За минулу добу росіяни обстріляли Донеччину, поліція зафіксувала 23 удари. Окупанти били по селах та містах.У одному із населених пунктів є загиблий.
Нацполіція опублікувала фото руйнувань, після російських обстрілів.
Обстріли Донеччини
Донеччина після атаки росіян / Нацполіція
Ворог здійснив вогневі атаки на 18 населених пунктів, відтак постраждали:
Авдіївка;
Залізне;
Красногорівка;
Курахове;
Селидове;
смт Курдюмівка;
Очеретине;
Південне;
Північне;
Від будівлі залишилися лише стіни / Нацполіція
села Андріївка;
Бердичі;
Галицинівка;
Єлизаветівка;
Нетайлове;
Новоукраїнка;
Орлівка;
Рай-Олександрівка;
Щербинівка.
Зруйнована багатоповерхівка / Нацполіція
Окупанти обстрілювали громади з авіації, Іскандерів, Градів, БПЛА та артилерії. Пошкодили магазин, школу, гідротехнічну споруду, гараж, автомобілі, ЛЕП.
Літня жінка показує поліції руйнування / Нацполіція
У селі Південному внаслідок артилерійських обстрілів загинула людина. Під обстріл також потрапило Селидове. Тут пошкоджено 17 приватних будинків, 11 господарчих споруд, промислові бази, автомобілі, ЛЕП.
У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.
Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.
Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти
У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.
Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.
Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.
За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.
Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242
Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.
Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.
Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.
Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.
Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.
Вночі 27 жовтня росія атакувала Київ. Внаслідок атаки постраждав центр “ЯМаріуполь”, що працює на лівому березі столиці. Попри пошкодження, центр продовжує надавати допомогу маріупольцям.
Центр “ЯМаріуполь” у Києві постраждав внаслідок обстрілу
Вночі 27 жовтня росіяни атакували Київ. Внаслідок обстрілу постраждав центр “ЯМаріуполь”, розташований на лівому березі столиці.
Вибуховою хвилею вибило вікна, пошкоджено дитячу кімнату й рамку з Декларацією солідарності, яку підписали 18 польських міст та інституцій на знак підтримки Маріуполя та засудження російської агресії.
Постраждалих серед людей не було.
Будівля центру постраждала внаслідок обстрілу / фото Маріупольська міськрадаДитяча кімната / фото Маріупольська міськрада
Наразі триває оцінювання збитків та відновлення приміщень. Попри пошкодження, центр продовжує працювати у звичному режимі та надавати допомогу маріупольцям.
На заміну ПВК “Вагнер” російське Міністерство Оборони створило нові підрозділи з ув’язнених, ці військові частини отримали назву Шторм-Z. Засудженим росіянам, які записалися до лав новоствореної […]
Щороку 23 серпня українці відзначають День Державного Прапора. Після повномасштабного вторгнення росії український прапор став символом нескореності, боротьби та Перемоги нашого народу. Редакція «Бахмут. IN. […]
Українські розробники в межах проєкту Brave1 створили суперзахист від російських тепловізорів та дронів з тепловізійними камерами — плащ-невидимку. Розробка робить українських захисників непомітними для ворога. […]