За добу поліцейські задокументували 2 816 ворожих обстрілів по всій лінії фронту та житловому сектору. У Часовому Яру внаслідок ударів ворога загинули двоє цивільних осіб, у Костянтинівці окупанти вбили людину та пошкодили 15 приватних будинків.

Про це інформує поліція Донеччині у Telegram-каналі. 

Часів Яр та Костянтинівка: жертви за добу

У Часовому Яру за останню добу внаслідок дронового та артилерійського ударів загинули двоє цивільних осіб, пошкоджено приватну оселю. 

Костянтинівку окупанти атакували градами і артилерією. Вбили цивільну особу, пошкодили багатоквартирний і 15 приватних будинків. В результаті обстрілу пошкоджено фасад багатоквартирного будинку, три лінії електромережі ДТЕК та 2 газопроводи.

Ситуація у Костянтинівці

Станом на зараз водопостачання часткове. Відсутня подача води з ВНС Біла Гора, як повідомляє Костянтинівська ОВА. У районах громади, де відсутнє централізоване водопостачання:

• продовжується підвезення технічної води;
• у резервуари котелень із технічною водою вмонтовано крани.

Наразі є доступ до 7 таких резервуарів, також у Костянтинівці працюють 10 свердловин для набору води, на 7-ми з яких можна отримати очищену воду. Приватні об’єкти торгівлі в громаді нині працюють частково, товари найпершої потреби є в наявності. Медичні заклади працюють та забезпечені медикаментами та перев’язувальним матеріалом.

По всій території Костянтинівської громади діє подовжена комендантська година (обмеження на пересування) та спеціальний режим світломаскування — з 17:00 до 09:00.

Мешканцям громади, будинки яких постраждали від ворожих обстрілів, видаються необхідні будівельні матеріали. Записатися на отримання матеріалів можна за телефоном: +380 (99) 463 5107 з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 16:00.

Ситуація у Часів Ярі

На сьогодні в Часовому Яру лишаються до 470 жителів. За останні десять днів виїхали близько 20 людей. Допомогу їм надають міська військова адміністрація і кілька волонтерських організацій. У деякі райони доставити гуманітарну допомогу вже неможливо, як і евакуювати звідти людей.

Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380 (099) 712 0359.

Звернення також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Примітка: над текстом працювала практикантка Софія Чорнобай

Читайте також:

• Фронт наближається: росіяни мають просування у Торецьку
• Який вигляд має дорога між Бахмутом і Хромовим: нові фото
• На Львівщині відкрили новий прихисток для ВПО: чи є ще місця для заселення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Київ готується до зимового періоду. У межах підготовки до зими провели зустріч з командою ЮНІСЕФ. На ній запланували налагодити додаткову підтримку родин, які виховують дітей з інвалідністю.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

ЮНІСЕФ, грошова допомога в Києві перед зимою

У Києві пройшла зустріч міської влади з командою ЮНІСЕФ щодо підготовки до зимового періоду та додаткової підтримки родин, які виховують дітей з інвалідністю. Під час неї вирішили, що через районні центри соціальних служб оцінюватимуть потреби родин, де виховуються діти з інвалідністю підгрупи А, а також діти з інвалідністю І групи. Окрему увагу приділятимуть районам, які минулої зими постраждали внаслідок російських обстрілів теплоелектроцентралей.

Для родин, які доглядають за дітьми з інвалідністю, підготовка до холодного періоду може потребувати додаткових ресурсів і підтримки. Тому ЮНІСЕФ працюватиме з родинами, щоб визначити їхні індивідуальні потреби.

За результатами оцінювання ЮНІСЕФ зможе надати матеріальну підтримку на придбання необхідних речей тим родинам, які найбільше її потребуватимуть. Спрямування допомоги визначатимуть з урахуванням конкретної ситуації кожної сім’ї.

Читайте також:

• Грошова допомога на опалення 19 400 грн: хто з ВПО отримати виплату у Сумській області
• Краматорці можуть отримати 2 тисячі гривень від GEM
• Людям з інвалідністю доступна грошова допомога у шести прифронтових областях

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.

Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.

Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти

У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.

Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.

Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.

За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.

Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242

Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.

Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.

Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.

Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.

Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.

До теми:

Скільки заробляло керівництво Званівської СВА під час повномасштабної війни: дані за 2022-2026 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!