Росіяни зняли фейковий “документальний фільм” про Селидове. У ньому показують місцевих жителів, які розповідають про “злочини” ЗСУ. Українських військових звинувачують у вбивствах мирного населення, при цьому жодних доказів сказаному не надають.

Що не так із російським “фільмом” і яка насправді ситуація була в Селидовому, пише Бахмут IN.UA.

Російські фейки про Селидове

Росіяни випустили “документальний фільм” про Селидове. Його зняли пропагандисти російського видання “новое медиа”. Для зйомок стрічки в Селидове приїхала пропагандистка лара ржондовская. Це блогерка з москви, яка після повномасштабного вторгнення почала працювати на окупованих територіях України. У її доробку не один пропагандистський сюжет, зокрема і з окупованого Маріуполя.

Основою “фільму” про Селидове служать розповіді, нібито, місцевих жителів. Люди звинувачують ЗСУ в різних військових злочинах проти мирного населення, однак жодних доказів сказаному не надають. Самі ж російські “журналісти” теж не перевіряють отриману інформацію. Все “розслідування” будується просто на словах.

Натомість є відомі підтверджені факти про розстріл мирних жителів Селидового російськими військовими. Зокрема, вони вбили двох жінок. А 24 жовтня відкрили вогонь по цивільному авто, де перебували двоє людей. Одну людину було поранено, а допомогу їй надали військові ЗСУ. Підтвердженням цих фактів є знімки з камер.

Також військових ЗСУ звинувачують у тому, що вони силоміць забирали дітей з родин. Ці слова також є фейком. Насправді вилучити дітей без дозволу батьків не має права навіть поліція. Тому з родинами проводять бесіди і вмовляють їх виїхати в більш безпечні міста.

Примітно, що сама пропагандистка лара ржондовская говорить про те, що цей фільм є реакцією росії на оприлюднення Україною інформації про розстріли в Бучі. Цим фільмом пропагандисти намагаються відбилити себе і перенести відповідальність за скоєне в Бучі на Україну.

Що насправді відбувалося в Селидовому

Росіяни зайшли в Селидове всередині жовтня 2024 року. До цього місто регулярно обстрілювалось військами рф. Найбільше постраждали будинки на околицях міста, які росіяни випалювали, думаючи, що там є бійці ЗСУ.

Окупація Селидового пройшла стрімко. Росіяни остаточно захопили місто 30 жовтня 2024 року. На той момент, за офіційними даними, в місті залишилися 461 людина. Попередньо була інформація, що до звідти евакуювали всіх дітей. Однак згодом росіяни почали звітувати про вивезення родин з дітьми. З цього можна зробити висновок, що батьки ховали дітей, а згодом евакуювалися з ними на бік росії.

Попри важку ситуації і наступ росії, в Селидовому до останнього була можлива евакуація в більш безпечні регіони України. Людей евакуювали волонтери. При цьому людям пропонували безоплатне житло. Варіанти для розміщення були у Хмельницькій, Рівненській і Закарпатській областях.

Тепер мешканців Селидового масово вивозять у росію та використовують їх для пропаганди.

Читайте також:

• Дітей з Бахмута і Соледара відправили на російський “православний фестиваль”
• У машинах без вікон та у причепах: росіяни показали, як “евакуюють” людей з Донеччини
• Росіяни атакували цивільний автомобіль у Покровську: є загибла і поранені

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство внутрішніх справ (МВС) України запустило застосунок екстреної допомоги “112”, який дозволяє викликати необхідні служби навіть без мобільного зв’язку.

Про це повідомив Ігор Клименко, Міністр внутрішніх справ України.

МВС запустило застосунок екстреної допомоги “112”

МВС презентувало застосунок екстреної допомоги “112”, який працює без мобільного зв’язку.

У разі критичної ситуації користувач здійснює дзвінок через застосунок, після чого оператор оцінює обставини та скеровує на місце відповідну службу — поліцію, рятувальників, медиків або газову службу.

Найбільш корисним застосунок є в укриттях або підвалах, де відсутній мобільний сигнал, у районах зі слабким чи нестабільним покриттям, а також під час аварій або перебоїв у роботі стільникових мереж.

“Ми будемо розширювати функціональність “112”. Серед наступних кроків — опція виклику жестовою мовою, щоб сервіс був максимально доступним для всіх користувачів. 112 — це про можливість отримати допомогу за будь-яких умов. Навіть коли інші канали зв’язку недоступні“, — зауважив Ігор Клименко, Міністр внутрішніх справ України.

Як завантажити застосунок

Завантажити застосунок можна за одним із посилань нижче, яке відповідає операційній системі телефону:

• для IOS — посилання;
• для Android — посилання.

Читайте також:

На що українці можуть витратити “зимову тисячу”: перелік товарів та послуг

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовослужбовці час від часу мають надавати акт перевірки сімейного стану. Особливо це стосується випадків, коли необхідно звернутися за звільненням зі служби через необхідність постійного догляду за членом сім’ї, зокрема особою з інвалідністю I або II групи, тяжкохворим родичем чи за відсутності інших осіб, здатних забезпечити такий догляд.

Детальніше про те, як отримати акт перевірки сімейного стану — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як отримати акт перевірки сімейного стану

Від 15 липня 2025 року набули чинності зміни, якими врегульовано порядок отримання акту перевірки сімейного стану військовослужбовця. Документ є підставою для звільнення відповідно до абзаців 13 і 14 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.

Отримати акт можна двома способами. Перший — подати рапорт на ім’я командира військової частини за затвердженою формою. Другий — безпосередньо через звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за місцем проживання особи, яка потребує догляду. Його можна подати як особисто, так і поштою.

Для нього необхідно подати оригінали або нотаріально завірені копії наступних документів:

• форму, затверджену наказом Міністерства оборони України;
• документи, що підтверджують родинний зв’язок, наприклад, свідоцтво про народження або паспорт особи, яка потребує допомоги;
• документи, що підтверджують потребу у догляді — довідка про встановлення інвалідності I або II групи, висновок медичної комісії про потребу у постійному догляді, або інші медичні документи (витяги з історії хвороби), якщо вони підтверджують неможливість самообслуговування людини;
• документи, що підтверджують відсутність інших осіб, здатних здійснювати догляд (свідоцтво про смерть інших родичів, документи про інвалідність родичів тощо);
• документи про склад сім’ї та спільне проживання (довідка про склад сім’ї, довідка про зареєстроване місце проживання);
• інші додаткові документи за потреби (судові рішення, довідка з соцзахисту про призначення догляду тощо).

Після надходження рапорту або заяви командир військової частини протягом трьох днів надсилає запит до ТЦК та СП. Керівник центру впродовж одного дня призначає комісію, яка перевіряє сімейні обставини, вивчає документи, відвідує місце проживання та користується державними реєстрами.

Перевірка триває до десяти календарних днів, а у разі надсилання додаткових запитів — до 15 днів. За результатами складається акт перевірки сімейного стану у трьох примірниках, які надсилають військовій частині та військовослужбовцю не пізніше ніж за п’ять днів після оформлення документа.

Загальний строк від подання рапорту чи заяви до отримання акту може сягати 24 календарних днів. Новий порядок встановлює чітку процедуру дій для військовослужбовців, які потребують звільнення за сімейними обставинами.

Читайте також:

Яку допомогу можуть отримати військові з Часів Яра

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!