За даними аналітиків Інституту вивчення війни у росії все ще прагнуть захопити всю Донецьку область. Цю ціль переслідують й маріонетки росії на Донбасі, мова йде про прибічників путіна, які сподіваються втримати свої посади у невизнаних республіках. Однією із цілей залишається й Бахмут, тут українські військові просуваються вперед.

Про це повідомляє Інститут вивчення війни.

Під Бахмутом ЗСУ просунулися вперед: що кажуть пропагандисти?

Українські війська продовжили атаки на росіян під Бахмутом і просунулися вперед 3 вересня. Геолокаційні кадри, опубліковані 3 вересня, вказують на те, що українські сили просунулися далі в південну Кліщіївку. Про наші успіхи в Кліщіївці заявляла й заступниця міністра Оборони Ганна Маляр.

Міністерство оборони росії заявило, що підрозділи Південного угруповання російських військ відбили українські атаки в районі населених пунктів Залізнянське, Дубово-Василівка, Бахмут і Кліщіївка.

Російський блогер заявив, що українські війська продовжують штурмувати висоти поблизу Кліщіївки. Він стверджує, що ЗСУ знизили темп штурмів біля Берхівського водосховища на північ від Бахмута.

Інший російський військовий оглядач заявив 2 вересня, що армія рф відбила українську атаку біля Берхівки. Пов’язаний з Кремлем російський блогер стверджував, що ввечері 2 вересня українські війська провели розвідувально-профілактичні операції поблизу Залізнянського та Роздолівки, й додав, що окупанти відбили чотири українські атаки вздовж лінії Бахмут-Клищівка.

Що кажуть в Інституті вивчення війни про успіхи росіян?

Російські війська продовжили штурми під Бахмутом 3 вересня, але не досягли жодних підтверджених успіхів. Речник української Східної групи військ Ілля Євлаш заявив, що російські війська провели невдалі контратаки на Бахмутському напрямку.[

Тим часом росіяни запевняють, що завдають ударів по позиціях ЗСУ поблизу Бахмута. Відтак, російський блогер стверджував, що російські війська контратакували біля Курдюмівки, а інше джерело опублікувало кадри, на яких нібито видно, як підрозділи 31-ї гвардійської повітряно-десантної бригади росії завдають ударів по українським військам під Бахмутом.

Втім, перевірити достовірність цих відео – наразі в Інституті війни не можуть.

Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій  «Битва за Бахмут».

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Автомобілі, генератори, EcoFlow, Starlink — все це купує і передає військовим на фронт волонтерка Жанна з Бахмута. Після початку повномасштабної війни і евакуації з рідного міста дівчина думала, чим вона може бути корисною суспільству. Спочатку допомагала землякам з Бахмута, а згодом сфокусувалася на зборах для потреб військових. За понад три роки активної волонтерської роботи Жанна закрила десятки зборів для потреб бійців на фронті. Більшість із них були для потреб 23-ї окремої механізованої бригади, яка співпрацює з Жанною з перших місяців створення.

Своєю історією Жанна поділилася з редакцією Бахмут IN.UA.

Яким запам’ятався Бахмут

Жанна народилася і виросла в Бахмуті. У 2019 році, після закінчення навчання, вона переїхала до Харкова.

Повномасштабне вторгнення дівчина зустріла в Харкові. Пробувши там близько двох тижнів, вона вирішила повернутися в Бахмут, де на той момент ситуація здавалась спокійнішою.

Залишалась у Бахмуті Жанна недовго, на початку квітня її родина ухвалила рішення про переїзд.

“Почались сильні обстріли. Ми ще мешкали біля військової частини, тому туди часто прилітало. Обстріли почали посилюватися і стало вже доволі небезпечно. Плюс було дуже і дуже порожньо. Менше завозили продуктів, менше людей на вулицях. І ми розуміли, що далі буде тільки гірше, діватись вже було нікуди”, — згадує Жанна.

Родина переїхала до Дніпра, там мешкають і до сьогодні. Свій рідний Бахмут Жанна згадує як затишне, зелене і квітуче місто.

