За даними аналітиків Інституту вивчення війни у росії все ще прагнуть захопити всю Донецьку область. Цю ціль переслідують й маріонетки росії на Донбасі, мова йде про прибічників путіна, які сподіваються втримати свої посади у невизнаних республіках. Однією із цілей залишається й Бахмут, тут українські військові просуваються вперед.
Під Бахмутом ЗСУ просунулися вперед: що кажуть пропагандисти?
Українські війська продовжили атаки на росіян під Бахмутом і просунулися вперед 3 вересня. Геолокаційні кадри, опубліковані 3 вересня, вказують на те, що українські сили просунулися далі в південну Кліщіївку. Про наші успіхи в Кліщіївці заявляла й заступниця міністра Оборони Ганна Маляр.
Міністерство оборони росії заявило, що підрозділи Південного угруповання російських військ відбили українські атаки в районі населених пунктів Залізнянське, Дубово-Василівка, Бахмут і Кліщіївка.
Карта бойових дій на Бахмутському напрямку. Фото: з відкритих джерел
Російський блогер заявив, що українські війська продовжують штурмувати висоти поблизу Кліщіївки. Він стверджує, що ЗСУ знизили темп штурмів біля Берхівського водосховища на північ від Бахмута.
Інший російський військовий оглядач заявив 2 вересня, що армія рф відбила українську атаку біля Берхівки. Пов’язаний з Кремлем російський блогер стверджував, що ввечері 2 вересня українські війська провели розвідувально-профілактичні операції поблизу Залізнянського та Роздолівки, й додав, що окупанти відбили чотири українські атаки вздовж лінії Бахмут-Клищівка.
Що кажуть в Інституті вивчення війни про успіхи росіян?
Російські війська продовжили штурми під Бахмутом 3 вересня, але не досягли жодних підтверджених успіхів. Речник української Східної групи військ Ілля Євлаш заявив, що російські війська провели невдалі контратаки на Бахмутському напрямку.[
Тим часом росіяни запевняють, що завдають ударів по позиціях ЗСУ поблизу Бахмута. Відтак, російський блогер стверджував, що російські війська контратакували біля Курдюмівки, а інше джерело опублікувало кадри, на яких нібито видно, як підрозділи 31-ї гвардійської повітряно-десантної бригади росії завдають ударів по українським військам під Бахмутом.
Втім, перевірити достовірність цих відео – наразі в Інституті війни не можуть.
Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».
Фото: з відкритих джерел
Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
На Покровському напрямку тривають бої, в яких часто задіюють наземні роботизовані комплекси (НРК). Вони виконують логістичну роботу там, де не можуть працювати люди. Проте під обстрілами ці машини також зазнають ушкоджень та виходять з ладу.
Бійці батальйону безпілотних систем “Combat Hawks” 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади 7-го корпусу ШР ДШВ показали кадри порятунку підбитих дронів з околиць Покровська.
Роль наземних дронів під Покровськом
За словами бійців, насучасній війні існують маршрути, куди вже не здатна безпечно заїхати жодна броньована техніка. У таких небезпечних умовах працюють наземні дрони. Їхнє головне завдання — виконання чорнової роботи на нулі.
До основних функцій НРК на передовій належать:
доставка боєкомплекту (БК) на позиції;
підвезення провізії та інших припасів;
евакуація поранених військовослужбовців з поля бою.
Військові зазначають, що логістика через так звану “кілзону” (зону суцільного ураження) є вкрай складною. Існує постійний ризик, що техніка не доїде до точки призначення через високу інтенсивність ворожих ударів.
Евакуація “поранених” роботів
Попри те, що в умовах інтенсивних боїв НРК часто стають розхідним матеріалом, українські десантники раціонально ставляться до наявного технічного ресурсу. Саме тому вони намагаються не кидати таку техніку в сірій зоні, евакуюючи її для подальшого ремонту та поверненню в стрій.
“Поранених та пошкоджених не залишаємо — евакуюємо“, — наголошують військові батальйону “Combat Hawks”.
В Україні з 2024 року діє механізм умовно-дострокового звільнення засуджених для проходження військової служби. Він передбачений статтею 81¹ Кримінального кодексу України і дозволяє людям, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, достроково залишити колонію за рішенням суду та укласти контракт із військом.
Разом із тим, ця практика залишає питання. Зокрема, вони стосуються того, наскільки прозоро працює механізм, а також чи існує статистика щодо подальшої служби таких осіб та можливих правопорушень після звільнення. Редакція вирішила з’ясувати, як саме працює ця процедура та чи є дані про те, що відбувається із засудженими після їхнього звільнення для служби.
Чи є статистика про військові злочини серед звільнених за ст. 81¹
Щоб з’ясувати, чи ведеться статистика щодо подальших правопорушень серед таких осіб, редакція звернулася до Офісу Генерального прокурора з офіційним запитом. Нас цікавила інформація про те, скільки осіб, звільнених за статтею 81¹ Кримінального кодексу України, після вступу до війська могли вчинити військові злочини. Зокрема, йшлося про такі правопорушення як:
самовільне залишення військової частини (ст. 407 КК України);
дезертирство (ст. 408 КК України).
У відповіді прокуратура повідомила, що такі дані не є відкритими для суспільства. Причиною назвали дію воєнного стану та питання національної безпеки.
В Офісі Генерального прокурора нам зазначили, що навіть загальні цифри щодо військових злочинів можуть бути використані для дискредитації Сил оборони України або в інформаційних операціях проти держави.
Крім того, у прокуратурі окремо підкреслили ще один важливий аспект: у державній звітності не ведеться окрема статистика щодо військових злочинів, які могли бути вчинені саме особами, звільненими за статтею 81¹.
