Рада ВПО — це консультативно-дорадчий орган. Ради почали активно створювати з 2023 року. Вони об’єднують між собою внутрішньо переміщених осіб з проактивною громадянською позицією, відповідними досвідом і знаннями, щоб ефективніше захищати права та інтереси переселенців та переселенок в регіоні. Також до Рад входять представники місцевої влади. При Бахмутській міській військовій адміністрації також діє така Рада. Хто входить в цю Раду та чим займаються її учасники та учасниці? Чи закладені кошти на її роботу?
Редакція Бахмут IN. UA проаналізувала.
Рада ВПО при Бахмутській МВА
Подавати заявки на участь в Раді ВПО при Бахмутській МВА можна було до 9 вересня 2024 року / скриншот
25 серпня 2023 року затвердили Положення про раду з питань ВПО при Бахмутській МВА. Робота ради відбувається на громадських засадах, тобто зарплат для її членів та членкинь – не передбачає. Від бахмутян заявки на участь в Раді приймали до 15 вересня 2023 року.
У актуальному Розпорядженні вказано, що склад Ради ВПО при Бахмутській МВА утворюється з 18 осіб.
З цих 18 осіб є:
6 людей, які є представниками/цями органу, (при якому утворено Раду ВПО та/або підпорядкованих цьому органу працівників ОМС, тобто Бахмутська МВА);
9 людей, це переселенці та переселенки;
3 людей, це представники громадських об’єднань, які провадять діяльність у сфері забезпечення та захисту прав внутрішньо переміщених осіб.
Склад Ради ВПО опублікований на сайті Бахмутської міської ради. З моменту її створення провели 6 засідань. Ось перелік осіб, які входять до Ради, список опублікований на сайті Бахмутської міської ради.
Хто входить в Раду ВПО при Бахмутській МВА?
Олександр Бабенко, вказаний як представник громадської організації “Ми з України” (за згодою). Нагадаємо, що Олександр Бабенко станом на 14 вересня 2024 року входив до депутатського корпусу міськради, а про припинення його повноважень повідомлень не було.
Олена Бойко, представниця громадської організації “Ідея Іванівської молоді” (за узгодженням), ця організація надає допомогу ВПО у місті Жовті Води.
Олександр Бондарєв, вказаний як представник ВПО (за згодою). Нагадаємо, що Олександр Бондарєв у 2024 році (станом на жовтень) значився як директор КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”. Також про припинення його повноважень не було повідомлень.
Алла Губа, як вказано на сайті міськради, є головною спеціалісткою Управління охорони здоров’я Бахмутської міської ради;
Олена Данько, вказана як внутрішньо переміщена особа (за згодою). Водночас Олена Данько в 2025 році виконує обов’язки старости Іванівського старостинського округу.
Валентина Долинська, представниця громадської організації “Агенція зі сталого розвитку та інновацій” (за узгодженням), раніше була членкинею Громадської Ради.
Наталя Зубар, вказана як внутрішньо переміщена особа (за згодою), була членкинею комітету доступності у Бахмуті.
Марина Іванушкіна, вказана як внутрішньо переміщена особа (за згодою). Водночас вона керуюча справами виконкому Бахмутської міської ради, про припинення її повноважень повідомлень не було.
Оксана Карпець, вказана як начальниця Управління освіти Бахмутської міської ради.
Наталя Кисиличина, вказана як внутрішньо переміщена особа (за згодою). На сайті міськради значиться як керівниця відділу пресслужби Бахмутської міської ради.
Олена Костюченкова, вказана як внутрішньо переміщена особа (за згодою). Є старостою Опитного.
Вікторія Кушнір, вказана як начальниця Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради;
Валерія Пруднікова, вказана як внутрішньо переміщена особа (за згодою), також учителька Бахмутського НВК 11;
Інна Сподіна, вказана як начальниця Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради;
Тетяна Татаринова, вказана як начальниця Управління економічного розвитку Бахмутської міської ради; Надія Трофимова, вказана як начальниця Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради;
Ольга Шурло, вказана як внутрішньо переміщена особа (за згодою).
Загалом спостерігаємо, що учасниці та учасники Ради ВПО, які вказані як ВПО, але водночас вони в різний період представляли Бахмутську міську раду чи територіальну громаду, як посадовці. Йдеться про:
депутата Олександра Бондарєва;
старосту Опитного Олену Данько;
керуючу справами виконкому Бахмутської міської ради Марину Іванушкіну;
керівницю відділу пресслужби Бахмутської міської ради Наталю Кисиличину;
старосту Опитного Олену Костюченкову.