“Я завжди згадую Бахмут дуже теплим. Він був дуже зелений, багато було дерев, всякої зелені, троянди звичайно. Багато було різних полів прямо в місті. Якраз і таке поле за церквою було моїм улюбленим місцем, там було дуже гарно. Завжди згадую Бахмут таким весняним, сонячним. Коли все розквітало, він був таким красивим”, — ділиться спогадами бахмутянка.

Шлях до волонтерства

Ще перебуваючи в Бахмуті, Жанна хотіла волонтерити. Свою допомогу вона запропонувала невеличкому волонтерському центру, який працював недалеко від її дому. Та оскільки людей там було достатньо, дівчині відмовили.

Перші кроки як волонтерка бахмутянка почала робити в листопаді 2022 року. Спочатку це була допомога землякам, які виїжджали у Дніпро. Перший збір Жанна відкрила для родини пенсіонерів, які виїхали з Бахмута без речей.

“Коли ми виїхали у Дніпро, десь з літа весь час приймали у себе людей, які виїжджали з Бахмута. Це були знайомі, знайомі знайомих. Вони в нас могли зупинитися на день, два, три, п’ять і просто передихнути, нормально виспатися, відпочити і думати вже, що робити далі або рухатись кудись далі. Ми допомагали спочатку таким чином. А в листопаді знову виїхали люди з Бахмута, і виїхали без нічого, бо вже тоді були запеклі бої. І цим людям треба було елементарно якийсь посуд, подушки, ковдри, бо їх поселили в гуртожиток, але там нічого такого не було. Одяг їм дали, а от, наприклад, тарілки своєї в них не було. І якимось чином через знайомих це дійшло до мене. Мене запитали чи немає в мене знайомих волонтерів, які б могли вирішити це питання. Я почала шукати, зрозуміла, що нікого не маю, і думаю: “Ну а що ж робити? Напевно треба самій відкрити збір”. І я відкрила збір на 2 чи 3 тисячі гривень. Я тоді так хвилювалася, думала: “Як я їх зберу?”. І коли я зібрала цю суму хвилин за 20, то була така щаслива, що не передати словами”, — розповідає Жанна.

Далі дівчина продовжувала допомагати цій родині й іншим ВПО. А через деякий час вона отримала перший запит від військових. Тоді вона допомогла придбати бійцям екіпірування: шоломи, бронежилети, взуття. Дівчина швидко закривала збори, звітувала про свою допомогу і про неї стали дізнаватися більше людей. Через це зростала кількість запитів і суми зборів.

Сьогодні у пріоритеті Жанни — допомога війську. Вона продовжує допомагати власними силами переселенцям, пораненим, але головний фокус саме на допомозі ЗСУ.

“У допомозі переселенцям не буде сенсу, якщо не буде військових. Військо зараз на першому плані, але я завжди намагаюся допомагати і переселенцям, і пораненим людям, але власними силами. Тобто, окрім того, що я волонтерю і збираю кошти, я також передаю речі, поширюю різну важливу інформацію, відвідую поранених у госпіталях, але все це я роблю власними силами. Разом з цим у мене є розуміння, що якщо не буде війська, то не буде взагалі нічого, абсолютно. І переселенців буде ставати теж більше. Тому допомога війську — це пріоритет”, — зауважила волонтерка.

Що найчастіше потрібно військовим

Всі свої збори Жанна поширює власними силами через соцмережі. Вона не є представницею фондів, а допомагає військовим самостійно: отримує запити, відкриває збори, збирає кошти, купує обладнання і передає бійцям. Зараз дівчина на постійній основі допомагає 23-й окремій механізованій бригаді. Вона співпрацює з нею з початку її створення. Рідко волонтерка може відкривати збори і для знайомих військових, але у пріоритеті саме 23 ОМБр.

“Вони були одними з перших, хто в мене взагалі повірив. У них немає якоїсь великої патронатної системи, але є декілька маленьких волонтерів, одна з яких я. Вони вперше в мене повірили, почали до мене звертатися із запитами, потім зрозуміли, що я нормальна людина і зі мною можна співпрацювати. Мій перший збір для 23-ї бригади був через місяць після її створення. Тобто я з ними від самого створення і ось аж до зараз”, — каже дівчина.