Тобто навіть технічно такі дані не виокремлюються. Через це надати редакції запитувану інформацію у прокуратурі не змогли. Подібну відповідь редакція отримала і від Кадрового центру Збройних Сил України. Там повідомили, що запитувана інформація має гриф «для службового користування» відповідно до внутрішніх наказів та переліку службової інформації.
Таким чином, перевірити на практиці, чи стає механізм умовно-дострокового звільнення потенційною “лазівкою” для уникнення покарання, наразі неможливо — принаймні у публічному доступі.
Як зазначає експерт Андрій Яковлєв, говорити про системну проблему або зловживання можна лише на підставі конкретних статистичних даних, однак наразі такі дані державні органи не оприлюднюють.
Як працює умовно-дострокове звільнення для служби в армії
Андрій Яковлєв — адвокат, керуючий партнер АО “Амбрела”, експерт ГО “Медійна ініціатива за права людини” з міжнародного гуманітарного та кримінального права — пояснив редакції Бахмут IN.UA процедуру застосування статті 81¹.
За його словами, у травні 2024 року набув чинності закон, який дозволяє умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби. Станом на вересень 2025 року, за відкритими даними, близько 10 тисяч колишніх ув’язнених доєдналися до української армії завдяки цьому механізму. Водночас важливо розуміти, що люди, яких звільняють за цією процедурою, не звільняються від покарання повністю.
Рішення про дострокове звільнення ухвалює суд — за поданням установи виконання покарань. Перед цим людина проходить медичний огляд, а також відбувається погодження з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) і військовою частиною. Після цих погоджень установа виконання покарань звертається до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби.
У разі позитивного рішення суду особу передають підрозділам Національної гвардії України, які доставляють її до ТЦК. Саме цей день є останнім днем відбування покарання. Далі людина укладає контракт і направляється до військової частини, де набуває статусу військовослужбовця.
Що буде, якщо людина не піде служити
Закон передбачає відповідальність у разі порушення умов звільнення. Якщо після звільнення особа не прибуває до ТЦК або ухиляється від укладення контракту, настає кримінальна відповідальність за статтею 336-2 Кримінального кодексу України — ухилення від прийняття на військову службу за контрактом особою, звільненою для служби.
Після зарахування до військової частини на таку людину поширюються норми військового законодавства. Зокрема, самовільне залишення частини (ст. 407 КК України) або дезертирство (ст. 408 КК України) є окремими військовими злочинами.
Крім того, така особа перебуває під адміністративним наглядом.
У випадку засуджених Миколи Барабаша та Олександра Баришка, які проходили у справі про вбивство Артема Мирошниченка, нагляд за ними після звільнення поклали на командира військової частини.
Порушення правил такого нагляду може тягнути як адміністративну, так і кримінальну відповідальність відповідно до законодавства. Як пояснює експерт, якщо після укладення контракту військовослужбовець вчиняє новий злочин — наприклад самовільно залишає частину або дезертирує — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку.
Приклад застосування закону: справа Артема Мирошниченка
Саме за цією процедурою умовно-дострокового звільнення вийшли на свободу і засуджені у справі вбивства активіста Артема Мирошниченка. Після їхнього звільнення виникло багато запитань у суспільстві. Зокрема, брат загиблого писав, що для засуджених це може стати “легальним способом уникнути тюрми та утекти”.
Рішення про звільнення ухвалювали суди після подання установ виконання покарань.
Зокрема:
щодо Миколи Барабаша подання подавала Божковська виправна колонія №16;
щодо Олександра Баришка — Первомайська виправна колонія №117.
Після рішення суду засуджених передали для проходження процедури укладення контракту та подальшої служби у війську. Водночас перевірити на практиці, чи може стаття 81¹ використовуватися як “лазівка”, наразі неможливо — принаймні публічно.
З технічного погляду закон містить запобіжники від зловживання, адже особу після суду передають підрозділам Національної гвардії України для доставки до ТЦК. Якщо контракт не буде укладено, застосовується стаття 336-2 КК України.
Після укладення контракту людина набуває статусу військовослужбовця, на якого поширюються норми військового кримінального законодавства.
Відповідно, якщо злочин вчиняється після укладення контракту — наприклад, самовільне залишення частини або дезертирство — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку. Водночас через відсутність відкритої статистики щодо подальших правопорушень серед осіб, звільнених за статтею 81¹, питання щодо можливих ризиків залишається відкритим.
Примітка. Матеріал підготовлено в межах проєкту «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя», менторської програми «Правосуддя в фокусі медіа», що реалізується ГО «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага). Зміст матеріалу є відповідальністю автора і не обов’язково відображає погляди організаторів та донорів проєкту”.
Благодійний Фонд «Взаємодопомога», який допомагає українській армії нещодавно почав новий проєкт, у якому військові розповідають свої історії з фронтових буднів. Один із бійців Фідель, який […]
Українські сили продовжували обмежені контрнаступальні операції в районі Бахмута і, можливо, просунулися вперед 20 серпня. Геолокаційні кадри, опубліковані 20 серпня, вказують на те, що українські […]
23 серпня внаслідок падіння літака загинув керівник ПВК “Вагнер” євген пригожин. Спочатку інформація поширювалась в російських телеграм-каналах, а вночі того ж дня “Росавіація” підтвердила загибель […]
Щороку 23 серпня українці відзначають День Державного Прапора. Після повномасштабного вторгнення росії український прапор став символом нескореності, боротьби та Перемоги нашого народу. Редакція «Бахмут. IN. […]