Росіяни зняли фейковий “документальний фільм” про Селидове. У ньому показують місцевих жителів, які розповідають про “злочини” ЗСУ. Українських військових звинувачують у вбивствах мирного населення, при цьому жодних доказів сказаному не надають.

Що не так із російським “фільмом” і яка насправді ситуація була в Селидовому, пише Бахмут IN.UA.

Російські фейки про Селидове

Росіяни випустили “документальний фільм” про Селидове. Його зняли пропагандисти російського видання “новое медиа”. Для зйомок стрічки в Селидове приїхала пропагандистка лара ржондовская. Це блогерка з москви, яка після повномасштабного вторгнення почала працювати на окупованих територіях України. У її доробку не один пропагандистський сюжет, зокрема і з окупованого Маріуполя.

Основою “фільму” про Селидове служать розповіді, нібито, місцевих жителів. Люди звинувачують ЗСУ в різних військових злочинах проти мирного населення, однак жодних доказів сказаному не надають. Самі ж російські “журналісти” теж не перевіряють отриману інформацію. Все “розслідування” будується просто на словах.

Натомість є відомі підтверджені факти про розстріл мирних жителів Селидового російськими військовими. Зокрема, вони вбили двох жінок. А 24 жовтня відкрили вогонь по цивільному авто, де перебували двоє людей. Одну людину було поранено, а допомогу їй надали військові ЗСУ. Підтвердженням цих фактів є знімки з камер.

Також військових ЗСУ звинувачують у тому, що вони силоміць забирали дітей з родин. Ці слова також є фейком. Насправді вилучити дітей без дозволу батьків не має права навіть поліція. Тому з родинами проводять бесіди і вмовляють їх виїхати в більш безпечні міста.

Примітно, що сама пропагандистка лара ржондовская говорить про те, що цей фільм є реакцією росії на оприлюднення Україною інформації про розстріли в Бучі. Цим фільмом пропагандисти намагаються відбилити себе і перенести відповідальність за скоєне в Бучі на Україну.

Що насправді відбувалося в Селидовому

Росіяни зайшли в Селидове всередині жовтня 2024 року. До цього місто регулярно обстрілювалось військами рф. Найбільше постраждали будинки на околицях міста, які росіяни випалювали, думаючи, що там є бійці ЗСУ.

Окупація Селидового пройшла стрімко. Росіяни остаточно захопили місто 30 жовтня 2024 року. На той момент, за офіційними даними, в місті залишилися 461 людина. Попередньо була інформація, що до звідти евакуювали всіх дітей. Однак згодом росіяни почали звітувати про вивезення родин з дітьми. З цього можна зробити висновок, що батьки ховали дітей, а згодом евакуювалися з ними на бік росії.

Попри важку ситуації і наступ росії, в Селидовому до останнього була можлива евакуація в більш безпечні регіони України. Людей евакуювали волонтери. При цьому людям пропонували безоплатне житло. Варіанти для розміщення були у Хмельницькій, Рівненській і Закарпатській областях.

Тепер мешканців Селидового масово вивозять у росію та використовують їх для пропаганди.

Читайте також:

• Дітей з Бахмута і Соледара відправили на російський “православний фестиваль”
• У машинах без вікон та у причепах: росіяни показали, як “евакуюють” людей з Донеччини
• Росіяни атакували цивільний автомобіль у Покровську: є загибла і поранені

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

2 червня 2026 року Сили Безпілотних систем вдарили по місцю дислокації російських військових біля Маріуполя, у селищі Широкине. Внаслідок атаки вдалося ліквідувати близько 11 осіб.

Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді.

Атака українських безпілотників

За інформацією командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта Бровді, українські оператори завдали прицільного удару по позиціях російської армії. Попередньо відомо про ліквідацію 11 осіб, проте наразі триває дорозвідка для встановлення точних результатів атаки.

Окрім ураження живої сили, під час нічної операції українським дронам вдалося знищити військову техніку:

• командно-штабні машини та вантажівки 5-го окремого батальйону управління 3-го армійського корпусу РФ;
• берегові радіолокаційні станції “Нева-Б” та “Нева-Б2М”.

Читайте також:

Росіяни просунулися поблизу Покровська — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У травні в Бахмуті затвердили новий склад молодіжної ради. Головою молодіжної ради обрали Анну Павленко — ученицю Бахмутської школи №10. Вибори керівництва ради відбулись під час установчих зборів, у них брали участь самі члени молодіжної ради. До редакції Бахмут IN.UA звернувся Кирило Пономаренко — студент з Бахмута, який також є членом молодіжної ради і обійняв посаду секретаря. Він зазначив, що хоч вибори проводились чесно, потрібно змінити їхній формат і долучати до них представників громадськості.

