Росіяни займаються так званою “евакуацією” населення із захоплених територій Часового Яру. Російські військові стверджують, що в лютому з підконтрольних їм територій вони вивезли до “днр” 13 людей.

Про це повідомляють росіяни на своїх пропагандистських каналах.

Евакуація з Часового Яру в “днр”: списки

За лютий 2025 року з територій, які підконтрольні росії у Часовому Яру, окупанти, нібито, вивезли 13 людей. Найстарша вивезена людина — це 73-річний чоловік. Серед евакуйованих є і троє дітей — 6-річна дівчинка, 13-річний хлопчик і 16-річна дівчина. Очевидно, що їх у місті могли переховувати родичі, бо місцева влада відзвітувала про евакуацію всіх дітей ще влітку 2023 року.

За даними росджерел, серед евакуйованих з Часового Яру в лютому 2025 року є:

• Аніскіна Олена Володимирівна, 1980;
• Богатирьов Євгеній Миколайович, 1979;
• Богатирьова Анна Євгеніївна, 2018;
• Волошина Ксенія Дмитрівна, 2008;
• Волянська Марина Дмитрівна, 1983;
• Клименко Олексій Миколайович, 1978;
• Носов Денис Віталійович, 1999;
• Носов Ігор Олександрович, 2012
• Олейников Віктор Геннадійович, 1970;
• Олейникова Алла Василівна, 1968;
• Орлов Костянтин Васильович, 1951
• Петренко Оксана Миколаївна, 1972;
• Петренко Сергій Антонович, 1971.

Всіх цих людей вивезли до так званої “днр”, але в які саме населені пункти не повідомляється. Відомо, що прихистки для “евакуйованих” окупанти облаштували в Шахтарську, Ясинуватій і Авдіївці. Однак, умови в цих пунктах не можна назвати комфортними. Люди мешкають у спільних кімнатах на старих ліжках і матрацах.

Та перш ніж дістатися так званих “пунктів тимчасового розміщення”, які відкрили росіяни, українці мають пройти фільтрацію. Її проводять у так званих “пунктах швидкої фільтрації”, які знаходяться неподалік лінії фронту. Тільки після цього людей відвозять у “безпечну зону”.

Читайте також:

• У машинах без вікон та у причепах: росіяни показали, як “евакуюють” людей з Донеччини
• З ТОТ вдалося повернути 2 українських дітей: серед них дівчинка з Донеччини
• Як евакуюватися зі Званівської та Сіверської громади: контакти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“В’язані янголи — це моє мистецтво. Це водночас і хобі, і можливість відволіктися” — так описує своє захоплення в’язанням переселенка з Бахмутського району Анна Шаповалова. До повномасштабної війни вона мешкала в селі Роздолівка, займалась домашнім господарством, а у вільний час в’язала. Після евакуації з рідного дому жінка на деякий час забула про своє хобі, втім згодом отримала натхнення і стала в’язати унікальні вироби.

Своєю історією Анна Шаповалова поділилась з редакцією Бахмут IN.UA.

В’язання було просто хобі

Анна Шаповалова родом із села Роздолівка Бахмутського району. Тут вона народилась, вивчилась і створила власну родину. Сім’я займалась домашнім господарством і городництвом. Час від часу Анна займалась улюбленим хобі — в’язанням. Та з початком повномасштабної війни жінка поставила його на паузу, адже потрібно було вивозити родину з небезпеки.

“До війни час від часу я займалася в’язанням. Це було захоплення просто для душі, також я в’язала речі своїм дітям. Потім, коли почалась повномасштабна війна, ми, звичайно ж, виїхали. Це було в лютому 2022 року. Тоді я закинула цю справу, адже було якось не до цього. Я з дітьми виїхала на захід України, а чоловік лишався в Бахмуті, оскільки був військовим”, — каже Анна Шаповалова.

Зараз пані Анна проживає в Черкасах. Тут вона знову згадала про своє хобі, яким займалась вдома. Натхнення несподівано прийшло перед зимовими святами. Жінка знову взяла гачок до рук, щоб зв’язати ялинкову іграшку.

“Це був 2024 рік, перед Новим роком. Тоді мені захотілось взяти гачок в руки і я подумала: “А чи не зв’язати мені якусь новорічну іграшку на ялинку?”. І чомусь захотілось зв’язати саме різдвяного янгола. В’язала тоді я просто інтуїтивно, спочатку взагалі не мала й поняття, як його робити. Було багато спроб, помилок, розпускань, але все-таки у мене вийшов янгол. Він став моєю першою роботою, так до мене прийшло натхнення створювати таких ангеликів”, — розповідає майстриня.

Окрім янголів в’яжу ранери, капелюшки й пояси

Спочатку майстриня Анна Шаповалова робила янголів в одному кольорі й стилі. Згодом вона почала експериментувати з кольорами й деталями.

