Росіяни продовжують атакувати українських військових на Донеччині. За вихідні вони мають просування на деяких напрямках. Щоб мати ще більше успіхів на фронті, окупанти опанували ще й нову тактику ведення бою вночі.

Про це йдеться у зведеннях Генштабу та аналітиків DeepState.

Лінія фронту в Донецькій області на 9 вересня

За даними аналітиків DeepState, цими вихідними російська армія захопила селище Невельське Покровського району та просунулася у Красногорівці. За минулу добу окупантам вдалося окупувати село Водяне Покровського району та просунутися у Гродівці. Також тривають бої північніше міста Гірник Курахівської громади.

Також військові повідомляють, що окупанти намагаються вибити ЗСУ з-під Кліщіївки.

“Околиці Кліщів — накати були з самого ранку, намагалися вибити маленькими групами по 6-7 чоловік та дронами. Позиція залишається на контролі, на жаль є 200 хлопці, 300 тільки що евакуювали”, — повідомляє військовий з позивним “Бахмутський Балу”.

Також окупанти не полишають спроб штурмувати село Торське Лиманської громади, яке було деокуповане восени 2022 року.

“На сході від Торського п*д*ри проводили чергову спробу штурму, але успіхів не досягли. Знищено БМП (арта), 2 ББМ (дронами)”, — пише військовий “Айдару” Станіслав Бунятов.

За словами військового, росіяни опанували нову нічну тактику ведення бою. Вона вже має часткові успіхи для окупантів.

“Групами по 2-3 особи вони перебігають полями нам в тил і займають кругову оборону, попри втрати 80% особового складу, 20% все таки добігають. Накопичена за ніч штурмова група зранку починає штурм наших позицій в тилу, відволікаючи на себе увагу. За цей час по такій же схемі до них підтягують групи по 5-6 людей, формуючи ударну групу розміром в роту. Що з цього виходить, думаю розуміє кожен”, — пише Станіслав Бунятов.

Дані від Генштабу

На Краматорському напрямку окупанти намагалися прорвати українську оборону в районах Андріївки, Майського, Часового Яру, Білої Гори, Предтечиного та Кліщіївки. Всі атаки ворога зупинили.

На Торецькому напрямку окупанти штурмували поблизу Дружби.

На Покровському напрямку наші захисники відбили 39 атак. Основні зусилля ворог зосереджував у районах Зеленого Поля, Воздвиженки, Новотроїцького, Гродівки, Новогродівки, Селидового, Маринівки та Михайлівки.

Читайте також:

• Робот, який підриває мости на Донеччині та підземний санітарний пункт: які новації є в армії
• “Ситуація була катастрофічною”: у Азові розповіли, як запобігли оточенню у Нью-Йорку
• Росіяни рухаються до траси Н-15: як це вплине на Покровськ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!