Своєю думкою Кирило Пономаренко поділився з редакцією Бахмут IN.UA.

Вибори керівництва молодіжної ради Бахмута

7 травня 2026 року Бахмутська МВА затвердила новий склад молодіжної ради на 2026-2028 роки. До нього увійшли 12 представників активної бахмутської молоді. 20 травня відбулось перше засідання новообраної ради, на якому обрали керівництво. Очолила молодіжну раду Анна Павленко — учениця 10 класу Бахмутської школи №10. Заступницею голови обрали Анастасію Акатову, яка є переселенкою з Бахмутської громади, а секретарем молодіжної ради — студента Кирила Пономаренка.

Днями Кирило Пономаренко звернувся до редакції з проханням висловити свою думку щодо виборів. За його словами, сам процес був прозорим і чесним. Однак до нього не залучали громадськість. Кирило Пономаренко вважає, що саме представники бахмутської молоді мають обирати керівництво молодіжної ради.

“Я поважаю вибір людей, які проголосували за Аню Павленко. Я за неї дуже радий, але, на мою думку, вибори так не проводять. Я вважаю, що вибори мають проходити із залученням якоїсь певної аудиторії, спостерігачів і так далі. Так склалося, що я в цій молодіжній раді взагалі нікого не знаю, а інших людей там дуже добре знають. І, на мою думку, це зіграло роль. Я не можу сказати, що Аня виграла не чесно. Ні, це все було прозоро. Але я вважаю, що треба якось змінювати цю систему і робити так, щоб вибори проводились зі спостерігачами, з якоюсь певною кількістю людей, щоб голосували не ті люди, які вже в складі молодіжної ради, а ті, хто вперше бачать цих людей і можуть дати незалежну оцінку”, — висловився Кирило Пономаренко.

За словами Кирила, вибори і презентації програм за участі громадськості матимуть значно кращий ефект саме для молоді. Оскільки саме на таких заходах люди можуть ознайомитися з програмами, які пропонують члени ради. Таким чином молодь може висловити свою думку і обрати саме ту програму, яка була б їм ближчою.

“Я не кажу, що, наприклад, потрібно доєднувати людей з області, ні. Якщо ми кажемо про Бахмут, то можна створити пост про проводення виборів і запросити молодь до голосування. Це було б стратегічно правильно. Під час виборів кандидати презентували свої плани, розповідали про себе: хто ми, чи займаємось, що плануємо робити. І про ці плани, програми знали лише ті, хто був доєднаний до зустрічі, обмежений склад людей. Я вважаю, що так не має бути. Треба залучати активну молодь Бахмута, щоб обирали вони, а не обмежене коло людей”, — зауважив Кирило Пономаренко.

Секретар молодіжної ради каже, що в його планах — розвиток партнерств з міжнародними організаціями. Він планує представити свій проєкт на розгляд молодіжної ради.

“Якщо говорити про мої особисті плани, що я би хотів зробити в цій молодіжній раді, по-перше, це співпраця з європейськими партнерами. Я хочу запропонувати власний проєкт на обговорення. Також це співпраця з різними регіонами України: підтримка зв’язку, обмін досвідом і так далі. Наприклад, у суботу я буду представляти нашу молодіжну раду у Вінниці. Тут буде проходити форум, який організовують для міжнародного обміну досвідом”, — зазначив Кирило Пономаренко.

Раніше редакція спілкувалася з головою молодіжної ради Анною Павленко. Вона розповіла про плани на роботу ради. Серед головних цілей — організація заходів для згуртованості молоді громади і розвиток зв’язків з молодіжними радами інших громад.

Також Анна Павленко давала коментар щодо перших установчих зборів молодіжної ради. За її словами, склад молодіжної ради висловив їй підтримку і серйозно налаштований на роботу.

“Попри те, що наше перше засідання проходило в онлайн-форматі, ми вже створили робочу групу в Telegram, де щодня оперативно розв’язуємо нагальні питання. Наша головна мета — об’єднати та залучити до активного громадського життя якомога більше молодих бахмутян у різних куточках України. Як голова, я не ухвалюю одноосібних рішень. Навпаки, наше завдання — діяти разом і стати потужним голосом молоді Бахмутської громади”, — зазначала Анна Павленко в коментарі Бахмут IN.UA.

Детальніше про плани молодіжної ради на 2026-2028 роки читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• “Моя мотивація — в можливості представляти Бахмут”: історія школярки Анни Павленко, яка очолила раду лідерів учнівського самоврядування Донеччини
• Маки на маршруті: як студенти Бахмутського ЦПТО змінили зупинку в Гощі
• Від шкільних вистав до громадських проєктів: історія Кирила Пономаренка з Бахмута, який об’єднує учнівську громаду

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!