Окупанти почали демонтаж “Будинку зв’язку” у тимчасово окупованому Маріуполі. На стінах будівлі зображена знаменита мозаїка художника Віктора Арнаутова “Підкорювачі космосу”.

Про це повідомляє Маріупольська міська рада.

Мозаїки в Маріуполі

Першою мозаїкою міста є панно “Першокласники”. Місцеві художники Валентин Константинов та Лель Кузьминков створили його в 1963 році на фасаді школи № 34.

У 1964 році в Маріуполі з’явилось монументальне панно на “Будинку зв’язку”, яке стало другою мозаїкою в місті. “Підкорювачі космосу” створив художник-монументаліст Віктор Арнаутов. Мозаїка розташована в центрі міста. На ній зображені науковці, які готуються до запуску ракети. Ще до війни була втрачена верхня частина витвору мистецтва монументалізму, проте мозаїка перебувала в доброму стані. Її площа становить близько сотні квадратних метрів.

Хто такий Віктор Арнаутов?

Художник народився поблизу Маріуполя у 1896 році. Після революції 1917-1921 років він емігрував до Китаю, а пізніше переїхав до США. Там митець створив панно для метро та будівлі Всесвітньої бібліотеки в Сан-Франциско. Неймовірна техніка створення полягала в тому, що художник наносив фарби ще сиру поштукатурену поверхню стіни, яка висихала разом із зображенням. 

Віктор Арнаутов також викладав у Стенфорді та був учнем відомого мексиканського монументаліста Дієго Рівери. Рівера та Арнаутов стали спільними авторами серії фресок, створених у Національному палаці в Мехіко та Палаці Кортеса у місті Куернавака.

У 1963 році Віктор Арнаутов повернувся до Маріуполя. Після цього він працював над створенням мозаїк вже у рідному місті.

Росіяни знищують культурні пам’ятники на Донеччині

Під час окупації російські війська знищили унікальні мозаїки Маріуполя. Так, у залі очікування залізничного вокзалу зруйноване монументальне панно “Металурги”, створене в 1973 році. Міська рада раніше повідомляла, що можливо також була знищена мозаїка “Туризм та відпочинок” Віктора Пономарьова. Ця мозаїка з 1978 року була окрасою готелю “Турист”. Крім того, під час російських обстрілів міста, були втрачені видатні твори мисткині Алли Горської “Дерево життя” та “Боривітер”.

“Для росіян та колаборантів не має жодної цінності в історії та культурі нашого рідного міста. Вони знищили музеї, мозаїки, історичні будівлі. Усе, що ми бережно цінували та зберігали”, — прокоментували у міській раді Маріуполя.

Читайте також:

• Місто у валізі: донеччан закликають поділитися врятованими сімейними фото
• “Вікно у спогади” для кожного: співачка Valentayna випустила пісню про Бахмут
• “Бахмутська балада”: у Києві презентували фотоальбом, присвячений місту-фортеці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!