На сьогодні, за словами волонтерки, головними потребами війська є машини і їхні ремонти, генератори, EcoFlow, Starlink. Найважче серед всього цього придбати машини.

“Я завжди кажу, що не купив машину — не волонтер (ред. сміється). Це просто найскладніше. Знайти її, кілька днів витратити на виведення грошей, бо завжди автівки купують за готівку, передати ці гроші, потім перегнати цю машину, відремонтувати, повністю обслужити, передати військовим. Якщо ще говорити в цілому, то складно і збирати кошти. Тому що у всіх вже є якісь волонтери або фонди, яким вони довіряють, і у людей зараз менше грошей стає, вони менше донатять, багато хто вже трохи розчарований, втомився, нічого не хоче. Що теж є, я вважаю, нормальним, хоч це і сумно”, — каже Жанна.

Волонтерка каже, що не може виокремити якісь певні збори, як найважливіші, бо всі вони приносять користь на фронті. За кожну свою допомогу вона отримує відгуки від військових, і це, за її словами, завжди викликає емоції. Та є серед усіх історій та, яка зворушила найбільше. Пов’язана вона з шоломами, які дівчина передала бійцям.

“Абсолютно кожний збір важливий, починаючи від тих зборів на 2 000 гривень для переселенців і закінчуючи останніми зборами на 800 000. Майже кожного разу я отримую фідбек, що це дуже корисно, що мені дуже вдячні, що вдячні людям, які донатять, що це дійсно працює і допомагає. Бувало надсилали мені відео з мавіків, які я передавала, як там з нього скид роблять і вбивають росіянина, як вони відстежують техніку. Або відео з машини, яку я передавала, як вони везуть і полонених, і поранених. Тобто немає такого, що якийсь збір особливий, ні, кожен важливий і складний по-своєму. Але все ж є історія, яка зворушила мене найбільше. Мені тоді чоловік скинув відео, де вони були на бойовій позиції, і в його шоломі сидів маленький песик, який прибився до них. І цей чоловік знімає відео і каже: “От, сонечко, дивись, тут через умовні 200 метрів сидять росіяни, а ми тут песика прикрили шоломом і він у нас сидить”. І це ще й супроводжувалось словами, що один з шоломів, який я передала, врятував життя бійцю. Мене це так розчулило, напевно це найтепліший спогад взагалі”, — розповіла Жанна.

Чи мають значення маленькі донати

Як волонтерка Жанна відмічає, що зараз донатів не стало набагато менше, скоріше зменшується їхня інтенсивність. Через це збори закриваються довше. Наприклад, ту суму, яку вона могла раніше закрити за тиждень чи два, зараз закриває за місяць-півтора. Тому дівчина вигадує різні способи заохотити людей.

“На великі збори на понад 500 тисяч я стараюся знайти якісь подарунки для розіграшів. Сама кожного разу це спонсорувати я не можу, на жаль, але у мене є дуже класні знайомі, які допомагають мені з цим, тому що подарунки мотивують. Ще людей мотивує те, що в мене є структурована звітність по всіх зборах, її можна знайти у відкритому доступі, і це теж підвищує довіру. Ну і, звичайно, танці з бубнами ніхто не відміняв. Це і смішні відео, і якісь інтерактиви, і приколи за донати. Наприклад, я колись продала кільком людям за донати голосове повідомлення, в якому я 11 хвилин розповідала свою суперпозорну історію, і ні про що не шкодую”, — розповіла волонтерка.

За словами Жанни, кожен донат має значення, навіть якщо це невелика сума. Тому вона радить людям не соромитись і надсилати на збори волонтерів хоча б по кілька гривень. Бо часто саме такі невеличкі суми дозволяють закривати збори.

“Моя знайома волонтерка якось зібрала статистику по своєму збору на мільйон чи навіть декілька мільйонів. І найбільша кількість донатів була від 20 до, по-моєму, 150 гривень. Тобто це найпоширеніші суми, які закрили збір. Я колись теж проводила якийсь інтерактив за маленький донат, і мені за день такими донатами по 10, 20, 50 гривень закрили, напевно, 15 тисяч зі збору. І це просто тому, що люди не проходили повз. Не у всіх, на жаль, є великі суми, але маленькі донати справді дуже важливі і закривають великі збори”, — зауважила бахмутянка.

