Росіяни займаються так званою “евакуацією” населення з тимчасово окупованих територій. Наразі російські військові активно вивозять людей з нещодавно захопленого Селидового. Лише за минулу добу з міста до так званої “днр” вивезли понад 70 людей.

Про це повідомляють росіяни на своїх пропагандистських каналах.

Селидове, евакуація в “днр”

Російська армія захопила Селидове 30 жовтня. Станом на 28 жовтня в місті залишалися 461 житель. Тепер цих людей “евакуюють” до так званої “днр”.

Лише за минулу добу, 6 листопада, з Селидового вивезли 76 людей. Серед них є одна дитина — 16-річна дівчинка. Росіяни опублікували інформацію про евакуйованих.

6 листопада з Селидового вивезли:

• Ланецька Віра Анатоліївна, 12.06.1962;
• Рибалкін Сергій Михайлович, 03.12.1973;
• Рибалкіна Анна Федорівна, 01.01.1949;
• Кириченко Марія Тихонівна, 25.03.1937;
• Пиминова Майя Георгіївна, 24.06.1964;
• Пиминов Віталій Іванович, 14.01.1972;
• Карпенко Олексій Михайлович, 21.08.1972;
• Ковальов Сергій Іванович, 02.02.1961;
• Мозгова Валентина Петрівна, 08.10.1957;
• Лозова Світлана Олексіївна, 10.07.1961;
• Матилькова Марія Михайлівна, 15.08.1952;
• Ремига Світлана Миколаївна, 30.12.1967;
• Меркулова Людмила Іллівна, 01.03.1941;
• Шаблевська Ольга Іванівна, 29.06.1959;
• Сас Микола Олексійович, 09.01.1973;
• Кочергіна Людмила Федорівна, 14.06.1955;
• Розов Олександр Олександрович, 17.05.1990;
• Розова Ірина Іванівна, 06.06.1972;
• Семків Олександр Михайлович, 03.10.1980;
• Семків Яна Олександрівна 29.03.1983;
• Матвієнко Віталий Євгенович, 18.02.1973;
• Ковтук Леонід Степанович, 19.02.1952;
• Локтіонов Олексій Олександрович, 16.01.1977;
• Харламов Ігор Вікторович, 30.03.1967;
• Харламова Елеонора Ігорівна, 17.05.2008;
• Харламова Олена Вікторовна, 09.08.1982;
• Соболь Максим Геннадійович, 19.09.1980;
• Фалій Тетяна Миколаївна, 26.10.1934;
• Соболь Надія Миколаївна, 06.02.1957;
• Шимко Тетяна Василівна, 23.02.1949;
• Костіна Ірина Анатоліївна, 11.01.1968;
• Деркач Ніна Олександрівна, 30.10.1952;
• Стечнієнко Ольга Миколаївна, 14.01.1966;
• Стечнієнко Сергій Дмитрович, 24.02.1964;
• Возний Володимир Володимирович, 03.11.1967;
• Возна Ніна Володимирівна, 11.09.1975;
• Хомутов Олег Миколайович, 16.06.1967;
• Хомутова Анжела Олександрівна, 20.06.1970;
• Придатько Олександр Миколайович 28.09.1977;
• Тимащук Олександр Володимирович, 16.09.1981;
• Клочко Олександр Олексійович, 22.05.1982;
• Сердюков Ігор Миколайович, 16.05.1968;
• Громовая Олена Валентинівна, 15.07.1957;
• Пелишенко Ольга Миколаївна, 13.06.1968;
• Мельникова Наталія Вікторівна, 09.04.1977;
• Мельникова Олександра;
• Нікулін Олександр Михайлович, 15.01.1969;
• Нікуліна Світлана Анатоліївна, 14.05.1970;
• Мельников Євгеній Анатолійович, 17.02.1977;
• Прокудін Микола Васильович, 21.08.1948;
• Прокудіна Меланія Сидорівна, 13.01.1950;
• Прокудін Олександр Миколайович, 01.10.1981;
• Синицина Неля Іванівна, 19.01.1950;
• Демченко Олександр Миколайович, 04.10.1991
• Хомутова Галина Олексіївна, 10.01.1948;
• Хомутов Ігор Миколайович, 21.05.1979;
• Проскурина Клавдія Юріївна, 1958;
• Проскурин Володимир Вікторович, 1981;
• Капустіна Любов Віталіївна, 1958;
• Валевська Наталія Володимирівна, 1978;
• Солошенко Віра Валентинівна, 04.04.1956;
• Солошенко Леонід Іванович, 13.07.1952;
• Попенко Ольга Іванівна, 09.01.1955;
• Кошелева Олександра Михайлівна, 20.07.1965;
• Дзюман Олександр Жоржевич, 12.10.1964;
• Григорьєв Олександр Сергійович, 16.03.1982;
• Іванченко Адам Григорійович, 25.12.1990;
• Іванченко Григорій Григорійович, 14.10.1983;
• Єременко Валерій Леонідович, 04.12.1966;
• Єременко Олена Олексіївна, 14.01.1965;
• Бойко Олена Олександрівна, 22.01.1965;
• Мігулева Анна Вадимівна, 09.02.1988;
• Ісоченко Віра Олексіївна, 15.09.1955;
• Ісоченко Валентин Юрійович, 17.12.1982;
• Ніколаєва Любов Іванівна, 17.09.1946;
• Бутиков Ігор Андрійович, 14.11.1962.

