Російські військові не полишають намірів захопити Часів Яр на Донеччині. У місті зберігається складна ситуація, воно знаходиться під постійними обстрілами. Та попри це тут і досі лишаються жити сотні людей.

Яка зараз ситуація в місті, редакції “Бахмут IN.UA” розповів начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.

Часів Яр: воєнна ситуація

Наразі в Часовому Яру зберігається стабільно важка ситуація. Обстріли у громаді не припиняються. Також окупанти активізували штурмові дії для захоплення міста.

ЗСУ тримають оборону міста по каналу Сіверський Донець — Донбас. Останнім часом деякі російські джерела стверджують, що окупантам вдалося його перетнути. Однак очільник міста цю інформацію не підтверджує.

“Місто переживає щоденні обстріли та щоденні намагання окупантів штурмувати його. Однак Часів Яр тримається, і ми намагаємося працювати, наскільки це можливо в умовах бойових дій. Вони (окупанти — ред.) багато чого пишуть. Перейти канал вони намагаються щодня по декілька разів, але поки що їм це не вдається. Заяви окупантів про перехід каналу я підтвердити не можу”, — зазначає Сергій Чаус.

Часів Яр: скільки лишається людей

На сьогодні в Часовому Яру лишаються до 470 жителів. За останні десять днів виїхали близько 20 людей. Допомогу їм надають міська військова адміністрація і кілька волонтерських організацій. У деякі райони доставити гуманітарну допомогу вже неможливо, як і евакуювати звідти людей.

“Цього тижня було евакуйовано двох людей. Поки що далі тиша. Основна маса людей, які лишаються в місті, — люди похилого віку. Їм дуже важко переступити межу, коли ти повинен покинути свою оселю, яку будував власними руками. На даний момент вони відмовляються від евакуації. Але при цьому є в місті і люди працездатного віку. Окрім нас, місцевим жителям допомагають декілька волонтерських організацій, які намагаються проїжджати в місто. Кожного разу ми з ними обговорюємо і плануємо як та куди їхати. Є райони в місті, куди взагалі проїхати неможливо. Вони хоч і під контролем України, але безпекова ситуація там така, що прорватися неможливо”, — розповідає Сергій Чаус.

Жителів Часового Яру вкотре просять евакуюватися задля збереження власного здоров’я і життя. Складна ситуація в місті не дозволяє навіть надавати медичну допомогу тим, хто постраждав від обстрілів.

“Звичайно, ні про яку роботу медиків у місті не йдеться. Ми буквально прориваємося на евакуацію, а про забезпечення роботи медиків взагалі не може бути й мови. Наразі в місті є певні точки, куди можна звернутися за наданням допомоги в доїзді кудись. Місцеві їх знають. Наприклад, цього тижня в нас сталася ситуація, коли людина отримала поранення. Своїм ходом вона, стікаючи кров’ю, дійшла до певної точки, де їй затягли джгут на руці і надали допомогу в доставці до медичного закладу. Все це складно і кожного разу це індивідуально. Тому моя порада всім — евакуюйтеся, поки є можливість. Не наражайте свої життя на небезпеку”, — зауважив начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.

Контакти для евакуації

Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380 (099) 712 0359.

Звернення також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Евакуація до Чернівецької області з Донеччини: як скористатися
• Початок опалювального сезону в Покровську під великим питанням: яка ситуація в місті
• Росіяни хочуть досягти перемоги на полі бою до 2026 року: що відомо про плани рф

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міський центр турботи у місті Тернопіль продовжує реалізовувати програму надання гуманітарної допомоги у вигляді продуктових наборів для ВПО.

Про це повідомили представники Міського центру турботи у місті Тернопіль в Telegram.

Гуманітарна допомога у Тернополі

Гуманітарна допомога у Тернополі надаватиметься ВПО, які проживають у місті чи районі та належать до однієї з наступних категорій:

• багатодітні сім’ї;
• вдовці та вдови;
• особи, що опікуються сиротами;
• одинокі матері чи особи, що самостійно виховують дітей;
• одинокі особи похилого віку, старше 65 років;
• сім’ї учасників бойових дій
• особи з інвалідністю, пріоритет надаватиметься 1 та 2 групам;
• новоприбулі переселенці, які прибули до міста у 2024 році та ще не отримували допомогу в Центрі турботи.