Більшість з членів ради які мали б представляти думку громадськості, є частиною міського самоврядування.
Що робила Рада ВПО при Бахмутській МВА: 2023 рік
Уривок з протоколу засідання Ради ВПО за 28 вересня 2023 року / скриншот
Перше засідання Ради відбулось 28 вересня 2023 року. На ньому затверджували керівний склад Ради. Так головою призначили Марину Іванушкіну, заступницею стала Олена Бойко, а секретарем обрали Інну Сподіну.
Наступне засідання пройшло 1 листопада 2023 року. На ньому призначили одразу кілька завдань. Зокрема, Інна Сподіна та Олександр Бондарєв мали направити запити до Департаментів ЖКГ Київській, Дніпропетровській, Харківській, Полтавській та Вінницької областей щодо наявного реєстру місць компактного проживання.
Уривок з протоколу засідання Ради ВПО за 1 листопада 2023 року / скриншот
Також у 2 протоколі вказано про можливість надавати письмові пропозиції щодо питань для розгляду на засіданнях Ради ВПО на адресу [email protected].
Уривок з протоколу засідання Ради ВПО за 1 листопада 2023 року / скриншот
Що робила Рада ВПО при Бахмутській МВА: 2024 рік
Перше засідання Ради ВПО у 2024 році відбулось 30 січня. Тоді ж для Управління соцзахисту дали завдання проінформувати бахмутян про “Програму підтримки та інтеграції мешканців Бахмутської МТГ з-поміж ВПО на 2024-2025 роки”. Ознайомитись з програмою можна за посиланням. Строком реалізації програми визначили термін з 10.01.2024 по 31.12.2025. На неї заклали 70 480,0 тисяч гривень. Водночас з бюджету Бахмутської МТГ виділили на це 14 480,0 тисяч гривень. Кошти з інших джерел склали 56 000,0 тисяч гривень.
На цьому ж засіданні для Управління розвитку міського господарська та капітального будівництва дали завдання підготувати та направити лист до Міністерства розвитку громад та інфраструктури щодо збільшення регіонального коефіцієнта для розрахунку компенсацій за знищене майно.
Уривок з протоколу засідання Ради ВПО за 30 січня 2024 рік / скриншот
2 засідання провели 27 березня. У протоколі вказано, що до 30 квітня Тетяна Татаринова та Олена Костюченкова мали посприяти в організації осередку підтримки мешканців Бахмутської МТГ у місті Павлоград. Про відкриття осередку підтримки в Павлограді новин не було, станом на грудень 2024 року редакція повідомляла, що в Україні працюють 9 осередків підтримки та ще кілька міст, де бахмутянам видають допомогу. Павлограда серед них немає.
Уривок з протоколу засідання Ради ВПО за 27 березня 2024 рік / скриншот
Передостаннє засідання Ради ВПО в 2024 році відбулось в липні, 25 числа. Серед завдань члени Ради ВПО мали сформулювати звернення від Ради з питань ВПО щодо можливих шляхів отримання житлових сертифікатів за зруйноване житло.
Уривок з протоколу засідання Ради ВПО за 25 липня 2024 рік / скриншот
Останнє засідання в 2024 році відбулось 19 грудня. Члени Ради ВПО до 1 лютого 2025 року мають надати пропозиції для формування стратегічного плану їх роботи.
Уривок з протоколу засідання Ради ВПО за 19 грудня 2024 рік / скриншот
Засідання Ради проводять не рідше одного разу в квартал онлайн. Тож на початку 2025 року буде перша зустріч де й мають презентувати план роботи Ради ВПО на поточний рік.
Заммера Бахмута Олександр Марченко / фото decentralization.gov.ua
24 липня редакція Бахмут IN.UA провела прямий ефір із заступником начальника Бахмутської МВА Олександром Марченко. Посадовець відповів на питання бахмутян щодо проєкту “Бахмут-Гоща”, який передбачає будівництво житла на Рівненщині.
Головні тези і відповіді — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Примітка. Редакція підготувала добірку ключових питань з ефіру. Спікером виступив заступник начальника Бахмутської міської військової адміністрації Олександр Марченко. Питання, які заздалегідь були зібрані редакцією через соціальні мережі, озвучувала головна редакторка видання Ганна Бокова. Далі — пряма мова Олександра Марченка. Питання подані жирним шрифтом, відповіді — звичайним.