За даними росджерел, цих людей евакуювали в місто Ясинувата.

Раніше редакція “Бахмут IN.UA” розповідала, що росіяни вивозять дітей з нещодавно окупованих населених пунктів Покровського району. З 1 по 5 листопада було вивезено десять дітей з Селидового, Гірника, Михайлівки та Новогродівки.

Читайте також:

• У сімох населених пунктах Донеччини оголосили примусову евакуацію дітей: список
• Який вигляд має Селидове в перші дні окупації: фото від росіян
• Росіяни почали вивозити людей з Нью-Йорка: фото евакуйованих

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Жіночі купе в поїздах Укрзалізниці стають дедалі популярнішими серед пасажирок, адже забезпечують додатковий комфорт і відчуття безпеки під час подорожі. Наразі такі купе доступні вже на 15 маршрутах.

Детальніше про те, де курсують жіночі купе — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Жіночі купе в потягах Укрзалізниці

Укрзалізниця розширює послугу жіночих купе — зручного та безпечного формату подорожей для пасажирок. Вони дозволяють жінкам почуватися комфортніше під час поїздки, особливо в нічних потягах, де питання приватності та безпеки мають особливе значення.

У такі купе допускаються лише жінки або жінки з дітьми до 5 років включно. За вартістю вони не відрізняються від звичайних купе.

Повний список поїздів із жіночими купе

Наразі в Україні діє 15 напрямків, де українки можуть оформити квиток у жіночому купе. Це:

• № 1/2 Харків – Ворохта;
• № 3/4 Запоріжжя – Ужгород;
• № 5/6 Запоріжжя – Ясіня;
• № 15/16 Харків – Ясіня;
• № 17/18 Харків – Мукачево (Ужгород);
• № 21/22 Львів – Харків;
• № 25/26 Одеса – Ясіня;
• № 29/30 Київ – Ужгород;
• № 37/38 Київ – Запоріжжя;
• № 41/42 Дніпро — Трускавець;
• № 43/44 Черкаси – Івано-Франківськ;
• № 75/76 Київ – Кривий Ріг;
• № 81/82 Київ – Чоп (Ужгород);
• № 95/96 Київ – Рахів;
• № 97/98 Ковель – Київ.

У відомстві зазначили, що під час вибору вагона слід звертати увагу на позначку “Жіноче купе” під час оформлення квитка в застосунку або на сайті.

