Війська рф не полишають спроб пробитися до ліній оборони ЗСУ навколо Часового Яру. Українські захисники продовжують стримувати атаки окупантів. Наразі концентрація сил біля Часового Яру не є такою великою, як свого часу біля Авдіївки.

Про це військовий експерт, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець розповів у коментарі телеканалу Еспресо.

Бої на околицях Часів Яру

Сергій Згурець зазначив, що армія рф прагне оточити Часів Яр, рухаючись із північних околиць Бахмута. За його словами, загарбники тиснуть від Богданівки та Іванівського, щоб вийти на місто з півдня. Військовий експерт зробив такі припущення з огляду на напрямки основних атак росіян.

Він додав, що навколо Часового Яру, який розташований на височині, є фортифікаційні споруди. Окупанти намагаються пробити оборону ЗСУ. За словами військового експерта, росіяни сконцентрували в районі Часового Яру менше резервів, ніж під час штурму Авдіївки.

“Наразі головним є те, які сили будуть використовувати наші війська для відбиття постійних ворожих атак в Іванівському й навколо Іванівського, щоб унеможливити подальший рух просування росіян до Часів Яру. Навколо Часового Яру, який розташований на височині, є фортифікаційні споруди. Були повідомлення, що противник пробивався до цих ліній оборони, але його було відкинуто. Концентрація сил навколо Часового Яру не є такою великою, як свого часу була навколо Авдіївки. Там було сконцентровано 80 тисяч особового складу та значна кількість бронетехніки. Зараз ворог немає таких сил”, — резюмував Сергій Згурець.

Нагадаємо, нещодавно Сили оборони знищили колону російської техніки в західній частині Іванівського. Окупанти намагалися проскочити через річку далі по трасі, але ЗСУ розбили їхні штурмові групи.

Читайте також:

• Робот-камікадзе Сил оборони підірвав міст в Іванівському
• Танкові дуелі: 93-тя ОМБр показала, як ЗСУ знищують росіян біля Бахмута
• “РФ закидає “м’ясом” посадки та опорні пункти”, — майор НГУ про бої під Бахмутом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб в Україні досягає 17%, що майже вдвічі більше, ніж серед тих, хто повернувся з-за кордону або не покидав домівки.

Про це свідчать дані Міжнародної організації з міграції (МОМ), які навів Національний банк у макроекономічному та монетарному огляді за 2025 рік

Рівень безробіття серед ВПО

За результатами опитування Міжнародної організації з міграції (МОМ), рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб становить 17%. Це майже удвічі більше, ніж серед українців, які повернулися з-за кордону (9%), та серед тих, хто не виїжджав під час війни (10%).

За оцінкою МОМ, станом на вересень 2025 року в Україні налічується 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб. У структурі загального рівня безробіття їх частка має значний вплив, враховуючи масштаб переміщень.

У попередньому звіті МОМ зазначалося, що у 2024 році рівень безробіття серед ВПО працездатного віку сягав 15%.

Читайте також:

Як отримати довідку ВПО без прописки: детальна інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!