Про початок роботи над проєктом в Гощі (Вступ).
***
Початок роботи над цим проєктом відбувається з листопада 2024 року. До цього була, на жаль, невдала спроба в Баришівці. Ми витратили пів року, але не отримали там земельні ділянки.
Тому наприкінці минулого року розпочали працювати над проєктом у селищі Гоща. Була домовленість з місцевою владою на надання земельної ділянки під будівництво, презентація візії, візуалізації цього кварталу. Далі тривала робота по проведенню презентації в селищі Гоща, обговорення з депутатами і велика робота була проведена з місцевими мешканцями.
І нещодавно на черговій сесії Гощі було ухвалене рішення про надання права постійного користування земельною ділянкою під будівництво першої черги. На близько 6 гектарів землі отримало право користування наше комунальне підприємство “Бахмутська житлова управляюча компанія”.
Ми замахнулися на будівництво кварталу на 3 500 осіб. Попередня вартість проєктних робіт, будівництва, введення в експлуатацію — це 111 мільйонів доларів. Ми розуміємо, що це величезні кошти і що так швидко знайти донора під весь проєкт ми не зможемо. Тому було ухвалено рішення розділити великий проєкт на черги.
Під першу чергу ми отримали земельну ділянку 6 гектарів. Вона передбачає виконання проєктних робіт, побудову 20 багатоквартирних будинків для 700 мешканців (це приблизно 700 квартир) і мати на території 25 укриттів.
На сьогодні триває реєстрація права постійного користування, також ведеться підготовка і отримання містобудівної документації, виготовлення технічного завдання на проєкт, погодження цих технічних умов і технічного завдання з надавачами послуг енергопостачання, газопостачання, водопостачання, водовідведення, благоустріою, містобудівні умови.
Дуже багато роботи зроблено з листопада 2024 року. Тепер попереду ще дуже багато роботи з підготовки самого проєкту і проєктно-кошторисної документації. Паралельно йдуть процеси, пов’язані з пошуком інвесторів.
Візію проєкта розміщено на платформі Dream, а також на мапі інвестиційних проєктів України від Міністерства економіки. Цей проєкт внесений до Стратегії розвитку Донецької області до 2027 року. Проєкт подав на заявку на розміщення на платформі, яка займається пошуком інвестицій UkraineInvest, і незабаром наш проєкт з’явиться там у відповідному розділі.
Триває підготовка для підписання меморандуму з міжнародним фондом MoveUkraine, ми зараз вже знаходимося на стадії підписання меморандуму. Візію проєкта було представлено на міжнародних конференціях у Варшаві на ReBuildUkraine, і нещодавно на UFC 2025 у Римі. Тобто на сьогоднішній день робота по проєкту ведеться в декількох напрямках. Працюють представники не тільки наших відділів управління, а також долучаються фахівці і представники Гощанської селищної ради, які проводять постійні консультації.
Що передбачає будівництво першої черги?
***
Проєкт “Бахмут-Гоща” розроблений Метінвест / скриншот
Відповідь: Це 20 багатоквартирних будинків на 700 квартир, 700 сімей. Загальна площа квартир буде визначатися технічними умовами.
При складанні проєктно-кошторисної документації, звісно, будемо користуватися нормами. Це можливі використання під смарт-квартири від 30 квадратних метрів житлової площі і повноцінні квартири від 60 квадратних метрів житлової площі. 25 укриттів на 1200 осіб попередньо.
Загальна вартість проєкту — 111 мільйонів доларів. Загальна вартість проєктування, будівництва, підведення комунікації першої черги — 31 мільйон доларів.
Хто буде матиме право на першочергове заселення в житло у Гощі?
***
Відповідь: Я думаю, що це передчасне питання на зараз, тому що триває підготовка до будівництва, пошуку інвесторів. Далі вже будемо дивитися по кодексу, який діє, по постановах, які діють. Зараз у нас в Україні існує декілька варіантів отримання житла, тому в який фонд буде внесено житло, такою постановою й такими правилами будемо користуватися. Є загальна черга, є першочергова черга, є позачергові отримання. Тут ще переплітаються те, що не тільки учасниками цього процесу є наша громада, а й громада приймаюча.
