За минулу добу росіяни обстріляли Донеччину, поліція зафіксувала 23 удари. Окупанти били по селах та містах.У одному із населених пунктів є загиблий.
Нацполіція опублікувала фото руйнувань, після російських обстрілів.
Обстріли Донеччини
Донеччина після атаки росіян / Нацполіція
Ворог здійснив вогневі атаки на 18 населених пунктів, відтак постраждали:
Авдіївка;
Залізне;
Красногорівка;
Курахове;
Селидове;
смт Курдюмівка;
Очеретине;
Південне;
Північне;
Від будівлі залишилися лише стіни / Нацполіція
села Андріївка;
Бердичі;
Галицинівка;
Єлизаветівка;
Нетайлове;
Новоукраїнка;
Орлівка;
Рай-Олександрівка;
Щербинівка.
Зруйнована багатоповерхівка / Нацполіція
Окупанти обстрілювали громади з авіації, Іскандерів, Градів, БПЛА та артилерії. Пошкодили магазин, школу, гідротехнічну споруду, гараж, автомобілі, ЛЕП.
Літня жінка показує поліції руйнування / Нацполіція
У селі Південному внаслідок артилерійських обстрілів загинула людина. Під обстріл також потрапило Селидове. Тут пошкоджено 17 приватних будинків, 11 господарчих споруд, промислові бази, автомобілі, ЛЕП.
У місті Слов’янськ розпочався опалювальний сезон. Тепло подали до 369 із 471 багатоповерхівки, які раніше були підключені до системи централізованого опалення. Ще 82 будинки залишаються без тепла через руйнування житлової інфраструктури. Водночас у громаді продовжується евакуація: за останній місяць звідси виїхали 1 680 людей.
Про це розповів начальник Слов’янської МВА Вадим Лях в ефірі “Суспільне Студія”.
Скільки будинків у Слов’янську підключили до опалення
1 листопада у Слов’янську розпочався опалювальний сезон. Станом на сьогодні, 4 листопада, тепло подали до 369 багатоквартирних будинків. Водночас у 82 багатоповерхівках не підключили опалення через пошкодження внаслідок обстрілів.
Для мешканців будинків, які залишилися без централізованого опалення, передбачена фінансова підтримка. Представники вразливих категорій можуть отримати 19 400 гривень допомоги. Виплати вже надходять людям, які відповідають умовам програми.
До підтримки жителів Слов’янська також долучилися благодійні організації. Вони планують допомагати тим мешканцям, яким відмовили у державних виплатах.
Водночас Вадим Лях наголосив, що використовувати електрообігрівачі як основне джерело тепла небезпечно через нестабільне електропостачання.
Скільки людей залишаються у Слов’янській громаді
Наразі у Слов’янській громаді проживають близько 23 тисяч людей. За словами начальника МВА, щотижня звідси виїжджають близько 300-400 жителів. Протягом останнього місяця громаду залишили 1 680 людей, серед яких 530 дітей. Частина жителів не наважується виїжджати через побоювання втратити роботу та не знайти нового місця працевлаштування після евакуації.
Наразі серед основних загроз для цивільного населення — удари керованими авіабомбами та атаки FPV-дронів. Безпілотники часто атакують автомобілі, які пересуваються містом або виїжджають за його межі. Кількість атак може сягати десяти на добу.
Попри складну безпекову ситуацію, у Слов’янську продовжують працювати банки, поштові відділення, комунальні установи та більшість магазинів. Однак кількість торговельних закладів поступово зменшується.
Евакуація з Донецької області: контакти
Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.
Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.
Акція в межах Українського кліматичного тижня / фото надане організаторами
5-11 жовтня 2026 року в Україні вдруге відбувся Український кліматичний тиждень (УКТ) —– марафон подій та активностей, присвячений зміні клімату та об’єднанню зусиль для їх подолання.
Український кліматичний тиждень організовують представники і представниці низки прокліматичних і природоохоронних організацій — “Greenpeace Україна”, “Екодія”, “Розвій”, Українська кліматична мережа, Українська природоохоронна група, “Стардуб”, Fridays For Future, U-Cycle та Національний природний парк “Голосіївський”.
Цьогоріч в межах Українського кліматичного тижня відбулося понад 300 подій, до яких долучилося близько 10 тисяч учасників/ць з 23 областей України, включно з прифронтовими.
Найактивніші області — Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Чернігівська, Харківська та Сумська. Особливо організаторів вразило велике бажання жителів прифронтових громад, які, попри постійні обстріли та загрозу життю, продемонстрували найвищий рівень залученості у тему зміни клімату.
Найзавзятішими учасниками УКТ стали освітні заклади: школи, університети, ліцеї та коледжі.
Учасники з Сумської області / фото надане учасниками УКТ-2026 Великописарівською станцією юних натуралістів
Серед активностей проводилися онлайн та офлайн уроки для школярів, лекції, вебінари, конкурси, вікторини, толоки, інформаційні кампанії та навіть концерт у Рівненській філармонії.
У 2026 році Український Кліматичний Тиждень змінився: оновив айдентику, сфокусувався на інтерсекторальності, також організаторами було створено чат для мережування учасників.
Усі активності та дописи можна переглянути у соцмережах за хештегом #КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA
“Цьогоріч Український кліматичний тиждень розширився й охопив більше різних сфер. Його сила — в об’єднанні людей навколо спільних дій та цінностей, навіть якщо їх розділяють сотні кілометрів. Український кліматичний тиждень — це можливість навіть у часи війни створювати умови для кращого та сталого життя в нашій країні в майбутньому” — каже координаторка з розвитку ініціатив Greenpeace Україна Анна Талаш.
Наступний Український кліматичний тиждень відбудеться 11-17 жовтня 2027 року.
Запрошуємо громадські організації, ініціативи, навчальні заклади, громади, молодіжні спільноти та усіх бажаючих додавати УКТ у свої календарі та планувати активності на наступний рік.
Толока від ГО “Еко Місто”, місто Чернігів / фото надане організаторами
На заміну ПВК “Вагнер” російське Міністерство Оборони створило нові підрозділи з ув’язнених, ці військові частини отримали назву Шторм-Z. Засудженим росіянам, які записалися до лав новоствореної […]
Щороку 23 серпня українці відзначають День Державного Прапора. Після повномасштабного вторгнення росії український прапор став символом нескореності, боротьби та Перемоги нашого народу. Редакція «Бахмут. IN. […]
Українські розробники в межах проєкту Brave1 створили суперзахист від російських тепловізорів та дронів з тепловізійними камерами — плащ-невидимку. Розробка робить українських захисників непомітними для ворога. […]