Росіяни зняли фейковий “документальний фільм” про Селидове. У ньому показують місцевих жителів, які розповідають про “злочини” ЗСУ. Українських військових звинувачують у вбивствах мирного населення, при цьому жодних доказів сказаному не надають.

Що не так із російським “фільмом” і яка насправді ситуація була в Селидовому, пише Бахмут IN.UA.

Російські фейки про Селидове

Росіяни випустили “документальний фільм” про Селидове. Його зняли пропагандисти російського видання “новое медиа”. Для зйомок стрічки в Селидове приїхала пропагандистка лара ржондовская. Це блогерка з москви, яка після повномасштабного вторгнення почала працювати на окупованих територіях України. У її доробку не один пропагандистський сюжет, зокрема і з окупованого Маріуполя.

Основою “фільму” про Селидове служать розповіді, нібито, місцевих жителів. Люди звинувачують ЗСУ в різних військових злочинах проти мирного населення, однак жодних доказів сказаному не надають. Самі ж російські “журналісти” теж не перевіряють отриману інформацію. Все “розслідування” будується просто на словах.

Натомість є відомі підтверджені факти про розстріл мирних жителів Селидового російськими військовими. Зокрема, вони вбили двох жінок. А 24 жовтня відкрили вогонь по цивільному авто, де перебували двоє людей. Одну людину було поранено, а допомогу їй надали військові ЗСУ. Підтвердженням цих фактів є знімки з камер.

Також військових ЗСУ звинувачують у тому, що вони силоміць забирали дітей з родин. Ці слова також є фейком. Насправді вилучити дітей без дозволу батьків не має права навіть поліція. Тому з родинами проводять бесіди і вмовляють їх виїхати в більш безпечні міста.

Примітно, що сама пропагандистка лара ржондовская говорить про те, що цей фільм є реакцією росії на оприлюднення Україною інформації про розстріли в Бучі. Цим фільмом пропагандисти намагаються відбилити себе і перенести відповідальність за скоєне в Бучі на Україну.

Що насправді відбувалося в Селидовому

Росіяни зайшли в Селидове всередині жовтня 2024 року. До цього місто регулярно обстрілювалось військами рф. Найбільше постраждали будинки на околицях міста, які росіяни випалювали, думаючи, що там є бійці ЗСУ.

Окупація Селидового пройшла стрімко. Росіяни остаточно захопили місто 30 жовтня 2024 року. На той момент, за офіційними даними, в місті залишилися 461 людина. Попередньо була інформація, що до звідти евакуювали всіх дітей. Однак згодом росіяни почали звітувати про вивезення родин з дітьми. З цього можна зробити висновок, що батьки ховали дітей, а згодом евакуювалися з ними на бік росії.

Попри важку ситуації і наступ росії, в Селидовому до останнього була можлива евакуація в більш безпечні регіони України. Людей евакуювали волонтери. При цьому людям пропонували безоплатне житло. Варіанти для розміщення були у Хмельницькій, Рівненській і Закарпатській областях.

Тепер мешканців Селидового масово вивозять у росію та використовують їх для пропаганди.

Читайте також:

• Дітей з Бахмута і Соледара відправили на російський “православний фестиваль”
• У машинах без вікон та у причепах: росіяни показали, як “евакуюють” людей з Донеччини
• Росіяни атакували цивільний автомобіль у Покровську: є загибла і поранені

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці 66-ї окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго публікують кадри зі звільненого села Шандриголове Лиманської громади. Військові показали, який вигляд мають вулиці села і будівлі.

Редакція публікує вибрані кадри.

Шандриголове, Лиманська громада

Українські захисники проводять контрнаступ на півночі Донецької області. У межах наступальної операції “Вівальді” Третього армійського корпусу деякі населені пункти були звільнені і зачищені від просочування окупантів.

Одним з деокупованих населених пунктів є село Шандриголове Лиманської громади. 20 вересня аналітики DeepState підтвердили інформацію про його звільнення.