Інвестори, донори також можуть висувати свої вимоги щодо категорій мешканців, які зможуть заселятися. Будемо дивитися. Це, звісно, буде розроблено, коли розпочнемо будівництво, коли будемо знати фінансову модель і розуміти терміни.
Звісно, буде розроблено порядок, включено до місцевих програм по отриманню житлу. Ми його будемо оприлюднювати, будемо інформувати мешканців громади про стан подій з приводу розподілу житла на території Гощі.
Відповідь: У нас земельна ділянка надана в постійне користування комунальному підприємству, яке в Бахмуті займалося обслуговуванням багатоквартирних будинків. Воно буде замовником робіт по проєкту і будівництву до стадії вводу будівель в експлуатацію. Далі є декілька варіантів розвитку подій. Або комунальне підприємство, яке перереєструється на території Гощі, може бути балансоутримувачем цих будинків і залишатися, якщо у спонсорів або донорів не буде інших вимог до побудови і введення в експлуатацію.
Далі в нас вже є практика. Це може бути соціальним житлом, наданим безкоштовно і переданим мешканцям. Це може бути договір аренди такого житла на якийсь період: два, п’ять, десять років до вирішення питань на рівні законодавства, які ми чекаємо, що скоро вирішаться.
Це може бути створено ОСМД, ми розглядали таке питання. Якщо власник або спонсор, який надав кошти, не проти, то чому б і ні.
Також ми можемо після введення в експлуатацію передавати житлові будинки на баланс Гощі, і вони будуть займатися обслуговуванням цих будинків. Але тут є такі ризики, що це вже буде власністю іншої громади, і там буде діяти постанова про розподіл житла, за якою балансоутримувач громади, яка має такі будинки, самі будуть розподіляти житло. У нас же умови такі, що ми шукаємо кошти на проєкт, ми будуємо будинки і надаємо тільки для бахмутянам.
Одне скажу, що комерційного житла на території цього мікрорайону не буде. Тобто продаватися воно не буде.
Чи можуть комерційні організації, які, можливо, працювали в Бахмуті, вкласти на стадії будівництва кошти і потім повернути ці кошти у вигляді квартир
***
Проєкт 4-поверхових будівель для бахмутян в Гощі / скриншот
Відповідь: Державне приватне підприємство ніхто не відміняв. Ми, до речі, розповсюджуємо матеріали по проєкту і серед бізнесу, і не тільки ті, хто працював у Бахмуті, а ті, хто готові долучитися зараз. Є така форма договору, ну чому б і ні — вкладайте кошти. Комерційна нерухомість, яка там на території кварталу, це можуть бути перші поверхи, якщо вони будуть передбачені проєктом під забудову закладів харчування, обслуговування. Таким чином і бізнес може долучатися.
У нас була презентація для бізнесу, ми збиралися в Гощі. Гоща також включила в перспективу розвитку своєї громади проєкт по відбудові такого кварталу. Ми його презентували, запрошували долучитися до реалізації цього проєкту, розказували про плюси, які зможуть отримувати навіть місцеві бізнесмени, які працюють там.
Це робочі місця, які можна створювати при забудові кварталу, можна використовувати місцеві матеріали, а не везти з Рівного або з інших регіонів України. І така інформація у бізнесменів місцевих є, і ми її далі продовжуємо пропрацьовувати.
Як представляють проєкт для інвесторів, на яких умовах? Ви шукаєте тільки гуманітарні ініціативи, які би передали на благодійних умовах кошти, або існують, можливо, державні програми або програми Європейського Союзу, які б могли дозволити запозичити кошти?
***
Європейський інвестиційний банк / фото Вікіпедія
Відповідь: Ви зараз нагадали про проєкти, які були реалізовані з Європейським інвестиційним банком до повномасштабного вторгнення в Бахмуті. Це було 8 проєктів. Звісно, ми згадали і про цей банк. Дослівно можу розказати, як відбувалася презентація для ЄІБ в межах конференції за участю президента України (конференція з відновлення у Римі). Ми побачили, що на платформі цього заходу буде присутній відповідальний секретар Європейського інвестиційного банку і потрапили все ж таки в склад делегації.
Ми підготували всю історію праці з ЄІБ, надрукували англійською й українською мовами, підготували брошури з прикладом, як ми плануємо реалізовувати наш проєкт. І майже зі сцени попросили про зустріч в кулуарах представника банка ЄІБ. І там вже кулуарно віддали матеріали, нагадали про себе.