Читайте також:

• “Укрзалізниця” надаватиме ексклюзивні пропозиції та бонуси для ВПО: деталі
• “Укрзалізниця” запускає регіональний експрес Київ-Житомир: що відомо
• “Укрзалізниця” запускає новий щоденний рейс із Києва в Будапешт: ціни (Оновлено)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Княгиня Ольга — одна з найвідоміших жінок в історії Русі, яка увійшла в історію як мудра правителька, реформаторка та перша з українських правителів, хто прийняв християнство.

Про ключові віхи її життя та значення для формування державності розповідає бахмутський історик Микита Безмен.

Коли народилася княгиня Ольга

Точне походження Ольги залишається овіяним легендами. Існує навіть версія, що вона була останньою з нащадків Аскольда, чия сім’я могла бути вивезена до Пскова. Також є версія про походження княгині з Плискова, який лежав на межі полянських, древлянських і улицьких земель на притоці річки Росі (сьогодні це Вінницька область).

За “Повістю временних літ” Віщий Олег одружив Ігоря Рюриковича, який почав самостійно правити з 912 року, з Ольгою у 903 році. У 945 році князь Ігор гине від рук деревлян після кількаразового стягування з них данини. Помста за це древлянам стала жорстокою. 

Маленькому синові Ігоря — Святославові тоді було лише три роки, тому фактичною правителькою Русі у 945 році стала Ольга. Дружина Ігоря підкорилася їй, визнавши Ольгу представницею законного спадкоємця престолу. Рішучий спосіб дій княгині щодо деревлян також міг схилити дружинників на її користь, адже в ті часи, мало яка жінка наважилася б спалити ціле місто за коханого.

Цікаві факти про княгиню Ольгу

Повість минулих літ містить епічне сказання про помсту Ольги деревлянам за вбивство чоловіка.  Кажуть, що деревляни надіслали до Києва послів, які запропонували княгині стати дружиною деревлянського князя Мала. 

Перше посольство княгиня живцем поховала в човні, заритому біля її палацу; друге — спалила в лазні; в чому дослідники вбачають відображення реальних поховальних обрядів тих часів. Третьою помстою став похід на землю деревлян, де під приводом тризни над могилою Ігоря київські дружинники “посікли п’ять тисяч” деревлян. 

Четверта помста приходиться на 946 рік, коли Ольга вийшла з військом у похід на древлян, проти якого стало велике військо древлянське. Місто Іскоростень, мешканці якого вбили Ігоря, тримало облогу протягом року, після чого Ольга запросила з кожного двору по троє голубів й по троє горобців у вигляді данини. До отриманих птахів було прив’язано трут, який підпалювали та відпускали — голуби летіли до своїх голубників, горобці — під стріхи. У такий спосіб було спалено Іскоростень.

Чим прославилася княгиня Ольга

Існує цікава легенда, яка прославляє гострий розум княгині Ольги. Коли вона приїхала в Царгород (Константинополь), то її довго, близько пів року, не допускали до зустрічі з імператором (за церемоніалом того часу). Нарешті після зустрічі з Ольгою імператор Костянтин помітив її красу і вирішив узяти з нею шлюб. 

Ольга була проти цього, але відкрито не виступила, поставивши умову, що перед одруженням вона має охреститись, і хрещеним батьком має бути сам імператор Костянтин. Після хрещення він знову почав розмову про шлюб, але у відповідь почув: «Чи може донька одружуватись з батьком?». Зрозумівши, що його перехитрили, Костянтин відпустив Ольгу додому, багато обдарувавши. 

У той час, коли Святослав підріс, Ольга передала княжий престол сину. До самої смерті мудра та сильна княгиня займалася ліберальним впровадженням Християнства на землях Русі-Україні.

Читайте також:

• 
  Віра Корен: біографія французької акторки з Бахмута, яка підкорила світ
• Як Божа Матір врятувала Бахмут від чуми: легенди Свято-Троїцького собору
• Як активна молодь ремонтувала квартири мешканцям Бахмутського району у 2020 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!