Російські окупанти опублікували відео з Бахмута, у ньому можна побачити частини знайомих вулиць, а також Бахмутський міський народний дім.

Редакція зібрала нові фото Бахмута.

Бахмутський Народний дім

З весни 2023 року місто Бахмут перебуває під російським контролем, окупанти не можуть тут до кінця закріпитися, але ведуть активні штурми, руйнуючи те, що ще залишилося від міста.

На одному із відеороликів росіяни зазняли вигляд міського Народного дому, який був розташований неподалік від Алеї Троянд. Рік та дата зйомки невідомі, ймовірно, що це кінець 2023 та початок 2024 року. Будівля Народного дому була зведена 1950-х роках, у якості палацу культури заводу “Цветмет”.

Чітко побачити стан Народному дому не вдається, але, як бачимо на фото, тут збереглися колони та навіть зовнішнє оздоблення фасаду. Втім задня частина споруди точно зруйнована, це було помітно на кадрах за листопад 2023 року.

Навколо будівлі — тотальна руїна. Нагадаємо, що на початку повномасштабного вторгнення Народний дім в Бахмуті став великим гуманітарним центром, тут плели маскувальні сітки та видавали хліб мешканцям міста. Про роботу волонтером згадує Микола Єрьомка, художник з Донеччини, який вимушено переїхав до Бахмута в 2016 році.

“До останнього ми працювали на роздачі хліба. Там же гуманітарну допомогу видавали в Народному Домі, там залишалося три людини на видачі. Власне, працював я, костюмер Тетяна Миколаївна й Козак Наталія Вікторівна, вона ще там залишається. Поки не перестали підвозити хліб, ми працювали, тепер наша місія гуманітарна закінчилася там”, — каже пан Микола.

Нижче можна побачити фото Народного дому в Бахмуті до приходу росіян. Навесні 2023 року споруду зруйнували, у мережі в цей час опублікували відео, у якому, як стверджувалося були начебто бійці 77-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ, які відходили від Народного дому. Військові повідомили про “підрив будинку”, втім немає підтверджених даних, що це дії української сторони.

Вся інфраструктура Бахмута була зруйнована лише через одну причину — російське вторгнення на територію України.

Читайте також:

• День пам’яті Героїв Небесної Сотні: архівні кадри з Бахмута
• Роковини обстрілу Бахмута: згадуємо події 13 лютого 2015 року
• “Брусничка”, Антимайдан та обстріл прокуратури: яким був Бахмут 10 років тому

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці підрозділу “Фенікс” атакували російських окупантів на Донеччині. У ніч на 23 липня під ударом українських захисників була дороговартісна установка “Бук-М3”.

Про це повідомили бійці підрозділу “Фенікс”.

Ураження росіян на Донеччині

Бійці підрозділу “Фенікс” завдали удару по російських окупантах на Донеччині. У ніч на 23 липня захисники атакували зенітно-ракетну установку “Бук-М3”.

Для росіян цей удар став несподіванкою. Окупанти, не ховаючись, перекидали техніку ближче до фронту. Завдяки вчасному виявленню і ураженню цей “Бук” тепер не несе загрози.

Одним дроном українські захисники завдали противнику втрат у близько 50 мільйонів доларів. Чи мав ворог втрати живої сили, не уточнюється.

Читайте також:

• Чому Бахмут більше не є російським тилом — пояснює експерт
• Якою сьогодні є Дружківка: фото з прифронтового міста
• На Донеччині зросла інтенсивність російських штурмів: найбільше — на Покровському напрямку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На території Донецької області безпекова ситуація продовжує ускладнювати проведення евакуаційних заходів. Російські війська щоденно застосовують авіабомби та FPV-дрони, через що в Краматорську та на його околицях збільшились темпи евакуації, а в Дружківка перетворилася на “Костянтинівку, періоду листопада минулого року”.

Волонтер Богдан Зуяков розповів редакції Бахмут IN.UA про стан логістики, ціни на пальне та темпи виїзду цивільного населення з прифронтових міст.

Евакуація з Краматорська, Слов’янська та ситуація у Миколаївці

За словами Богдана Зуякова, жителі околиць Краматорська, розташованих у бік фронту, почали активно залишати власні домівки. Йдеться про населені пункти Біленьке, Красногірка, Красноторка та Малотаранівка. Відстань до лінії бойового зіткнення там становить близько 10 кілометрів.

“Постійно кожного дня обстріли, постійно машини палять. Це все загострилось прям кратно, стало всього більше летіти сюди“, — констатує Богдан Зуяков.

Проти цивільного населення застосовують FPV-дрони та авіабомби. Наразі волонтерські екіпажі мають змогу заїжджати у ці райони та забирати людей.

У Слов’янську обстановка відносно спокійніша, проте жителі околиць у напрямку Миколаївки також зазнають ударів з безпілотників та обстрілів. Сама Миколаївка перебуває під постійним вогнем ворога. Будь-яка евакуація транспортом звідти неможлива через зруйновану логістику. Цивільні змушені виходити з населеного пункту виключно пішки.

Дружківка як друга Костянтинівка

За словами Богдана Зуякова, основний пік евакуації з Дружківки завершився близько трьох тижнів тому. Зараз виїзд відбувається планомірно, але в значно гірших умовах.

“Дружківка вже перетворилась на Костянтинівку листопада місяця минулого року. Це вже прям фронтове місто, яке повністю зруйновано внаслідок бойових дій. І з кожного кутка може вилетіти дрон“, — зазначає волонтер.

Екіпажі продовжують заїжджати до Дружківки, однак, як вказує Богдан Зуяков, цей період є останньою фазою можливої евакуації, після якої заїжджати в місто стане неможливо. Наразі пересування містом ускладнюється не лише загрозою ударів з безпілотників, а й засипаними уламками дорогами, що вимагає постійного пошуку нових маршрутів.

Напрямки виїзду та категорії евакуйованих

Люди переважно обирають короткі дистанції для переїзду, прагнучи залишатися ближче до рідного краю. Частина евакуйованих з Краматорська переміщується до сусідніх сіл, наприклад, Олександрівки, або вирушає до Дніпропетровської області. Основною категорією осіб, які зараз погоджуються на виїзд, є літні та маломобільні громадяни.

Знищені заправки та дефіцит пального

Головними викликами для волонтерських місій стали FPV-дрони та знищення інфраструктури. Російська армія цілеспрямовано завдає ударів по автозаправних станціях на Донеччині, через що половина АЗС вже закрита. Волонтери змушені максимально скорочувати час перебування на заправках через ризик ураження.

Дефіцит та руйнування інфраструктури суттєво вплинули на вартість пального. Ціна за літр дизеля у Донецькій області сягає 90 гривень, тоді як у місті Дніпро вона становить 75 гривень. Волонтерські екіпажі витрачають близько тонни пального на місяць, що призводить до значних перевитрат. Робота таких невеликих груп фінансується виключно завдяки фінансовій підтримці глядачів та благодійників.

Читайте також:

На Донеччині залишилося понад 6 тисяч дітей — Донецька ОВА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!