Тобто це можуть бути кошти кредитні, саме в цьому випадку зі софінансуванням двох громад. Не тільки Бахмутська, а й Гоща має згодитись на софінансування проєкту. Тільки тоді кредитна лінія може бути відкрита. Зараз розглядається можливість реалізації даного проєкту.
Наскільки мені відомо, зараз ЄІБ опікується більше соціальними проєктами: це дитячі садочки, школи, заклади охорони здоров’я. Тут по проєкту також передбачений соціальний проєкт. Зараз Гоща визначається з видом, який соціальний об’єкт потрібен саме на її території. Якщо погодиться, то чому б і ні.
Чи передбачається якась інфраструктура в цьому проєкті? Буде щось крім будинків?
***
У проєкті передбачено будівництва укриття / скриншот
Відповідь: Ми в самому проєкті пропонували об’єкти соціальної інфраструктури ще з першої презентації. Пропонували дитячий садочок і школу, амбулаторію. Коли презентували в Гощі, то місцеві фахівці запропонували нам поки що відкласти вибір соціального об’єкта для того, щоб провести розрахунок дитячих садочків, шкіл на те, чи вони зможуть додатково взяти ще об’єм людей по навчальному процесу, по розміщенню.
І ми домовились наступним чином: що ми земельну ділянку, яка є на території цього кварталу, залишаємо під соціальний об’єкт, а сторона від Гощі запропонує нам який саме це буде соціальний об’єкт.
Чи можна стати в чергу конкретно на житло в цьому кварталі?
***
Відповідь: На зараз ніякої черги на цей квартал не існує і існувати не може. Тому що, по-перше, не розроблена проєктно-кошторисна документація, не визначені спонсори, донори і фінансова модель реалізації цієї програми. А від цього буде залежати, яка категорія і хто зможе стати на чергу і отримати житло. Але я рекомендую всім нашим мешканцям: вставайте у черги в містах і селищах, де зараз мешкаєте. Це допоможе в подальшому. Хто має змогу в Гощі стати, хто мешкає там, то там житло не передбачається поки що. Я маю на увазі за рахунок місцевого бюджету в Гощі.
Це потрібно зробити, і ніхто не знає, як зміниться законодавство, як далі будуть рухатись ті черги і статуси, які мають наші мешканці, маючи на це пільги чи ні. Але це потрібно зробити. Зараз саме на цей квартал ніякої черги.
Як тільки у нас з’явиться інформація і буде розроблений порядок, ми обов’язково проінформуємо.
Проєкт “Сталева мрія” існував на стадії бачення. Тобто в нас немає на сьогодні конкретної кошторисної документації на кожен будинок і ми маємо це зробити? Це буде коштом місцевого бюджету чи теж маємо залучити на це кошти?
Відповідь: На першу чергу ми зараз будемо проводити закупівлі послуги на виконання проєктних робіт через “Прозорро”. Подивимося, хто з проєктантів вийде, хто запропонує найкращі умови і найкращу ціну. Фінансування часткового на виконання робіт по технічному завданню буде виконуватися коштом місцевого бюджету Бахмутської громади.
8 мільйонів гривень ми заклали в програму соцекономрозвитку. Це кошти, які ми зможемо зараз надати комунальному підприємству. Комунальне підприємство виготовляє технічні завдання, розміщує послугу закупівлі через “Прозорро”, звітує і проводить виконання проєктних робіт.
Чи будуть публічні торги?
***
Відповідь: Це будуть публічні торги через “Прозорро”. Там можна буде подивитися, як використовуються кошти, хто є замовником, а хто виконавцем робіт, які терміни, які роботи прописані.
Ну і ніхто ж не відміняв запити стосовно цього проєкту. Будемо намагатися це робити як можна відкритіше, як можна частіше. Тому я пропоную, як тільки ми розпочнемо перші підготовчі роботи по земельній ділянці, відвідати селище Гоща усім разом.
Це живе селище, знаходиться понад трасою Київ-Чоп, від траси до земельної ділянки, яку нам запропонували, 5 хвилин. Ця земельна ділянка — це центральна частина Гощі, там є заклади освіти, охорони здоров’я. Районна лікарня, до речі, від цієї ділянки за 200-300 метрів знаходиться. Магазини, дитячі садочки, школи, заклади охорони здоров’я, заклади культури — це все в доступності в тому селищі, в якому планується побудувати квартал.
