Росіяни продовжують атакувати українських військових на Донеччині. За вихідні вони мають просування на деяких напрямках. Щоб мати ще більше успіхів на фронті, окупанти опанували ще й нову тактику ведення бою вночі.

Про це йдеться у зведеннях Генштабу та аналітиків DeepState.

Лінія фронту в Донецькій області на 9 вересня

За даними аналітиків DeepState, цими вихідними російська армія захопила селище Невельське Покровського району та просунулася у Красногорівці. За минулу добу окупантам вдалося окупувати село Водяне Покровського району та просунутися у Гродівці. Також тривають бої північніше міста Гірник Курахівської громади.

Також військові повідомляють, що окупанти намагаються вибити ЗСУ з-під Кліщіївки.

“Околиці Кліщів — накати були з самого ранку, намагалися вибити маленькими групами по 6-7 чоловік та дронами. Позиція залишається на контролі, на жаль є 200 хлопці, 300 тільки що евакуювали”, — повідомляє військовий з позивним “Бахмутський Балу”.

Також окупанти не полишають спроб штурмувати село Торське Лиманської громади, яке було деокуповане восени 2022 року.

“На сході від Торського п*д*ри проводили чергову спробу штурму, але успіхів не досягли. Знищено БМП (арта), 2 ББМ (дронами)”, — пише військовий “Айдару” Станіслав Бунятов.

За словами військового, росіяни опанували нову нічну тактику ведення бою. Вона вже має часткові успіхи для окупантів.

“Групами по 2-3 особи вони перебігають полями нам в тил і займають кругову оборону, попри втрати 80% особового складу, 20% все таки добігають. Накопичена за ніч штурмова група зранку починає штурм наших позицій в тилу, відволікаючи на себе увагу. За цей час по такій же схемі до них підтягують групи по 5-6 людей, формуючи ударну групу розміром в роту. Що з цього виходить, думаю розуміє кожен”, — пише Станіслав Бунятов.

Дані від Генштабу

На Краматорському напрямку окупанти намагалися прорвати українську оборону в районах Андріївки, Майського, Часового Яру, Білої Гори, Предтечиного та Кліщіївки. Всі атаки ворога зупинили.

На Торецькому напрямку окупанти штурмували поблизу Дружби.

На Покровському напрямку наші захисники відбили 39 атак. Основні зусилля ворог зосереджував у районах Зеленого Поля, Воздвиженки, Новотроїцького, Гродівки, Новогродівки, Селидового, Маринівки та Михайлівки.

Читайте також:

• Робот, який підриває мости на Донеччині та підземний санітарний пункт: які новації є в армії
• “Ситуація була катастрофічною”: у Азові розповіли, як запобігли оточенню у Нью-Йорку
• Росіяни рухаються до траси Н-15: як це вплине на Покровськ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб в Україні досягає 17%, що майже вдвічі більше, ніж серед тих, хто повернувся з-за кордону або не покидав домівки.

Про це свідчать дані Міжнародної організації з міграції (МОМ), які навів Національний банк у макроекономічному та монетарному огляді за 2025 рік

Рівень безробіття серед ВПО

За результатами опитування Міжнародної організації з міграції (МОМ), рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб становить 17%. Це майже удвічі більше, ніж серед українців, які повернулися з-за кордону (9%), та серед тих, хто не виїжджав під час війни (10%).

За оцінкою МОМ, станом на вересень 2025 року в Україні налічується 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб. У структурі загального рівня безробіття їх частка має значний вплив, враховуючи масштаб переміщень.

У попередньому звіті МОМ зазначалося, що у 2024 році рівень безробіття серед ВПО працездатного віку сягав 15%.

Читайте також:

Як отримати довідку ВПО без прописки: детальна інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!