Російські окупанти опублікували відео з Бахмута, у ньому можна побачити частини знайомих вулиць, а також Бахмутський міський народний дім.

Редакція зібрала нові фото Бахмута.

Бахмутський Народний дім

З весни 2023 року місто Бахмут перебуває під російським контролем, окупанти не можуть тут до кінця закріпитися, але ведуть активні штурми, руйнуючи те, що ще залишилося від міста.

На одному із відеороликів росіяни зазняли вигляд міського Народного дому, який був розташований неподалік від Алеї Троянд. Рік та дата зйомки невідомі, ймовірно, що це кінець 2023 та початок 2024 року. Будівля Народного дому була зведена 1950-х роках, у якості палацу культури заводу “Цветмет”.

Чітко побачити стан Народному дому не вдається, але, як бачимо на фото, тут збереглися колони та навіть зовнішнє оздоблення фасаду. Втім задня частина споруди точно зруйнована, це було помітно на кадрах за листопад 2023 року.

Навколо будівлі — тотальна руїна. Нагадаємо, що на початку повномасштабного вторгнення Народний дім в Бахмуті став великим гуманітарним центром, тут плели маскувальні сітки та видавали хліб мешканцям міста. Про роботу волонтером згадує Микола Єрьомка, художник з Донеччини, який вимушено переїхав до Бахмута в 2016 році.

“До останнього ми працювали на роздачі хліба. Там же гуманітарну допомогу видавали в Народному Домі, там залишалося три людини на видачі. Власне, працював я, костюмер Тетяна Миколаївна й Козак Наталія Вікторівна, вона ще там залишається. Поки не перестали підвозити хліб, ми працювали, тепер наша місія гуманітарна закінчилася там”, — каже пан Микола.

Нижче можна побачити фото Народного дому в Бахмуті до приходу росіян. Навесні 2023 року споруду зруйнували, у мережі в цей час опублікували відео, у якому, як стверджувалося були начебто бійці 77-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ, які відходили від Народного дому. Військові повідомили про “підрив будинку”, втім немає підтверджених даних, що це дії української сторони.

Вся інфраструктура Бахмута була зруйнована лише через одну причину — російське вторгнення на територію України.

Читайте також:

• День пам’яті Героїв Небесної Сотні: архівні кадри з Бахмута
• Роковини обстрілу Бахмута: згадуємо події 13 лютого 2015 року
• “Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!