Окупанти почали демонтаж “Будинку зв’язку” у тимчасово окупованому Маріуполі. На стінах будівлі зображена знаменита мозаїка художника Віктора Арнаутова “Підкорювачі космосу”.

Про це повідомляє Маріупольська міська рада.

Мозаїки в Маріуполі

Першою мозаїкою міста є панно “Першокласники”. Місцеві художники Валентин Константинов та Лель Кузьминков створили його в 1963 році на фасаді школи № 34.

У 1964 році в Маріуполі з’явилось монументальне панно на “Будинку зв’язку”, яке стало другою мозаїкою в місті. “Підкорювачі космосу” створив художник-монументаліст Віктор Арнаутов. Мозаїка розташована в центрі міста. На ній зображені науковці, які готуються до запуску ракети. Ще до війни була втрачена верхня частина витвору мистецтва монументалізму, проте мозаїка перебувала в доброму стані. Її площа становить близько сотні квадратних метрів.

Хто такий Віктор Арнаутов?

Художник народився поблизу Маріуполя у 1896 році. Після революції 1917-1921 років він емігрував до Китаю, а пізніше переїхав до США. Там митець створив панно для метро та будівлі Всесвітньої бібліотеки в Сан-Франциско. Неймовірна техніка створення полягала в тому, що художник наносив фарби ще сиру поштукатурену поверхню стіни, яка висихала разом із зображенням. 

Віктор Арнаутов також викладав у Стенфорді та був учнем відомого мексиканського монументаліста Дієго Рівери. Рівера та Арнаутов стали спільними авторами серії фресок, створених у Національному палаці в Мехіко та Палаці Кортеса у місті Куернавака.

У 1963 році Віктор Арнаутов повернувся до Маріуполя. Після цього він працював над створенням мозаїк вже у рідному місті.

Росіяни знищують культурні пам’ятники на Донеччині

Під час окупації російські війська знищили унікальні мозаїки Маріуполя. Так, у залі очікування залізничного вокзалу зруйноване монументальне панно “Металурги”, створене в 1973 році. Міська рада раніше повідомляла, що можливо також була знищена мозаїка “Туризм та відпочинок” Віктора Пономарьова. Ця мозаїка з 1978 року була окрасою готелю “Турист”. Крім того, під час російських обстрілів міста, були втрачені видатні твори мисткині Алли Горської “Дерево життя” та “Боривітер”.

“Для росіян та колаборантів не має жодної цінності в історії та культурі нашого рідного міста. Вони знищили музеї, мозаїки, історичні будівлі. Усе, що ми бережно цінували та зберігали”, — прокоментували у міській раді Маріуполя.

Читайте також:

• Місто у валізі: донеччан закликають поділитися врятованими сімейними фото
• “Вікно у спогади” для кожного: співачка Valentayna випустила пісню про Бахмут
• “Бахмутська балада”: у Києві презентували фотоальбом, присвячений місту-фортеці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!