Як зареєструватися ВПО

Для отримання продуктового набору, необхідно заповнити спеціальну форму за посиланням. Вона буде відкрита 3 січня 2025 року.

Зазначається, що реєстрацію за формою повинна проходити лише одна доросла особа з сім’ї.

Якщо заявка була ухвалена, то з ВПО зв’яжуться представники Центру турботи та призначать отримання допомоги на певну дату. При собі ж потрібно буде мати наступний перелік документів:

• довідку ВПО;
• документ, що підтверджує особу отримувача допомоги;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН);
• супутні документи, які підтверджують належність до певної категорії вразливості.

Читайте також:

• Червоний Хрест надає допомогу жителям Києва: як подати заявку
• Стипендія, харчування та житло: релокований з Бахмута спортивний коледж набирає учнів
• Гуманітарна допомога від Карітас у Харкові: як ВПО отримати набори

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Громадські активісти з Донеччини й Луганщини, а також представники влади обговорили формати порозуміння й подолання конфліктів у громадах Сходу. Під час зустрічі обговорювали кейси діалогів у деокупованій громаді, а також порушили питання відповідальності за діалоги в тимчасово-окупованій громаді на прикладі Бахмута.

Більше про зустріч читайте в матеріалі.

Примітка. 25 березня відбулась онлайн зустріч “Студії Сходу: діалогові формати порозуміння і подолання конфліктів” в рамках проєкту «Посилення спроможності активістів українського Сходу впливати на процеси відновлення регіону (ІІ фаза)» за підтримкою Міжнародного фонду «Відродження», який реалізує ГО “Асоціація “Відродження та розвиток” у співпраці з консорціумом організацій ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”, ГО “Центр політико-правових реформ”, ГО “Громадська ініціатива Луганщини”.

Для чого потрібні діалогові формати?

Тренерка та фасилітаторка діалогів Наталія Кертичак, представниця “Фонду Освіта для Демократії”, поділилася з учасниками досвідом використання діалогового підходу. Її організація активно впроваджує такі методи в Польщі та Україні, допомагаючи знаходити спільну мову та долати розбіжності. Пані Наталя розповіла про основні принципи діалогу та про те, як він може стати важливим інструментом для згуртованості та підтримки громад у непрості часи.

“Діалог — це процес справжньої взаємодії, у якому люди слухають один одного настільки уважно, щоби в них відбулася зміна, внаслідок того, що вони дізналися. Це така досить філософська дефініція…Діалог — це щоб слухати та ставити питання, щоб поглибити своє розуміння”, — пояснює пані Наталя.

За її словами, часто діалогами називають те, що ним не є. Це не робоча зустріч,  майстер-класи тощо. Діалог покликаний для того, щоб зрозуміти різні думки. Під час діалогів повинен бути фасилітатор, а також попередньо учасниці та учасники діалогу мають прийняти певні правила. Важливою рисою діалогу – це те, що в діалозі всі є рівними, кожен та кожна може поділитися своїм досвідом незалежно від свого соціального статусу.

“Дуже важливим є те, що результатом діалогів не має бути те, що хтось когось переконав в чомусь, що хтось перемагає. Мета діалогу — досягнути глибшої рефлексії над власними думками, переконаннями чи упередженнями”, — підкреслює фахівчиня.

Для громад, які опинилися у складних або кризових умовах, важливо мати можливість говорити та бути почутими. Саме через діалог люди можуть знайти спільну мову, зрозуміти одне одного та рухатися вперед. У таких розмовах немає місця суперечкам, осуду чи конфліктам – навпаки, це спосіб знайти спокій та порозуміння.

Водночас як зазначає експертка, багато людей бояться починати такі діалоги. І це природно – сьогодні в суспільстві багато напруги, важких переживань, а досвіду подібних зустрічей у багатьох просто немає. Саме тому цей формат ретельно напрацьовували, щоб зробити його безпечним, щирим і комфортним для кожного учасника. І що найважливіше – люди з Донеччини та Луганщини змогли довести: навіть у непростих умовах відверта розмова здатна об’єднувати та давати надію.

Діалоги порозуміння: приклад деокупованої громади Святогірська

Зустріч присвятили пошукам тих форматів спілкування, які вже працюють у громадах Сходу, аби ці практики могли використовувати громади Донеччини та Луганщини — як ті, що під контролем України, так й ті, які наразі є тимчасово-окупованими, але їх адміністрації продовжують працювати в евакуації.

