення… Ми не мали права на помилку“, — каже Марина Шажко.

Попри стрес, команду тримала взаємна підтримка, а також перші ознаки того, що тварини на новому місці почали заспокоюватися:

Коли вони почали їсти, спати, довіряти — тоді прийшло відчуття, що ми вистояли“, — ділиться керівниця бахмутського притулку.

Граф у власному вольєрі / фото Бахмутське товариство “Лада”

З того часу притулок “Лада” поступово став одним із хабів на Дніпропетровщині, куди евакуюють тварин із зони бойових дій на Донеччині. Так тут опинився й пес на ім’я Граф, який потрапив у притулок “Лада” вже після початку війни. Він родом із Максимільянівки — невеликого села в Покровському районі. Його власники виїхали, залишивши на короткому ланцюгу під обстрілами. Від постійних вибухів Граф втратив зір.

Сусіди підгодовували, але розуміли, що він загине. Коли приїхала команда порятунку, попросили забрати його“, — кажуть у притулку.

Спершу пес опинився у Харкові, потім — у “Ладі”. Тут його лікували, адаптували. Після довгої боротьби він вистояв і навіть отримав подарунок, повноцінний вольєр від благодійниці зі США, яка прочитала його історію та вирішила підтримати вихованця притулку.

Щоденна робота: понад дві сотні тварин і нестача коштів

Одна з евакуйованих собак у притулку / фото Бахмутське товариство “Лада”

Життя притулку сьогодні залишається складним. Жінки змушені сплачувати оренду, шукати гроші на корм та ліки, все це існує завдяки донатам небайдужих людей. Зараз тут проживає понад дві сотні собак, всі вони мають власну непросту історію.

Головна складність — фінансова. Витрати великі, а допомоги часто не вистачає навіть на базові потреби“, — каже керівниця “Лади”

Друга проблема — медична. У притулку багато літніх і хронічно хворих тварин, які потребують медикаментів. До цього додається постійна емоційна втома. Попри це команда працює щодня:

Ми навчилися жити в режимі марафону: день за днем, просто роблячи все, що можемо“, — зазначає Марина Шажко.

Підтримують притулок переважно такі ж волонтери та благодійні організації.

Фонди Happy Paw, UFA, UAnimals, організація з Німеччини BGK Bochum/Köln — без них ми б не впоралися. Місцева влада не допомагає зовсім“, — зазначає притулок.

У притулку визнають, що складнощі  часом змушують замислюватися закриття, але ніхто ніколи не розглядав, це як реальний варіант виходу. Сотні собак, які залежать від цього притулку можуть залишитися на вулиці.

Для нас це не “об’єкт”, а живі душі, які довірили нам життя. Якщо не буде коштів — будемо стукати у всі двері. Ми не маємо плану Б“, — підкреслює керівниця притулку.

Що тримає команду сьогодні

Пес Арчі в притулку / фото Бахмутське товариство “Лада”

Волонтери кажуть, що сенс роботи змінився.

Після всього, що ми пережили — війну, втрату дому, евакуацію — я не уявляю себе поза цим. Це вже не просто справа. Це — сенс життя“, — підсумовує співрозмовниця.

Як допомогти притулку “Лада”

Щоб допомогти притулку “Лада”, можна напряму звернутися до керівниці Марини Шажко за контактним номером телефону, вказаним у групі у Facebook.

  • Найменування отримувача: ГО БТЗТ “ЛАДА”. Код отримувача: 37868823. Рахунок: UA113052990000026001033900793;
  • Банк: АТ КБ “ПРИВАТБАНК”. ПриватБанк: 4731 2196 5029 6076;
  • ПУМБ: 5355 2800 3944 9234;
  • Банка Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/2BDRYuBHQX;
  • Номер картки Банки: 5375 4112 0465 1983;
  • PayPal: [email protected].

Примітка. Матеріал створено у межах участі в конкурсі “Співпростір”, за підтримки ГО “Ю-Хартс Україна” та Kormotech.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині окупанти побили та розстріляли бійця ЗСУ

Валентина Твердохліб 13:10, 28 Листопада 2025
розстріляли
Окупанти розстріляли бійця ЗСУ / фото Донецька обласна прокуратура

Донецька обласна прокуратура розслідує воєнний злочин на Донеччині. Військових армії рф підозрюють у вбивстві українського військовополоненого. Свій злочин окупанти знімали на камеру.

Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.

На Донеччині побили і розстріляли полоненого

Донецька обласна прокуратура почала розслідування воєнного злочину на Донеччині. Відомо, що в листопаді 2025 року під час штурму позицій у районі села Гнатівка Покровського району росіяни оточили і взяли в полон військовослужбовця ЗСУ. Один із окупантів зв’язав йому руки, а інший кілька разів вдарив прикладом автомата по голові. Коли беззбройний боєць перестав реагувати, його розстріляли.

За фактом воєнного злочину, що спричинило загибель людини, відкрили кримінальну справу. Правоохоронці встановлюють обставини події та осіб, які вчинили злочин.

Зазначимо, що випадки розстрілу росіянами полонених непоодинокі. Також є підтверджені факти про накази російських командирів вбивати цивільних. Такий наказ давали окупантам, які заходили в Покровськ.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо Історії

“145 собак вивезли за один день”: як бахмутський притулок для тварин “Лада” евакуював тварин під обстрілами

Бахмут. 24 лютого 2022 року. П’ята ранку. Місто ще спить, коли тишу розрізають тривожні новини. За мить життя перевернеться й більше ніколи не стане таким […]

15:40, 28.11.2025 Скопіч Дмитро
розстріляли

На Донеччині окупанти побили та розстріляли бійця ЗСУ

Донецька обласна прокуратура розслідує воєнний злочин на Донеччині. Військових армії рф підозрюють у вбивстві українського військовополоненого. Свій злочин окупанти знімали на камеру. Про це повідомляє […]

компенсації

Пушилін заявив, що частину окупованої Донеччини не планують відновлювати

Окупаційна влада Донеччини змінює риторику щодо захоплених територій. Якщо раніше окупанти обіцяли повне відновлення, то тепер кажуть про збереження зруйнованих кварталів. Їх, нібито, перетворять на […]

фейки

Росіяни зняли відео з жінкою, яка називає себе бахмутянкою: що не так у її свідченнях

Росіяни зняли новий ролик, в якому використали людину з окупованих територій Донеччини. Героїнею відео стала жінка, яка, нібито, родом з Бахмута. Вона евакуювалась на підконтрольну […]

сіверській громаді

На Бахмутському напрямку: росіяни мають просування в Сіверській громаді — карта

Російська армія має нові просування на Донеччині. Їх зафіксували в Бахмутському районі: ворог просунувся у Сіверській громаді. Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA. Просування […]