Чи були звернення від бахмутського бізнесу щодо релокації в Гощу
***
Відповідь: Поки таких пропозицій не було від самих бахмутян, але я був здивований, коли на мене вийшли з “Енергоатому”. Запропонували зустрітися, і ми зустрілися з директором по персоналу, який був зацікавлений саме цим проєктом і саме в селищі Гоща, тому що там за 20 кілометрів знаходиться потужне підприємство цієї галузі. Вони зацікавились реалізацією проєкту і запропонували нам підтримувати зв’язок. Вони зацікавлені в тому, щоб люди, які там будуть проживати, працювали на їхньому підприємстві, і таких пропозицій вже від місцевих було досить багато. Зараз, як і по всій країні, бізнес потерпає від браку кадрів.
Тому такі пропозиції надходять. Поки що не від нашого бізнесу, який готовий там релокуватися, а від бізнесу, який є на місці. Я думаю, що з роботою тим, хто захоче її знайти саме в Гощі, ніяких питань не виникне.
Про квартири, які вони будуть?
***
Відповідь: Для родини це від 60 квадратних метрів і вище, 2-3 кімнати. Для однієї або двох осіб — це смарт-планування, смарт-будинки, смарт-кімнати або смарт-квартири від 30 квадратних метрів. Тобто смарт-планування від 30 до 60 квадратних метрів, планування звичайної квартири — від 60 і вище.
Скільки поверхів матимуть ці будинки?
***
Відповідь: Чотири-п’ять поверхів. Всі будинки будуть безбар’єрні. Територія, яка там буде плануватися по містобудам, з благоустрійом, звісно, буде плануватися з доступністю. Ми коли розглядали можливість там забудови двохповерхових і чотирьохповерхових будинків, потім ми відмовились від двохповерхових, щоб не витрачати кошти на планування і будівництво невеличких будинків, то ми навіть в двохповерхових будинках закладали в технічне завдання ліфт.
Тут чотирьохповерхові і п’ятиповерхові будівлі, які там можуть мати різну вітажність, всі однозначно будуть з інклюзією, з доступністю із ліфтами. Це буде технічна умова, яку ми будемо вкладати в технічне завдання. Саме інклюзія і доступність.
Тут будуть якісь гаражі, парковки? Що передбачається для транспорту?
***
Відповідь: Територія, на якій ми отримали земельну ділянку, вона дозволяє розробити або по містобудам там можлива парковка, наземна парковка, я не знаю, захоче використовувати кошти місцевого влади на розробку підземної парковки або паркінгу.
Будемо розмовляти. Але я думаю, що зараз кошти потрібно шукати, використовувати. По-перше, це на будівництво самих будинків і укриттів. А далі, де вже поставити автівку, гараж, це буде парковка. Територія дозволяє розмістити там дуже такий привабливий район і привабливий сам земельна ділянка. Це друга земельна ділянка, яку нам запропонували.
По-перше, в нас був варіант використання іншої земельної ділянки. Але ми там були обмежені в гектарах, тому що зона не дозволяла. Дали вже там, де є забудова. Ми з місцевими мешканцями сказали, що там ця земельна ділянка можлива під надання військової, які повертаються. Ми погодились, сказали нам, без різниці, де буде знаходитися. Тут ще отримали ще більшу.
Зараз вирішили питання по першій черзі, де зможуть розташуватися 20 будинків, 25 укриттів, невеличка паркова зона. А далі вже концепція буде передбачати забудову і розбудову всієї земельної ділянки. Я думаю, що не захочуть вони будувати так, як у нас було, гараж, що кожен побудував, як хоче і де хоче.
Тобто, генеральним планом, якщо буде визначена земельна ділянка під паркинг або парковку, тоді вона може бути і має існувати саме там. Додаємо з генерального плану і розуміємо, що ми маємо використовувати всі норми, які діють законодавстві, тому що право постійного користування несе за собою також ще і відповідальність.
Чи плануються такі проєкти в інших громадах?
***
Відповідь: Плануються такі проєкти в інших громадах. Пошук земельних ділянок, які можуть бути надані, для нашої громади триває. Зараз ведуться перемовини в Гостомелі по земельній ділянці під будівництво. Там трошки інша історія, там приватна власність. Якщо будуть, повинно ми її передати.