Прикладом успішного діалогу подолання конфліктів поділився Володимир Рибалкін, голова міської військової адміністрації Святогірська. Нагадаємо, що Святогірськ був окупований російськими військами 7 червня 2022 року, а вже на початку вересня місто деокупували. Окупація тривала кілька місяців, і в цей час в Святогірську лишались люди без інформації про те, що відбувається довкола. Деокупація стала викликом, адже попри те, що з людьми тримали контакт, після звільнення довелось заново налагоджувати зв’язки з громадою. Зараз місцеві мають номер голови МВА — це його особистий телефон, на який зателефонувати може кожен, але на початку деокупації дії влади були під пильним оком громади.

“Люди дуже насторожено ставилися до адміністрації…Першим, що ми зробили, і я думаю, що дуже успішним, було створення Координаційного волонтерського центру. Очолили його люди, які були в окупації”, — ділиться досвідом Володимир Рибалкін.

Завдяки рішенню довірити керування центром людям, які безпосередньо жили в окупації, адміністрація оперативно отримала повний список людей, які перебували в громаді та потреби цих людей.

“Люди більше довіряли перші місяці таким же, як собі, які так само мали досвід окупації”.

Виклики перед громадою постали й через те, що налагоджувати діалоги потрібно було і з родичами людей, які покинули Святогірськ разом з росіянами.

“Я хочу це розповісти, щоб всі розуміли, який важкий цей період і як важко розставити пріоритети для того, щоб не образити людину, яка там була. Тому що дуже багато вішали ярликів, що якщо залишилась людина, то це 100% сепаратист, або чекаєш “рускій мір”. Але там у всіх різні історії…”, — пояснює Володимир Рибалкін.

Зараз Святогірськ відновився, допомогли у цьому і міжнародні організації та союзники, зокрема це місто побратим з США — Істон. Щомісяця з обох боків організовують зустріч, де представляти інтереси громади може не лише МВА, але й жителі.
Так вони відчувають, що мають вплив та їх голос чутний в громаді. 

Хто може брати ініціативу для діалогу з громадою ще не деокупованих міст?

Для цього прикладу взяли на розбір Бахмут, чия територія окупована, а люди наразі розкидані по всій Україні. Минулого року Бахмутська МВА анонсувала проєкт побудови житла для бахмутян на Рівненщині, у селищі Гоща, однак для цього бракувало порозуміння між громадами: у жителів Бахмута не питали, чи хочуть вони жити в цій громаді, а гощанці стикнулись з несподіваною для них новиною. Як результат — упереджене ставлення до ВПО. Водночас, безпечний майданчик для діалогу між 2 громадами за участі фасилітатора міг би допомогти цій ситуації. Проте хто повинен його ініціювати? Питанням цікавилась головна редакторка Бахмут IN.UA та голова ГО “Бахмутська Фортеця”.

“Для організації партисипації громади, за цим пошуком діалогу все ж таки має звертатися міський голова, очільник громади”, — висловлює думку громадська активістка з Краматорська Юлія Володченко.

Громадська діячка розповіла про досвід Гірської громади, яка також працює в евакуації. Саме очільник громади ініціював процес і залучив до створення Стратегії відбудови фасилітаторів з організації “Ro3kvit”. Ця громадська організація максимально залучила в обговорення громаду, а сам процес будували на основі діалогів серед мешканців.

Володимир Петров, представник хабів “ЯМаріуполь”, наводить приклади міської ради Маріуполя, яка провела вже кілька подібних діалогів за ініціативи міської ради. Визначили проблеми, навколо чого буде йти дискусія, визначили точки дотику — приміщення для цього міста виділяли їм на безплатній основі, а фасилітаторів залучали серед своїх містян, які працюють в бюджетній системі, попередньо їх навчаючи.

Модератор зустрічі Олег Гришин додав, що у будь-якому діалозі має бути лідер, який поведе громаду за собою і якщо ним не виступає міська влада, то допомогти в цьому можуть й громадські активісти, а ресурс на організацію майданчика знайдеться.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”.

Читайте також:

• ТОП-5 пропозицій для збереження ідентичності українського Сходу
• Громадськість Донеччини й Луганщини обговорить виклики й кейси деокупованих громад: як долучитися до обговорення
• Влада та громадськість: як вони можуть співпрацювати (ВІДЕО)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!