ЗСУ продовжують наступати на Бахмутському напрямку, але не здобули жодних підтверджених перемог за 27 серпня. В районі Бахмута, за твердженням російських військових оглядачів — росіяни проводять ротацію. Втім аналітики ІSW не бачать цьому підтвердження.

Про це повідомляє Інститут вивчення війни

Окупанти наступають без підтримки артилерії

Речник Східного угруповання сил АТО Ілля Євлаш заявив, що російські сили в районі Бахмута зазвичай проводять штурми спеціальними штурмовими загонами, іноді без артилерійської підтримки, за якими потім слідує регулярний російський особовий склад.

Росіяни звітують про відбиті атаки

Російські блогери стверджують, що ЗСУ провели безуспішні штурми в районі н.п. Кліщіївка та Курдюмівка. Глава Чеченської Республіки Рамзан Кадиров заявив, що українські силовики продовжують атакувати підрозділи чеченського спецназу “Ахмат”, які утримують позиції в районі н.п. Кліщіївка.

Російські війська продовжили контратаки під Бахмутом 27 серпня, але не просунулися вперед. Український Генштаб повідомив, що окупанти провели невдалі наступальні дії поблизу:

• Оріхово-Василівки;
• та Кліщіївки.

Аналітики Інституту вивчення війни сумніваються у російських силах

Російські блогери стверджували, що їхні війська відвоювали до половини нещодавно втрачених позицій біля Кліщіївки, хоча ISW не спостерігав візуального підтвердження.

За даними джерел рф, як російські, так і українські сили проводять ротацію в районі Бахмута і розгортають підкріплення.

Відтак, 24 серпня український командир, який діє в районі Бахмута, заявив, що російські сили перекинули “свіжі” людські ресурси з новостворених підрозділів, а також осіб з ТОТ. ISW вже спостерігав, як російські блогери описували ймовірні тактичні ротації, що відбуваються на місці, як ротації.

Однак, на думку аналітиків — це ймовірно, не описує справжні ротації, оскільки російські війська, не мають необхідних оперативних резервів для цього. Фахівці з Інститут дослідження війни також не спостерігають докази того, що останнім часом додаткові російські підрозділи або з’єднання прибувають на бахмутський напрямок. 

А от, українські сили нещодавно провели ротацію на інших ділянках фронту і, ймовірно, мають оперативні резерви для проведення подальших ротацій.

Нагадаємо, що ЗСУ взяли під вогневий контроль ділянку траси Горлівка — Бахмут

Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Фото: Генштаб

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

5 березня в Україні розпочався процес реєстрації на Національний мультипредметний тест (НМТ) у 2026 році став ще зручнішим завдяки інтеграції із застосунком “Дія”. Абітурієнти можуть створити персональний кабінет як автоматично, так і заповнивши всі дані самостійно до 2 квітня.

Редакція Бахмут IN.UA підготувала детальну інструкцію про те, як правильно подати заявку на тестування, які документи потрібні та до якого числа можна вносити зміни.

НМТ-2026: календар проведення

Основний етап реєстрації для участі в основних сесіях НМТ триватиме з 5 березня до 2 квітня включно. Зареєстровані за потреби матимуть змогу в персональних кабінетах внести зміни (вибрати інший предмет додаткового блоку чи змінити населений пункт в Україні/за кордоном, у якому бажають пройти НМТ) до 7 квітня.

Основні сесії проходитимуть у період з 20 травня по 25 червня, додаткові – 17–24 липня.

Реєстрація на НМТ у кілька кліків через “Дію”

Використання застосунку “Дія” дозволяє уникнути ручного введення даних та мінімізує ризик помилок, оскільки більшість інформації підтягується автоматично з державних реєстрів.

Покроковий алгоритм:

• перейдіть на сервіс “Реєстрація для участі в НМТ” на офіційному сайті УЦОЯО та натисніть кнопку “Розпочати реєстрацію”;
• оберіть опцію “Створити за допомогою Дії”;
• зіскануйте згенерований QR-код камерою свого смартфона (у вас має бути встановлена та активована “Дія”);
• підтвердьте відправлення копії документа (ID-картки або закордонного паспорта) за допомогою “Дія.Підпис”;
• після цього ваші персональні дані та картка платника податків (РНОКПП) автоматично заповнять відповідні поля в анкеті.

Навіть за умови використання “Дії” вам потрібно буде вручну вказати свої контактні дані, обрати категорію (випускник поточного чи минулих років) та завантажити довідку з місця навчання або атестат. Також на цьому етапі ви обираєте додатковий (четвертий) предмет для складання та населений пункт, де плануєте проходити тест.

Зазначимо, що реєстрація вважається успішною лише після натискання кнопки “Надіслати на обробку”.

Як створити кабінет самостійно (без “Дії”)

Якщо ви не користуєтеся “Дією”, всю процедуру можна пройти вручну на сайті УЦОЯО.

Вам доведеться самостійно заповнити всі поля анкети: ПІБ, дату народження, паспортні дані та податковий номер. Далі система автоматично визначить перелік документів, сканкопії яких вам необхідно завантажити:

• документ, що посвідчує особу;
• документ про освіту (довідка зі школи або атестат);
• картка платника податків.

За потреби додаються довідки про зміну прізвища, медичні висновки (форма № 086-3/о) для створення особливих умов або переклади документів українською мовою.

