ЗСУ продовжують наступати на Бахмутському напрямку, але не здобули жодних підтверджених перемог за 27 серпня. В районі Бахмута, за твердженням російських військових оглядачів — росіяни проводять ротацію. Втім аналітики ІSW не бачать цьому підтвердження.

Про це повідомляє Інститут вивчення війни

Окупанти наступають без підтримки артилерії

Речник Східного угруповання сил АТО Ілля Євлаш заявив, що російські сили в районі Бахмута зазвичай проводять штурми спеціальними штурмовими загонами, іноді без артилерійської підтримки, за якими потім слідує регулярний російський особовий склад.

Росіяни звітують про відбиті атаки

Російські блогери стверджують, що ЗСУ провели безуспішні штурми в районі н.п. Кліщіївка та Курдюмівка. Глава Чеченської Республіки Рамзан Кадиров заявив, що українські силовики продовжують атакувати підрозділи чеченського спецназу “Ахмат”, які утримують позиції в районі н.п. Кліщіївка.

Російські війська продовжили контратаки під Бахмутом 27 серпня, але не просунулися вперед. Український Генштаб повідомив, що окупанти провели невдалі наступальні дії поблизу:

• Оріхово-Василівки;
• та Кліщіївки.

Аналітики Інституту вивчення війни сумніваються у російських силах

Російські блогери стверджували, що їхні війська відвоювали до половини нещодавно втрачених позицій біля Кліщіївки, хоча ISW не спостерігав візуального підтвердження.

За даними джерел рф, як російські, так і українські сили проводять ротацію в районі Бахмута і розгортають підкріплення.

Відтак, 24 серпня український командир, який діє в районі Бахмута, заявив, що російські сили перекинули “свіжі” людські ресурси з новостворених підрозділів, а також осіб з ТОТ. ISW вже спостерігав, як російські блогери описували ймовірні тактичні ротації, що відбуваються на місці, як ротації.

Однак, на думку аналітиків — це ймовірно, не описує справжні ротації, оскільки російські війська, не мають необхідних оперативних резервів для цього. Фахівці з Інститут дослідження війни також не спостерігають докази того, що останнім часом додаткові російські підрозділи або з’єднання прибувають на бахмутський напрямок. 

А от, українські сили нещодавно провели ротацію на інших ділянках фронту і, ймовірно, мають оперативні резерви для проведення подальших ротацій.

Нагадаємо, що ЗСУ взяли під вогневий контроль ділянку траси Горлівка — Бахмут

Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Фото: Генштаб

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Естонська рада у справах біженців (ERC) анонсувала відкриття короткострокової онлайн-реєстрації на отримання багатоцільової грошової підтримки. Програма спеціально створена для допомоги мешканцям пріоритетних важкодоступних територій, які найбільше страждають від наслідків бойових дій.

Про це йдеться на офіційному сайті ERC.

Грошова допомога від Естонської ради

Організація пропонує фінансову підтримку в розмірі 3 600 гривень на кожну особу в родині. Ці кошти виплачуватимуться щомісяця протягом трьох місяців.

Оскільки ресурси обмежені, допомога спрямована виключно на людей, які перебувають у найбільш вразливому економічному чи соціальному становищі. Пріоритет під час відбору надаватиметься таким категоріям:

• сім’ям з дітьми до 18 років, де вихованням займається лише одинока мати або одинокий батько;
• багатодітним родинам (троє і більше дітей віком до 18 років);
• сім’ям, які виховують малюків віком до двох років;
• родинам, що складаються виключно з людей похилого віку (всі члени родини старші 60 років);
• сім’ям, де є особи зі спеціальними потребами щодо здоров’я (люди з інвалідністю І чи ІІ групи, особи з важкими хронічними захворюваннями або ті, хто потребує високовартісного лікування).

Важливі обмеження та винятки з правил

Для забезпечення справедливого розподілу коштів гуманітарні організації працюють спільно та ретельно перевіряють списки отримувачів. Якщо ваша родина протягом останніх трьох місяців вже отримувала аналогічну фінансову допомогу (3 600 гривень на місяць) від іншої міжнародної організації, виплати від ERC на цей період не призначать.

Загальне правило передбачає, що допомога від Естонської ради надається лише один раз на рік. Повторне звернення можливе через шість місяців виключно у тому випадку, якщо родина зіткнулася з новою критичною проблемою (наприклад, сталася повторна евакуація або хтось із членів сім’ї отримав інвалідність).

Водночас ці часові обмеження повністю знімаються, якщо:

• ви були нещодавно переміщені чи примусово евакуйовані;
• ви безпосередньо постраждали від російських обстрілів протягом останніх 30 днів.

Де та коли відбудеться реєстрація

Реєстрація проходитиме виключно в онлайн-форматі за посиланням та буде відкритою лише один день.

Подати заявку можна буде у неділю, 29 березня, у проміжок часу з 10:00 до 16:00. Доступ до спеціальної форми за посиланням відкриють саме в ці години.

Програма розрахована на мешканців важкодоступних територій чотирьох областей: Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської. У разі схвалення заявки, кошти можна буде отримати зручним для вас способом: прямим переказом на банківський рахунок або ж готівкою через відділення банків чи Укрпошти.

Читайте також:

ВПО у Краматорському районі можуть отримати гроші на комуналку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!