На фото, опублікованих бійцям 66-ї ОМБр імені князя Мстислава Хороброго, видно, що село сильно постраждало внаслідок бойових дій. Домівки людей мають значні пошкодження. Деякі будівлі повністю зруйновані: від них лишилися частини фундаменту і стін, решта — лише груда каміння.

У кадр потрапила і будівля Храму святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова. Від святині залишились тільки стіни і пошкоджена дзвіниця.

На вулицях Шандриголового видно сліди бойових дій. На дорогах є залишки спаленої техніки та військової амуніції росіян.

За словами військових, протягом останніх п’яти років лінія бойового зіткнення пройшла через Шандриголове чотири рази. Сьогодні село практично повністю стерте з лиця землі.

Читайте також:

• Чотири авіабомби вдарили по Олександрівці: п’ятеро людей загинули, під завалами можуть бути діти
• Росіяни зруйнували храм у Краматорську: що відомо про атаку
• Просування росіян у бік Краматорська: як змінювалася ситуація на фронті протягом 2026 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Частина Донеччини на сьогодні окупована. Люди, які були вимушені залишитися в окупації, йдуть різними шляхами. Хтось таємно чинить спротив, хтось живе звичайне життя без можливостей виїхати, а хтось обирає стати на бік окупантів. Ті, хто обрав співпрацю з рф, можуть понести кримінальну відповідальність і бути засудженими за колабораціонізм. У подальшому їх може чекати ув’язнення.

Скільки мешканців Донеччини отримали вироки за колабораціонізм та як правоохоронці виявляють зрадників, редакції Бахмут IN.UA розповіли у ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Скільки колаборантів виявили з початку повномасштабного вторгнення в Донецькій області

З початку повномасштабного вторгнення слідчі Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях повідомили про підозру 1 299 людям, які співпрацюють чи співпрацювали з окупаційними адміністраціями. 1 226 кримінальних проваджень скерували для розгляду до суду.

Від 24 лютого 2022 року суди винесли 189 вироків щодо колаборантів, які співпрацюють з окупаційними адміністраціями на тимчасово окупованих територіях Донецької області. Більшість із них — за спеціальною процедурою, тобто за відсутності обвинувачених.

Після вироку суду на майно колаборанта накладається арешт. Далі це питання переходить до компетенції Державної виконавчої служби.

Значна частина фігурантів переховується на тимчасово окупованих територіях або в рф. Якщо колаборант був засуджений заочно, термін відбування покарання обчислюватимуть з моменту його затримання.

Найбільш поширені види співпраці з рф на сьогодні — це робота в окупаційних органах влади та організація псевдореферендумів.

Як виявляють колаборантів

У СБУ зазначають, що правоохоронці проводять цілий комплекс оперативних та слідчих заходів для перевірки інформації про факт можливої колабораційної діяльності. При цьому форми і методи роботи тримають у таємниці.

СБУ поіменно встановлює людей, які допомагають ворогу на тимчасово окупованих територіях, їхні установчі дані і коло спілкування. Усе це документують слідчі.

“СБУ не просто ідентифікує колаборантів, а збирає аргументовану доказову базу про скоєні злочини. Тобто ми якісно документуємо злочинну діяльність і проводимо всі необхідні експертизи. Кожен випадок СБУ розглядає індивідуально і ми діємо лише тоді, коли є докази, що людина свідомо пішла на злочин — тобто у даному випадку — на співпрацю із рашистами”, — зазначають у ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Доказами можуть бути публічні заяви людини, її виступи в окупаційних медіа, дописи в соцмережах, документи окупаційних органів влади, свідчення людей та журналістські розслідування.

“Відомості, зібрані з відкритих джерел, направляються на експертизи. І вже за результатами цих спецдосліджень надається сукупна правова оцінка вчинкам людини за Кримінальним процесуальним кодексом України”, — пояснюють в СБУ.

Читайте також:

• Хто такий Гліб Пирогов: досьє на 20-річного пропагандиста з окупованої Донеччини
• Дмитро Єриш: що відомо про начальника відділу окупаційної адміністрації Старобешевого
• Російські дипломи, співпраця зі СберБанком і підозра в колабораціонізмі: досьє на ректорку захопленого ДонНУЕТ Світлану Дрожжину

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!