Перевірка статусу та виправлення помилок

Після відправлення анкети на обробку регулярно перевіряйте свій персональний кабінет. Якщо фахівці регіонального центру виявлять недоліки (нечіткі копії, відсутність документа або недостовірні дані), вони надішлють вам повідомлення із зазначенням причини. Усунути всі недоліки та повторно надіслати документи на перевірку можна до 7 квітня.

Також до 7 квітня абітурієнти мають право змінити деякі свої вибори у кабінеті:

• обрати інший додатковий предмет;
• змінити населений пункт складання тесту (в Україні чи за кордоном);
• змінити мову складання (якщо потрібен переклад для національних меншин).

Відмова у реєстрації та скасування заявки

Якщо регіональний центр відмовив вам у реєстрації і ви вважаєте це рішення несправедливим, ви маєте право подати апеляційну заяву до регламентної комісії УЦОЯО.

Також учасники мають законне право повністю відмовитися від складання НМТ. Для цього необхідно надіслати офіційну заяву про скасування реєстрації до свого регіонального центру оцінювання якості освіти. Зробити це можна особисто або листом (звичайним чи електронним із накладанням КЕП) до 16 квітня включно.

До теми:

Донеччина увійшла у топ-10 за результатами НМТ-2025: публікуємо рейтинг

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Днями у тимчасово окупованому Донецьку перейменували райони міста. Це рішення викликало різні реакції серед місцевих жителів.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала реальні думки мешканців Донецька, які розповіли, як вони ставляться до змін назв та чи впливають вони на повсякденне життя в окупованому місті.

Як мешканці Донецька реагують на перейменування районів

В Україні офіційно перейменували 15 районів у Донецьку, Луганську, Макіївці та Горлівці. Рішення ухвалили в межах законодавства про деколонізацію та дерусифікацію топоніміки. Нам вдалося дізнатися від мешканців, які зараз живуть в Донецьку, що для них значить це перейменування.

Андрій (ім’я змінене з міркувань безпеки)

Андрій каже, що перейменування як ідея не суперечить настроям на ТОТ, але ця тема для людей чутлива.

“Сама ідея перейменування не викликає заперечення — люди не проти такого кроку. Але водночас для людей, які досі перебувають там, це сприймається як тема дуже чутлива і дещо передчасна, бо в умовах окупації такі питання відчуваються інакше, ніж на підконтрольній території.

Для людей важливо, щоб подібні рішення були не лише символічними, а й справді узгодженими з громадою та враховували думку тих, хто безпосередньо пов’язаний із цим місцем. Питання у тому, що, наприклад, Богодухівський район Донецька доволі спірна назва через те, що там навіть місцеві не знали, через що така назва. Але це точно краще, ніж Будьонівський. Олександрівський район, наприклад, звучить, по імперські. Зрозуміло, що назва не повʼязана з імператорами, але…”.

Роман (ім’я змінене з міркувань безпеки)

Роман, який живе в Донецьку, каже, що не знав про перейменування взагалі і вперше про це почув. Чоловік додає, що в місті блокують новинні ресурси про Україну, тому такі ініціативи часто проходять повз. Водночас він додає, що приємно знати, що про людей на ТОТ памʼятають та будуть якісь плани. Разом з тим, ситуація на ТОТ важка, каже Роман.

“Якщо подивитись, що в нас тут зараз відбувається, то це просто цирк. Змушують всі вивіски міняти з англійської мови на російську. Люди бігають, переробляють ці таблички на магазинах, витрачають гроші, бо інакше прийдуть і закриють. Воюють з буквами на стінах. Оці їх ідеологічні війни тривають вже десятиліття, гляньте на дитячі садки чи школи, там вже і дронами діти кертувати вміють і автомат розбирають, а загалом, то Україні ще багато чого треба робити, а головне перемогти, а перейменувати, то найменша з проблем”, — каже Роман.

Світлана (ім’я змінене з міркувань безпеки)

Світлана також мешканка Донецька. Дівчина каже, що їй ідея перейменування імпонує. Світлана додає, що вона б хотіла долучитися до процесу перейменування, але вперше про нього почула після того, як це сталося.

“Саме перейменування — це добре, але ми про нього майже не чули, а я стежу за новинами активно, переглядаю пабліки, які пишуть про Донеччину. Останнім часом це складніше: новини блокують. Але навіть, якщо б дізналася, я поки не розумію, як я могла б безпечно доєднатися до перейменування, було б добре, щоб людей з ТОТ включали у цей процес, робили голосування, пояснювали, як це безпечно зробити, бо ми вийшли як осторонь цього”, — каже донеччанка.

Що відомо про перейменування?

Згідно з рішенням, райони міст отримали історичні та географічно обґрунтовані назви, запропоновані краєзнавцями Донеччини та Луганщини та підтримані під час громадських обговорень.

Донецьк:

• Будьоннівський — Богодухівський;
• Ворошиловський — Юзівський;
• Калінінський — Калинівський;
• Кіровський – Рутченківський;
• Куйбишевський — Смолянський;
• Ленінський — Олександрівський;
• Петровський — Вознесенський;

Пролетарський — Чумаківський.

Макіївка:

• Кіровський — Грузський;
• Совєтський — Ханжонківський;
• Червоногвардійський — Берестовський.

Горлівка:

• Калінінський — Кіндратівський.

Луганськ:

• Артемівський — Вільхівський;
• Жовтневий — Вергунський;
• Ленінський — Шевченківський.

До теми:

“Давно треба було позбаватися совєтського сміття”: активіст про процес перейменування районів Донеччини та Луганщини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!