Росіяни вкотре обстріляли Донеччину з артилерії. На Бахмутському напрямку постраждало 15 населених пунктів, серед них Міньківка, Бахмут, Часів Яр, Миколаївка, Кліщіївка, та Курдюмівка. В Торецьку окупанти влучили в шахту.
Про це повідомляє голова Донецької ОВА Павло Кириленко.
Донеччина: доба обійшлася без постраждалих
За словами Павла Кириленка, за добу інформація щодо постраждалих не надходила.
На Донецькому напрямку у Курахівській громаді під обстрілами опинилися населені пункти:
Наслідки обстрілів. Фото: з відкритих джерел
Гостре;
Дальнє;
Дачне;
і Курахівка, тут пошкоджено гімназію.
На Горлівському напрямку пошкоджено 2 будинки у Костянтинівці і будинок у Часовоярській громаді. У Торецькій громаді пошкоджено 5 будинків у Нью-Йорку і будівлю шахти в Торецьку.
Бахмутяни перед “Авангардом” / фото прес-служба Бахмутської міської ради
У серпні 2017 року в Бахмуті на Донеччині відбулася масштабна патріотична акція до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України. Містяни спільними зусиллями розфарбували понад 400 метрів паркану навколо стадіону “Авангард”, перетворивши його на символічну вишиванку у кольорах національного прапора. Це стало найдовшою вишиванкою, створеною на Донеччині просто неба.
Редакція Бахмут IN.UA публікує архівні кадри міста. Шукайте себе та знайомих на фото.
Бахмут та найдовша вишиванка на Донеччині
Бахмутяни зібралися на патріотичну акцію / фото прес-служба Бахмутської міської ради
По цеглині малюють візерунок місцеві жительки / фото прес-служба Бахмутської міської ради
Поруч з парканом паралельно чистили узбіччя / фото прес-служба Бахмутської міської ради
Кожен докладався до роботи, як жінки так й чоловіки / фото прес-служба Бахмутської міської ради
Бахмутянки малюють візерунок вишиванки / фото прес-служба Бахмутської міської ради
Паркан навколо стадіону / фото прес-служба Бахмутської міської ради
Бахмутяни працювали декілька годин / фото прес-служба Бахмутської міської ради
Охочих долучитися було дуже багато / фото прес-служба Бахмутської міської ради
Перед нанесенням фарби, ставили розмітку хрестиками / фото прес-служба Бахмутської міської ради
Патріотична акція в місті / фото прес-служба Бахмутської міської ради
Готовий візерунок вишиванки / фото прес-служба Бахмутської міської ради
Залишки кріпосного валу на вулиці Кооперативна / фото Бахмутьский краєзнавчий музей
Вулиця Кооперативна — одна з найстаріших у Бахмуті, яка зберегла сліди кількох історичних епох міста. Її виникнення пов’язане з розвитком торгівлі та кооперативного руху, що активно розвивався в другій половині XIX — на початку XX століття.
Детальніше про походження цієї вулиці розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.
Як з’явилася вулиця Кооперативна
Кооперативна вулиця по праву вважається однією з найдавніших у місті. Частину цієї вулиці деякий час також називали “Підвальною”. Але походження назви, не від слова “підвал”, а від розташування “під валом”, тобто під земляним укріпленням Бахмутської фортеці. Згодом ця назва вийшла з ужитку, і вся вулиця стала називатися Кооперативною.
Згідно з місцевою легендою, на початку цієї вулиці у першій половині XVIII століття розташовувався один із бастіонів Бахмутської фортеці. Місцеві мешканці навіть планували встановити на цьому місці пам’ятний знак з нагоди ювілею міста, але далі розмов справа не просунулась. Історики припускають, що легенда має підґрунтя: частина вулиці дійсно проходить уздовж колишнього східного валу фортеці.
Вулиця у XX столітті
На початку XX століття на тодішній Нижній Миколаївській мешкало понад 70 родин, здебільшого селянських. У період Нової економічної політики (НЕП), у 1920-х роках, вулиця отримала нову назву — Кооперативна. Це було пов’язано зі створенням у місті першого земельного кооперативу, який володів 60 сотками землі, мав необхідний сільськогосподарський інвентар і два великі цегляні будинки: №71 і №73. Ці будинки раніше належали місцевому багатію Лещенку, але їх примусово відчужили.
Поряд, на розі з вулицею Ростовською, Федір Чертков відкрив невелике приватне ковбасне виробництво. Також на вулиці працювала хлібопекарня, а біля колишнього цегельного заводу Мінаєва ще й паровий млин. У будинку №32 розміщувався Комнезам (комітет незаможних селян), який займався розподілом та реалізацією сільськогосподарської продукції.
Завдяки цим підприємствам вулиця в ті часи вирізнялася доволі жвавим рухом, особливо влітку. Тут можна було побачити перші колісні трактори, які справляли неабияке враження на місцевих. Проте найчастішим транспортом залишалися одно- або двокінні підводи. У дощову погоду або в міжсезоння дорога перетворювалася на суцільне багно, і колісний рух тимчасово припинявся.
З початком сталінської політики колективізації всі приватні ініціативи були згорнуті. На базі земельного кооперативу створили колгосп імені сталіна. Відтак Кооперативна втратила статус промислово-економічного осередку й перетворилася на звичайну міську вулицю.
Попри всі історичні трансформації, назва “Кооперативна” збереглася й до сьогодні — як частина багатошарової історії старого Бахмута.
Нещодавно ЮНЕСКО випустила звіт, в якому зафіксували руйнацію або знищення 274 культурних об’єктів в Україні протягом повномасштабного вторгнення. Найбільше таких об’єктів було в Донецькій області, […]
Замикаються в собі, стають дратівливими, грубими. Не хочуть навчатися, або ж навпаки беруть на себе надто багато. З цими та іншими проблемами з адаптацією стикаються […]
23 липня 2023 року, окупаційні російські війська знищили Палац Культури у Часів Ярі. Останнім часом ця будівля використовувалася як міський гуманітарний штаб та місце надання […]
Вчора ввечері, 7 серпня, окупаційна армія рф вдарила ракетами по центру Покровська. Росіяни зруйнували та пошкодили багатоповерхівки, приватні будинки, адміністративні будівлі, заклади харчування та готель. […]