Звісно, такий проєкт будемо реалізовувати і там. Шукаємо, як розв’язувати питання по передачі земельної ділянки. Це перше. Друге, по реконструкції гуртожитків або будівель також займаємось. Я вже озвучував, це місто Кропивницький.
Зараз з’явилася у нас громада, яка, можливо, з нами буде в проєкті, це Софіївка поруч з Дніпром. Триває пошук земельних ділянок і я прошу не зловживати там, хто пише в коментарях або звертається до нас, що займаємось піаром, що ніхто не прийде в кабінет в офіс, не надасть вільну ділянку під забудову іншій громаді. Немає тут черги для того, щоб ми вибирали ще, а в якої громаді будувати або не будувати.
І такий досвід відмов ми маємо вже. Це була Одеська область, не буду називати громаду. Це була Київська область, де ми зверталися і вже працювали над проєктом і над візуалізацією проєкта.
І не так просто знайти землю, оформити її належним чином і затягнути донорів, знайти фінансування і реалізувати проєкт. Роботи дуже багато зроблено, але ще дуже багато є наперед. Ми бачимо об’єми, ми бачимо проблеми, з якими ми. Я думаю, ми все вирішимо не так швидко, як хотілося, на жаль. Але робота триває. І по іншим громадам також.
Примітка. “Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів”.
Російські окупанти розбирають на цеглу зруйновані будинки в Бахмуті. За попередньою інформацією, будівельні матеріали вивозять до Маріуполя.
Про це повідомляють активісти руху “Жовта стрічка”.
Росіяни розбирають будинки у Бахмуті
Росіяни розбирають зруйновані будинки в Бахмуті та навколишніх селах. Колишні оселі місцевих жителів використовують як сировину, витягаючи звідти цеглу, а отримані будівельні матеріали вантажать на фури й вивозять углиб окупованих територій.
Цеглу з бахмутських будинків окупанти, нібито, використовують для “потреб відбудови”, а саме “для відбудови об’єктів соціальної інфраструктури”. Один із пунктів призначення — Маріуполь. Судячи з айдентики на машинах, які вивозять цеглу, оператором цієї схеми є бєлгородський “Трансюжстрой”.
Примітка. “Трансюжстрой” — велика будівельна компанія з бєлгорода. На цю компанію, зокрема на незаконні будівництва скаржилися росіяни. “Трансюжстрой фігурував” у кількох судових позовах.
Що передувало?
Російський військовий / фото з росджерел
Попри те, що окупанти почали роботи з розбору будинків у Бахмуті, цивільних мешканців досі не пускають до міста. Про ці факти стало відомо у травні 2025 року. До Бахмута намагались заїжджати цивільні з боку ТОТ, щоб зробити ремонт своїх осель. Однак в’їзд у місто блокували окупанти.
“Туди намагаються приїжджати люди, які виїжджали з ще не окупованого Бахмута на ТОТ до родичів. Життя там як такого немає, але місто не повністю перекрито для цивільних. Туди можливо потрапити якщо їхати з боку ТОТ. Чесно кажучи, офіційного наказу на заборону проїзду в місто ми не бачили. Військові просто підходять до людей і кажуть, що проїзд заборонено, посилаючись на окупаційну адміністрацію”, — розповіли активісти “Жовтої стрічки” у коментарі Бахмут IN.UA.
24 липня редакція Бахмут IN.UA провела прямий ефір із заступником начальника Бахмутської МВА Олександром Марченко. Посадовець відповів на питання бахмутян щодо проєкту “Бахмут-Гоща”, який передбачає будівництво […]
Російські окупанти розбирають на цеглу зруйновані будинки в Бахмуті. За попередньою інформацією, будівельні матеріали вивозять до Маріуполя. Про це повідомляють активісти руху “Жовта стрічка”. Росіяни […]
Делегація з Бахмутської громади стала учасником Міжнародної конференції з відновлення України, що стартувала 10 липня в Римі. Під час заходу міжнародним партнерам представили проєкт будівництва […]
24 червня 2025 року відбулася важлива онлайн-зустріч “Студії Сходу: дизайн мислення для планування повоєнного належного врядування і людиноцентричного відновлення”. Її учасники, це представники влади, громадського […]
Бахмутська житлова компанія проводить першу закупівлю на роботи в Гощі. Розповідаємо, що саме планують зробити. Житло для бахмутян в Гощі За даними платформи Прозорро комунальне […]