Окупанти почали демонтаж “Будинку зв’язку” у тимчасово окупованому Маріуполі. На стінах будівлі зображена знаменита мозаїка художника Віктора Арнаутова “Підкорювачі космосу”.

Про це повідомляє Маріупольська міська рада.

Мозаїки в Маріуполі

Першою мозаїкою міста є панно “Першокласники”. Місцеві художники Валентин Константинов та Лель Кузьминков створили його в 1963 році на фасаді школи № 34.

У 1964 році в Маріуполі з’явилось монументальне панно на “Будинку зв’язку”, яке стало другою мозаїкою в місті. “Підкорювачі космосу” створив художник-монументаліст Віктор Арнаутов. Мозаїка розташована в центрі міста. На ній зображені науковці, які готуються до запуску ракети. Ще до війни була втрачена верхня частина витвору мистецтва монументалізму, проте мозаїка перебувала в доброму стані. Її площа становить близько сотні квадратних метрів.

Хто такий Віктор Арнаутов?

Художник народився поблизу Маріуполя у 1896 році. Після революції 1917-1921 років він емігрував до Китаю, а пізніше переїхав до США. Там митець створив панно для метро та будівлі Всесвітньої бібліотеки в Сан-Франциско. Неймовірна техніка створення полягала в тому, що художник наносив фарби ще сиру поштукатурену поверхню стіни, яка висихала разом із зображенням. 

Віктор Арнаутов також викладав у Стенфорді та був учнем відомого мексиканського монументаліста Дієго Рівери. Рівера та Арнаутов стали спільними авторами серії фресок, створених у Національному палаці в Мехіко та Палаці Кортеса у місті Куернавака.

У 1963 році Віктор Арнаутов повернувся до Маріуполя. Після цього він працював над створенням мозаїк вже у рідному місті.

Росіяни знищують культурні пам’ятники на Донеччині

Під час окупації російські війська знищили унікальні мозаїки Маріуполя. Так, у залі очікування залізничного вокзалу зруйноване монументальне панно “Металурги”, створене в 1973 році. Міська рада раніше повідомляла, що можливо також була знищена мозаїка “Туризм та відпочинок” Віктора Пономарьова. Ця мозаїка з 1978 року була окрасою готелю “Турист”. Крім того, під час російських обстрілів міста, були втрачені видатні твори мисткині Алли Горської “Дерево життя” та “Боривітер”.

“Для росіян та колаборантів не має жодної цінності в історії та культурі нашого рідного міста. Вони знищили музеї, мозаїки, історичні будівлі. Усе, що ми бережно цінували та зберігали”, — прокоментували у міській раді Маріуполя.

Читайте також:

• Місто у валізі: донеччан закликають поділитися врятованими сімейними фото
• “Вікно у спогади” для кожного: співачка Valentayna випустила пісню про Бахмут
• “Бахмутська балада”: у Києві презентували фотоальбом, присвячений місту-фортеці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Поливаний понеділок — одна з найяскравіших і найвеселіших великодніх традицій в Україні. У цей день люди обливають одне одного водою, жартують і вітають із святами. Але за цим, на перший погляд, простим звичаєм стоїть глибоке символічне значення, яке формувалося століттями.

Детальніше про історію свята, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Поливаний понеділок: що означає традиція обливання водою після Великодня

Поливаний понеділок відзначають наступного дня після Великодня, у 2026 році цей день припадає на 13 квітня. Це свято має давнє коріння, яке поєднує у собі як християнські, так і дохристиянські вірування.

У народній традиції вода завжди вважалася символом очищення, оновлення та життя. Саме тому обливання водою у цей день означає своєрідне “змивання” всього старого: хвороб, негараздів, поганих думок — і відкриття нового етапу життя. Весна, яка вже остаточно вступає у свої права після Великодня, підсилює цю символіку: природа прокидається, а разом із нею — і люди.

У давнину обливання мало ще й обрядовий характер. Вважалося, що вода цього дня має особливу силу: вона приносить здоров’я, красу і навіть щастя в особистому житті. Особливо це стосувалося дівчат, їх обливали хлопці, вірячи, що таким чином бажають їм привабливості та швидкого заміжжя. Водночас це було і своєрідною формою залицяння.

В різних регіонах України традиція мала свої особливості. Десь обливали лише символічно, кількома краплями води, а десь це перетворювалося на справжні “водяні баталії” з відрами і навіть цілими діжками води. Попри це, суть залишалася незмінною, побажання добра і оновлення.

З приходом християнства традиція не зникла, а трансформувалася. Вона почала сприйматися як продовження великодньої радості, святкування Воскресіння Христового, яке символізує перемогу життя над смертю. Таким чином, вода стала ще й символом духовного очищення.

Сьогодні Поливаний понеділок в Україні зберігає свою популярність, хоча й набуває сучасних форм. У містах це часто дружні жарти між знайомими або тематичні заходи, а в селах — більш автентичні обряди, які передаються з покоління в покоління.

Поливаний понеділок закордоном

Подібні традиції існують і в інших країнах Центральної Європи. У Польщі цей день відомий як “Śmigus-Dyngus”. Тут також прийнято обливати одне одного водою, але звичай часто має більш ігровий характер, особливо серед молоді. Вода символізує очищення і удачу, а сам день перетворюється на веселий народний карнавал із жартами, піснями та гуляннями.

В Угорщині традиція має ще цікавішу форму. Там хлопці приходять до дівчат із “віршами-побажаннями” і після цього злегка окроплюють їх водою або парфумами. У відповідь дівчата дарують писанки або солодощі. Колись це було пов’язано з віруванням, що вода допомагає зберегти молодість і красу, а сам обряд мав чіткий шлюбний підтекст.

З приходом християнства традиція в Україні не зникла, а трансформувалася. Вона почала сприйматися як продовження великодньої радості — святкування Воскресіння Христового, яке символізує перемогу життя над смертю. Таким чином, вода стала ще й символом духовного очищення.

До теми:

Куди поїхати весною за красою: найкращі локації з сакурами та магноліями в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупаційна влада на тимчасово підконтрольних їй територіях Донеччини посилює тиск на працівників бюджетної сфери. Людей масово змушують вступати до лав російської керівної партії “єдина росія” та віддавати свої персональні дані.

Про це повідомили представники руху “Жовта стрічка”.

Окупанти на Донеччині заганяють бюджетників до “єдиної росії”.

Співробітники всіх бюджетних установ, які наразі перебувають під контролем окупаційних адміністрацій, отримують вказівки в обов’язковому порядку реєструватися у цифровому додатку “мах”. Головна мета цієї процедури — систематизований збір персональних даних українських працівників.

Паралельно зі збором інформації через додаток, окупанти розгорнули масштабну кампанію з примусового залучення бюджетників до партії “єдина росія”. Аби створити видимість легітимності та масової підтримки, формально цей процес подається виключно під виглядом “добровільного” рішення самих працівників.

Як зазначають представники руху опору “Жовта Стрічка”, насправді бюджетників ставлять перед жорстким вибором без вибору. Відмова від вступу до керівної російської партії неминуче матиме негативні наслідки для подальшої роботи та збереження посади. Активісти підкреслюють, що подібна практика відкритого шантажу вже стала абсолютно звичною для всіх бюджетних установ на окупованій частині регіону.

“Також люди висловлюють побоювання, що зібрані персональні дані можуть використовуватися або передаватися третім особам для подальшого тиску“, — резюмують представники руху опору.

Читайте також:

Росія тестує блокування месенджерів на ТОТ: як не втратити доступ до інформації та зв’язок з рідними

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!