“Спочатку це була просто ідея різдвяного ангелика на ялинку, нічого особливого в думках тоді не було. Але коли я побачила готовий виріб, то в мене почала розвиватися фантазія. Мені захотілося його зробити з волоссям, я зачіски пробувала робити. Потім почала ще й з кольорами гратися. Якщо спочатку це були бежеві кольори, колір льон, то потім я почала додавати рожеві, блакитні, жовті відтінки. Хоч я ще в’яжу й інші вироби, особлива цікавість у мене саме до янголят. Це моє мистецтво. Така моя фантазія і моє натхнення зараз”, — розповідає Анна Шаповалова.

Окрім янголів, майстриня в’яже ранери (ред. довгі скатертини-доріжки для прикрашання столу), капелюшки й пояси в етностилі. Ці вироби створені виключно з бавовняної пряжі.

Пані Анна зазначає, що її янголи є авторськими, оскільки процес їх створення вона вигадала сама. Нові ідеї вона вигадує сама.

“Я в’яжу інтуїтивно, у мене немає схем. Хтось колись запитував у мене в соцмережах майстер-клас. Але в мене його немає, бо це все йде з голови. Поки я досягла того вигляду, якого б мені хотілось, я робила багато спроб. Тому це чисто моя фантазія”, — каже Анна Шаповалова.

В’яже майстриня переважно у вільний час. Часто може працювати і вночі. На виготовлення одного маленького янгола йде близько тижня.

“Буває, що в’яжу до пізньої ночі, адже вдень маю домашні справи, на які йде багато часу. В’яжу переважно у вільну хвилинку і це може бути будь-де — в дорозі або поки чекаю дитину із занять. Такого, щоб я сіла і весь день в’язала немає, я працюю по кілька годин на день. Виготовлення маленького янгола може розтягнутися до тижня, бо кілька днів йде лише на те, щоб надати йому форму. Якщо це більший янгол, то може бути понад тиждень. Все залежить від розміру”, — зазначає жінка.

Поки в’язання для пані Анни є цікавим захопленням. Вона продає свої вироби, але планів щодо масштабування власної справи поки не має.

“Для мене створення власної майстерні чи магазину поки нездійсненна мрія. Я творю вдома і наперед нічого не загадую. Влітку виходила продавати свої вироби в місцевий парк. Люди не проходили повз, висловлювали захоплення, були й покупці. Поки що в’язання для мене це і хобі, і можливість відволіктися — це моя втіха. Звісно, якщо когось цікавлять мої роботи, то мені дуже приємно. Я залюбки продаю їх”, — каже Анна Шаповалова.

Ви можете підтримати майстриню з Бахмутського району, замовивши її вироби в Instagram.

Читайте також:

• З нуля у новому місті: як донеччанка відкрила власну квіткову крамницю у Дніпрі
• “Ми взяли собі за мету розповідати простим німцям людські історії війни”: як українки заснували театр в Бонні
• “З Бахмутом у серці”: історія бахмутянки Юлії Романуші, яка пише пісні про місто і переселенців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Між прифронтовим Часів Яром та німецьким містом Ашеберґ розпочинається співпраця. Очікується, що адміністрації реалізовуватимуть спільні культурні й гуманітарні проєкти, а також обмінюватимуться досвідом.

Про це повідомили представники Часівярської МВА.

Часів Яр розпочав співпрацю з німецьким містом Ашеберґ

Часів Яр та німецьке місто Ашеберґ розпочало широку співпрацю. Очікується, що міста реалізовуватимуть спільні культурні та гуманітарні ініціативи, а також обмінюватимуться досвідом.

“Місто Ашеберґ простягнуло руку дружби Часів Яру — місту, яке щодня зазнає ворожих обстрілів, місту, що стало символом незламності та боротьби за життя. Наші німецькі друзі розуміють біль і втрати, які переживає прифронтова громада, і прагнуть бути поруч у цей важкий час — словом, ділом, підтримкою“, — вказується в повідомлені міської військової адміністрації

Редакція зв’язалася з головою Часівоярською МВА Сергієм Чаусом, щоб дізнатися деталі співпраці. У відповіді редакції повідомили, що наразі це лише початок спільної ініціативи, знайомство між громадами вже відбулося, і сторони обговорюють можливі напрямки взаємодії.

“Ми думаємо, як будем співпрацювати, які можливості маємо. В майбутньому будемо дивитися та підписати договір про співпрацю між громадами“, — вказав Сергій Чаус

Читайте також:

• Люди виїжджають, але потім повертаються: яка ситуація з евакуацією на Донеччині
• Скільки Бахмутська МВА та управління витратила на відрядження у ІІ кварталі
• На Донеччині затримуються приміські поїзди: що сталося

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!