Як допомогти донатами

Зараз Жанна працює над запуском нового збору на майже 500 тисяч гривень. Волонтерка збиратиме на поточні потреби аеророзвідки 23-ї ОМБр: 10 Starlink і комплектуючі до дронів. Його вона має відкрити за кілька днів.

На запитання що її мотивує найбільше і не дає опускати руки, Жанна впевнено відповідає:

“Збройні сили України. Ніщо мене не мотивує так сильно, як наше військо. Бо якщо вони роблять такі неймовірні речі в такі складні часи, якщо вони тримаються в такі складні часи, то чому цього не можу я? Я вважаю, що кожен має кожного дня робити щось, для Збройних сил. Навіть якщо це не збори, звіти і таке інше, то це хоча б мінімальні донати і репости. Бо якщо не буде Збройних сил, то нічого не матиме сенс, і, відповідно, нікого з нас не буде”, — каже Жанна.

Якщо ви бажаєте долучитися до допомоги війську, можете надсилати свої донати волонтерці. Актуальні збори і звіти вона публікує у себе в соцмережах.

Читайте також:

• “Серце розривається, коли хтось кличе на допомогу”: історія волонтера з Донеччини Богдана Зуякова
• Команда жінок з Миргорода шиє адаптивний одяг для поранених військових: історія волонтерок
• “Усі пішли вперед, а ти залишився десь там”: правда про повернення ветеранів у цивільне життя

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У неділю, 14 червня 2026 року, у Києві відбудеться спортивний захід для ветеранів та родин військовослужбовців. Зустріч організовує Центр фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх” Бахмутської міської ради. Учасники зможуть не лише позмагатися у різних видах спорту, але й поспілкуватися в неформальній атмосфері.

Про деталі проведення заходу редакції Бахмут IN.UA розповів Валерій Мєрков, виконувач обов’язків директора центру.

Спортивний захід для ветеранів та сімей військовослужбовців з Бахмута

Зустріч розпочнеться об 11:00 на базі ліцею №216, який розташований за адресою вулиця Олександра Архипенка, 8-Г в Оболонському районі Києва.

Як вказує Валерій Мєрков, приміщення навчального закладу повністю адаптоване для потреб людей з інвалідністю та пораненнями. Будівля обладнана ліфтом, а безпосередньо на першому поверсі організатори встановили спеціальні столи для адаптивних видів спорту..

Учасники зможуть обрати фізичну активність за власним бажанням серед:

• настільного теніс із можливістю адаптації для людей з інвалідністю;
• шахів;
• дартсу;
• нардів;
• волейболу для тих, хто віддає перевагу активним видам спорту.

Після спортивної частини заплановане неформальне спілкування за чаєм, де учасники зможуть обговорити плани на майбутні заходи.

“Таким чином ми поп’ємо чай, поп’ємо каву, поспілкуємося, зробимо різні плани. Може, риболовля, може, виїзди. Я хочу почути їх, пропонувати свої ідеї“, — описує мету зустрічі організатор заходу Валерій Мєрков.

Умови участі та реєстрація

Захід насамперед орієнтований на ветеранів, військовослужбовців та їхні родини з Бахмутської громади, однак, за словами Валерія Мєрковаа, до активностей можуть долучитися й учасники з інших міст Донецької області.

Участь у заході є абсолютно безкоштовною. Для входу достатньо мати при собі паспорт. Попередня реєстрація або отримання додаткової інформації можливі за телефоном +380 (50) 959 9010 (Валерій Мєрков).

Майбутні спортивні ініціативи

За словами Валерія Мєркова, подібні заходи для ветеранів та переселенців центр “Спорт для всіх” намагається проводити на регулярній основі, часто поєднуючи їх з виїздами. Наприклад, минулого року спортивні зустрічі організовували на березі озера Вербне, де учасники мали змогу безкоштовно користуватися сапбордами та байдарками, котрі надали представники київських ветеранських організацій.

Читайте також:

Для святкування Дня Бахмута створили оргкомітет: хто увійшов до складу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!